Вам ставили незручні запитання? | Реддіт українською
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 14 ส.ค. 2023
- Тред з Реддіт: Яке найнезручніше питання вам коли-небудь ставили? - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/babynealoe
Патреон - / babynealoe
Горнятко кави - www.buymeacoffee.com/babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
Tiktok - / babyne_aloe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний
«А где вы были 8 лет?» таке дебільне, що аж не зручно
Дамбілі бамбас?
"Гдє ві билі, кагда нас 8мь лєт бамбілі?!"
"У бомбардувальнику..." 🤭🤭🤭
@@edinburgh345 Гумор кожного з нас трохи потемнішав за останній час, алке це вже прям відбірний чорний)
Я їздила до хуйла питала чого воно таке кончене, коли «дамбілі бомбас».
Це боти питають, і це не для питання чи відповіді, це для поширення цього наративу
Ще в студентські роки часто питали чому я говорю українською (сама я з Дніпра і переїхала навчатися до університету в Кропивницький). Це капець просто, людей шокувало, що людина з Дніпра говорить українською в Україні. А ще питали чи я не зі Львова😂
Почала переходити на українську десь з 13 років після подій 2014
Я почала розмовляти українською лише рік тому. І ось, в своєму рідному місті, на півночі Сумщини у мене нещодавно один чоловік, в нетверезому стані, попитав, чи не "западенка" я, і чи правда тут живу..
@@lavralona Респект Вам! Жах, що ще досі людей це шокую.
@@olena_podrez_ на жаль 🥲 сподіваюся, таких буде все менше й менше😊 Дякую, і Вам респект❤️
@@lavralonaякийсь нонсенс, українка в Україні розмовляє українською і всі навколо українці вельми цьому здивовані😢
Я йшла зі школи коли мені повідомили, що мій батько потрапив в аварію, і ймовірно загинув......( до речі, він загинув насправді), я так швидко бігла додому, плакала і одна не дуже приємна жінка ,яка стояла в группі жінок зупинила мене серед дороги і гучно так запитала: ,,, ну что там твой отец , умер уже?" .... я прошепотіла ,,не знаю""" і ця худоба махнула на мене рукою і так показово з посмішкою ,,, та она нє знаєт нічєго""" ( мені ,до речі було 14 років) я ненавиділа ту беспардону морду все її життя. Зараз мені навіть могила її неприємна.
Співчуваю, а та баба - просто чмо.
Яка дурна тітка, мої співчуття вам.
@@ua4788 дякую.
@@user-tr9vh5ge9u 🫂
Та курва таки здохла?) Туди їй і дорога. Співчуваю вам.
Половина цих питань - безтактна крінжа. Люди довкола вважають себе в праві лізти в особистий простір кожного, хто здається їм підходящою жертвою для цього...
"Коли заміж? Коли діти? Вже пора!" - дуже харить😡
Мене теж. Одного разу відповіла подрузі, що не вийшла заміж, тому що ніхто не взяв. Вона відчепилпся навіки.
"Коли вже діточки?" кожного разу як зустрічаюсь з родичами. Після того як одного разу відповіла "нашо ти питаєш? Може я безплідна і твоє питання мені ножем по серцю?" нарешті припинили питати.
-ти хлопчик чи дівчинка?
-я ветеран з інвалідністю.
Я пригадала історію, як мого брата родичі навчили відповідати всілякі дурниці, коли він був малий, і коли його питали накштал : чому ти такий худенький? Він відповідав що мама його не кормить, тому що збирає на шубу😂😂😂
Думаю питання: "коли діти?", "чому не народжуєш?", "коли розпишетесь?", "чому така похмура (серйозна)"? апріорі знайомі всім (принаймні жінкам)
Останнє дибільне запитання з посмішкою від соц працівника. Бо я ВПО, на початок війни була у Кривому Розі з хлопцем. Ми їздили постійно з Дніпропетровськ. обл до Каховки. На початку війни його мобілізували, а розписатись ми вирішили тільки у серпні 2023, спонтанно. Зі зміною прізвища я прийшла міняти документи ВПО, а тітьнька дивиться на наше свідотство про шлюб, сміється і каже: ото приїхала аж сюди, щоб розписатись?
Та, яке твоє свиняче діло?!!
Кул сторі. 🙂
На весіллі мого двоюрідного брата, його тато зміряв мене поглядом і з насмішкою спитав: «Не могла ще вищі каблуки взяти?». Я відповіла, що могла, але не знайшлося.
