В мене мама в свій час вирішила, що мені сім'я не потрібна. Казала, що я вже стара ( мені було 27 років). Що моя місія - доглядати за бабусею в селі, працювати без відпустки, гроші (мої) витрачати виключно на потреби сім'ї. А коли мама постаріє - то я повинна піклуватися вже про неї. А от моя молодша сестра - то красунечка, улюблена дитина. Навіть в телефоні я була записана як "Таня", а моя сестра - як "доця" 🤷🏻♀️. Короче, мені вже 36. Я живу за 12 тис. км від України, в мене чоловік - лікар, а синові 7 років 😊. Інколи здоровий егоїзм - це те, що нам треба.
Таке враження, що в союзі усі сім'ї були патологічні😢... Так і було! Нормальні родини були поодинокі, решта, - традиційні, патріархальні, де батьки били дітей, кричали, змушували і принижували, маніпулювали ними. А насправді, ці батьки самі були психопатами, котрих виховували такі ж психопати... Яке щастя що зараз помінялася парадигма у питанні виховання дітей! Дякую, Юля, за вашу працю🌷🌷🌷
Дякую Вам ❤ Ви нiби-то про мою маму розповiдаете. Дуже хочеться вiрити, що десь були i нормальнi матерi😢. Я сама стала мамою в 21 рiк. I, мабуть, до 27 рокiв поводила себе зi своею дитиною теж, на мою думку, токсично. Хоча ж моя мама вважае, що я сина дуже балувала тим, що його не била i не карала. Зараз менi 50😊, я багато над собою працювала, пiшла в терапiю, аналiзувала свое власне життя. У мене двое дуже классних дiтей (уже дорослих), з якими у нас прекраснi cтосунки. Я дуже рада, що менi вдалося розiрвати це "зачароване коло"
Дякую мамі, за 6 років терапії і невміння будувати здорові стосунки. Фізичне насилля, газлайтінг, ігнорування існування по 2 тижні, заборона виражати емоції і спектакль для батька, бо якщо я скажу, що вона витворяє - він її вб'є. Так я і відмовилась від себе і не пам'ятаю дитинства очима дитини. Я прожила її гидотне життя..
Щиро дякую! Такою була моя мама,вона мене так задьоргала,що я не змогла влаштувати своє життя,ялише народила доньку,але в мене не вистачало енергії на виховання дитини бо мама не давала мені спокійно жити. Моя мама не любила мене а навпаки недолюблювала і ніжності я від неї не бачила,тільки грубість. Вона говорила,що як буде помирати то вибачиться перед мною,зараз її не має. Але я йдосі сепаруюсь від неї,вчуся жити спокійно. Донькою моя росла капризною бо в мене не вистачало енергії на її виховання,я все намагалася їй дати,але такої великої ніжності,розуміння її,прийняття її характеру -не було. Зараз донька доросла і ніяк не можу налагодити з нею тепле спілкування бо вона емоційно відсторонилася від мене. Хвилююся,що вона в 33 роки одинока,красуня з освітою,але вона не дуже кого підпускає до себе,їй краще одній. Я давно читаю психологію,вона допомогла мені зрозуміти мої стосунки з мамою,але вже запізно,потрібно просто було віддалитись від неї і жити своїм життям,а не віддати своє життя їй. Донька відвідувала психологічні тренінги,говорить що в неї уникаючий тип привязанності. Надіюся,що вона зможе створити свою щасливу сім'ю,а я буду намагатись не заважати їм жити своїм життям. Мені 61 рік і зрозуміла помилки моїх батьків,свої і це завдяки психології,це дуже потрібна наука. Дякую Вам,Ви робите добру справу!
Дякую! Цінна інформація. Усі пункти пройшлися по мені танком. А дещо йде і досі в дорослому житті. Виховує ігнором. За те, що не послухалася її. У дитинстві за таке била чим попало й за що попало, ставила на коліна. Так приємно їй було відчувати й бачити мене приниженою, навколішках ( іноді на голу підлогу, а іноді на гречку) - маленьку 4-5 літню дівчинку, в якої ще не сформувались хрящі на колінах. А в дорослому житті - мовчання, ігнор. От і свіжий приклад- покарала мене мовчанкою, бо я не послухалась і зробила зауваження дружині брата, - коханій невістці коханого синочка. Вони всі разом вирішили мене роздирати, розбирати собі на запчастини. Мовчанка три тижні. Живемо в різних містах. Раніше були щотижневі телефонні розмови, іноді по декілька разів на тиждень. Я звела до одного разу, думала як би це ще прорідити, бо після цих розмов ні про що, або претензій відчувала упадок сил. Усе сталось само собою. Якщо раніше я порушувала режим мовчання, то тепер - не хочу. Втомилась. Відпочиваю, доки моя маман думає, що я караюсь, бо сказала братовій повернути те, що вони взяли в мене без мого дозволу. Цікава ваша інформація щодо анорексії, у мене якось навпаки, іноді після розмови з мамою на мене нападає вовчий апетит. І, до речі, моїй мамі дуже не подобається, коли я худну. Вона хоче, щоб я була повна і з купою проблем зі здоровʼям через зайву вагу. Можливо, мій іноді неконтрольований апетит, це її заборона на моє схуднення? Я давно почала процес звільнення від материнської токсичності, гіпнозу. Але все не так просто й швидко відбувається, як хотілося б. Значить ще якісь її установки сидять. І правда, заміж вийшла за такого ж абʼюзера , як і маман. Розлучились, але моє життя поламане. Остаточно переконалась, що моя мама не те, що не любить, а ненавидить мене і заздрить, коли сама стала матірʼю. Мені і в голову не прийшло б, і не дозволила б собі витворяти своій дитині, що витворяє мені моя маман. Мій син, коли ми буваємо в гостях у мами, іноді стає свідком декотрих її нападок. У нього просто очі розширяються від не розуміння, чого й за що його бабуся кидається з якимись незрозумілими претензіями на його маму. Отак і збираю себе по шматках. Знати б це все ще в юному віці…
Дякую за відео! Все слово в слово правда. Особливо мене завжди бісило це "Такого не було" "ти вигадуєш". Я думала то вже стареча амнезія а виявляється ні )
Дякую. Дуже актуально і корисно для мене. Виявляється, моя мати транслювала мені все життя всі 7 посилань. Вона сама провокувала сварки, але винною завжди робила мене. Таке було відчуття, ніби вона живиться моєю енергією, моїми негативними емоціями. У 25 вийшла заміж, не через те, що закохалася, а щоб жити окремо від мами. Планували жити окремо від батьків. І це була велика помилка, бо мало того, що ми так і жили всі разом із моїми батьками, то ще й народилилися двоє моїх діток, яких я безмежно люблю. Але конфліктів з мамою ставало з кожним днем тільки більше. Нарешті, маючи 37 років, я прийняла рішення жити окремо, щоб зберегти хоч якісь відносини з матір'ю. Життя стало спокійнішим. Але приходиться дуже багато працювати над своєю самооцінкою, яку мати просто знищила.
Вдячна за інформацію! Моя мама психопатка.... Нащастя моїм вихованням займалася тітка, я була позбавлена зразка сім'ї, де батько і мама люблять і турбуються про дитину. Я пішла в самостійне життя, закінчила університет (батько допомагав фінансово), забезпечувала себе сама, допомагала батькам. Онкологія забрала життя батька.... Тепер мені 42, я не заміжня, вже 4роки живу з мамою психопаткою - маніпуляторкою. В мене почала руйнуватися психіка від спілкування з нею,як наслідок аутоімунне захворювання.... Висновок! Тікайте, бережіть себе і свої емоції, навіть попри почуття провини! Я вже шукаю шлях, як це зробити пошвидше поки не пізно 🙏
Бабуся шантажувала маму, що повіситься якщо та не буде виконувати її забаганки. І таки повісилася в 75 років перед тим зійшовши з розуму. А мама навпаки типова жертва. Спочатку від матері своєї потерпала тепер від мого відчима. Ще й починає якісь закидони в мою сторону робити типу не вдячна і так далі. Я відразу припинила це і обмежила наше спілкування.
Юлі, дуже корисне відео, побачила свої помилки, та помилки своєї матері. Також, раджу всім матерям це побачити. Нехай наше суспільство оздоровлюється і будуть щасливі діти та батьки😊🙏👍
Пані Юліє, дякую Вам за те, що допомагаєте мені розібратися з травмами, завданими психопатичною матір'ю. Кожний сказаний Вам приклад/ознаку відчувала на собі змалку. Найгірше, що усе те, що Ви розповіли, прикривалося словами про величезну любов до мене як дитини. І я мала, а потім доросла, ніяк не могла збагнути, як можна любити дитину і завдавати їй своїм ставленням стільки болю. На жаль, лише в 40 мені розвиднілося остаточно, що ніякої любові нема і не було ніколи. Прочитала спогади інших дівчат, яких виховували такі психопатичні матері, і багато з написаного перегукується з моїм життям. Скільки нас тут таких травмованих. Шкода, що неможливо заборонити жінкам-психопаткам народжувати дітей
Гра в мовчанку... Я думала, то тільки моя мама так придумала в дитинстві і вже у моєму дорослому віці маніпулювати мною. Але останнй раз я теж підтримала цю "гру", мені не треба було її спілкування. І тоді ми помирилися. Але стосунки після цього не можуть бути такими теплими, як хотілося би...
