Дуже цікаве відео та тема ) Була б також дуже рада тематичному відео по творчості Сандерсона, з яких книг починати (враховуючи оригінальні або перекладені) та про цикл взагалі 😊
Про "не зайшли" - Четверте крило. Не є фанаткою фентезі, але спробувала і спочатку книга дуже захопила. Прочитавши десь третину, я зрозуміла, що мене страшенно почала дратувати манера написання. По перше , до кожної події додавалася обов'язкова тілесно- внутрішня реакція героїні, то їй нутро скрутило, то серце стисло, то у щільні лещата захопило шлунок залізною рукою і десь на середині я книгу відклала, але все ж таки цікаво було, і я так з паузами, домучила десь дві третини. Ще одна не симпатична лінія - як героїня кожного разу випадає у осад коли бачить Зейдена. Ну зрозуміло, що дівчина закохана, алер авторка її подає як якусь тваринку у стані ...не буду продовжувати. А потім такий собі пассаж, що виявляється вона його з першого погляду зненавиділа(???), бо знала, що він її хоче вбити. На цьому терпець увірвався
Дуже цікаве відео🤩 пораділа, що не я одна не люблю книжки від яких у багатьох вау ефект 🤦♀️ У мене така реакція була на книжки: "Ігри, в які грають люди", це був дарма витрачений час.. з нещодавніх засмутилась від: - "Таємнича історія Біллі Міллігана" - читала дуже довго, важко і не зрозуміла навіщо, як газетна вирізка на 600 сторінок - "Червоне та чорне" Стендаля, пройшла просто повз мене - "Джен Ейр" про яку стільки крутих відгуків, а мені вона ну ні, ніяка 🙄
В мене таких книг було дві. Перша-Кульбабове вино,Рей Бредбері.Очікувала від книги атмосфери дитинства влітку,атмосфери затишку але, на жаль, книга здалась мені нудною.Натомість рекомендую книгу Зачарована Десна Олександра Довженка(читала її ще в 2022, в січні).Книга просто прекрасна і більше ближча нам,адже там дитинство в Україні,а не Америці. Друга-Таємна історія,Донна Тартт.Книга страшенно розчарувала,там майже нічого не відбувається,студенти то п'ють каву то курять то п'ють алкоголь.
Місто кісток та Shadowhunters це просто уособлення підліткових романів. Я дивилася серіал Мисливців, постійний фейспалм супроводжував усі два сезони, на які мене вистачило. Ви дуже влучно підмітили примітивність.
Дякую за чудове відео❤ Перший закон мені спочатку також не зайшов спочатку, ледь не всю першу книгу мені було важко, але було в ній щось, що не давало закинути і все одно змушувало повертатися. А от далі, друга і третя у мене просто понеслися. Там вже набагато більше подій, ти знаєш устрій світу та персонажів і все цікавіше та цікавіше.
Олеся, дякую за відео 💙 Нещодавно мала таку історію з "П'ятою порою" - абсолютно не зачепила книга, виклад історії та персонажі :( хоча по рецензії мене дуже зацікавила історія
Привіт! Дякую за відео) Я намагаюся дочитувати книги) Даю шанс кожній історії максимально багато разів, вірю, що фінал здивує й змінить мої враження на краще) Але от «Ідеальну незнайомку» Меган Міранди я домучила до половини… це перша книга, яку я кинула😏 І Колін Гувер не моя авторка… її «Без Меріт» була ну дуже вже елементарною. Для мене зовсім прохідна історія
Дякую за відео🩵 Дуже цікаве, як завжди😊 З першого, що згадується по темі - "Мовчазна пацієнтка ". Начиталася таких крутих відгуків на неї, тож очікування були найвищими і вони себе не підтвердили, на жаль😅 Ще, після великої перерви в читанні фентезі (мій улюблений жанр) взяла "Макову війну" і теж розчарувалася 😮💨 До речі, повернув мене знову до фентезі саме "Перший закон"🙃 "Місто кісток " читала ще підліткою, тоді подобалося, зараз скоріш не зайде🤔
Відео супер, новий формат - дуже сподобалося. Щодо моїх не цікавих книг за цей рік: 1. "Залишся якщо кохаєш" - якось було примітивно, затягнуто, занадто багато сторінок з водою, майже немає сюжету, тільки переживання гг "як можна починати стосунки, якщо мій колишній проти і тисне". Думаю, камон, ти від нього пішла, і доросла жінка все таки. Атлас теж трохи дивний, весь час осторонь, коли коханій жінці потрібна підтримка. 2. "Ґудзики та мереживо" - багатьма улюблена книга взагалі повний капець. Так, дарк романс. Все б нічого, але жахливий переклад. 22 синоніма статевого органа🤦. Плагіат 365 днів. Мері Сью - маленька, тонка як тростина, але всіх може мочити наче Термінатор. Від одного ґвалтівника до іншого. Тільки перший не романтизується, а інший ще й як. 3. За порадами Маші, я почала книгу "Mindf*ck series" і ніби сюжет має бути динамічним, опираючись на огляд Маші. І я думала вау, балдеть. Я прочитала 1 частину, і майже другу. Але для себе особисто нічого прямо щоб я сказала "вау", не побачила. Не буду спойлерити, бо бачила, що ви тільки будете починати. Мені зараз не вистачає динамічності. Більш детального опису злочинів, сцени 18 + якось навіть не чіпають. І гг теж як Мері Сью трохи. Тому в мене якесь розчарування, бо я так чекала чогось бомбезного. Не знаю, може все ж варто дочитати, хто підкаже? 4. "Наречені Нага" Наомі Лукас - книга англійською. Фентезі. Теж багато обіцяюче. Полузмій і його, як він казав "самка". Виживання на землі яка вже давно вимерла. Міжгалактичні подорожі. Але книга хтива, прямо занадто, від деяких 18 + сцен хотілось кидати книжку об стінку. Тупе ставлення до жінки, де її бачать тільки шматком м'яса. І я не люблю фантастику і фентезі. Але клюнула, бо люблю любовну лінію. І ніби гг Врукс гарно відноситься до героїні, в ньому проскакує щось таке людське, і думаєш круто, але потім він знову стає хтивим, і так всю книгу
Але мені сподобалася книга "Мексиканська готика" я була приємно вражена. Хоч це від частини фантастика, але було круто, і так готично описано. Ще й Мексика, прямо любов
Мені теж колись Аберкромбі зайшов не з першого разу, хоча темне фентезі один з моїх найулюбленіших жанрів. Я прочитала першу трилогію, але без якогось вау ефекту. Мені доволі непогано зайшов кінець трилогії, і тому вирішила спробувати читати далі щось у автора, і насправді не пожалкувала, бо standalone романи ще кращі. Щодо Бекі Чамберс, нещодавно купила собі примірник, але також думаю, що мені не дуже зайде, бо "затишне" фентезі наприклад не дуже сподобалось. А ось в Ротфуса я дуже добре памʼятаю, що перше, що сподобалось - це також мова, навіть в перекладі. Бо напевно як філолог, я дуже сильно на це звернула увагу. Так, я розумію, що є там мінуси, але після другої книги - цикл завжди включаю до найулюбленіших книг.
Ім'я вітру треба читати не як фентезі. Тут історія героя. Книга про мету і її досягнення. Ім'я вітру повільний, але, як ви добре сказали, поетичний. Коли я вперше взяла в руки ІВ, в моїй голові ще відлунювали події Безночі. І я, беручи ІВ очікувала фентезі драйву. А отримала... Коротко кажучи Ім'я вітру мені зайшло з третього разу. І це було ВАУ! А от Шістка Воронів і Сага про живі кораблі мені не зайшли. Чекаю досі влучного моменту 😅 щоб таки дочитати
Це супер корисний формат! На мою думку, він чудово показує, що немає однозначно поганих/гарних книг, є різні смаки і різний досвід читача. А ще дякую, що ви показуєте приклад, як говорити про книги, які не сподобалися, без агресії, образ та їдкої критики. Із книг, які не зайшли, мені на думку одразу приходить Атлант розправив плечі. Майже нічого не пам'ятаю з книги, але згадую своє неприйняття та якесь обурення від читання. А з останнього - це Кондитерка-втікачка. Очікувала суміші романтики з ароматом випічки, а там якась каша. Зате я винесла урок з цього досвіду, що треба читати спочатку семпл, а потім купувати книгу.