Пояснення: я і без них висока (1,76), але чому це має когось хвилювати?
" а чому ти не п'єш? А чому не хочеш? "
Це мене питали у 20 років. Якось відповіла : ампулу зашили! То пішов слух, що мене лікували від алкоголізму, і деякі переитували : а що, правда??? Село є село, весело і дико..
Той випадок, коли я розгубилась, що ж саме написати, стільки всілякої хєрні в мене питали. Особливо люди старшого віку. Їх часто взагалі не хвилює, що їхня безпардонна цікавість може бути для когось неприємною, а іноді відвертим знущанням. На питання в стилі "коли заміж? коли діти? часікі тікают! чому не носиш взуття на підборах? чому пиво, а не вино?" і ще неймовірна кількість всякої чухні 🤦♀я вже звикла на таке відповідати, щоб люди одразу відвалювались. Найбільш огидним питанням останнім часом було "а скільки коштував похорон і як там все пройшло?" на наступний день після похорону моєї рідної тітки. Я просто послала його дуже далеко і розридалась, мені і без тупих питань було невесело. Люди, не робіть так!
Мені частіше казали чого так рано я одружилася (з чоловіком 5 років разом). Чомусь часом рівняють усіх жінок по одній (причому і жінки це теж роблять), питають чому я чогось від чоловіка не вимагаю, не купую багато речей, не дуже люблю носити прикраси, підбори та сукні і не люблю, коли дарують квіти (бо я елементарно за екологічне та раціональне споживання).
Щодо похорону, то жах, як безтактно. У мене самої в Мами таке часто запитували після поховання Тата, і як вона спокійно відповідала, хоч їй і було дуже боляче.
1. "Почему ты разговариваешь на украинском?" Мої батьки родом з Заходу України. Я виросла в місті за Дніпром, де розмовляла суржиком, то були такі питання, але рідше. А коли переїхала в Дніпро в 2012 на навчання, то це чи не кожен другий знайомий питав аж до 2022 року. Хоча загалом це був або шок і здивування, що не перейшла на російську, або похвала за гарну українську і здивування. П.с.: це не було принципово, просто якщо мене розуміють, то для чого мені напрягатись говорити іншою мовою.
2. "Коли весілля? Коли вже діти? Давай скоріше, бо далі буде важче" Коли тобі 27+ років, то це питання від батьків щомісяця і сильно бісить.
3. "Чого ти така серйозна?" запитували мене все дитинство, бо я просто не посміхалась без причини всім підряд. І я дійсно не знала що відповісти, бо я просто така є.
А чому захід з великої літери?
@@eugene5610З якою метою цікавитесь?
@@Oksana-sl2tg я не до Вас звертаюся.
Це приклад незручного запитання)
@@Oksana-sl2tg не бачу ніякої незручності в питанні.
Коли моя бабуся була молода, вона йшла селом і одна жінка її запитала "Тебе мама що, не навчила здороватись?" А вона відповідає "Не навчила, бо її нема. Вона вмерла."
В мене була схожа ситуація, коли якась незнайома жінка запитала в мене: Тебе мама що не навчила, як треба шити?
-ні, бо вона померла.
Замовкла одразу.
-А ти хлопчик чи дівчинка?
-Дівчинка
-А чого не хлопчик?
Це було питання від малого хлопчика якого я зустріла у довгій черзі. У мене коротке волосся і я була у рубашці і штанях. Досі не знаю як на це відповісти
А чого ти не дівчинка.
Ви щось йому відповіли?
То чого ти не хлопчик?
@@pain143l прсото сказала що "Ну, так вийшло"
Тому що технології не досягли той міці, щоб вибрати себе стать при народженні.
" Якщо я вдарю тебе,твоя сестра відчує біль?" Ми двійня
" Ого, де ти так добре навчилася говорити українською?" Я з Харкова
Слухаю онлайн курси Ірини Фаріон, або ж Олександра Овраменка😂
Я дуже низенького зросту, тому мене дуже часто сприймають за дитину. Серед найдебільніших запитань: що тобі мама поручила купити (від продавчині ), ти шукаєш маму? (від рандомної перехожої у вечірню пору дня). Коли бачать обручку, чомусь відразу всім цікаво, скільки років я одружена і чи є в мене діти 🤬
Це база. Маленький зріст дає перевагу над іншими людьми.
