Я хочу, щоб дуже скоро коли у вас будуть мільйони підпісників, я всім розказувала, що підписана на вас ще з першого випуску♥️ Дуже вдячна за вашу роботу. Я ненавиділи історію України у школі, вона мені видавалась дуже нудною (нудною буда вчителька !!) і за іронією долі я переїхала у Німеччину зустрічалась з французом який писав магістерську роботу про Винниченка і я допомагала йому перечитуючи його щоденники. Вже тоді думала як же так у 2013 французу у Німеччині наша історія видавалась цікавою, тепер розумію що вона надважлива для розуміння сучасної Європи.
Маленька преамбула для Фелікса, може згадає мене як одного зі старих фанів, і як майже зустрілись у Парижі за місяць до початку повномаштабного вторгнення, і як цілував руки мені і моєму товаришу на концерті у Відні, як відданим фанам які сиділи і заливались слізьми від мистецтва майстра гумору. Родом я з Броварів, тому можна описати першу подорож як на схід так на захід, але схід мені запамʼятався набагато більше. 2019 рік, літо, тільки після зно, я зі своєю дівчиною їду до Харкова і це наша перша спільна подорож. Не знали чого і очікувати від цього міста, бо після 2014 багато чого сталось і була якась невідомість, тим паче коли тобі тільки 17 і ти не дуже шариш хто такий Кернес і все що коїться в тому регіоні. Але по приїзду туди світ просто перевернувся від побаченого. Києвські парки і поруч не стоять у порівнянні з харківськими. Наскільки цікавий центр і як цікаво було досліджувати кожну вуличку та кожну будівлю, читати кожну памʼятну табличку та періодично щось гуглити про якісь історичні події повʼязані з Харковом. Можна довго описувати і романтизувати цю подорож, але якщо коротко, то люди, не лінуйтесь їздити Україною та досліджувати її. Якою цікавою вам би не здавалась Європа, вона ніколи не дасть вам цього почуття величності та краси, яке множиться на 100 через те що це своє, рідне. Ця подорож змусила змінити думку про східну частину країни і зрозуміти, що там не тільки Яник та подібні, а величезна кількість чудових людей та глибока історія, на дослідження якої не вистачить і 10 поїздок
Круто! Українці тоді ідентифікували себе як нація тому що розмовляли однією мовою. Це треба показати кожному українцю який ще не перейшов на мову. Може хоч так дійде - наскільки це важливо 💛💙
Прикол , те відчуття коли всі пишуть про свої подорожі з заходу на схід і з сходу , а захід , а ти живеш в самому центрі , в 40 Км від офіційного центру України.
Зі Львова якось вирушив до Одеси у 2013році. Для мене це був надзвичайний досвід. Проживав на Пушкінській, гуляв по парку Горького, харчувався на Буніна. Української мови за 4 дні жодного разу не почув. Очевидно, що за десять років там багато що змінилось, але то було два різні світи.
я зі сходу України та моя перша подорож на захід відбулася так: це була шкільна екскурсія до Татаріва(Івано-Франківська область), я тоді вперше дізналася, що виявляється люди з зх. України не збирають лише білі гриби та лисички, вони не визнають вішанок, чи підберезовиків. це мене дуже здивувало. щоб віддячити господарям за наш чудовий відпочинок, вчителі приготували окрошку, люди ніколи не їли цієї страви та були звиклі до гарячої їжі, тому підносячи ложку до рота дули туди холодним повітрям. взагалі там неймовірно добрий та емпатичний соціум, я була приємно вражена цією подорожжю. я неодноразово поверталися саме в це місце
Сам із Сум, як і ти Фелікс. Вперше на заході України був в грудні 2021, за 3 місяці до повномасштабного вторгнення. Одразу скажу, тоді розмовляв я всюди російською і у Львові на мене навіть ніхто косо не подивився, не те що побив, чи вдарив. А був я на заході України бо це була моя весільна подорож. Я з дружиною їздили до Львова, потім до Закарпаття і назад до Львова. Кілька тижнів там були. Карпати - це щось. Перебуваючи там, ти начебто перебуваєш на краю світу. Дуже захоплює і заворожує. Фелікс, це тобі не наш сумський пентагон. Хоча і в Сумській області можна побачити красу. Також був на водоспаді Шипіт. Хочеться також влітку ще там побувати. Щодо людей, то вони такі ж приємні, привітні і веселі як і в Сумах. Тому мені не здалось що я перебуваю в якійсь окремій країні, або серед чужих ментально мені людей. Це ж слава тобі Господи не рашка. З днем Соборності всіх українців!
Дякую за подкаст! Було б непогано зробити випуск про ЗУНР. А то про події в Києві у ті часи часто говорять, а про те, що відбувалося на заході майже немає популярного контенту.
Моя перша подорож на захід України відбулася 5 років назад- це був Львів. Коли вперше побачила місто то подумала що в іншій країні, архітектура, вулички, атмосфера все інакше ніж на сході. Шия довго боліла бо постійно дивилися вгору щоб розгледіти будівлі. Також було прикольно вивчати нові правила міста. Якщо пропонують просто так патріотичні стрічки то готуй 50 грн, якщо називають шановний/а готуйся що буде пиздець😂👌🏻 Але кухня, люди і муд міста чарівні, завжи повертаюсь до Львова щоб окунутися в цю атмосферу 🙌 Також рекомендація хто не був в «Ресторація Бачевських» то чому ще досі читаєте цей текст а не куштуєте фірменний журик?!
З тими стрічками треба посилати їх відразу. Я один раз йшла зі сестрою містом і двоє хлопців підійшли і почали нам чіпляти ці стрічки. Ми подумали що якісь заходи, а ці двоє буйволів почали розказувати що треба давати гроші. Ми їх спаскудили і вони пошурували далі. Я дивуюсь хто їм платить і як не соромно в місті займатись вимаганням грошей. З приводу "шановний" - ви все правильно зрлзуміли. Якщо кажуть це слово і ще й наголошують на ньому, то буде скандал, або навіть бійка😂.
Дуже важливо говорити про цей період в історії. Пам‘ятаєте як в перших підручниках вже Незалежної про ці роки було 2 абзаци? А як важливо розуміти, що суть не в часовому проміжку, а в засвідченні волі народу, що не взялась нізвідки. А без покоління борців 17-21 років, не було б покоління борців націоналістів 30х-50х і вже далі. Це початок найважливіших етапів формування нашої політичної нації, і всі наші, українців-всеукраїнців:) ✊🏼💛💙
Згадав історію для конкурсу трирічної давнини, коли ще не знали шо таке ковід із чим його колять в руку. раніше я жив в луганськії області майже на найсхіднішій теріторії країни(35 км від східного мису). Моя сім'я вирішила поїхати до рідні на Закарпаття, 4.5 годин на машині до Вокзалу в Сватово, як ми намахались, але ми й не уявляли подорож в 28 години до Сваляви з пересадкою в Києві, то була ще та пригода. Але вона не закінчилася в самому потязі, хоч закарпатці говорили українською, деякі слова відрізнялись за вимовою чи значенням. На застіллі мені постійно говорили "никай", а я як телепень думав шо мені ховати потрібно... а насправді це значить "Дивись" ото тоді сміялись з мене. Або ще така історія була, кажуть мені "Ваню подай фантлик, руки зайняті", я знову стою в ступорі не розуміючи шо оно таке той фантлик, але потім я здогадався що це Сковорідка.... І такі приколи ледве не Щогодини траплялися. Але найбільше шо мене вразило це вода, здавалося б вода та й вода, але вона така була що я не міг напитися, гірська, прохолодна та гірська. Я навіть прихопив собі дві півторачки на згадку додому...
