Дякую вам Дмитро за цю подорож у часі.Коли я запитав у своєї бабусі що тебе привело у 1950році у Київ, вона відповіла що у дитинстві їй батьки розповідали про Київ як якесь казкове місто де сотні церков із золотими банями.Але коли вона потрапила до міста -воно ще лежало у руїнах,та все рівно вона у його закохалася.Цього року їй виповнюється 98років і її роману з Києвом вже 74 роки і ніякі російські ракети не завадять їй зустріти своє сторіччя у Києві.
Яка щаслива бабуся! Але Київ гарний не тільки своїми історичними будинками, а й своєю незвичайно відкритою веселою ментальністю киян, в яких закохуєшся з першого разу і ця щедра аура красивих людей залишається на все життя. ❤❤❤💙💙💙💛💛💛
Подивитися стару хроніку, це як в машині часу подорож здійснити. Дивишся і аж не віриться, що цих людей вже немає. А вони теж жили, раділи, хворіли, любили. Це дуже чіпляє душу.
Якщо людина не цікавиться своїм минулим, не шукає от таких кадрів, та навіть і не задумується над питанням "а як же воно було тоді, колись?", - здається мені, у таких людей і майбутнього нема. Це б то, майбутнє є, але така людина як штучний, неживий предмет в оболонці, без всякого звязку та без гармоніїї з довколишнім світом.
Так, дійсно, цих людей зараз немає. І цих діток, що вимагали дитмайданчики... Але вони є не лише на кіноплівках, а й у пам'яті Того, хто дав людині життя. І в слові Бога стверджується, що буде воскресіння людей: "Померлі твої оживуть, мої мертві встануть. Прокиньтеся й радісно вигукуйте, мешканці пороху! Бо роса твоя - то ранкова роса, і земля дозволить, щоб безсилі у смерті повернулись до життя" Ісаї 26:19
@@ВасильГоренко-х9ш Одно замечание! Это беспрекословно полезное, делается импотентным, если вычёркивается история жизни дедов и прадедов! Очень многое из того, что показано, ещё существовало в 70-тые, а потом было уничтожено! И не московитами! К тому же, кто умён - не только на кадры смотрите, но и вникайте в очень хорошие комментарии и экскурсы в социальную жизнь того времени! ( 75-ти летний киевляние в как минимум, 4-том поколении). Авторы! Молодцы! Распространяйте, но и спрячьте дубликат этого видео, сохраните свой труд, потому что в нём много крамолы с точки зрения нынешних властей и их кураторов! И ещё. Очень рад был бы, если бы вы сделали вторую серию - начиная с послевоенных лет!
Я киянка, мені 85 років ,багато чого з Вашої підбірки пізнаю і до сліз знайомі певні місця з тогочасними будівлями , вулицями, вуличками …. Дякую за Чудову екскурсію в молодість
Дякую! Щиро дякую! В 1924 до Києва з Кобеляк приїхала моя бабуся, мешкала на вулиці Віноградній, там народився мій батько...Вдивлялася в кожне обличчя - може побачу мою бабусю,її сестер..Але побачила рідне місто ЇХ очима.ДЯкую!
Розумію ваше почуття. Хоч ви й не побачили обличчів ваших рідних, але ви бачили ті дії і події саме в такому ракурсі, як це бачила ваша бабуся і дідусь. Це круто ! У мене теж такі відчуття, коли дивлюсь кінохроніку тих місць, звідки мої предки)).
@@ИванКрутов-д5цВи б хоч очі розбуди і побачили, що всі написи на плакатах, в садочках і... написані українською мовою. Все це було за декілька років до голодомору. А з 1933 хто московія винищила до 10 млн. українців, і в їх ще не вистиглі оселі заселила рашистське сміття, нащадки яких кажуть, що у Києві, на Донеччині, Харківщині, Луганщині і в інших частинах України " не разгаваривают" по українськи. А після другої світової таке ж зробили з західною частиною України, вбиваючи чоловіків з 14 років, а жінок і дітей етапом депортували у Сибір і далі, заселяючи їх оселі таким же рашистським сміттям. Всі церкви і монастирі захоплені КДБістами у рясах
@olenamazur2748 Само ничего не сохраняется! Его сохранять нужно! Вы, молодые, можете видеть здание филармонии, потому что киевская интеллигенция смогла отвоевать, защитить её от сноса - власть хотела продлить Крещатик под Арку дружбы народов! Нынче так не умеют! Найдите, что исторического защищено от сноса масштабов филармонии за годы "независимости"?
@@АлександрПетровский-ш7сВи погано знаєте сучасну історію Києва, України. Захисники зараз гинуть,захищаючи Україну. Наприклад,Роман Ратушний,який боровся за збереження природного заказника Протасів Яр. Був учасником Революції Гідності. Загинув на війні з Росією у 24 роки. А таким як ви аби все обгадити.