4:02 мене одного бісить коли на реддіт замість конкретних назв пишуть "в бідній південноамериканській країні", "в одній з країн Східної Європи" і т. д.
Не хочуть світити історіями інших людей, у яких не брали згоди. Кожен іноді писав "Один мій друг..." чи "Одна моя подруга...", не називаючи імен. Це приблизно те ж.
Чому ти не Валентин? (я народився 14 лютого)
Таке враження що половина Андріїв народилася на день Андрія.
У мене був знайомий Валентин) я була в шоці трохи, коли дізналась що у нього дн 14/02 😁
@@user-yo7zk5jx9zтак тому батьки і дали ім'я Валентин😂
Посміялась 😅...
У мене питали, чому мене не назвали Валентина? Теж народилась 14 лютого)
«О! Вітаю! Коли народжувати?» - спитала я у знайомої, яку не бачила з півроку після її весілля. Я була на 100% впевнена що вона вагітна, а вона просто погладшала😰на щастя вона просто розреготалась і сказала що я не перша, хто питав…з тих пір я ніколи нікому не ставлю особистих запитань, якщо людина захоче поговорити, вона сама про це скаже
коли я зізнаюсь, що ношу лінзи, люди показують якусь кількість пальців, і такі: " скільки пальців бачиш?"🤦♀️
Пальці бачу всі, мозку не бачу!
Я дівчина. Мій хлопець доглядає за собою та любить модно одягатися. Я показувала своїй мамі його фотографії (вона знала що ми зустрічаємося) І тут вона випалює "А він що гей? " 🤡ахахахха
😂😂 або бабій. Любить, щоб дівчата задивлялись на нього
Дізнавшись що я виходжу заміж, керуюча закладу, в якому я працюю, запитала: "ви вирішили просто так розписатися чи ти вагітна?".
"Ты все да хихи да хаха, стань серьёзной, у тебя папа умер а ты в интернети свои хахашеньки смотриш, может возьмешся за голову?" Це мені сказала рідна бабуся, мама батька, через два місяці після його смерті. До цього півтора року тому померла мати і тітонька з бабусею по лінії тата взяли надімною опіку і я переїхала до них. Кожен день, коли я їздила до школи я думали кинутись під трамвай, я кожен вечір засинала і кожен ранок прокидалась зі сльозами, більше 5 раз мене заставала по дорозі до школи панічна атака, я хотіла вм€рти. Ні родичи ні лрузі мені не допомагали, я дивилась комедії, читала анегдоти або сиділа просто щоб відволіктися від того л@йна яке на пене навалилося, а ти мене питаєш коли я візьмуся за голову і сяду робити уроки? Справді? Я їй нагадала що я сирота і ще дитина, хоч мені через декілька днів і мало бути 16, але я ще дитина, яка вже прилічно народу похоронила, вмене з однолітками серьозні проблеми і в цей день я ще з найкращою подрогую повздорила, моя психіка і нормальне диття помахали білим платочком і звалили в закат пообіцявши ніколи не приїзжати, мені треба вилізти з стану "я не хочу жити" до стану "треба рухатись далі", повірте , уроки і оцінки - це останнє що має швилювати тебе...
Вона переймається вами в спосіб, який вважає вірним. Не засмучуйтесь, таке піклування - теж піклування. В мене вмерли всі родичі і я досить довго був самотнім, поки не оженився і у нас не народилися діти. Відверто кажучи - ліпше, коли тебе хтось навіть трохи намагається струсити в депресії, ніж коли вона тебе тихо їсть роками. І робота - найліпша терапія, повірте вже досить досвідченій людині. Я розумію, що у вас було в той момент горе, проте - вас намагалися в якийсь спосіб з нього витягти.
@@vyacheslavperesunko Дякую за ваші слова) Але там ситуація була трішки іншою ніж вам могло здатися на перший погляд. Якщо моя двоюрідна сестра і її мати(моя тітка відповідно) мені і на уроки вказували, і пропонували допомогу як марольну так і діло, ще й адекватно ставилися до того що я можу довго сидіти в телефоні (2020 рік, навчання в зміщеній формі і майже всі уроки на телефоні/ноутбуці), то у випадку бабусі вона взагалі була проти щоб я в телефоні сиділа (при тому що моя сестра працює більшість часу на ноутбуці і до неї ні слова в її город). Я кажу прямим текстом "Ба, у мене майже всі уроки в телефоні, від тестів до звичайних вправ, але окрім уроків я ще хочу поспілкуватися з друзями з якими я не бачилася ще з початку Ковіду, мені ПОТРІБНО це спілкування, мені окрім вашої підтримки ще потрібна невидима підтримка друзів у вигляді навіть елементарного спілкування, бо з ними я можу просто відверто поспілкуватись, розслабитись, забути хоч трішечки про все те що твориться в моєму житті, щоб хоча б морально відпочивши від "пиляння" я з новими силами йшла далі".