Це відео дуже корисне! Моя мама теж психопатка. Все моє життя, я мені вже 46 років, знущається. Лізла в моє особисте життя, завжди! Коли я маючи чоловіка завагітніла, вона говорила мені: що ти плодиш ніщету… А зараз, я розійшлася з чоловіком, то вона вибрала позицію зберігати відношення зі своїм зятем, а мене відштовхнула від себе, обзиваючи різними принизливими словами і перестала зі мною спілкуватися повністю. На що я також не дзвоню до неї. Всім родичам і близьким вона розповідає, яка я погана. І цих випадків безкінечна кількість, що я можу розказати.
@@NadyaNadya8015 , я вас розумію. Як я вийшла перший раз заміж, то їй зять був не такий і ми розлучились, а потім мені докоряла, що це я не така, що він мене покинув. І хоча я зараз у другому шлюбі, вона й досі першого мого чоловіка називає зятем і гордиться ним, який він молодець.
Дякую за це відео❤ Коли починала дивитись (просто з цікавості), думала "ну це точно не про мою маму, вона д була ідеальною". А потім як осяяло, це ж моя мама. У мене межовий розлад, і на анорексію я хворіла, і дітей зовсім не хочу, бо хочу, щоб нарешті моє життя належало мені. Я розумію, що мама не була винна, їй було дуже важко і вона любила мене як вміла. А тепер моя відповідальність усвідомити свої травми і вилікувати їх. Дякую вам величезне❤❤❤
Як боляче усвідомлювати на старості , що ти була такою токсичною психопаткою. І що ти вже не можеш нічого змінити , доля дітей скалічена. Каятьтя залишається перед Богом за содіяне , за всі травми нанесені дітям. Приймаєш болючі звинувачення які заслужила. Але ж в молодості нічого цього не розуміла, ніхто цьому не вчив, таких спеціалістів не було в СРСР. Ви все дуже красиво і правильно якби все розповідаєте. Та моєму поколінню випало жити в такий час, таке насліддя маємо😢. А про співчуття , милосердя , повагу до старшого покоління ? Взагалі то не просто так є 5 заповідь в декалозі з обітницею.
Переслухала тричі, таки не здалося, що оце все я чула та пережила не раз у дитинстві. Як наслідок - невроз, якого не можу позбутися. Працюю з психологом, сподіваюся на остаточне звільнення від наслідків травми, завданої матір'ю
Дякую величезне за інформацію, яку ви даєте. Бо дуже часто, я відчуваю і розумію, що моя мати робить образливі речі, піддає мене емоційному насиллю, але мені важко сформулювати те, що я відчуваю, але завдяки вашим відео, я тепео маю назви і розшифровки цих всіх маминих дій.
Дякую. На жаль, минуле неможливо змінити з його нескінченним болем і помилками😥 Всі перелічені ознаки знайомі. Найстрашніше, що частково перенесла на дітей. Дуже гарний ґердан💛💙
Дякую, багато інсайтів ловлю з ваших відео. Тепер зрозуміліша поведінка бабусь і їх дітей з моєї сім'ї. Нажаль такі люди дуже сильно впливають на життя своїх дітей і це можна зрозуміти здебільшого лише коли фізично і психологічно сепаруєшся від них і виберешся з цих родових травм
Пуповина провини. О так як це знайомо. Я теж стала матір'ю своїй мамі,бо їй не вистачало любові від її мами. І я відчуваю що в мене немає енергії ні на що. Дітей не хочу сама, а мама ще й допитується чого не хочу. Правди їй сказати не можу,що це вона своїми розповідями про те як важко їй далось наше виховання і народження мотивувала мене до такого рішення. Маніпуляції здоров'ям, настроєм - все це теж знайомо.
Дуже цікаво! Щиро дякую за таку корисну інформацію! Маю досвід, коли зі мною не розмовляла мама десь місяців зо три. Спочатку було жахливо боляче , тим більше, що причиною для такого бойкоту (як виявилося пізніше) стало непорозуміння, а потім якось стало однаково. Дякую Вам за такі теми!
7 з 7! До 25ти років ми жили разом, потім мені пощастило знайти одного хлопця з квартирою, потім другого - так вона мене спочатку за переїзд до хлопця наказала мовчанкою на рік. І постійно казала, що вона мене не народила, а висрала і взагалі тільки для того, щоб я її доглядала на старості. Коли в мене зявилась можливість емігрувати до Европи, то вона казала що "як в тебе там щось не получиться і ти повернешся на мій поріг, то я ще подумаю відчиняти двері чи ні". І до тепер, після 11 років життя на відстані в парі тисяч кілометрів, після років психотерапії і після початку війни, я не хочу їй навіть подзвонити і знати про її справи. Наче пробачила і позакривала гештальти, а дивлюсь це відео і така лють підіймається... Мабуть ніколи я не вилікуюсь від цих травм.
Дякую Вам, Юліє за Вашу роботу, таку важку і кропітку . Читаю коменти людей і в багатьох пізнаю свою маму і наші з нею стосунки. Найболючіше те, що і сестра повністю на стороні мами. Вона як то кажуть "адвокат диявола". Часом в неї бувають просвітлення, що вона бачить і мою сторону і мамину, але ж...пані начальниця, мабуть то ще і це сприяє певному характеру, чи або навпаки характер тому що начальниця. Ну це точно взаємопов'язано. Мама все життя мене ображала, як тільки що, не по її, називала такими словами і побажаннями що навіть не хочу тут того повторювати. Я їй вже казала не раз "Мамо, а ти не боїшся гріха ото таке казати своїй дочці, тоді нічого не робиться? Чи ти думаєш що моя душа то помийна яма і можна туди скидати весь бруд і злість і отруту безкінечно? Але у всього є свої межі і своя остання крапля". Вона накручувала проти мене тата. Вона і його доводила своїми маніпуляціями...на жаль, його але немає з нами 12 років, з'їло онко шлунка 😢 Я навіть не уявляю, якби то я могла сказати таке своїй дитині, своєму сину. Та якби раз сказала те що ти мені говориш вже десятками років, то мабуть вже не побачила б його ніколи, або роками то точно. А ти все життя мені то кажеш і жовч і злість в твоєму погляді тільки збільшуються. Боже то так страшно! Так само ображається ні на що, голосно гримає дверима і йде ображатися на весь світ. Але ж у неї тепер склероз то забуває чого дулася. А як мені? Тепер шукає різні "подвиги на свою голову", де може травмуватися аби точно всі крутилися навколо неї і вона вже точно могла лежати і володарювати і допивати кров без дірки, з нас дітей і внуків. Чесно, в мене до неї вже немає нічого: ні жалю ні поваги нічого вона то все знищила сама. Можливо, хтось буде мене засуджувати, казати як так можна казати про маму тощо. Але ж мабуть у них була інша мама і їм того не збагнути. Як то кажуть хочеш відчути моє життя походи в моїй сандаликах. Я так зрозуміла що характер з віком тільки більш псується і загострюється все те що було недобре. І так я весь час втікала якнайдалі. Майже ніколи не ділилася з мамою як подруги. Бо спершу ділилася але потім зрозуміла що то все поверталося проти мене і я ставала найбільшим злом для усіх. І то все йшло з вуст найдорожчої людини, мами.Чесно, часом дивуюся як я досі все ще жива😂. Чи хочу я жити довго? Ні, бо краще якісно, яскраво і щасливо, вмерти швидко і красиво 🎉щоб точно не псувати собою життя іншим.
Дякую за відверте ділення, впізнаю у вашій мамі свою свекруху, яка також поприв'язувала усіх до себе і нищить усіх довкола своїми забаганками. Чоловік мій теж вже не відчуває жадної поваги- лише злість і ігнор повний. Я вас розумію, і підтримую. Хоча чоловікова сестра, хоч і верещить щодня на маму, але підкоряється їй... Мені деколи здається, що вона колись на гріб кинеться з розпуки, що аб'юзер помер😂
Дякую, дуже корисне відео. Знайшла у себе таку особливість, що починаю мовчати, якщо син багаторазово ігнорує мої прохання і продавлює своє. Хоча ми домовлялись інакше. Мовчу 10-15 хвилин, але через те що закінчились сили і не хочеться переходити на крик чи сваритись. Потім заспокоююсь і розмовлю, пояснюю, що я ігнорую, щоб показати як зневажливо коли так роблять тобі. Розумію, що це маніпуляція, але як перестати так робити не знаю. Я не зловживаю цим, але дуже дієвий спосіб і працює як дзеркало. Крім того завжди пояснюю чому я мовчала, а не "здогадайся сам"...