Величезна подяка автору! Передивлялась по декілька разів деякі моменти, настільки цікаво Розпач за втраченими шедеврами архітектури. Потрібно берегти те, що залишилось І ще те, що зачепило: всі надписи, плакати, коментарі у хроніці українською мовою: був час відродження не тільки економіки, але й національної культури. Через три-чотири роки настане помста - Голодомор
Месть кто кому и за что? А вообще, странный какой то голодомор. В 20 х годах в УССР вкладываются огромные деньги и ресурсы, проводят индустриализацию, развивают республику, чтобы народу жилось лучше. Потом вдруг откуда не возьмись появился голодомор, народ начали морить голодом. 1932 1933 гг, потом голодомор заканчивается и в республику потекли тонны посевного зерна, эшелоны сельхоз техники, а так же лошадиные табуны. В моем понимании этот странный голодомор в голове не укладывается. Если уж морят, то морят до конца. Может проясните мне этот вопрос.
Як киянин в четвертому поколінні дуже дякую автору за таке цікаве інформаційне відео і бажаю подальших успіхів в історичному дослідженні української столиці.
дорогенький, я живу на Близькому Сході вже багато років і незважаючи на це не забув українську мову, а ти досі не вивчив, я народився й жив на Оболоні, а потім в Солом'янському районі неподалік від Залізничного вокзалу, моя родина була з центру Києва і досі частина її там живе , я не забуваю, що Україна вже 33 рік як Незалежна і коли відвідую Україну і Київ намагаюсь говорити лише укранїською, а от в якій країні живешь ти? @@ИванКрутов-д5ц
Коренные киевляне говорили на русском и на суржике У меня бабушка родилась в Киеве в 1902 году, её старшая сестра в 1892 году(семья многодетная) У меня сохранились старые семейные фотографии начиная 1907 года На обороте фотографъ Челли , Бибиковский бульваръ с буквами "Ъ" и надписи на русском Фотографиями дорожу потому что я всех этих бабушек помню, то первое, второе доказательство, некоторых я уже поставила на место
Дуже гарне відео, дякую. А ще дякую тим людям, вмілим , молодим, усміхненим, які збудували іДніпрогеси і метро, і нові будинки і мости і прекрасне нове місто в каштанах, нашу столицю. Нове не народжується не зачепивши старе, було дивно бачити , що в ті роки скільки людей відпочивало на пляжах , а також люди і діти виглядали здоровими , доглянутими.
My ancestors were Baltic Germans and my great-grandfather and his family moved to Ukraine at the end of the 19th century, to Kyiv! In the mid-30s they returned to Estonia and again came to Kyiv in the 50s. That's where I was born. I look at my beloved city and pray to God that he will preserve it in this terrible, senseless war! Thank you for this fabulous story of our glorious city!
Як можна було повернутися в Естонію, в середині 1930-х?! Нажаль, це вже було неможливо для звичайних громадян СРСР, крім варіанту, що у вашого діда, вже було естонське громадянство!!! В той час, Сталін нікого не випускав за межі СРСР, навіть, західних інженерів-спеціалістів, які прийняли, під впливом комуністичної пропаганди, громадянство СРСР!!! Скоріш за все, виїзд в Естонію відбувся на 10 років раніше -- в середині 1920-х... Тоді, за грубі гроші, громадянину СРСР можна було купити паспорт для виїзду за кордон... Цей "лібералізм" поламали в 1927/28 роках, опустивши завісу, яку Черчіль (через 20 років) назвав "залізною завісою"!!! 😊
@@walery2192 Ви мене тисячу разів вибачте, але Ви абсолютно не володієте інформацією) Усі прибалти та карели могли спокійно до початку війни пересуватися. Це аксіома!
Дмитро, дуже дякую за історичну розповідь. Для мене це дуже цікаво і важливо, тому що в цей час мій батько жив в Києві з моєю бабусею. Вони жили на Шулявці, ближче до Повітрофлотського мосту. Там жили працівники ЮЗЖД.. Мій батько ходив по старому Хрещатику, був в театрах, музеях, вчився на Подолі в річному технікумі, потім служив на флоті, во Владивостоці, потім ьудівництво в Хабаровську, війна і після він з нами повертається до Києва, я молодша дочка живу тут, люблю Київ, Україну. Дуже жалкую, що мало розмовляла з батьком про його молодість у Києаі. Він рано пішов з життя. Але він написав повість, де трохи про це згадує. Рукопис у мене є
Моя бабушка родилась в Киеве 1915 , мама 1935 и я смогла заглянуть в то время … Очень интересно и познавательно , а я уже свою дочку возила в школу фуникулером , живу на подоле все близко и знакомо ……Спасибо , удачи , лайк и подписка !
Венгрия предендует на Закарпатье У румын тоже есть мечты. Через несколько часов после реваншистских заявлений Тороцкаи полностью в том же духе выступил его коллега из Румынии Клаудиу Тырзиу. Он тоже в прошлом журналист, тоже входит в руководство крайне правой партии и тоже хочет кусок Украины от имени народа, точнее, даже два - Бессарабию и Северную Буковину, то есть части Одесской и Черновицкой областей.
Дуже цінна робота!!! Я ніколи не бачила стільки документальних кадрів Києва того часу, хоча цікавлюсь документальною кінохронікою давно. Дуже дякую Вам за унікальну можливість побачити Київ початку 20-го століття! 🙏
Дякую за цікаву розповідь про рідний, неймовірний, добрий, шляхетний Київ. А ви знали, що на Труханів острів "Лапот" переправляв людей в літній сезон до кінця 1980х. І коштувала така переправа до водогона 5 копійок. То були, в основі, жителі прилеглих вулиць Жданова-Сагайдачного, Андріївський узвіз і Андріївська вул., Боричев тік, Фролівська, Ладо Кецховели і їнші.