Думаєте мене хоч раз почули? Мої аргументи перекривали " Ну и что, в отличии от тебя сестра работает" чи "От чего ты можешь морально устать что тебе нужно в телефоне сидеть?" Було навіть таке що в мене телефон відібрали, хоча я уроки ще не зробила(а мені для цього потрібен ще був телефон), і навіть не зважаючи на це вона взагалі не мала права його забирати. Ну, різні сім'ї , різні правила/устрої в будинку.
У нєї це мало виглядати так: ти маєш прийти втомлений після 6-7 уроків , поїсти відразу сісти за домашку (я промовчу що до школи я добиралась хвилин 40).
З проблемою телефона билися Троє проти одного (я, сестра і тітонька проти бабусі). Ба відстіпилася коли почала зустрічатися з моєю депресивною стороною якій було по×ую, і з телефоном серйозна війна закінчилася через пів року відколи переїхала до них.
Моя бабуся хороша і я її люблю, але інколи її двояке ставлення до всього і постійні ((не пам'ятаю як буде українською "упрьоки")) або улюблене "Ти що робиш?! Зіпсувати все хочеш!? Тікай з відси!" І через деякий час "ти нічого не хочеш тут робити, не допомагаєш, свиня" часом виводять із колії. І ситуація яку я згадала раніше саме з цієї категорії.
(А ще в той день ми встигли поскандалити через їжу (я мало і в лікті і в зимкі мало їм, бо апетиту часто немає і мене через силу заставляли їсти ).
Я справді її люблю, але інколи вона все-таки переступала зону мого комфорту і буквально нізчого робила проблему.
І якби те що вона тоді робила мені б допомагало, я б нічого не мала проти. Але коли я сіла поговорити і сказати що вона мені не допомагає подібним а робить лише гірше вона сказала що не буде більше так, але через деякий час всеодно продовжувала злитись через телефон(я не була задротом що аж прям не відірватися) і їжу
Вона піклується про вас, просто не так як вам хочеться. А ви страждаєте, не так як це бачиться їй. Потрібна розмова і психотерапевт.
Я вам дуже співчуваю. Мені наприклад як раз таки допомагає навчання боротись з тривогою і психічними розладами. Компьютерні ігри і які я заліпаю, щоб вийти з реальності допомогають рівно стільки скільки ти граєш. А читання і навчання заповнює порожнечу, хоч дається важко.
І до речі, мені 37.
@@tanyaalex3767 що ж , дякую , візьму до уваги
«Чому ти так себе не любиш?»-, ти мій терапевт,щоб таке запитувати?
Когда была ребенком: почему ты такая бледная, почему ты такая худая, тебя дома не кормят?
чому досі не державною?
@@user-bh6wd7vo3j оце, як раз, одне з дебільних незручних питань, яке вже задовбало🤦
@@anya_safo дебіл - слюр і ейблізм
@@user-bh6wd7vo3jдайте людині спокій і час перейти, пам'ятайте про правило чаю, краще поставити чашку на столі і чекати поки людина сама захоче випити ніж силоміць намагатись залити їй в рот
@@anya_safoЦе якраз одне з найкращих питань, відповідь на яке повинен дати кожен "русскагаварящій" українець.
Мама мого (на той час) хлопця у перший день знайомства спитала чому я не називаю її мамою🙄
Я сказала що мама в мене одна😊
Ооо. я відповіла свекрусі, що якщо ви мама, то я ваша доця, то чоловік мій брат, а інцест в Україні заборонений.
@@tanikamaruахах.Це дійсно смішно😂 Класна відповідь
Пхаха у мене свекруха така, я була в шоці від почутого і нічого їй не відповіла
Буквально кілька тижнів тому. "Чи ти вже народила?"- питання 11-річної дівчинки, адресоване 20-річній мені.😅 Чому діти думають, що коли ти вже доросла, то в тебе в такому віці вже має бути дитина? Але визнаю, це один із найсмішніших казусів у моєму житті.
Думаю що це через те що з самого дитинства закладають ( не всі всім) що ти "дівчинка" тому і повинна народити.
