Дякую вам щиро за розповідь про Брільку! Переконалася, що таки не варто мені її купувати, оскільки хотіла дізнатися через книгу більше про Грузію минулого століття, але, певно, це буде не через неї. Дуже тригернуло, що багато уваги приділяється росії та пов'язаних там подій, не можу спокійно читати про це. І засмучують слова авторки про грузинську мову, можливо, через те, що багато хто так говорив й про українську, але точно відштовхує. Дякую за відео! Прекрасно виглядаєте з новою зачіскою 😍
дякую велике за комплімент! так, я думаю, що ми (я точно) так гостро сприймаємо слова про мову, бо це наче щось особисте чи принаймні дуже знайоме і болісне, навіть якщо це не про нашу мову
Дякую за відгук на Брільку! Дуже хотіла прочитати навіть попри ваші негативні емоції, але як тільки ви почали розповідати про позицію авторки щодо російської культури та грузинської мови, бажання купувати відпало )))))
Дякую за відео і, зокрема, за огляд "Брільки", чекала на нього) Сама купувати і читати цю книжку не планувала і не планую, тож ваші враження дуже цікаво було послухати)
пані, вам дуже пасує зачіска! коротше, я так бачу, що Брілька в прольоті, я думала, там буде про Грузію. я люблю через художню літературу дізнаватися історію країни, я так вивчила історію балканських воєн. щодо авторчиних слів про мову, то це взагалі ганебно, вайби ХІХ століття якогось. думаю, вплинуло те, що вона емігрантка справді, у неї з грузинської, може, В1, а не С2, тому їй і тяжко. щодо книжки про моделей, то в мене взагалі є такий інсайт™, що це якась східноєвропейська наша риса шукати, що національність має про щось сказати, а люди із західної Європи можуть навіть не вникати, що серби зробили геноцид, бо для них уся ця територія з вайбом «там живуть дракони». дуже зацікавила книжка Орвелла, я довгий час збираюся почитати «Данину Каталонії», Кулеба її радить у своїй книжці. моя подруга вже почала читати «Культурну експансію» і теж розгублена через стиль, каже, що деякі есе нагадують її курсову на 2 курсі за вайбом. дякую вам за відео, як завжди неперевершений контент
дякую за комплімент! якщо таки захочете Брільку, то можу позичити. я теж думала про її рівень володіння грузинською, але тоді з боку Ніно було б чесно прямо про це сказати, таке. та, я згодна про те шо для вестернів переважно вся територія східної європи - дикий неверленд, ще не вистачало розбиратися з тими націями. Орвелл чудово пише, я читала у нього ще "Доньку пастора" - і так мені вона до серця прийшлася, що маю намір тепер почитати всі його книжки. "Данина Каталонії" теж у планах!
дякую за чудове відео! дуже чекала ваш відгук на Брільку, читати поки не планую, можливо в електронному варіанті, а от Довгопол треба хоч щось прочитати, бо планувала, але ніяк щось руки не доходять 😅
Дуже чекала твого відгуку на Брільку! Дякую, що ти її прочитала і мені не доведеться😅 до речі, захоплююся тим як ти детально, а головне спокійно розповіла про свої враження, чудова витримка. Для мене лишається загадкою чому Комора видала цю книгу, чим вона є цінною для українців? Якби такий роман написала умовна Таня Малярчук, та ще й просувала б такий самий дискурс про мови, це була б зрада зрадонька!
дякую! я думаю, що Комора дає своїм читачам можливість оцінити грузинську оптику на себе, ця оптика необов'язково має бути патріотичною чи подобатися нам, але цей текст може нам пояснити як грузини опинилися там, де вони опинилися зараз. Оксана Стефанівна про цей роман писала в себе на фб в тому числі такою фразою: "...початок найвідомішого сучасного роману про Грузію (написаного, нотабене, вже німецькою!), що якраз з місця й відповідає на всі ті "чому?" і "як так можна було?"..."
Хотіла спитати у вас поради, зараз читаю другу частину з трилогії Аберкромбі Перший закон, купляла за вашою порадою, мені дуже подобається, хотіла запитати щось іще такого плану, бо я не дуже розбираюсь у всіх цих безкінечних фентезі серіях, а ще б залюбки почитала і інші якісь. Дякую за чудове відео, ну Брільку я точно не планувала купляти та і ще за такі гроші, достатньо і вас послухати)
@@GrumpyReaderkaах я забула там написати що окрім Аберкромбі читала Володаря перстнів і Відьмака, але ж вони як класика вважаються, люблю. Дивилась на Сандерсона і Лі Бардуго ще, які ваші улюблені?