Я обожнюю і дуже ціную з яким підходом і цінностями ви робите ці відоси. Дивлюся і дійсно відчуваю національну єдність, чого не відчуваю, коли дивлюся когось не із Великої України))))) лол
Дякую за ваші відео🙏 Я з Києва і перший раз поїхала на Західну Україну в 2014 році в похід Карпатами. В перший день мій друг пішов в магазин за печивом, він також з Києва. Це було невелике селище, поблизу початку нашого маршруту. Він заговорив до продавчині на українській, вона почула акцент і почала його заспокоювати, кажучи, що вони не бандерівці, і він може не боятися розмовляти російською, ну а він почав заспокоювати її, кажучи, що він говорить українською не тому що боїться, а тому що йому приємно говорити на рідній мові з людиною, яка говорить нею.
Прошу вас казати "захід України", а не "західна Україна". Звучить як шось окреме, розділяє. Як варіант можна казати конкретне місце, або регіон, типу "Галичина, чи "Львівщина". Це не докапуюсь, просто хочу підказати як краще і пропоную варіанти. З повагою😇
@@DeniVendetti-b4l тобто ви послухали відео, в якому наголошується, що треба шукати те, що на об'єднує, і вирішили вказати іншій українці, яка розповіла історію про любов до української, як їй писати тою українською. Яяясненько...
Дякую, що ютуб все ж нав'язав мені ваші відео. Спочатку скептично ставився до цих рекомендацій. Потім відео з Клопотенком, і я вирішив дати вам шанс. Після відео про Петлюру зрозумів, що тепер передивлюсь всі ваші відео. 🤝🏻
Ми з мамою поїхали в Трускавець в 2004 році. В санаторій. Взагалі захід України для мене з дитинства- то місце релаксу! Так довго в потязі, мені здавалось, я ще не їздила ніколи! В Конотопі мама купила мені іграшкового ведмедя на пероні, і з ним ми й поїхали далі! Санаторій «Янтар» - кожен день процедури, коктейлі медичні 🎉 далі ми їздимо на екскурсіі- скелі Довбуша- я пролазю через тонкий якійсь прохід. Далі у Львів! А там - помаранчева революція- люди на вулиці, з помаранчевими прапорами, стрічками. Я взагалі нічого не розумію ( мені десь 8-9 років) але двіж прикольний! В санаторії були дискотеки ввечері, а вдень якісь розвівашки для дітей і гімнастика! Короче топ! Я Подружилась із дівчинкою з Ровно і ми листувались десь рік ! Реальними листами по Укрпошті) По дорозі додому в потязі з нами їхав чоловік до Києва на мітинг! Він навчив нас слову «коц» це «ковдра». Моя родина завжди їздила на захід відпочивати. Ми не боялись «Бандер» бо ми з ними відпочивали, вони нас радушно приймали! 🎉
Ви цікаві й талановиті, і вчергове потішили класним матеріалом. Дуже зайшла розповідь про ті події, що руйнували злуку. Більше таких розлук не має бути, і сучасна Україна це розуміння втілює. З Днем Соборності вас і всю Україну.
Чудовий випуск! Будь ласка, зробіть більше відео про єдність українців різних регіонів та їх зв'язки у всі часи, наприклад про зв'язки між Львовом та Харківом
сама з півночі - Чернігів, але бувала всюди вже) зараз проживаю в Харкові і це чомусь найбільш комфортне для мене місце. у Льові не сподобадлось, я спілкуюсь українською і спілкувалась до повномасштабного вторгнення, але ставлення було дуже дивне :( просила пояснити якісь слова - "а ви що, не знаєте?", показати дорогу "у вас карт немає?", жіночка в піцерії поскаржилась на мене наступній жінці в черзі - моїй хрещеній) ну, і таке інше. Одеса, наприклад, теж не вразила мене, люди злі якісь... Україна велика, я знайшла своє місце на сході, сподіваюсь, наберусь сил і зміню свою думку щодо інших регіонів.
Дякую за відео, дякую за тему! Це треба показувати в школі підліткам у 9-11-тих класах при підготовці до ДПА та ЗНО (поки, на жаль, НМТ). Багато корисного, цікавого, веселого. Навіть я, випускниця минулорічна, що готувалася до ЗНО з історії, дізналась чимало нового. Та й ви не уявляєте яка гордість бере за нашу історію, діячів, події. Коли розповідаю про це знайомим з-за кордону - не вірять, дивуються, не можуть зрозуміти чого ми так тримаємось одне одного. Хай квітне вільна неподільна суверенна Україна!
Я з Херсонської області, досвід подорожей на Захід завжди був позитивним, але мені дивна була реакція людей на те, що я добре говорю українською, мовляв, ви ж там всі російськомовні. Чомусь люди із західних і центральних регіонів думають, що на Півдні не знають українською, хоча всі її вчать у школі, незалежно від того, яка у тебе перша мова.
Ну бо в більшості так і є. В нас на початку війни жила сім'я з Херсону - чоловік з українським прізвищем говорив українською зі зусиллями. Його дружина з тещею майже ні слова навіть не намагалась. Дитина дошкільного віку українську навіть не зовсім розуміла. До школи ще не дійшло, а вдома і з дітьми російською. Отак от
Дякую за ваш відео! Дуже радію новим випускам. А цей прям в моє серце! Мій день народження співпадає з Днем Соборності України і я отримала неймовірну екзистенціальну насолоду від перегляду! 💛💙
Я з Харкова, мій перший досвід подорожі на захід -- це Мукачево та Ужгород. 25 годин на поїзді пам'ятаю як зараз😅😅 Я дуже не любитель подорожі на поїздах, але подорож була фантастична. Мукачево та Ужгород -- чарівні містечка. Ми були взимку на Новий Рік. І це був найкращий Новий рік в житті) Неодмінно ще поїду в Ужгород, коли буде квітнути Сакура😀
Із задоволенням дивлюсь всі ваші відео і завжди коментую, дуже цікаво розповідаєте, пізнавально і робите надзвичайно корисну справу! Молодці, а ще і гарні такі вдвох, бажаю вам багатодітної родини! Україні потрібні розумні та адекватні українці !
