@@the_interviewer за мерч забув в своєму коментарі дописати. На яку людину розраховані ціни в УЗ кафе-магазині? 😳 Якщо можна, нехай обоснують ціни, ті хто давав розмови із департаменту. І друге головне питання, що з формою на УЗ?!))) Бо начальство в одному, провідники в іншому))))
Роки війни стерли минулі подорожі,а за цей час нікуди не виїзжала.Але згадую,як мій чоловік повертався додому з війни,які це були щасливі дні.Зараз дня кожного з нас найприємніша подорож,та після якої хтось буде в безпеці,хтось побаче рідних,а хтось повернеться додому,в Україну.Нехай у кожного в найближчому майбутньому станеться така подорож ❤
Нарешті я зрозуміла, для чого тримала в пам'яті цю історію 😅 так от, читайте 🤓 Давним-давно, коли люди ще користувались icq як месенджером, а Укрзалізниця ще не була такою модерновою, проте в ній вже працювали залізні люди 💪🏻 мені випала нагода відвідати родичів на Львівщині. Що може бути краще, ніж подорож посеред зими, подумала я? Для цього мені потрібно було проїхати буквально всю нашу країну 🤍 бо тоді я була студенткою і мешкала в Луганську. Звісно, для такої подорожі я обрала потяг. Юні студентські роки, романтичні знайомства в мережі...так в тому ж icq у мене відбувався віртуальний роман 🙈 і так співпало, що мій віртуальний чоловік (так-так, у нас було все дуже серйозно 😅) жив в одному з міст, яке входило в маршрут мого залізного друга "Луганськ - Львів". От тільки зупинка там тривала всього кілька хвилин, і прибував потяг на ту станцію вночі, ближче до ранку, десь о 4. Гарячі серця та можливість розвіртуалитись зробили своє і....ми домовилися, що він буде на мене чекати там і я вийду на тій зупинці і ми побачимось, хоча б на кілька хвилин. Забула додати, в ті часи ще не було такого швидкого та дешевого мобільного інтернету, смс-ки теж були платні, та й дзвінки напевно...коротше, за час в дорозі ми перекинулися парою смс, я повідомила номер вагону та місця - домовленість була в силі. Я чесно трималась аби не заснути під звуки залізних коліс, які завжди на мене справляють заколисуючий ефект. Проте, монотонне стукотіння в якусь мить здолало мою свідомість і я відправилась у царство снів. А спала я тоді дуууже міцно 😂 Зупинка в місті зустрічі. Ніч тиха та сніжна. Ледве чутний дзвінок мого сіменса з-під подушки не мав жодного шансу! Та мій віртуальний чоловік не розгубився і звернувся по допомогу до провідника! Золота людина 😊 він мене розбудив 🤭 я в чому була (а це були якісь камуфляжні флісові штани з центрального ринку Луганська і легенька кофтинка з місцеву секонду) вибігла в тамбур, повертаюсь до відкритих дверей вагону, а там..сріблясті сніжні дюни і місяць, який так то все підсвічує!! Будівля вокзалу маленька і мовчазна, гілля дерев дивними закарлюками кидають тінь на срібний сніг, морозна тиша в просторі і....він. Кудрявий та усміхнений 😊 Він допоміг мені зійти, провідник тихенько повідомив скільки хвилин у нас лишилось і повернувся в тамбур. А ми роздивлялись один одного. Наші очі блищали як і все довкола. Він розстібнув свій пуховик, намагаючись його зняти і зігріти тим мене. Але я кинулась в його обійми і ми разом затишкували в його пуховику весь залишок хвилин, поки потяг не зітхнув всією своєю масою.
5 вересня 2016 року, після футбольного матчу між збірними України та Білорусі, який відбувся у Львові, потягом повертався до Луцька. Так склалося, що сусідкою по пасажирському місці виявилася симпатична лучанка, з якою зав'язалося спілкування, дружба. Пізніше зустрічі, спільні прогулянки. А тепер нашій донечці майже 5-ть ❤ Ось таке асоціація про вагон Укрзалізниці . На все життя 🤍
@@user-mk2jv5cj3r За власний кошт це ще нічого так) Цікавіше коли виходить з ладу лампа прожектора ( та сама що на 150 ват й яку фіг де знайдеш) й починається біганина з викручуванням її з одної кабіни й вкручуванням з іншого боку). Сподіваюся в вас такого не було) А як було можу лише поспівчувати)
@@user-px9qh9ow2n Чи відео як молоді дівчата з 8 річним стажем ДСП та освітою магістр кидають сніг з перону а потім ще роблять свою роботу. Коли в 28 тобі вставляють диски в спині. А зарплата до 7 тис грн.
Дякую за цікаву розповідь! Пропоацювала на залізниці з 1987року на станції і вокзалі. Все красиво подано, хоч і дуже приукрашено. Але все правильно, треба стремитись до кращого і вірити, що так і буде. Адміністрації Укрзалізниці треба переглянути і зменшити апарати управлінь, компаній, офісів і т.д., щоб збільшити заробітні плати працівникам які зайняті роботою по обслуговуванню і експлуатацією перевізного процесу: складачі поїздів, чергові по станції, агенти комерційні, приймальники поїздів, слюсарі, електромонтери і т.д. Працівників, особливо спеціалістів критично не вистачає із за низьких зарплат.Працюють ентузіасти або допрацьовують до пенсії. Шкода що такий перспективний напрямок економіки, артерії країни, ( залізничні колії України по протяжності за Радянських часів були на третьому місці в світі), самий екологічно чистий вид транспорту майже знищили. Кількість пасажирських вагонів які експлуатуються тепер в Україні, раніше були лише в Київській вагонній дільниці. Дай боже нашій залізниці толкового керівника.
Їхала нещодавно з Ізюмщини. Зі мною в купе був військовий Юрій, якому вперше за півтори року дали відпустку, це така щира та добра людина, яка пригостила чаєм та вафлями. Потім до нас підсіли бабуся з онуком, в купе була спека, але нас спасло те, що ми здружилися, розспілкувалися, тепер маємо номери один одного, списуємося. Правильно кажуть, УЗ об'єднує та зближує людей, ми одне ціле, одна країна. Також дякую провідникам поїзду Ізюм - Київ, це круті люди, які завжди вислухають кожного.❤❤🎉
Все дуже гарно виглядає, проте зовсім не відповідає дійсності. Якщо про інтерв'ю домовились, то всі хочуть показати які вони молодці. Це як з ревізором Якщо його чекають - то всі будуть робити виглядає як Все Офігенно. Треба просто в невеличкому місті зробити огляд як на справді Все є, а не оце лицемірство, бо 90% працівників працює за ЗП 10000 в кабіні електровоза з температурою 40+ градусів, куди навіть лампочку за свій рахунок Треба купити, де взимку навіть стеклоочисники не працюють. А ті, хто соляру краде, то від хорошого життя і достойної оплати праці??? А ті, хто не краде, так і працюють вже років 10 з зп 200 боксів. Зато по телевізору зняли, як все класно
Так хочуть показати, що в нас прямо все ОК, але ж, далеко не так, народ правди не взнає ніколи. Зараз, коли їдуть хлопці з цієї проклятої війни у відпустку чи ще кудись, їх везуть в тамбурі, бо від них ' пахне', так от хочу запитати в керівництва: А ЧОМУ Ж ДО ЦЬОГО ЧАСУ НЕМАЄ ДУШОВИХ КАБІНОК У ВАГОНАХ, ми ж ЄВРОПА( на жаль), так що хватить показухи, покажіть правду.ь
@@user-ey5bp1nc5nКак раз между строк и читается то, о чем вы говорите. Цель поддержать моральный дух, и при этом не соврать. По моему авторы не соврали и не устроили пессимизм. Мне очень зашло. Отличный выпуск. Заставляет задуматься. Это война одновременно и испытание и шанс выйти лучшими, сильными, достойными. Радует что очень много молодежи.
1998 рік. Нас, групу підлітків - туристів з Горлівки, везе потяг Дебальцево - Львів. А там пересадка до Воловця. Їдемо в незвіданий для мене на той час світ "западенців" - в Карпати. Це перша в житті поїздка на потязі так далеко. Я багато чув різного стьоба перед поїздкою про "бандер" (навть не розумів, що це означає), що там нема шо їсти, що нас там можуть скривдити, дізнавшись звідки ми.. Від того всього трохи нерував... А даремно. Ми провели незабутні 10 днів в Карпатах. Біля гори Пікуй. Памятаяю, як я - весь такий панк в балахоне Нірвана, стою та дивлюсь з розкритим ротом різдвяний вертеп у Львові. Це було красиво та захопливо, і я хотів дивитись на це. Загалом багато стереотипів зруйнувалось у моєму підлітковому мозку в тій подорожі. Я хотів повернутись сюди, хотів більше дізнатись про тих "бендеровців". І повернувся. І дізнався. І дуже радий тому. А привезла мене до нового мене саме Укрзалізниця.
