О, цікаво: слово "постіль" вставлено у відео вже пізніше, тобто було виправлено щось (мабуть, російськомовний термін). Тобто, щось звучало неправильно, а його потім виправили. Мені сподобався такий ретельний підхід і відповідальне ставлення до того, що видається на загал у ютюбі.
Саме так, покрівля була з черепиці. До того ж, цікаво, що збережені фрагменти черепиці, якщо це фрагменти з серединки, тобто, без торців, то їх фактично неможливо відрізнити від фрагментів плінфи.
Мені теж здається (просто за логікою, бо я не вчений), що спосіб виготовлення плінфи, ймовірно, був схожий на виготовлення "пасочок з піску" (я бачила, як таке робив хлопець, що грається з давніми способами виготовлення цегли та іншими технологіями). Але все ж таки залишається запитання: чому тоді кількість скошених торців різна у різних плінф? То, може, все ж таки, пані Архипова має рацію?
Якщо б Архипова повністю мала рацію, то плінфа б обсушувалась постіллю догори і з більшою, і з меншою площею. А вона обсушувалась завжди догори меншою площею.
@@MDCHKiev, тоді залишається питання неоднакової кількості скошених торців у різних плінф. Щоправда, про причину наявності тих скосів я не можу здогадатися (хоча є деякі припущення, але вони - на випадок розрізання більшої заготівки на менші).
@@VyvirkaSira Вірогідно, різна кількість скошених торців тому, що от саме такими були виготовлені форми для плінфи. І, знову ж таки, треба мати на увазі, що плінф Десятинної церкви хоч і відомо не мало, але все ж їх досить обмежена кількість. Та і з того що є, переважно - це фрагменти. Тому ми й не можемо напевно прийти до якихось остаточних висновків.
Дуже пізнавально!
Велика подяка за невідомий для мене історичний матеріал. Цікаво.
Дякуємо за оцінку нашої роботи!
О, цікаво: слово "постіль" вставлено у відео вже пізніше, тобто було виправлено щось (мабуть, російськомовний термін). Тобто, щось звучало неправильно, а його потім виправили. Мені сподобався такий ретельний підхід і відповідальне ставлення до того, що видається на загал у ютюбі.
Ну, там просто неправильний термін було названо))
А на рахунок покрівлі Десятинної церкви: вона була з черепиці? Чи з якогось іншого матеріалу?
Саме так, покрівля була з черепиці. До того ж, цікаво, що збережені фрагменти черепиці, якщо це фрагменти з серединки, тобто, без торців, то їх фактично неможливо відрізнити від фрагментів плінфи.
Мені теж здається (просто за логікою, бо я не вчений), що спосіб виготовлення плінфи, ймовірно, був схожий на виготовлення "пасочок з піску" (я бачила, як таке робив хлопець, що грається з давніми способами виготовлення цегли та іншими технологіями). Але все ж таки залишається запитання: чому тоді кількість скошених торців різна у різних плінф? То, може, все ж таки, пані Архипова має рацію?
Якщо б Архипова повністю мала рацію, то плінфа б обсушувалась постіллю догори і з більшою, і з меншою площею. А вона обсушувалась завжди догори меншою площею.
@@MDCHKiev, тоді залишається питання неоднакової кількості скошених торців у різних плінф. Щоправда, про причину наявності тих скосів я не можу здогадатися (хоча є деякі припущення, але вони - на випадок розрізання більшої заготівки на менші).
@@VyvirkaSira Вірогідно, різна кількість скошених торців тому, що от саме такими були виготовлені форми для плінфи.
І, знову ж таки, треба мати на увазі, що плінф Десятинної церкви хоч і відомо не мало, але все ж їх досить обмежена кількість. Та і з того що є, переважно - це фрагменти. Тому ми й не можемо напевно прийти до якихось остаточних висновків.
Цікава вичерпна інформація.