Добрий день. У моєї мами був такий вислів: якщо я навіть 1000 разів не права, я права вже тому, що я твоя мати. З самого дитинства мені говорила, що мене не хотіли. Що мама хотіла зробити аборт, але її вмовила тітка.Я була з малечку повненька. І в пубертатному віці, коли всім дівчаткам хочеться подобатися хлопчикам, і я вперше закохалася, вона за руку підвела мене до дзеркала і сказала: подивись на себе. Ти думаєш ти комусь треба? Після цього я не знайшла нічого розумнішого як істи і викликати рвоту.Мама знайшла мені чоловіка, такого який потрібний їй. Який подобався їй. Я не мала права розлучитися, допоки мама не померла. Я дуже хотіла поступити до університету в іншому місті, але мама сказала: ти поїдеш з дому тільки через мій труп. Тато мав свій веселий характер. Він міг не розмовляти місяцами. Посваритися з матір'ю, підти з дома, але перед цим сховати всі ножі, викрутити лампочки, бо він то купував. В років 12 я обстригла косу, бо вона мені не подобалася. Тато мене побив так, що я впісялася. І поставив на коліна на 6 годин, та вимагав просити пробачення. До 28 років, я не мала права навіть пофарбувати волосся. Зараз мені 50 років. Я розлучена 12 років. Здоров'я зіпсоване. Життя майже минуло. Купа болячок. Купа комплексів. Своїх дітей я виховувала, щоб вони були мені друзями. Колись вирішила виговоритися донці. На що вона мені відповіла, що я винна сама, бо треба було давати відсіч і сказати бабусі, що тобі так не треба. В моєї доньки є донька, якій 5 рочків, і донька проводить до неї поведінку моєї мами. Хоча мами не стало, коли моїй донці було лише 10 років. Коли я зауважила, що коли вона буде так поводитися з дитиною, то зіпсує їй життя. На що донька відповіла: вона має мене боятися та поважати. Невже така поведінка спадкова?
50 років - то життя минуло????????😂😂😂😂😂 в 50 жінка має бути молодою і гарною, успішною, розумною та знати, що хоче! просто Вам не 20 - та й годі! але доросла людина вже і не хоче, щоб їй було 20😅
Дякую,щиро за вашу працю. Я з мамою не жила так прилучилося. В мене була мачуха, і я була сирота при живих родичах. Я завжди почувала себе лишньою, життя склалося так собі....
Цікаве відео, мама моя була складною людиною, я для себе знайшла вихід такий як дистанціюватися, єдине, що так і не змогла, так це, не реагувати емоційно.
Юлія дякую, що так професійно, об'єктивно і правдиво надаєте інформацію❤ Відчувається справжня Ваша турбота і любов до рідних! я вже навіть чекаю на нові Ваші відео;)
Дякую, що створили цей канал! Нарешті вирішила поділитися зі світом своїми гіркими дитячими спогадами, де приблизно з 6-8 років мама заявляла та переконувала мене, що коли я виросту, запроторю її в будинок пристарілих або буду фізично знущатися на нею, розглядаю це як форму психологічного насилля наді мною, але не можу знайти відповідь до чого були її фантазії з будинком пристарілих? Крізь роки лише зрозуміла, що я в деякій мірі була для неї інструментом проживання її власного болю, відповідь є, як і відчуття огиди на таке поводження дорослого з дитиною.
Юліє, спасибі Вам. Кожен пункт -- в яблучко)))) Слухаю і плачу, хоча це все вже усвідомлено, проплакано, але, видно, стадія горювання ще триватиме довго
О, в мене 7 з 7😂 На мене ще кричали майже кожен день по декілька годин, причина могла бути будь якою, наприклад брудна чашка. Ще вона дуже любила мені розповісти, як багато вона для мене робить. Мені часто заперечували факти та казали, що біле чорне. Це все погіршувалося, тим, що була замкнути система з нас двох і її батьки були досить суворі і вимогливі до мене. Будь що призводило її до незадоволення, кожен раз нове,навіть те, що раніше можна було робити. До речі, це вилилося в те, що я постійно ходу і бурчу, коли хтось, щось не то/ не так зробить, злюся через дрібниці,бо досі боюся, що мама буде сварити. Часом і зараз в мене вдома вона може собі дозволити коментувати своє незадоволення шкарпеткою, яка випала по дорозі на сушку, брудним посудом, хоч і в мене мала дитина і т.д. Хоч зараз я багато,що пропрацювала і знаю звідки ноги ростуть, мені іноді дуже прикро за себе. А ще шкода час криків,я могла його витримати на навчання. А розірвало більш менш це коле, коли я у 18 років пішла з дому. Хоча інколи теж видає якусь постійну агресію. Мене може вивчити з себе будь що. Фраза. Да так сильно, що я телефоную чоловіку з негодованієм.
Слухаю вас і мені трошки страшно аби я не зруйнувала своїй донечки якось психіку .Я взривна,в дитинстві з 6 років батько мене переконав що обов'язок кожної дитини лягати в ліжко і дозволяти робити те що він потребує,це роблять усі діти і і правду я дізналася лише в 12 коли до школи прийшла поліція і пояснювала що хто має і не має право робити.Коли розповіла що він робив: родина- ти мала шлюха,мама- мовчи і не позорь мене.Маю повністю зруйнований внутрішній світ.Зараз 36 мати і досі не хоче вислухати.Мол кожен має свої проблеми,вирішуй свої внутрішні сама.Мабуть заведу малу лялечку але так і не зрозуміла скільки з нею треба ходити .Ще помню бабуся змушувала мене пару раз топити кошенят і собаченят бо їх не має чим кормити .В 8 років я би ніколи не змусила би когось таке робити.Я люблю тварин.Я відчувала фізичний психологічний біль.Я не хотіла ,але мусила.
Переслухала тричі, таки не здалося, що оце все я чула та пережила не раз у дитинстві. Як наслідок - невроз, якого не можу позбутися. Працюю з психологом, сподіваюся на остаточне звільнення від наслідків травми, завданої матір'ю
В нас з сестрою така мама, у тата альцгеймер так вона його б'є, щипає або кусає, царапає коли нас нема дома або ми чимось зайняті, а потім говорить то він сам собі зробив. Якщо щось не так вона верещить на весь район, щоб всі чули чк вона страждає типу як над нею знущвються а на справді її ніхто не чипав. Сестру то вигоняє з квартири то каже що я буду робити як ти підешь. Сестру принижує весь час та обісцінює все що вона робить. Дуже хочемо покласти її до психіатричного відділення бо сил нема терпіть ці маніпуляції та театр а головне як вона знущається над батьком.
Моя мама збиралася стрибати з балкону, бо їй здалося, що я хочу її покинути саму в квартирі. Стільчика підставила, ногу перекинула і дивилася, як родина реагує. Не стрибнула, звичайно. А мене просто не було вдома півтори години, вона ж і послала мене в аптеку, щоб привід для скандалу був. І так кожні 3 тижні. Скандал, 3 дні не розмовляє ни з ким, потім скандал, що до неї не приповзли просити пробачення, примирення, і так по колу. Привід для скандалу завжди ідіотський. Зараз далеко живу, ледве змушую себе подзвонити їй. Все спілкування з нею - виваження кожного слова, аби нічого не сказати, що може її образити і спровокувати скандал. Тому маю звичку обережно спілкуватися будь з ким. І моя родина теж. Вміння виважувати слова та зчитувати настрій - те, що ми винесли зі спілкування з мамою. І страх перед скандалами, звичайно. Якщо у вас теж таке щастя - їдьте якомога далі і раніше. Бо в мене через скандали вже хворе серце
Дякую за підтримку, допомогу розібратися в стосунках з найріднішими, дуже прикро, що в житті не так все ідеально і тепло як в добрих сімейних фільмах, але це справжнє життя, а хто як не найрідніші знають на які болючі місця натискати.
згадала як в дитинстві не хотіла йти зі школи, тому що дома на кухні сидить п'яний батько. коли все ж приходила додому, чула в хаті характерний запах алкоголю і питала в матері чи тато п'яний. вона завжди відповідала "ні, він тверезий. той запах тобі здається". досі не повністю довіряю своєму нюху і коли відчуваю неприємний запах, то в першу чергу думаю, що здається.
Дякую вам за те, що я перестаю відчувати провину за прийняте рішення не спілкуватись з мамою 6 з 7.. і як висновок небажання мати дітей, постійна тривога та інше 🙄
Не уявляю, що така мати скаже"всі тебе любили" .Це слово було відсуинє в лексиконі. Тому сьогодні замовила собі м"якеньку лялечку в позитивної мвйстрині😉 Дякую!💛💙
Дуже корисне відео! В мене є багато що сказати, але це не на публику. Моя мати емоційно незріла жінка, яка привикла мене смикати, але вона в мене одна і іншої не буде, тому я і себе витягую і її перевиховую.
