☕ Підтримати канал можна на бай мі е кофі, тільки ж обирайте мембершип - www.buymeacoffee.com/yt2channel 🤲 Або ставайте спонсорами каналу - th-cam.com/channels/KAWfbrt9PyDH7RAOr2M08g.htmljoin 💳 Або підписуйтесь на патреон - patreon.com/yt2
Ніколи не уявляв наскільки тема родоводу та цвинтарів може бути цікавою та веселою! Для мене вона завжди асоціювалася зі "стіною" не знань та відмов від бабусь, типу "нащо воно тобі, синку, треба?". Дякую, Юрко, за ще одну цікаву тему та веселих гостей!
Всі мої гілки пращурів з 1800 р мешкали в тих місцях які зараз окуповані, Приазовський район, Пологівський та Скадовський. Та і могила моєї мами в Бердянську. Але чудово, що багато метрик оцифровано. Зараз досліджую гілку с села Гайчул Запорізької області, і як радісно коли якісь семейні легенди виявляються правдою, або якійсь незначний дитячий спогад допомогає поєднати здавалося те що вже втрачено.
Можу розказати історію про мого прапрадіда. Він народився в одному з сіл звідки походять мої родичі, але коли досяг зрілості поїхав в Канаду. Мої родичі говорять що він там непогано влаштувався, мав свою ферму і навіть фото збереглося зроблене в Канаді (і там він справді неповно виглядає, одягнутий не бідно) Але в його дівчина була в Україні. Він повернувся щоб її забрати, зробив всі документи що дозволяли їй іммігрувати в Канаду. Але вона навідріз відмовлялася їхати з села. І він залишився в Україні, полишивши свою Канадську мрію. За деякий час вони теж непогано рожилися, і стали багатою родиною (як для села). Але почалася колективізація, і моєму прапрадіду прийшлося віддати все їхнє золото щоб його не арештували, як куркуля. Залишившись з нічим, він їде за Урал щоб заробити грошей. За декілька років він теж там обживається, і пише лист жінці щоб вона їхала до нього жити там. Вона знову навідріз відмовляється, і він вирушає до неї. Але по дорозі його кусає змія і він помирає. Ось така історія чоловіка, який об'їздив пів світу, але кохання тримало його в Україні.
Коли про людину знаєш просто імя, дату народження та смерті, то це просто людина. А коли ще є якісь характеристики, то це особистість. Ось все що знаю про одну свою пра пра бабцю, це те що вона курила люльку, можливо перша феміністка в нашому селі))
Дякую за надзвичайно цікавий випуск! На моменті розмови про кладовища стало трошки сумно. В моєму рідному містечку на Поділлі совки зруйнували цвинтар, де були поховання ще 17ст. На його місці побудували універмаг і багатоквартирний будинок...
років 15 тому я найшов сайт призвіщ, ну по приколу пошукав своє, бо для України воно було рідке і знайшов в сибіру одну дівчинку, яка була дуже здивована, бо вона себе вважала китаянкою, а я їй раптом відкрив очі))
Слухаю ваш гугл-подкаст, і пишу коментарі тут) Дуже дякую усім вам, - і пану Юрію, і пану Богдану (й усій команді Ukrainer) за ваші цікаві та важливі проєкти, і за вашу цікаву розмову
у мене є знайома зі Львова з прізвищем, котре ви згадували :) кинула їй посилання на цю розмову, попросила глянути на відповідній хвилині. якщо відпише - попрошу з вами зв'язатись :)
3 місяці пошуку по церковних книгах, відкритих базах і я був не збожеволів від тої таски, яку сам собі вигадав. Квест ще той. Дійшов до висновку, що краще заплатити комусь за таку роботу, але немає розуміння кому дати таке замовлення і, що найголовніше, як верифікувати результат чужої роботи. Тому поки думаю про це. Чи повторна ітерація, чи ні. Але записи про розстріли «тройками» далеких родичів мене трохи шокувала.
Я також з Сумщини, з півночі області і у нас в селах така сама традиція була збиратись на поминальний обід на могилках, але дійсно десь років 10-12 все стало змінюватись координально. Традиція зникає. Цей ритуал поминального дня у українців дуже схожий на мексиканський день померлих коли вони також ходять на могили родичів і приносять їм пригощання . Це чудова традиція бо за такими столами збираються родичі і декого вдається побачити лиш раз на рік бо живуть далеко, а от на могили приїхати то завжди був святий обов'язок.
У першій половині 19 ст. Під час колонізації Північного Причорномор'я, а саме Буджаку, приїхало багато втікачів від кріпацтва на вільні землі. Я знайшла 5 родин першопоселенців, від яких пішла наша сімя. Залишилось знайти 2 покоління ще і дерево буде готове.
Класний випуск. Цікава тема. Відновлення родоводу потрібно робити бо нашу історію десятками літ знищували .. А от ідея з гранітними плитами на яких заражений водій за кермом, чи пожежник в формі, чи рибалка на ставку, то дещо смішно може бути, але так і не погано бо з часом нащадки так побачать ким був і прапрадід чи прапрабаба, якщо вже ніхто розказати не зможе хоч загальних фраз
Мій дід під час другої світової служив в тилу на Далекому Сході, і є легенда, що він там мав жінку і дитину, але потім повернувся сам, і вже тут одружився з бабцею, яка померла, як татові було 2 роки. Коли він одружився вдруге, то кажуть, що ніби та жінка з рашки приїжджала до нього, але друга дружина її вигнала. Така історія. А в другого діда в родині був родич, якого всі кликали дід Бог, але ніхто не знає чому.