Це роки знищення української держави, репресії, розкуркулення, колективізації й наступного голодомору. Яке світло ви тут побачили? Пам'ять, як у акваріумної рибки.
Дякую вам за цікавий випуск! Так приємно бачити своє місто, район того часу, представити як жили мої предки. Я сам віріс на контрактовій, на Подолі, тому дуже люблю ці місця. Дякую вам ще раз
Помітили що всі об'яви, транспаранти, вивіски в Києві 20-х років УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ? Я народилась в Києві в 1951 році і ще тоді були вивіски "Перукарня", " Взуття", "Гудзики", "Панчохи" і назви вулиць теж були українською. Потім дуже активно знищили то все і Київ став "рускім", а нам вже розповідали що так було завжди Дякую за роботу і цікаве відео, що нагадало меня Київ мого дитинства
Дмитрий, огромное спасибо за это видео!!! Я для себя открыла "Машину часу і простору". Я так люблю исследовать то, что связано со старыми домами Киева, улицами, речками....❤❤❤❤❤
Доброго дня ! . Была в Киеве в 90х, проездом , что смогла ,то посмотрела ) , Какой КРАСИВЫЙ ГОРОД ! , я его полюбила с первого взгляда ,и всегда хочется посмотреть еще , уже детально , не спеша , НАДЕЮСЬ когда закончатся безобразия , я исполню свою мечту , Спасибо ВАМ , что ВЫ сохраняете эту прекрасную архитектуру ,БЕРЕГИТЕ ее , ОНА ПРЕКРАСНА ). ЖЕЛАЮ ВСЕМ МИРА И ДОБРА ! . СПАСИБО ЗА ТРУД ,
Дякую Дмитре за цікавий випуск. За вашу працю.Ви провели велику пошуково - дослідницьку роботу! Наче подорож у часі....Я люблю своє місто : старі будинки, двори,церкви,вулиці... в них подих історії, своя магія. 💞
Дякую. Для мене, киянки в четвертому поколінні, це як віконце у часі... десь там ходять мій 26 річний дідусь і 23 річна бабусечка, моє серденько, яка померла ще у 69 му, а я пам'ятаю і дуже люблю все життя. І мій дворічний татусь, білявий хлопчик, якого родичі ласкаво звали Валюшок) аж серце щемить, багато років ми не поряд, а як хотілося б попасти туди і побачити їх, живими, молодими...
Спасибо, это очень интересный обзор! Много интересных моментов затронуто. Единственное что, у Вас периодически громкость озвучки меняется. С уважением, зритель.
Умничка. Как приятно Вы рассказываете. Какой широкий Днепр! Спасибо за экскурс в прошлое. Если бы ещё прокомментировали название мест и улиц, которые в кадрах.
Моя бабушка родилась в Киеве в 1911 году. Прабабушка работала в больнице. Ее могила и могила моей тети на старом Лукяновском кладбище. Все близкое все родное. Спасибо.
О який я радий що таки існували ці кадри.. я давно мріяв побачити мою столицю та взагалі наші землі 100 років тому!! Бажання ще побачити кадри в реконструйованій версії як то зараз популярно робити, тобто колір, правильна швидкість, звук.. бажаю успіхів та сподіваюсь на більше архівних відео! Дякую!
Я народилась в Київі 28.09.1960,на Куріньовці. Мені дасть Бог буде 64 рокі,я навчалась в школі номер 2,по вул.Копиловській,а напроти школи був наш (67 А)дім,якій знесли в 1974-му.😊 14.04.24.
стАрий - старИй(стАрого - старОго) нОвий - новИй Не варто вживати неукраїнських наголосів. Це реально. Також це стосується й слів. фон - тло(на фоні - на тлі) фоторграфія - світлина слідкувати - стежити(прослідкувати - простежити) знаходитися - перебувати(знаходився міст - перебував міст) вверх - вгору(підійматися вгору) підійматися по сходам - підійматися по сходаХ, а ще краще: підійматися сходами вид вулиці - вигляд вулиці Також не варто використовувати термін "громадянська війна" до подій сторічної давнини. Бо насправді тоді відбувалася Українська національна революція та Війна за незалежність. 1917 - 1921 роки. Що з погляду імперського здавалося "ґраждансксй вайной", бо ми ж - "адін народ".
@@jenerofalirau5887 а хіба що, хенеро, не знаю ким даний? Ти маєш клопіт із майонезом? Який в Україні завжди називався "підлева". Кетчупу раніше не було, не було й слова. Кетчуп з'явився, з'явиться й слово. Саме так це працює. Хто хоче говорити суржиком, має розуміти, що це - ознака відсталости. Байдуже, яким саме був би той суржик - українсько-москвинський, українсько-англійський чи все це одночасно й зразу. Суржик може бути корисним тільки в одному разі - коли він є дуже тимчасовим явищем, коли він є переходом від мов іноземних до мови української. А не навпаки. Як це відбувається зараз із суржиком українсько-англійським, а раніше відбувалося з суржиком українсько-москвинським. В Україні має бути одна мова - українська. І вона має бути справжньою. Якщо ми насправді хочемо вийти зі смуги катастроф і стати процвітаючою країною.