Юлія, дякую за ваші відео. З дитинства пам'ятаю фразу: " Я кричу на тебе, бо переживаю за тебе!! або Підростеш - зрозумієш" Я підросла і зрозуміла, що треба було тікати від матері і скоріше. Але я завагітніла, вийшла заміж і розлучилася, мама і свекруха повпливали цьому. І я була залежна від матері, бо постійно чула, що я без неї ніхто, що сама я не справлюсь і ні на що не здатна. Потім я влаштувалась на роботу з її ініціативи, мати доглядала за моєю донькою і потім докоряла мені , що я змусила її сидіти з моєю дитиною. Батько ніяк не міг повпливати, казав мені терпіти, бо вона й його постійно цькувала. Зараз я живу окремо, в мене своя квартира і машина, на яку збирали ми всі: я, батько і мати, але вона вважає що тільки вона на неї заробила. До всього додався ще й алкоголізм, який з кожним роком прогресує. Я в розпачі, мені шкода її, бо вона моя мати, але після спілкування з нею я відчуваю роздратування і злість. Найбільше шкода батька, який живе з нею і кожен день день вислуховує який він поганий і що його матір відьма. Я хочу знайти якийсь вихід, пропонувала їй лікування, але вона каже що це ми всі хворі, а вона одна здорова і правильна. Єдиний вихід це менше спілкуватися, але це також не виходить, бо я приїжджаю до батька допомагати йому по бухгалтерії. Або я вже настільки залежна від цього всього що не можу просто різко перестати спілкуватись.
Впізнаю в декотрих цих описах- свою маму і дуже жалкую що не змогла наважитися від неї відділитися .Зараз в 41,намагаюся ,але не так як би хотіла . Річ в тім ,що вона зараз сама проходить лікування і боюся її "кинути"в вільне плавання ,тоді коли вона найбільш вразлива ...
Ці всі 7 пунктів про мою мати…. Тільки вчора з нею посварилася відстоювачи знову і знову свої права… Дякую…. Усі сім пунктів як моє дитинство і моє життя ви розповіли…
Жах... Але це жах з мого життя. У дитинстві чула: " я тебе народила, я тебе і вб'ю". А нещодавно пролунало: " я про тебе піклувалася, тепер ти піклуйся про мене". Запишить, будь ласка, відео, як з такими матерями поводитись. Бо кілька років тому я нарешті зрозуміла, що я - донор для власної матери.
Вітаю🙂 Читаю коментарі тут, і дивуюся, скільки схожих ситуацій. На жаль, я теж розумію деяких коментаторів. У зв'язку з цим у мене постає запитання - що це коїться з жінками матерями у нашому суспільстві? Це тільки проблема "постсовкової" України, чи в інших країнах також ці проблеми актуальні? Бо вже таке враження, що більшість жінок матерів у нас - то самотні, егоїстичні, психопатичні дами((( Чи це так впливає на них відсутність реалізації у суспільстві, відсутність нормальноно особистого життя, бо самотніх та не реалізованих жінок у нас дуже багато, а з війною ці проблеми дедалі погіршуються((
Дякую Вам, останній варіант - це 100% моя мама. Останні 1,5 року через війну вимушені жити разом. Це дуже важко. Постійні докори, у мені - відчуття вини. Я за останні півроку хворію беззупинки. Це якийсь енергетичний вампирізм. Як цьому завадити? Може є якись психологічні техніки, що б захищатися від нападів?
Доброго дня, Юлія. Деякі психологи транслюють таку думку, що жінка, в якої була така психопатична мати, не може побудувати здорові стосунки. Треба обов'язково налагодити зв'язок з матір'ю, простити, зрозуміти її та прийняти. Хотілося б почути Вашу думку щодо цього. Дякую.
Скажу так - я теж таких психологів слухала, з одного боку, спочатку стає легше, а потім не відчуваєш що пуповина розрізана, і ще більше потім зростаєшся з такими батьками. Як результат, потім стає психологічно ще гірше, у житті усе погіршується, ще більше скандалів і тд. Тому кращий спосіб це повна дистанція, жити окремо найкраще.
Пані Юля, я щойно переглянула відео про життя Шинейд О'Коннор, це ірландська співачка. Вона померла місяць тому , у віці 56 років. Мене вразила їх страшна доля і особливо дитинство, дуже співзвучно з тим, про що розповідаєте Ви у цьому відео. Навіть скопіювала посилання на відео про її життя, як наглядний приклад сказанного Вами: th-cam.com/video/W-zBHlA_xIw/w-d-xo.htmlsi=7vq2a2xILG9iZ0po
Я знаю цю співачку. В ній щось внутрішнє зламане відчувалось завжди. Вона народилася так само як і я 8 грудня, але на рік старша від мене. Тому я давно звернула увагу на неї.
Подивилася це відео. Хочу сказати, що в мене дуже схожа ситуація: тато алкоголік та наркоман, мати психопатка, яка вчиняла психічне фізичне та сексуальне насильство наді мною. Про це ще треба наважитись всім розповісти. Але я зроблю це.
В мене мама в свій час вирішила, що мені сім'я не потрібна. Казала, що я вже стара ( мені було 27 років). Що моя місія - доглядати за бабусею в селі, працювати без відпустки, гроші (мої) витрачати виключно на потреби сім'ї. А коли мама постаріє - то я повинна піклуватися вже про неї. А от моя молодша сестра - то красунечка, улюблена дитина. Навіть в телефоні я була записана як "Таня", а моя сестра - як "доця" 🤷🏻♀️.
Короче, мені вже 36. Я живу за 12 тис. км від України, в мене чоловік - лікар, а синові 7 років 😊.
Інколи здоровий егоїзм - це те, що нам треба.
👍
❤❤❤ браво!!! Своє життя ми маємо кинути під ноги тільки собі!
❤❤❤
Таке враження, що в союзі усі сім'ї були патологічні😢... Так і було!
Нормальні родини були поодинокі, решта, - традиційні, патріархальні, де батьки били дітей, кричали, змушували і принижували, маніпулювали ними.
А насправді, ці батьки самі були психопатами, котрих виховували такі ж психопати...
Яке щастя що зараз помінялася парадигма у питанні виховання дітей!
Дякую, Юля, за вашу працю🌷🌷🌷
Не факт. Мені здається що це через покоління. Бабусі стидалися таке творити, як батьки в 80.
Дякую Вам ❤ Ви нiби-то про мою маму розповiдаете. Дуже хочеться вiрити, що десь були i нормальнi матерi😢. Я сама стала мамою в 21 рiк. I, мабуть, до 27 рокiв поводила себе зi своею дитиною теж, на мою думку, токсично. Хоча ж моя мама вважае, що я сина дуже балувала тим, що його не била i не карала. Зараз менi 50😊, я багато над собою працювала, пiшла в терапiю, аналiзувала свое власне життя. У мене двое дуже классних дiтей (уже дорослих), з якими у нас прекраснi cтосунки. Я дуже рада, що менi вдалося розiрвати це "зачароване коло"
Дякую мамі, за 6 років терапії і невміння будувати здорові стосунки. Фізичне насилля, газлайтінг, ігнорування існування по 2 тижні, заборона виражати емоції і спектакль для батька, бо якщо я скажу, що вона витворяє - він її вб'є. Так я і відмовилась від себе і не пам'ятаю дитинства очима дитини. Я прожила її гидотне життя..
Як страшно...
Виявляється, як багато дисфункції було в нашому вихованні і ми своїх дітей по такому шаблону виховували 😢
@@user-lf7vc6ve9x для того і потрібна терапія, аби ці всі травми не передавати у спадок
Щиро дякую!
Такою була моя мама,вона мене так задьоргала,що я не змогла влаштувати своє життя,ялише народила доньку,але в мене не вистачало енергії на виховання дитини бо мама не давала мені спокійно жити.
Моя мама не любила мене а навпаки недолюблювала і ніжності я від неї не бачила,тільки грубість.
Вона говорила,що як буде помирати то вибачиться перед мною,зараз її не має.
Але я йдосі сепаруюсь від неї,вчуся жити спокійно.
Донькою моя росла капризною бо в мене не вистачало енергії на її виховання,я все намагалася їй дати,але такої великої ніжності,розуміння її,прийняття її характеру -не було.
Зараз донька доросла і ніяк не можу налагодити з нею тепле спілкування бо вона емоційно відсторонилася від мене.
Хвилююся,що вона в 33 роки одинока,красуня з освітою,але вона не дуже кого підпускає до себе,їй краще одній.
Я давно читаю психологію,вона допомогла мені зрозуміти мої стосунки з мамою,але вже запізно,потрібно просто було віддалитись від неї і жити своїм життям,а не віддати своє життя їй.
Донька відвідувала психологічні тренінги,говорить що в неї
уникаючий тип привязанності.
Надіюся,що вона зможе створити свою щасливу сім'ю,а я буду намагатись не заважати їм жити своїм життям.
