🌻📚🥀В 1918 pоці Hаталія Кобринська підготувала збірку «Воєнні новели», в яких змальовувала своє бачення війни та її руйнівний вплив на життя простих людей. Ці твори - уболівання за долю українського народу, поділеного кордонами, втягненого у чужу війну за примарні, навіть згубні ідеали. Пропоную деякі з них.
Дякую за гарно прочитані твори...Щемить серце,бо третю війну переживає наша українська земля і її люди.Смерть,біль,горе,сльози, вдови,сироти,каліки...Історія,нажаль,нікого і нічого не вчить...
Красно дякую, всій вашій команді. Бажаю процвітанню каналу.
Як же все схоже на сьогодення! Слухала ридаючи останню повість про біль війни. Дякую за працю, пані Лілія Мироненко!
Дуже дякую Вам за прекрасне прочитання рідних творів❤❤❤
Дуже дякую! Так схоже на теперешній час...🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Війна, знову війна
...знову горе, смерті, зламані долі. Боже милосердний!!!! Спаси наш народ!!!!
Дякуємо🙏🙏🙏🙏🙏
Гарно прочитано. Дякую. Особливо сподобалося останнє оповідання "Каліка". Від долі не втечеш.
Наталя Кобринська, одна із тих громадських діячок, якій сучасні жінки мають бути вдячні за те, що можуть жить своїм життям і займатись тим чим хочуть
ДЯКУЮ.
❤❤❤
🌻📚🥀В 1918 pоці Hаталія Кобринська підготувала збірку «Воєнні новели», в яких змальовувала своє бачення війни та її руйнівний вплив на життя простих людей. Ці твори - уболівання за долю українського народу, поділеного кордонами, втягненого у чужу війну за примарні, навіть згубні ідеали.
Пропоную деякі з них.
Дякую за гарно прочитані твори...Щемить серце,бо третю війну переживає наша українська земля і її люди.Смерть,біль,горе,сльози, вдови,сироти,каліки...Історія,нажаль,нікого і нічого не вчить...
Як тоді так і тепер.
Не вміють люди жити на землі.