читаю деякі коментарі і бачу як тут люди наголошують що їм не робили зауважень через русняву язику коли вони приїжджали на "Західну Україну" при цьому не усвідомлюючи, що вони самі в своїй голові розділяють Україну на "Західну" і ще якусь. Мабуть їм не приходить в голову, що вони самі являються носіями бандерофобій і мовного шовінізму. Україна - єдина і неподільна. Крапка. Я на половину слобожанин і на половину галичанин, так як мої батьки з різних куточків України, але з цих двох половин всеодно виходить українець.
Я з Харкова, але моя бабця вона взагалі з міста Буди ( Будапешт), але виросла вона у місті Іршава закарпатської області. Вперше до своїх родичів в Іршаву поїхала коли мені було років 12. Подорож сама по собі не цікава. Але перший день перебування у Іршаві, уявіть - 27 годин дороги поїздом Харків/ Ужгород. Потім єлектричка. Десь по дорозі у вагон заселилися табір циганів. Уже Іршава, дім моєї сестри, 10 ранку, одразу з вокзалу, чекаю свою чергу у ванну, сестра готує щось поснідати. І тут вона питає - Настя, до бограча будеш парадички? Я яка пів дитинства спілкувалася виключно українською, випадаю в астрал - шо? Сестра - ну парадички буш? Я кажу - що таке парадички? С. - ну парадички, ну червоні такі, ти що не знаєш української?? Я - не буду, бо я не знаю що то таке. С.- ты шо помидоры не ешь?
Я з Чернігова, моя перша подорож до Львова в 2007 році була проїздом під час повернення з Італії додому ( це була подорож для українських дітей на «оздоровлення» в італійських сімʼях). Замість прямого польоту в Бориспіль ми прилетіли у Львів ще в старий аеропорт. Перше враження від місцевих - зовсім абсолютно незрозуміла мова, здавалося що всі говорили італійською. Була в шоці тому що всі мали говорити українською чи польською, але офіціант чомусь приймав замовлення італійською 😅 Трішки пізніше вуха відкалібрувалися і українська стала зрозумілою. Це був серпень, можливо день незалежності, памʼятаю неймовірну кількість туристів на площі Ринок вже тоді.
Ещё со школьной скамьи мне было удивительно узнать , что УНР И ЗУНР добровольно объединились , так как никто не хочет терять власть, тепличный пример недоразумений лыныры и дыныры , которые поставили границы
Подобається, як Євген розслабляється з кожним наступним подкастом: від академічного стилю розповіді й зовнішнього вигляду до більш неформального й домашнього.
Хвилина історичного душнілова: 1. Вперше ідею соборності України, тобто єдності всіх етнічних українців було сформульовано під час Весни народів 1848 маніфестом Головної Руської Ради від 10 травня в якому зазначалося: "Ми Русини Галицькі належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком і 15 міліонів виносить, з котрого пілтреття міліона землю Галицьку замешкує." 2. Зачеплена тема кубанців, однак чомусь не згадано українців Закерзоння, які місцями навіть до тепер зберегли елементи української культури. 3. ЗУНР, як держава ніколи не укладала договорів з білими, чи більшовиками. Угоду з Денікіним уклало командування Галицької Армії на чолі з генералом Тарнавським. Рішення було скоріше не політичним, а мало на меті зберегти життя особового складу вже на той час не боєздатної УГА.
Я з Чернівців. Справа була в 2010. В дитинстві у мене були серйозні проблеми зі спиною, тому в лікарні магічним чином мені видали безкоштовну путівку на лікування в кримському санаторії. Зі мною мала їхати мама, а їй путівку вже прийшлось купувати. Тож всі гроші, які мені дарували родичі вона забирала собі, із-за цього я постійно ображалась. Але я ні про що не шкодую, оскільки поїздка в Крим стала одною з моїх найтепліших дитячих спогадів. Набережні в Євпаторії виявилися незабутніми, там всього за 10 гривень можна було донесхочу напитись молочних коктейлів чи наїстись шаурми. А ще, я там вперше побачила дельфіна! Правда, він був мертвий бо вночі був шторм, і його викинуло на берег, але досвід був цікавим. Коли ми з мамою виходили кудись погуляти в місто і губились там, то завжди повертались назад в санаторій, йдучи на запах солоної води чи шум прибою, бо він знаходився прямо на березі моря. Дуже вразила різниця між містом, де я народилась, і там де я опинилася. Чернівці - розташовані біля гір, спокійні і тихі. А Крим, навпаки, дуже метушливе морське місто з великою кількістю туристів і хитрих продавців, що постійно намагаються сфотографувати тебе з голубами або намалювати твій портрет. Там я вперше почула російську мову, тоді я ще навіть раділа, що мені вдалось поспілкуватись з кимось іншою мовою. Хоч люди там були різні, але всі були однаково добрі і щирі, певно це і робить нас українцями. Із-за лікування мені довелося пропустити місяць навчання в школі, але я все рівно отримала грамоту за успішне закінчення 2 класу)). Дуже чекаю на деокупацію Криму! Сподіваюсь, в наступний раз мені вдасться побачити уже живих дельфінів XD
Видало в рекомендаціях ваше відео. Дякую вам за такий контент, було дуже цікаво послухати! Підписуюсь і чекаю на наступні не менш цікаві відео про історію України🙏 в такому форматі мені дуже подобається)
Ми взяли шлюб з моєю старенькою на День Злуки на вулиці Злуки в Тернополі. Вона на 75% бойківчанка, на чверть лемкиня, а я на 50% галіцуц, на чверть австріяка і на чверть волиняка)
Історія для конкурсу. Я з невеличкого міста Слов'янськ, Донецька область. Після школи вступила до Маріупольського державного університету. Усе життя мріяла про подорожі, але була впевнена, що для того, щоб побачити світ, треба спочатку побачити свою країну. Об'їздила весь схід, частину півдня та столицю України, а влітку 2022 повинна була поїхати до Львова, а потім в Карпати. Не так сталося, як гадалося. 24 лютого 2022 р. трохи перевернуло мої плани. З Маріуполя мене у березні "евакуювали" до Таганрогу, потім повезли з іншими біженцями в Ярославль. Звідти я втекла до Москви, привіталася з родичкою та друзьями, які також виїхали з Маріуполя. Так вийшло, що треба було вирішити деякі питання на Кавказі, тож з Москви я поїхала туди. А вже потім через Пітер та Івангород я виїхала до Таллінна. Провела там декілька днів та переїхала до Латвії. У маленькому містечку знайшла роботу та житло, відчула землю під ногами та вирішила у відпустку з'їздити додому. Врешті решт, проїхавши ще Литву та Польщу я опинилася у Львові. Тут мене зустріла моя подруга, яка з 2014 року тут живе. Ми трохи погуляли, а потім я поїхала до батьків. Не так я собі уявляла свій перший раз, але у кого взагалі перший раз пішов за планом?