Моя історія з УЗ триває понад 10 років. Як і у багатьох все почалось зі студенства і потягу Дніпро-Геніческ, що возив мене кожен тиждень додому в Мелітополь. Потім перші подорожі Україною в найдешевших плацкартах з друзями. І перша залізна реальність, коли не могла потрапити до мами в Крим через окупацію. Хоча і тоді ці люди робили над речі і потяг, що йшов з Донецьку з під обстрілів прибув на вокзал Мелітополю цілий і з затримкою всього в 5 годин. Тоді я таки добралась до Севастополю. А потім сполучення довелось скоротити до Геніческу, а тепер ось до Запоріжжя… Але історія не сумна! Понад 10 років я користуюсь потягами УЗ майже кожен тиждень і я завжди була їх амбасадором. Навіть коли було брудно і спекотно в потягах вони брали ціною і швидкістю. А в останні два роки зміни полетіли зі швидкістю Інтерсіті! Заміна вагонів, нові розетки, продумані полички, аромакопозиції в туалетах, дріп кава на борті, сервіс провідників, все стало краще. Багато коментарів про «зайву» романтизацію УЗ. На мою думку коментатори занадто романтизують іноземні сервіси) Я каталась на більшості потягів Європи, була в Ізраїлі і їздила на їх знаменитому ракеветі. І ніщоооо, от ніііііщооооо, не може порівнятись зі спектром послуг, який пропонує УЗ зараз. Більш брудних потягів, ніж німецькі хьондаї, які в нас звуться інтерсіті я не бачила в житті. В деяких вагонах натурально плавають ексременти в туалетах. Про пунктуальність окрема тема. Планувати поїздку потягами в Європі - вкрай не надійно, бо вони регулярно спізнюються і сильно. В дощ - Європа стоїть, бо погана погода. ДОЩ. В нас війна і потяги курсують по графіку. Здається ви недооцінюєте надійність нашої залізниці. Вагони в них новіші, але сервіс, ціна на квитки, сполучення, відсутність лежачих вагонів - тотальні мінуси. Тому для мене УЗ - топ! Хтось написав, що квитки в Польші на потяги дешевші і у УЗ гігантські тарифи. Не смішіть, в нас дуже дешеві потяги. Порівняйте з автобусом хоча б чи з витратами на бензин, якщо їхати на машині. Швидко прийдете до висновку, що ціна на потяг - ніщо в порівнянні з усіма іншими варіантами. Мінуси все ще є, але казати, що змін не видно - це не користуватись новими послугами, що пропонує УЗ. І для мене компанія і бренд - це завжди про людей. І історія моя про людяність: Десь з рік тому я придбала валізу для подорожей, але перед поїздкою задумалась про те, що вона може не влізти в короб для валіз у вагоні. Я порилась в інтернеті і на сайті УЗ та не знайшла ніде параметрів місць для зберігання багажу. Тому подзвонила з цим питанням в довідку. Але виявилось, що і у них цих параметрів немає… Проте диспетчер Вікторія не розгубилась і каже: - А який у вас потяг? - Я відповідаю. - Так слухайте, до нас на станцію цей потяг прийде через пару годин! Я поміряю! - сказала вона. Я подумала, що це жарт, але відповіла, що почекаю дзвінка. І дійсно, через пару годин диспетчер мені передзвонила САМА і сказала, які парметри буде мати короб мого потягу. Так я з’ясувала, що моя валіза туди не війде на 4 см) І впевнилась що в більшості на УЗ працюють вкрай людяні і класні робітники. Обожнюю цю історію! І обожнюю її розповідати, як приклад змін УЗ у сторону лов марк) Я собі взагалі не уявляю, щоб якийсь ізраїльскій чи німецький диспетчери заради одного дзвінка бігали з рулетко по станції і міряли для клієнта потяг! Вибачаюсь за такий довгий текст, але в мене сильно підгорає, коли справа іде про бренди які дійсно змінюються, а люди замість підтримки продовжують їх топити. Частіше користуйтесь залізницею і будуть вам нові вагончики) Укр залізниці подальшого розвитку, а всім злим людям вагонів з кондиціонерами)
Я зустрічала 2016 рік в потязі «Київ-Херсон». Думала, що буду спати одна в купе і сумувати, що так склалися обставини життя. Але раптом провідник зі смішними сивими вусами запросив всіх 5 пасажирів до себе в купе і почав пригощати нас новорічними стравами від своєї дружини. Там була навіть качка з яблуками! На ранок ми співали разом пісні, вчили пасажира-кіпріота віршам Шевченка, це була незабутня ніч))
Завдяки Укрзалізниці, я в далекому 2007 році опинилась в Києві, потяг Бердянськ -Київ...🥰 Тоді я, 21 річна безтурботна дівчина, їхала лежачі на верхній полиці, дивлячись у вікно і не знала що мене чекає далі, а як виявилося чекало дуже цікаве і яскраве життя, різноманітні події і пригоди які назавжди пов'язали мене з Києвом і зробили його моїм другим рідним містом. І потім 14 років, декілька разів на рік, моя улюблена Укрзалізниця "телепортувала" мене в мій Бердянськ. Завжди подорож була хвилююча і очікувана, бо там мене чекала моя мама, друзі та моє місце сили-улюблене Азовське море..Так було до лютого 2022🤬😥 Вірю і сподіваюсь, що дуже скоро поїзд Укрзалізниці з табличкою Київ - Бердянськ здійснить мою мрію і відвезе мене в наш УКРАЇНСЬКИЙ БЕРДЯНСЬК. Слава Україні! 🇺🇦 Героям і героїням СЛАВА! 🇺🇦 Дякую 🙏🏻😢
Як все добре в Укр залізниці , тільки залізничників за людей не рахують. Заробітна плата сама нижча по Україні. Жодного залізничника всі менеджера. Позор керівництву.
Це була звичайна поїздка потягом з Києва до Дніпра, але для мене вона стала особливою. У березні 2024 року, після початку повномасштабного вторгнення, ми витратили гроші, які мій хлопець відкладав на обручку, на наше виживання. Попри все, ми вирішили поїхати до Києва, щоб побачити друзів. Повертаючись до Дніпра, у вагоні купе ми пили фірмовий чай від Укрзалізниці. Мій хлопець, тримаючи мою руку, раптом встав і дістав маленьку коробочку. З трепетом у голосі він сказав: "Ми пережили стільки разом, виходь за мене заміж." Я відповіла "Так!" і ми обоє засміялися від щастя, обіймаючи одне одного. Ми відзначили нашу заручини тим самим чаєм, який став символом нашої любові та віри у краще майбутнє. Укрзалізниця стала частиною нашої історії, яку ми збережемо в серцях назавжди❤
В дитинстві поїздку на потязі чекали як свято, але в моїй пам'яті назавжди залишиться 15 травеня 2014р. Тоді я з річним сином виїхали з вокзалу Луганська з квитком в один кінець (хоч надія досі є на квиток і до Луганська). Я пам'ятаю коли ми їхали була суцільна пустота і невідомість, та лише вийшовши в Києві на вокзалі я відчула в повітрі запах якоїсь свободи та відчуття хоч якоїсь мінімальної захищеності. Доречі той квиток досі зберігається в цінних для мене документах.
Дякуємо, що дивитесь нас та коментуєте. Нам сподобалася Ваша відповідь, тому хочемо саме Вам подарувати фірмовий мерч від Залізної крамниці. Будь ласка, напишіть у Telegram нам на номер +380672163757 і ми відправимо Вам подарунок. Вітаємо!🔥
В дитинстві їздила кожного літа то в Крим , то в Карпати , друга поличка в поїзді, весела компанія однолітків, були незабутні емоції і спогади 😊 А тепер я вже другий рік як стала частинкою цієї залізної родини і пишаюсь цим ❤
Дякую за цікавий випуск, але, звісно, це така собі романтизація Укрзалізниці)) Реальність в 90% моментів інша. Окрема велика дяка працівникам за те, як самовіддано вони працювали в перші тижні війни!
Гарна робота. ДЯКУЮ, Анатоліч. Мій улюблений маршрут залізницею Макове-Кролевець-Макове. В дитинстві їздив до дідуся з мамою. Та атмосфера подорожі була неймовірно крута. Бажаю розвитку УЗ.
Дивний коментар .Ніхто не знецінює їх роботу важку .У відео показали інтервʼю з провідницею ,які також працювали в важких умовах .У всіх інтервʼю взяти не можливо за 1 випуск
Є зміни на краще в пассажирських перевезеннях, але покращуючи сервіс для пасажирів, потрібно подумати і про співробітників залізниці. За 10 років кількість працівників скоротилась з 450 000 до 183 000.
У слюсара мин зарплата! Міжміські електричні жах! Плацкартні старючі без кондиціонерів і гарно якщо відкриваються вікна! Бренд! Які зарплати у робочих? Які з цих зарпоат вичити та на руки 8-15.00! Руки по лікоть в мазуту все життя! Зате керівництво по гарних вагонах! Срамота!
Я обожнюю подорожувати саме потягами!! В мене тепле відношення до Укрзалізниці : на третій день війни безкоштовний евакуаційний потяг вивіз мене і багато переляканих людей Києва у достатньо безпечне на той час місце. Я дуже вдячна за це!!!! В мирному житті обʼїздила майже всю Україну потягами Укрзалізниці😍🥰🤩
Скільки можна показувати намальовані губи? Де все красиво і суперово. Ви покажіть те чим насправді живе УЗ. Працювати нікому і нічим. Все валиться і летить в тартарари. Відмивання грошей всюди де це тільки можливо. А це... Як завжди гарна картинка....
У мене теж є питання до керівництва київського вокзалу: чому за 30+ років незалежності не побудували жодного ліфту на перони? Я пам'ятаю, як у студентські часи тягла тяжку валізу тими страшними сходами, і вгору, і вниз. І, після того, була така крепатура, що рук не могла підняти на наступний день.
Ліфти є до кожного перону із західного підземного переходу. Але вони доступні лише для людей з інвалідністю, тобто ліфт запускається в роботу працівником вокзалу. Інша справа це ескалатори до перонів, їх відсутність це великий мінус. Але я знаю, що ескалатори є в планах УЗ. Але думаю в час війни це питання так би мовити не першочергове, та й це потребуватиме реконструкції наземного переходу (конкорсу)
Так, я теж тягаю не під' ємні сумки по тих сходах, а мені вже 64, але ж люблю Одесу, Ужгород і не можу, щоб не поїхати хоч раз на рік в мої міста, без яких я не Я. Дякую провідникам.