Мені 61 рік і зрозуміла помилки моїх батьків,свої і це завдяки психології,це дуже потрібна наука.
Дякую Вам,Ви робите добру справу!
А як саме виглядало те, що мама, як Ви кажете, Вас задьоргала?
Дякую! Цінна інформація. Усі пункти пройшлися по мені танком. А дещо йде і досі в дорослому житті. Виховує ігнором. За те, що не послухалася її. У дитинстві за таке била чим попало й за що попало, ставила на коліна. Так приємно їй було відчувати й бачити мене приниженою, навколішках ( іноді на голу підлогу, а іноді на гречку) - маленьку 4-5 літню дівчинку, в якої ще не сформувались хрящі на колінах. А в дорослому житті - мовчання, ігнор. От і свіжий приклад- покарала мене мовчанкою, бо я не послухалась і зробила зауваження дружині брата, - коханій невістці коханого синочка. Вони всі разом вирішили мене роздирати, розбирати собі на запчастини. Мовчанка три тижні. Живемо в різних містах. Раніше були щотижневі телефонні розмови, іноді по декілька разів на тиждень. Я звела до одного разу, думала як би це ще прорідити, бо після цих розмов ні про що, або претензій відчувала упадок сил. Усе сталось само собою. Якщо раніше я порушувала режим мовчання, то тепер - не хочу. Втомилась. Відпочиваю, доки моя маман думає, що я караюсь, бо сказала братовій повернути те, що вони взяли в мене без мого дозволу.
Цікава ваша інформація щодо анорексії, у мене якось навпаки, іноді після розмови з мамою на мене нападає вовчий апетит. І, до речі, моїй мамі дуже не подобається, коли я худну. Вона хоче, щоб я була повна і з купою проблем зі здоровʼям через зайву вагу. Можливо, мій іноді неконтрольований апетит, це її заборона на моє схуднення? Я давно почала процес звільнення від материнської токсичності, гіпнозу. Але все не так просто й швидко відбувається, як хотілося б. Значить ще якісь її установки сидять.
І правда, заміж вийшла за такого ж абʼюзера , як і маман. Розлучились, але моє життя поламане. Остаточно переконалась, що моя мама не те, що не любить, а ненавидить мене і заздрить, коли сама стала матірʼю. Мені і в голову не прийшло б, і не дозволила б собі витворяти своій дитині, що витворяє мені моя маман. Мій син, коли ми буваємо в гостях у мами, іноді стає свідком декотрих її нападок. У нього просто очі розширяються від не розуміння, чого й за що його бабуся кидається з якимись незрозумілими претензіями на його маму.
Отак і збираю себе по шматках. Знати б це все ще в юному віці…
Дякую за відео! Все слово в слово правда. Особливо мене завжди бісило це "Такого не було" "ти вигадуєш". Я думала то вже стареча амнезія а виявляється ні )
Дякую. Дуже актуально і корисно для мене. Виявляється, моя мати транслювала мені все життя всі 7 посилань. Вона сама провокувала сварки, але винною завжди робила мене. Таке було відчуття, ніби вона живиться моєю енергією, моїми негативними емоціями. У 25 вийшла заміж, не через те, що закохалася, а щоб жити окремо від мами. Планували жити окремо від батьків. І це була велика помилка, бо мало того, що ми так і жили всі разом із моїми батьками, то ще й народилилися двоє моїх діток, яких я безмежно люблю. Але конфліктів з мамою ставало з кожним днем тільки більше. Нарешті, маючи 37 років, я прийняла рішення жити окремо, щоб зберегти хоч якісь відносини з матір'ю. Життя стало спокійнішим. Але приходиться дуже багато працювати над своєю самооцінкою, яку мати просто знищила.
Вдячна за інформацію! Моя мама психопатка.... Нащастя моїм вихованням займалася тітка, я була позбавлена зразка сім'ї, де батько і мама люблять і турбуються про дитину.
Я пішла в самостійне життя, закінчила університет (батько допомагав фінансово), забезпечувала себе сама, допомагала батькам. Онкологія забрала життя батька.... Тепер мені
42, я не заміжня, вже 4роки живу з мамою психопаткою - маніпуляторкою.
В мене почала руйнуватися психіка від спілкування з нею,як наслідок аутоімунне захворювання.... Висновок! Тікайте, бережіть себе і свої емоції, навіть попри почуття провини! Я вже шукаю шлях, як це зробити пошвидше поки не пізно 🙏
Бабуся шантажувала маму, що повіситься якщо та не буде виконувати її забаганки. І таки повісилася в 75 років перед тим зійшовши з розуму. А мама навпаки типова жертва. Спочатку від матері своєї потерпала тепер від мого відчима. Ще й починає якісь закидони в мою сторону робити типу не вдячна і так далі. Я відразу припинила це і обмежила наше спілкування.
Юлі, дуже корисне відео, побачила свої помилки, та помилки своєї матері. Також, раджу всім матерям це побачити. Нехай наше суспільство оздоровлюється і будуть щасливі діти та батьки😊🙏👍
Пані Юліє, дякую Вам за те, що допомагаєте мені розібратися з травмами, завданими психопатичною матір'ю. Кожний сказаний Вам приклад/ознаку відчувала на собі змалку. Найгірше, що усе те, що Ви розповіли, прикривалося словами про величезну любов до мене як дитини. І я мала, а потім доросла, ніяк не могла збагнути, як можна любити дитину і завдавати їй своїм ставленням стільки болю. На жаль, лише в 40 мені розвиднілося остаточно, що ніякої любові нема і не було ніколи. Прочитала спогади інших дівчат, яких виховували такі психопатичні матері, і багато з написаного перегукується з моїм життям. Скільки нас тут таких травмованих. Шкода, що неможливо заборонити жінкам-психопаткам народжувати дітей
Гра в мовчанку... Я думала, то тільки моя мама так придумала в дитинстві і вже у моєму дорослому віці маніпулювати мною. Але останнй раз я теж підтримала цю "гру", мені не треба було її спілкування. І тоді ми помирилися. Але стосунки після цього не можуть бути такими теплими, як хотілося би...
не наважуйтесь дарма, не витрачайте сили й час! цим людям не потрібні близькі стосунки, вони їх не розуміють і навіть бояться!😅
Це відео дуже корисне! Моя мама теж психопатка. Все моє життя, я мені вже 46 років, знущається. Лізла в моє особисте життя, завжди! Коли я маючи чоловіка завагітніла, вона говорила мені: що ти плодиш ніщету… А зараз, я розійшлася з чоловіком, то вона вибрала позицію зберігати відношення зі своїм зятем, а мене відштовхнула від себе, обзиваючи різними принизливими словами і перестала зі мною спілкуватися повністю. На що я також не дзвоню до неї. Всім родичам і близьким вона розповідає, яка я погана. І цих випадків безкінечна кількість, що я можу розказати.
Як постаріє,скаже ти мені винна допомагай і т.д,а зараз радійте,що не дзвонить
Співчуваю і розумію Вас. В мене схожа ситуація з мамою. Ви нікому нічого не винні. Живіть своїм життям.
Співчуваю Вам
😱
@@NadyaNadya8015 , я вас розумію. Як я вийшла перший раз заміж, то їй зять був не такий і ми розлучились, а потім мені докоряла, що це я не така, що він мене покинув. І хоча я зараз у другому шлюбі, вона й досі першого мого чоловіка називає зятем і гордиться ним, який він молодець.
Дякую за це відео❤ Коли починала дивитись (просто з цікавості), думала "ну це точно не про мою маму, вона д була ідеальною". А потім як осяяло, це ж моя мама. У мене межовий розлад, і на анорексію я хворіла, і дітей зовсім не хочу, бо хочу, щоб нарешті моє життя належало мені. Я розумію, що мама не була винна, їй було дуже важко і вона любила мене як вміла. А тепер моя відповідальність усвідомити свої травми і вилікувати їх. Дякую вам величезне❤❤❤
Послухала щоб впевнитись що я не психопатка а хороша мама)😅 дякую!
Мені важко згадати якісь конкретні випадки зі свого дитинства, але дуже добре памятаю, що казала своїм батькам: "я не просила вас мене народжувати"
А я не можу вже більше 30 років забути матері слова, щоб краще вона мене на кропиву висцяла, це жах, як з цим бути....
@@user-zd6oc6gm2x то слова диявола через Вашу матір, бо Бог точно бачить Вас Своєю дорогоцінністю!!!❤
6 з 7. Але ще не вечір. Вимушено живемо разом, бо війна. Треба тікати, бо своє життя та здоров'я дорожче.
Дуже сумно, що цієї інформації в мене не було , коли діти були ще маленькими… Багато помилок можна було б уникнути… Дякую вам, дуже корисно.