@@komikistoryk дякую величезне за питання. Просто душу зігріли. Нащастя допомоги не потребуємо. Просто хочеться, щоб війна скінчилася та Україна змогла стати справді вільною, незалежною та процвітаючою. Хочеться додому
Чим більше слухаю, тим більше дивуюся, що за тон у коміка насмішливий. Розумію, що комік повинен смішити, але ж не насміхатися з однієї з найважливіших сторінок в історії українського народу. Треба себе зовсім не ототожнювати з цим народом щоб зі сміхом розповідати про трьохсотлітній гніт. Так, для українців день Злуки в 1919 році був дійсно надважливим святом, і дійсно вони щиро плакали, бо нарешті змогли об'єднатися, хоч і не надовго, дві частини України розірвані між різними імперіями нарешті дістали надію бути разом в одній державі. Для українців тоді це було щире бажання і справжній біль, а не шоу. Виходить, що ви так нічого не зрозуміли про український визвольний рух, якщо дозволяєте собі називати ті події шоу і порівнювати брата Карпенка-Карого з якимось бадоєвим. Висміювати ті події і подавати їх в такому форматі означає знецінювати саме значення єдності для українців, це означає продовжувати ворожу насмішку над українцями.
Я собі постави за мету після перемоги побувати в Східній частині України, тому що ніде там не був, Рівне, Луцьк, Львів, Франківськ, Тернопіль, Ужгород і т д дуже добре знаю як самі міста так і області взагалі, а от в тих самих Сумах, Полтаві, Дніпрі, Харкові і т д ніколи не бував
Залежить що саме вас з української історії цікавить. Якщо розвиток української ідентичності в 16-18 ст., то раджу історика Сергія Плохія та роботи Тімоті Снайдера, також історикиню Наталію Яковенко (вона дослідниця української шляхти, князів) Якщо про Соборність, то раджу «Тернистий шлях до Соборності» Івана Гошуляка Якщо цікавить історія містобудування, то раджу Віктора Вечерського «Спадщина містобудування України», та й взагалі роботи автора як архітектора всі цікаві. Якщо історія Слобожанщини, то Дмитра Багалія «Історія Слобідської України» А так раджу «Опис України» Боплана, якщо не ознайомлені. Все залежить від того, якій період та що саме Вас цікавить по історії України, бо вона велика та різноманітна
Мої перші подорожі на захід з Одеси були в санаторії попити водички. Бабуся працювала у чорнобильскій лікарні, тому давали путівки для відновлення здоров'я. І от Трускавець мене не зачепив, купа народу з відусіль, не тільки українці, якісь советьскі псевдошикарні готелі Алмаз Кристал, усюди совєтщина у будівлях - жах короче. А потім якось бабусі дали путівку у Товтри. І там вже природа, роздолля, багато гуляли, ми ходили пити свіже молоко до селян, їздили до Хмельницького. Ось це було краще літо в моєму дитинстві. Про Львів моя крута історія така. На першому курсі я в Одесі пішла до турклубу і взимку ми поїхали в Карпати кататися на лижах. Ми приїхали до Львову, сіли у трамвай на вокзалі - і одразу перевірка квитків! Наші були вже навчені, тому ми всі були з квиточками, але були інші приїжжі люди, котрі не знали що робить, де купувать та з них перевіряльник хотів зрубити грошей. Але за цих людей вступилися місцеві! Місцеві почали казати перевіряльнику, що він псує враження від міста та місцевих, що йому соромно повинно бути за свою поведінку та відбили короче туристів. І це було так круто, що львівяне турбувалися за туристів, щоб у людей було гарне враження від міста. Це на мене найбільше враження справило за усі мої подорожі до Львову. Цн був 2008 рік і це для мене було про громадянську свідомість.
![[🔴LIVE] งานประกาศรางวัล MAYA TV AWARDS 2024 : มายามหาชน](http://i.ytimg.com/vi/nwmWYXXVwBY/mqdefault.jpg)
зі святом, українці!
беріть участь в конкурсі та підтримуйте нас, купуючи додатковий контент на patreon: www.patreon.com/komikistoryk
хай живе і квітне неподільна Україна!
Как и этот формат
і український ютуб:)
і Фелікс який не буде шутити про бомби ))))
Вічно. Від Сяну до Дону.
Я хочу, щоб дуже скоро коли у вас будуть мільйони підпісників, я всім розказувала, що підписана на вас ще з першого випуску♥️
Дуже вдячна за вашу роботу. Я ненавиділи історію України у школі, вона мені видавалась дуже нудною (нудною буда вчителька !!) і за іронією долі я переїхала у Німеччину зустрічалась з французом який писав магістерську роботу про Винниченка і я допомагала йому перечитуючи його щоденники. Вже тоді думала як же так у 2013 французу у Німеччині наша історія видавалась цікавою, тепер розумію що вона надважлива для розуміння сучасної Європи.
Я так кайфую ❤❤❤ дякую
а чому він вибрав саме винниченка, якась була особиста історія?
Маленька преамбула для Фелікса, може згадає мене як одного зі старих фанів, і як майже зустрілись у Парижі за місяць до початку повномаштабного вторгнення, і як цілував руки мені і моєму товаришу на концерті у Відні, як відданим фанам які сиділи і заливались слізьми від мистецтва майстра гумору.
Родом я з Броварів, тому можна описати першу подорож як на схід так на захід, але схід мені запамʼятався набагато більше.
2019 рік, літо, тільки після зно, я зі своєю дівчиною їду до Харкова і це наша перша спільна подорож. Не знали чого і очікувати від цього міста, бо після 2014 багато чого сталось і була якась невідомість, тим паче коли тобі тільки 17 і ти не дуже шариш хто такий Кернес і все що коїться в тому регіоні. Але по приїзду туди світ просто перевернувся від побаченого. Києвські парки і поруч не стоять у порівнянні з харківськими. Наскільки цікавий центр і як цікаво було досліджувати кожну вуличку та кожну будівлю, читати кожну памʼятну табличку та періодично щось гуглити про якісь історичні події повʼязані з Харковом. Можна довго описувати і романтизувати цю подорож, але якщо коротко, то люди, не лінуйтесь їздити Україною та досліджувати її. Якою цікавою вам би не здавалась Європа, вона ніколи не дасть вам цього почуття величності та краси, яке множиться на 100 через те що це своє, рідне.
Ця подорож змусила змінити думку про східну частину країни і зрозуміти, що там не тільки Яник та подібні, а величезна кількість чудових людей та глибока історія, на дослідження якої не вистачить і 10 поїздок
Неймовіро радий читати Вас. Ніжність рук пам'ятаю досі.
Дякую вам хлопці, я пам'ятаю як в 1990 році стояли міліони людей
Круто! Українці тоді ідентифікували себе як нація тому що розмовляли однією мовою. Це треба показати кожному українцю який ще не перейшов на мову. Може хоч так дійде - наскільки це важливо 💛💙
Прикол , те відчуття коли всі пишуть про свої подорожі з заходу на схід і з сходу , а захід , а ти живеш в самому центрі , в 40 Км від офіційного центру України.