мене Міша звати , маю кури, свині, пса називається Петро, раніше мав голуба, но він поняв що зі мною вутляки і нема шо робити і полетів по справам @@bohdanvelemyr8775
Дякую вам Дмитро за цю подорож у часі.Коли я запитав у своєї бабусі що тебе привело у 1950році у Київ, вона відповіла що у дитинстві їй батьки розповідали про Київ як якесь казкове місто де сотні церков із золотими банями.Але коли вона потрапила до міста -воно ще лежало у руїнах,та все рівно вона у його закохалася.Цього року їй виповнюється 98років і її роману з Києвом вже 74 роки і ніякі російські ракети не завадять їй зустріти своє сторіччя у Києві.
@@paceeterna9826 ну пока не освободили,у себя на болотах учите китайский язык,он вам быстрее пригодится.
Яка щаслива бабуся! Але Київ гарний не тільки своїми історичними будинками, а й своєю незвичайно відкритою веселою ментальністю киян, в яких закохуєшся з першого разу і ця щедра аура красивих людей залишається на все життя. ❤❤❤💙💙💙💛💛💛
@@Валерий-и2ж3ч абсолютно згоден,так і є,не в будівлях справа,а в у цьому місці.
@@СергійГоловінсила і краса в багатогранності, і все має значення, люди, архітектура і місце теж
Здоров'я бабусі!
Автору данного видео низкий поклон, благодаря Вам мы видем как жили люди тех далёких лет. Браво парень ❤
Огромное спасибо за видео! Неожиданно увидела тут свою бабушку и ее сестру... То о чем мне рассказывали в детстве (маневры) увидела воочию.
Дякую за відео. Завжди цікаво подивитись старі кінохроніки про рідне місто. ❤❤❤❤❤
Подивитися стару хроніку, це як в машині часу подорож здійснити. Дивишся і аж не віриться, що цих людей вже немає. А вони теж жили, раділи, хворіли, любили. Це дуже чіпляє душу.
Якщо людина не цікавиться своїм минулим, не шукає от таких кадрів, та навіть і не задумується над питанням "а як же воно було тоді, колись?", - здається мені, у таких людей і майбутнього нема. Це б то, майбутнє є, але така людина як штучний, неживий предмет в оболонці, без всякого звязку та без гармоніїї з довколишнім світом.
100%
Так, дійсно, цих людей зараз немає. І цих діток, що вимагали дитмайданчики...
Але вони є не лише на кіноплівках, а й у пам'яті Того, хто дав людині життя.
І в слові Бога стверджується, що буде воскресіння людей:
"Померлі твої оживуть, мої мертві встануть. Прокиньтеся й радісно вигукуйте, мешканці пороху! Бо роса твоя - то ранкова роса, і земля дозволить, щоб безсилі у смерті повернулись до життя" Ісаї 26:19
@@ВасильГоренко-х9ш Одно замечание! Это беспрекословно полезное, делается импотентным, если вычёркивается история жизни дедов и прадедов! Очень многое из того, что показано, ещё существовало в 70-тые, а потом было уничтожено! И не московитами! К тому же, кто умён - не только на кадры смотрите, но и вникайте в очень хорошие комментарии и экскурсы в социальную жизнь того времени! ( 75-ти летний киевляние в как минимум, 4-том поколении). Авторы! Молодцы! Распространяйте, но и спрячьте дубликат этого видео, сохраните свой труд, потому что в нём много крамолы с точки зрения нынешних властей и их кураторов! И ещё. Очень рад был бы, если бы вы сделали вторую серию - начиная с послевоенных лет!
Я киянка, мені 85 років ,багато чого з Вашої підбірки пізнаю і до сліз знайомі певні місця з тогочасними будівлями , вулицями, вуличками …. Дякую за Чудову екскурсію в молодість
Киянка это молоток по дереву.
@@МегафонМегафон-в3я слабоумие это приговор, запомни
@@volder3940 Слабоумие наверное у тех кто недоволен что взрывали дома с немцами .)) Ну или те кто тушил с немцами.
А слезы, наверное, от современных застроек..?
@@МегафонМегафон-в3яВот она и стучит, чтобы не сглазить...
Дякую! Щиро дякую! В 1924 до Києва з Кобеляк приїхала моя бабуся, мешкала на вулиці Віноградній, там народився мій батько...Вдивлялася в кожне обличчя - може побачу мою бабусю,її сестер..Але побачила рідне місто ЇХ очима.ДЯкую!
Розумію ваше почуття. Хоч ви й не побачили обличчів ваших рідних, але ви бачили ті дії і події саме в такому ракурсі, як це бачила ваша бабуся і дідусь. Це круто ! У мене теж такі відчуття, коли дивлюсь кінохроніку тих місць, звідки мої предки)).
Красота!!!
Вибачте, що прискіпуюсь, але ЇХНІМИ
Я народилася в Києві у 1971 році і живу тут все життя. Обожнюю своє місто. Дякую за роботу і такі пізнавальні відео!