Дуже дякую за відео. Я багато очікувала від Блиску Р.Кеннеді, але дуже велике розчарування. Якщо прибрати всі сцени 18+, то вийшло б сторінок 50....і був би добрий ввідний розділ до наступної частини. Нажаль.
Олесю, дякую за відео. У мене так було з «Мовчазна пацієнтка». Я дуже люблю детективи/трилери і мала великі сподівання щодо цієї книги. Маючи великий багаж начитаного, мене важко вразити саме розв‘язкою. Для мене більше значить ідея, сама історія і стиль написання. Так от це дуже і дуже прохідна книга. Взагалі не розумію загального захвату від неї 🤷🏼♀️
Ого який цікавезний формат❤Лесю, дякую за таку класну ідею. Енциклопедія фейрі, дуже секретна спільнота відьмочок, На лезі клинка, Ім'я вітру, Лейла у моєму tbr😅 цікаво чи сподобається мені. З останнього що читала Once upon a broken heart та Кондитерка-втікачка це ті які ну дуже розчарували. Хотілось легкої романтичної література а вийшло таке🫠
Касандра Клер - так, також постійно ловила себе на думці, що я б була в захваті від книг, якби читала їх років 20 тому :). Обʼєктивно, на мою думку, це непоганий янг-едалт, але для своєї вікової категорії :)
Дякую Вам за цікаве відео😊. Щодо своїх розчарувань,то це "Танці з кістками" та "9 листопада"- послухала багато відгуків- придбала, прочитала і відразу продала, бо точно не моє.
Вітаю, мені теж не зайшло Місто кісток, але ж я ще і 2 частину читала - мені здається вона гірше першої. Ще я зрозуміла, що Колін Гувер не моє, і З крові і попелу вже більше року намагаюсь дочитати - це як крок вперед і два назад.
Ой, зараз буду закидана капцями, але ТА САМА книга, яка не зайшла - "Королівство шипів і троянд" (ну і далі ще 2 з серії) 😅 Ну буквально все мені кричало про те, що ця серія мені сподобається, але... Так тяжко мені ще не було ахахха Особливо коли бачиш скільком людям вона подобається, а ти ніби сидиш самотньо на вечірці 😂
Цікаве відео. Дякую. У мене є три таких книги: 1. «Мартін Іден» Джека Лондона. Для мене трансформація героя не переконлива, м’яко кажучи. Виходить, що він жив своє життя і був досить пристосованим і сильним (зважаючи на складні умови). А потім начитався книг, набрався ідеологічних думок, зневірився і вирішив, що це саме життя йому більше не потрібне. Ніби два різні герої. Може якби цьому передували якісь події, здатні зламати людську волю, або ж він від початку йому були притаманні гнітючі стани, я б сприйняла книгу краще. А іще мій досвід спілкування з людьми, які вважають себе «пізнавшими справжню істину» і «всі навколо дурні, мене ніхто не розуміє» підказує, що ці люди явно звернули зі свого щляху і поки винять у цьому всіх навколо. 2. «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка Я надивилась відгуків і очікування крутого закрученого детективу зашкалювали. А в результаті чомусь книга йшла через силу. Також хотілося б менше відсилок, але щоб автор зробив їх більш прихованими. Саме це б додало «магії містицизму» на мою думку. Натомість їх було так багато, постійно об них спотикалась. 3. «Ім’я вітру» Патріка Ротфуса. Ніби читала, ніби непогано, але пройшло кілька місяців і ні разу подумки навіть не поверталась до книги. Що воно було. Тільки зараз, дивлячись це відео згадала, що хоч і були цікаві моменти з початку, але розкрився сюжет в те, що головний герой молодець, все в нього добре, навіть коли погано. І закоханий він у таку ж «не таку як всі». І разом їм не бути, тому що не так як у всіх. Ось мабуть що саме не зайшло. Для мене якби згладити ці моменти, книга б сподобалась.
Для мене такою книгою стала "Кайдашева сім'я". Мені її порадила вчителька історії. Вона сказала, що це дуже смішна книжка. Я налаштувалася, що прочитаю комедію, але отримала соціальну драму, в якій всі сваряться. Ця книга мене дуже втомила і відчула сильне полегшення від того, що, нарешті, дочитала цю книгу. І тепер я ніколи сліпо не довіряю чиїсь думці про про книги.
Щодо Імені вітру теж стала жертвою завищених очікувань 😅 Всі навколо так хвалили її за унікальність, а на виході отримала дуже розбавлену версію Чарівника Земномор'я тільки без драконів і більш сумнівним гг. Взагалі за інших обставин мені б зайшло, бо і Земномор'я дуже люблю, і талановитих героїв які вигрібають із скрутних обставин, але якось не склалося
В мене теж не зрослось з Ротфусом. Довгий час мені зі всіх сторін кричали що це найкраще фентезі, а я не змогла прочитати навіть половину. Вона мені нудна, а ГГ бісить. Тому не впевнена що хочу до неї повертатись😅 А от Аберкромбі то любов 😍 Пройшло вже декілька років як я прочитала першу трилогію, а я досі про неї думаю. З першою книжкою теж трохи помучилась, але воно того варте 😁
Щойно закінчила читати "На лезі клинка" Джо Аберкромбі і відразу ж взялася за продовження. Я здогадуюсь з чим у вас виникли складнощі, важко було продиратись крізь імена головних героїв, запам'ятовувати хто є хто, а автор постійно нам підкидує все нових і нових героїв в кожній наступній главі. Важко переключатись на наступну главу: тут саме якісь пригоди переживає один із героїв і я захопливо читаю що ж там буде далі, і тут раз, глава закінчується і ми переходимо до наступного героя, події навколо якого тільки починають "розгойдуватись" і так кожен раз. Але тим не менш, це було цікаво і захоплююче, всі герої круті і навіть ніхто не бісить. Однозначно читаю далі
Я дуже любила серіал про Баффі, мабуть варто буде спробувати цикл Кассандри Клер😜 Те, як ти описуєш «Ім‘я вітру» все більше впевнює в тому, що мені варто спробувати цей цикл, бо епічність я не люблю, а тему навчання й красиву мову навпаки 😊
Щодо Кассандри Клер і Місто кісток, коли я читала в 15, ця, серія мені дуже подобалась і тоді дуже популярні Щоденники вампірів були (любила читати міське фентезі), а в 27 якась дуже дитяче історія. Але мені з цього всесвіту подобається трилогія Темные искусства (вибачте що на російській, але на українській серії немає, а читала а її ще до війни).
Дякую за відео) Чекаю з нетерпінням на наступне! Стосовно моєї недочитаної книги, то це Донна Тарт "Таємна історія". У мене відчуття, як у вас від "Ім'я вітру" - що зі мною не так? Бо я її не дочитала десь 1/4, а десь з середини процес читання був схожим на катування. Я чесно не розумію, чим вона всім так подобається. Можливо, у мене були завищені очікування, бо її тааак розрекламували...
Моє розчарування, то Доктор Стрейндж і м-р Норрел. Я очікувала епічного фентезі про повернення магії, а це щось зовсім інше 😅. Ледве дочитала, 2/3 книги просто переглянула. Дякую за відео ❤. Оце думаю чи пробувати мені Темніший колір магії. Підозрюю мені може також не сподобатись, а платити стільки грошей за видання Неба щось не хочеться. Почекаю, може в них появиться електронна версія.
