Також думала, що буду нотувати персонажів ВОНО, але найнайнай Кінг так поприв'язував їх до родичів, до звичок, до хвороб, позначив такими особливими мітками, що мені легко читається.
Дякую за відео🎉 Клас мені не доведеться тебе наздоганяти, щоб прочитати Маленьке життя😊 В мене стоїть на полицях біографія принцеси Діани. Все ніяк руки не дійдуть. А ти Зонтаг взагалі тепер не будеш читати?
Про Браму для мене прям неочикуванно вийшло зовсім 🤯 Я ще не починала, але думала, враховуючи, що її ледве не кожен читач радить, то це гідна література.. А тут таке 😮
Плохій гарно пише, але пише поспіхом. І я з відгуків знаю, що значна частка роману приділяється 20 століттю (а мене цікавила, в основному, Русь). Вся історія України за 400 сторінок - формат не для мене. Дочитаю Улісса і шукатиму праці на кштал тих, що у мене є про Другу світову, тільки знакових періодів української історії.
Якщо цікавить біографія Діани можеш спробувати the real diana by lady colin Campbell. Це така колоритна дама, самопроголошена спеціалістка по королівській родині. Я збиралась читати. Але потім побачила що вона принаймні була може є і досі русофілкою, одна з тих хто пояснював що це ж все Росія бо в 9 ст була Rus. Але думаю книга має бути цікавою і жваво написаною. Якщо я б читала, то її
Скажімо, я знаю про Діану стільки, скільки хтіла 😅 обирала аудіокниги польською, щоб хоч трохи мову чути (на роботі постійно англійська), тож авторка-русофілка в 24 році не мотивує, я з тобою солідарна) не аж так хотілось 😅
Я в Польщі) За вартість доставки він Вам і задарма не треба 😅 Там реально книга вже годиться тільки на пам'ять, і якби вона мені сподобалась, це стало б моїм улюбленим примірником в бібліотеці 😍 там сторінки всі погорблені, корінець хрустить при кожному русі, і сама книга покошена - дуже подобається такий особливий вигляд, така своєрідна історія, якби ще сам роман мені подобався 😅
А мені Експансія сподобалась, мабуть не варто було 3 рази починати, бо початок там дійсно такий що складається враження що їси яйця зі шкарлупою, якщо ще колись рука потягнеться до цього циклу, то я б рекомендував братися за нього не як за наукову фантастику, а як пригодницький роман Жуля Верна чи то пак героїчне фентезі, тільки в космосі, і просто відкрити десь посередині і прочитати два розділи, щоб побачити де зараз знаходять персонажі, бо їх розвиток в продовж книги дуже стрімкий, і от якщо вже вам буде не цікаво як вони умудрились опинитись в тих умовах і як вони з них будуть виплутуватись далі, тоді можна сміливо дропати, значить не досмаку, буває.
Ну то я дуже спростила про три рази. Так багато вийшло, бо я починала двічі в офіційному перекладі, а між ними ще був переклад з інтернетику. Хороша ідея з тим, щоб з середини десь викусити розділи, але не виключаю, що мій злий саркастичний настрій на дивакуваті колючі історії зараз не сприятиме читанню чогось пригодницького. Лежить ще) як буде настрій на пригоди, скористаюсь Вашою порадою ❤️
Вітаю. Як завжди- дуже цікаво і інформативно. Маю питання стосовно Маленького життя. Дуже багато людей називають цю книгу- ледве не книгою всього життя. А хтось мені сказав, що воно схоже зі Щиголем. Оскільки Щиголь так мені і не дався (чи я йому) тож тепер боюся купувати книгу. Оскільки ви вже починали МЖ - то підкажіть чи варто?