діти завжди правду говорять.тому пора вам завагітняти!не пожалієте 100%
@@Andriy83🤦🏻♀️
@@Andriy83 Точно ніяких дітей. Принаймні на найближчих років так десять. Тоді побачимо.
@@sofina2476тобто народити можуть не лише дівчата? А взагалі, у такому віці навіть 20ти річні здаються дуже дорослими, а дівчатам говорять саме це, у тебе можуть бути діти коли ти виростеш
"чого ти завжди така серйозна?" спитав друг мого брата, коли вони разом грали в настільний теніс і смілялись з всього, що було навколо. мені неодноразово задають таке питання, але відповідь завжди одна: " бо це є я". чого вони ще хочуть почути?
Не люблю, коли запитують, чому я обрала професію перекладачки. Єдина причина - просто цікаво. Після цієї відповіді люди хочуть на додачу почути щемливу розповідь про те, як я від самого дитинства мріяла допомагати людям і присвятити цьому життя чи щось подібне. Але ні, немає ніякої глибинної філософської причини. Просто цікаво
Китайський філолог тут 👋 Все те саме
Коли гахнуло ПВ й купа народу кинулася до Польщі, то я наївно вважала, що моє чудове знання польської мови допоможе багатьом. Насправді це була радше думка для себе, щоб не так страшенно турбуватися про те, що вдома з батьками й родичами діється. Ця сама думка змусила мене піддатися на дитячі вмовляння й замість трьох місяців пропрацювати у вроцлавській школі аж рік (додому хотіла дико). Якщо Вас про щось таке питатимуть, то можете розповідати про мене і про те, як я цілий рік убивала нерви і здоров'я на посаді міжкультурної асистентки, тероризувала батьків своїх учнів, щоб вони нарешті почали спілкуватися з дітьми вдома, була така замучена, що ледь не втрапила під автівку, як директорка на нас із колегою (спасибі їй, дуже досвідчена пані з Миколаєва, буквально мене врятувала) молилася... Ото справді щемлива історія! Нізащо більше такого не робитиму без нагальної потреби.
До речі, хочете прикол? Коли вступала на полоністику, то туди хотіло забагато студентів, декого мусили перекинути на кроатистику й богемістику. З усіма провадили короткі розмови на тему "Нащо це Вам?" І я відповіла, що хочу навчати поляків української.;) До речі, частково в тій школі я саме таке й робила!XD
Одне й не вибереш. «Ти впевнена, що в тебе депресія? Ти ж посміхалась мені сьогодні»,
«Чому ти не одружилась з колишнім? Він добре готував»,
«А це ти вимазалась?» - від незнайомців, про велике татуювання в реалізмі, ще й тикають дорослій людині 🤡
«Ти будеш робити ЕКО?» - взагалі без коментарів
Контекст: срач про ЛГБТ спільноту. Сестра говорила що вони не люди, що їй бридко і вона не хоче на це дивитися. Потім питання, а ти себе відносиш до спільноти? Пізда малята
7:51 - лайк чоловіку за правильну відповідь
Відео просто бімба😂 Найкрутіше та найцікавіше з того, що є на каналі) Дуже дякую
Як ти можеш писати лівою рукою 😂
О трясця! Коли до нас у десятому класі перевели дівчинку-шульгу, то я в неї поцікавилася, чи справді шульги мислять не так, як десниці. Вона відповіла, що це правда, адже, наприклад, шульги ніколи не питають у десниць таких нісенітниць. Я її потім довго перепрошувала... Нічого, навіть потоваришували.;)
Першокласниці поцікавилися, чому я маю "таке" під оком (вони ще не знають про папіломи). Пояснила, що це й чому воно на мені, заодно запевнила, що не заражу їх, бо не маю як. Але діти - це діти. Почали вдавати, що навмисне від мене ховаються. А мені, трясця, прикро! Чи, скажімо, така ситуація. Сидить у мене кумпанія: одне чудо-диво з сьомого класу, одне з шостого, двійко зі п'ятого. Й шестикласниця така: "А скільки Ви маєте років? Ого, за тридцять... А діти де?" Я аж випала, доки намагалася їй пояснити, що не всі дорослі мусять у двадцять народжувати, а таки мають голови на плечах і думають спочатку про фінансове становище. Коли сама мала якихось п'ятнадцять років, то дядько часом питав, чому я й досі не хочу заміж. До речі, саме тому я не хочу туди й нині, та й не знаю, чи захочу (намагалася пожити з одним персонажем разом і втямила, що часом прагнула його задушити через побут, отож красно дякую). Бувало часом усяке...