Знайомий з проводами на кладовищах також. На Луганщині, у Попасній, якщо конкретніше. Все дитинство пам'ятаю таке. Все місто збирається на кладовищі, всі сидять поминають, їдять за столами біля могил родичів. Мало чи не єдиний день року коли всі родичі збираються в одному місці)
У нас, пам'ятаю, в Полтавській обл. було суворе правило - нічого з кладовища додому не забирати! Залишки їжі відносили до церкви, цукерки треба було всі роздати, або лишити на могилах у родичів. Алкогоголю брали впритик, але раптом! лишався- виливали на могили. Навіть кульочок від їжі і тряпку, якою прибирали, викидали на смітник біля кладовища. Старенький віник залишали десь під лавкою. Навіть якісь келишки, стаканчики там лишали.
кароч, чуваки, оце теж зайнявся дослідженням, але шось про myharitance не чув, зайшов, зареєструвався, а там якись чувак по одному з моїх сіл навалив велечезно дерево, де напевно є всі по маминій лінії
Декілька років складаю генеалогічне дерево, реально для мене це виявилось якоюсь розрадою в часи війни, бо затягує цей процес дуже) ніби розгадуєш якусь таємницю і збираєш факти по крихтам) завжди слухала історію про дядька моєї бабусі, який втік від радянського союзу у Францію і у 80-х їм прийшов спадок від нього (звичайно радянська влада майже всі гроші забрала собі, а залишок видала такими «купонами», які можна було витрачати тільки в декількох магазинах). Я почала шукати про нього інформацію і знайшла, що він був у війську УНР з братом, знайшла його прописки у Франції і навіть місце, де його поховали. Тепер планую відвідати його могилу.
@@yt-2 найбільше мене засмучує, що він похований на так званому «російському» цвинтарі у Франції, там різні російські культурні діячі і на вікіпедії пише, що цей цвинтар фінансувала росія до 2022 і путін туди приїжджав🫠 так шо прийдеться відвідати «потойбічний руський мір»)
2:16:10 Я з Миколаївської області і у нас у селищі також була традиція влаштовувати пір у день поминок на кладовищі, правда столи у нас на кладовищі, все таки, менші були, чоловік на 6-8 максимум. Але з початку 2010х подібна практика ставала все менш і менш розповсюдженою, а я у власній родині я пам'ятаю таке лише в першій половині 2000х, ще коли я був у молодших класах.
На тему кладовищ, був такий ізраїльський стартап, умовно апворк, там можна було найняти людину щоб вона доглядала за могилою десь в іншій країні, наприклад, шось тіпа підписки. Почалося теж з якихось рандомних кладовищ, але стало спектром послуг, які там як пропонують ті, хто знайшов занедбані могили, так і ті, хто шукає виконавця у конкретній локації.
01:12 до речі щодо надгробків: їхнього впорядкування, реєстрації, фотографування, відкочування, чищення й збереження існує бомбезна книга українською мовою видана в 2022 р. в Варшаві видавництвом Polonica “Підручник з інвентаризації кладовищ і надгробків. Досвід та практичні поради польських інституцій»
похвалюся, маю паперовий родовід своїх предків зроблений десь років 100 тому, по деяких лініях доходить до 17 століття. а маю прадіда, від якого власне моє прізвище який зник безвісти в другій світовій і ніхто нічого точного про нього не знає(( було б цікаво дізнатись більше, бо в сім'ї є не то легенди не то надії що він походить від одного з січових отаманів. щодо сервісів родоводу є безкоштовний family echo, з якого можна почати. він звісно без плюшок my heritage але останній коштує своїх грошей, якщо захоплення буде стабільне можна мігрувати.
Добрий день. Дуже цікава тема і захотілося собі зробити генеологічне дерево. Виникло питання, що до збереження конфіденційності в застосунку. Як там працює збереження персональних даних? Бо виглядає так, що ти можеш написати велику кількість інформації про себе і своїх родичів і до тебе може приєднатися будь хто ( кого програма може визначитися як вашого родича) і подивитися всю цю інформацію.
+1 цьому запитанню. Теж не користуюся MyHeritage, розказую чому. Колись давно спробував цей сервіс, додав тоді може карточок 10 і забив. Через роки, знову зʼявився інтерес, купив ліцензію до іншої програми, яку вже не буду рекламувати, але там все зберігається локально. Ну зробив я собі дерево і згадав про MyHeritage. Створив собі новий аккаунт, спробував демо-версію. Пишу прізвища, які мене цікавлять, щоб може знайти якісь цікаві документи, і знаходжу ті карточки, які я сам колись зробив з іншого аккаунту. З того моменту стало стрьомно. І не можу сказати, що заради «колаборації», готовий ділитися всією інформацію по родоводу. Бо окрім прізвищ, імен і дат, там є і характеристики людей, інша інформація, яка може інтерпретуватися по-різному…
Дякую вам! Цікаво і одночасно сумно чогось. Всі мої діди і баби почивають на кладовищах, одне з яких розбомблене разом з селом на Луганщині, та й інше у окупації. Також пригадались часи, як у нас на «батьківські дні» всі кого не бачив рік і більше мали за обов’язок приїхати на могилки, випити 20 грам і залишками у формі хреста полити зверху могили. Мене тоді це так дратувало, бо ми з мамою там квіти висаджували а ці тітки з дядьками поливали їх алкоголем))
1:10:43 все, я зрозуміла, коли помру, то треба заготувати гарний добротний надгробок, щоб людям було зручно фотки робити або відчищати від бруду. Тепер зрозуміло, чого бабці збирають собі на могилу. Все сходиться.
