Лол, а це друзі !? Якщо вони тотально не розуміють цих станів та АБСОЛЮТНО не підтримують, навіть просто не вірять що таке буває?😮 Розумію дівчину. В мене депресивний розлад особистості- з цим жити це як бути на межі між самовбивством і станом "ну може стане краще".😅 Терапія допомагає в деяких моментах, але важко все одно.
А як жити поряд з такою людиною? Маю родичку з МРО, вона обрала мене в жертви, я не маю життя через неї. Сама не йде принципово до лікаря, бо "пігулки підміняють"
Ви звернули увагу, що відео викладено рік тому? навіщо шукаєте "зраду"? бачу у відео київські пейзажі, оболонську набережну, і я усвідомлюю, що до 24 лютого 2022р., більш ніж половина киян розмовляли не українською, на превеликий жаль, так було. час змінюється, заставку змінили.
Интересно смотреть не только, что понимать людей с психическим диагнозом. Интересно рассмотреть и психиатрию как инстанцию. Разные специалисты расходятся во мнениях. Это значит, что есть большие проблемы в методике диагностирования. Для начала нужно сделать тест - проверить сходимость определения диагнозов. (Предполагаю, результаты будут плачевными.) Потом предстоит огромная работа - усовершенствовать методы диагностики. Также, нужен контроль - проверки на сходимость (и другие) должны проводиться регулярно. Последнее, но не менее важное. Необходимо обеспечение гарантии в случае врачебной ошибки. Почему-то в нормальном магазине вам без проблем вернут деньги за бракованную бытовую технику. А вот в вопросах здоровья гарантии по сути никакой. А может ещё и пациента самого виноватым попытаются выставить.
Не помню кто из известных сказал: Грабитель на дороге отнимает или жизнь или кошелёк, а врач отнимает и то и другое. Я давно разочаровался во врачах. Ответственности ни какой, компетенция их тоже под сомнением, деньги только давай. Рулетка, одним словом. Повезёт-не повезёт, одному Богу известно.
Можете "закидать меня помидорами", но я не считаю что врачи всегда во всем виноваты. Увы, есть определенный уровень развития медицины, "времена не выбирают,в них живут и умирают". Поняла это после прочтения книг Вересаева "Записки врача" и Булгакова "Записки юного врача","Морфий". Они оба были врачами и 100 лет назад приходилось лечить половину болезней кокаином и морфием, дифтерия была "ночным кошмаром" любого врача, от рака вообще не было лечения, в деревне так точно не было невозможно провести кесарево сечение при реальной угрозе жизни матери и ребенка (рассказ "Крещение поворотом"). Вересаев писал как не смог спасти последнего ребенка женщины. Читала что Булгакову пришлось рискнуть собой чтоб спасти ребенка от дифтерии, так он "подсел" на морфий первый раз,но сумел избавиться от зависимости. Уверенна, когда они были безсильны/сами боялись за пациента, а отказываться от ответственности было уже поздно - пациенты их тоже винили.
У мене МРО і я розумію чому це може так виглядати. У мене була схожа ситуація, як у цієї дівчини. Симптоми депресії стали кінцевою точкою і я звернулася до психіатра. Виявилося, що у мене МРО який і привів до депресії. Через чутливість та емоційність люди з МРО витрачають багато сил та енергії на переживання, образи, неприйняття оточуючими. Також такі люди швидко втомлюються та вигорають. І взагалі через це купа негативних емоцій та ситуацій в житті, тому що особистість сформована не правильно, тобто вона не є здоровою. А сама людина і оточуючі думають, що це просто поганий характер, як дівчина також сказала у відео. Тому всі ці негативні емоції та ситуації накопичуються і перетікають в депресію, бо з цим нереально важко жити. Зʼявляються думки, що я не така, не правильна, мені тяжко і я страждаю, і навіщо жити. І інші симптоми депресії. І це кінцева точка до якої часто тягнуть і ще повезе якщо людина звернеться по допомогу хоча б на цій стадії. Бо таку допомогу інколи важко знайти. Сил і здоровʼя дівчині, вона молодець 💛
Лол, а це друзі !?
Якщо вони тотально не розуміють цих станів та АБСОЛЮТНО не підтримують, навіть просто не вірять що таке буває?😮
Розумію дівчину.