Мене це постійно дивує, колм доводиться тягнути важелезні валізи цими сходами. То жах просто. Це питання вконче треба вирішити. Бо то не жарти для людей.
КРУТОЙ выпуск про УЗ!! За время войны, Укрзализныця стала спасателем жизней для миллионов украинцев. Спасибо ЗеИнтервьюеру за детальный репортаж про бренд N1 Украины. Укрзалізниця - це любов! Дякуємо вам, залізні люди!
Взагалі усе відео не співпадає з реальною дійсністю!!! Те що робиться може в офісах УЗ, десь і є правда. Але якщо спуститись нижще, то підні ті співробітники УЗ, та і ще працюють за копійки!!!
Укрзалізниця❤❤❤ Тепер стараюсь їздити нею якнайчастіше (дякую за студентські знижки🥰) А згадується, ще до 2014 року, їздив потяг 69/70 Львів-Донецьк-Маріуполь. Ним я ще дитиною їздив з Тернополя на Дніпропетровщину... Яке ж тоді було дивовижне відчуття коли переїжджали після станції Дніпро, найвеличнішу річку нашої країни - Дніпро. Ці краєвиди на нього з верхньої полиці у вагоні були просто неймовірними й захоплюючими❤. Та взагалі краєвиди які дарує УЗ всюди прекрасні. А тепер історії.... УЗ це відповідальність. До основного потяга нам потрібно було доїжджати поиміським дизель-поїздом. Через шалену спеку рейси деформувались, благо машиніст встиг це помітити і вчасно зупинитись. Це призвело до затримки близько 2-3 годин (якби ми продовжили рух цим приміськими поїздом то на свій не встигли б). Та тут провідниця почала питати чи хтось має пересадку на інші потяги, ми відгукнулись, і за нами прислали службовий автомобіль, аби тільки ми встигли на свій потяг в Тернополі. І ми встигли... Спасибі УЗ за всі зустрічі й незабутні враження від подорожей💙💛
Укрзалізниця авжеж реформується в порівнянні з 10 р. тому, але досі залишилося купа нюансів: - в звичайних потягах до Польщі, до Карпат - білизну так і просять здати; - ліфт на вокзалі зроблений так, що все одно треба пройти сходами в тунелях до колій (там одразу є "бажаючі" допомогти за окрему плату), а це вокзал, де люди з валізами, візками, на кріслаз колісних.... - квитки на потяги купити дуже важко навіть за 20 днів о 8-9 ранку, провідники у схемі з перекупами (хоч з цим і боряться, але-але на практиці все не так райдужно) -
Їхав я колись зі своєю бабусею у далеких 2000-их поїздом Сімферополь - Алмати з Ясинувата (що під Донецьком). Потяг їхав приблизно 4 доби, знав усих поіменно у нашому вагоні. З кимось грав у карти з кимось у доміно. Сподобались Казахстанські вокзали, на якихось продовали чисто яблука, на якихось кавуни та дині, на іньшому чисто рибу. Подорож була незабутня!!! ❤❤❤Дякую УЗ за шалене дитинство!!! ❤❤❤
Наприємніша подорож,це коли ми с класом і с паралелью їхали на екскурсію в інше місто ,це була така особлива душевна атмосфера,ти їдеш на вверхній поличці спілкуєшся ,смієшся ,обговорюєш майбутню екскурсію с однокласниками, це про веселі та душевні спогади.Памятаю провідниця так здивувалася що близько 50 людей їде в одному напрямку,це була так круто ,душевно
Люблю їздити нашими потягами. Була нещодавно приємно здивована змінами і покращенням у порівнянні із часом до війни і нині. 9 липня довелося їхати на потязі Ковель-Одеса. Не зважаючи на те що було у потязі дуже спекотно, провідниця була завжди дуже чуйна і завжди готова допомогти❤. Дякую за новий чай який з'явився, він дійсно смачний і якісний. Бажаю подальшого покращення😊🎉. І ще хочу відмітити. Наших людей війна змінила у кращий бік, як не дивно. Атмосфера перебування у потязі різних за віком та характером українців була щира і тепла❤.
Для мене усі подорожі укрзалізницею цікаві! Запам'яталось як їздив на практику у Бориспіль з одногрупниками на цих маленьких поєздах як у голови УЗ😀 іще було дуже весело, коли зі Львова у Києв запізнився на поїзд, моя дівчина тоді ридала і звинувачувала мене, бо не могла пропустити роботу і ми у результаті поїхали різними потягами, я у купе, а вона на інтерсіті 🤗
все дуже круто, але з.п. машиніста - 580 USD. і УЗ намагається дати максимальний комфорт пасажирам , а про достойну заробітню плату працівників - мови не йде🤫
Дуууже цікавий випуск ❤🎉 Маю освіту і досвід роботи в економічній сфері, і розумію, як непросто позбутись кумовства...Respect менеджерам УЗ, які поліпшують умови для всіх 🇺🇦💪
А я бачу зміни. Дякую. Кондиціонери потрібні,це факт. А ще сподобалось у вагоні стрічка " заборонено слухати музику російською, бо можно не доїхати". 😍
О як би ви зняли у потязі Запоріжжя -Львів , то там би побачили як буває все плачевно що діти плакали і просили вийти бо так брудно жарко і нема повітря взагалі . А так цікавий випуск дякую ❤
Завжди потяг Запоріжжя - Київ приходив (як я пам'ятаю ) на 11 колію, а в день мого 50-річчя 26 листопада 2015 року потяг прибув на першую колію і дочка з трояндами зустрічала мене. Мрію, шо дужу-дуже скоро на вокзалі буду зустрічати потяг Київ - Бердянськ !!!!!!
Хочу прийняти участь у Розіграші 🤩!!! Працюю в УЗ уже багато років. У минулому році сталася цікава історія в нічну зміну мого чергування на робочому місці 😅. Близько 24 год телефонує колега по роботі, який знаходився на службі в ЗСУ і каже, що потрібна допомога, а саме потрібно знайти дівчину його побратима . Дівчина їхала у потязі з Дніпра у Львів. Той побратим почав хвилюватися за свою дівчину бо у неї виключений телефон, але перед цим вона йому сказала, що в купе до неї почав чіплятися якийсь чоловік 😮😢 . Той хлопець реально дуже хвилювався. .. І от...номера поїзда ми не знаємо, якого сполучення теж не знаємо, а знаємо в якій годині приблизно виїхав поїзд 🚆 і в скільки годин приїде у Львів та ще відомо в якому вагоні їде дівчина і як її звати 🙎🤦🥴. Прохання військового було попросити провідника вагона зайти у купе дівчини і перевірити чи все з нею добре. Дуже важко було знайти ту дівчину мені, але все ж таки не були б ми Залізні люди, як би не знайшли її. Маючи досвід роботи на залізниці визначила який це номер поїзда, зв'язалася і пасажирською компанією УЗ ( за що їм велике ДЯКУЮ ❤) ми знайшли ту дівчину. До неї зайшов провідник потяга і перевірив, що все добре 🫂🙏. Коли цю уже кінцеву інформацію я розповіла тому військовому який шукав свою дівчину, то радості в його голосі було багато. Він нарешті заспокоївся😉. P. S це на перший погляд здається так просто було знайти людину маючи мінімум інформації!!!!
Поїзди до Хелму це добре але можна більше внутрішніх поїздів, з Харкова до Франківська на найближчі два тижні квитків немає. До Києва теж не поїдеш так просто, треба заздалегідь купувати, а це не завжди можливо
В УЗ йдуть хворі які без потягів не можуть жити) ВЛ-80К/Т які є основними вантажними електровозами змінного струму за рівнем комфорту лайно, за рівнем ломучості ніби норм але їм стільки років що їздити на перемичках вже норма, за рівнем срачу як пощастить ( але зазвичай все погано). Але ви не уявляєте які сильні емоції дає цей динозавр, особливо коли на ньому бачиш схід чи захід сонця над зеленими полями, коли на платформах пасажири вітають, показують лайки, машуть, особливо діти, це так мило 😅). Тож в цілому є моменти романтики в цьому, їх небагато але є).
@@user-px1kt9ze8t В мене не династія, ніхто до мене в сім'ї залізничником не був. Але в 4 роки я вперше проїхав на ЕР-9М на дачу.... Це був єдиний транспорт на якому не захитувало й напевне тому виникло захоплення з першого погляду 👍😆. Далі по мірі дорослішання література, журнали, ігри ( типу Trainz) й все шлях в добровільне рабство був відкритий 👍) Й про "кудись піти ' станків чпу в країні багато, але я розумію що без ВЛів не виживу))) ( Добре що таки на обожнювані Ерки не попав зараз розумію який капець приміський рух 😆).
Сумно, що «вища ланка» не знає які правила створюються в інших потягах. Білизну треба здавати. У вагонах страшний сморід, якщо цей потяг не топовий. І що стосується клімату у вагонах - зимою 30+, вікна не відкриваються. Літом немає кондиціонерів. А щодо вокзалу: Чоп вокзал - туалет жахливий, злив не працює, там бігає жіночка прибиральниця і зливає відром воду.
Випуск - абсурд! Розмови ні про що. Є багато питань до людей які дають свої розмови(не інтерв'ю), вони крім столиці не дивлячись в вікно бачили, як працює монопольна залізниця в Україні?!😢
1)Квітки не купиш, тому що постійно якась фігня; 2) Вагони пасажирські(якщо витягнув таки квиток) - питання... Але є наліпки про проходження подорожі😂... 3) Цікаво, коли Перцовський їздив приміським ранковим Ніжин-Київ 😮 це жах; 4) Оплата робітникам(яка не є конкурентною на ринку праці, яких ви хочете показати залізними); 5) Де швидкість поїздів(чи можна робити що хо, поки нема альтернатив?); 6)... Не бачу змін УЗ в сервісі для 2024 року, хвалитись те що десятками років для інших країн - норм, смішно(( 7)...