@@beatrixkiddo5887 я не читала Сандерсона ще, але хочу :) у Лі Бардуґо мені подобається Кеттердамська дилогія і Дев'ятий дім. подумала, що ще можна звернути уваги на Оповістки з Меекханського прикордоння від Веґнера, мені здається, що в них є щось схоже з Аберкромбі, принаймні за настроєм
Дуже цікаво було послухати ваш огляд на Брільку. У мене склалося враження, що авторка намагалася показати, який вплив мала росія на Грузію (в плані зросійщення і пригноблення). Тому показала героїв, які прагнули потрапити в москву, які захоплювалися росією, брали участь у російській історії і т.ін.
частково я згодна з вами, це справді було, але при цьому авторка кілька разів вустами Ніци підкреслює, що це грузини самі собі винні, не треба приплітати Росію. якби я не читала її інтерв'ю, то подумала б, що це художній прийом, покликаний показати, що у Ніци дуже специфічне сприйняття історичного контексту, але нині я сумніваюсь, можливо, авторка справді такої думки. я не знаю, це дискусійна книжка про яку можна добре сперечатися :)
Ви б знали як я потішилася, коли побачила, що Ви виклали довге відео! Дякую, що 55 хвилин тримали мою кукуху❤ Дуже чекала Ваш відгук на Брільку, бо саме придивляюся чи зможу її осилити і чи буде воно варте того. Мені здається, багатьом з нас зараз важко абстрагуватися від такої антиімперської оптики (я теж одна з травмованих українок, що тригеряться на ті ж наративи, що і Ви), тому я не впевнена, що не кидатимуся книгою при кожній згадці російської імперії. І щодо «Культурної експансії» теж з Вами згодна - багато хороших есеїв, але є те, що ми вже мільйон разів читали на фейсбуці. П.С. Дякую Вам за рекомендацію «Гіпотези коханя» - я дочитала і тепер це один з моїх улюблених романсів, біжу шукати інші книги авторки!
дякую вам за таку підтримку! і я просто надзвичайно втішена і розчулена, що вам сподобалася "Гіпотеза кохання". ризикну ще порадити "Пляжне чтиво", що буде виходити в Артбукс, я дуже люблю цей романс, можливо, вам теж сподобається
О, я теж читала "Ринок м'яса". Навіть не підозрювала, що це трилогія. Дякую за інформацію) цікаво, чому видавництво вирішило видати саме другу книгу трилогії. Дивне рішення, як на мене
Такий ґрунтовний відгук на Брільку, ніби сама книгу прочитала😅 Задивлялась на книгу, але ж ця жаба, що душить і не дає купити, а тепер думаю, що дочекатись перших відгуків було вдалим рішенням. Дякую!
Так новий наклад культурної експансії вже в продажу, я вже замовила собі і дуже втішена, що не придбала електронку) Дякую за відгук на Брільку, але після вашої розповіді дуже здивована навіщо у нас видали цю книгу(
сподіваюсь, культурна експансія вам сподобається! видали, гадаю, бо це популярна книга у світі + вона дає можливість зробити свої висновки про грузинів, стан їхньої літератури тощо
@@GrumpyReaderka на початку повномасштабного вторгнення дивилася інтервю з командиром грузинського легіону, і от враження про грузинів від нього було зовсім інше. якщо цікаво, дуже раджу глянути його інтервю на каналі антропологія.
@@missana3929 я не думаю, що грузинський народ можна вичерпно описати або тільки думками командира добровольців, які безперечно заслуговують нашої поваги і пошани, або тільки книгою Ніно) хоча мені було б цікаво почитати й інші зразки грузинської літератури, написані людьми, що, як мінімум, живуть в Грузії і пишуть грузинською
якщо чесно, то взагалі не знаю навіщо вони були потрібні. ну одна все життя мріяла піти в монастир, але так і не пішла (можливо, вона була потрібна, аби хтось доглядав батька-фабриканта, поки основні героїні живуть життя), а інша просто якось невдало вийшла заміж і розчинилася за кадром
ще 2 слова про Грузію, бо я не можу заткнутися, омг. у видавництві Анетти Антоненко я купила колись по знижці 2 книжки грузинів, можливо, там було би більше грузинького контексту, бо вони на внутрішню авдиторію. але там обидва автори чоловіки, що загалом не гріх, але інколи хочеться жіночі досвіди. а в авторки Брільки очевидно орієнтація на риночок, і оце, що ви казали про битви і т.д., мені здається, це навмисно, щоб західні читачі впізнавали маркери. хоча мені, як читачці незахідній краще було б дізнатися про локальні грузинські історії.