В мене депресивний розлад особистості- з цим жити це як бути на межі між самовбивством і станом "ну може стане краще".😅
Терапія допомагає в деяких моментах, але важко все одно.
А Ви приймаєте ліки?
А як жити поряд з такою людиною?
Маю родичку з МРО, вона обрала мене в жертви, я не маю життя через неї.
Сама не йде принципово до лікаря, бо "пігулки підміняють"
Чому обкладинка відео і назва українською а саме відео російською?
Ви звернули увагу, що відео викладено рік тому? навіщо шукаєте "зраду"?
бачу у відео київські пейзажі, оболонську набережну, і я усвідомлюю, що до 24 лютого 2022р., більш ніж половина киян розмовляли не українською, на превеликий жаль, так було. час змінюється, заставку змінили.
Ютуб інколи сам перекладає назви відео
я теж так подумала
Так виглядає лагідна українізація. Жарт. Думаю, ютуб переклав
А яка різниця?
Як називається ця короткометражка?
Интересно смотреть не только, что понимать людей с психическим диагнозом. Интересно рассмотреть и психиатрию как инстанцию.
Разные специалисты расходятся во мнениях. Это значит, что есть большие проблемы в методике диагностирования. Для начала нужно сделать тест - проверить сходимость определения диагнозов. (Предполагаю, результаты будут плачевными.)
Потом предстоит огромная работа - усовершенствовать методы диагностики. Также, нужен контроль - проверки на сходимость (и другие) должны проводиться регулярно.
Последнее, но не менее важное. Необходимо обеспечение гарантии в случае врачебной ошибки. Почему-то в нормальном магазине вам без проблем вернут деньги за бракованную бытовую технику. А вот в вопросах здоровья гарантии по сути никакой. А может ещё и пациента самого виноватым попытаются выставить.
Не помню кто из известных сказал: Грабитель на дороге отнимает или жизнь или кошелёк, а врач отнимает и то и другое.
Я давно разочаровался во врачах. Ответственности ни какой, компетенция их тоже под сомнением, деньги только давай. Рулетка, одним словом. Повезёт-не повезёт, одному Богу известно.
Можете "закидать меня помидорами", но я не считаю что врачи всегда во всем виноваты. Увы, есть определенный уровень развития медицины, "времена не выбирают,в них живут и умирают". Поняла это после прочтения книг Вересаева "Записки врача" и Булгакова "Записки юного врача","Морфий". Они оба были врачами и 100 лет назад приходилось лечить половину болезней кокаином и морфием, дифтерия была "ночным кошмаром" любого врача, от рака вообще не было лечения, в деревне так точно не было невозможно провести кесарево сечение при реальной угрозе жизни матери и ребенка (рассказ "Крещение поворотом"). Вересаев писал как не смог спасти последнего ребенка женщины. Читала что Булгакову пришлось рискнуть собой чтоб спасти ребенка от дифтерии, так он "подсел" на морфий первый раз,но сумел избавиться от зависимости. Уверенна, когда они были безсильны/сами боялись за пациента, а отказываться от ответственности было уже поздно - пациенты их тоже винили.
Удачі та позбутися розладу цій дівчині.
Наскільки я знаю,від цього не можливо вилікуватися,але можна лікувати щоб трошки згладити ситуацію
З того, як вона описує, це депресія, а не МРО.
У мене МРО і я розумію чому це може так виглядати. У мене була схожа ситуація, як у цієї дівчини. Симптоми депресії стали кінцевою точкою і я звернулася до психіатра. Виявилося, що у мене МРО який і привів до депресії. Через чутливість та емоційність люди з МРО витрачають багато сил та енергії на переживання, образи, неприйняття оточуючими. Також такі люди швидко втомлюються та вигорають. І взагалі через це купа негативних емоцій та ситуацій в житті, тому що особистість сформована не правильно, тобто вона не є здоровою. А сама людина і оточуючі думають, що це просто поганий характер, як дівчина також сказала у відео. Тому всі ці негативні емоції та ситуації накопичуються і перетікають в депресію, бо з цим нереально важко жити. Зʼявляються думки, що я не така, не правильна, мені тяжко і я страждаю, і навіщо жити. І інші симптоми депресії. І це кінцева точка до якої часто тягнуть і ще повезе якщо людина звернеться по допомогу хоча б на цій стадії. Бо таку допомогу інколи важко знайти.
Сил і здоровʼя дівчині, вона молодець 💛