@@IgorGolubdjultimate 1) Популярні напрямки розгрібають за 2 тижні до поїздки, й частину цілими блоками перекуповують ті хто їх продає на олх потім, це не секрет ні для кого . 2) Є Інтерсіті+, решта як пощастить, можуть навіть в один потяг сформувати кілька норм вагонів й кілька скотовозок, таке буває (. 3) Приміський рух коло Києва зараз найкращий, тому радійте що не ЕР-9П з дерев'яними сидіннями 😅 4) Жити й донатити на зсу можна. А європейських зарплат в нас не буде ніколи і ні в кого. 5) Зараз введено обмеження щодо швидкості в зв'язку з військовим станом. Банально щоб якщо " узкие партизани" або ракета можна було встигнути швидко загальмувати. Раніше обмеження було 80 км/год для всіх. Зараз пасажирським збільшили до 110 здається, вантажним лишили як було ( але більше власне Вл-80 й не треба). Ну +- такі от справи.
Одного разу на стався кумедний випадок, який не забудуть ніколи. Було це під час літньої спеки. Потяг "Інтерсіті" вирушав з Києва до Одеси. Пасажири вже зайняли свої місця, коли раптом помітили, що до одного з вагонів заходить... курка! Всі дивувалися: як вона сюди потрапила? Курка впевнено йшла вагоном, наче це було її щоденне завдання. Вона оглянула кожне купе, ніби шукала своє місце по квитку. Пасажири сміялися та фотографували незвичайну пасажирку. Провідник, побачивши це, спочатку не повірив своїм очам, але потім вирішив діяти. Він взяв курку на руки і поніс її до виходу. Але курка виявилася дуже впертою і не хотіла виходити з вагону. Вона вислизнула з рук провідника і знову побігла по потягу, під загальний сміх та аплодисменти пасажирів. Після декількох спроб, провіднику таки вдалося зловити курку і передати її якомусь чоловікові, який здавалося, був її господарем. Виявилося, що цей чоловік їхав на ринок в Одесу і вирішив взяти з собою свою улюблену курку, бо не мав де її залишити. Провідник пояснив, що курка повинна їхати у спеціальному контейнері у багажному відділенні, а не в пасажирському вагоні.
Краще б взяли інтерв'ю в машиніста з його помічником які їздили на евакуації не бувши дома мінімум 2-3 дні,а не в машиніста матриси яке возе вище керівництво УЗ і навіть не уявляє що це таке. А в цілому за відео лайк,було цікаво подивитись з ким я працюю!!!
Про коррупцию очень интересно и в тему. Прав ГД - работать нужно системно, но есть надежда что начнут вешать на деревьях. Тогда будет понятно, что ребята на передовой гибнут не зря. А история про проводницу, у которой освободили сына - до слез сорокалетнего дядьки. Один из лучших если не лучший выпуск. Слава Україні.
Залізні люди починаються за партами! Спочатку мала дорога,потім ПТНЗ,Коледжі,Університети......Цей момент пропущений у відео! А так,взагалі,цікаво і красиво!!! Ставлю лайк.
Класне відео! В УЗ все ще попереду!) Звичайно, є багато мінусів, але плюсів також ну дуууже багато. За два роки стільки крутих змін (хоча і війна). Бажаю розвитку УЗ, не зупиняйтесь ❤
Згадую як в дитинстві ми з батьками їхали до Львова, мені дуже подобалося пити чай зі стаканів, він був самий смачніший))), дякую за таке цікаве відео, і ще одна приємна згадалася моя історія, не так давно це було, але дуже теплі спогади, ми з моїм майбутнім чоловіком вирушили в нашу першу подорож до Криму, ця подорож потягом була незабутня), це було в 2013 році, дуже хочеться після нашої перемоги знову поїхати потягом до нашого Криму!!!❤ Разом до перемоги! ❤
В потязі Укрзалізниці я я познайомилась з коханням свого життя, нам було по 14 років ми їхали в подорож о однокласниками, в черзі в вбиральню побачила що у дівчини кеди як у мене і познайомилась з нею а вона познайомила мене з ним, він протянув руку і сказав мене звати Артем а я руки йому не дала тому що вона спітніла😅 Ми вже дорослі люди, 9 років разом, Укрзалізниця❤
В мене смішна історія, повʼязана з потягом. В далеких 90-х вертались з табору з Криму, звичайно ж спека, всі вікна відкриті. Один з друзів пішов по своїх «великих справах» в туалет, в той час ми помітили, що один помідор (великий, мʼясистий), який ми купили на дорогу з Криму, підгнив і вирішили його викинути у вікно. Через деякий час вертається друг з туалету весь в «крові», ми всі перелякано на нього подивились 😮 і перелякались. Як виявилось за законами аеродинаміки цей же помідор залетів у вікно туалету, де друг якраз був «на родео» 😂 уявіть його шок 😂 йому прямо в лице прилетіло. Ми тільки з часом вияснили, що це був наш помідор 😁
А мені так щастить останнім часом з подорожами УЗ🤞🏻 з останнього: їхала з донькою з Києва в Дніпро (потяг 132Л), і пощастило купити квитки в новісінькій вагон (випуск 28.01.2021 🥹), окрім комфортного вагону за ціною всіх останніх нам трапився пречудовий провідник! І приємно здивували ціни в потязі - морозиво 30 грн, заварна кава 20 грн.
Потяг Київ - Сімферополь, тролейбус до Ялти, рандомна маршрутка вздовж узбережжя, зупинка в рандомному селищі біля моря, пошук будинку, перши похід на море через десяток продавців вина і дегустації, це кайф.
В 2014 р., теж залізниця працювала на оборону країни,як і працює по цей день.Не хочеться коментувати про погане,але не цінує головне управління своїх рядових працівників.
🤩Розіграш! Фірмовий мерч від Залізної крамниці! Поділися у коментарях свою найприємнішою подорожжю Укрзалізницею👇🏻
@@the_interviewer за мерч забув в своєму коментарі дописати. На яку людину розраховані ціни в УЗ кафе-магазині? 😳
Якщо можна, нехай обоснують ціни, ті хто давав розмови із департаменту.
І друге головне питання, що з формою на УЗ?!))) Бо начальство в одному, провідники в іншому))))
Роки війни стерли минулі подорожі,а за цей час нікуди не виїзжала.Але згадую,як мій чоловік повертався додому з війни,які це були щасливі дні.Зараз дня кожного з нас найприємніша подорож,та після якої хтось буде в безпеці,хтось побаче рідних,а хтось повернеться додому,в Україну.Нехай у кожного в найближчому майбутньому станеться така подорож ❤
до Карпат у 2016,а найкраща і найвеселіша це до Мукачева у 2015 школою,УВЕСЬ ВАГОН був наш))
Нарешті я зрозуміла, для чого тримала в пам'яті цю історію 😅 так от, читайте 🤓
Давним-давно, коли люди ще користувались icq як месенджером, а Укрзалізниця ще не була такою модерновою, проте в ній вже працювали залізні люди 💪🏻 мені випала нагода відвідати родичів на Львівщині. Що може бути краще, ніж подорож посеред зими, подумала я?
Для цього мені потрібно було проїхати буквально всю нашу країну 🤍 бо тоді я була студенткою і мешкала в Луганську. Звісно, для такої подорожі я обрала потяг.
Юні студентські роки, романтичні знайомства в мережі...так в тому ж icq у мене відбувався віртуальний роман 🙈 і так співпало, що мій віртуальний чоловік (так-так, у нас було все дуже серйозно 😅) жив в одному з міст, яке входило в маршрут мого залізного друга "Луганськ - Львів". От тільки зупинка там тривала всього кілька хвилин, і прибував потяг на ту станцію вночі, ближче до ранку, десь о 4.
Гарячі серця та можливість розвіртуалитись зробили своє і....ми домовилися, що він буде на мене чекати там і я вийду на тій зупинці і ми побачимось, хоча б на кілька хвилин.
Забула додати, в ті часи ще не було такого швидкого та дешевого мобільного інтернету, смс-ки теж були платні, та й дзвінки напевно...коротше, за час в дорозі ми перекинулися парою смс, я повідомила номер вагону та місця - домовленість була в силі.
Я чесно трималась аби не заснути під звуки залізних коліс, які завжди на мене справляють заколисуючий ефект. Проте, монотонне стукотіння в якусь мить здолало мою свідомість і я відправилась у царство снів. А спала я тоді дуууже міцно 😂
Зупинка в місті зустрічі. Ніч тиха та сніжна. Ледве чутний дзвінок мого сіменса з-під подушки не мав жодного шансу! Та мій віртуальний чоловік не розгубився і звернувся по допомогу до провідника! Золота людина 😊 він мене розбудив 🤭 я в чому була (а це були якісь камуфляжні флісові штани з центрального ринку Луганська і легенька кофтинка з місцеву секонду) вибігла в тамбур, повертаюсь до відкритих дверей вагону, а там..сріблясті сніжні дюни і місяць, який так то все підсвічує!! Будівля вокзалу маленька і мовчазна, гілля дерев дивними закарлюками кидають тінь на срібний сніг, морозна тиша в просторі і....він. Кудрявий та усміхнений 😊 Він допоміг мені зійти, провідник тихенько повідомив скільки хвилин у нас лишилось і повернувся в тамбур. А ми роздивлялись один одного. Наші очі блищали як і все довкола. Він розстібнув свій пуховик, намагаючись його зняти і зігріти тим мене. Але я кинулась в його обійми і ми разом затишкували в його пуховику весь залишок хвилин, поки потяг не зітхнув всією своєю масою.
