КОЛИ НАРОД В БІДІ, ТО СПАТИ ЯК? | вірш Юлії Музиченко | 22.09.2024, церква "Благодать", Київ
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 29 ก.ย. 2024
- ► Дякуємо за перегляд та підписку!
► Ютуб-канал церкви: / cerkovblagodatkiev
► Ми на Facebook: / blagodat.ua
► Сайт: www.blagodat.ua
► Інстаграм молоді церкви "Благодать": / grace_gnr
Наша адреса: Україна, Київ, Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 40.
телефон: +38 (067) 600 29 29, e-mail: cerkovblagodatkiev@gmail.com
Дивилась в даль з високого балкону,
Через колони бачила партер
У подарованій царем короні,
Цариця і володарка Естер.
Ахашверош, ну як ти помилився,
Ти дав рабові волю і закон.
Тепер Гаман собою загордився,
В жорстокості не знає перепон.
Душевний інвалід тепер в правлінні,
Мій царвіддав країну сатані.
Хто скаже правду у часи гоніння?
Невже це я? Це випало мені?
Ізраїль має патріархів стільки,
Вони сидять при вході в Божий храм.
Та ти, Господь, покликав просто жінку
І через неї попрацюєш там?
Хто я така? Служниця, просто бранка,
Свого народу іскорка одна…
Які страшні ці шибениці зранку
Що видно їх із царського вікна.
Їх змайстрували для мого народу,
Для Мардехая, родичів моїх.
Які весь час від заходу до сходу
Несуть прокляття за адамів гріх.
Жорстокий вирок налякав євреїв…
Учора був у мене Мордехай,
Сказав: «Це час для місії твоєї,
Йди до царя, Естер, не зволікай».
Слова наступні були ще сильніші
І душу розворушили не менш:
«ЯК НЕ ЗАХОЧЕШ-ТО ЦЕ ЗРОБЛЯТЬ ІНШІ,
Та, може, ТИ для цього тут ЖИВЕШ?»
Закон гласить - що до царя не можу
З`явитися, предстати просто так.
Яке тверде для мене царське ложе…
Коли народ в біді, то спати як?
Згадала раптом кару для Астині,
Порушила закон - відразу суд.
На що ж МЕНІ надіятися нині,
МЕНЕ вперед ногами понесуть.
О мої зорі, зорі неозорі,
О моє небо і ця синя даль,
Впади на мене чи втопи як море,
Німу, страхом розпалену печаль.
Сьогодні на узвишші вибираю,
Із двох трагедій муку лиш одну,
ЧИ Я З МОЇМ НАРОДОМ ПОМИРАЮ,
ЧИ Я, його рятуючи, ПОМРУ…
А може я потрібна ще для когось,
А де мій Бог, що досі мене вів,
Як розрізнити цей небесний голос
Посеред незлічених голосів?
Що залишилось? Вірити, мій Боже,
Твоя любов ніколи не згорить.
СХИЛИТИСЯ перед Ахашверошем,
Та СЕРЦЕМ НЕ ЗІГНУТИСЬ ні намить.
Всі дивувались, і Гаман, і жриці,
Зайшла, не піднімаючи очей.
СМИРЯТИСЬ ТАК УМІЮТЬ ЛИШ ЦАРИЦІ,
ЗНІМАЮЧИ ІЗ ШИБЕНИЦЬ ЛЮДЕЙ.
А цар сказав: «О зіронько досвітня,
Півсвіту дати? Попроси тепер.
В моїх очах знайшла благовоління
Смиренна повелителькаЕстер».
- О царю мій, прийди в мої покої
Разом з Гаманом. На гучний бенкет.
Вино тектиме з чаші золотої,
Солодкий роздаватимуть щербет.
І там, Естер, прекрасна і кохана,
Цареві каже, вибравши момент.
Про шибениці, страти і Гамана,
Розбивши плани сатанинські вщент.
Така неперевершено - правдива
Ця сили віри в Господа, і от
В історії та жінка стала дивом,
Рятуючи засуджений народ.
У залишках багатої киреї,
Заплутаний, занурений в туман.
Там, де хотіли стратити євреїв,
Висить тепер повішаний Гаман.
Стовпи питань, арени, ну і битви,
І пошуки егоїстичних «я».
А на балконах відчаю й молитви
Питає перелякана душа
Чи здатися, чи нам по вірі жити,
Служити і не пропустити шанс,
Стояти твердо і не скапарити,
Покликання наїграністю фраз.