Зі Львова якось вирушив до Одеси у 2013році. Для мене це був надзвичайний досвід. Проживав на Пушкінській, гуляв по парку Горького, харчувався на Буніна. Української мови за 4 дні жодного разу не почув. Очевидно, що за десять років там багато що змінилось, але то було два різні світи.
Як Евген потужно сказав в кінці! Дякую вам за цей випуск.
я зі сходу України та моя перша подорож на захід відбулася так:
це була шкільна екскурсія до Татаріва(Івано-Франківська область), я тоді вперше дізналася, що виявляється люди з зх. України не збирають лише білі гриби та лисички, вони не визнають вішанок, чи підберезовиків. це мене дуже здивувало. щоб віддячити господарям за наш чудовий відпочинок, вчителі приготували окрошку, люди ніколи не їли цієї страви та були звиклі до гарячої їжі, тому підносячи ложку до рота дули туди холодним повітрям. взагалі там неймовірно добрий та емпатичний соціум, я була приємно вражена цією подорожжю. я неодноразово поверталися саме в це місце
❤
Дякую за вашу працю! Дуже цікаво розповідаєте! ❤
Сам із Сум, як і ти Фелікс. Вперше на заході України був в грудні 2021, за 3 місяці до повномасштабного вторгнення. Одразу скажу, тоді розмовляв я всюди російською і у Львові на мене навіть ніхто косо не подивився, не те що побив, чи вдарив. А був я на заході України бо це була моя весільна подорож. Я з дружиною їздили до Львова, потім до Закарпаття і назад до Львова. Кілька тижнів там були. Карпати - це щось. Перебуваючи там, ти начебто перебуваєш на краю світу. Дуже захоплює і заворожує. Фелікс, це тобі не наш сумський пентагон. Хоча і в Сумській області можна побачити красу. Також був на водоспаді Шипіт. Хочеться також влітку ще там побувати. Щодо людей, то вони такі ж приємні, привітні і веселі як і в Сумах. Тому мені не здалось що я перебуваю в якійсь окремій країні, або серед чужих ментально мені людей. Це ж слава тобі Господи не рашка. З днем Соборності всіх українців!
Ще одне місто зі своїм Пентагоном
Привіт з Сум!
Зі святом усіх українців!
Дуже вчасне відео. Дякую за вашу роботу. У цього каналу кляцько замало підписників
Згідна з вами 1000%!
Дякую за роз'яснення теми бо з цією дистанційкою зовсім не зрозуміла тему,а ви все класно пояснюєте
Дякую за подкаст! Було б непогано зробити випуск про ЗУНР. А то про події в Києві у ті часи часто говорять, а про те, що відбувалося на заході майже немає популярного контенту.
це дійсно цікава тема!
Найдальше на сході де я був це лівий берег Києва 🤣
Моя перша подорож на захід України відбулася 5 років назад- це був Львів. Коли вперше побачила місто то подумала що в іншій країні, архітектура, вулички, атмосфера все інакше ніж на сході.
Шия довго боліла бо постійно дивилися вгору щоб розгледіти будівлі.
Також було прикольно вивчати нові правила міста. Якщо пропонують просто так патріотичні стрічки то готуй 50 грн, якщо називають шановний/а готуйся що буде пиздець😂👌🏻 Але кухня, люди і муд міста чарівні, завжи повертаюсь до Львова щоб окунутися в цю атмосферу 🙌 Також рекомендація хто не був в «Ресторація Бачевських» то чому ще досі читаєте цей текст а не куштуєте фірменний журик?!
З тими стрічками треба посилати їх відразу. Я один раз йшла зі сестрою містом і двоє хлопців підійшли і почали нам чіпляти ці стрічки. Ми подумали що якісь заходи, а ці двоє буйволів почали розказувати що треба давати гроші. Ми їх спаскудили і вони пошурували далі. Я дивуюсь хто їм платить і як не соромно в місті займатись вимаганням грошей. З приводу "шановний" - ви все правильно зрлзуміли. Якщо кажуть це слово і ще й наголошують на ньому, то буде скандал, або навіть бійка😂.
Дуже важливо говорити про цей період в історії. Пам‘ятаєте як в перших підручниках вже Незалежної про ці роки було 2 абзаци? А як важливо розуміти, що суть не в часовому проміжку, а в засвідченні волі народу, що не взялась нізвідки. А без покоління борців 17-21 років, не було б покоління борців націоналістів 30х-50х і вже далі.
Це початок найважливіших етапів формування нашої політичної нації, і всі наші, українців-всеукраїнців:) ✊🏼💛💙
Згадав історію для конкурсу трирічної давнини, коли ще не знали шо таке ковід із чим його колять в руку.
раніше я жив в луганськії області майже на найсхіднішій теріторії країни(35 км від східного мису).
Моя сім'я вирішила поїхати до рідні на Закарпаття, 4.5 годин на машині до Вокзалу в Сватово, як ми намахались, але ми й не уявляли подорож в 28 години до Сваляви з пересадкою в Києві, то була ще та пригода. Але вона не закінчилася в самому потязі, хоч закарпатці говорили українською, деякі слова відрізнялись за вимовою чи значенням. На застіллі мені постійно говорили "никай", а я як телепень думав шо мені ховати потрібно... а насправді це значить "Дивись" ото тоді сміялись з мене. Або ще така історія була, кажуть мені "Ваню подай фантлик, руки зайняті", я знову стою в ступорі не розуміючи шо оно таке той фантлик, але потім я здогадався що це Сковорідка.... І такі приколи ледве не Щогодини траплялися. Але найбільше шо мене вразило це вода, здавалося б вода та й вода, але вона така була що я не міг напитися, гірська, прохолодна та гірська. Я навіть прихопив собі дві півторачки на згадку додому...
Я обожнюю і дуже ціную з яким підходом і цінностями ви робите ці відоси. Дивлюся і дійсно відчуваю національну єдність, чого не відчуваю, коли дивлюся когось не із Великої України))))) лол
make Ukraine great again!
Дякую за ваші відео🙏
Я з Києва і перший раз поїхала на Західну Україну в 2014 році в похід Карпатами. В перший день мій друг пішов в магазин за печивом, він також з Києва. Це було невелике селище, поблизу початку нашого маршруту. Він заговорив до продавчині на українській, вона почула акцент і почала його заспокоювати, кажучи, що вони не бандерівці, і він може не боятися розмовляти російською, ну а він почав заспокоювати її, кажучи, що він говорить українською не тому що боїться, а тому що йому приємно говорити на рідній мові з людиною, яка говорить нею.
Прошу вас казати "захід України", а не "західна Україна". Звучить як шось окреме, розділяє. Як варіант можна казати конкретне місце, або регіон, типу "Галичина, чи "Львівщина". Це не докапуюсь, просто хочу підказати як краще і пропоную варіанти. З повагою😇
@@DeniVendetti-b4l тобто ви послухали відео, в якому наголошується, що треба шукати те, що на об'єднує, і вирішили вказати іншій українці, яка розповіла історію про любов до української, як їй писати тою українською. Яяясненько...