Я все таки дочитала "Енциклопедію фейрі" не в захваті, але норм. А ось исторію про відьом я б порадила читати більш юному поколінню. І знову ж таки мені не дуже заходить селянський стиль. Що до "Коли б ми були злодіями" нажаль спочатку спробувала читати російською. І З самого початку була певна що то плагіат. Навіть не дочитала. Потім читала про скандал з російскими перекладами І, нарешті, до мене потрапив текст англійською. Знову ж таки впевнелась у думці про плагіат. І тут не має такої яскравої кінцівки як у Тартт. А ось цикл "Дивні діти" мені навпаки дуже сподобався. І якраз своїм різноманіттям. "Темніший віддтінок магії" так собі, а ось "Незриме життя..." мені сподобалось більше. Аберкромбі взагалі не мій автор хоч я і полюбляю даркфентезі. І мене не лякала велика кількість імен. Наприклад у того ж Мартіна в його "Престолах" теж багато персонажів, але мені подобалось. А "Першій закон" не зайшов. Взагалі мені спершу потрапила на очі друга книга циклу "Перед тім як їх повісять", а потім вже "На лезі клинка" Прочитала обидві і все ж вирішила, що це не моє. А ось Лі Бардуго читала з племянником тільки тому, щоб залучити його до читання , бо він не дуже читаючий, а тут таке названня світу магії(його звати Гріша). На черзі Гаррі Поттер. "Цікаво, а Маша тебе капцями не закидала ?" Хоча Коллін Гувер для мене теж не дуже рівна авторка, але "Лейла" і "Веріті" мені подобаються. Мені цей триллер попався в російському переладі "Вижившие", так собі прохідний. А ось "Місто кісток" це для мене приємна ностальгія. Перша одноіменна книга циклу вийшла десь у 2000-х. Беккі Чемберс не читала. Що до РОтфуса то він мені теж ніяк. Просто галочка попрочитанній класиці.
Цікава ідея відео🔥 Перша книга, яка мені спадає на думку, це «Непрості» Прохаська. Стільки відгуків, неймовірне видання, брала книгу у Карпати, щоб максимально зануритися в атмосферу….і взагалі не сподобалося🫣
Багато очікувала від Червоної Сестри Марка Лоуренса - але під час прочитання здавалось що автор навмисне відводить увагу від цікавих штук (типу світобудова, магія, історія світу дуже унікальні і цікаві, а інформації про це кіт наплакав) і натомість показує кожний марудний день з життя учениці бойових монахів (встала, поїла, обовʼязково все до останньої крихти, пішла на урок, пішла на інший урок, шось робила, говорили - ледь дочитала 😢) Хоча чула дуже багато крутих відгуків 🫣
Імʼя вітру прочитала зовсім нещодавно, але наступну книгу з трилогії поки що вирішила відкласти до тих часів, коли зʼявиться більше надії на те, що Ротфусс все-таки допише The doors of stone і завершить цей цикл 🤣 Книга дійсно дуже поетична, часом здалася мені навіть трохи медитативною, сприймається як "історія про історії"
мені також не сподобалось "Ім'я Вітру"..Були такі очікування,але вийшло лише одне розчарування.І ще купила 2 книгу,і тепер шкодую.Навіть не дочитала,бо зовсім не цікаво.Можливо колись дам другий шанс)😢
Брала "Перший закон", бо хотіла прочитати книги в атмосфері гри престолів. Саме це я і отримала) тому задоволена поки першою книгою. Можливо це не той жанр, який вам підходить)
«Пісня льоду й полумʼя» - моє улюблене фентезі, без нього не було б цього каналу, це найкраще, що я читала. Тому ні, «Перший закон» просто банально мені був нудним.
Я не дочитала If we were villains. Мені було нудно 🙈 Також зрозуміла, що Колін Гувер не мій автор. "Відьмак" не заходить: що книжки, що серіал. Люблю романи Кроніна, проте дуже важко зараз читається його книжка "Зорі дивляться вниз". Ще мені важко заходить Генріх Сенкевич. Жодного роману так і не прочитала до кінця.
Прикро, що Аберкромбі вас не зачепив) хочеться, щоб з улюбленими блогерами всі смаки співпадали 😅 Мене трохи розчарувала It ends with us. мабуть, вона буде дійсно корисною для молоденьких дівчат, щоб, можливо, відкрити очі на деякі важливі речі, які у мене вже пропрацьовані)
Джо Аберкромбі чіпляє не так сюжетом, як персонажами, ну це зі мною так сталося) Прочитала все, що в нього є, і хочу ще 😅 Можливо, якщо не зайшов "Перший закон" є сенс спробувати "Пів короля". Цей цикл набагато менше, сюжетна канва дуже схожа. Це як Перший закон, але скорочена версія. Мабуть тому його і називають підлітковим - сюжет розвивається набагато стрімкіше ніж "Перший закон", не так заглиблений у психологію героїв і розписуванням деталей світобудови. І так як книга маленька, не так багато часу втратите, якщо книга не сподобається, але можливо можна буде скласти якусь думку про автора чи таки "ваш/не ваш" 😏
Loool 7 out of 12 are the books I liked/loved 😂 Truly, the beauty is in the eye of the beholder))) For me the BIGGEST betrayal of all was The Fourth Wing - everything about it could have been perfect for my reading taste but no((( Hate it with utmost passion lol
Honestly, I was thinking about you while creating this video like “wow I’m roasting Sam’s fav books” 🫣 sorry that wasn’t intentional, everything “wholesome, cozy” is 💯 not my thing, I get bored easily
За минулий місяць в мене було дві книги, які не зайшли настільки, що я їх не дочитала - "Хімія смерті" і "Джерело" Дена Брауна. Перша книга не затягнула + просто не моя. Друга ж книга здалась занудною і розтягнутою, хоча ідея неймовірна💫
Mindf*ck series. Не те щоб зовсім не зайшла, але не було того ефекту, на який я очікувала. Тема - моя. Роман, триллер, +18 - моє... Ну але не торкнуло. Якось занадто поверхнево і штучно. Герої часом бісили. Шкода. Бо рекомендували люди з якими смаки дуже співпадають.
Взагалі розчарував «Володар перснів» Толкіна, прочитала першу частину і вирішила, що продовжувати не буду. Настільки все нудно було, як на мене 200 а той навіть 300 сторінок можна було прибрати і нічого не змінилося б. Хоча до речі фільми люблю, можливо в цьому і проблема, що спочатку я бачила фільми. Також на зайшла «icebreaker» навіть не змогла дочитати, не моє. «Незриме життя Адді Лярю» і наче задумка цікава, і атмосфер прописана максимально круто але взагалі не зачепило. 😢 «Тінь і кістка» декілька разів навіть починала але ні, щось не те. Напевно більше не згадаю але точно ще якісь книги є.
Теж не змогла оцінити "Перший закон", бо історія видалася мені занадто передбачуваною, затягнутою і якоюсь пустою. А от "Тінь та кістка" та "Темніший колір магії" мені дуже сподобалися. Справді специфічний стиль авторок може відлякати. "Ім'я вітру" поки не читала, але примірник лежить чекає свого часу.
Шкода за Аберкромбі, розумію що цикл може не зайти,проте автору можна дати ще кілька спроб) Подобається як він прописує характер персонажів і їх трансформацію в історії. Можливо почати з "пів короля" ?
Мені Every heart a doorway теж не зайшла, бо задалася занадто сумбурною, але я вирішила дати шанс серії та вибірково взятися за книги про окремих дітей до потрапляння в школу, й це було в саме серденько. Підозрюю, що саме за них серію так люблять, бо в авторки значно краще виходить розкрити історію одного героя/героїні з їх травмами які власне і привели їх до втечі в інший магічний світ ніж взаємодію багатьох таких персонажів, які відчайдушно намагаються повернутися туди, де їм не болить навіть із ризиком для власного життя
"Ім'я вітру" і "Таємна історія" теж мене зовсім нічим не зачепили.. А от "If we were villains" хочу спробувати прочитати. А ще в мене декілька книг на паузі це " Я бачу вас цікавить пітьма " та "Острів дума" Кінга. Колись повернусь до них, але не знаю коли..