До речі, в коментарях згадували про незручні зауваги. Шановні, привчайтеся миттю гостро їх відтинати! Наприклад, нещодавня ситуація. Виходжу на зупинку й бачу, що почалася тривога, бо літає клятий блохоліт (бодай він був їм навернувся!!!!!). Ет, бумаю собі, треба почекати, бо якщо полізу до маршрутки, то мене жаба задушить до ката (їжджу тільки міським транспортом). А чекати мушу явно довго, бо автобус стоїть на кінцевій. Отож підходжу до лавки на зупинці, щоб сісти, аж тут поперед мене на неї падає така, знаєте, бабенція й зумисне ставить на лавку свою велику торбу. Е, ні, думаю собі, не сьогодні! Підходжу й цікавлюся голосно, чи можу сісти. Торба мандрує додолу, а ця така: "Тьфікацца ната больше!" Ну, кажу, як Вам треба, то й рухайтеся звідси здорові, а я мушу на автобус почекати, мені важко довго стояти через проблеми з вагою. Знову-таки голосно все це кажу, щоб сусіди почули. Лунає вибух. Приїздить поліція й затримує всі маршрутки, тож уже ніхто нікуди не їде. Й це стерво починає буркотіти всяку гидоту про мишебґатьєффф, атіннарот і все оце от лайно. Ми з сусідами, звісно, обурюємося, кличемо поліцію... Й тут сусідка: "Ви ж, здається, казали цій пані, що треба рухатися? То справді рухайтеся, на біса Ви тут сидите?!" Поліціянти помітили сварку, вилазять із автівки... Лунає новий вибух... То стерво чкурнуло так, що аж дорога закурилася!
Думаю, звісна річ.
В молодості - міркував так само, як ви про сім'ю. Зараз вже біля 45, діти малі і тут до мене дійшло, що поради про "женися молодим, вже будеш дідом, а діти будуть ще немовлятами" - це було не просто бажання піднагидити від батька, а таки була толкова порада, яка цілком відповідає життєвому циклу. Коли батьки одружуються і мають дітей в 20+, а потім в 20+ те ж саме робиш і ти - то якщо всі люди нормальні - баттьки можуть допомогти морально, фізично і матеріально, в тий час, як про старенких - має піклуватися доросла дитина і це стає проблемою, бо доросла дитина має піклуватис і про батьків, і про дітей, а як батьків вже немає - то й жодної допомоги немає. Це, коротше, спірне питання про "заробити, а потім народити" - нічо суттєво не заробляється, лише відкладаєш найважливішу частину життя на період, коли тілу вже важко все тягти. Коротш - підлітки тут, мабуть, мають рацію в більшому ступіні, ніж оце ми з вами, ви - як теоретик (ну, так мені здалося), я - як практик, який пробігся по всім граблям в житті.
@@vyacheslavperesunko Бачте, в чім річ... Я взагалі не хочу, не можу й не збираюся нікого народжувати. На трясці псувати собі здоров'я й рештки нервів? Тим паче, що маю таку сімейку, що знаю твердо: цих генів передавати НЕ МОЖНА. А до всього ніхто не навчив мене, що таке любов до родичів, отож це була б мука що для мене, що для малечі. Красно дякую, нізащо. Тож дякую за протилежну думку, та не турбуйтеся: мені вона все одно не допоможе. Не знаю, на щастя чи на жаль, і скажу щиро, що й не хочу знати. Робота у школі чимало дечого навчила...
@@vyacheslavperesunko До речі, а кого саме Ви називаєте "нормальними"? Це доволі дивне визначення.
@@sapriniti в тому сенсі - що бувають п'яниці, ну і отакі, що ви зустріли на лавці під час бомбардування - ні з тими, ні з іншими - ніякої співпраці не вийде, тоб-то в кожного різна рідня, але ліпше мати таких, в яких немає саморуйнівних звичок, чи тяги до руйнування інших - фізично чи психічно. Такого роду людей я для себе вважаю відхиленими від норми.
Що до свідомого рішення не мати дітей - мені шкода, що розумна жінка, яка присвятила себе навчанню чужих дітей - не передасть полум'я свого життя своєму нащадкові, свій розум, ви, мабуть, ще й досить вродлива - то ж і вроду. Проте - це ні в якому разі не моя справа.