Чудовий контент хлопці,не думайте зупинятись!
Дякую, що ютуб все ж нав'язав мені ваші відео. Спочатку скептично ставився до цих рекомендацій. Потім відео з Клопотенком, і я вирішив дати вам шанс. Після відео про Петлюру зрозумів, що тепер передивлюсь всі ваші відео.
🤝🏻
Дуже цікаво і пізнавально! Дякую👏
Ми з мамою поїхали в Трускавець в 2004 році. В санаторій. Взагалі захід України для мене з дитинства- то місце релаксу! Так довго в потязі, мені здавалось, я ще не їздила ніколи! В Конотопі мама купила мені іграшкового ведмедя на пероні, і з ним ми й поїхали далі! Санаторій «Янтар» - кожен день процедури, коктейлі медичні 🎉 далі ми їздимо на екскурсіі- скелі Довбуша- я пролазю через тонкий якійсь прохід. Далі у Львів! А там - помаранчева революція- люди на вулиці, з помаранчевими прапорами, стрічками. Я взагалі нічого не розумію ( мені десь 8-9 років) але двіж прикольний!
В санаторії були дискотеки ввечері, а вдень якісь розвівашки для дітей і гімнастика! Короче топ! Я Подружилась із дівчинкою з Ровно і ми листувались десь рік ! Реальними листами по Укрпошті)
По дорозі додому в потязі з нами їхав чоловік до Києва на мітинг! Він навчив нас слову «коц» це «ковдра». Моя родина завжди їздила на захід відпочивати. Ми не боялись «Бандер» бо ми з ними відпочивали, вони нас радушно приймали! 🎉
Поважаю історика за те що він підтримує Скоропадського в цей період часу
❤ обнімаю вас , дуже крутий випуск
Ви цікаві й талановиті, і вчергове потішили класним матеріалом.
Дуже зайшла розповідь про ті події, що руйнували злуку. Більше таких розлук не має бути, і сучасна Україна це розуміння втілює.
З Днем Соборності вас і всю Україну.
Чудовий випуск! Будь ласка, зробіть більше відео про єдність українців різних регіонів та їх зв'язки у всі часи, наприклад про зв'язки між Львовом та Харківом
сама з півночі - Чернігів, але бувала всюди вже) зараз проживаю в Харкові і це чомусь найбільш комфортне для мене місце. у Льові не сподобадлось, я спілкуюсь українською і спілкувалась до повномасштабного вторгнення, але ставлення було дуже дивне :( просила пояснити якісь слова - "а ви що, не знаєте?", показати дорогу "у вас карт немає?", жіночка в піцерії поскаржилась на мене наступній жінці в черзі - моїй хрещеній) ну, і таке інше. Одеса, наприклад, теж не вразила мене, люди злі якісь... Україна велика, я знайшла своє місце на сході, сподіваюсь, наберусь сил і зміню свою думку щодо інших регіонів.
Шкода, що у вас такий досвід.
Дуже цікаві і легкі відео, дякую. Бажаю більшої їх кількості у майбутньому
Євгена так приємно слухати
Ви неймовірні! Коментар для просування, дякую за вашу працю
Дякую за відео, дякую за тему! Це треба показувати в школі підліткам у 9-11-тих класах при підготовці до ДПА та ЗНО (поки, на жаль, НМТ). Багато корисного, цікавого, веселого. Навіть я, випускниця минулорічна, що готувалася до ЗНО з історії, дізналась чимало нового. Та й ви не уявляєте яка гордість бере за нашу історію, діячів, події. Коли розповідаю про це знайомим з-за кордону - не вірять, дивуються, не можуть зрозуміти чого ми так тримаємось одне одного.
Хай квітне вільна неподільна суверенна Україна!
Сейчас привыкнем к такому количеству видео и потом будет ломка😂
Вже 😢
Дякую за чудовий український контент, так тримати!
Дуже добре хлопці. Ви робити важливу роботу. Зі Святом
Дякую, що ви є, хлопці ❤ дуже вчасно ютуб запропонував мені цей ваш стрім річної давнини
Реально крутий відос по новому поглянув на акт злуки та день соборності продовжуйте в тому ж дусі
Я з Херсонської області, досвід подорожей на Захід завжди був позитивним, але мені дивна була реакція людей на те, що я добре говорю українською, мовляв, ви ж там всі російськомовні. Чомусь люди із західних і центральних регіонів думають, що на Півдні не знають українською, хоча всі її вчать у школі, незалежно від того, яка у тебе перша мова.
Дайте п'ять. Купу разів стикався з подібним. Це гарно демонструє, що у всіх регіонах є свої стереотипи.
100%
Я з Одеси ,але і в школі ,і в університеті ,навчання було тільки українською .
Ну бо в більшості так і є. В нас на початку війни жила сім'я з Херсону - чоловік з українським прізвищем говорив українською зі зусиллями. Його дружина з тещею майже ні слова навіть не намагалась. Дитина дошкільного віку українську навіть не зовсім розуміла. До школи ще не дійшло, а вдома і з дітьми російською. Отак от
Дякую за ваш відео! Дуже радію новим випускам. А цей прям в моє серце! Мій день народження співпадає з Днем Соборності України і я отримала неймовірну екзистенціальну насолоду від перегляду! 💛💙
Я з Харкова, мій перший досвід подорожі на захід -- це Мукачево та Ужгород. 25 годин на поїзді пам'ятаю як зараз😅😅 Я дуже не любитель подорожі на поїздах, але подорож була фантастична. Мукачево та Ужгород -- чарівні містечка. Ми були взимку на Новий Рік. І це був найкращий Новий рік в житті) Неодмінно ще поїду в Ужгород, коли буде квітнути Сакура😀
Із задоволенням дивлюсь всі ваші відео і завжди коментую, дуже цікаво розповідаєте, пізнавально і робите надзвичайно корисну справу! Молодці, а ще і гарні такі вдвох, бажаю вам багатодітної родини! Україні потрібні розумні та адекватні українці !
читаю деякі коментарі і бачу як тут люди наголошують що їм не робили зауважень через русняву язику коли вони приїжджали на "Західну Україну" при цьому не усвідомлюючи, що вони самі в своїй голові розділяють Україну на "Західну" і ще якусь. Мабуть їм не приходить в голову, що вони самі являються носіями бандерофобій і мовного шовінізму. Україна - єдина і неподільна. Крапка. Я на половину слобожанин і на половину галичанин, так як мої батьки з різних куточків України, але з цих двох половин всеодно виходить українець.