Киевляне по украински не говорили
Не коренная вы, язык не тот
@@ИванКрутов-д5цВи б хоч очі розбуди і побачили, що всі написи на плакатах, в садочках і... написані українською мовою. Все це було за декілька років до голодомору. А з 1933 хто московія винищила до 10 млн. українців, і в їх ще не вистиглі оселі заселила рашистське сміття, нащадки яких кажуть, що у Києві, на Донеччині, Харківщині, Луганщині і в інших частинах України " не разгаваривают" по українськи. А після другої світової таке ж зробили з західною частиною України, вбиваючи чоловіків з 14 років, а жінок і дітей етапом депортували у Сибір і далі, заселяючи їх оселі таким же рашистським сміттям. Всі церкви і монастирі захоплені КДБістами у рясах
@@БрюсВиллис-п6ц сказав набір літер на штучній мові. Ололо.
@@ИванКрутов-д5ц бля що
Цікаво подивитися на Київ того періоду. Шкода, що не збереглися такі красиві та унікальні будівлі:(
❤ за таку класну роботу автору!
@olenamazur2748 Само ничего не сохраняется! Его сохранять нужно! Вы, молодые, можете видеть здание филармонии, потому что киевская интеллигенция смогла отвоевать, защитить её от сноса - власть хотела продлить Крещатик под Арку дружбы народов! Нынче так не умеют! Найдите, что исторического защищено от сноса масштабов филармонии за годы "независимости"?
@@АлександрПетровский-ш7сВи погано знаєте сучасну історію Києва, України. Захисники зараз гинуть,захищаючи Україну. Наприклад,Роман Ратушний,який боровся за збереження природного заказника Протасів Яр. Був учасником Революції Гідності. Загинув на війні з Росією у 24 роки.
А таким як ви аби все обгадити.
Дякую за коротку екскурсію історичною кінохронікою. Бажаю процвітання Вашому каналу.
Шикарна кінохроніка. Багато чого бачу вперше. Автору велика повага. Так тримати!!
Величезна подяка автору! Передивлялась по декілька разів деякі моменти, настільки цікаво
Розпач за втраченими шедеврами архітектури. Потрібно берегти те, що залишилось
І ще те, що зачепило: всі надписи, плакати, коментарі у хроніці українською мовою: був час відродження не тільки економіки, але й національної культури. Через три-чотири роки настане помста - Голодомор
Месть за что???
Месть кто кому и за что?
А вообще, странный какой то голодомор. В 20 х годах в УССР вкладываются огромные деньги и ресурсы, проводят индустриализацию, развивают республику, чтобы народу жилось лучше. Потом вдруг откуда не возьмись появился голодомор, народ начали морить голодом. 1932 1933 гг, потом голодомор заканчивается и в республику потекли тонны посевного зерна, эшелоны сельхоз техники, а так же лошадиные табуны. В моем понимании этот странный голодомор в голове не укладывается. Если уж морят, то морят до конца. Может проясните мне этот вопрос.
Про украинизацию большевиками слышали???
@@ЯнаНечипорук-и8ъ допустим
МАЛО ЗАЛИШИЛОСЬ, НА превеликий ЖАЛЬ!
Яке чудове відео!
обожнюю Київ в усі часи!
Дивилась і наче шукала знайомі обличчя своїх дідусів і бабусь
Як киянин в четвертому поколінні дуже дякую автору за таке цікаве інформаційне відео і бажаю подальших успіхів в історичному дослідженні української столиці.
Кинвлянин и по украински?? Не смеши
дорогенький, я живу на Близькому Сході вже багато років і незважаючи на це не забув українську мову, а ти досі не вивчив, я народився й жив на Оболоні, а потім в Солом'янському районі неподалік від Залізничного вокзалу, моя родина була з центру Києва і досі частина її там живе , я не забуваю, що Україна вже 33 рік як Незалежна і коли відвідую Україну і Київ намагаюсь говорити лише укранїською, а от в якій країні живешь ти?
@@ИванКрутов-д5ц
Отличный подъеб !!!
@@ИванКрутов-д5ц ой, та заткни пиздак своїми десятьма срублями і не сри під файним відео, потороч. :D
Коренные киевляне говорили на русском и на суржике
У меня бабушка родилась в Киеве в 1902 году, её старшая сестра в 1892 году(семья многодетная)
У меня сохранились старые семейные фотографии начиная 1907 года
На обороте фотографъ Челли , Бибиковский бульваръ с буквами "Ъ" и надписи на русском
Фотографиями дорожу потому что я всех этих бабушек помню, то первое, второе доказательство, некоторых я уже поставила на место
Дуже гарне відео, дякую. А ще дякую тим людям, вмілим , молодим, усміхненим, які збудували іДніпрогеси і метро, і нові будинки і мости і прекрасне нове місто в каштанах, нашу столицю. Нове не народжується не зачепивши старе, було дивно бачити , що в ті роки скільки людей відпочивало на пляжах , а також люди і діти виглядали здоровими , доглянутими.
Дмитре,дуже Вам вдячна.
Дуже цікаво.
Дуже нам потрібно.
Дякую щиро Вам і тим , хто колись для нас зробив ці фільми.
Слава Україні
❤❤❤😊😊😊
Нереально крутий випуск. Раніше не бачив ці відео. І кайф що показуєте ракурс зйомки та карти ❤
Рада, що знайшла ваш канал. Надзвичайно цікаво та інформативно. Дякую за роботу.