Хто вірить, той високий. Значить зверху
Спостерігає в спокої небес
Свого життя події гостроверхі
Як у його житті Христос воскрес.
Естер пішла по вірі в круговерті.
У бурю, де немає вороття…
Ми по закону заслужили смерті,
По благодаті маємо життя.
Маленький крок над прірвою… не знаєш
Політ уверх чи може до землі?
І кожен з нас по-своєму страждає,
ОДНІ ПІДУТЬ ПО ВІРІ, ІНШІ-НІ.
Стоїш і зважуєш, чи ти щасливий
Чи варто йти крізь терни до зірок…
Цікаво те, що виростають крила
Тоді, як ти зробив цей перший крок.
Ті, хто підуть, розкажуть про спасіння,
Ціною сили, часу і життя
І цим вони врятують покоління,
Проливши світло Боже у серця.
Життя минає, ох, життя минає,
І кожен має неповторний час.
А Божий Дух балконами шукає
Щоби любов звістити через нас.
Покликання нам стукає у скроні
А ми, як вітер, бо то там, то сям.
Не визначившись на своїм балконі
Розслабились і правимо життям.
Зелена, біла, голуба тканина
Прикрила мармур дорогих колон…
Там була віра в Бога і людина,
Благовоління, мудрість… ну і… трон
Служіння проходять:
- неділя 10-00
- неділя 18-00 молодіжне
- інші дні щодня молитовні служіння 08-00, 12-00, 16-00, 20-00
#ЦеркваБлагодатьКиїв #УЦХВЄ #UkrainianPentecostal #бог #біблія #християни #господь #церква #хвє #ісус_христос #зібрання #україна #київ #христианство #молитва #віра #христианство #церковь #библия #украина #українськацерква #пятидесятники #god #jesus #biblia #christian #христианство #украина #ukraine
Молодець сестричко! Дуже гарний вірш,та чудове професійне виконання! Будь благословенна та Богом
хранима!❤😮❤
Дуже гарно прочитано хороший благословений вірш благословінь тобі сестро
Дуже гарний вірш / ціла поема/, прочитаний відмінно . Хай Господь благословляє Вас.
😌🙏🙏🫶
🙏🙏🙏дуже гарно,будь благословенна.
Слава Богу 🙏🏽🙏🏽🙏🏽
Дуже гарно
Слава Богу за назидательный стих.
Божьих обильных благословений сестричка на далее.❤🎉
Дякую за підтримку😌
Слава Богу, що торкається сердець ❤️
Молодець, гарний вірш Слава Богу шо робить все для нас на добро!
@@АндрійПетрук-е2ъ🙏🙏🫶
Юленька,щиро дякую.
Благослови тебе Господь.
Дуже сильно.❤
@@КатеиинаЗалевська 🫶❤️🙏
Дуже гарно прочитано , дякую, рідко до кінця дослуховуються, а тут з задоволенням.
Слава Богу 🙌🙏
Слава Богу за твій талант, мила сестричко! Чудовий вірш! Яке досконале виконання!!! Божих благословень!
Дякую вам велике за підтримку, Благословінь вам 🫶
Така ж гарна як цариця Естер❤
@@oneshot_pabg9011🥰🫶
Це ви автор?
Благослови вас Господь ❤
@@ЕленаТарасюк-о3у вітаю, автор Неля Романовська,
Дякую, вам також благословінь😊❤️
Дякую за вірш. Хай твоє життя буде віддане Господу.
Амінь 🙏🫶
Можна будь ласка слова вірша 🙏🏻
- [ ] Дивилась в даль з високого балкону,
Через колони бачила партер
У подарованій царем короні,
Цариця і володарка Естер.
Ахашверош, ну як ти помилився,
Ти дав рабові волю і закон.
Тепер Гаман собою загордився,
В жорстокості не знає перепон.
Душевний інвалід тепер в правлінні,
Мій царвіддав країну сатані.
Хто скаже правду у часи гоніння?
Невже це я? Це випало мені?
Ізраїль має патріархів стільки,
Вони сидять при вході в Божий храм.
Та ти, Господь, покликав просто жінку
І через неї попрацюєш там?
Хто я така? Служниця, просто бранка,
Свого народу іскорка одна…
Які страшні ці шибениці зранку
Що видно їх із царського вікна.
Їх змайстрували для мого народу,
Для Мардехая, родичів моїх.