Із того чим всі захоплювались певний період то «Жорстокий принц» . Але цей цикл я навіть дочитала. А от «Спитайте Мієчку» навіть до половини не осилила🫠
Тінь та кістка перша частина ще +-, а 2 та 3 на мій смак взагалі погано. Спеціально хотіла прочитати перед «шісткою воронів», але ця тільки викликала відторгення від подальших робіт авторки
На «Чорного леопарда…» я не чула жодного втішного відгуку ні серед наших читачів, ні англомовних. Хто ж його читає, цікаво, і чому книжка досить популярна? 🤔
@@literallylesia Із останнього - Вавилон, на жаль :( я ще спробую продовжити читання ближче до осені, проте щось воно мені не йде. Хоча анотація була в саме яблучко - співпадало і з професійними і особистими інтересами.
Я теж кинула читати Ротфуса. Не вистачило сил читати, як герой дві постійно ходить грати на своїй "балалайціі" (не пам'ятаю назву інструменту) і сюжет просто не рухається. Дуже завищені були очікування, а по факту можу відмітити тільки гарну мову автора.
Щодо Лі Бардуго... В мене теж не сталось метчу. Тінь та кістка для мене має дуже російський вайб (такої царської росії і красної революції). І як відомо, авторка надихалась росією. І я просто не могла читати. Тепер боюсь братись за "Шістку воронів" 😢
Темніший колір магії теж не вразив 🥲 Концепція книги в теорії звучить дуже інтричуюче, але склалося таке враження, ніби її потенціал не був реалізований повною мірою Ідеї? Гарні Їхня екзекуція в тексті? Чогось не вистачило :(
Дякую за відео! ❤ Ротфус мені теж не зайшов, ледве прочитала першу книгу і закинула. Про Аберкромбі було б цікаво послухати якщо налаштуєтеся ще раз її читати, бо я вже купила перші 2 книжки в електронці 🫣 збиралася купувати 3-тю книгу а тепер вже не впевнена 😅
я думала, що я одна, кому не сподобався Ротфус Ім'я вітру )) Я дуже намагалася зрозуміти його, але взагалі нічого цікавого там не знайшла. Ні героїв, ні сюжету, ні мови оповідання...
If we were villains - на мій погляд більш продумана історія Донни Тартт. В Таємній історії у мене особисто було таке враження постійно, що "богатенькі діти загралися" і все вийшло з під контролю. Вони не були безневинними. У той час як у М. Л. Ріо ця група скоріше стала жертвою одного зі своїх товаришів, занадто харизматичного і впливового і вони просто не могли дати цьому ради. Але ж вони всі відповіли за скоєний злочин, і дуже логічним є врешті вчинок Олівера, він розумів , наскільки вплинув на ситуацію, попри те що не хотів в не думав про наслідки, і взяв на себе відповідальність. Вони не були поганими людьми і це , на мій погляд, робить цю книгу набагато кращою.
Я ніколи не задумувалась чому. А після вашого запитання. Герої, так ні вони захоплють. Просто відчуття таке наче я продираться. Не відчувала насолоди від читання
@@Thalia42 саме так і у мене(( хтось написав у коментарях, що то може через велику кількість героїв - але ні, зовсім не через це. Таке враження, що історія нічим не може зачепити саме мене.
Ще з того що не зайшло, але прочитала і то швидко то Служниця Фріди Мак Фадден. Так слабо, ну і анотація, що вона "бачить все навіть через зачинені двері" та вона реально сліпа була і не бачила нічого. Опис персонажів такий слабкий, що не можливо уявити як хто виглядає.
Я в захваті про теми(ідеї)наших буктюберів щодо різноманітних відео Це все так цікаво Починала слухати Умберто Еко "Ім'я Рози"і поки що закинула Хімію смерті прочитала ,ще коли вона не настільки була мега популярною, продовження не купувала,зрозуміла,що не моє І наче цікаво...🤔 І зовсім не сподобалась книга Більше нікому Я її дочитала ,але... Може комусь треба Ще раз дякую за цікаве відео Браво
Я На лезі клинка читала ледь не пів року, відкладала, поверталась і так по колу. Але дочитавши першу частину, хочу читати другу. Але це однозначно не найшкаща книга з фентезі. Немає ось цього захоплення яке стимулює читати в будь яку вільну секунду.
Дуже цікаве відео та тема )
Була б також дуже рада тематичному відео по творчості Сандерсона, з яких книг починати (враховуючи оригінальні або перекладені) та про цикл взагалі 😊
Про "не зайшли" - Четверте крило. Не є фанаткою фентезі, але спробувала і спочатку книга дуже захопила. Прочитавши десь третину, я зрозуміла, що мене страшенно почала дратувати манера написання. По перше , до кожної події додавалася обов'язкова тілесно- внутрішня реакція героїні, то їй нутро скрутило, то серце стисло, то у щільні лещата захопило шлунок залізною рукою і десь на середині я книгу відклала, але все ж таки цікаво було, і я так з паузами, домучила десь дві третини. Ще одна не симпатична лінія - як героїня кожного разу випадає у осад коли бачить Зейдена. Ну зрозуміло, що дівчина закохана, алер авторка її подає як якусь тваринку у стані ...не буду продовжувати. А потім такий собі пассаж, що виявляється вона його з першого погляду зненавиділа(???), бо знала, що він її хоче вбити. На цьому терпець увірвався
Насправді, так цікаво слухати негативні відгуки про улюблені книжки. Дякую , я повела свій час чудово за кавою❤🥰
Дуже цікаве відео🤩 пораділа, що не я одна не люблю книжки від яких у багатьох вау ефект 🤦♀️
У мене така реакція була на книжки: "Ігри, в які грають люди", це був дарма витрачений час.. з нещодавніх засмутилась від:
- "Таємнича історія Біллі Міллігана" - читала дуже довго, важко і не зрозуміла навіщо, як газетна вирізка на 600 сторінок
- "Червоне та чорне" Стендаля, пройшла просто повз мене
- "Джен Ейр" про яку стільки крутих відгуків, а мені вона ну ні, ніяка 🙄
В мене таких книг було дві.
Перша-Кульбабове вино,Рей Бредбері.Очікувала від книги атмосфери дитинства влітку,атмосфери затишку але, на жаль, книга здалась мені нудною.Натомість рекомендую книгу Зачарована Десна Олександра Довженка(читала її ще в 2022, в січні).Книга просто прекрасна і більше ближча нам,адже там дитинство в Україні,а не Америці.
Друга-Таємна історія,Донна Тартт.Книга страшенно розчарувала,там майже нічого не відбувається,студенти то п'ють каву то курять то п'ють алкоголь.
Місто кісток та Shadowhunters це просто уособлення підліткових романів. Я дивилася серіал Мисливців, постійний фейспалм супроводжував усі два сезони, на які мене вистачило. Ви дуже влучно підмітили примітивність.
😀
Дякую за чудове відео❤ Перший закон мені спочатку також не зайшов спочатку, ледь не всю першу книгу мені було важко, але було в ній щось, що не давало закинути і все одно змушувало повертатися. А от далі, друга і третя у мене просто понеслися. Там вже набагато більше подій, ти знаєш устрій світу та персонажів і все цікавіше та цікавіше.