@@GrumpyReaderka я взяла «Гурійський щоденник» Гіоргі Кекелідзе, буквально вчора під впливом цього відео вирішила прочитати, вона коротенька, 100 сторінок. скажу відверто, читати було важко, бо багато географічних реалій не візуалізуються, примітки трішки допомагали, але все-таки було досить важко. загалом це книжка таких собі майже не пов'язаних розповідей, які трохи відкривають особливості грузинського життя в селі, трохи відкривають автора. там, до речі, нема компліментарних речей про росіян, але і глибини особливо я не помітила. але я люблю такий жанр, автор показує, як він бачить світ. а інша книжка - це Гурам Одішарія «У Сухумі очікується дощ», там має бути про Абхазію. але там збірка, і проза, і поезія, і якісь нотатки, але вона теж коротка. а хочеться якусь довжелезну історію
Щодо Гуманітарки: за коментарями ТПГ (і за моїм розумінням ситуації), багато авторів не готові зараз називати імена напряму (або навіть детальніше писати про деякі обставини), бо ці люди досі дуже сильно впливають на сфери, де працюють автори статті. Власне, мені есей про музику якраз дуже сподобався, бо у ньому детально розписаний механізм токсичного впливу російського музичного ринку на наш. Конкретні імена для мене тут не мали значення, бо описані ситуації дуже типові і дуже множинні. Але я і очікувала від цілої книжки опису механізмів, а не конкретних прикладів, а у вас очікування могли були іншими.
поважаю вашу думку, але не можу погодитися. якщо автори статті так сильно бояться впливу "цих людей", то їм не варто брати на себе відповідальність говорити про галузь. вибачте, процитую прислів'я "Узявся за гуж, не кажи, що не дуж". уявіть собі есей з цієї збірки, де Євген Лір пише, що одна головна редакторка з одного великого видавництва сказала певну фразу, але уникає конкретики, бо як же, Мар'яна Савка працює там де й він. так само і з музикою, припущу, що якась умовна іринабілик навіть не дізналася б що про неї написали в книжці. більше того, навряд той загадковий російський ведучий зараз має вплив на кар'єру Анжеліки Рудницької, а якщо має, то в неї дуже дивні пріорітети. можливо для вас конкретні імена справді не мали значення, але саме вони надавали б есею достовірності та глибини, як, власне, і зроблено у більшості інших текстів у цій книзі.
@@GrumpyReaderka ну і тут питання не у тому, чи варто зі мною погоджуватися, а в тому, що саме такий коментар був даний третіми особами щодо цієї книжки. А очікування від неї у всіх, звісно, могли бути різні. Я, приміром, думала, що там все буде щось типу статті (дуже короткої і жорсткої) Юлії Оскольської про токсичний ру-вплив у літературі. Більшість есеїв натомість виявилися радше історичними нарисами чи окресленнями проблеми (безумовно, теж важливими і захопливими). Але ну таке, тема піднята дражлива і застаріла, і говорити про неї можна різними способами. До речі, наскільки я зрозуміла, ТПГ готує продовження цієї книжки
@@GrumpyReaderka ну я знаю, що Остап Українець питав про можливу статтю із нової теми у людини, яка в тій темі. Крім того, вони щось прямо писали про те, що не всі теми піднято, ми це знаємо і будемо рухатися далі)
Ні, Ніца мала писати якусь роботу про те, що саме Грузія дала такого монстра як сталін І дружина шоколадного фабриканта не померла при пологах, а після від запалення легень І Костя мав надсерйозну посаду, а не рядову партійну
у Кості була справді серйозна посада, але, мені здалося, вже не безпосередньо військова, він був одним з функціонерів, який наживав собі добро, не гидуючи хабарями. це дещо відрізняється від випробувань підводних човнів. щодо Сталіна, то тут є фраза "мало я зважала на націоналістичну пропаганду, коли писала курсову на тему "Генералісимус - грузин". Мій професор навіть дійшов висновку, що в моїй роботі проступають "зрадницькі тенденції"". навряд чи ви чи я можемо знати, що саме було там написано, а те як Ніца заперечує вплив росіян на долю Грузії та гидує "міфічним патріотизмом" перед адекватними зауваженнями професора доволі показово. так, про запалення легень ви праві, але це сталося невдовзі після пологів, тому я переплутала, дякую, що виправили.