Як боляче усвідомлювати на старості , що ти була такою токсичною психопаткою. І що ти вже не можеш нічого змінити , доля дітей скалічена. Каятьтя залишається перед Богом за содіяне , за всі травми нанесені дітям. Приймаєш болючі звинувачення які заслужила. Але ж в молодості нічого цього не розуміла, ніхто цьому не вчив, таких спеціалістів не було в СРСР.
Ви все дуже красиво і правильно якби все розповідаєте. Та моєму поколінню випало жити в такий час, таке насліддя маємо😢.
А про співчуття , милосердя , повагу до старшого покоління ? Взагалі то не просто так є 5 заповідь в декалозі з обітницею.
Вас пробачили ваші діти?
Переслухала тричі, таки не здалося, що оце все я чула та пережила не раз у дитинстві. Як наслідок - невроз, якого не можу позбутися. Працюю з психологом, сподіваюся на остаточне звільнення від наслідків травми, завданої матір'ю
Дякую величезне за інформацію, яку ви даєте. Бо дуже часто, я відчуваю і розумію, що моя мати робить образливі речі, піддає мене емоційному насиллю, але мені важко сформулювати те, що я відчуваю, але завдяки вашим відео, я тепео маю назви і розшифровки цих всіх маминих дій.
Дякую за Вашу працю. Найстрашніше, це чути в своїх словах до дітей слова власної матері. І постійно чути її голос в своїй голові.
Дякую. На жаль, минуле неможливо змінити з його нескінченним болем і помилками😥 Всі перелічені ознаки знайомі. Найстрашніше, що частково перенесла на дітей. Дуже гарний ґердан💛💙
не можна фізично, але можна душевно!
Дякую, багато інсайтів ловлю з ваших відео. Тепер зрозуміліша поведінка бабусь і їх дітей з моєї сім'ї. Нажаль такі люди дуже сильно впливають на життя своїх дітей і це можна зрозуміти здебільшого лише коли фізично і психологічно сепаруєшся від них і виберешся з цих родових травм
Все було ще гірше- коли тебе б'ють , а ти плачеш, це викликало ще більшу агресію і прилітало ще більше.
Корсно, дякую! Зробіть будь ласка відео, що з цим робити, якщо впізнаєш себе😊
Пуповина провини. О так як це знайомо. Я теж стала матір'ю своїй мамі,бо їй не вистачало любові від її мами. І я відчуваю що в мене немає енергії ні на що. Дітей не хочу сама, а мама ще й допитується чого не хочу. Правди їй сказати не можу,що це вона своїми розповідями про те як важко їй далось наше виховання і народження мотивувала мене до такого рішення. Маніпуляції здоров'ям, настроєм - все це теж знайомо.
Дякую, Слава Україні, Героям Слава, нехай квітне український ютуб!
Дуже цікаво! Щиро дякую за таку корисну інформацію! Маю досвід, коли зі мною не розмовляла мама десь місяців зо три. Спочатку було жахливо боляче , тим більше, що причиною для такого бойкоту (як виявилося пізніше) стало непорозуміння, а потім якось стало однаково. Дякую Вам за такі теми!
Боже, 5 з 7. вже 32 роки цього пекла, якому кінця краю не видно.
🤍🫂
То саме, тіки 36
Механізм захисту заперечення ✨✨
7 з 7! До 25ти років ми жили разом, потім мені пощастило знайти одного хлопця з квартирою, потім другого - так вона мене спочатку за переїзд до хлопця наказала мовчанкою на рік. І постійно казала, що вона мене не народила, а висрала і взагалі тільки для того, щоб я її доглядала на старості.
Коли в мене зявилась можливість емігрувати до Европи, то вона казала що "як в тебе там щось не получиться і ти повернешся на мій поріг, то я ще подумаю відчиняти двері чи ні".
І до тепер, після 11 років життя на відстані в парі тисяч кілометрів, після років психотерапії і після початку війни, я не хочу їй навіть подзвонити і знати про її справи. Наче пробачила і позакривала гештальти, а дивлюсь це відео і така лють підіймається... Мабуть ніколи я не вилікуюсь від цих травм.
Ви молодець. У вас все буде добре.
Дякую Вам, Юліє за Вашу роботу, таку важку і кропітку .
Читаю коменти людей і в багатьох пізнаю свою маму і наші з нею стосунки.
Найболючіше те, що і сестра повністю на стороні мами. Вона як то кажуть "адвокат диявола". Часом в неї бувають просвітлення, що вона бачить і мою сторону і мамину, але ж...пані начальниця, мабуть то ще і це сприяє певному характеру, чи або навпаки характер тому що начальниця. Ну це точно взаємопов'язано.
Мама все життя мене ображала, як тільки що, не по її, називала такими словами і побажаннями що навіть не хочу тут того повторювати. Я їй вже казала не раз "Мамо, а ти не боїшся гріха ото таке казати своїй дочці, тоді нічого не робиться? Чи ти думаєш що моя душа то помийна яма і можна туди скидати весь бруд і злість і отруту безкінечно? Але у всього є свої межі і своя остання крапля". Вона накручувала проти мене тата.
Вона і його доводила своїми маніпуляціями...на жаль, його але немає з нами 12 років, з'їло онко шлунка 😢
Я навіть не уявляю, якби то я могла сказати таке своїй дитині, своєму сину. Та якби раз сказала те що ти мені говориш вже десятками років, то мабуть вже не побачила б його ніколи, або роками то точно. А ти все життя мені то кажеш і жовч і злість в твоєму погляді тільки збільшуються. Боже то так страшно!
Так само ображається ні на що, голосно гримає дверима і йде ображатися на весь світ. Але ж у неї тепер склероз то забуває чого дулася. А як мені? Тепер шукає різні "подвиги на свою голову", де може травмуватися аби точно всі крутилися навколо неї і вона вже точно могла лежати і володарювати і допивати кров без дірки, з нас дітей і внуків. Чесно, в мене до неї вже немає нічого: ні жалю ні поваги нічого вона то все знищила сама. Можливо, хтось буде мене засуджувати, казати як так можна казати про маму тощо. Але ж мабуть у них була інша мама і їм того не збагнути.
Як то кажуть хочеш відчути моє життя походи в моїй сандаликах. Я так зрозуміла що характер з віком тільки більш псується і загострюється все те що було недобре. І так я весь час втікала якнайдалі. Майже ніколи не ділилася з мамою як подруги.
Бо спершу ділилася але потім зрозуміла що то все поверталося проти мене і я ставала найбільшим злом для усіх. І то все йшло з вуст найдорожчої людини, мами.Чесно, часом дивуюся як я досі все ще жива😂.
Чи хочу я жити довго?
Ні, бо краще якісно, яскраво і щасливо, вмерти швидко і красиво 🎉щоб точно не псувати собою життя іншим.
Почитайте ще "Вибір" Едіт Еви Егер
Дякую за відверте ділення, впізнаю у вашій мамі свою свекруху, яка також поприв'язувала усіх до себе і нищить усіх довкола своїми забаганками. Чоловік мій теж вже не відчуває жадної поваги- лише злість і ігнор повний. Я вас розумію, і підтримую. Хоча чоловікова сестра, хоч і верещить щодня на маму, але підкоряється їй... Мені деколи здається, що вона колись на гріб кинеться з розпуки, що аб'юзер помер😂
@@user-olena29 Все може бути, класична жертва маніпулятора. Хоча, можливо вона заодно з нею і грає на її стороні . Втім то її вибір 🤪
Боже, я впізнала себе… Це жах
Я знала, що у мене є проблеми у спілкуванні з сином, але я не думала що я психопат…. І що з цим робити??
Можна вибачитись перед сином для початку. Потім психотерапію пройти непогано було би.
Величезний плюс вже в тому, що Ви це визнали
Дякую, дуже корисне відео. Знайшла у себе таку особливість, що починаю мовчати, якщо син багаторазово ігнорує мої прохання і продавлює своє. Хоча ми домовлялись інакше. Мовчу 10-15 хвилин, але через те що закінчились сили і не хочеться переходити на крик чи сваритись. Потім заспокоююсь і розмовлю, пояснюю, що я ігнорую, щоб показати як зневажливо коли так роблять тобі. Розумію, що це маніпуляція, але як перестати так робити не знаю. Я не зловживаю цим, але дуже дієвий спосіб і працює як дзеркало. Крім того завжди пояснюю чому я мовчала, а не "здогадайся сам"...
Дякую за вашу працю! Вподобайка та коментар на підтримку каналу.