Дуже крута тема відео! Буду і собі складати потихеньку такий список :). Але покищо одразу в голові виринає «Макова війна» :)
Дякую за відео, побачив для себе нові назви, спробую почитати)
Олеся, дякую за відео 💙
Нещодавно мала таку історію з "П'ятою порою" - абсолютно не зачепила книга, виклад історії та персонажі :( хоча по рецензії мене дуже зацікавила історія
Дуже крутий формат відео💯👍 це дуже цікаво ❤ час від часу з задоволенням дивилась би такі відео і Ваші, і інших блогерів💞
Привіт! Дякую за відео)
Я намагаюся дочитувати книги) Даю шанс кожній історії максимально багато разів, вірю, що фінал здивує й змінить мої враження на краще)
Але от «Ідеальну незнайомку» Меган Міранди я домучила до половини… це перша книга, яку я кинула😏
І Колін Гувер не моя авторка… її «Без Меріт» була ну дуже вже елементарною. Для мене зовсім прохідна історія
Дякую за відео🩵 Дуже цікаве, як завжди😊
З першого, що згадується по темі - "Мовчазна пацієнтка ". Начиталася таких крутих відгуків на неї, тож очікування були найвищими і вони себе не підтвердили, на жаль😅 Ще, після великої перерви в читанні фентезі (мій улюблений жанр) взяла "Макову війну" і теж розчарувалася 😮💨 До речі, повернув мене знову до фентезі саме "Перший закон"🙃 "Місто кісток " читала ще підліткою, тоді подобалося, зараз скоріш не зайде🤔
Щодо Аберкромбі - він мені набагато більше сподобався за Сандерсено. В нього неймовірні герої і динаміка розповіді як хвилі затягує і не відпускає.
Плюсую
Відео супер, новий формат - дуже сподобалося. Щодо моїх не цікавих книг за цей рік:
1. "Залишся якщо кохаєш" - якось було примітивно, затягнуто, занадто багато сторінок з водою, майже немає сюжету, тільки переживання гг "як можна починати стосунки, якщо мій колишній проти і тисне". Думаю, камон, ти від нього пішла, і доросла жінка все таки. Атлас теж трохи дивний, весь час осторонь, коли коханій жінці потрібна підтримка.
2. "Ґудзики та мереживо" - багатьма улюблена книга взагалі повний капець. Так, дарк романс. Все б нічого, але жахливий переклад. 22 синоніма статевого органа🤦. Плагіат 365 днів. Мері Сью - маленька, тонка як тростина, але всіх може мочити наче Термінатор. Від одного ґвалтівника до іншого. Тільки перший не романтизується, а інший ще й як.
3. За порадами Маші, я почала книгу "Mindf*ck series" і ніби сюжет має бути динамічним, опираючись на огляд Маші. І я думала вау, балдеть. Я прочитала 1 частину, і майже другу. Але для себе особисто нічого прямо щоб я сказала "вау", не побачила. Не буду спойлерити, бо бачила, що ви тільки будете починати. Мені зараз не вистачає динамічності. Більш детального опису злочинів, сцени 18 + якось навіть не чіпають. І гг теж як Мері Сью трохи. Тому в мене якесь розчарування, бо я так чекала чогось бомбезного. Не знаю, може все ж варто дочитати, хто підкаже?
4. "Наречені Нага" Наомі Лукас - книга англійською. Фентезі. Теж багато обіцяюче. Полузмій і його, як він казав "самка". Виживання на землі яка вже давно вимерла. Міжгалактичні подорожі. Але книга хтива, прямо занадто, від деяких 18 + сцен хотілось кидати книжку об стінку. Тупе ставлення до жінки, де її бачать тільки шматком м'яса. І я не люблю фантастику і фентезі. Але клюнула, бо люблю любовну лінію. І ніби гг Врукс гарно відноситься до героїні, в ньому проскакує щось таке людське, і думаєш круто, але потім він знову стає хтивим, і так всю книгу
Але мені сподобалася книга "Мексиканська готика" я була приємно вражена. Хоч це від частини фантастика, але було круто, і так готично описано. Ще й Мексика, прямо любов
Мені теж колись Аберкромбі зайшов не з першого разу, хоча темне фентезі один з моїх найулюбленіших жанрів. Я прочитала першу трилогію, але без якогось вау ефекту. Мені доволі непогано зайшов кінець трилогії, і тому вирішила спробувати читати далі щось у автора, і насправді не пожалкувала, бо standalone романи ще кращі.
Щодо Бекі Чамберс, нещодавно купила собі примірник, але також думаю, що мені не дуже зайде, бо "затишне" фентезі наприклад не дуже сподобалось.
А ось в Ротфуса я дуже добре памʼятаю, що перше, що сподобалось - це також мова, навіть в перекладі. Бо напевно як філолог, я дуже сильно на це звернула увагу. Так, я розумію, що є там мінуси, але після другої книги - цикл завжди включаю до найулюбленіших книг.
Ім'я вітру треба читати не як фентезі. Тут історія героя. Книга про мету і її досягнення. Ім'я вітру повільний, але, як ви добре сказали, поетичний.
Коли я вперше взяла в руки ІВ, в моїй голові ще відлунювали події Безночі. І я, беручи ІВ очікувала фентезі драйву. А отримала... Коротко кажучи Ім'я вітру мені зайшло з третього разу. І це було ВАУ!
А от Шістка Воронів і Сага про живі кораблі мені не зайшли. Чекаю досі влучного моменту 😅 щоб таки дочитати
Патрік Ротфус - поет і геній, обожнюю цей цикл❤
Це супер корисний формат! На мою думку, він чудово показує, що немає однозначно поганих/гарних книг, є різні смаки і різний досвід читача. А ще дякую, що ви показуєте приклад, як говорити про книги, які не сподобалися, без агресії, образ та їдкої критики.
Із книг, які не зайшли, мені на думку одразу приходить Атлант розправив плечі. Майже нічого не пам'ятаю з книги, але згадую своє неприйняття та якесь обурення від читання. А з останнього - це Кондитерка-втікачка. Очікувала суміші романтики з ароматом випічки, а там якась каша. Зате я винесла урок з цього досвіду, що треба читати спочатку семпл, а потім купувати книгу.
О так, це чудовий висновок! Я так роблю з аудіокнижками, спочатку шматочок слухаю - тоді купую)
Дуже дякую за відео. Я багато очікувала від Блиску Р.Кеннеді, але дуже велике розчарування. Якщо прибрати всі сцени 18+, то вийшло б сторінок 50....і був би добрий ввідний розділ до наступної частини. Нажаль.
Олесю, дякую за відео. У мене так було з «Мовчазна пацієнтка». Я дуже люблю детективи/трилери і мала великі сподівання щодо цієї книги. Маючи великий багаж начитаного, мене важко вразити саме розв‘язкою.
Для мене більше значить ідея, сама історія і стиль написання. Так от це дуже і дуже прохідна книга. Взагалі не розумію загального захвату від неї 🤷🏼♀️
О, «Мовчазна пацієнтка» і мені не пішла 🙁 я дочитала, але це дуже прохідний трилер, як на мене
Ого який цікавезний формат❤Лесю, дякую за таку класну ідею. Енциклопедія фейрі, дуже секретна спільнота відьмочок, На лезі клинка, Ім'я вітру, Лейла у моєму tbr😅 цікаво чи сподобається мені. З останнього що читала Once upon a broken heart та Кондитерка-втікачка це ті які ну дуже розчарували. Хотілось легкої романтичної література а вийшло таке🫠
Касандра Клер - так, також постійно ловила себе на думці, що я б була в захваті від книг, якби читала їх років 20 тому :). Обʼєктивно, на мою думку, це непоганий янг-едалт, але для своєї вікової категорії :)
Дякую Вам за цікаве відео😊. Щодо своїх розчарувань,то це "Танці з кістками" та "9 листопада"- послухала багато відгуків- придбала, прочитала і відразу продала, бо точно не моє.