Дякую ❤️ Воно капець як схоже зі Щиголем. Але! Трагедії гг я повірила більше + на початку МЖ герої порівняно дорослі (студенти), також не було такого триґера як з Борисом у Тартт. Ще відмінність - дитячі травми гг залишаються таємницею до певного моменту в книзі, тож є ще елемент копання в психології (тоді як Тартт все подавала лінійно). Мені МЖ поки ще не книга всього мого життя, але однозначно подобається. Щодо питання купувати чи ні - це занадто складна штука, щоб радити. Якби книга коштувала 400 грн, я б написала "однозначно пробуйте!", але не з цією ціною. Тут треба собі відповісти на питання, що конкретно бісило в Щиголі, бо в МЖ таки є подібні мотиви. Відмінності, які я побачила на першій сотні сторінок, описала вище) Може, ще хтось коментар підкине 🙃
@@Grandma_Sveta Тоді роблю припущення, що МЖ може (але не обов'язково буде) триґерити. За усю книгу сказати не можу, але згадки про вживання усілякого на початку є.
Дякую за відео! Стосовно Вавилону, в мене така сама ситуація. Дочитала десь до 150 сторінки і то тільки через те, що змушувала себе. Не подобаються герої і як саме показані усі ті ідеї про расизм, економічну не справедливість.... І взагалі студенти живуть ніби в 1830 х роках, але сидять в кафе, вяжуть один одному шарфики і обговорюють теми наче вони з 21 століття. Розумію, що це фентезі, але мені все це вкупі зовсім не сподобалося.
@@sepagraf я ще маю надію дочитати, бо не люблю закидувати книги)) я беру цю книгу, читаю скільки терпіння вистачає, тоді беру іншу... За ці прочитані 150 сторінок, паралельно прочитала 2 інші книги, вже взяла третю. Якщо появиться настрій, то почитаю ще декілька сторінок Вавилону.
На мою думку на творчість пані Кван не варт дивитись з того богу що вона освічена філологиня з 3 лігв. освітами в топових вузах світу, хоч це і безумовно впливає, але де і як уже дискусінйе питання, а от якщо дивитись на творчість авторки саме як китайської бізнесвумен, у всіх аспектах, тоді все стає на свох місця, і питання знімаються.
У відео помилилась, Кван вивчала історію, тому перекладацькі аспекти їй не можуть і не повинні бути такими близькими, треба буде додати це в опис до відео, бо точно від когось з пошановувачів отримаю по шапці :) Я вже не вперше потрапляю в ситуацію, коли мажорна суспільна думка формує у мене хибне уявлення про (зараз негарно прозвучить, але не можу дібрати синонім на зморену голову) категорію роботи конкретного автора. Ну або я ніяк не звикну до того, що існує висока полиця, існує розважальна література, і існує щось посередині. У мене з отим "посередині" частіше, ніж хотілося б, виникають проблеми.
Я обрала про Кван багато не дізнаватись (бо мені це не було цікаво), але дивилась із нею інтерв'ю у Фантастичних, мені вона видалась людиною цілком звичайною, говорила якусь частку часу про свою наукову діяльність, нічого не передбачало біди 😅
А як вам магія Вавилону, не здається що ідеї іменування симпатії і сигалдрії з невеличкими змінами пішли в маси? А ламаний стиль, який постійно скакав ще у Маковій війні, немов би текст писало щонайменше три різні людини, що навіть пробиває через переклад, (хоча може це тільки мені так)? Та і загальна форма політичного памфлету з псевдореакціоністськими настроями на тему, в яку заглиблюватись навіть ніхто, таке враження, що не намагався, не додає очок до загального рахунку 😅. Щось мені підказує, що так як у кінематографі є формула ідеального блокбастера, так уже і у літературі є формула ідеального бестселлера. @@sepagraf
@@Nameless_Impostor Я у Вавилоні не дочитала до моменту, де магія почала б справляти на мене якесь враження 😅 В питанні стилю не можу не погодитись, занадто великий різнобій у підходах. Проте щодо політичного памфлету (не факту, а деталей) я маю непопулярну думку, бо ідеї, що Кван просуває китайські наративи, мені не видаються правдивими (для мене китайське питання тут - декорації + особистий/сімейний інтерес, що, правда, ідеально поєднується з метою), тоді як очевидно (повторююсь, мені), що Кван любить популярну в молодих колах США риторику деколонізації, типовий лівий дискурс покаяння (не дивно, якщо врахувати альма матер авторки). Як завжди це буває, мені трошки смішно спостерігати за людиною, яка користується благами західного світу, одночасно просуваючи теорію, що він (цей світ) такий поганий. Anyway, у мене немає підтвердження, тільки враження. До того ж, перше не виключає друге, і навпаки 🤷🏼♀️
Також думала, що буду нотувати персонажів ВОНО, але найнайнай Кінг так поприв'язував їх до родичів, до звичок, до хвороб, позначив такими особливими мітками, що мені легко читається.