@@GrumpyReaderka увагою до того, як і чому змінювалося те, звідки індустрія брала гроші, і яким чином це могло впливати на контент. Про архітектуру церков, до речі, також було дуже цікаво.
я не ставлю перед собою мету продати книжку) як мені здалося, Ніно йшлося показати колоніальне становище Грузії, можна користатися оптикою, що події у метрополії для жителів колонії важливіше за те, що коїться в них удома, але ви праві, частково так і є.
От нарешті можу сказати, що Брильку читати не буду. Книга звучить так, наче спілкуватися з совкодрочером, а цього в моєму житті і так достатньо. Будете сміятися, але вже відкривши книгу в магазині і побачивши на самому початку цитату Ахматової, я зловила погане передчуття. Збережу гроші на щось краще про Сакартвело. Дякую за рев'ю в подробицях.
дякую, що подивилися. так, розумію, мене цитати російських поетів і поетес бентежили теж з самого початку. я дуже старалася пояснити їх собі як такий пост-підхід авторки, що пише про геть колонізовану країну, але досі сумніваюсь, що вона робила це саме з цією думкою.
@@GrumpyReaderka проаналізувавши те, що Ви сказали, особливо про інтерв'ю, я майже на 100% впевнена, що авторка ніяких інших підходів, крім як захоплення рашнею, не переслідувала... Тим більше, якщо вона писала для західної аудиторії, а особливо Німеччини, де теж багато хто вважає, що рос культура нікого не вбиває, то все стає на свої місця. Хоча, звісно, я можу помилятися, і там глибинні суті та значення.🤷🏻♀️
Як заїбали ці любителі російської мови, як «підходящої для великих романів», і які зазвичай її просто не знають на такому рівні, бо це не їхня рідна мова. Just saying
для справедливості зауважу, що там йшлося про театральну постановку, але ж і Брілька спочатку була написана німецькою, а потім перекладена грузинською, тобто, ого, хтось може адаптувати тексти і для грузинів теж...
Дякую вам щиро за розповідь про Брільку! Переконалася, що таки не варто мені її купувати, оскільки хотіла дізнатися через книгу більше про Грузію минулого століття, але, певно, це буде не через неї. Дуже тригернуло, що багато уваги приділяється росії та пов'язаних там подій, не можу спокійно читати про це. І засмучують слова авторки про грузинську мову, можливо, через те, що багато хто так говорив й про українську, але точно відштовхує.
Дякую за відео! Прекрасно виглядаєте з новою зачіскою 😍
дякую велике за комплімент! так, я думаю, що ми (я точно) так гостро сприймаємо слова про мову, бо це наче щось особисте чи принаймні дуже знайоме і болісне, навіть якщо це не про нашу мову
Тепер іще більше хочу читати Брільку)
буду чекати на відгук, цікаво, які враження отримаєш ти!
Дякую за інформацію.) Слава ЗСУ!
дякую!
Дякую за відгук на Брільку! Дуже хотіла прочитати навіть попри ваші негативні емоції, але як тільки ви почали розповідати про позицію авторки щодо російської культури та грузинської мови, бажання купувати відпало )))))
рада, що змогла попередити 😊
Гмм...
І тепер я задумалася, чи треба мені так та Брілька зараз. Я теж очікувала, що там буде більше Грузії...
Дякую за такий детальний відгук!
дякую :)
Ви дуже цікаво описуєте 😊 буду думати про Брильку, і майже вмовили про ринок м'яса і англ варіант ' пляжного чтива'
дуже вболіваю за «Beach read” ♥️ дякую, що дивитеся!
Такі різноманітні книги та автори! Дякую, що поділилися)
дякую вам!
Дякую, дуже цікава розповідь про "Брільку"!
дякую за увагу!
Дякую за таке цікаве й інформативне відео! Після твоїх слів про «Ринок м’яса» вперше зацікавилась у ній, ☺️хоча й чула про неї дуже часто свого часу 🤔
дякую, приємно чути :)
Дякую за відгук про Брільку!
дякую вам за увагу!
Дякую за відео і, зокрема, за огляд "Брільки", чекала на нього) Сама купувати і читати цю книжку не планувала і не планую, тож ваші враження дуже цікаво було послухати)
дякую, рада бути корисною)
пані, дуже гарно виглядаєте 😍
дякую ❤❤
пані, вам дуже пасує зачіска! коротше, я так бачу, що Брілька в прольоті, я думала, там буде про Грузію. я люблю через художню літературу дізнаватися історію країни, я так вивчила історію балканських воєн. щодо авторчиних слів про мову, то це взагалі ганебно, вайби ХІХ століття якогось. думаю, вплинуло те, що вона емігрантка справді, у неї з грузинської, може, В1, а не С2, тому їй і тяжко.
