Андрій Баумейстер. Роль особистості в історії
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 18 ก.ย. 2024
- В спецпроєкті «Творення України» філософ Андрій Баумейстер розкриває значення особистості для історії та ставить провокативний діагноз сьогоденню: у нас бракує сильних особистостей, та історія завершує свій хід. Хто такі сильні особистості, видатні історичні постаті? Чи вони відразу народжуються такими, як античні герої, чи видатних осіб створює епоха, у якій їм довелося жити? Що це були за люди та куди вони прагнули? Чи має людство їх сьогодні? Та як бути сильною особою, що може повести світ за собою?
Більше інфо на сайті: ukraine.sense....
![วันเกิดเธอ (TO YOU) - PHUWIN [ OFFICIAL MV ]](http://i.ytimg.com/vi/_ROx1Bj3T0Y/mqdefault.jpg)
Нарешті дякую за українську
Щиро Вам дякую!
Яка гарна українська, давно чекав!
Дякую за лекцію
Дякую,Андрію, за вашу працю і можливість слухати вас
Для мене Андрій Баумейстер і є та сама видатна особа, яка розкрила очі на світ!
Яка ж вишукана у вас українська мова! Просто приємно слухати!
Так, але на своєму каналі пан Андрій навіщось продовжує робити контент зашквареною мовою. Я не можу цього зрозуміти (
Дякую
Дякую за лекцію, відчув із задоволенням себе студентом
Воля до ризику, дуже влучно! Дякую:)
Догоджати Історії Ви вмієте! Усвідомили та унаочнили, вітаю, ця потреба вже майорить у наших душах.
Чудове відео. Дякую за роботу. Що ви скажете про зараз? Хід історії кардинально змінився у порівнянні з минулим роком
Дуже цікаво!
Чудово! Дякую, змушує замислитись
Супер
круті думки
Ризикуймо, створюючи утопію, і смислом буде втілення помисленого. Homo ludens causa sui est.
Клас
Ідеї втрачають сенс коли люди погоджуються на неправду.
В історії ( Перша книга царів: 3;16-28) про царя Соломона і двох жінок які сперечалися, щодо того, чия це дитина.
" І сказав цар: Розітніть це живе дитя надвоє, і дайте половину одній, а половину другій!..."
Справжня мати поступилася своєю дитиною заради збереження життя.
Її ідея повернути собі свою дитину втратила сенс. Але на місці втраченої ідеї, з'явилася нова більш цінніша ідея, наповнена більшим сенсом: зберегти дитині життя.
Для несправжньої матері було сильним рішенням, і вольовим кроком, поставити на карту, життя чужої дитини за ради майбутньої великої можливості, жити в спокої.
тому що тяжка була для неї втрата своєї дитини. Вона не була згодна з тим, що в її сусідки залишиться дитина живою, для неї це було нестерпним.
Коли людина страждає від заздрості, для неї смерть несвоєї дитини, це бажання відправити свої страждання в минуле.
Чи можна назвати жінку в якої залишилась жива дитина, видатною особою?
З одного боку, ні, тому що в неї на природньому рівні була материнська любов. З іншого боку так, тому, що вона фактично виконує всі необхідні дії, які викривають її як героя в цій історії.
Тож в чому полягає істина?
На перший погляд, можна прийняти рішення, що в цій історії є дві жінки, які: одна з них позитивний герой, а інша негативний. Але якщо в цій історії поміняти ці особи місцями, чи не може виникти та сама ситуація?
В цілому ситуація могла б не змінитись.
Важко бути в суспільстві, яке не згубило своєї дитини і прагне її спасіння. Але, як бути тому суспільству, яке втратило свою дитину, чи можливо такій матері пережити свій біль і не відчувати заздрощів, та не кидатись в крайнощі, намагаючись змінити хоть щось в напрямку своєї справедливості.
Таку матір не влаштовує реальність. Вона не може змиритись із своїми втратами, бо не вірить в це, бо до цього були інші налаштування.
Отже, загинула дитина і мати вирішила піти коротким шляхом, змінивши свою мертву дитину на чужу, але живу. І зробити вигляд, ніби нічого не сталося. Ніби трагедія виникла не в її житті, а в житті іншої матері.
Дитина померла не просто так. Можливо мати була десь неуважна, можливо інша причина.