О, то далі буде легше?
@@sepagraf Так.Дещо я прочитую по діагоналі і не гублюся.
@user-wv4vr3cp2e краще, що я чула про Воно за останній час 😅
Ну що тепер мені ще цікавіще, що скажу про Вавилон після прочитання😅
А як мені цікаво, що ти скажеш!
Дякую за відео! Чудово виглядаєте😉
То у мене на передостанніх відео не було три шари тональної основи 😅
Магія 😌
О, клас, теж в планах зʼявилося Маленьке життя)) готуюся до цієї цеглинки з серветками для сліз))
Так кажуть, що там доведеться плакати🤣
Якби була електронка, взяла б її на спільні читання)
Хороший результат) у мене початих за рік кілька десятків😅
Правда частина з них збірки оповідань, нон-фікшн і поезія
Якби я спробувала поезію або оповідання, у мене теж до мого списку додалось) особливості жанру ) звісно не в твоїх масштабах 😅
Дякую за відео🎉
Клас мені не доведеться тебе наздоганяти, щоб прочитати Маленьке життя😊
В мене стоїть на полицях біографія принцеси Діани. Все ніяк руки не дійдуть.
А ти Зонтаг взагалі тепер не будеш читати?
А від кого у тебе біографія Діани, чийого авторства?
Зонтаґ не планую, електронка теж буде не такою зручною, а в папері не хочу.
Про Браму для мене прям неочикуванно вийшло зовсім 🤯
Я ще не починала, але думала, враховуючи, що її ледве не кожен читач радить, то це гідна література.. А тут таке 😮
Плохій гарно пише, але пише поспіхом. І я з відгуків знаю, що значна частка роману приділяється 20 століттю (а мене цікавила, в основному, Русь). Вся історія України за 400 сторінок - формат не для мене. Дочитаю Улісса і шукатиму праці на кштал тих, що у мене є про Другу світову, тільки знакових періодів української історії.
Якщо цікавить біографія Діани можеш спробувати the real diana by lady colin Campbell. Це така колоритна дама, самопроголошена спеціалістка по королівській родині. Я збиралась читати. Але потім побачила що вона принаймні була може є і досі русофілкою, одна з тих хто пояснював що це ж все Росія бо в 9 ст була Rus. Але думаю книга має бути цікавою і жваво написаною. Якщо я б читала, то її
Скажімо, я знаю про Діану стільки, скільки хтіла 😅 обирала аудіокниги польською, щоб хоч трохи мову чути (на роботі постійно англійська), тож авторка-русофілка в 24 році не мотивує, я з тобою солідарна) не аж так хотілось 😅
Я б у Вас купила цей примірник Вавилону за 125 грн) враховуючи доставку, правда, тоді навіть не знаю, залежно від того, скільки б вийшла доставка)
Я в Польщі)
За вартість доставки він Вам і задарма не треба 😅
Там реально книга вже годиться тільки на пам'ять, і якби вона мені сподобалась, це стало б моїм улюбленим примірником в бібліотеці 😍 там сторінки всі погорблені, корінець хрустить при кожному русі, і сама книга покошена - дуже подобається такий особливий вигляд, така своєрідна історія, якби ще сам роман мені подобався 😅
@@sepagraf :) я теж люблю такі "особливі" примірники в моїй бібліотеці)
Я оце суто через пригоди ці (бо я її двічі залила, так вийшло) готова спробувати почитати Вавилон ще раз восени цього року.
