Прекрасний твір Винниченка, читала його зовсім недавно, отримала шалене задоволення, ламаємо стереотипи що укр література нудна та нецікава, дякую Вам за огляд
Дякую за цікавий аналіз твору. Я не вважаю, що Яків Михайлюк більш психічно хворий ніж інші герої. Сосницький вирізає фотки Соні, Андрійка і свої, прикладає іх - шукає розгадку та інші його ненормальні поступки. Кривуля "тряпка, а не чоловік" викрадає сина, стріляє в свою жінку.А справжній Мефістофель це Клавдія Петрівна. Винниченко описує її манери, поведінку, вчинки просто чудово.
Винниченко то взагалі мегапостать української літератури, особливо мене зацепили його шедеври "БПтЧВ" і "Сонячна машина". Останній може і не настільки оформлений як виражений, але це був щабель до чогось нового у творчості письменника. На жаль, чогось великого у світовому масштабі так і не вийшло. Думаю якби не вимушена еміграція і чужинецьке мовне та культурне середовище, то моіг би вирости український пруст, Кафка чи Джойс
Мені сподобався образ Винниченка у вашому романі. Виважено трактує особистість письменника В. Панченко і не звинувачує Винниченка у смерті дитини. У ''Записках...'' так точно описано, як мати впливає на характер і здоров'я дитини. Так, немає ніякої ідилії: співіснують двоє взаємозалежних, але чужих людей. З одного боку егоїстична й недалека жінка, з іншого боку рефлексуючий, непослідовний чоловік. Ні, не ідилія. Як довго він зможе компетенсувати брак нормальних взаємин, не відомо. Син стає заручником егоїзму батьків.
Дякую за огляд. Ви ніби постійно протиставляєте свій аналіз твору якимось іншим "класичним" аналізам. А от мені така, ваша думка набагато ближче. і фінал дужелогічний. Йому не нудно і не сумно в стосунках з Клавдією, бо тут взаємно-залежні стосунки, токсичні для обох сторін і йому так підходить. оця постійна порція тортур - те, що він прагне.
Скільки типів характерів і людських доль описали письменники! Безліч! Ще би хтось взяв на себе місію проникнути в світ і описати тих, хто нині очолює законодавчу виконавчу і судову гілки влади в Україні, тих, хто працює у владних колах наших північно-східних сусідів, структурах МВФ і ФРС... що це за люди? Як вони народжуються і якими принципами керуються?.. Цікава фраза "цинізм - це часто неймовірно розчаровані віра і любов...", але мабуть це лише одна сторона медалі циніків...
Друзі, хто ще не читав, купуйте мої дві найновішікниги: роман "Пальці поміж піском" та книжку есеїстики "Відкинуті і воскреслі" (пишіть у месенджер).
Читати всім, хто вважає нашу літературу провінційною
Згоден
Дякую
Дякую Вам за гарну розповідь!
Дякую!
Дай Вам Боже здоров’я
дякую!
Дякую за Ваш аналіз, я точно так само відчувала, шо у головного героя прихована депресія!
Якщо це відчували , принаймні, двоє людей-так і є
Прекрасний твір Винниченка, читала його зовсім недавно, отримала шалене задоволення, ламаємо стереотипи що укр література нудна та нецікава, дякую Вам за огляд
Дякую. Читайте мої книжки, ще раз переконаєтеся у цьому)
Винниченко - це те,що з кожним прочитанням світить все більшими гранями та сенсами...
Саме так! Принаймні, частина його творів.
Дякую, слухаю з величезним задоалленням.
І якраз читаю вашу книгу "Маски опадають повільно"
Зараз на 103 сторінці
Дякую за цікавий аналіз твору. Я не вважаю, що Яків Михайлюк більш психічно хворий ніж інші герої. Сосницький вирізає фотки Соні, Андрійка і свої, прикладає іх - шукає розгадку та інші його ненормальні поступки. Кривуля "тряпка, а не чоловік" викрадає сина, стріляє в свою жінку.А справжній Мефістофель це Клавдія Петрівна. Винниченко описує її манери, поведінку, вчинки просто чудово.
Можна по-різному , звісно, оцінювати героїв цього роману
Вподобайка ведучому за працю і цікаві випуски.
Дуже цікаво. Дякую!🌹
якраз маю цю книгу в ранці і читаю її в маршрутці час від часу
Дякую! Книги замовила, чекаю!
Дякую вам.
Роман сподобався, але він не захопив мене так, як "Сільські історії" Дімарова, особливо оповідання "Зінське щеня".
А так...Ще б хотілося похвалити пана Степана за таку потрібну нині працю і побажати нових творчих злетів і здоров'я
Дякую
👍
Винниченко то взагалі мегапостать української літератури, особливо мене зацепили його шедеври "БПтЧВ" і "Сонячна машина". Останній може і не настільки оформлений як виражений, але це був щабель до чогось нового у творчості письменника. На жаль, чогось великого у світовому масштабі так і не вийшло. Думаю якби не вимушена еміграція і чужинецьке мовне та культурне середовище, то моіг би вирости український пруст, Кафка чи Джойс
Цілком згоден з Вами
Мені сподобався образ Винниченка у вашому романі.
Виважено трактує особистість письменника В. Панченко і не звинувачує Винниченка у смерті дитини.
У ''Записках...'' так точно описано, як мати впливає на характер і здоров'я дитини.
Так, немає ніякої ідилії: співіснують двоє взаємозалежних, але чужих людей. З одного боку егоїстична й недалека жінка, з іншого боку рефлексуючий, непослідовний чоловік. Ні, не ідилія. Як довго він зможе компетенсувати брак нормальних взаємин, не відомо. Син стає заручником егоїзму батьків.
цілком згоден з вами
Дякую за огляд. Ви ніби постійно протиставляєте свій аналіз твору якимось іншим "класичним" аналізам. А от мені така, ваша думка набагато ближче. і фінал дужелогічний. Йому не нудно і не сумно в стосунках з Клавдією, бо тут взаємно-залежні стосунки, токсичні для обох сторін і йому так підходить. оця постійна порція тортур - те, що він прагне.
Дякую . Цілком можливо).
Ой...чорна пантера... а то у мене якась панда вийшла з медведя
Скільки типів характерів і людських доль описали письменники! Безліч! Ще би хтось взяв на себе місію проникнути в світ і описати тих, хто нині очолює законодавчу виконавчу і судову гілки влади в Україні, тих, хто працює у владних колах наших північно-східних сусідів, структурах МВФ і ФРС... що це за люди? Як вони народжуються і якими принципами керуються?.. Цікава фраза "цинізм - це часто неймовірно розчаровані віра і любов...", але мабуть це лише одна сторона медалі циніків...