Добрий день. У моєї мами був такий вислів: якщо я навіть 1000 разів не права, я права вже тому, що я твоя мати. З самого дитинства мені говорила, що мене не хотіли. Що мама хотіла зробити аборт, але її вмовила тітка.Я була з малечку повненька. І в пубертатному віці, коли всім дівчаткам хочеться подобатися хлопчикам, і я вперше закохалася, вона за руку підвела мене до дзеркала і сказала: подивись на себе. Ти думаєш ти комусь треба? Після цього я не знайшла нічого розумнішого як істи і викликати рвоту.Мама знайшла мені чоловіка, такого який потрібний їй. Який подобався їй. Я не мала права розлучитися, допоки мама не померла. Я дуже хотіла поступити до університету в іншому місті, але мама сказала: ти поїдеш з дому тільки через мій труп. Тато мав свій веселий характер. Він міг не розмовляти місяцами. Посваритися з матір'ю, підти з дома, але перед цим сховати всі ножі, викрутити лампочки, бо він то купував. В років 12 я обстригла косу, бо вона мені не подобалася. Тато мене побив так, що я впісялася. І поставив на коліна на 6 годин, та вимагав просити пробачення. До 28 років, я не мала права навіть пофарбувати волосся. Зараз мені 50 років. Я розлучена 12 років. Здоров'я зіпсоване. Життя майже минуло. Купа болячок. Купа комплексів. Своїх дітей я виховувала, щоб вони були мені друзями. Колись вирішила виговоритися донці. На що вона мені відповіла, що я винна сама, бо треба було давати відсіч і сказати бабусі, що тобі так не треба. В моєї доньки є донька, якій 5 рочків, і донька проводить до неї поведінку моєї мами. Хоча мами не стало, коли моїй донці було лише 10 років. Коли я зауважила, що коли вона буде так поводитися з дитиною, то зіпсує їй життя. На що донька відповіла: вона має мене боятися та поважати. Невже така поведінка спадкова?
Воно в соціумі в нас як вірус таке ставлення до дітей.
50 років - то життя минуло????????😂😂😂😂😂 в 50 жінка має бути молодою і гарною, успішною, розумною та знати, що хоче! просто Вам не 20 - та й годі! але доросла людина вже і не хоче, щоб їй було 20😅
Пам'ятаю, як мати просила мене вдягати їй шкарпетки... Коли вона була п'яна. Після того, як вдарила мене по голові тарілкою
❤❤❤ Дякую ❤❤❤ Дуже корисно! ❤❤❤
Мого батька описали...це так жахливо було. Я своє дитинство називала "мій персональний котел в аду"... Мріяла жити в дитячому будинку.
Така "відбита" особа виховувала мене...Зараз втікла і навчаюсь жити самостійно і щасливо
Дякую,щиро за вашу працю. Я з мамою не жила так прилучилося. В мене була мачуха, і я була сирота при живих родичах. Я завжди почувала себе лишньою, життя склалося так собі....
Цікаве відео, мама моя була складною людиною, я для себе знайшла вихід такий як дистанціюватися, єдине, що так і не змогла, так це, не реагувати емоційно.
Юлія дякую, що так професійно, об'єктивно і правдиво надаєте інформацію❤ Відчувається справжня Ваша турбота і любов до рідних!
я вже навіть чекаю на нові Ваші відео;)
Дякую😘
Киця просто зірка! ❤
Так рада що натрапила на ваш канал! Дуже дякую, корисно і цікпво❤
Дуже професійно 👍
Мій досвід, це життя з психопатом. Після токсичної матері.
Дякую, що створили цей канал! Нарешті вирішила поділитися зі світом своїми гіркими дитячими спогадами, де приблизно з 6-8 років мама заявляла та переконувала мене, що коли я виросту, запроторю її в будинок пристарілих або буду фізично знущатися на нею, розглядаю це як форму психологічного насилля наді мною, але не можу знайти відповідь до чого були її фантазії з будинком пристарілих? Крізь роки лише зрозуміла, що я в деякій мірі була для неї інструментом проживання її власного болю, відповідь є, як і відчуття огиди на таке поводження дорослого з дитиною.
Юліє, спасибі Вам. Кожен пункт -- в яблучко)))) Слухаю і плачу, хоча це все вже усвідомлено, проплакано, але, видно, стадія горювання ще триватиме довго
Мовчанка мене переслідує все життя. Ігнор це дуже жорстоко. Я перестала вибачатись. Бо мої вибачення не приймала мати. Маніпуляції... це жахливо
Дякую за вашу працю ❤🩹
О, в мене 7 з 7😂
На мене ще кричали майже кожен день по декілька годин, причина могла бути будь якою, наприклад брудна чашка.
Ще вона дуже любила мені розповісти, як багато вона для мене робить. Мені часто заперечували факти та казали, що біле чорне. Це все погіршувалося, тим, що була замкнути система з нас двох і її батьки були досить суворі і вимогливі до мене.
Будь що призводило її до незадоволення, кожен раз нове,навіть те, що раніше можна було робити. До речі, це вилилося в те, що я постійно ходу і бурчу, коли хтось, щось не то/ не так зробить, злюся через дрібниці,бо досі боюся, що мама буде сварити. Часом і зараз в мене вдома вона може собі дозволити коментувати своє незадоволення шкарпеткою, яка випала по дорозі на сушку, брудним посудом, хоч і в мене мала дитина і т.д.
Хоч зараз я багато,що пропрацювала і знаю звідки ноги ростуть, мені іноді дуже прикро за себе. А ще шкода час криків,я могла його витримати на навчання.
А розірвало більш менш це коле, коли я у 18 років пішла з дому.
Хоча інколи теж видає якусь постійну агресію. Мене може вивчити з себе будь що. Фраза. Да так сильно, що я телефоную чоловіку з негодованієм.
Дякую вам, Юліє.
Ваші відео дуже корисні та інформативні для мене
Слухаю вас і мені трошки страшно аби я не зруйнувала своїй донечки якось психіку .Я взривна,в дитинстві з 6 років батько мене переконав що обов'язок кожної дитини лягати в ліжко і дозволяти робити те що він потребує,це роблять усі діти і і правду я дізналася лише в 12 коли до школи прийшла поліція і пояснювала що хто має і не має право робити.Коли розповіла що він робив: родина- ти мала шлюха,мама- мовчи і не позорь мене.Маю повністю зруйнований внутрішній світ.Зараз 36 мати і досі не хоче вислухати.Мол кожен має свої проблеми,вирішуй свої внутрішні сама.Мабуть заведу малу лялечку але так і не зрозуміла скільки з нею треба ходити .Ще помню бабуся змушувала мене пару раз топити кошенят і собаченят бо їх не має чим кормити .В 8 років я би ніколи не змусила би когось таке робити.Я люблю тварин.Я відчувала фізичний психологічний біль.Я не хотіла ,але мусила.
Лялечку ніби місяць потрібно носити з собою.
У мене схожий досвід. Тільки вітчим...
Переслухала тричі, таки не здалося, що оце все я чула та пережила не раз у дитинстві. Як наслідок - невроз, якого не можу позбутися. Працюю з психологом, сподіваюся на остаточне звільнення від наслідків травми, завданої матір'ю
Дякую за корисне відео. Дуже багато таких пунктів чула від своєї мами і бабусі (мами моєї мами.)
В нас з сестрою така мама, у тата альцгеймер так вона його б'є, щипає або кусає, царапає коли нас нема дома або ми чимось зайняті, а потім говорить то він сам собі зробив. Якщо щось не так вона верещить на весь район, щоб всі чули чк вона страждає типу як над нею знущвються а на справді її ніхто не чипав. Сестру то вигоняє з квартири то каже що я буду робити як ти підешь. Сестру принижує весь час та обісцінює все що вона робить. Дуже хочемо покласти її до психіатричного відділення бо сил нема терпіть ці маніпуляції та театр а головне як вона знущається над батьком.
Моя мама збиралася стрибати з балкону, бо їй здалося, що я хочу її покинути саму в квартирі. Стільчика підставила, ногу перекинула і дивилася, як родина реагує. Не стрибнула, звичайно. А мене просто не було вдома півтори години, вона ж і послала мене в аптеку, щоб привід для скандалу був. І так кожні 3 тижні. Скандал, 3 дні не розмовляє ни з ким, потім скандал, що до неї не приповзли просити пробачення, примирення, і так по колу. Привід для скандалу завжди ідіотський. Зараз далеко живу, ледве змушую себе подзвонити їй. Все спілкування з нею - виваження кожного слова, аби нічого не сказати, що може її образити і спровокувати скандал. Тому маю звичку обережно спілкуватися будь з ким. І моя родина теж. Вміння виважувати слова та зчитувати настрій - те, що ми винесли зі спілкування з мамою. І страх перед скандалами, звичайно. Якщо у вас теж таке щастя - їдьте якомога далі і раніше. Бо в мене через скандали вже хворе серце
Я дякую психочному насиллю своєї МАМИ, незбираюсь продовжувати свій род, дякую вам за корисну інформацію
усвідомлення-це скарб.
і вийде, що мати Вас лишає щастя на все майбутнє! навпаки, віддалиться від неї на всіх рівнях і будуйте свою щасливу сім'ю!!!
Так, є ще варіант розірвати це коло прикладом власної сім'ї і вихованням своїх дітей. Хоча для цього треба зламати старі установки, але це того варте!
Дякую, почула відповіть на питання , що так " виморожувало" мене.