Дійсно, проводи особливий день в Сумській області. І дійсно на межі з Полтавської і Харківською областю, зокрема, Охтирський район, у цей день цвинтарі наповнюються людьми, які приносять їжу, напої, обов'язково цукерки, крашанки на могили. У моїй сім'ї прийнято ходити на два цвинтарі у цей день у сусідніх селах, адже предки переселялися впродовж життя
Дякую за тему! Дуже цікава і близька. Складаю родовід багато часу. Через цю призму вивчаю історію. Найбільш вивчена частуна пращурів з Фастівщини. Як можна поділитися своєю працею з людьми? Мyheritage не люблю, хоча там є 2 моїх дерева. Як зробити спільне дерево, скажімо по районам, чи відштовхуваючись від центрального містечка? Може хтось має досвід.
Від бабів😂: Про помаранчеву революцію підтверджую, в той рік народилася моя дитина, я хотіла їй показати що було і дуже здивувалася, що так мало пошук видає На myheritage також потихеньку будую, але нерегулярно..
Історія про родичів: моєму двоюрідному діду купили нові черевики. І щоб не набрати в них снігу, моя прабабуся йшла перед ним 5 км до автобусної зупинки і протоптувала стежку. Бабуся розказувала як у нашому селі в когось з'явився перший кольоровий телевізор чи перша машина. Розказувала як тяжко діти працювали в колгоспі замість уроків в школі чи просто допомагали батькам на роботі. Про худорлявого колгоспного коня якого люди самі підгодовували і напоювали, щоб він мав сили догорати їм города. Як на папері завищували врожайність, щоб виконати план п'ятирічки.
Щодо мови викладання у 1990-х роках, на Сході України. Наприкінці 90-х я два роки навчався у луганській школі, - усе викладання було московським діалектом. Як же я здивувався, коли у 2018-му вперше дізнався, що, виявляється, моя школа, і ще 3-4 школи, на весь Луганськ, викладали московським. А всі інші (кілька десятків шкіл, мабуть), навіть у 1990-ті, викладали українською мовою (!).. Друга історія. Мій ровесник, який жив у селі на Донеччині, усі 10 років навчався у школі з українською мовою викладання
Моя історія про неграмотність: Материнська гілка має призвіще Маріянко. Покійний дідусь був в паспорті Мар'янко. Спадщину мати оформляла через це через суд відповідно))) Колись мені потрапили на очі мамині похвальні листи (це така штука, яку давали відмінникам). Одна сільська школа з року в рік виписувала похвальні листи по різному: Марьянко, Маріянко, Мар'янко, Мар'їнко, Маръянко(!)...
34:07 моя тьотя на початку девʼяностих пішла працювати на кондитерську фабрику бо : «Якщо не платитимуть, то хоч поїсти на фабриці зможу». Її мати (моя бабуся) пережила голодомор, бачила як померла від голоду молодша сестра.
я з тих в кого все складно, батько мене кинув колибула маленька, і я не хочу спілкуватися з тією стороною, а бабуся по мамі сирота через війну і інфу дістати не можливо, сім'я дідуся з болот. тому трохи задрю людям які можуть ось так вивчати свій родовід
Пане @logvynenko, можете підказати , хотів замовити аналіз днк з myheritage, але виявилося що вони зараз аналізи не доставляють в Україну. Забрати думаю можна через відділення НП в Європі, але питання як відправити на адресу в Німечині теж НП курєром? Як Ви відправляли ДНК? не хочеться щоб потім аналізи і гроші втратити з неможливістю доставки пробірок(
Щодо родичів з країн, окупованих московськими терористами. З самого дитинства я знав, що мої прадід та прабабуся жили на території сучасної ростовської народної республіки, за 30-50 км від Луганська. Мої старші родичі казали, що мої прадід та прабабуся були "руцкімі". І я, котрий не цікавився історією нашої країни, та московських боліт, вірив у це, майже до 2014-го. З початком війни я почав цікавитись історією України та боліт. І тоді я засумнівався: "а може, мої предки були українцями?". Знаю, що вони були донськими козаками. Але ж, на болотах справжніх, корінних (саме "маZковскіх") козаків не може бути за визначенням. Бо козаки - це вільні люди. Отже, я поки що прийшов до висновку, що ці мої предки були помосковичені, і їх села були окуповані москвою десь у 18-му - початку 20-го століть
00'36 школа до 10 класу була далеко не в кожному селі, може в перший клас і можна було ходити в своєму селі, але точно не закінчити школу. і мова зараз навіть не про бабусь, а цілком собі про Вінничину 70рр 20 ст.