Я з Харкова, але моя бабця вона взагалі з міста Буди ( Будапешт), але виросла вона у місті Іршава закарпатської області. Вперше до своїх родичів в Іршаву поїхала коли мені було років 12. Подорож сама по собі не цікава. Але перший день перебування у Іршаві, уявіть - 27 годин дороги поїздом Харків/ Ужгород. Потім єлектричка. Десь по дорозі у вагон заселилися табір циганів. Уже Іршава, дім моєї сестри, 10 ранку, одразу з вокзалу, чекаю свою чергу у ванну, сестра готує щось поснідати. І тут вона питає - Настя, до бограча будеш парадички? Я яка пів дитинства спілкувалася виключно українською, випадаю в астрал - шо? Сестра - ну парадички буш? Я кажу - що таке парадички? С. - ну парадички, ну червоні такі, ти що не знаєш української?? Я - не буду, бо я не знаю що то таке. С.- ты шо помидоры не ешь?
Я галичанка, але теж не знаю що таке парадички. Це якісь закарпатсько-буковинські фішкі.
Юля Тимошенко просто існує в політичному просторі.
Фелікс: Дайте посилання на її онліфанс!
Є відео як вона сидить в парламенті?
Дякую, буде цікаво
Дякую вам! 🙌Ви моє відкриття! 🫶Продовжуйтесь! Піду всім про вас розкажу!🤝
Війна завжди буде присутня на планеті Земля, - коротко про суть людей
Дякую за піднесеність і відчуття важливості таких подій, яке ви транслюєте! А висновок вкінці просто в саме серденько ❤
Я з Чернігова, моя перша подорож до Львова в 2007 році була проїздом під час повернення з Італії додому ( це була подорож для українських дітей на «оздоровлення» в італійських сімʼях). Замість прямого польоту в Бориспіль ми прилетіли у Львів ще в старий аеропорт. Перше враження від місцевих - зовсім абсолютно незрозуміла мова, здавалося що всі говорили італійською. Була в шоці тому що всі мали говорити українською чи польською, але офіціант чомусь приймав замовлення італійською 😅 Трішки пізніше вуха відкалібрувалися і українська стала зрозумілою. Це був серпень, можливо день незалежності, памʼятаю неймовірну кількість туристів на площі Ринок вже тоді.
Ещё со школьной скамьи мне было удивительно узнать , что УНР И ЗУНР добровольно объединились , так как никто не хочет терять власть, тепличный пример недоразумений лыныры и дыныры , которые поставили границы
Дякую за подкаст та зі святом усіх українців!
Подобається, як Євген розслабляється з кожним наступним подкастом: від академічного стилю розповіді й зовнішнього вигляду до більш неформального й домашнього.
Дуже круто, дякую!
прослухала на одному подиху. дякую!!❤
цікаво і доступно про головне)
Хвилина історичного душнілова:
1. Вперше ідею соборності України, тобто єдності всіх етнічних українців було сформульовано під час Весни народів 1848 маніфестом Головної Руської Ради від 10 травня в якому зазначалося:
"Ми Русини Галицькі належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком і 15 міліонів виносить, з котрого пілтреття міліона землю Галицьку замешкує."
2. Зачеплена тема кубанців, однак чомусь не згадано українців Закерзоння, які місцями навіть до тепер зберегли елементи української культури.
3. ЗУНР, як держава ніколи не укладала договорів з білими, чи більшовиками. Угоду з Денікіним уклало командування Галицької Армії на чолі з генералом Тарнавським. Рішення було скоріше не політичним, а мало на меті зберегти життя особового складу вже на той час не боєздатної УГА.
Дякуємо за хвилинку!
Super
Дякую вам за це відео)
Ви маєте бути в топах ютуба
Клас, дуже цікавий випуск, дякую!
Дуже дякую!
Шкода, що так мало переглядів! Ви круті😎😎😎
Я з Чернівців. Справа була в 2010. В дитинстві у мене були серйозні проблеми зі спиною, тому в лікарні магічним чином мені видали безкоштовну путівку на лікування в кримському санаторії. Зі мною мала їхати мама, а їй путівку вже прийшлось купувати. Тож всі гроші, які мені дарували родичі вона забирала собі, із-за цього я постійно ображалась. Але я ні про що не шкодую, оскільки поїздка в Крим стала одною з моїх найтепліших дитячих спогадів. Набережні в Євпаторії виявилися незабутніми, там всього за 10 гривень можна було донесхочу напитись молочних коктейлів чи наїстись шаурми. А ще, я там вперше побачила дельфіна! Правда, він був мертвий бо вночі був шторм, і його викинуло на берег, але досвід був цікавим. Коли ми з мамою виходили кудись погуляти в місто і губились там, то завжди повертались назад в санаторій, йдучи на запах солоної води чи шум прибою, бо він знаходився прямо на березі моря. Дуже вразила різниця між містом, де я народилась, і там де я опинилася. Чернівці - розташовані біля гір, спокійні і тихі. А Крим, навпаки, дуже метушливе морське місто з великою кількістю туристів і хитрих продавців, що постійно намагаються сфотографувати тебе з голубами або намалювати твій портрет. Там я вперше почула російську мову, тоді я ще навіть раділа, що мені вдалось поспілкуватись з кимось іншою мовою. Хоч люди там були різні, але всі були однаково добрі і щирі, певно це і робить нас українцями. Із-за лікування мені довелося пропустити місяць навчання в школі, але я все рівно отримала грамоту за успішне закінчення 2 класу)). Дуже чекаю на деокупацію Криму! Сподіваюсь, в наступний раз мені вдасться побачити уже живих дельфінів XD
ніколи не думали, що напишем це СБУ, але маякніть нам на пошту felixredka@ukr.net - маємо для Вас подарунок.
@@komikistoryk овва, нарешті хтось зацінив мою історію про мертвого дельфіна🤩🤩
@@СБУ-е8хя теж зацінила😊
Вітаю зі святом, дякую за цікаву розповідь
40:00 у нас було "Я у світі"
Дуже вам дякую❤
Ну як же гарно стелите, респект!
Будемо дивитися далі💪🏼
так цікаво розповідаєте, дякую ви круті 😭🤲❤️
Дуже приємна атмосфера, цікаво 🇺🇦👌
Класний проект. Часто відео виходять. Відео якісне. Контент топ. Дякую вам і розвивайтеся надалі
Хлопці,дякую за вашу роботу. Кожен випуск завжди чекаю з нетерпінням
Саме в нашій різноманітності - наша єдність
Видало в рекомендаціях ваше відео. Дякую вам за такий контент, було дуже цікаво послухати! Підписуюсь і чекаю на наступні не менш цікаві відео про історію України🙏 в такому форматі мені дуже подобається)
Дякую
Шикарне відео. Дуже сподобалося
Які ви гарні🇺🇦❤️🔥🤙🏼
Ми взяли шлюб з моєю старенькою на День Злуки на вулиці Злуки в Тернополі. Вона на 75% бойківчанка, на чверть лемкиня, а я на 50% галіцуц, на чверть австріяка і на чверть волиняка)
❤
Про День Соборності вперше почула від учителя історії-совкодрочера в 2004 році, здогадайтесь кого він підтримував підчас тої революції🤣
Петра Симоненка?