Вітаю, мені теж не зайшло Місто кісток, але ж я ще і 2 частину читала - мені здається вона гірше першої. Ще я зрозуміла, що Колін Гувер не моє, і З крові і попелу вже більше року намагаюсь дочитати - це як крок вперед і два назад.
Ой, зараз буду закидана капцями, але ТА САМА книга, яка не зайшла - "Королівство шипів і троянд" (ну і далі ще 2 з серії) 😅 Ну буквально все мені кричало про те, що ця серія мені сподобається, але... Так тяжко мені ще не було ахахха Особливо коли бачиш скільком людям вона подобається, а ти ніби сидиш самотньо на вечірці 😂
Цікаве відео. Дякую.
У мене є три таких книги:
1. «Мартін Іден» Джека Лондона.
Для мене трансформація героя не переконлива, м’яко кажучи. Виходить, що він жив своє життя і був досить пристосованим і сильним (зважаючи на складні умови). А потім начитався книг, набрався ідеологічних думок, зневірився і вирішив, що це саме життя йому більше не потрібне. Ніби два різні герої. Може якби цьому передували якісь події, здатні зламати людську волю, або ж він від початку йому були притаманні гнітючі стани, я б сприйняла книгу краще.
А іще мій досвід спілкування з людьми, які вважають себе «пізнавшими справжню істину» і «всі навколо дурні, мене ніхто не розуміє» підказує, що ці люди явно звернули зі свого щляху і поки винять у цьому всіх навколо.
2. «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
Я надивилась відгуків і очікування крутого закрученого детективу зашкалювали. А в результаті чомусь книга йшла через силу. Також хотілося б менше відсилок, але щоб автор зробив їх більш прихованими. Саме це б додало «магії містицизму» на мою думку. Натомість їх було так багато, постійно об них спотикалась.
3. «Ім’я вітру» Патріка Ротфуса.
Ніби читала, ніби непогано, але пройшло кілька місяців і ні разу подумки навіть не поверталась до книги. Що воно було. Тільки зараз, дивлячись це відео згадала, що хоч і були цікаві моменти з початку, але розкрився сюжет в те, що головний герой молодець, все в нього добре, навіть коли погано. І закоханий він у таку ж «не таку як всі». І разом їм не бути, тому що не так як у всіх. Ось мабуть що саме не зайшло. Для мене якби згладити ці моменти, книга б сподобалась.
Для мене такою книгою стала "Кайдашева сім'я". Мені її порадила вчителька історії. Вона сказала, що це дуже смішна книжка. Я налаштувалася, що прочитаю комедію, але отримала соціальну драму, в якій всі сваряться. Ця книга мене дуже втомила і відчула сильне полегшення від того, що, нарешті, дочитала цю книгу. І тепер я ніколи сліпо не довіряю чиїсь думці про про книги.
Вітаю. Чи нема у вас часом книжки "Святі не вимовляють " Романа Чихарівського. Дуже хочу прочитати, але, на жаль, нігде не можу знайти
Щодо Імені вітру теж стала жертвою завищених очікувань 😅 Всі навколо так хвалили її за унікальність, а на виході отримала дуже розбавлену версію Чарівника Земномор'я тільки без драконів і більш сумнівним гг. Взагалі за інших обставин мені б зайшло, бо і Земномор'я дуже люблю, і талановитих героїв які вигрібають із скрутних обставин, але якось не склалося
В мене теж не зрослось з Ротфусом. Довгий час мені зі всіх сторін кричали що це найкраще фентезі, а я не змогла прочитати навіть половину. Вона мені нудна, а ГГ бісить. Тому не впевнена що хочу до неї повертатись😅
А от Аберкромбі то любов 😍 Пройшло вже декілька років як я прочитала першу трилогію, а я досі про неї думаю. З першою книжкою теж трохи помучилась, але воно того варте 😁
Щойно закінчила читати "На лезі клинка" Джо Аберкромбі і відразу ж взялася за продовження. Я здогадуюсь з чим у вас виникли складнощі, важко було продиратись крізь імена головних героїв, запам'ятовувати хто є хто, а автор постійно нам підкидує все нових і нових героїв в кожній наступній главі. Важко переключатись на наступну главу: тут саме якісь пригоди переживає один із героїв і я захопливо читаю що ж там буде далі, і тут раз, глава закінчується і ми переходимо до наступного героя, події навколо якого тільки починають "розгойдуватись" і так кожен раз. Але тим не менш, це було цікаво і захоплююче, всі герої круті і навіть ніхто не бісить. Однозначно читаю далі
Дуже рада, що Вам сподобалося 🙌🏻 я памʼятаю, що до жодного героя не відчувала жодних емоцій, на превеликий жаль
Я дуже любила серіал про Баффі, мабуть варто буде спробувати цикл Кассандри Клер😜
Те, як ти описуєш «Ім‘я вітру» все більше впевнює в тому, що мені варто спробувати цей цикл, бо епічність я не люблю, а тему навчання й красиву мову навпаки 😊
Щодо Кассандри Клер і Місто кісток, коли я читала в 15, ця, серія мені дуже подобалась і тоді дуже популярні Щоденники вампірів були (любила читати міське фентезі), а в 27 якась дуже дитяче історія. Але мені з цього всесвіту подобається трилогія Темные искусства (вибачте що на російській, але на українській серії немає, а читала а її ще до війни).
Дякую за відео) Чекаю з нетерпінням на наступне! Стосовно моєї недочитаної книги, то це Донна Тарт "Таємна історія". У мене відчуття, як у вас від "Ім'я вітру" - що зі мною не так? Бо я її не дочитала десь 1/4, а десь з середини процес читання був схожим на катування. Я чесно не розумію, чим вона всім так подобається. Можливо, у мене були завищені очікування, бо її тааак розрекламували...
Мені Бріджертони не зайшли (а от серіал сподобався), Зникнення аптекарки, Щоденник кілера, Дім у водошковому морі, Гудзики та мереживо.
Моє розчарування, то Доктор Стрейндж і м-р Норрел. Я очікувала епічного фентезі про повернення магії, а це щось зовсім інше 😅. Ледве дочитала, 2/3 книги просто переглянула.
Дякую за відео ❤. Оце думаю чи пробувати мені Темніший колір магії. Підозрюю мені може також не сподобатись, а платити стільки грошей за видання Неба щось не хочеться. Почекаю, може в них появиться електронна версія.
«Відтінки магії» подобаються багатьом, там дійсно цікава концепція, але це такий супер типічний young adult, на який треба налаштуватися)
Я все таки дочитала "Енциклопедію фейрі" не в захваті, але норм. А ось исторію про відьом я б порадила читати більш юному поколінню. І знову ж таки мені не дуже заходить селянський стиль. Що до "Коли б ми були злодіями" нажаль спочатку спробувала читати російською. І З самого початку була певна що то плагіат. Навіть не дочитала. Потім читала про скандал з російскими перекладами І, нарешті, до мене потрапив текст англійською. Знову ж таки впевнелась у думці про плагіат. І тут не має такої яскравої кінцівки як у Тартт. А ось цикл "Дивні діти" мені навпаки дуже сподобався. І якраз своїм різноманіттям. "Темніший віддтінок магії" так собі, а ось "Незриме життя..." мені сподобалось більше. Аберкромбі взагалі не мій автор хоч я і полюбляю даркфентезі. І мене не лякала велика кількість імен. Наприклад у того ж Мартіна в його "Престолах" теж багато персонажів, але мені подобалось. А "Першій закон" не зайшов. Взагалі мені спершу потрапила на очі друга книга циклу "Перед тім як їх повісять", а потім вже "На лезі клинка" Прочитала обидві і все ж вирішила, що це не моє. А ось Лі Бардуго читала з племянником тільки тому, щоб залучити його до читання , бо він не дуже читаючий, а тут таке названня світу магії(його звати Гріша). На черзі Гаррі Поттер. "Цікаво, а Маша тебе капцями не закидала ?" Хоча Коллін Гувер для мене теж не дуже рівна авторка, але "Лейла" і "Веріті" мені подобаються. Мені цей триллер попався в російському переладі "Вижившие", так собі прохідний. А ось "Місто кісток" це для мене приємна ностальгія. Перша одноіменна книга циклу вийшла десь у 2000-х. Беккі Чемберс не читала. Що до РОтфуса то він мені теж ніяк. Просто галочка попрочитанній класиці.