Звісно, що ця мати не хотіла цієї трагедії, тому і вирішила піти на подібний вчинок. Але яка користь в тому, щоб на місці загиблої дитини, мати іншу, чужу дитину?
Якщо є цінність в чужій дитині, то чи не можна було б насолоджуватись цією дитиною, будучи подругою матері, цієї дитини? Навіщо потрібно обов'язково викрадати чужу дитину?
Чужа дитина, яка б росла на очах в цієї жінки постійно нагадувала їй, про нездійснені мрії, про не реалізовану ідею і втрачений сенс співіснівання. Тому для неї, щоб повернути сенси в простір співіснування, важливо або викрасти дитину і зробити її своєю, або знищити цю дитину.
Ця мати грає всупереч правилам.
Вона готова до гри на ускладнення,
в неї є воля до ризику і вона готова враховувати помилки.
Так, як ці матері із своїми дітьми, зіштовхнулись два суспільства.
Одне хоче врятувати свою дитину, інше залишити після себе історію, вписати себе в "великі міфи людства".
Якими ідеями потрібно користуватись суспільству, який приклад обрати?
Тієї матері, що фантазує, крадучи чужу дитину, забуваючи про своє реальне положення. Живе мареннями, не сприймаючи уроків життя. Створювати утопічне суспільство і якісно марити про те що ти на справді і є цивілізація?
Чи тієї матері, що рятує свою реальну живу дитину, йде на жертви віддаючи свою кровину?
Обрати важку реальність і бути в реальності цивілізованим суспільством?
Який би людина не обирала шлях, чи займатись самообманом, чи дивитись реальності в очі. Коли суперечка в співіснуванні не вирішується, цьому допомагає цар Соломон. І тоді всі міфи розчиняються і реальність стає реальністю для всіх.
таке "Творення України..."
Про Київ кочевників - це про забудовників і людей що шотові жити в мурашниках, і боротися за вільне місце паркінгове! як влучно )))) А про видатних осіб, то Кличко точно не наш Аххілес. А Зеленський не потрапить як і яник на жодну купюру.
Спасибо за беседу, мы живём в эпоху потребления и приспособления, сильные личности этому миру не нужны, человек превращается в биологическое существо, история переписывается в угоду системы ценностей, которые доминируют в обществе
Щоб Зх світ знаходив цінності, потрібно голоси християнських філософів-мислителів. Бо враження таке, що ідеї атеїстичні позбавлені сенсу та цінностей, але переповнені критиканством, провокативністю і без цілі
Доброго . Чи буде працювати ваш проект .
Сьогоднішня епоха базуєть в ПУЛЬТІ
В мировой истории несложно найти примеры лидеров, которые смогли вырости хотя бы до понимания масштабности задач, поставленными временем перед их народами. Некорые лидеры даже смогли провести свои нации сложным и опасным путем к решению этих проблем. Здесь можно вспомнить Линкольна, Черчиля, Маргарет Тетчер, Бисмарка, Маннергейма.
Через полтора года после выборов президента Украины уже всем мало-мальски соображающим избирателям понятно, что президент Зелинский никогда не сможет дорости даже до попытки найти решения проблем, сути которых он не в состоянии осознать. Уже oчевидно, что он не сможет подняться над ролью клубного массовика-затейника, той самой, которая принесла ему такую известность. Здесь, правда, необходимо отметить, что в рамках этой роли клоуна Зелинский все таки прошел какую-никакую эволюцию. Если в начале своего срока он играл роль брутального мачо Арлекина, то по ходу представления его амплуа все больше смещается в направлении грустного клоуна Пьеро - того самого, которому со всех сторон сыпятся поджл-ники, а он в ответ грустно улыбается и покорно утирает слезы с глаз и сопли со щек.
"мені здається, що сьогодні історія завершує свій хід".
Фукуяма щось схоже про історію казав.
Взагаліь це відео було у стилі, а от раніш от було...
Человек был сотворён личностью, но грех это испортил, а Христос восстанавливает разрушенное грехом , но мудрость человеческая этому сопротивляется.
Туреччина
Українською... Колеги навіть голос не впізнали, аж переглядали відео
Мыслить - значит th-cam.com/video/3SpJlS0QzsU/w-d-xo.html
Блеск туфлей отвлекает, нужно было замшевые надевать. Оргам незачет
Всё это мечтательность...