Які щемні кадри! Надцікаво порівнювати з сьогоденням
Дякую за можливість долучитись до ваших історичних досліджень ❤
Як же мені подобається дивитися такі відео. Побачити лиця людей які жили і вмерли забагато років до мого народження
My ancestors were Baltic Germans and my great-grandfather and his family moved to Ukraine at the end of the 19th century, to Kyiv! In the mid-30s they returned to Estonia and again came to Kyiv in the 50s. That's where I was born. I look at my beloved city and pray to God that he will preserve it in this terrible, senseless war! Thank you for this fabulous story of our glorious city!
Як можна було повернутися в Естонію, в середині 1930-х?! Нажаль, це вже було неможливо для звичайних громадян СРСР, крім варіанту, що у вашого діда, вже було естонське громадянство!!! В той час, Сталін нікого не випускав за межі СРСР, навіть, західних інженерів-спеціалістів, які прийняли, під впливом комуністичної пропаганди, громадянство СРСР!!! Скоріш за все, виїзд в Естонію відбувся на 10 років раніше -- в середині 1920-х... Тоді, за грубі гроші, громадянину СРСР можна було купити паспорт для виїзду за кордон... Цей "лібералізм" поламали в 1927/28 роках, опустивши завісу, яку Черчіль (через 20 років) назвав "залізною завісою"!!! 😊
@@walery2192 Ви мене тисячу разів вибачте, але Ви абсолютно не володієте інформацією) Усі прибалти та карели могли спокійно до початку війни пересуватися. Це аксіома!
До второй мировой границ не было и можно было передвигаться безприпятственно
Благодарю вас от души за прекрасные хроники! Респект... Очень интересно и познавательно. Продолжайте, пожалуйста, показывать старый Киев. ❤😊❤
Дякую за таке відео! Дуже приємно бачити сучасного спеціаліста, якому цікаво минулий вигляд Києва.
Дмитро, дуже дякую за історичну розповідь. Для мене це дуже цікаво і важливо, тому що в цей час мій батько жив в Києві з моєю бабусею. Вони жили на Шулявці, ближче до Повітрофлотського мосту. Там жили працівники ЮЗЖД.. Мій батько ходив по старому Хрещатику, був в театрах, музеях, вчився на Подолі в річному технікумі, потім служив на флоті, во Владивостоці, потім ьудівництво в Хабаровську, війна і після він з нами повертається до Києва, я молодша дочка живу тут, люблю Київ, Україну. Дуже жалкую, що мало розмовляла з батьком про його молодість у Києаі. Він рано пішов з життя. Але він написав повість, де трохи про це згадує. Рукопис у мене є
Моя бабушка родилась в Киеве 1915 , мама 1935 и я смогла заглянуть в то время … Очень интересно и познавательно , а я уже свою дочку возила в школу фуникулером , живу на подоле все близко и знакомо ……Спасибо , удачи , лайк и подписка !
Моя бабушка родилась и умерла в Киеве 1904-1972(Куреневка-Берковцы),прабабушка похоронена на Куреневском кладбище по ул.Сирецкой.Мне будет 64 осенью.
Дуже цікаво. Чекаємо від вас ще відіо про наш любий старовинний Київ.
Естетична насолода і безмовна ностальгія, за містом якого ми ніколи не побачимо, і Києвом якого вже ніколи не буде❤
Венгрия предендует на Закарпатье У румын тоже есть мечты. Через несколько часов после реваншистских заявлений Тороцкаи полностью в том же духе выступил его коллега из Румынии Клаудиу Тырзиу. Он тоже в прошлом журналист, тоже входит в руководство крайне правой партии и тоже хочет кусок Украины от имени народа, точнее, даже два - Бессарабию и Северную Буковину, то есть части Одесской и Черновицкой областей.
Києвом TakuM вже ніколи не буде, TAK, aлe byge щe kpaщe!
@@Andriyan5555дурні є не тільки в росії а румуни і мадьяри по буковинськи маґери за трансільванію нехай розберуться.
@@Andriyan5555, дурень, думкою багатіє.
po huy Ukraincam, oni vseh viebut do slyoZ@@Andriyan5555
Це було справді чудово, заглибився в історію, дякую.
Дякую за вашу працю і запал, що відчувається у кожному відео. Дуже цікаво!
Дуже цінна робота!!! Я ніколи не бачила стільки документальних кадрів Києва того часу, хоча цікавлюсь документальною кінохронікою давно. Дуже дякую Вам за унікальну можливість побачити Київ початку 20-го століття! 🙏
Дякую автору за роботу, завжди цікаво відкривати улюблене місто по-новому😮
А хтось казав, що машини часу не існує... Дякую за таку цікаву роботу!
Дякую за цікаву розповідь про рідний, неймовірний, добрий, шляхетний Київ. А ви знали, що на Труханів острів "Лапот" переправляв людей в літній сезон до кінця 1980х. І коштувала така переправа до водогона 5 копійок. То були, в основі, жителі прилеглих вулиць Жданова-Сагайдачного, Андріївський узвіз і Андріївська вул., Боричев тік, Фролівська, Ладо Кецховели і їнші.