Цікава ідея відео🔥
Перша книга, яка мені спадає на думку, це «Непрості» Прохаська. Стільки відгуків, неймовірне видання, брала книгу у Карпати, щоб максимально зануритися в атмосферу….і взагалі не сподобалося🫣
Багато очікувала від Червоної Сестри Марка Лоуренса - але під час прочитання здавалось що автор навмисне відводить увагу від цікавих штук (типу світобудова, магія, історія світу дуже унікальні і цікаві, а інформації про це кіт наплакав) і натомість показує кожний марудний день з життя учениці бойових монахів (встала, поїла, обовʼязково все до останньої крихти, пішла на урок, пішла на інший урок, шось робила, говорили - ледь дочитала 😢)
Хоча чула дуже багато крутих відгуків 🫣
Мені не сподобався Вавилон Ребекки Кван, не зрозуміла навколо чого було стільки галасу і захвату
Імʼя вітру прочитала зовсім нещодавно, але наступну книгу з трилогії поки що вирішила відкласти до тих часів, коли зʼявиться більше надії на те, що Ротфусс все-таки допише The doors of stone і завершить цей цикл 🤣
Книга дійсно дуже поетична, часом здалася мені навіть трохи медитативною, сприймається як "історія про історії"
Ротфусс НАЙКРАЩИЙ (крім його кризи та депресухи).
мені також не сподобалось "Ім'я Вітру"..Були такі очікування,але вийшло лише одне розчарування.І ще купила 2 книгу,і тепер шкодую.Навіть не дочитала,бо зовсім не цікаво.Можливо колись дам другий шанс)😢
Брала "Перший закон", бо хотіла прочитати книги в атмосфері гри престолів. Саме це я і отримала) тому задоволена поки першою книгою. Можливо це не той жанр, який вам підходить)
«Пісня льоду й полумʼя» - моє улюблене фентезі, без нього не було б цього каналу, це найкраще, що я читала. Тому ні, «Перший закон» просто банально мені був нудним.
Вітаю. Дякую за відео. Мені не зайшли "Запаморочення" Франка Тільє і "Довга хода" Кінга.
Прочила і продала .
Я не дочитала If we were villains. Мені було нудно 🙈
Також зрозуміла, що Колін Гувер не мій автор. "Відьмак" не заходить: що книжки, що серіал.
Люблю романи Кроніна, проте дуже важко зараз читається його книжка "Зорі дивляться вниз".
Ще мені важко заходить Генріх Сенкевич. Жодного роману так і не прочитала до кінця.
Прикро, що Аберкромбі вас не зачепив) хочеться, щоб з улюбленими блогерами всі смаки співпадали 😅
Мене трохи розчарувала It ends with us. мабуть, вона буде дійсно корисною для молоденьких дівчат, щоб, можливо, відкрити очі на деякі важливі речі, які у мене вже пропрацьовані)
Я дам ще один шанс Аберкромбі. Відчуваю, що треба налаштуватися і ще трохи начитати фентезі 😊
Однозначно є краща серія книжок Кассандри Клер, вона називається Internal Devices ❤️
Джо Аберкромбі чіпляє не так сюжетом, як персонажами, ну це зі мною так сталося) Прочитала все, що в нього є, і хочу ще 😅
Можливо, якщо не зайшов "Перший закон" є сенс спробувати "Пів короля". Цей цикл набагато менше, сюжетна канва дуже схожа. Це як Перший закон, але скорочена версія. Мабуть тому його і називають підлітковим - сюжет розвивається набагато стрімкіше ніж "Перший закон", не так заглиблений у психологію героїв і розписуванням деталей світобудови. І так як книга маленька, не так багато часу втратите, якщо книга не сподобається, але можливо можна буде скласти якусь думку про автора чи таки "ваш/не ваш" 😏
Loool 7 out of 12 are the books I liked/loved 😂 Truly, the beauty is in the eye of the beholder))) For me the BIGGEST betrayal of all was The Fourth Wing - everything about it could have been perfect for my reading taste but no((( Hate it with utmost passion lol
Honestly, I was thinking about you while creating this video like “wow I’m roasting Sam’s fav books” 🫣 sorry that wasn’t intentional, everything “wholesome, cozy” is 💯 not my thing, I get bored easily
@@literallylesia so what’s the deal with Red Rising, then?)) It’s far from wholesome and cozy 🤣
PS I’m joking 🙃 no harsh feelings at all ❤️
@@SamsBookParty Red Rising will be read eventually 😉
За минулий місяць в мене було дві книги, які не зайшли настільки, що я їх не дочитала - "Хімія смерті" і "Джерело" Дена Брауна. Перша книга не затягнула + просто не моя. Друга ж книга здалась занудною і розтягнутою, хоча ідея неймовірна💫
А мені у Брауна найбільше не сподобалась "Точка обману", таке як взагалі не Браун писав 😒
О, я не одна така 😂. Мені теж не зайшов Ротфусс. Першу дочитала, другу на половині закинула
Мене Темніший колір магії теж не вразив, хоча сам задум непоганий, але нормально так, далі читатиму)
Mindf*ck series. Не те щоб зовсім не зайшла, але не було того ефекту, на який я очікувала. Тема - моя. Роман, триллер, +18 - моє... Ну але не торкнуло. Якось занадто поверхнево і штучно. Герої часом бісили.
Шкода. Бо рекомендували люди з якими смаки дуже співпадають.
Взагалі розчарував «Володар перснів» Толкіна, прочитала першу частину і вирішила, що продовжувати не буду. Настільки все нудно було, як на мене 200 а той навіть 300 сторінок можна було прибрати і нічого не змінилося б. Хоча до речі фільми люблю, можливо в цьому і проблема, що спочатку я бачила фільми.
Також на зайшла «icebreaker» навіть не змогла дочитати, не моє.
«Незриме життя Адді Лярю» і наче задумка цікава, і атмосфер прописана максимально круто але взагалі не зачепило. 😢
«Тінь і кістка» декілька разів навіть починала але ні, щось не те.
Напевно більше не згадаю але точно ще якісь книги є.
У Толкіна не має жодного зайвого слова, не треба нічого викидати. Толкіністам і 3 томів мало😅
Теж не змогла оцінити "Перший закон", бо історія видалася мені занадто передбачуваною, затягнутою і якоюсь пустою.
А от "Тінь та кістка" та "Темніший колір магії" мені дуже сподобалися. Справді специфічний стиль авторок може відлякати.
"Ім'я вітру" поки не читала, але примірник лежить чекає свого часу.
Шкода за Аберкромбі, розумію що цикл може не зайти,проте автору можна дати ще кілька спроб) Подобається як він прописує характер персонажів і їх трансформацію в історії. Можливо почати з "пів короля" ?
Мені Every heart a doorway теж не зайшла, бо задалася занадто сумбурною, але я вирішила дати шанс серії та вибірково взятися за книги про окремих дітей до потрапляння в школу, й це було в саме серденько. Підозрюю, що саме за них серію так люблять, бо в авторки значно краще виходить розкрити історію одного героя/героїні з їх травмами які власне і привели їх до втечі в інший магічний світ ніж взаємодію багатьох таких персонажів, які відчайдушно намагаються повернутися туди, де їм не болить навіть із ризиком для власного життя
От так, Ви правильно підмітили, що книжка маленька, а така сумбурна, що аж занадто. Той момент, коли ідея - геніальна, а втілення - ні.