Дякую за підтримку, допомогу розібратися в стосунках з найріднішими, дуже прикро, що в житті не так все ідеально і тепло як в добрих сімейних фільмах, але це справжнє життя, а хто як не найрідніші знають на які болючі місця натискати.
Дякую вам за якісний україномовний контент. В деяких пунктах впізнала мою маму.
згадала як в дитинстві не хотіла йти зі школи, тому що дома на кухні сидить п'яний батько. коли все ж приходила додому, чула в хаті характерний запах алкоголю і питала в матері чи тато п'яний. вона завжди відповідала "ні, він тверезий. той запах тобі здається". досі не повністю довіряю своєму нюху і коли відчуваю неприємний запах, то в першу чергу думаю, що здається.
Дякую. Дуже цікаво ❤
Кожен раз як дивлюся Ваші відео, впізнаю мою матір! Моя надімною знущалася з особливою фантазією
Дякую Вам велике! Третій день підвисла на Вашому каналі. Багато всього відгукується.
Дякую вам за те, що я перестаю відчувати провину за прийняте рішення не спілкуватись з мамою
6 з 7.. і як висновок небажання мати дітей, постійна тривога та інше 🙄
Не уявляю, що така мати скаже"всі тебе любили" .Це слово було відсуинє в лексиконі. Тому сьогодні замовила собі м"якеньку лялечку в позитивної мвйстрині😉 Дякую!💛💙
Дуже цікава і корисна інформація💙💛 Дякую за Ваше просвітництво!!!
Дуже корисне відео! В мене є багато що сказати, але це не на публику. Моя мати емоційно незріла жінка, яка привикла мене смикати, але вона в мене одна і іншої не буде, тому я і себе витягую і її перевиховую.
Дуже корисне відео. Дякую.
Дякую!
Дякую. Матиму час обов'язково подивлюсь також відео про відносини батька та сина:)
Юлія, дякую за ваші відео. З дитинства пам'ятаю фразу: " Я кричу на тебе, бо переживаю за тебе!! або Підростеш - зрозумієш" Я підросла і зрозуміла, що треба було тікати від матері і скоріше. Але я завагітніла, вийшла заміж і розлучилася, мама і свекруха повпливали цьому. І я була залежна від матері, бо постійно чула, що я без неї ніхто, що сама я не справлюсь і ні на що не здатна. Потім я влаштувалась на роботу з її ініціативи, мати доглядала за моєю донькою і потім докоряла мені , що я змусила її сидіти з моєю дитиною. Батько ніяк не міг повпливати, казав мені терпіти, бо вона й його постійно цькувала. Зараз я живу окремо, в мене своя квартира і машина, на яку збирали ми всі: я, батько і мати, але вона вважає що тільки вона на неї заробила. До всього додався ще й алкоголізм, який з кожним роком прогресує. Я в розпачі, мені шкода її, бо вона моя мати, але після спілкування з нею я відчуваю роздратування і злість. Найбільше шкода батька, який живе з нею і кожен день день вислуховує який він поганий і що його матір відьма. Я хочу знайти якийсь вихід, пропонувала їй лікування, але вона каже що це ми всі хворі, а вона одна здорова і правильна. Єдиний вихід це менше спілкуватися, але це також не виходить, бо я приїжджаю до батька допомагати йому по бухгалтерії. Або я вже настільки залежна від цього всього що не можу просто різко перестати спілкуватись.
Вы гарна красуня . Слава Украiне!
Героям Слава! Дякую!)
Впізнаю в декотрих цих описах- свою маму і дуже жалкую що не змогла наважитися від неї відділитися .Зараз в 41,намагаюся ,але не так як би хотіла . Річ в тім ,що вона зараз сама проходить лікування і боюся її "кинути"в вільне плавання ,тоді коли вона найбільш вразлива ...
Дякую за дуже корисну інформацію
Дуже дякую за такий корисний контент!
Як вважаєте, що станеться, якщо психопатичній матері показати це відео? ))
Дуже корисне відео! Дякую!
Дякую вам
Ці всі 7 пунктів про мою мати…. Тільки вчора з нею посварилася відстоювачи знову і знову свої права…
Дякую…. Усі сім пунктів як моє дитинство і моє життя ви розповіли…
Дякую Вам ,Юлія!
Дякую
Дякую вам .Все вірно. Була дуже корисна ця інформація
Треба ж як все точно. В мене теж така мати. А сестра в ті й ситуації як ви розповіли.
Моя сестра за підтримкою моєю та мого сина вибудовує зараз у свої 53 роки залізо-бетонні кордони із матірʼю, бо розуміє, що та її психологічно зжирає.
Дякую💙💛
Дякую,недавно почала дивитися Ваші відео,багато чого взяла собі на замітку.❤❤❤
Коментар зі семи слів на підтримку контенту в просуванні алгоритмами ютубу
Читаю коментарі і зрозуміла що мені пощастило з мамою. А от її мама точно була психопаткою. 💛💙💛💙
Жах... Але це жах з мого життя. У дитинстві чула: " я тебе народила, я тебе і вб'ю". А нещодавно пролунало: " я про тебе піклувалася, тепер ти піклуйся про мене". Запишить, будь ласка, відео, як з такими матерями поводитись. Бо кілька років тому я нарешті зрозуміла, що я - донор для власної матери.
В неконтакт краще йти. Повне обмеження спілкування.
а їй 90, вона не ходить чи вона інвалід? якщо ні, сама про себе хай піклується!
Дуже дякую!!!❤❤❤❤❤
Вітаю🙂 Читаю коментарі тут, і дивуюся, скільки схожих ситуацій. На жаль, я теж розумію деяких коментаторів. У зв'язку з цим у мене постає запитання - що це коїться з жінками матерями у нашому суспільстві? Це тільки проблема "постсовкової" України, чи в інших країнах також ці проблеми актуальні? Бо вже таке враження, що більшість жінок матерів у нас - то самотні, егоїстичні, психопатичні дами((( Чи це так впливає на них відсутність реалізації у суспільстві, відсутність нормальноно особистого життя, бо самотніх та не реалізованих жінок у нас дуже багато, а з війною ці проблеми дедалі погіршуються((
Дякую Вам за вїдео! у мене саме така мама! Дуже важко з нею
Дякую Вам, останній варіант - це 100% моя мама. Останні 1,5 року через війну вимушені жити разом. Це дуже важко. Постійні докори, у мені - відчуття вини. Я за останні півроку хворію беззупинки. Це якийсь енергетичний вампирізм. Як цьому завадити? Може є якись психологічні техніки, що б захищатися від нападів?
Дякувати богу з мамою мені пощастило.
Доброго дня, Юлія. Деякі психологи транслюють таку думку, що жінка, в якої була така психопатична мати, не може побудувати здорові стосунки. Треба обов'язково налагодити зв'язок з матір'ю, простити, зрозуміти її та прийняти. Хотілося б почути Вашу думку щодо цього. Дякую.
Не обовʼязково налагоджувати із матірʼю стосунки та вибачати її. Це хибна думка примушувати до вибачення і спілкування з токсичними батьками.
@@Latunenko-Yulia-psychologist дякую за відповідь
Скажу так - я теж таких психологів слухала, з одного боку, спочатку стає легше, а потім не відчуваєш що пуповина розрізана, і ще більше потім зростаєшся з такими батьками. Як результат, потім стає психологічно ще гірше, у житті усе погіршується, ще більше скандалів і тд. Тому кращий спосіб це повна дистанція, жити окремо найкраще.
Мовчанка теж практикувалася,а ще виганяння з дому,порівняння з іншими,які постійно виявляються кращими за мене
Дуже корисне відео, дякую. Бо у нас росповсюжена сакралізація матері, як носійки морально-етичних цінностей. А це не так.
Пані Юля, я щойно переглянула відео про життя Шинейд О'Коннор, це ірландська співачка. Вона померла місяць тому , у віці 56 років.
Мене вразила їх страшна доля і особливо дитинство, дуже співзвучно з тим, про що розповідаєте Ви у цьому відео.
Навіть скопіювала посилання на відео про її життя, як наглядний приклад сказанного Вами:
th-cam.com/video/W-zBHlA_xIw/w-d-xo.htmlsi=7vq2a2xILG9iZ0po
Я знаю цю співачку. В ній щось внутрішнє зламане відчувалось завжди. Вона народилася так само як і я 8 грудня, але на рік старша від мене. Тому я давно звернула увагу на неї.
Подивилася це відео. Хочу сказати, що в мене дуже схожа ситуація: тато алкоголік та наркоман, мати психопатка, яка вчиняла психічне фізичне та сексуальне насильство наді мною. Про це ще треба наважитись всім розповісти. Але я зроблю це.
@@Latunenko-Yulia-psychologist, хочеться Вас обняти, міцно🫂
Дякую Юля що Ви маєте сили розповідати про свій досвід. Дуже рада що знайшла Ваш канал в Ютубі. Мирного неба нам всім.
Юлія міцного здоров'я Вам, добра і щастя❤
Дякую за важливу інформацію