Дякую, неймовірно побачити історичний Київ
Я родилась в Киеве и прожила в нём 35 лет. Всегда мечтала увидель старый, довоенный Киев. Спасибо вам большое!!!
окупантка ?! Мова державна де ? Освіта і культура зовсім відсутня ? Денацифікаторка ?!
Дякую. 1920-ті роки вирізняються якоюсь світлою, ні на що не схожою атмосферою нового світу.
Це роки знищення української держави, репресії, розкуркулення, колективізації й наступного голодомору. Яке світло ви тут побачили? Пам'ять, як у акваріумної рибки.
Неймовірно цікаво!!! Дякую за колосальну роботу!
Дякую за цікаву оповідь. Час змінює Київ і киян. Цікаво, що тоді на схилах біля Дніпра було мало дерев.
Проведена велика робота. Щиро дякую за вашу працю, успiхiв та процвiтання!
Щира подяка за цю подорож у минуле. Дуже цікаво.
НЕ МІСТО, А НАСТАЛЬГІЯ!!! ЧУДОВИЙ КИЇВ В УСІ ЧАСИ.🇺🇦🇺🇦🇺🇦💙💙💙💛💛💛 ЩИРА ПОДЯКА АВТОРУ. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🌈🌈🌈🌻🌻🌻❤❤❤🌍🌎🌏
Дякую за цікавий формат подачі історичної інформації. Чекаю на продовження та бажаю творчої наснаги.
Робіть будь-ласка продовження, при можливості, це дуже цікаво! Дякую за вашу працю
Комент просто за труд і за Український контент) мені не важко тобі приємно) ну і лайк🇺🇦👍
Рідне місто 💙💛 Щиро вам дякую за можливість побачити рідкісні архівні матеріали. Вподобайка і підписка на ваш канал! Успіхів вам!
Як завжди-дуже цікаво! Дякую 👍
Дякую вам за цікавий випуск! Так приємно бачити своє місто, район того часу, представити як жили мої предки. Я сам віріс на контрактовій, на Подолі, тому дуже люблю ці місця. Дякую вам ще раз
Дякую за чудову роботу.
Дуже цікаво ❤️❤️❤️❤️Рідне моє місто. Найкращий наш Київ ❤️
Помітили що всі об'яви, транспаранти, вивіски в Києві 20-х років УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ? Я народилась в Києві в 1951 році і ще тоді були вивіски "Перукарня", " Взуття", "Гудзики", "Панчохи" і назви вулиць теж були українською. Потім дуже активно знищили то все і Київ став "рускім", а нам вже розповідали що так було завжди Дякую за роботу і цікаве відео, що нагадало меня Київ мого дитинства
Дякую, Дмитре, за Вашу працю, за дуже цікаве, пізнавальне відео. Обожнюю своє місто Київ, але багато про що, почула і побачила вперше😊
Класне відео, дякую!
Дякую за відео! Це була неймовірна подорож в Київ 20-х років!
Дякую за дуже якісний та цікавий контент з детальними коментарями. Чекаю на продовження🥰
Дякую Вам Дмитре. Дуже шкода що все так спаскуджено. Було б більше пішохідної зони і цікавинок
Дякую, дуже цікавий матеріал.
Дякуємо! Дуже цікаво! Завжди хотіла знайти правдиву інформацію про Київ.
Нереально цікаво!! Дякую! Я в захваті від можливості побачити місто 100 років тому😱
Очень понравилось ваше видео👍👍🇰🇿
Дуже цікаво було побачити Київ! А який Дніпро широкий! Шкода Трьохсвятительську церкву, яка красива була. Комуняки все зруйнували. Дякую за фільм!
Дмитро, дуже дякую Вам за такі класні відео і Вашу роботу! Це те, що надихає !
Неймовірно!
Щира вам подяка❤
Дмитрий, огромное спасибо за это видео!!!
Я для себя открыла "Машину часу і простору".
Я так люблю исследовать то, что связано со старыми домами Киева, улицами, речками....❤❤❤❤❤
Спасибо Вам дорогой Дмитрий.
Доброго дня ! . Была в Киеве в 90х, проездом , что смогла ,то посмотрела ) , Какой КРАСИВЫЙ ГОРОД ! , я его полюбила с первого взгляда ,и всегда хочется посмотреть еще , уже детально , не спеша , НАДЕЮСЬ когда закончатся безобразия , я исполню свою мечту , Спасибо ВАМ , что ВЫ сохраняете эту прекрасную архитектуру ,БЕРЕГИТЕ ее , ОНА ПРЕКРАСНА ). ЖЕЛАЮ ВСЕМ МИРА И ДОБРА ! . СПАСИБО ЗА ТРУД ,
Запрошуємо ласкаво! Хай тільки скінчиться війна якнайскоріше! Всім людям миру і добра!
Дякую Дмитре за цікавий випуск. За вашу працю.Ви провели велику пошуково - дослідницьку роботу! Наче подорож у часі....Я люблю своє місто : старі будинки, двори,церкви,вулиці... в них подих історії, своя магія. 💞
Все помню.родилась 1955 год.рожилась на б.житомирской 8-б.много в архиве документальных фото .отец занимался.😊
Дякую. Для мене, киянки в четвертому поколінні, це як віконце у часі... десь там ходять мій 26 річний дідусь і 23 річна бабусечка, моє серденько, яка померла ще у 69 му, а я пам'ятаю і дуже люблю все життя. І мій дворічний татусь, білявий хлопчик, якого родичі ласкаво звали Валюшок) аж серце щемить, багато років ми не поряд, а як хотілося б попасти туди і побачити їх, живими, молодими...