А мені Експансія сподобалась, мабуть не варто було 3 рази починати, бо початок там дійсно такий що складається враження що їси яйця зі шкарлупою, якщо ще колись рука потягнеться до цього циклу, то я б рекомендував братися за нього не як за наукову фантастику, а як пригодницький роман Жуля Верна чи то пак героїчне фентезі, тільки в космосі, і просто відкрити десь посередині і прочитати два розділи, щоб побачити де зараз знаходять персонажі, бо їх розвиток в продовж книги дуже стрімкий, і от якщо вже вам буде не цікаво як вони умудрились опинитись в тих умовах і як вони з них будуть виплутуватись далі, тоді можна сміливо дропати, значить не досмаку, буває.
Ну то я дуже спростила про три рази. Так багато вийшло, бо я починала двічі в офіційному перекладі, а між ними ще був переклад з інтернетику. Хороша ідея з тим, щоб з середини десь викусити розділи, але не виключаю, що мій злий саркастичний настрій на дивакуваті колючі історії зараз не сприятиме читанню чогось пригодницького. Лежить ще) як буде настрій на пригоди, скористаюсь Вашою порадою ❤️
Вітаю. Як завжди- дуже цікаво і інформативно. Маю питання стосовно Маленького життя. Дуже багато людей називають цю книгу- ледве не книгою всього життя. А хтось мені сказав, що воно схоже зі Щиголем. Оскільки Щиголь так мені і не дався (чи я йому) тож тепер боюся купувати книгу. Оскільки ви вже починали МЖ - то підкажіть чи варто?
Дякую ❤️
Воно капець як схоже зі Щиголем.
Але! Трагедії гг я повірила більше + на початку МЖ герої порівняно дорослі (студенти), також не було такого триґера як з Борисом у Тартт. Ще відмінність - дитячі травми гг залишаються таємницею до певного моменту в книзі, тож є ще елемент копання в психології (тоді як Тартт все подавала лінійно). Мені МЖ поки ще не книга всього мого життя, але однозначно подобається.
Щодо питання купувати чи ні - це занадто складна штука, щоб радити. Якби книга коштувала 400 грн, я б написала "однозначно пробуйте!", але не з цією ціною.
Тут треба собі відповісти на питання, що конкретно бісило в Щиголі, бо в МЖ таки є подібні мотиви. Відмінності, які я побачила на першій сотні сторінок, описала вище)
Може, ще хтось коментар підкине 🙃
@@sepagraf дякую. Не люблю лінії алкоголь-наркотики. Певно це найбільше. Бо я далі Лас-Вегаса чи що там було за місто в пустелі- не дійшла
@@Grandma_Sveta Тоді роблю припущення, що МЖ може (але не обов'язково буде) триґерити. За усю книгу сказати не можу, але згадки про вживання усілякого на початку є.
@@sepagraf дякую. Я таки хочу спробувати.
@@Grandma_Sveta сподіваюсь, сподобається 😍
Послухала тебе за Вавилон і поки потримаю себе не купувати))
У Вавилона багато шанувальників 🤷🏼♀️
Але воно не вартує того хайпу, як на мене :(
Дякую за відео!
Стосовно Вавилону, в мене така сама ситуація. Дочитала десь до 150 сторінки і то тільки через те, що змушувала себе. Не подобаються герої і як саме показані усі ті ідеї про расизм, економічну не справедливість.... І взагалі студенти живуть ніби в 1830 х роках, але сидять в кафе, вяжуть один одному шарфики і обговорюють теми наче вони з 21 століття. Розумію, що це фентезі, але мені все це вкупі зовсім не сподобалося.
Є таке, є таке.