Багатодітна родина коли їздить в вагоні УЗ, оце так класна подорож😂😂 а ще пес😂))) мы їздимо частенько)) 💙💛 подорожуємо з задоволенням
5 вересня 2016 року, після футбольного матчу між збірними України та Білорусі, який відбувся у Львові, потягом повертався до Луцька.
Так склалося, що сусідкою по пасажирському місці виявилася симпатична лучанка, з якою зав'язалося спілкування, дружба. Пізніше зустрічі, спільні прогулянки.
А тепер нашій донечці майже 5-ть ❤
Ось таке асоціація про вагон Укрзалізниці .
На все життя 🤍
Цікаво чи буде у відео машиніст який зараз у спеку +41 їде у вл-80 без кондиціонеру?
Це я той машиніст
Їм пофіг, аби красиво зняти ролик
А те, що люди лампочки навіть за свій кошт купують в електровоз, ім пофіг
@@putin_khuylo З одного боку співчуваю, з іншого згадую що в мене явка в 23:00 й такий 🕺)
@@user-mk2jv5cj3r За власний кошт це ще нічого так)
Цікавіше коли виходить з ладу лампа прожектора ( та сама що на 150 ват й яку фіг де знайдеш) й починається біганина з викручуванням її з одної кабіни й вкручуванням з іншого боку).
Сподіваюся в вас такого не було) А як було можу лише поспівчувати)
@@user-px9qh9ow2n Чи відео як молоді дівчата з 8 річним стажем ДСП та освітою магістр кидають сніг з перону а потім ще роблять свою роботу. Коли в 28 тобі вставляють диски в спині. А зарплата до 7 тис грн.
Одна показуха. Поспілкуйтесь з робітниками і керівниками нижчих рівнів без камер і ви дуже здивуєтесь як насправді виглядає УЗ
Ну само собою це рубрика проплачена , тим паче треба обілювати репутацію після того як пасажир помер просто через жару в потязі
Дякую за цікаву розповідь!
Пропоацювала на залізниці з 1987року на станції і вокзалі. Все красиво подано, хоч і дуже приукрашено. Але все правильно, треба стремитись до кращого і вірити, що так і буде.
Адміністрації Укрзалізниці треба переглянути і зменшити апарати управлінь, компаній, офісів і т.д., щоб збільшити заробітні плати працівникам які зайняті роботою по обслуговуванню і експлуатацією перевізного процесу: складачі поїздів, чергові по станції, агенти комерційні, приймальники поїздів, слюсарі, електромонтери і т.д. Працівників, особливо спеціалістів критично не вистачає із за низьких зарплат.Працюють ентузіасти або допрацьовують до пенсії.
Шкода що такий перспективний напрямок економіки, артерії країни, ( залізничні колії України по протяжності за Радянських часів були на третьому місці в світі), самий екологічно чистий вид транспорту майже знищили. Кількість пасажирських вагонів які експлуатуються тепер в Україні, раніше були лише в Київській вагонній дільниці.
Дай боже нашій залізниці толкового керівника.
Так був керівник, відправили на той світ, не давав красти, у нашій країні чесних людей не люблять, потрібні підлі, наглі, брехливі, вори і т. д.
Їхала нещодавно з Ізюмщини. Зі мною в купе був військовий Юрій, якому вперше за півтори року дали відпустку, це така щира та добра людина, яка пригостила чаєм та вафлями. Потім до нас підсіли бабуся з онуком, в купе була спека, але нас спасло те, що ми здружилися, розспілкувалися, тепер маємо номери один одного, списуємося. Правильно кажуть, УЗ об'єднує та зближує людей, ми одне ціле, одна країна. Також дякую провідникам поїзду Ізюм - Київ, це круті люди, які завжди вислухають кожного.❤❤🎉
Все дуже гарно виглядає, проте зовсім не відповідає дійсності. Якщо про інтерв'ю домовились, то всі хочуть показати які вони молодці. Це як з ревізором Якщо його чекають - то всі будуть робити виглядає як Все Офігенно. Треба просто в невеличкому місті зробити огляд як на справді Все є, а не оце лицемірство, бо 90% працівників працює за ЗП 10000 в кабіні електровоза з температурою 40+ градусів, куди навіть лампочку за свій рахунок Треба купити, де взимку навіть стеклоочисники не працюють. А ті, хто соляру краде, то від хорошого життя і достойної оплати праці??? А ті, хто не краде, так і працюють вже років 10 з зп 200 боксів. Зато по телевізору зняли, як все класно
так і є. І це правда
@@maximmudla2826 може і так,тато казав,що були випадуи корупції у 2016-17рр.
Так хочуть показати, що в нас прямо все ОК, але ж, далеко не так, народ правди не взнає ніколи. Зараз, коли їдуть хлопці з цієї проклятої війни у відпустку чи ще кудись, їх везуть в тамбурі, бо від них ' пахне', так от хочу запитати в керівництва: А ЧОМУ Ж ДО ЦЬОГО ЧАСУ НЕМАЄ ДУШОВИХ КАБІНОК У ВАГОНАХ, ми ж ЄВРОПА( на жаль), так що хватить показухи, покажіть правду.ь
@@user-ey5bp1nc5nКак раз между строк и читается то, о чем вы говорите. Цель поддержать моральный дух, и при этом не соврать. По моему авторы не соврали и не устроили пессимизм. Мне очень зашло. Отличный выпуск. Заставляет задуматься. Это война одновременно и испытание и шанс выйти лучшими, сильными, достойными. Радует что очень много молодежи.
1998 рік. Нас, групу підлітків - туристів з Горлівки, везе потяг Дебальцево - Львів. А там пересадка до Воловця. Їдемо в незвіданий для мене на той час світ "западенців" - в Карпати. Це перша в житті поїздка на потязі так далеко. Я багато чув різного стьоба перед поїздкою про "бандер" (навть не розумів, що це означає), що там нема шо їсти, що нас там можуть скривдити, дізнавшись звідки ми.. Від того всього трохи нерував... А даремно. Ми провели незабутні 10 днів в Карпатах. Біля гори Пікуй. Памятаяю, як я - весь такий панк в балахоне Нірвана, стою та дивлюсь з розкритим ротом різдвяний вертеп у Львові. Це було красиво та захопливо, і я хотів дивитись на це. Загалом багато стереотипів зруйнувалось у моєму підлітковому мозку в тій подорожі. Я хотів повернутись сюди, хотів більше дізнатись про тих "бендеровців". І повернувся. І дізнався. І дуже радий тому. А привезла мене до нового мене саме Укрзалізниця.
Моя історія з УЗ триває понад 10 років.
Як і у багатьох все почалось зі студенства і потягу Дніпро-Геніческ, що возив мене кожен тиждень додому в Мелітополь. Потім перші подорожі Україною в найдешевших плацкартах з друзями. І перша залізна реальність, коли не могла потрапити до мами в Крим через окупацію. Хоча і тоді ці люди робили над речі і потяг, що йшов з Донецьку з під обстрілів прибув на вокзал Мелітополю цілий і з затримкою всього в 5 годин. Тоді я таки добралась до Севастополю. А потім сполучення довелось скоротити до Геніческу, а тепер ось до Запоріжжя…
Але історія не сумна! Понад 10 років я користуюсь потягами УЗ майже кожен тиждень і я завжди була їх амбасадором. Навіть коли було брудно і спекотно в потягах вони брали ціною і швидкістю. А в останні два роки зміни полетіли зі швидкістю Інтерсіті! Заміна вагонів, нові розетки, продумані полички, аромакопозиції в туалетах, дріп кава на борті, сервіс провідників, все стало краще.
Багато коментарів про «зайву» романтизацію УЗ. На мою думку коментатори занадто романтизують іноземні сервіси) Я каталась на більшості потягів Європи, була в Ізраїлі і їздила на їх знаменитому ракеветі. І ніщоооо, от ніііііщооооо, не може порівнятись зі спектром послуг, який пропонує УЗ зараз. Більш брудних потягів, ніж німецькі хьондаї, які в нас звуться інтерсіті я не бачила в житті. В деяких вагонах натурально плавають ексременти в туалетах. Про пунктуальність окрема тема. Планувати поїздку потягами в Європі - вкрай не надійно, бо вони регулярно спізнюються і сильно. В дощ - Європа стоїть, бо погана погода. ДОЩ. В нас війна і потяги курсують по графіку. Здається ви недооцінюєте надійність нашої залізниці. Вагони в них новіші, але сервіс, ціна на квитки, сполучення, відсутність лежачих вагонів - тотальні мінуси. Тому для мене УЗ - топ! Хтось написав, що квитки в Польші на потяги дешевші і у УЗ гігантські тарифи. Не смішіть, в нас дуже дешеві потяги. Порівняйте з автобусом хоча б чи з витратами на бензин, якщо їхати на машині. Швидко прийдете до висновку, що ціна на потяг - ніщо в порівнянні з усіма іншими варіантами.
Мінуси все ще є, але казати, що змін не видно - це не користуватись новими послугами, що пропонує УЗ. І для мене компанія і бренд - це завжди про людей. І історія моя про людяність:
Десь з рік тому я придбала валізу для подорожей, але перед поїздкою задумалась про те, що вона може не влізти в короб для валіз у вагоні. Я порилась в інтернеті і на сайті УЗ та не знайшла ніде параметрів місць для зберігання багажу. Тому подзвонила з цим питанням в довідку. Але виявилось, що і у них цих параметрів немає… Проте диспетчер Вікторія не розгубилась і каже:
- А який у вас потяг?