@@komikistoryk Януковича, бо "він хоч і бандит, але це НАШ бандит"😂 (Я з Маріуполя))
Історія для конкурсу.
Я з невеличкого міста Слов'янськ, Донецька область. Після школи вступила до Маріупольського державного університету.
Усе життя мріяла про подорожі, але була впевнена, що для того, щоб побачити світ, треба спочатку побачити свою країну. Об'їздила весь схід, частину півдня та столицю України, а влітку 2022 повинна була поїхати до Львова, а потім в Карпати. Не так сталося, як гадалося.
24 лютого 2022 р. трохи перевернуло мої плани. З Маріуполя мене у березні "евакуювали" до Таганрогу, потім повезли з іншими біженцями в Ярославль. Звідти я втекла до Москви, привіталася з родичкою та друзьями, які також виїхали з Маріуполя. Так вийшло, що треба було вирішити деякі питання на Кавказі, тож з Москви я поїхала туди. А вже потім через Пітер та Івангород я виїхала до Таллінна. Провела там декілька днів та переїхала до Латвії. У маленькому містечку знайшла роботу та житло, відчула землю під ногами та вирішила у відпустку з'їздити додому.
Врешті решт, проїхавши ще Литву та Польщу я опинилася у Львові. Тут мене зустріла моя подруга, яка з 2014 року тут живе. Ми трохи погуляли, а потім я поїхала до батьків.
Не так я собі уявляла свій перший раз, але у кого взагалі перший раз пішов за планом?
ми дуже вдячні за Вашу історію! зараз все добре, чи потрібна допомога Вам або сімʼ ї?
@@komikistoryk дякую величезне за питання. Просто душу зігріли. Нащастя допомоги не потребуємо. Просто хочеться, щоб війна скінчилася та Україна змогла стати справді вільною, незалежною та процвітаючою. Хочеться додому
@@elisavetakhmelevskaya6549 ❤
@@komikistoryk 🫶🏻
Нехай квітне український Ютюб)))
Чим більше слухаю, тим більше дивуюся, що за тон у коміка насмішливий. Розумію, що комік повинен смішити, але ж не насміхатися з однієї з найважливіших сторінок в історії українського народу. Треба себе зовсім не ототожнювати з цим народом щоб зі сміхом розповідати про трьохсотлітній гніт. Так, для українців день Злуки в 1919 році був дійсно надважливим святом, і дійсно вони щиро плакали, бо нарешті змогли об'єднатися, хоч і не надовго, дві частини України розірвані між різними імперіями нарешті дістали надію бути разом в одній державі. Для українців тоді це було щире бажання і справжній біль, а не шоу. Виходить, що ви так нічого не зрозуміли про український визвольний рух, якщо дозволяєте собі називати ті події шоу і порівнювати брата Карпенка-Карого з якимось бадоєвим. Висміювати ті події і подавати їх в такому форматі означає знецінювати саме значення єдності для українців, це означає продовжувати ворожу насмішку над українцями.
Ірино, поважаю Ваше право на власну точку зору, але в літку, в одному приміщенні з Вами, я б з закритими вікнами не сидів би.
@@felixredka дякую! Просто підтвердили мої думки вище. Я б з вами не сиділа в жодному приміщенні в жодну пору року!
ви занадто серйозні. Якщо не подобається - не слухайте.
Так було ж більше відео
А я їх неподивився
Але так гарно, дякую вам
всі відео будуть поступово перезалиті на цей канал, разом з новими випусками.
Так цікаво слухати😍 Ви такі молодці🥰
Я собі постави за мету після перемоги побувати в Східній частині України, тому що ніде там не був, Рівне, Луцьк, Львів, Франківськ, Тернопіль, Ужгород і т д дуже добре знаю як самі міста так і області взагалі, а от в тих самих Сумах, Полтаві, Дніпрі, Харкові і т д ніколи не бував
Не зупиняйтесь! Шикарний подкаст, дякую!
Одна, єдина, соборна Україна
Ваш подкаст - це скарб )
Євген, Порадьте будь-ласка книги по історії України.
Залежить що саме вас з української історії цікавить.
Якщо розвиток української ідентичності в 16-18 ст., то раджу історика Сергія Плохія та роботи Тімоті Снайдера, також історикиню Наталію Яковенко (вона дослідниця української шляхти, князів)
Якщо про Соборність, то раджу «Тернистий шлях до Соборності» Івана Гошуляка
Якщо цікавить історія містобудування, то раджу Віктора Вечерського «Спадщина містобудування України», та й взагалі роботи автора як архітектора всі цікаві.
Якщо історія Слобожанщини, то Дмитра Багалія «Історія Слобідської України»
А так раджу «Опис України» Боплана, якщо не ознайомлені.
Все залежить від того, якій період та що саме Вас цікавить по історії України, бо вона велика та різноманітна
@@yevgenmurza дякую
ваш контент неймовірний. зі святом, любі
Цей випуск колись розтягнуть на цитати до великого мемного фонду !!!
Я з Наддніпрянщини 😢
Підтримка коментом🙌🏻🇺🇦
Дякую за корисний контент. Хай живе вільна Україна!
Мої перші подорожі на захід з Одеси були в санаторії попити водички. Бабуся працювала у чорнобильскій лікарні, тому давали путівки для відновлення здоров'я. І от Трускавець мене не зачепив, купа народу з відусіль, не тільки українці, якісь советьскі псевдошикарні готелі Алмаз Кристал, усюди совєтщина у будівлях - жах короче.
А потім якось бабусі дали путівку у Товтри. І там вже природа, роздолля, багато гуляли, ми ходили пити свіже молоко до селян, їздили до Хмельницького. Ось це було краще літо в моєму дитинстві.
Про Львів моя крута історія така. На першому курсі я в Одесі пішла до турклубу і взимку ми поїхали в Карпати кататися на лижах. Ми приїхали до Львову, сіли у трамвай на вокзалі - і одразу перевірка квитків! Наші були вже навчені, тому ми всі були з квиточками, але були інші приїжжі люди, котрі не знали що робить, де купувать та з них перевіряльник хотів зрубити грошей. Але за цих людей вступилися місцеві! Місцеві почали казати перевіряльнику, що він псує враження від міста та місцевих, що йому соромно повинно бути за свою поведінку та відбили короче туристів. І це було так круто, що львівяне турбувалися за туристів, щоб у людей було гарне враження від міста. Це на мене найбільше враження справило за усі мої подорожі до Львову. Цн був 2008 рік і це для мене було про громадянську свідомість.
Дуже прошу зробити англійські субтитри та дублювати назву англійською мовою, думаю, з часом це зіграє каналу на руку.
Тільки вчора останнє відео додивилась
Ура! Нове відео
❤
«Гетьман Сивочолий» на Патреоні помилка у слові абонЕмент 🫣
ой, дякуємо!
💙💛
нормально було там