Концерт Дмитра Гнатюка - Два Кольори Мого Життя
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 16 มี.ค. 2024
- Дмитро Гнатюк - це видатний український співак, який завоював серця слухачів своєю талановитістю та виразністю. Його концерт “Два кольори мого життя” - це незабутній музичний захід, де він виконує свої найкращі пісні.
“Два кольори мого життя” - це не просто назва концерту, а й метафора, що відображає різні емоції та переживання. Червоний колір символізує любов, радість та енергію, а чорний - журбу, тугу та ностальгію.
У цьому концерті Дмитро Гнатюк виконує свої хіти, розповідає історії та ділиться своїми думками. Його голос, сила виразу та внутрішня справжність залишають незабутнє враження на кожного глядача.
Якщо ви ще не мали можливості побачити цей концерт, рекомендую вам знайти його онлайн і насолодитися виконанням Дмитра Гнатюка. Він точно залишить вас під враженням своєї музики та таланту! 🎶🎤
Треба щоб цей голос і пісні звучали щодня на радіо телебаченні як ми швидко забуваємо своїх геніїв.
Дуже дякую що ви памятаєте творчість дорогого нашого співака Дмитра Гнатюка талант неперевершений
Голос з таким наповненням, незрівнянної глибини!!Неповторне виконання української пісні!
Дмитро Гнатюк, ГАРНИЙ ЗАВЖДИ ГАРНИЙ. І КОЛИ ВОЛОССЯ БІЛЕ.
А СПІВАК, РЕЖИСЕР... БЕЗЦІННИЙ ❤🎉😊
Ще і ще слухаю дорого Дмитра Михайловича це пісня і серце України давайте памятати треба щоб його творчість була в ефірі радіо і телебачення а на чому ми виховуємо молодь дуже швидко забуваємо наше українське.
64 роки минуло, як я почав відвідувати нашу оперу. 60-ті - 80-ті роки минулого сторіччя - то були ЗОЛОТІ РОКИ нашої опери. Скільки справжніх зірок, немеркнучих і незабутніх! І одна з низ, найяскравіша - Дмитро Михайлович Гнатюк! Артист був в розквіті сил і таланту. А яким він виходив на сцену у ролі Амонасро! Яка постать! Незабутній образ! Ріголетто, Мазепа, Князь Ігор, Петруччіо, Ренато, усіх не перерахувати, і всі - шедеври. Дуже багато слухав Гнатюка у філармонії. Був на трьох його концертах, за які він одержав Державну премію СРСР. І кожен концерт Дмитро Михайлович починав піснею "Чом, чом, Земле моя", а закінчував піснею "Україно, моя Україно, я для тебе у світу живу"... І ніхто йому, як жаліються деякі наші співаки, не забороняв співати найкращі українські пісні, бо він був справжньою постаттю, як і наш величний і неосяжний Борис Романович Гмиря. Дивний голос Гнатюка підняв славу рушника. ну, а слава рушника підняла і Гнатюка. Згадав цю епіграму і подумав, дійсно, аби не Гнатюк, багато з чудових пісень, написаних нашими славними композиторами, так би і не зазвучали. Пісня Рожавської "Летять ніби чайки" сім років пролежала у шухляді. Але Дмитро Михайлович таки знайшов фарби для її виконання і вона яскраво пролунала, ставши шедевром. Та, що там казати. Це, дійсно, наш незабутній геній. Слава йому в віках! А панові Горобцю теж величезна подяка за гарну справу. Здоров'я Вам і довголіття! Добра і миру! Сьогодні підписався на вашу сторінку...
Дуже дякую за ваш чудовий, дуже цікавий коментар! Приємно читати такі історії! І Вам та вашим рідним здоров’я, бережіть себе!
Душа і серце України низько кланяюсь співаку і горобцю що дає можливість отримувати насолоду.
Дякую, стараємося
❤❤❤😊