- Я відповідаю.
- Так слухайте, до нас на станцію цей потяг прийде через пару годин! Я поміряю! - сказала вона.
Я подумала, що це жарт, але відповіла, що почекаю дзвінка. І дійсно, через пару годин диспетчер мені передзвонила САМА і сказала, які парметри буде мати короб мого потягу. Так я з’ясувала, що моя валіза туди не війде на 4 см) І впевнилась що в більшості на УЗ працюють вкрай людяні і класні робітники. Обожнюю цю історію! І обожнюю її розповідати, як приклад змін УЗ у сторону лов марк)
Я собі взагалі не уявляю, щоб якийсь ізраїльскій чи німецький диспетчери заради одного дзвінка бігали з рулетко по станції і міряли для клієнта потяг!
Вибачаюсь за такий довгий текст, але в мене сильно підгорає, коли справа іде про бренди які дійсно змінюються, а люди замість підтримки продовжують їх топити. Частіше користуйтесь залізницею і будуть вам нові вагончики) Укр залізниці подальшого розвитку, а всім злим людям вагонів з кондиціонерами)
Топ коментар ❤
Браво!
Сплошной обман, на самом деле картина ужасная твориться на уз.
дуже сильно плакала згадуючи разом з провідницею перші дні евакуації 😭
Я зустрічала 2016 рік в потязі «Київ-Херсон». Думала, що буду спати одна в купе і сумувати, що так склалися обставини життя. Але раптом провідник зі смішними сивими вусами запросив всіх 5 пасажирів до себе в купе і почав пригощати нас новорічними стравами від своєї дружини. Там була навіть качка з яблуками! На ранок ми співали разом пісні, вчили пасажира-кіпріота віршам Шевченка, це була незабутня ніч))
Завдяки Укрзалізниці, я в далекому 2007 році опинилась в Києві, потяг Бердянськ -Київ...🥰
Тоді я, 21 річна безтурботна дівчина, їхала лежачі на верхній полиці, дивлячись у вікно і не знала що мене чекає далі, а як виявилося чекало дуже цікаве і яскраве життя, різноманітні події і пригоди які назавжди пов'язали мене з Києвом і зробили його моїм другим рідним містом.
І потім 14 років, декілька разів на рік, моя улюблена Укрзалізниця "телепортувала" мене в мій Бердянськ. Завжди подорож була хвилююча і очікувана, бо там мене чекала моя мама, друзі та моє місце сили-улюблене Азовське море..Так було до лютого 2022🤬😥
Вірю і сподіваюсь, що дуже скоро поїзд Укрзалізниці з табличкою Київ - Бердянськ здійснить мою мрію і відвезе мене в наш УКРАЇНСЬКИЙ БЕРДЯНСЬК.
Слава Україні! 🇺🇦 Героям і героїням СЛАВА! 🇺🇦 Дякую 🙏🏻😢
Майже історія моєї доньки !!!!!
Ми всі мріємо про це 😉.
Коли небудь Брд обов'язково звільнять, а окупант згине як роса на сонці).
Як все добре в Укр залізниці , тільки залізничників за людей не рахують. Заробітна плата сама нижча по Україні. Жодного залізничника всі менеджера. Позор керівництву.
Це була звичайна поїздка потягом з Києва до Дніпра, але для мене вона стала особливою. У березні 2024 року, після початку повномасштабного вторгнення, ми витратили гроші, які мій хлопець відкладав на обручку, на наше виживання. Попри все, ми вирішили поїхати до Києва, щоб побачити друзів.
Повертаючись до Дніпра, у вагоні купе ми пили фірмовий чай від Укрзалізниці. Мій хлопець, тримаючи мою руку, раптом встав і дістав маленьку коробочку. З трепетом у голосі він сказав: "Ми пережили стільки разом, виходь за мене заміж." Я відповіла "Так!" і ми обоє засміялися від щастя, обіймаючи одне одного.
Ми відзначили нашу заручини тим самим чаєм, який став символом нашої любові та віри у краще майбутнє. Укрзалізниця стала частиною нашої історії, яку ми збережемо в серцях назавжди❤
Анатоліч розсмішив, що звичайний електропоїзд заржавілий! ))) Відкрию секрет: вони усі такі убиті! І ще в них кожного дня їздять звичайні люди!
В дитинстві поїздку на потязі чекали як свято, але в моїй пам'яті назавжди залишиться 15 травеня 2014р.
Тоді я з річним сином виїхали з вокзалу Луганська з квитком в один кінець (хоч надія досі є на квиток і до Луганська). Я пам'ятаю коли ми їхали була суцільна пустота і невідомість, та лише вийшовши в Києві на вокзалі я відчула в повітрі запах якоїсь свободи та відчуття хоч якоїсь мінімальної захищеності.
Доречі той квиток досі зберігається в цінних для мене документах.
Дякуємо, що дивитесь нас та коментуєте. Нам сподобалася Ваша відповідь, тому хочемо саме Вам подарувати фірмовий мерч від Залізної крамниці. Будь ласка, напишіть у Telegram нам на номер +380672163757 і ми відправимо Вам подарунок. Вітаємо!🔥
Величезна дякую вам. Дуже цікаве відео
@@the_interviewer а моя історія краще(
В дитинстві їздила кожного літа то в Крим , то в Карпати , друга поличка в поїзді, весела компанія однолітків, були незабутні емоції і спогади 😊 А тепер я вже другий рік як стала частинкою цієї залізної родини і пишаюсь цим ❤
Дякую за цікавий випуск, але, звісно, це така собі романтизація Укрзалізниці)) Реальність в 90% моментів інша.
Окрема велика дяка працівникам за те, як самовіддано вони працювали в перші тижні війни!
Гарна робота. ДЯКУЮ, Анатоліч. Мій улюблений маршрут залізницею Макове-Кролевець-Макове. В дитинстві їздив до дідуся з мамою. Та атмосфера подорожі була неймовірно крута. Бажаю розвитку УЗ.
Де машиністи які зимою їдуть і кабіні в шапка та без дворніков? Де машиністи які літом їздять в вл80 з температурой кабіни +45-55° ?
До автора: покажіть роботу машиніста та помічника. Це абсурд. Хлопці в евакуацію по 50 годин працювали при чому сімї їх під окупацією були в той час!
А ще роботу диспетчерів , чергових по станції , складачів - людей , які напряму причетні до процесу перевезень !
😂😂😂 54 години
може не можна
@@crazy_bloger2001 не можна робити якісний контент а не постанову з керівниками найвищої ланки ?
Дивний коментар .Ніхто не знецінює їх роботу важку .У відео показали інтервʼю з провідницею ,які також працювали в важких умовах .У всіх інтервʼю взяти не можливо за 1 випуск
Є зміни на краще в пассажирських перевезеннях, але покращуючи сервіс для пасажирів, потрібно подумати і про співробітників залізниці. За 10 років кількість працівників скоротилась з 450 000 до 183 000.
У слюсара мин зарплата! Міжміські електричні жах! Плацкартні старючі без кондиціонерів і гарно якщо відкриваються вікна! Бренд! Які зарплати у робочих? Які з цих зарпоат вичити та на руки 8-15.00! Руки по лікоть в мазуту все життя! Зате керівництво по гарних вагонах! Срамота!
Я обожнюю подорожувати саме потягами!! В мене тепле відношення до Укрзалізниці : на третій день війни безкоштовний евакуаційний потяг вивіз мене і багато переляканих людей Києва у достатньо безпечне на той час місце. Я дуже вдячна за це!!!!
В мирному житті обʼїздила майже всю Україну потягами Укрзалізниці😍🥰🤩
Дуже-дуже цікаво, і пізнавально!
А як зворушливо розповідала провідниця про перші дні війни🙏
Скільки можна показувати намальовані губи? Де все красиво і суперово. Ви покажіть те чим насправді живе УЗ. Працювати нікому і нічим. Все валиться і летить в тартарари. Відмивання грошей всюди де це тільки можливо. А це... Як завжди гарна картинка....
У мене теж є питання до керівництва київського вокзалу: чому за 30+ років незалежності не побудували жодного ліфту на перони? Я пам'ятаю, як у студентські часи тягла тяжку валізу тими страшними сходами, і вгору, і вниз. І, після того, була така крепатура, що рук не могла підняти на наступний день.
Ліфти є до кожного перону із західного підземного переходу. Але вони доступні лише для людей з інвалідністю, тобто ліфт запускається в роботу працівником вокзалу. Інша справа це ескалатори до перонів, їх відсутність це великий мінус. Але я знаю, що ескалатори є в планах УЗ. Але думаю в час війни це питання так би мовити не першочергове, та й це потребуватиме реконструкції наземного переходу (конкорсу)
Так, я теж тягаю не під' ємні сумки по тих сходах, а мені вже 64, але ж люблю Одесу, Ужгород і не можу, щоб не поїхати хоч раз на рік в мої міста, без яких я не Я. Дякую провідникам.
Мене це постійно дивує, колм доводиться тягнути важелезні валізи цими сходами. То жах просто. Це питання вконче треба вирішити. Бо то не жарти для людей.
@@borynets а мають бути на виду і доступні для всіх. побудувати ліфт не тяжко. але укразалізниці байдуже - ось відповідь.
Дякую за випуск, цікаво та інформативно! Слава нашим захисникам, все буде Україна!
Надзвичайно цікавий випуск ....на одному подиху дивилась . Цікаві герої і вражаючи історії
КРУТОЙ выпуск про УЗ!! За время войны, Укрзализныця стала спасателем жизней для миллионов украинцев. Спасибо ЗеИнтервьюеру за детальный репортаж про бренд N1 Украины. Укрзалізниця - це любов! Дякуємо вам, залізні люди!