1:48:23 про це трохи розказували на каналі комік+історик, у них була передача про Суми. На скільки я пам'ятаю, то росія оминала цю область, навіть не намагаючись їх до себе приписати
мене мама постійно гальванізує- ой треба до батька на могилу, ой там все заросло бур'янами, ой він мені уже у ві сні приходив, і він починає і мені приходити, а воно там дійсно поросло і як подумаєш скільки сапати ті бур'яни але ж приходить! кажу ти ж помер шо ти хочеш, і мусиш перед гробками а потім ще на гробки бо ж не будеш сапати коли всі сидять з цукерками. А до речі сама мама до бабки не їздить, там її сестра доглядає і фото репорти у вайбер скидує, треба буде їй сказати -ой мені бабка у ві сні приходила))
Прослухав на одному диханні. Почав створювати дерево. Дуже тяжкі долі у бабусь і дідусів. Страшно. По відео не зрозумів одне. Навіщо тест? Щоб знайти дальніх родичів закордоном?) На myheritage не можна в Україну замовити(
55:40 - де де) в кейсі! і досі працюють!!! (дивився майже всі диски з фільмами під час атак здичавілих на електро-підстанції, коли інтернету нема і темрява навкруги - ні один фільм не заглючив!)
Цікавий випуск. Але найцікавіше те, що питання безпеки вашого генетичного семплу в якійсь кривій датабазі не було піднято. В Україні не дуже прийнято перейматися про безпеку особистих данних, але це ж критично в цьому кейсі. Скільки про ваші слабкості фізичного та ментального здоров'я можна взнати по геному? Як витік такої інформаії може вплинути на вашу кар'єру та життя? :,)
Вже другий раз скидаю посилання на веселу рекламу теста ДНК, котру Богдан згадував і мабуть ютуб видаляє , чи то ви видаляєте?😮 У всякому разі хто також шукає то 1% viking.
шо значить де компактдиски? у мене тисяча з колекцією аніме)) от почалась війна а у мене весь наруто і бліч і ванпіс! тіки нема свєту)) але є список і по назвам можна пригадувати зміст!))
☕ Підтримати канал можна на бай мі е кофі, тільки ж обирайте мембершип - www.buymeacoffee.com/yt2channel
🤲 Або ставайте спонсорами каналу - th-cam.com/channels/KAWfbrt9PyDH7RAOr2M08g.htmljoin
💳 Або підписуйтесь на патреон - patreon.com/yt2
Буде база від моно?
@@Chalinger123 тільки для вас - base.monobank.ua/22Qqc4wUR4bNua )) правда там лише три рівня)
Вау, такий цікавий і потрібний канал про генеалогію! Дивно, що інші відео про технології, але сподіваюся, що будуть ще про те як скласти свій родовід
Хаха, дуже влучно 😂
А я вже два роки як складаю родовід)) по батьковій лінії дійшов до сьомого коліна)) це дуже цікаво))
Коли знаєш, що наступний тиждень пройде цікаво (якраз додивлюся) 😊
Ніколи не уявляв наскільки тема родоводу та цвинтарів може бути цікавою та веселою! Для мене вона завжди асоціювалася зі "стіною" не знань та відмов від бабусь, типу "нащо воно тобі, синку, треба?". Дякую, Юрко, за ще одну цікаву тему та веселих гостей!
Всі мої гілки пращурів з 1800 р мешкали в тих місцях які зараз окуповані, Приазовський район, Пологівський та Скадовський. Та і могила моєї мами в Бердянську. Але чудово, що багато метрик оцифровано. Зараз досліджую гілку с села Гайчул Запорізької області, і як радісно коли якісь семейні легенди виявляються правдою, або якійсь незначний дитячий спогад допомогає поєднати здавалося те що вже втрачено.
Дивно що ніхто не згадав мульт "Коко", котрий розповідає Про те чому так важливо пам'ятати наших родичів)
Хто не бачив - дуже раджу)
Можу розказати історію про мого прапрадіда.
Він народився в одному з сіл звідки походять мої родичі, але коли досяг зрілості поїхав в Канаду.
Мої родичі говорять що він там непогано влаштувався, мав свою ферму і навіть фото збереглося зроблене в Канаді (і там він справді неповно виглядає, одягнутий не бідно)
Але в його дівчина була в Україні. Він повернувся щоб її забрати, зробив всі документи що дозволяли їй іммігрувати в Канаду. Але вона навідріз відмовлялася їхати з села. І він залишився в Україні, полишивши свою Канадську мрію.
За деякий час вони теж непогано рожилися, і стали багатою родиною (як для села). Але почалася колективізація, і моєму прапрадіду прийшлося віддати все їхнє золото щоб його не арештували, як куркуля.
Залишившись з нічим, він їде за Урал щоб заробити грошей. За декілька років він теж там обживається, і пише лист жінці щоб вона їхала до нього жити там.
Вона знову навідріз відмовляється, і він вирушає до неї. Але по дорозі його кусає змія і він помирає.
Ось така історія чоловіка, який об'їздив пів світу, але кохання тримало його в Україні.
Після цього випуску я краще зрозумів діда, який заморочився тим щоб видати книжку з історією села з величезною кількістю архівних фото
Цей канал просто неймовірний! Кожне відео заходить. Дуже цікаво!
Дякую, пане Юрко)
Коли про людину знаєш просто імя, дату народження та смерті, то це просто людина. А коли ще є якісь характеристики, то це особистість. Ось все що знаю про одну свою пра пра бабцю, це те що вона курила люльку, можливо перша феміністка в нашому селі))
Було ДУЖЕ цікаво, запрошуйте гостей ще!
Юрко - молодець. Дуже круте і корисне відео!
