Rakkaat ihmiset, jotka taistelette siellä, joka yö, ennenkuin alan nukkumaan, ajattelen teitä kaikkia ja toivon, ettå hengissä selviätte seuraavaan päivään!
Teidän musiikkinne on kulttuuriperinne, joka ei koskaan häviä, kuten meillä Suomalaisilla sota-aikaan oli Sibeliuksen Finlandia. Musiikki antaa identiteetin ja jonkinlaisen voitontahdon.
Тиха, тиха на дворі погода, Нема мого милого з похода, Нема мого милого з похода. А ще тихша погодонька буде, Як мій милой з похода прибуде, Як мій милой з похода прибуде. Іде милий, іде й у дорозі, Стоїть мила з дитям на порозі, Стоїть мила з дитям на порозі. - Здраствуй, мила, здраствуй, чорнобрива, Чия в тебе на руках дитина? Чия в тебе на руках дитина? (- Проходила циганочка вранці, Та й забула дитину на лавці. - Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива, Не такая циганська дитина. У циганів дитина чорнява, А у тебе на руках білява. - Ходім, милий, ходімо до хати, Буду тобі всю правду казати. - Ночував у мене козак аж три ночі. Та й оставив свої карі очі. - Ходім, мила, ходімо до хати, Буду тебе, мила, катувати.)
Tykkään kovin katsoa näitä vanhoja valokuvia, olin aikoinaan Odessassa ja olen pahoillani, jos venäläiset ovat tuhonneet jo sen kulttuurisesti vanhan kaupungin.
Hyvät miehet ja nuorukaiset, yrittäkää jaksaa koko kansakunta, minä ajattelen teitä aamuin sekä illoin rakkaat ystävät. Olkaa elossa, rakkaat ystävät, jokka tavasassa Tsaarien valta on nujerrettavissahtoa, jos, on omaa t
Pidän tästä, sopii suomalaiseen surumieliseen mentaliteettiin ja tämän päiväiseen tilanteeseen, edelleenkin viittaan Solohovin kirjaan,"Hiljaa virtaa Don".
Тиха-тиха на дворі погода, Та й немає же милого з походу, та й немає милого з походу. Ще й тихіша погодонька буде, Як мій милий з дороги прибуде, як мій милий з дороги прибуде. Як приїхав мій милий з походу, Зустрів милу в сінях на порозі, зустрів милу в сінях на порозі. Здрастуй, мила, здрастуй, чорнобрива! Чия в тебе на руках дитина, чия в тебе на руках дитина? Була в мене циганочка Дуня, Вона в мене дитину й забула, вона в мене дитину й забула. Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива, Не такая циганська дитина, не такая циганська дитина. Бо циганське чорне та патлате, А це біле же, біле гарнувате, а це біле, біле гарнувате. Давай, мила, коника сідлати, Та й поїдем, циганку шукати, та й поїдем, циганку шукати. Гайда, милий, із сіней у хату, Буду тобі правдоньку казати, буду тобі правдоньку казати. Був у мене козак аж три ночі, Він покинув свої карі очі, він покинув свої карі очі.
![[MPD직캠] 베이비몬스터 치키타 직캠 4K 'LIKE THAT' (BABYMONSTER CHIQUITA FanCam) | @MCOUNTDOWN_2024.6.13](http://i.ytimg.com/vi/h99J4vWm7Ew/mqdefault.jpg)
Дуже люблю українську пісню... Завжди мурахи по шкірі. Дякую!!!!
Дякую вам, люди добрі.❤ Дуже гарно заспівали., щиро !
Гарна пісня. Привіт з Фінляндії
Вони зберегли свою українську душу.
Minusta se on niin voimakasta ja samalla surumielistä,
.
чисте золото, найвищої проби.
Красиво. Слід всі стародавні пісні записати 🌼
Olen samaa mieltä.
Раніше в селах ось так часто співали на гулянках. Зараз не чути.
Ei vermaankaan, toivottavasti kohta kuullaan uudestaan näitä lauluja uudestaan.
Rakkaat ihmiset, jotka taistelette siellä, joka yö, ennenkuin alan nukkumaan, ajattelen teitä kaikkia ja toivon, ettå hengissä selviätte seuraavaan päivään!
@@eirarodriguez6035 тримаймося!
це наша історія, не забуваємо
En koskaan unohda sitä.
Пісня мені сподобалась Молодці
Неймовірно гарно! Мурахи по шкірі.