Дякую за контент
Моєю відповіддю на окремі питання з відео було б:"ЗАТЄМНЄНІЄ"(удар пальцями в очі)
Дякую вам)
- Чому ти не пам'ятаєш цього хлопця?
Подруга про відвідувача спортзалу😂
"Як ти так пишеш? Криво" - сказала вчителька з захисту України на уроці, коли ми писали самостійну. Я просто тримаю ручку не так, як інші і пишу не так гарно, але якого дідька таке питати?
Мені сказала одна вчителька "как такая харашоя дєвачка може так отвратительно писать"
Послухайтеся доброї ради й забийте! Важливо писати без помилок, а не прямо. Не турбуйтеся, я маю профільну освіту й можу давати такі поради.;) До речі, сама маю гарний круглий почерк і дуже багато пишу, працюю над книжкою (так легше, бо коли потім друкуєш текст, то вже тямиш, що твій гг робить). Упродовж року працювала в польській школі з нашими дітьми. Сиджу якось у вчительській кімнаті, записую ситуацію, яка щойно сталася. Заходить колега-полька, витріщається на мене й цікавиться, мовляв, невже в Україні люди пишуть знизу вгору? Я теж із подивом на неї витріщаюся. Чому ж то? Виявляється, що я так дивно поклала нотатника, тож вона собі подумала... А мені просто зручно писати під чималим кутом! У школі, пригадую, до десятого класу вчителі чіплялися, проте згодом припинили, бо я все одно постійно мала самі дванадцятки з мов і літератур. А потім на першому курсі одна викладачка наїхала, тож мусила їй пояснити, що мені справді так зручно.XD
Ну, в неї робота - навчити Вас писати почерком, який зможе розібрати хтось, окрім Вас. А оскільки вона старша, має дорослий авторитет - то намагається досягти свого в самий економний для себе спосіб - трохи вас принизивши. Тут вихід один - писати гарно, вчителя ви неперетойво, нагаєм обуха не перешибеш.
@@vyacheslavperesunko а хто каже, що неохайний почерк незрозумілий? Буває так, що написано красиво, а розібрати слова неможливо.
@@zhenyakovalenko8701 це, звісно, припущення. Проте, якщо вчитель хотів би бачити результат , а не йому просто байдуже - то він, все ж, вимагатиме старанності. Але вчителі бувають різні, одні ведуть себе гречно, інші - неприємні і вредні. Проте - я не зустрічав дитину, яку вчать писати, а це перші класи, яка б могла впоратися з учителем - тому, на мій погляд - найліпше тут старатися писати гарно, навіщось же школа намагається нас чомусь навчити.
6:38, жиза))
теж було "а ти хлопчик чи дівчинка" тільки не у дитинстві, а в 29 років)
Ну це більше звернення ніж питання "Доця, посунься" від рандомної бабці, я не ваша доця, бліна!
це хоч мило, а не "посунься мала гівнючка"))
це ж краще за "женщіна, посуньтесь"
@@user-cc5nf3dg4uну на русском язике це фу 💩
Моя вчителька з хімії пару місяців назад сказала мені: "Малиш, тєбє что, смєшно? Смєшно, что учітєль гаваріт?!" коли подумала, що я посміхалася під час того, як вона величала себе і свої нереальні досягнення. До цієї фрази я навіть не посміхалася, але після неї не могла стримати сміх хвилин 10.(Я в 9 класі, до речі 😅).
Як комахи займаються сексом? Від 6-річної племінниці, в присутності її бабусі (мами чоловіка). Її мама тільки почала з нею розмови про статеве виховання і в неї була дитяча книжка про секс, де були ілюстрації різних тваринок. Вона спитала про комах, я відповіла, що не знаю. Найгірше, що я знаю, як вони займаються сексом. Самці буквально розривають тіло самки, запліднюючи її. Але мені не хотілося травмувати дівчинку :(
Колись вона дізнається про самця богомола😂
Цікаво, якою буде реакція дитини про запліднення та народження морських коників (Цікавий факт: саме самці виношують у своїй яєчній порожнині ікру після запліднення, а не самки, і так аж до тих пір, поки не сформуються мальки).
Давай другу частину !