дякую за цікавий та корисний контент)
дуже крута документкалка, дякую за працю
Дуже дякую за історичні зйомки Київа !
Дякую за гарну екскурсію!
Дуже корисна Ваша робота, продовжуйте ці дослідження, це дуже цікаво, хто не знає минулого, не має майбутнього. Дякую Вам.
Спасибо, это очень интересный обзор! Много интересных моментов затронуто.
Единственное что, у Вас периодически громкость озвучки меняется.
С уважением, зритель.
Київ і рік, в якому народилась моя бабуся.
Дякую Вам Дмитре,за це відео.
З вами дуже цікаво. Дякую! Наснаги Вам!
Умничка. Как приятно Вы рассказываете.
Какой широкий Днепр! Спасибо за экскурс в прошлое. Если бы ещё прокомментировали название мест и улиц, которые в кадрах.
Відео просто супер!
Спасибо, Дмитрий за хорошую просветительскую роботу! Очень полезно, счастья Вам!
Моя бабушка родилась в Киеве в 1911 году. Прабабушка работала в больнице. Ее могила и могила моей тети на старом Лукяновском кладбище. Все близкое все родное. Спасибо.
О який я радий що таки існували ці кадри.. я давно мріяв побачити мою столицю та взагалі наші землі 100 років тому!! Бажання ще побачити кадри в реконструйованій версії як то зараз популярно робити, тобто колір, правильна швидкість, звук.. бажаю успіхів та сподіваюсь на більше архівних відео! Дякую!
супер матеріал! роби більше!
Дуже цікава подорож в минуле, дякую
Дуже цікаво
Дякую за таку роботу
Це наша історія
Дуже цікаво🥰
Неймовірне відео, що дарує неймовірну атмосферу. Дякую Вам, за вашу роботу, дуже цікаво
Wow 😮 Дуже вдячна за вашу роботу будь ласка не зупиняйтесь це цікаво!
найкраще дослідження старого києва! молодець!
Дуже цікаво, дякую
Супер видео! Спасибо автору👍👍👍🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Чудове відео. Дякую за працю!
Дякую!
Дякую, Дмитро за цю подорож у часі. Дуже люблю роздивлятись старі фотографії, а тут ще і вийшло прогулятись містом того часу! ❤
Дуже цікаво,дякую!
Дякую Вам за цю роботу.
Радію, що ви досліджуєте минуле Києва , в якому народилося п’ять поколінь мого роду.
Дякую, дуже цікаво і пізнавально,гарна розповідь за кадром
Я народилась в Київі 28.09.1960,на Куріньовці.
Мені дасть Бог буде 64 рокі,я навчалась в школі номер 2,по вул.Копиловській,а напроти школи був наш (67 А)дім,якій знесли в 1974-му.😊
14.04.24.
Випадково натрапила на це відео і подивилась на одному диханні! Дуже цікаво, дякую вам за таку чудову роботу
стАрий - старИй(стАрого - старОго)
нОвий - новИй
Не варто вживати неукраїнських наголосів. Це реально.
Також це стосується й слів.
фон - тло(на фоні - на тлі)
фоторграфія - світлина
слідкувати - стежити(прослідкувати - простежити)
знаходитися - перебувати(знаходився міст - перебував міст)
вверх - вгору(підійматися вгору)
підійматися по сходам - підійматися по сходаХ, а ще краще: підійматися сходами
вид вулиці - вигляд вулиці
Також не варто використовувати термін "громадянська війна" до подій сторічної давнини. Бо насправді тоді відбувалася Українська національна революція та Війна за незалежність. 1917 - 1921 роки.
Що з погляду імперського здавалося "ґраждансксй вайной", бо ми ж - "адін народ".
хаха богдан богом даний , що скажеш про кетчуп і майонез ?
@@jenerofalirau5887 а хіба що, хенеро, не знаю ким даний? Ти маєш клопіт із майонезом? Який в Україні завжди називався "підлева". Кетчупу раніше не було, не було й слова. Кетчуп з'явився, з'явиться й слово. Саме так це працює. Хто хоче говорити суржиком, має розуміти, що це - ознака відсталости. Байдуже, яким саме був би той суржик - українсько-москвинський, українсько-англійський чи все це одночасно й зразу.
Суржик може бути корисним тільки в одному разі - коли він є дуже тимчасовим явищем, коли він є переходом від мов іноземних до мови української.
А не навпаки. Як це відбувається зараз із суржиком українсько-англійським, а раніше відбувалося з суржиком українсько-москвинським.
В Україні має бути одна мова - українська. І вона має бути справжньою.
Якщо ми насправді хочемо вийти зі смуги катастроф і стати процвітаючою країною.
а ти звідки Богдан ? @@bohdanvelemyr8775
мене Міша звати , маю кури, свині, пса називається Петро, раніше мав голуба, но він поняв що зі мною вутляки і нема шо робити і полетів по справам @@bohdanvelemyr8775
Слушні зауваження.