щодо книжки про моделей, то в мене взагалі є такий інсайт™, що це якась східноєвропейська наша риса шукати, що національність має про щось сказати, а люди із західної Європи можуть навіть не вникати, що серби зробили геноцид, бо для них уся ця територія з вайбом «там живуть дракони».
дуже зацікавила книжка Орвелла, я довгий час збираюся почитати «Данину Каталонії», Кулеба її радить у своїй книжці.
моя подруга вже почала читати «Культурну експансію» і теж розгублена через стиль, каже, що деякі есе нагадують її курсову на 2 курсі за вайбом.
дякую вам за відео, як завжди неперевершений контент
дякую за комплімент! якщо таки захочете Брільку, то можу позичити. я теж думала про її рівень володіння грузинською, але тоді з боку Ніно було б чесно прямо про це сказати, таке.
та, я згодна про те шо для вестернів переважно вся територія східної європи - дикий неверленд, ще не вистачало розбиратися з тими націями.
Орвелл чудово пише, я читала у нього ще "Доньку пастора" - і так мені вона до серця прийшлася, що маю намір тепер почитати всі його книжки. "Данина Каталонії" теж у планах!
дякую за чудове відео! дуже чекала ваш відгук на Брільку, читати поки не планую, можливо в електронному варіанті, а от Довгопол треба хоч щось прочитати, бо планувала, але ніяк щось руки не доходять 😅
дякую! сподіваюсь, книги Довгопол вам сподобаються :)
Класне відео! Дякую за розповідь!
дякую 💖
У мене дупа палає від Брільки, а я тільки послухав ваш відгук! Здається книжка в рази гірше.
Дуже чекала твого відгуку на Брільку! Дякую, що ти її прочитала і мені не доведеться😅 до речі, захоплююся тим як ти детально, а головне спокійно розповіла про свої враження, чудова витримка. Для мене лишається загадкою чому Комора видала цю книгу, чим вона є цінною для українців? Якби такий роман написала умовна Таня Малярчук, та ще й просувала б такий самий дискурс про мови, це була б зрада зрадонька!
дякую! я думаю, що Комора дає своїм читачам можливість оцінити грузинську оптику на себе, ця оптика необов'язково має бути патріотичною чи подобатися нам, але цей текст може нам пояснити як грузини опинилися там, де вони опинилися зараз.
Оксана Стефанівна про цей роман писала в себе на фб в тому числі такою фразою: "...початок найвідомішого сучасного роману про Грузію (написаного, нотабене, вже німецькою!), що якраз з місця й відповідає на всі ті "чому?" і "як так можна було?"..."
Добре, що Брільку ще не купила.... Дякую за відео!
дякую вам!
Дуже хотіла «Брільку», але як добре, що ти зробила детальний огляд, я точно зараз не готова це читати🫣
рада, якщо відео було корисним :)
Дуже чекала на ваші враження про Брільку! Запасаюсь чаєм та печивком до перегляду 😍
І як же вам личить ця помада 🔥
дякую, сподіваюсь, буде цікаво :)
саме читаю зараз Культурну експансію, згодна з вами про музику, дуже дивний текст
сподіваюсь, вам подобається книжка!
Хотіла спитати у вас поради, зараз читаю другу частину з трилогії Аберкромбі Перший закон, купляла за вашою порадою, мені дуже подобається, хотіла запитати щось іще такого плану, бо я не дуже розбираюсь у всіх цих безкінечних фентезі серіях, а ще б залюбки почитала і інші якісь.
Дякую за чудове відео, ну Брільку я точно не планувала купляти та і ще за такі гроші, достатньо і вас послухати)
дякую за довіру) мені подобається ще Відьмак, там абсолютно інший світ, але теж хороший фентезі-цикл, не читали?
@@GrumpyReaderkaах я забула там написати що окрім Аберкромбі читала Володаря перстнів і Відьмака, але ж вони як класика вважаються, люблю. Дивилась на Сандерсона і Лі Бардуго ще, які ваші улюблені?