Взагалі усе відео не співпадає з реальною дійсністю!!! Те що робиться може в офісах УЗ, десь і є правда. Але якщо спуститись нижще, то підні ті співробітники УЗ, та і ще працюють за копійки!!!
Одних з кращих випусків, що я бачив в цьому проекті! Респект!
Це був неймовірний випуск! Стільки нового відкрила для себе завдяки вам. Порадила програму рідним і знайомим.
За міську електричку Києва, величезний респект, УЗ!
Реально класно реалізували. У порівнянні з КПТ, це небо і земля!
Дякую всім причетним!🤗
Дуже щешливо, коли пані провідниця розповідала про перші дні війни....
Класне відео!!! Класна розповідь про "залізних" людей. До сліз... Дякую!!!!!
❤❤❤❤❤❤🇺🇦 Дякую Вам, які гарні Люди
Укрзалізниця❤❤❤
Тепер стараюсь їздити нею якнайчастіше (дякую за студентські знижки🥰)
А згадується, ще до 2014 року, їздив потяг 69/70 Львів-Донецьк-Маріуполь. Ним я ще дитиною їздив з Тернополя на Дніпропетровщину... Яке ж тоді було дивовижне відчуття коли переїжджали після станції Дніпро, найвеличнішу річку нашої країни - Дніпро. Ці краєвиди на нього з верхньої полиці у вагоні були просто неймовірними й захоплюючими❤. Та взагалі краєвиди які дарує УЗ всюди прекрасні.
А тепер історії....
УЗ це відповідальність. До основного потяга нам потрібно було доїжджати поиміським дизель-поїздом. Через шалену спеку рейси деформувались, благо машиніст встиг це помітити і вчасно зупинитись. Це призвело до затримки близько 2-3 годин (якби ми продовжили рух цим приміськими поїздом то на свій не встигли б). Та тут провідниця почала питати чи хтось має пересадку на інші потяги, ми відгукнулись, і за нами прислали службовий автомобіль, аби тільки ми встигли на свій потяг в Тернополі. І ми встигли...
Спасибі УЗ за всі зустрічі й незабутні враження від подорожей💙💛
Укрзалізниця авжеж реформується в порівнянні з 10 р. тому, але досі залишилося купа нюансів:
- в звичайних потягах до Польщі, до Карпат - білизну так і просять здати;
- ліфт на вокзалі зроблений так, що все одно треба пройти сходами в тунелях до колій (там одразу є "бажаючі" допомогти за окрему плату), а це вокзал, де люди з валізами, візками, на кріслаз колісних....
- квитки на потяги купити дуже важко навіть за 20 днів о 8-9 ранку, провідники у схемі з перекупами (хоч з цим і боряться, але-але на практиці все не так райдужно)
-
Їхав я колись зі своєю бабусею у далеких 2000-их поїздом Сімферополь - Алмати з Ясинувата (що під Донецьком). Потяг їхав приблизно 4 доби, знав усих поіменно у нашому вагоні. З кимось грав у карти з кимось у доміно.
Сподобались Казахстанські вокзали, на якихось продовали чисто яблука, на якихось кавуни та дині, на іньшому чисто рибу.
Подорож була незабутня!!!
❤❤❤Дякую УЗ за шалене дитинство!!! ❤❤❤
Дуже крутий випуск! Дякую за роботу! Хочу щє
Наприємніша подорож,це коли ми с класом і с паралелью їхали на екскурсію в інше місто ,це була така особлива душевна атмосфера,ти їдеш на вверхній поличці спілкуєшся ,смієшся ,обговорюєш майбутню екскурсію с однокласниками, це про веселі та душевні спогади.Памятаю провідниця так здивувалася що близько 50 людей їде в одному напрямку,це була так круто ,душевно
Анатоліч ну тебе в баню :(((( відео просто в сердце ….. Залізні люди 😢
Люблю їздити нашими потягами. Була нещодавно приємно здивована змінами і покращенням у порівнянні із часом до війни і нині. 9 липня довелося їхати на потязі Ковель-Одеса. Не зважаючи на те що було у потязі дуже спекотно, провідниця була завжди дуже чуйна і завжди готова допомогти❤. Дякую за новий чай який з'явився, він дійсно смачний і якісний. Бажаю подальшого покращення😊🎉. І ще хочу відмітити. Наших людей війна змінила у кращий бік, як не дивно. Атмосфера перебування у потязі різних за віком та характером українців була щира і тепла❤.
Дуже якісний контент, дякую. І дякую за передодні випуски.
Дякую .подорожувала Країною ось тільки ,рівень тримають наші залізничники . дякую
Класно побачити вживу героїв книги "Потяг прибуває за розкладом"!
Для мене усі подорожі укрзалізницею цікаві! Запам'яталось як їздив на практику у Бориспіль з одногрупниками на цих маленьких поєздах як у голови УЗ😀 іще було дуже весело, коли зі Львова у Києв запізнився на поїзд, моя дівчина тоді ридала і звинувачувала мене, бо не могла пропустити роботу і ми у результаті поїхали різними потягами, я у купе, а вона на інтерсіті 🤗
Памʼятаю як їхали до Карпат на Україньскій залізниці,види були дуже гарні і дуже гарні працівники в потязі
Дуже цікавий і класний єпізод. Так тримати!
все дуже круто, але з.п. машиніста - 580 USD. і УЗ намагається дати максимальний комфорт пасажирам , а про достойну заробітню плату працівників - мови не йде🤫
Це супер класний випуск.Дуже цікаво😊
Клас👍Дякую за випуск, дуже цікавий🙌
Дуууже цікавий випуск ❤🎉 Маю освіту і досвід роботи в економічній сфері, і розумію, як непросто позбутись кумовства...Respect менеджерам УЗ, які поліпшують умови для всіх 🇺🇦💪
А в Полтаві, коли їхали до столиці завжди купували поїсти на зупинці, тарелочку з курочкой, картоплей та салатомммммммммм !!! Спогади спогади ❤️
Дійсно! Укрзалізниця на сьогодні це бренд🤍 успіху Вам, вдячних пасажирів і розвитку 🤍
А я бачу зміни. Дякую. Кондиціонери потрібні,це факт. А ще сподобалось у вагоні стрічка " заборонено слухати музику російською, бо можно не доїхати". 😍
О як би ви зняли у потязі Запоріжжя -Львів , то там би побачили як буває все плачевно що діти плакали і просили вийти бо так брудно жарко і нема повітря взагалі .
А так цікавий випуск дякую ❤
Не сподобалось відео, бо це ну зовсім прям не правда. В офісах своя правда, а реальність знаходиться не там!
Все розумієш в порівнянні. Подорож до Чехії дала мені розуміння, що наша Укрзалізниця найкраща!
Завжди потяг Запоріжжя - Київ приходив (як я пам'ятаю ) на 11 колію, а в день мого 50-річчя 26 листопада 2015 року потяг прибув на першую колію і дочка з трояндами зустрічала мене. Мрію, шо дужу-дуже скоро на вокзалі буду зустрічати потяг Київ - Бердянськ !!!!!!
Куди одразу пропадають всі білети?Ніби їх якісь бариги скуповують!
Про це теж говоримо
+++
Так іє😊
це точно відписка від каналу, дякую за те, як воно працює
Ми будемо скучати за вами ( ніт)
ви злякалися песика?
Моя мрія- цк коли заходиш в потяг, а там чисто. Дійсно чисто. Без пилу, без бруду, рісля ретельного вологого прибирання
Дуже чекала саме таких випусків - як це працює
Дякую за роботу
Дуже вдячний за роботу Анатолій Анатолійович -- це справді круто, далеко не кожному журналісту чи блогеру можуть дати такі інтерв'ю
Дякую❤ дуже крутий випуск , і дуже пізнавальний. Анатоліч , ще більше вас поважаю ❤
Хочу прийняти участь у Розіграші 🤩!!! Працюю в УЗ уже багато років. У минулому році сталася цікава історія в нічну зміну мого чергування на робочому місці 😅. Близько 24 год телефонує колега по роботі, який знаходився на службі в ЗСУ і каже, що потрібна допомога, а саме потрібно знайти дівчину його побратима . Дівчина їхала у потязі з Дніпра у Львів. Той побратим почав хвилюватися за свою дівчину бо у неї виключений телефон, але перед цим вона йому сказала, що в купе до неї почав чіплятися якийсь чоловік 😮😢 . Той хлопець реально дуже хвилювався. .. І от...номера поїзда ми не знаємо, якого сполучення теж не знаємо, а знаємо в якій годині приблизно виїхав поїзд 🚆 і в скільки годин приїде у Львів та ще відомо в якому вагоні їде дівчина і як її звати 🙎🤦🥴. Прохання військового було попросити провідника вагона зайти у купе дівчини і перевірити чи все з нею добре. Дуже важко було знайти ту дівчину мені, але все ж таки не були б ми Залізні люди, як би не знайшли її. Маючи досвід роботи на залізниці визначила який це номер поїзда, зв'язалася і пасажирською компанією УЗ ( за що їм велике ДЯКУЮ ❤) ми знайшли ту дівчину. До неї зайшов провідник потяга і перевірив, що все добре 🫂🙏. Коли цю уже кінцеву інформацію я розповіла тому військовому який шукав свою дівчину, то радості в його голосі було багато. Він нарешті заспокоївся😉.
P. S це на перший погляд здається так просто було знайти людину маючи мінімум інформації!!!!
Поїзди до Хелму це добре але можна більше внутрішніх поїздів, з Харкова до Франківська на найближчі два тижні квитків немає. До Києва теж не поїдеш так просто, треба заздалегідь купувати, а це не завжди можливо
Про безбар єрність супер
Приємна подорож із Криму в 2012 році літня практика . Подорож яка веде в студентські роки .