Сіла складати свій такий список 😅
Чекатимемо 🤗
буде дуже цікаво ознайомитися)))
Буду чекати. З задоволенням подивлюсь💯💞
Я з задоволенням подевлюся
❤ гарне відео. Дякую
Цікаво, а «латунне місто» ви читали?
Вітаю) читала перші дві книжки трилогії. Дуже атмосферно, але не моє 😀
"Ім'я вітру" і "Таємна історія" теж мене зовсім нічим не зачепили.. А от "If we were villains" хочу спробувати прочитати.
А ще в мене декілька книг на паузі це " Я бачу вас цікавить пітьма " та "Острів дума" Кінга. Колись повернусь до них, але не знаю коли..
Роман Кінга мені дуже сподобався.
Із того чим всі захоплювались певний період то «Жорстокий принц» . Але цей цикл я навіть дочитала. А от «Спитайте Мієчку» навіть до половини не осилила🫠
Тінь та кістка перша частина ще +-, а 2 та 3 на мій смак взагалі погано. Спеціально хотіла прочитати перед «шісткою воронів», але ця тільки викликала відторгення від подальших робіт авторки
У мене не склалось із Саллі Руні "Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?". Дочитати то дочитала, але просто 🤯😅
Не сладалося з книжками Сари Маас, думаю, що через вік, треба було читати раніше. Але не поганий автор, цікаві історії.
Думаю, вік ні до чого: моїй мамі 62 і вона в велетенському захваті, відразу «проковтнула» все, що було у Маас. Просто тема не Ваша))
Єдина книга, яку я не змогла дочитати, це був "Чорний леопард, рудий вовк". А з останніх книг, які розчарували дуже сильно, була "Ворони" - Стівотер.
На «Чорного леопарда…» я не чула жодного втішного відгуку ні серед наших читачів, ні англомовних. Хто ж його читає, цікаво, і чому книжка досить популярна? 🤔
Завжди засмучуюсь, коли книги, на які покладаєш надії, виявляються повними розчарування :(
Хай у тебе більше такого не стається ❤
Дякую) цікаво, на які книжки ти робила високі ставки, але очікування не виправдалися?
@@literallylesia Із останнього - Вавилон, на жаль :( я ще спробую продовжити читання ближче до осені, проте щось воно мені не йде. Хоча анотація була в саме яблучко - співпадало і з професійними і особистими інтересами.
Я зараз так стрес знімаю)))
Я теж кинула читати Ротфуса. Не вистачило сил читати, як герой дві постійно ходить грати на своїй "балалайціі" (не пам'ятаю назву інструменту) і сюжет просто не рухається. Дуже завищені були очікування, а по факту можу відмітити тільки гарну мову автора.
Щодо Лі Бардуго... В мене теж не сталось метчу. Тінь та кістка для мене має дуже російський вайб (такої царської росії і красної революції). І як відомо, авторка надихалась росією. І я просто не могла читати. Тепер боюсь братись за "Шістку воронів" 😢
Темніший колір магії теж не вразив 🥲
Концепція книги в теорії звучить дуже інтричуюче, але склалося таке враження, ніби її потенціал не був реалізований повною мірою
Ідеї? Гарні
Їхня екзекуція в тексті? Чогось не вистачило :(
Часто так буває((
Дякую за відео! ❤ Ротфус мені теж не зайшов, ледве прочитала першу книгу і закинула.
Про Аберкромбі було б цікаво послухати якщо налаштуєтеся ще раз її читати, бо я вже купила перші 2 книжки в електронці 🫣 збиралася купувати 3-тю книгу а тепер вже не впевнена 😅
я думала, що я одна, кому не сподобався Ротфус Ім'я вітру )) Я дуже намагалася зрозуміти його, але взагалі нічого цікавого там не знайшла. Ні героїв, ні сюжету, ні мови оповідання...
"Гіпотезу кохання" ледве дочитала, чомусь не зайшла. "100 років Ленні і Марго" не змогла заставити себе дочитати.
З чого ви б порадили знайомитись з Сандерсоном?❤
Ви читаєте англійською?
@@literallylesia на жаль ні(
@@Tania235ppo тоді можете брати «Останню Імперію» 😊
@@literallylesia я теж про неї думала)) але її ніде немає, сподіваюсь буде додрук❤️
@@literallylesia дякую 🙏
Читала книгу Ідеальна незнайомка Меган Міранди також не сподобалось
Оце ви проїхались по Аберкромбі, Ротфуссу... Я собі маю на меті взяти зразу трійку Аберкромбі, так от вірю, що мені сподобається. )
Та де ж я проїхалася? 😅😅 скоріше, ці книжки свого часу по мені проїхалися
Рут Веа - не моя письменниця. Майже завжди вгадую чим закінчиться книжка (
If we were villains - на мій погляд більш продумана історія Донни Тартт. В Таємній історії у мене особисто було таке враження постійно, що "богатенькі діти загралися" і все вийшло з під контролю. Вони не були безневинними. У той час як у М. Л. Ріо ця група скоріше стала жертвою одного зі своїх товаришів, занадто харизматичного і впливового і вони просто не могли дати цьому ради. Але ж вони всі відповіли за скоєний злочин, і дуже логічним є врешті вчинок Олівера, він розумів , наскільки вплинув на ситуацію, попри те що не хотів в не думав про наслідки, і взяв на себе відповідальність. Вони не були поганими людьми і це , на мій погляд, робить цю книгу набагато кращою.
Як на мій смак, то "If we were villains" хоча й не погана історія, але в порівнянні з "Таємною історією" просто дешева пародія...
Мені не сподобалась книга Террі Пратчетт і Ніл Ґейман "Добрі Передвісники"
Я теж колись не змогла дочитати. Пратчетт і його стиль взагалі не моє 🥲
@@literallylesia ось і я це розумію, що мабуть, і не моє
Мене теж не пішов Аберкромбі "Перший закон" теж починала 2 рази. Хочу дати третій.
А поділіться, чим Вам не сподобався?)
Я ніколи не задумувалась чому. А після вашого запитання. Герої, так ні вони захоплють. Просто відчуття таке наче я продираться. Не відчувала насолоди від читання
@@Thalia42 саме так і у мене(( хтось написав у коментарях, що то може через велику кількість героїв - але ні, зовсім не через це. Таке враження, що історія нічим не може зачепити саме мене.
«Ворони» не зайшли.
Ще з того що не зайшло, але прочитала і то швидко то Служниця Фріди Мак Фадден. Так слабо, ну і анотація, що вона "бачить все навіть через зачинені двері" та вона реально сліпа була і не бачила нічого. Опис персонажів такий слабкий, що не можливо уявити як хто виглядає.
Це Ви зараз проспойлерили головний твіст??? 😱
@@literallylesia та там з перших сторінок все ясно про її спостережливість)
@@Anastasiia_Vet ага, ну окей))
Олівія Кіттеридж стала для мене такою, ніби гарно написано, але мені вона геть не йшла і не подобалась
О так, я про неї забула, такої нудної книги я давно не зустрічала))
Я в захваті про теми(ідеї)наших буктюберів щодо різноманітних відео Це все так цікаво
Починала слухати Умберто Еко "Ім'я Рози"і поки що закинула
Хімію смерті прочитала ,ще коли вона не настільки була мега популярною, продовження не купувала,зрозуміла,що не моє І наче цікаво...🤔
І зовсім не сподобалась книга Більше нікому Я її дочитала ,але... Може комусь треба
Ще раз дякую за цікаве відео Браво
Таємна історія, мені взагалі не зашла, місцями було нудно, місцями не логічно, і в кінці я була шокована що я взагалі прочитала
Я На лезі клинка читала ледь не пів року, відкладала, поверталась і так по колу. Але дочитавши першу частину, хочу читати другу. Але це однозначно не найшкаща книга з фентезі. Немає ось цього захоплення яке стимулює читати в будь яку вільну секунду.