@@beatrixkiddo5887 я не читала Сандерсона ще, але хочу :) у Лі Бардуґо мені подобається Кеттердамська дилогія і Дев'ятий дім. подумала, що ще можна звернути уваги на Оповістки з Меекханського прикордоння від Веґнера, мені здається, що в них є щось схоже з Аберкромбі, принаймні за настроєм
@@GrumpyReaderka дякую❤️
Дуже цікаво було послухати ваш огляд на Брільку. У мене склалося враження, що авторка намагалася показати, який вплив мала росія на Грузію (в плані зросійщення і пригноблення). Тому показала героїв, які прагнули потрапити в москву, які захоплювалися росією, брали участь у російській історії і т.ін.
частково я згодна з вами, це справді було, але при цьому авторка кілька разів вустами Ніци підкреслює, що це грузини самі собі винні, не треба приплітати Росію. якби я не читала її інтерв'ю, то подумала б, що це художній прийом, покликаний показати, що у Ніци дуже специфічне сприйняття історичного контексту, але нині я сумніваюсь, можливо, авторка справді такої думки. я не знаю, це дискусійна книжка про яку можна добре сперечатися :)
@@GrumpyReaderka так, цілком можливо) бо я інтерв'ю з авторкою не дивилася. Шкода, якщо це її позиція
Ви б знали як я потішилася, коли побачила, що Ви виклали довге відео! Дякую, що 55 хвилин тримали мою кукуху❤
Дуже чекала Ваш відгук на Брільку, бо саме придивляюся чи зможу її осилити і чи буде воно варте того. Мені здається, багатьом з нас зараз важко абстрагуватися від такої антиімперської оптики (я теж одна з травмованих українок, що тригеряться на ті ж наративи, що і Ви), тому я не впевнена, що не кидатимуся книгою при кожній згадці російської імперії.
І щодо «Культурної експансії» теж з Вами згодна - багато хороших есеїв, але є те, що ми вже мільйон разів читали на фейсбуці.
П.С. Дякую Вам за рекомендацію «Гіпотези коханя» - я дочитала і тепер це один з моїх улюблених романсів, біжу шукати інші книги авторки!
дякую вам за таку підтримку! і я просто надзвичайно втішена і розчулена, що вам сподобалася "Гіпотеза кохання". ризикну ще порадити "Пляжне чтиво", що буде виходити в Артбукс, я дуже люблю цей романс, можливо, вам теж сподобається
О, я теж читала "Ринок м'яса". Навіть не підозрювала, що це трилогія. Дякую за інформацію) цікаво, чому видавництво вирішило видати саме другу книгу трилогії. Дивне рішення, як на мене
так, я теж здивувалася, випадково на гудрідзі помітила, що це London Trilogy#2, тому і зазирнула, що там ще :)
Дякую за переказ Брільки😅
будь ласка, але там значно більше подій і героїв, я пройшлася виключно ключовими точками)
І я дякую за детельну розповідь про Брільку. :)
Зрозуміла, що не буду купляти, бо були сумніви)). Якщо дуже захочеться, то візьму у подруги.
дякую за перегляд!
Дякую! Замовила собі "Культурну експансію", до речі, чи схожа вона на "За лаштунками імперії"?
ні, не дуже схожа, але все одно цікава) сподіваюсь, вам сподобається!
Такий ґрунтовний відгук на Брільку, ніби сама книгу прочитала😅 Задивлялась на книгу, але ж ця жаба, що душить і не дає купити, а тепер думаю, що дочекатись перших відгуків було вдалим рішенням. Дякую!
дякую вам, але, якщо чесно, в мене немає відчуття, що я ґрунтовно розказала, це десь 10 відсотків книжки :)
Слухай, не по темі, але це важливо: дуже красиво носиш хустку 😍
дякую! дуже люблю хустки :)
Про 1,5 фільми на рік - це і про мене :)
🤝🤝
Так новий наклад культурної експансії вже в продажу, я вже замовила собі і дуже втішена, що не придбала електронку) Дякую за відгук на Брільку, але після вашої розповіді дуже здивована навіщо у нас видали цю книгу(
сподіваюсь, культурна експансія вам сподобається!
видали, гадаю, бо це популярна книга у світі + вона дає можливість зробити свої висновки про грузинів, стан їхньої літератури тощо
@@GrumpyReaderka на початку повномасштабного вторгнення дивилася інтервю з командиром грузинського легіону, і от враження про грузинів від нього було зовсім інше. якщо цікаво, дуже раджу глянути його інтервю на каналі антропологія.