як ангели босими ногами по серцю
Потрапила в дитинство... Півстоліття назад моі родичі, співаючи цю пісню, говорили, що вона стара. Але ж як гарно...Браво!
Teidän musiikkinne on kulttuuriperinne, joka ei koskaan häviä, kuten meillä Suomalaisilla sota-aikaan oli Sibeliuksen Finlandia. Musiikki antaa identiteetin ja jonkinlaisen voitontahdon.
.
@@user-qm5wp7bq1f kaunista, kaunista.
Olen samaa mieltä.
Красива і така глибока пісня 😌
Відмінно! Молодці!
Додайте текст пісні будь-ласка в опис до запису.
Красно дякую😊
Клас
кажуть ,що колись такого не було..гуляли завжди від чоловіків
Слава Україні 🇺🇦🔱🇺🇦
Тиха, тиха на дворі погода,
Нема мого милого з похода,
Нема мого милого з похода.
А ще тихша погодонька буде,
Як мій милой з похода прибуде,
Як мій милой з похода прибуде.
Іде милий, іде й у дорозі,
Стоїть мила з дитям на порозі,
Стоїть мила з дитям на порозі.
- Здраствуй, мила, здраствуй, чорнобрива,
Чия в тебе на руках дитина?
Чия в тебе на руках дитина?
(- Проходила циганочка вранці,
Та й забула дитину на лавці.
- Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива,
Не такая циганська дитина.
У циганів дитина чорнява,
А у тебе на руках білява.
- Ходім, милий, ходімо до хати,
Буду тобі всю правду казати.
- Ночував у мене козак аж три ночі.
Та й оставив свої карі очі.
- Ходім, мила, ходімо до хати,
Буду тебе, мила, катувати.)
Tykkään kovin katsoa näitä vanhoja valokuvia, olin aikoinaan Odessassa ja olen pahoillani, jos venäläiset ovat tuhonneet jo sen kulttuurisesti vanhan kaupungin.
Koittakaa jaksaa.
Hyvät miehet ja nuorukaiset, yrittäkää jaksaa koko kansakunta, minä ajattelen teitä aamuin sekä illoin rakkaat ystävät. Olkaa elossa, rakkaat ystävät, jokka tavasassa Tsaarien valta on nujerrettavissahtoa, jos, on omaa t
Pidän tästä, sopii suomalaiseen surumieliseen mentaliteettiin ja tämän päiväiseen tilanteeseen, edelleenkin viittaan Solohovin kirjaan,"Hiljaa virtaa Don".
Rakkat ihmiset, koittakaa pärjätä tässä epäoiketetussa sodassa.
Tarkoitan, että usein, kun lähetän viestittää se katkeaa. Mutta ystäväni osaan tämän melodian, koska olen kuullut sen usein, en vain osaa tietenkään.
En tietenkään osaa laulaa ukrainaksi.
Minun isoisäni anoppi oli nimeltään Agatha kosakkiperheestä tietääkseni, soitti balalaikkaa ja rakasti kasakka menneisyyttään.
Pidän teidän surumielisestä musiikistanne.
Nyt minua häiriköidään jatkuvasti ilmeisesti kun kommunikoimme. En voinut lähettää viestiä.
Enää ei onnistu lähettää teille Ukrainan pojat musiikkia, häiriköinti estää sen.
... и немедленно выпил
Тиха-тиха на дворі погода,
Та й немає же милого з походу, та й немає
милого з походу.
Ще й тихіша погодонька буде,
Як мій милий з дороги прибуде, як мій милий
з дороги прибуде.
Як приїхав мій милий з походу,
Зустрів милу в сінях на порозі, зустрів милу
в сінях на порозі.
Здрастуй, мила, здрастуй, чорнобрива!
Чия в тебе на руках дитина, чия в тебе
на руках дитина?
Була в мене циганочка Дуня,
Вона в мене дитину й забула, вона в мене
дитину й забула.
Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива,
Не такая циганська дитина, не такая
циганська дитина.
Бо циганське чорне та патлате,
А це біле же, біле гарнувате, а це біле,
біле гарнувате.
Давай, мила, коника сідлати,
Та й поїдем, циганку шукати, та й поїдем,
циганку шукати.
Гайда, милий, із сіней у хату,
Буду тобі правдоньку казати, буду тобі
правдоньку казати.
Був у мене козак аж три ночі,
Він покинув свої карі очі, він покинув
свої карі очі.