Перечитала нещодавно вдруге, адже зі школи майже не пам‘ятала. Звісно шкільні травми були у всіх. Так яскраво обговорювати проблемність Інститутки можливості не було! Дякую вам!❤
Дякую, ви допомагаєте вилікувати шкільні травми, нанесені викладанням української літератури. Навіть будучи дорослою людиною, шукаю опору, на яку можна спертися. Настільки цей шкільний погляд закарбувався в голові, що не завжди можу самостійно подолати його.
Мені сподобалося в "Інститутці", як головній героїні дозволяють вийти заміж: їхній пан, не в змозі якось протистояти інститутці, вдається до "жіночого" методу, до маніпуляцій, щоби дружині при гостях було незручно відмовити. Тобто, в якомусь сенсі вони міняються ролями, бо традиційно маніпуляція вважається жіночим заняттям.
Дякую за чудовий випуск! Коли я читала "Інститутку" в школі, то, пам'ятаю, вона мені здавалася ледь не романом😍 (мала досвід читання нескінченної "Анжеліки", усе порівнювала з нею). Це був якийсь надзвичайно приємний контраст до попередніх шкільних текстів, оскільки, попри ту селянську проблематику, все одно було відчутно, що на першому плані не соціальне протистояння, а жіноча доля. Зачаровувала також оповідь від першої особи - ці твори завжди по-особливому читаються. Звісно, таких глибоких гендерних або культурницьких акцентів нам у школі ніхто не робив, але й травматичним для мене цей текст не був - навпаки, вказував, що українська література таки дуже різноманітна)) у подальшому схожі враження були вже в 10 класі від "Людини" Кобилянської.
Була б дуже вдячна авторам каналу за ще відео по оповіданням Марка Вовчка. Прочитала їх уже в дорослому віці і знаходжусь під величезним враженням. Велике дякую за вашу роботу!
Тепер стали зрозумілими слова «якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя», бо в школі це зводилося до просто слухайся вчителя, учи уроки, не прирікайся. І мені, дитині, відчувалося що щось тут не те, то й не сприймалися слова серйозно. А якби пояснювали контексти про національну ідентичність, як її руйнують радянські програми, то уже б мали іншої свідомості покоління! А, на жаль, дітей продовжують вчити по радянського зразку шкільних програмах😔
Читала "Інститутку" в цьому році після "Хмари" Нечуя-Левицького. Так, сама назва оповідання Марка Вовчка наштовхнула порівняти дівчат Ольгу та Катерину з панною-перевертнем. Оті двоє отримали таку ж саму науку в інституті благородних "дівиць".Як це було і що з того вийшло - гарно написано. "Хмари" обожнюю і перечитую кожен рік майже) Дякую вам за працю та чекаю розповіді про Нечуя-Левицького.
Дякую! Було б класно, як би так викладали літературу у школі! Ви відкрили мені твір з нових сторін. Пам’ятаю, що у школі прочитала з задоволенням, було цікаво, але акцент був саме не боротьбі з кріпацтвом. Дуже сподобався цей коротенький епізод в випуску вже після прощання👍
Після вашого відео дуже захотілося перечитати, хоча в школі була травмована цією книгою. Ненавиділа цю панночку, її поведінку, те як вона прийшла і просто поламала долі. Хотілось віднайти та прибити її. Через це ніколи не дивилася на це оповідання з вашої точки зору. Дякую Вам за цей випуск!
Дякую! ❤як би я бажала, щоб в моі шкільні роки мені з цього боку показали цей твір. Але краще пізніше, ніж ніколи. Дякую за вашу працю! Дякую, що прояснюєте сенси.
Послухала вас і швиденько перечитала "інститутку". Отримала велике задоволення.Буду слухати вас надалі і лікувати, як сказала п. Косовська, шкільні травми.Дякую!💙💛
Дякую. Звертаю увагу учнів, що й Мелашці було добре в Києві. А повість багатопроблемна., є про що поговорити і як подати те саме кріпацтво:, особливо дворове, як елемент дегуманізації власника душ і самих кріпаків, міф про доброго пана. Для багатьох людей має бути фактор стримування: закон, сила , кожному себе. До речі, в Куліша розкішно актуальні розділи виборів на Чорній раді, на жаль. А час шкільного вивчення творів -- це "вйо, бо дощ", + зарубіжна, плюс ковід, війна...
На моменті, коли пані Віра каже, що шкільна програма створює враження, що українська література і досі бореться з кріпацтвом, я розсміялася, тому що саме таке враження у мене залишилося зі школи Сподіваюсь, що у майбутньому шкільну програму доповнять у тому числі і ці кути зору.