Я спойлери послухала. Кажуть, там будуть круті повороти 😅 але навіть вони мене не змусили читати.
@@sepagraf я ще маю надію дочитати, бо не люблю закидувати книги)) я беру цю книгу, читаю скільки терпіння вистачає, тоді беру іншу... За ці прочитані 150 сторінок, паралельно прочитала 2 інші книги, вже взяла третю. Якщо появиться настрій, то почитаю ще декілька сторінок Вавилону.
@annamahno1013 Тоді зичу сил і наснаги 💪🏻
Я теж можу повернутись восени, але якщо восени мене не захопить і буде така тяганина, то нє-нє-нє 😔
На мою думку на творчість пані Кван не варт дивитись з того богу що вона освічена філологиня з 3 лігв. освітами в топових вузах світу, хоч це і безумовно впливає, але де і як уже дискусінйе питання, а от якщо дивитись на творчість авторки саме як китайської бізнесвумен, у всіх аспектах, тоді все стає на свох місця, і питання знімаються.
У відео помилилась, Кван вивчала історію, тому перекладацькі аспекти їй не можуть і не повинні бути такими близькими, треба буде додати це в опис до відео, бо точно від когось з пошановувачів отримаю по шапці :)
Я вже не вперше потрапляю в ситуацію, коли мажорна суспільна думка формує у мене хибне уявлення про (зараз негарно прозвучить, але не можу дібрати синонім на зморену голову) категорію роботи конкретного автора.
Ну або я ніяк не звикну до того, що існує висока полиця, існує розважальна література, і існує щось посередині. У мене з отим "посередині" частіше, ніж хотілося б, виникають проблеми.
Я обрала про Кван багато не дізнаватись (бо мені це не було цікаво), але дивилась із нею інтерв'ю у Фантастичних, мені вона видалась людиною цілком звичайною, говорила якусь частку часу про свою наукову діяльність, нічого не передбачало біди 😅
А як вам магія Вавилону, не здається що ідеї іменування симпатії і сигалдрії з невеличкими змінами пішли в маси? А ламаний стиль, який постійно скакав ще у Маковій війні, немов би текст писало щонайменше три різні людини, що навіть пробиває через переклад, (хоча може це тільки мені так)? Та і загальна форма політичного памфлету з псевдореакціоністськими настроями на тему, в яку заглиблюватись навіть ніхто, таке враження, що не намагався, не додає очок до загального рахунку 😅. Щось мені підказує, що так як у кінематографі є формула ідеального блокбастера, так уже і у літературі є формула ідеального бестселлера. @@sepagraf
@@Nameless_Impostor Я у Вавилоні не дочитала до моменту, де магія почала б справляти на мене якесь враження 😅
В питанні стилю не можу не погодитись, занадто великий різнобій у підходах. Проте щодо політичного памфлету (не факту, а деталей) я маю непопулярну думку, бо ідеї, що Кван просуває китайські наративи, мені не видаються правдивими (для мене китайське питання тут - декорації + особистий/сімейний інтерес, що, правда, ідеально поєднується з метою), тоді як очевидно (повторююсь, мені), що Кван любить популярну в молодих колах США риторику деколонізації, типовий лівий дискурс покаяння (не дивно, якщо врахувати альма матер авторки). Як завжди це буває, мені трошки смішно спостерігати за людиною, яка користується благами західного світу, одночасно просуваючи теорію, що він (цей світ) такий поганий.
Anyway, у мене немає підтвердження, тільки враження. До того ж, перше не виключає друге, і навпаки 🤷🏼♀️
Все так, я звами згоден, у вас трошки інший ракурс, але суть та сама @@sepagraf
Мені здається Бром дуже середнячковий автор, але художник добрий. Без ілюстрацій ці б книги так не цікавили та не притягували б.
Середнячковий це ще м'яко сказано)
Проте для мене це поп-корнові книжки 🤷🏼♀️ порівняно з іншими поп-корновими вони виграють, бо там є картинки 😅