Які весь час від заходу до сходу
Несуть прокляття за адамів гріх.
Жорстокий вирок налякав євреїв…
Учора був у мене Мордехай,
Сказав: «Це час для місії твоєї,
Йди до царя, Естер, не зволікай».
Слова наступні були ще сильніші
І душу розворушили не менш:
«ЯК НЕ ЗАХОЧЕШ-ТО ЦЕ ЗРОБЛЯТЬ ІНШІ,
Та, може, ТИ для цього тут ЖИВЕШ?»
Закон гласить - що до царя не можу
З`явитися, предстати просто так.
Яке тверде для мене царське ложе…
Коли народ в біді, то спати як?
Згадала раптом кару для Астині,
Порушила закон - відразу суд.
На що ж МЕНІ надіятися нині,
МЕНЕ вперед ногами понесуть.
О мої зорі, зорі неозорі,
О моє небо і ця синя даль,
Впади на мене чи втопи як море,
Німу, страхом розпалену печаль.
Сьогодні на узвишші вибираю,
Із двох трагедій муку лиш одну,
ЧИ Я З МОЇМ НАРОДОМ ПОМИРАЮ,
ЧИ Я, його рятуючи, ПОМРУ…
А може я потрібна ще для когось,
А де мій Бог, що досі мене вів,
Як розрізнити цей небесний голос
Посеред незлічених голосів?
Що залишилось? Вірити, мій Боже,
Твоя любов ніколи не згорить.
СХИЛИТИСЯ перед Ахашверошем,
Та СЕРЦЕМ НЕ ЗІГНУТИСЬ ні намить.
Всі дивувались, і Гаман, і жриці,
Зайшла, не піднімаючи очей.
СМИРЯТИСЬ ТАК УМІЮТЬ ЛИШ ЦАРИЦІ,
ЗНІМАЮЧИ ІЗ ШИБЕНИЦЬ ЛЮДЕЙ.
А цар сказав: «О зіронько досвітня,
Півсвіту дати? Попроси тепер.
В моїх очах знайшла благовоління
Смиренна повелителькаЕстер».
- О царю мій, прийди в мої покої
Разом з Гаманом. На гучний бенкет.
Вино тектиме з чаші золотої,
Солодкий роздаватимуть щербет.
І там, Естер, прекрасна і кохана,
Цареві каже, вибравши момент.
Про шибениці, страти і Гамана,
Розбивши плани сатанинські вщент.
Така неперевершено - правдива
Ця сили віри в Господа, і от
В історії та жінка стала дивом,
Рятуючи засуджений народ.
У залишках багатої киреї,
Заплутаний, занурений в туман.
Там, де хотіли стратити євреїв,
Висить тепер повішаний Гаман.
Стовпи питань, арени, ну і битви,
І пошуки егоїстичних «я».
А на балконах відчаю й молитви
Питає перелякана душа
Чи здатися, чи нам по вірі жити,
Служити і не пропустити шанс,
Стояти твердо і не скапарити,
Покликання наїграністю фраз.
Хто вірить, той високий. Значить зверху
Спостерігає в спокої небес
Свого життя події гостроверхі
Як у його житті Христос воскрес.
Естер пішла по вірі в круговерті.
У бурю, де немає вороття…
Ми по закону заслужили смерті,
По благодаті маємо життя.
Маленький крок над прірвою… не знаєш
Політ уверх чи може до землі?
І кожен з нас по-своєму страждає,
ОДНІ ПІДУТЬ ПО ВІРІ, ІНШІ-НІ.
Стоїш і зважуєш, чи ти щасливий
Чи варто йти крізь терни до зірок…
Цікаво те, що виростають крила
Тоді, як ти зробив цей перший крок.
Ті, хто підуть, розкажуть про спасіння,
Ціною сили, часу і життя
І цим вони врятують покоління,
Проливши світло Боже у серця.
Життя минає, ох, життя минає,
І кожен має неповторний час.
А Божий Дух балконами шукає
Щоби любов звістити через нас.
Покликання нам стукає у скроні
А ми, як вітер, бо то там, то сям.
Не визначившись на своїм балконі
Розслабились і правимо життям.
Зелена, біла, голуба тканина
Прикрила мармур дорогих колон…
Там була віра в Бога і людина,
Благовоління, мудрість… ну і… трон
Де можно музыку скачати? Дякую
Хороший вірш, але на жаль за часів Естер не було храму в Єрусалимі