"Інститутка" для мене була дуже цікавою в університетські роки, коли окрім самого твору прочитала статтю Ростислава Чопика "Вовчок") Ось цей вампіризм інститутки - це було для мене щось!) Дуже раджу тим, хто не читав🙌
Про зо твір, ге пам'ятаю, але добре пам'ятаю, як я пішла до міської бібліотеки і запитала про цей твір, а бібліотекар запитує: " Може твір "Студентка"?
Для мене "Інститутка" ніколи не була про "політику" - ані про кріпацтво, ані про вплив жіночої освіти того часу (про це найменше). Для мене це твір про вельми стервозну (перепрошую!) особу, які були, є і будуть в усі часи, в усіх суспільствах (особисто таких "інституток" сучасних знаю), тільки рівень їх нахабства міниться залежно від умов, від того, наскільки їм те нахабство дозволяє оточення.
Пам'ятаю добре, ні про який, подібний вашому, аналіз мова, звісно, не йшла. Твір був важкий і болючий, шкода було дівчат, і навіть лікаря було шкода, і стару пані, котрою маніпулюють безчесно. І, очевидно, якби були акценти розставлені інакше, то і твір сприймався б не так трагічно, і розуміння національного, історичного-політичного жіночого і інших аспектів було б ближче до погляду авторки.
Перечитала нещодавно вдруге, адже зі школи майже не пам‘ятала. Звісно шкільні травми були у всіх. Так яскраво обговорювати проблемність Інститутки можливості не було! Дякую вам!❤
Дякую, ви допомагаєте вилікувати шкільні травми, нанесені викладанням української літератури. Навіть будучи дорослою людиною, шукаю опору, на яку можна спертися. Настільки цей шкільний погляд закарбувався в голові, що не завжди можу самостійно подолати його.
Мені сподобалося в "Інститутці", як головній героїні дозволяють вийти заміж: їхній пан, не в змозі якось протистояти інститутці, вдається до "жіночого" методу, до маніпуляцій, щоби дружині при гостях було незручно відмовити. Тобто, в якомусь сенсі вони міняються ролями, бо традиційно маніпуляція вважається жіночим заняттям.
Дякую за чудовий випуск!
Коли я читала "Інститутку" в школі, то, пам'ятаю, вона мені здавалася ледь не романом😍 (мала досвід читання нескінченної "Анжеліки", усе порівнювала з нею). Це був якийсь надзвичайно приємний контраст до попередніх шкільних текстів, оскільки, попри ту селянську проблематику, все одно було відчутно, що на першому плані не соціальне протистояння, а жіноча доля. Зачаровувала також оповідь від першої особи - ці твори завжди по-особливому читаються. Звісно, таких глибоких гендерних або культурницьких акцентів нам у школі ніхто не робив, але й травматичним для мене цей текст не був - навпаки, вказував, що українська література таки дуже різноманітна)) у подальшому схожі враження були вже в 10 класі від "Людини" Кобилянської.
"Інститутку" було цікаво читати. Вчителькою це трактувалося дуже примітивно
Була б дуже вдячна авторам каналу за ще відео по оповіданням Марка Вовчка. Прочитала їх уже в дорослому віці і знаходжусь під величезним враженням.
Велике дякую за вашу роботу!
Тепер стали зрозумілими слова «якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя», бо в школі це зводилося до просто слухайся вчителя, учи уроки, не прирікайся. І мені, дитині, відчувалося що щось тут не те, то й не сприймалися слова серйозно. А якби пояснювали контексти про національну ідентичність, як її руйнують радянські програми, то уже б мали іншої свідомості покоління! А, на жаль, дітей продовжують вчити по радянського зразку шкільних програмах😔
дуже вам дякую за детальний огляд цього твору , ви мені дали новий погляд на Інститутку.
Читала "Інститутку" в цьому році після "Хмари" Нечуя-Левицького. Так, сама назва оповідання Марка Вовчка наштовхнула порівняти дівчат Ольгу та Катерину з панною-перевертнем. Оті двоє отримали таку ж саму науку в інституті благородних "дівиць".Як це було і що з того вийшло - гарно написано. "Хмари" обожнюю і перечитую кожен рік майже) Дякую вам за працю та чекаю розповіді про Нечуя-Левицького.
Колись знайшла у бабусі « Інститутку», дуже сподобалася манера написання авторки , хоча твір і сумний , але все ж дуже цікавий.
Особливо обожнюю такий формат ваших випусків! Дякую за небайдужість до шкільної програми!
Дякую вам, іду перечитувати. З першого прочитання запам'яталося бажання свободи, про яке ви говорили і жорстокість панночки, садистка вона.
Дякую за цікавезний випуск! ❤«Інститутка» дійсно промовляє до читача на багатьох рівнях,а шкільна програма - це біда
Дякую шаленим авторкам за шалений емоційний випуск! Обожнюю Вовчка та ваші нові випуски!!!