А ви знали що люди на залізниці отримують копійки. Тікати потрібно куди подалі. Не цінуються люди гроблять своє здоров'я.
В УЗ йдуть хворі які без потягів не можуть жити)
ВЛ-80К/Т які є основними вантажними електровозами змінного струму за рівнем комфорту лайно, за рівнем ломучості ніби норм але їм стільки років що їздити на перемичках вже норма, за рівнем срачу як пощастить ( але зазвичай все погано).
Але ви не уявляєте які сильні емоції дає цей динозавр, особливо коли на ньому бачиш схід чи захід сонця над зеленими полями, коли на платформах пасажири вітають, показують лайки, машуть, особливо діти, це так мило 😅).
Тож в цілому є моменти романтики в цьому, їх небагато але є).
@@user-px9qh9ow2n та не хворі. Династія. Якась любов. А потім страх кудись піти. Тут же стаж.
@@user-px1kt9ze8t В мене не династія, ніхто до мене в сім'ї залізничником не був.
Але в 4 роки я вперше проїхав на ЕР-9М на дачу....
Це був єдиний транспорт на якому не захитувало й напевне тому виникло захоплення з першого погляду 👍😆.
Далі по мірі дорослішання література, журнали, ігри ( типу Trainz) й все шлях в добровільне рабство був відкритий 👍)
Й про "кудись піти ' станків чпу в країні багато, але я розумію що без ВЛів не виживу)))
( Добре що таки на обожнювані Ерки не попав зараз розумію який капець приміський рух 😆).
Сумно, що «вища ланка» не знає які правила створюються в інших потягах. Білизну треба здавати. У вагонах страшний сморід, якщо цей потяг не топовий. І що стосується клімату у вагонах - зимою 30+, вікна не відкриваються. Літом немає кондиціонерів.
А щодо вокзалу: Чоп вокзал - туалет жахливий, злив не працює, там бігає жіночка прибиральниця і зливає відром воду.
Випуск - абсурд! Розмови ні про що. Є багато питань до людей які дають свої розмови(не інтерв'ю), вони крім столиці не дивлячись в вікно бачили, як працює монопольна залізниця в Україні?!😢
1)Квітки не купиш, тому що постійно якась фігня;
2) Вагони пасажирські(якщо витягнув таки квиток) - питання... Але є наліпки про проходження подорожі😂...
3) Цікаво, коли Перцовський їздив приміським ранковим Ніжин-Київ 😮 це жах;
4) Оплата робітникам(яка не є конкурентною на ринку праці, яких ви хочете показати залізними);
5) Де швидкість поїздів(чи можна робити що хо, поки нема альтернатив?);
6)... Не бачу змін УЗ в сервісі для 2024 року, хвалитись те що десятками років для інших країн - норм, смішно((
7)...
@@IgorGolubdjultimate
1) Популярні напрямки розгрібають за 2 тижні до поїздки, й частину цілими блоками перекуповують ті хто їх продає на олх потім, це не секрет ні для кого .
2) Є Інтерсіті+, решта як пощастить, можуть навіть в один потяг сформувати кілька норм вагонів й кілька скотовозок, таке буває (.
3) Приміський рух коло Києва зараз найкращий, тому радійте що не ЕР-9П з дерев'яними сидіннями 😅
4) Жити й донатити на зсу можна. А європейських зарплат в нас не буде ніколи і ні в кого.
5) Зараз введено обмеження щодо швидкості в зв'язку з військовим станом.
Банально щоб якщо " узкие партизани" або ракета можна було встигнути швидко загальмувати.
Раніше обмеження було 80 км/год для всіх.
Зараз пасажирським збільшили до 110 здається, вантажним лишили як було ( але більше власне Вл-80 й не треба).
Ну +- такі от справи.
Тікали вони !!!!!Я з першого дня в ХАРКОВІ та досі!!!!!а ті які повертаються НАГЛЮЧІ ЦЕ ЩОСЬ???????????????????
Дякую, було цікаво!
Дуже круто
Одного разу на стався кумедний випадок, який не забудуть ніколи.
Було це під час літньої спеки. Потяг "Інтерсіті" вирушав з Києва до Одеси. Пасажири вже зайняли свої місця, коли раптом помітили, що до одного з вагонів заходить... курка! Всі дивувалися: як вона сюди потрапила?
Курка впевнено йшла вагоном, наче це було її щоденне завдання. Вона оглянула кожне купе, ніби шукала своє місце по квитку. Пасажири сміялися та фотографували незвичайну пасажирку. Провідник, побачивши це, спочатку не повірив своїм очам, але потім вирішив діяти. Він взяв курку на руки і поніс її до виходу.
Але курка виявилася дуже впертою і не хотіла виходити з вагону. Вона вислизнула з рук провідника і знову побігла по потягу, під загальний сміх та аплодисменти пасажирів. Після декількох спроб, провіднику таки вдалося зловити курку і передати її якомусь чоловікові, який здавалося, був її господарем.
Виявилося, що цей чоловік їхав на ринок в Одесу і вирішив взяти з собою свою улюблену курку, бо не мав де її залишити. Провідник пояснив, що курка повинна їхати у спеціальному контейнері у багажному відділенні, а не в пасажирському вагоні.
Не можна назначати керивником Зализниці менеджера з Медиа, тут потрибен менеджер от Зализниці, чі немае такіх?
Укрзалізниця мені подобається з дитинства і наразі також подобається. Дякую за випуск)
++++
Краще б взяли інтерв'ю в машиніста з його помічником які їздили на евакуації не бувши дома мінімум 2-3 дні,а не в машиніста матриси яке возе вище керівництво УЗ і навіть не уявляє що це таке. А в цілому за відео лайк,було цікаво подивитись з ким я працюю!!!
Надійнішої залізниці чим у нас я не бачив в Європі .Ну і ціна дешева за проїзд ,тому і менше комфорту в деяких вагонах
Я працював під час реконструкції цього вокзалу
Про коррупцию очень интересно и в тему. Прав ГД - работать нужно системно, но есть надежда что начнут вешать на деревьях. Тогда будет понятно, что ребята на передовой гибнут не зря. А история про проводницу, у которой освободили сына - до слез сорокалетнего дядьки. Один из лучших если не лучший выпуск. Слава Україні.
Залізні люди починаються за партами! Спочатку мала дорога,потім ПТНЗ,Коледжі,Університети......Цей момент пропущений у відео! А так,взагалі,цікаво і красиво!!! Ставлю лайк.
Класне відео! В УЗ все ще попереду!) Звичайно, є багато мінусів, але плюсів також ну дуууже багато. За два роки стільки крутих змін (хоча і війна). Бажаю розвитку УЗ, не зупиняйтесь ❤
Я буду поступати на провідника пасажирських поїздів ❤
Значит ты лузер.
Згадую як в дитинстві ми з батьками їхали до Львова, мені дуже подобалося пити чай зі стаканів, він був самий смачніший))), дякую за таке цікаве відео, і ще одна приємна згадалася моя історія, не так давно це було, але дуже теплі спогади, ми з моїм майбутнім чоловіком вирушили в нашу першу подорож до Криму, ця подорож потягом була незабутня), це було в 2013 році, дуже хочеться після нашої перемоги знову поїхати потягом до нашого Криму!!!❤ Разом до перемоги! ❤
Класний випуск!
А в інших містах навіть можуть не перевіряти документи на вхід, не те що рамки😂
тема корупції не розкрита. і дуже голос ген директора на цій темі змінився. особливо коли в деталі пішли :)
В потязі Укрзалізниці я я познайомилась з коханням свого життя, нам було по 14 років ми їхали в подорож о однокласниками, в черзі в вбиральню побачила що у дівчини кеди як у мене і познайомилась з нею а вона познайомила мене з ним, він протянув руку і сказав мене звати Артем а я руки йому не дала тому що вона спітніла😅 Ми вже дорослі люди, 9 років разом, Укрзалізниця❤
Знімить сюжет про работу помічніків машиністів і про машиністів!
В мене смішна історія, повʼязана з потягом. В далеких 90-х вертались з табору з Криму, звичайно ж спека, всі вікна відкриті. Один з друзів пішов по своїх «великих справах» в туалет, в той час ми помітили, що один помідор (великий, мʼясистий), який ми купили на дорогу з Криму, підгнив і вирішили його викинути у вікно. Через деякий час вертається друг з туалету весь в «крові», ми всі перелякано на нього подивились 😮 і перелякались. Як виявилось за законами аеродинаміки цей же помідор залетів у вікно туалету, де друг якраз був «на родео» 😂 уявіть його шок 😂 йому прямо в лице прилетіло. Ми тільки з часом вияснили, що це був наш помідор 😁
А мені так щастить останнім часом з подорожами УЗ🤞🏻 з останнього: їхала з донькою з Києва в Дніпро (потяг 132Л), і пощастило купити квитки в новісінькій вагон (випуск 28.01.2021 🥹), окрім комфортного вагону за ціною всіх останніх нам трапився пречудовий провідник! І приємно здивували ціни в потязі - морозиво 30 грн, заварна кава 20 грн.
Влітку до Коктебелю !!! Плацкартиком 💛🩵
Потяг Київ - Сімферополь, тролейбус до Ялти, рандомна маршрутка вздовж узбережжя, зупинка в рандомному селищі біля моря, пошук будинку, перши похід на море через десяток продавців вина і дегустації, це кайф.
В 2014 р., теж залізниця працювала на оборону країни,як і працює по цей день.Не хочеться коментувати про погане,але не цінує головне управління своїх рядових працівників.