Дякую за надзвичайно цікавий випуск! На моменті розмови про кладовища стало трошки сумно. В моєму рідному містечку на Поділлі совки зруйнували цвинтар, де були поховання ще 17ст. На його місці побудували універмаг і багатоквартирний будинок...
Дуже гарний випуск
Кращого відео не бачив давно.
2 години навіть не помітила як пролетіли...❤
Круто дуже цікавий випуск. Теж захотілось таким занятись)
років 15 тому я найшов сайт призвіщ, ну по приколу пошукав своє, бо для України воно було рідке і знайшов в сибіру одну дівчинку, яка була дуже здивована, бо вона себе вважала китаянкою, а я їй раптом відкрив очі))
Тепер мрію щоб одного дня мені написав Логвиненко і сказав що ми родичі)
В УТ-2 є звичайні випуски, а є такі як та сама страва яку готують тільки по святам. Це очно кутя на новий рік. Хочу побачити продовження випуску
Колись я написав Богдану, що він родич моєї дружини. Але дуууже далекий. Це по ДНК кілька років тому виявилося
Слухаю ваш гугл-подкаст, і пишу коментарі тут) Дуже дякую усім вам, - і пану Юрію, і пану Богдану (й усій команді Ukrainer) за ваші цікаві та важливі проєкти, і за вашу цікаву розмову
- Скільки тобі було років, коли ти доріс до того, щоб почати складати генеалогічне дерево?
- Мені було сьогодні років
Дякую за випуск ❤
у мене є знайома зі Львова з прізвищем, котре ви згадували :) кинула їй посилання на цю розмову, попросила глянути на відповідній хвилині. якщо відпише - попрошу з вами зв'язатись :)
Вау, дякую🫶🫶🫶
Дуже дякую за тему! Неправда, що одним "дідам" то цікаво😜 Дуже надихнуло!
3 місяці пошуку по церковних книгах, відкритих базах і я був не збожеволів від тої таски, яку сам собі вигадав. Квест ще той. Дійшов до висновку, що краще заплатити комусь за таку роботу, але немає розуміння кому дати таке замовлення і, що найголовніше, як верифікувати результат чужої роботи. Тому поки думаю про це. Чи повторна ітерація, чи ні. Але записи про розстріли «тройками» далеких родичів мене трохи шокувала.
Я також з Сумщини, з півночі області і у нас в селах така сама традиція була збиратись на поминальний обід на могилках, але дійсно десь років 10-12 все стало змінюватись координально. Традиція зникає. Цей ритуал поминального дня у українців дуже схожий на мексиканський день померлих коли вони також ходять на могили родичів і приносять їм пригощання . Це чудова традиція бо за такими столами збираються родичі і декого вдається побачити лиш раз на рік бо живуть далеко, а от на могили приїхати то завжди був святий обов'язок.
У першій половині 19 ст. Під час колонізації Північного Причорномор'я, а саме Буджаку, приїхало багато втікачів від кріпацтва на вільні землі. Я знайшла 5 родин першопоселенців, від яких пішла наша сімя. Залишилось знайти 2 покоління ще і дерево буде готове.
Супер цікава тема! Оце думаю теж зайнятись таким
Класний випуск. Цікава тема. Відновлення родоводу потрібно робити бо нашу історію десятками літ знищували ..
А от ідея з гранітними плитами на яких заражений водій за кермом, чи пожежник в формі, чи рибалка на ставку, то дещо смішно може бути, але так і не погано бо з часом нащадки так побачать ким був і прапрадід чи прапрабаба, якщо вже ніхто розказати не зможе хоч загальних фраз
Дуже цікавий випуск. Дякую. Треба лягати спати, а не можу відірватися)
Мій дід під час другої світової служив в тилу на Далекому Сході, і є легенда, що він там мав жінку і дитину, але потім повернувся сам, і вже тут одружився з бабцею, яка померла, як татові було 2 роки. Коли він одружився вдруге, то кажуть, що ніби та жінка з рашки приїжджала до нього, але друга дружина її вигнала. Така історія.
А в другого діда в родині був родич, якого всі кликали дід Бог, але ніхто не знає чому.
які ж гарні дроти для мікрофонів. це єдине для чого я вмикаю відео на хвилинку щоб помилуватись. врешті тільки слухаю)
Знайомий з проводами на кладовищах також. На Луганщині, у Попасній, якщо конкретніше. Все дитинство пам'ятаю таке. Все місто збирається на кладовищі, всі сидять поминають, їдять за столами біля могил родичів. Мало чи не єдиний день року коли всі родичі збираються в одному місці)
У нас, пам'ятаю, в Полтавській обл. було суворе правило - нічого з кладовища додому не забирати! Залишки їжі відносили до церкви, цукерки треба було всі роздати, або лишити на могилах у родичів. Алкогоголю брали впритик, але раптом! лишався- виливали на могили. Навіть кульочок від їжі і тряпку, якою прибирали, викидали на смітник біля кладовища. Старенький віник залишали десь під лавкою. Навіть якісь келишки, стаканчики там лишали.
56:40 діди і дідеси)))
ДІДИКИНІ!