Вдячна вам за просвітницьку роботу ❤ Хай процвітає український ютуб 🇺🇦
Рада, що недавно прочитала "Хмари" і розумію контекст
Дуже дякую за вашу працю! Сил та натхнення!
Дуже дякую! Стільки нового пізнаю... нема слів! Передивляюся Ваші відео, і це як ковток води!
Дякую! Було б класно, як би так викладали літературу у школі! Ви відкрили мені твір з нових сторін. Пам’ятаю, що у школі прочитала з задоволенням, було цікаво, але акцент був саме не боротьбі з кріпацтвом.
Дуже сподобався цей коротенький епізод в випуску вже після прощання👍
Це так. Але булочки їдять ті, хто хліб має ;)
Після вашого відео дуже захотілося перечитати, хоча в школі була травмована цією книгою. Ненавиділа цю панночку, її поведінку, те як вона прийшла і просто поламала долі. Хотілось віднайти та прибити її. Через це ніколи не дивилася на це оповідання з вашої точки зору. Дякую Вам за цей випуск!
Дякую! ❤як би я бажала, щоб в моі шкільні роки мені з цього боку показали цей твір. Але краще пізніше, ніж ніколи. Дякую за вашу працю! Дякую, що прояснюєте сенси.
я тільки нещодавно прочитала інститутку, чомусь зі школи не пам'ятаю...
дуже в тему це відео)
дякую)
Дякую за вашу працю за ще один цікавий випуск 💙💛
Послухала вас і швиденько перечитала "інститутку". Отримала велике задоволення.Буду слухати вас надалі і лікувати, як сказала п. Косовська, шкільні травми.Дякую!💙💛
Дякую. Звертаю увагу учнів, що й Мелашці було добре в Києві. А повість багатопроблемна., є про що поговорити і як подати те саме кріпацтво:, особливо дворове, як елемент дегуманізації власника душ і самих кріпаків, міф про доброго пана. Для багатьох людей має бути фактор стримування: закон, сила , кожному себе.
До речі, в Куліша розкішно актуальні розділи виборів на Чорній раді, на жаль.
А час шкільного вивчення творів -- це "вйо, бо дощ", + зарубіжна, плюс ковід, війна...
Київ завжди має такий собі флер у літературі, на мій погляд, це вочевидь романтизоване місто
Дякую за такий цікавий розбір
Я слухав інститутку дуже давно вражень як таких майже не залишилось тільки на те що вона була жорстока
Перечитувала нещодавно, дуже ще сподобалась "Игрушка"!
У школі пройшло повз мене, тож буду читати вперше 😏 Дякую за натхнення, обов'язково передивлюсь це відео ще раз після прочитання
Чому у цих чудових відео мало переглядів??
На моменті, коли пані Віра каже, що шкільна програма створює враження, що українська література і досі бореться з кріпацтвом, я розсміялася, тому що саме таке враження у мене залишилося зі школи
Сподіваюсь, що у майбутньому шкільну програму доповнять у тому числі і ці кути зору.
"Інститутка" для мене була дуже цікавою в університетські роки, коли окрім самого твору прочитала статтю Ростислава Чопика "Вовчок")
Ось цей вампіризм інститутки - це було для мене щось!)
Дуже раджу тим, хто не читав🙌
Дякую!!!
Дякую
Інститутка це як українська Скарлет О'Гара виходить - гарна, зла, чоловіками вертить.
Хм, який цікавий погляд 🤔, варто подумати
Інститутка - пуста і розбещена нероба. Скарлет - це відбиток війни, це тяжкі втрати. Хто ще, крім неї міг опікуватися родиною, врятувати від голоду.
Про зо твір, ге пам'ятаю, але добре пам'ятаю, як я пішла до міської бібліотеки і запитала про цей твір, а бібліотекар запитує: " Може твір "Студентка"?
Для мене "Інститутка" ніколи не була про "політику" - ані про кріпацтво, ані про вплив жіночої освіти того часу (про це найменше). Для мене це твір про вельми стервозну (перепрошую!) особу, які були, є і будуть в усі часи, в усіх суспільствах (особисто таких "інституток" сучасних знаю), тільки рівень їх нахабства міниться залежно від умов, від того, наскільки їм те нахабство дозволяє оточення.
Пам'ятаю добре, ні про який, подібний вашому, аналіз мова, звісно, не йшла. Твір був важкий і болючий, шкода було дівчат, і навіть лікаря було шкода, і стару пані, котрою маніпулюють безчесно. І, очевидно, якби були акценти розставлені інакше, то і твір сприймався б не так трагічно, і розуміння національного, історичного-політичного жіночого і інших аспектів було б ближче до погляду авторки.
дякую! дуже гарно... але мені трохи не вистачило філософії і психології... сорі...
Дякую!!!!