Мене теж запитували хлопчик я чи дівчинка
А до мене якась жінка зверталася, як до хлопчика. Мені років 6-7 було, і я досі не здогадуюсь, що її наштовхнуло на думку, що перед нею хлопчик🤪
Я й досі андрогінно виглядаю. То якщо не нафарбуюсь і одягну прості широкі джинси і сверт, то дівчата починають до мене підкатувати.😂
Я сумую за питанням «ти чого така худа? Харчуйся нормально»… вже ніхто не питає, і не тому що їм не пофіг… тепер я товста😢
У мене воюють батьки, брат, біологічний батько (відколи його місто звільнили), усі друзі. За ці два роки у мене другі серйозні стосунки - звісно, з такою сімейкою - хлопець теж військовий.
Подруга приїхала з Англії на тиждень і спитала, чи мені ок зустрічатися з військовим. Блін, а які варіанти?
Хаха мій майбутній чоловік на нашу 2 зустріч сказав що я буду мило виглядати вагітною. І сказав що хоче одружитись😂
Люди навколо мене часто думають, що я хлопець бо в мене трохи коротка стрижка і більш маскуліний стиль одягу🥲 хоча це навіть прикольно
Скільки ти ще будеш вчитися? Запитують усі мене як бачать. А мені так і хочеться сказати, не ваше собаче діло, скільки треба. Якщо мені буде потрібно, то я ще десять разів закінчу бакалавра, магістра і докторантуру. Бо мені це потрібно і мені це подобається!
9:58 чому коли моя мама входить в кімнату завжди починається щось таке ааа
«Коли заміж?»
«Коли діти?»
«Чому ти така висока?»
«Чому ти така худа?»
«Чому в тебе такі маленькі очі? Фарбуй їх, як і інші дівчата!»
«Чому ти не носиш спідниці? Ти повинна бути жіночною!»
«Чому ти злишся? Ти ж психологиня!»
Чому, чому, чому… Тому що, бл##ь 🫠
Чого не дзвониш? Не хочу,бо ви мені не цікаві, і я не хочу на вас витрачати свій час
5:49, 🗿🗿 шо за фігня?
А які тупорилі питання ставили вам?
Боже, перестаньте вже казати "прутень". Чи це відосики для восьмикласників?
Це, трясця, правильна українська питома назва. Якого дідька вона Вам не смакує?
@@sapriniti 😂😂 бо це по-дитячому, або навіть якось для дегенератів, один раз може і прикольно, але завжди так казати 😒 Або "всратий". Взагалі мені не дуже подобається такий переклад. Уже бісить трохи.
@@ua4788 Це Ваші особисті проблеми. Переклад цілком пристойний і відповідний до норм української літературної кодифікованої мови. Чи, може, Ви знаєте якісь українські синоніми до прутня? Бажано кодифіковані, себто які можна у словниках відшукати, ще й не у спеціалізованих. Нумо, розкажіть мені!
@@saprinitiбо прутень навряд-чи може комусь смакувати😂
@@ua4788це ваші проблеми
Питання від мати чоловіка:" Чому вона така носата?!" Це про мою новонароджену доньку. "Хмм... може тому, що вона схожа на вас та вашого носатого сина?"
" Ти ж розумієш що ОЦЕ тепер на все життя?" - питання від якогось дальнього родича чоловіка, який прийшов до нас в гості, подивитися на мою дитину. "Що, справді? А я думала що ми з чоловіком пограємось який час з нею, потім повернемо до магазину."
"Чому твій син лисий?"- питання від рандомної бабці в парку, стосовно дитини в рожевій сукні, та рожевому візку. Хмм.. тому що мій син 6-місячна донька?
"Чому така зла?" - питання для людини яка просто мовчить і займається якоюсь справою. Коли вже задовбали то стала не заперечувати, а відповідати, що мабуть народилася з таким кривим їбалом. Або що завжди маю такий вигляд, коли мені задають дебільні питання.
"Чому ти не хочешь (щось-там)? Відповідь" Тому що не ХОЧУ " ніколи не задовольняє "так чому?" А чому завжди треба для когось обгрунтовувати свої бажання, тому що пішов нахєр, ось чому!😅
"Я хочу завести собаку" "Я думаю, что вам нє нада завадіть сабаку" "Хмм, а давайте ми самі за себе падумаєм!"
"А чому ви взяли саме собаку хлопчика?" Сподобався
"Ви же знаєте, що мусите його каструвати?" Чого б це? Народився чоловічої статі, таким і буде жити, повноцінним"
Сестра чоловіка: "Ой, мені не подобається ім'я для вашої дитини, а давайте назвете Лєрою, таке гарне ім'я." До речі так звуть її доньку😅