@@missana3929 я не думаю, що грузинський народ можна вичерпно описати або тільки думками командира добровольців, які безперечно заслуговують нашої поваги і пошани, або тільки книгою Ніно) хоча мені було б цікаво почитати й інші зразки грузинської літератури, написані людьми, що, як мінімум, живуть в Грузії і пишуть грузинською
@@GrumpyReaderka Повністю згодна, не можна націю судити по одному представнику
"нам важливі тільки дві, дві інші нічого не значать" - десь тихо плаче психолог 🤣
якщо чесно, то взагалі не знаю навіщо вони були потрібні. ну одна все життя мріяла піти в монастир, але так і не пішла (можливо, вона була потрібна, аби хтось доглядав батька-фабриканта, поки основні героїні живуть життя), а інша просто якось невдало вийшла заміж і розчинилася за кадром
@@GrumpyReaderka в принципі, з останньою все дуже реалістично отрималось)
ще 2 слова про Грузію, бо я не можу заткнутися, омг. у видавництві Анетти Антоненко я купила колись по знижці 2 книжки грузинів, можливо, там було би більше грузинького контексту, бо вони на внутрішню авдиторію. але там обидва автори чоловіки, що загалом не гріх, але інколи хочеться жіночі досвіди. а в авторки Брільки очевидно орієнтація на риночок, і оце, що ви казали про битви і т.д., мені здається, це навмисно, щоб західні читачі впізнавали маркери. хоча мені, як читачці незахідній краще було б дізнатися про локальні грузинські історії.
а розкажіть, будь ласка, які ви брали грузинські книги в Антоненко?
@@GrumpyReaderka я взяла «Гурійський щоденник» Гіоргі Кекелідзе, буквально вчора під впливом цього відео вирішила прочитати, вона коротенька, 100 сторінок. скажу відверто, читати було важко, бо багато географічних реалій не візуалізуються, примітки трішки допомагали, але все-таки було досить важко. загалом це книжка таких собі майже не пов'язаних розповідей, які трохи відкривають особливості грузинського життя в селі, трохи відкривають автора. там, до речі, нема компліментарних речей про росіян, але і глибини особливо я не помітила. але я люблю такий жанр, автор показує, як він бачить світ.
а інша книжка - це Гурам Одішарія «У Сухумі очікується дощ», там має бути про Абхазію. але там збірка, і проза, і поезія, і якісь нотатки, але вона теж коротка. а хочеться якусь довжелезну історію
Я б дуже втомилася читати таку книгу, прямо відчувається, що мені було б ту мач 😂
я думаю і відео було втомливим, але що вже :)
уф, добре що я таки стрималась і не придбала брільку, бо обкладинка притягує, але я б її не дочитала з такими меседжами, і з такою авторкою (((
у захист скажу, що вона дуже легко читається, тут приємний текст і рефлексії про читане приходять вже опісля :)
Щодо Гуманітарки: за коментарями ТПГ (і за моїм розумінням ситуації), багато авторів не готові зараз називати імена напряму (або навіть детальніше писати про деякі обставини), бо ці люди досі дуже сильно впливають на сфери, де працюють автори статті. Власне, мені есей про музику якраз дуже сподобався, бо у ньому детально розписаний механізм токсичного впливу російського музичного ринку на наш. Конкретні імена для мене тут не мали значення, бо описані ситуації дуже типові і дуже множинні. Але я і очікувала від цілої книжки опису механізмів, а не конкретних прикладів, а у вас очікування могли були іншими.
поважаю вашу думку, але не можу погодитися.
якщо автори статті так сильно бояться впливу "цих людей", то їм не варто брати на себе відповідальність говорити про галузь. вибачте, процитую прислів'я "Узявся за гуж, не кажи, що не дуж".
уявіть собі есей з цієї збірки, де Євген Лір пише, що одна головна редакторка з одного великого видавництва сказала певну фразу, але уникає конкретики, бо як же, Мар'яна Савка працює там де й він.
так само і з музикою, припущу, що якась умовна іринабілик навіть не дізналася б що про неї написали в книжці. більше того, навряд той загадковий російський ведучий зараз має вплив на кар'єру Анжеліки Рудницької, а якщо має, то в неї дуже дивні пріорітети.
можливо для вас конкретні імена справді не мали значення, але саме вони надавали б есею достовірності та глибини, як, власне, і зроблено у більшості інших текстів у цій книзі.