кароч, чуваки, оце теж зайнявся дослідженням, але шось про myharitance не чув, зайшов, зареєструвався, а там якись чувак по одному з моїх сіл навалив велечезно дерево, де напевно є всі по маминій лінії
моцно! Вітаю зі знахідкою)
Декілька років складаю генеалогічне дерево, реально для мене це виявилось якоюсь розрадою в часи війни, бо затягує цей процес дуже) ніби розгадуєш якусь таємницю і збираєш факти по крихтам) завжди слухала історію про дядька моєї бабусі, який втік від радянського союзу у Францію і у 80-х їм прийшов спадок від нього (звичайно радянська влада майже всі гроші забрала собі, а залишок видала такими «купонами», які можна було витрачати тільки в декількох магазинах). Я почала шукати про нього інформацію і знайшла, що він був у війську УНР з братом, знайшла його прописки у Франції і навіть місце, де його поховали. Тепер планую відвідати його могилу.
Крута історія. Напишіть як відвідаєте
@@yt-2 найбільше мене засмучує, що він похований на так званому «російському» цвинтарі у Франції, там різні російські культурні діячі і на вікіпедії пише, що цей цвинтар фінансувала росія до 2022 і путін туди приїжджав🫠 так шо прийдеться відвідати «потойбічний руський мір»)
Дуже цікавий випуск!❤
2:16:10 Я з Миколаївської області і у нас у селищі також була традиція влаштовувати пір у день поминок на кладовищі, правда столи у нас на кладовищі, все таки, менші були, чоловік на 6-8 максимум. Але з початку 2010х подібна практика ставала все менш і менш розповсюдженою, а я у власній родині я пам'ятаю таке лише в першій половині 2000х, ще коли я був у молодших класах.
Мій двоюрідний дядько, у 1960-ті, ходив до сільської школи майже за 10 км
«рідке прізвище»👍😂
На тему кладовищ, був такий ізраїльський стартап, умовно апворк, там можна було найняти людину щоб вона доглядала за могилою десь в іншій країні, наприклад, шось тіпа підписки. Почалося теж з якихось рандомних кладовищ, але стало спектром послуг, які там як пропонують ті, хто знайшов занедбані могили, так і ті, хто шукає виконавця у конкретній локації.
01:12 до речі щодо надгробків: їхнього впорядкування, реєстрації, фотографування, відкочування, чищення й збереження існує бомбезна книга українською мовою видана в 2022 р. в Варшаві видавництвом Polonica “Підручник з інвентаризації кладовищ і надгробків. Досвід та практичні поради польських інституцій»
Цікаво, дякую
Сашко на Проводах прямо як вікінги у залі довгого будинку під час поминання полеглих воїнів на Славу Одіна!
похвалюся, маю паперовий родовід своїх предків зроблений десь років 100 тому, по деяких лініях доходить до 17 століття. а маю прадіда, від якого власне моє прізвище який зник безвісти в другій світовій і ніхто нічого точного про нього не знає(( було б цікаво дізнатись більше, бо в сім'ї є не то легенди не то надії що він походить від одного з січових отаманів.
щодо сервісів родоводу є безкоштовний family echo, з якого можна почати. він звісно без плюшок my heritage але останній коштує своїх грошей, якщо захоплення буде стабільне можна мігрувати.
Що б не розказував Богдан, я завжди у захваті. Як йому це вдається?
Добрий день. Дуже цікава тема і захотілося собі зробити генеологічне дерево. Виникло питання, що до збереження конфіденційності в застосунку. Як там працює збереження персональних даних? Бо виглядає так, що ти можеш написати велику кількість інформації про себе і своїх родичів і до тебе може приєднатися будь хто ( кого програма може визначитися як вашого родича) і подивитися всю цю інформацію.
+1 цьому запитанню. Теж не користуюся MyHeritage, розказую чому.
Колись давно спробував цей сервіс, додав тоді може карточок 10 і забив. Через роки, знову зʼявився інтерес, купив ліцензію до іншої програми, яку вже не буду рекламувати, але там все зберігається локально. Ну зробив я собі дерево і згадав про MyHeritage. Створив собі новий аккаунт, спробував демо-версію. Пишу прізвища, які мене цікавлять, щоб може знайти якісь цікаві документи, і знаходжу ті карточки, які я сам колись зробив з іншого аккаунту. З того моменту стало стрьомно. І не можу сказати, що заради «колаборації», готовий ділитися всією інформацію по родоводу. Бо окрім прізвищ, імен і дат, там є і характеристики людей, інша інформація, яка може інтерпретуватися по-різному…
У мене багато росіян в гілках дерева і по багатьох є історичні справки, з українською частиною родини так не пощастило. Богдану привіт 😊
1:26:25 Epson fast photo ff-680w раптом комусь в пошуку видасть 😊
34:25 моя бабуся ходила 10 км до школи в райцентр, але напевно останні 2 роки.
36:00 моя бабуся ходила далеко в школу і чоботи були одні на трьох, тому вона закінчила лише 4 класи, бо чобіт не було. Село 200 км від Києва
Якби в мене був збіг з Сашком "ДНК-дядечко всія Києва" Лютим, то я б точно відповів)))
я ще 2 тести маю зробити, так шо побачим)
@@sashkoliutyj Ну, хіба що якихось східняків занесло)))
Дякую вам! Цікаво і одночасно сумно чогось. Всі мої діди і баби почивають на кладовищах, одне з яких розбомблене разом з селом на Луганщині, та й інше у окупації. Також пригадались часи, як у нас на «батьківські дні» всі кого не бачив рік і більше мали за обов’язок приїхати на могилки, випити 20 грам і залишками у формі хреста полити зверху могили. Мене тоді це так дратувало, бо ми з мамою там квіти висаджували а ці тітки з дядьками поливали їх алкоголем))
1:10:43 все, я зрозуміла, коли помру, то треба заготувати гарний добротний надгробок, щоб людям було зручно фотки робити або відчищати від бруду. Тепер зрозуміло, чого бабці збирають собі на могилу. Все сходиться.