@@GrumpyReaderka це їхній вибір, в кінці кінців, і вони єдині, хто погодився говорити :)
@@GrumpyReaderka ну і тут питання не у тому, чи варто зі мною погоджуватися, а в тому, що саме такий коментар був даний третіми особами щодо цієї книжки. А очікування від неї у всіх, звісно, могли бути різні. Я, приміром, думала, що там все буде щось типу статті (дуже короткої і жорсткої) Юлії Оскольської про токсичний ру-вплив у літературі. Більшість есеїв натомість виявилися радше історичними нарисами чи окресленнями проблеми (безумовно, теж важливими і захопливими). Але ну таке, тема піднята дражлива і застаріла, і говорити про неї можна різними способами. До речі, наскільки я зрозуміла, ТПГ готує продовження цієї книжки
@@hiatilleo я не знала про продовження, дякую, що розповіли :)
@@GrumpyReaderka ну я знаю, що Остап Українець питав про можливу статтю із нової теми у людини, яка в тій темі. Крім того, вони щось прямо писали про те, що не всі теми піднято, ми це знаємо і будемо рухатися далі)
Ні, Ніца мала писати якусь роботу про те, що саме Грузія дала такого монстра як сталін
І дружина шоколадного фабриканта не померла при пологах, а після від запалення легень
І Костя мав надсерйозну посаду, а не рядову партійну
у Кості була справді серйозна посада, але, мені здалося, вже не безпосередньо військова, він був одним з функціонерів, який наживав собі добро, не гидуючи хабарями. це дещо відрізняється від випробувань підводних човнів.
щодо Сталіна, то тут є фраза "мало я зважала на націоналістичну пропаганду, коли писала курсову на тему "Генералісимус - грузин". Мій професор навіть дійшов висновку, що в моїй роботі проступають "зрадницькі тенденції"". навряд чи ви чи я можемо знати, що саме було там написано, а те як Ніца заперечує вплив росіян на долю Грузії та гидує "міфічним патріотизмом" перед адекватними зауваженнями професора доволі показово.
так, про запалення легень ви праві, але це сталося невдовзі після пологів, тому я переплутала, дякую, що виправили.
Есей про музику справді невдалий. А от стаття про телебачення сподобалася більше, ніж вам. Там було багато нового для мене.
цікаво, а розкажіть чим сподобалася?
@@GrumpyReaderka увагою до того, як і чому змінювалося те, звідки індустрія брала гроші, і яким чином це могло впливати на контент.
Про архітектуру церков, до речі, також було дуже цікаво.
@@nikchemnyk таак, мені теж про церкви було дуже цікаво!
Книга грузинки-німкені - щось вона про історію росії((( чесно кажучи не захотілось її купити
я не ставлю перед собою мету продати книжку) як мені здалося, Ніно йшлося показати колоніальне становище Грузії, можна користатися оптикою, що події у метрополії для жителів колонії важливіше за те, що коїться в них удома, але ви праві, частково так і є.
Ті, хто не може дозволити собі купити Брильку за 1200 грн будуть вам вдячні за спойлер.
🤭🤭
От нарешті можу сказати, що Брильку читати не буду. Книга звучить так, наче спілкуватися з совкодрочером, а цього в моєму житті і так достатньо.
Будете сміятися, але вже відкривши книгу в магазині і побачивши на самому початку цитату Ахматової, я зловила погане передчуття. Збережу гроші на щось краще про Сакартвело.
Дякую за рев'ю в подробицях.
дякую, що подивилися. так, розумію, мене цитати російських поетів і поетес бентежили теж з самого початку. я дуже старалася пояснити їх собі як такий пост-підхід авторки, що пише про геть колонізовану країну, але досі сумніваюсь, що вона робила це саме з цією думкою.
@@GrumpyReaderka проаналізувавши те, що Ви сказали, особливо про інтерв'ю, я майже на 100% впевнена, що авторка ніяких інших підходів, крім як захоплення рашнею, не переслідувала... Тим більше, якщо вона писала для західної аудиторії, а особливо Німеччини, де теж багато хто вважає, що рос культура нікого не вбиває, то все стає на свої місця.
Хоча, звісно, я можу помилятися, і там глибинні суті та значення.🤷🏻♀️
Як заїбали ці любителі російської мови, як «підходящої для великих романів», і які зазвичай її просто не знають на такому рівні, бо це не їхня рідна мова. Just saying
для справедливості зауважу, що там йшлося про театральну постановку, але ж і Брілька спочатку була написана німецькою, а потім перекладена грузинською, тобто, ого, хтось може адаптувати тексти і для грузинів теж...
Знову про Чехова. Краткость - сестра таланта. З підозрою відношусь до товстих книжок.
це ви даремно
Чехов дійсно не винен.
це суперечлива теза про яку можна дискутувати, але, припущу, що у цьому контексті "чехов" вживається як певне узагальнення.