Дійсно, проводи особливий день в Сумській області. І дійсно на межі з Полтавської і Харківською областю, зокрема, Охтирський район, у цей день цвинтарі наповнюються людьми, які приносять їжу, напої, обов'язково цукерки, крашанки на могили. У моїй сім'ї прийнято ходити на два цвинтарі у цей день у сусідніх селах, адже предки переселялися впродовж життя
Класний і дуже потрібний етер, Але, я щось не маю довіри до тих тестів
1:19:24 У моєї родички у дворі похований брат предка, який помер маленьким під час городомору.
Клааас!!!💙💛
Столи з їжею на кладовищі близько Великодня на Буковині теж
Дякую за тему! Дуже цікава і близька. Складаю родовід багато часу. Через цю призму вивчаю історію. Найбільш вивчена частуна пращурів з Фастівщини. Як можна поділитися своєю працею з людьми? Мyheritage не люблю, хоча там є 2 моїх дерева. Як зробити спільне дерево, скажімо по районам, чи відштовхуваючись від центрального містечка? Може хтось має досвід.
досвіду не маю
Цікаво, а у вас там часом зі Снітинок чи Офірних нема Ласкавих?)
Вітаю. Ні, не зустрічала . Але треба ще придивитися Здебільшого у мене записи 19-го сторіччя.
Від бабів😂: Про помаранчеву революцію підтверджую, в той рік народилася моя дитина, я хотіла їй показати що було і дуже здивувалася, що так мало пошук видає
На myheritage також потихеньку будую, але нерегулярно..
У мене на каналі є відео про 2004 рік, запрошую 😎
Історія про родичів: моєму двоюрідному діду купили нові черевики. І щоб не набрати в них снігу, моя прабабуся йшла перед ним 5 км до автобусної зупинки і протоптувала стежку.
Бабуся розказувала як у нашому селі в когось з'явився перший кольоровий телевізор чи перша машина. Розказувала як тяжко діти працювали в колгоспі замість уроків в школі чи просто допомагали батькам на роботі. Про худорлявого колгоспного коня якого люди самі підгодовували і напоювали, щоб він мав сили догорати їм города. Як на папері завищували врожайність, щоб виконати план п'ятирічки.
Щодо мови викладання у 1990-х роках, на Сході України. Наприкінці 90-х я два роки навчався у луганській школі, - усе викладання було московським діалектом. Як же я здивувався, коли у 2018-му вперше дізнався, що, виявляється, моя школа, і ще 3-4 школи, на весь Луганськ, викладали московським. А всі інші (кілька десятків шкіл, мабуть), навіть у 1990-ті, викладали українською мовою (!).. Друга історія. Мій ровесник, який жив у селі на Донеччині, усі 10 років навчався у школі з українською мовою викладання
Чернігівська область, Борзнянський район( тепер Ніжинський), село Комарівка: гробки називають, стелили рушники між могилами і поминали
Тест ДНК замовляли на май херітедж чи де? бо я в них не бачу доставку в Україну
Моя історія про неграмотність:
Материнська гілка має призвіще Маріянко. Покійний дідусь був в паспорті Мар'янко. Спадщину мати оформляла через це через суд відповідно)))
Колись мені потрапили на очі мамині похвальні листи (це така штука, яку давали відмінникам). Одна сільська школа з року в рік виписувала похвальні листи по різному: Марьянко, Маріянко, Мар'янко, Мар'їнко, Маръянко(!)...
1:47:05 - оце було дуже цікаво почути про свою малу батьківщіну, воу
І на УТ-2 про Суми не забувають🙏
💛💙
34:07 моя тьотя на початку девʼяностих пішла працювати на кондитерську фабрику бо : «Якщо не платитимуть, то хоч поїсти на фабриці зможу». Її мати (моя бабуся) пережила голодомор, бачила як померла від голоду молодша сестра.
та бо індусам важливо знати з якої ти касти а це треба довести тому і архіви)) а то кожен почне розказувати що він кшатрій
ГЕНЕОЛОГІЯ - ось потрібне вам слово, шановні ведучі.
Гінекологія) ГенеАлогія
Перший коментар і не обов'язково бути підписаним
я з тих в кого все складно, батько мене кинув колибула маленька, і я не хочу спілкуватися з тією стороною, а бабуся по мамі сирота через війну і інфу дістати не можливо, сім'я дідуся з болот. тому трохи задрю людям які можуть ось так вивчати свій родовід
тут тільки тести ДНК. бажано кілька шт
01:47:20 Можна дати посилання на цю газету про протестні настрої щодо русифікації шкіл міста Суми?
Пане @logvynenko, можете підказати , хотів замовити аналіз днк з myheritage, але виявилося що вони зараз аналізи не доставляють в Україну. Забрати думаю можна через відділення НП в Європі, але питання як відправити на адресу в Німечині теж НП курєром? Як Ви відправляли ДНК? не хочеться щоб потім аналізи і гроші втратити з неможливістю доставки пробірок(
Щодо родичів з країн, окупованих московськими терористами. З самого дитинства я знав, що мої прадід та прабабуся жили на території сучасної ростовської народної республіки, за 30-50 км від Луганська. Мої старші родичі казали, що мої прадід та прабабуся були "руцкімі". І я, котрий не цікавився історією нашої країни, та московських боліт, вірив у це, майже до 2014-го. З початком війни я почав цікавитись історією України та боліт. І тоді я засумнівався: "а може, мої предки були українцями?". Знаю, що вони були донськими козаками. Але ж, на болотах справжніх, корінних (саме "маZковскіх") козаків не може бути за визначенням. Бо козаки - це вільні люди. Отже, я поки що прийшов до висновку, що ці мої предки були помосковичені, і їх села були окуповані москвою десь у 18-му - початку 20-го століть
00'36 школа до 10 класу була далеко не в кожному селі, може в перший клас і можна було ходити в своєму селі, але точно не закінчити школу. і мова зараз навіть не про бабусь, а цілком собі про Вінничину 70рр 20 ст.
Доречі викрадення медалей це дуже часте явище було у моїх 3 дідів мінімум їх крали
Хлопці так написали б посилання на статтю
а де б її варто було написати? бо в описі вона першим же лінком)
Ось я цього і боюся, що в мене там будуть розіяне
55:41 упоровся по фізичним носіям і почав збирати диски/касети від улюблених виконавців. Чисто приємна фізична річ + виконвця підтримати можна.
сам з Слобожанщини і дерево роблю по троху...
1:48:23 про це трохи розказували на каналі комік+історик, у них була передача про Суми. На скільки я пам'ятаю, то росія оминала цю область, навіть не намагаючись їх до себе приписати
мене мама постійно гальванізує- ой треба до батька на могилу, ой там все заросло бур'янами, ой він мені уже у ві сні приходив, і він починає і мені приходити, а воно там дійсно поросло і як подумаєш скільки сапати ті бур'яни але ж приходить! кажу ти ж помер шо ти хочеш, і мусиш перед гробками а потім ще на гробки бо ж не будеш сапати коли всі сидять з цукерками. А до речі сама мама до бабки не їздить, там її сестра доглядає і фото репорти у вайбер скидує, треба буде їй сказати -ой мені бабка у ві сні приходила))
Дуже цікаво. Треба маму загрузити, щоб зайнялася цим, поки огороди не почалися)
My heritage пише, що неможливо доставити тест в Україну. Як Ви користуєтесь їх послугами, підкажіть, будь ласка?
Вже знайшла, через нову пошту можна форвард робити, питань немає, пішла замовляти))
Прослухав на одному диханні. Почав створювати дерево. Дуже тяжкі долі у бабусь і дідусів. Страшно.
По відео не зрозумів одне. Навіщо тест? Щоб знайти дальніх родичів закордоном?) На myheritage не можна в Україну замовити(
55:40 - де де) в кейсі! і досі працюють!!! (дивився майже всі диски з фільмами під час атак здичавілих на електро-підстанції, коли інтернету нема і темрява навкруги - ні один фільм не заглючив!)
Ого, круто, які болванки купували?)
@@yt-2 зараз гляну які там вони в більшості) upd: майже усі від Verbatim (dvd) привід подивитись - не дуже приємний, але ж як врятували ☺
мій брат викинув всі фото всіх родичей по лінії батька(
О, поділіться Зубенками) може то мої😂😂😂
Ізубенки чи Зубенки? Зубенків багато, а Ізубенки - то мої)
@@logvynenkoаааа, сорі, не розчула)
1:02:58 вчився і не встиг закінчити!
Цікавий випуск, сам нещодавно почав думати про пошук своїх пращурів. А тут так вдало вийшло відео
Цікавий випуск. Але найцікавіше те, що питання безпеки вашого генетичного семплу в якійсь кривій датабазі не було піднято. В Україні не дуже прийнято перейматися про безпеку особистих данних, але це ж критично в цьому кейсі. Скільки про ваші слабкості фізичного та ментального здоров'я можна взнати по геному? Як витік такої інформаії може вплинути на вашу кар'єру та життя? :,)
нещодавно ж наче одну з цих контор зламали
Як може вплинути?
2:03:52 о, прикольно, може десь і мої предки по сьомому коліну десь з тим двоюрідним дідом Логвиненка були 😅 ото тісний світ
2:05:39 оооо, може не в сьомому, а десь в п'ятому 😳
Вже другий раз скидаю посилання на веселу рекламу теста ДНК, котру Богдан згадував і мабуть ютуб видаляє , чи то ви видаляєте?😮
У всякому разі хто також шукає то 1% viking.
Ми не видаляли)
так а майхерітейдж платний берете чи ні?
говорили ж що платний
Моя бабуся ходила пішки в школу в сусіднє село. Прізвище в неї дуже поширене, не уявляю скільки сотен тисяч людей з таким самим
Ще стаття на Радіо свобода 1945-2020 Партизанская "романтика": грабежи и насилие в тылу врага
25 марта 2020
так а де досліджувати?)
перше посилання в описі описує десяток ресурсів де це можна робити
@@yt-2 дякую! що саме Ви юзали?
шо значить де компактдиски? у мене тисяча з колекцією аніме)) от почалась війна а у мене весь наруто і бліч і ванпіс! тіки нема свєту)) але є список і по назвам можна пригадувати зміст!))
а дисковод є?)
@@yt-2 є сіді-плеєр, типу відака тіки для компактів і для тєлєка, має працювати
@@sergeivakalchuk4407 а ви перевірте)