Якщо вас цікавить тема персонажів, подивіться також відео про "ПОКАЗУВАТИ або РОЗПОВІДАТИ", де я торкнувся введення героїв: th-cam.com/video/KEN6FzfgFIA/w-d-xo.html А також рекомендую випуск про "Коло історії", бо воно розповідає по зв'язок сюжету з розвитком персонажа: th-cam.com/video/Uc1VJBewufg/w-d-xo.html
"Беріть хоч Тараса і починайте писати з ним сцени, діалоги, дію..." Вривається реклама: "Білий до риби, чорний до м'яса - страви смачніші разом з Тарасом!" 😂😂😂😂😂
завжди бісило в книжках про вампірів чи інших безсмертних, якщо вони поводилися так, ніби їм 15. але чомусь таких історій перечитала найбільше, особливо, коли мені було 15...
Шукаєте схожу на себе персонажку. Мені теж подобається грати в комп'ютерні ігри,де персонаж схожий на мене. Тому я обожнюю Ніко з GTA 4. Хоча думаю більшість скаже,що я Тревор з GTA 5,але я ніколи не грав цю гру,тому не можу цього про себе сказати.
Рассомаха наприклад завжди був фактично 200-річним чуваком, але психологічно йому було завжди 30 (окрім фільма "Логан", там прямо дідуган). Думаю це залежить від того як старішає персонаж, і наскільки він старий, бо думаю наприклад якийсь двохсотрічний ельф та десятитисячарічний - це як парубок та старий дідуган у порівнянні, хоча для нас вони всі "старі". Ну і також думаю це від досвіду залежить, якщо той вампір нічого усе життя не робив, окрім полювання на тваринок біля свого замку, то він психологічно буде молодший від якоїсь п'ятнадцятирічної людини, яка вже встигла побути командиром чи щось жахливе пережила і вистояла)
Позавчора вирішила, що досить з мене сидіти на дупі і чекати того самого дня, коли сюжет прийде до мене самостійно. Тому ось вже третій день потрошки намагаюсь накидати форму того, що я очікую побачити у майбутьному. Дякую за поради, я інтуітивно з чатом ГПТ йшла правильно - спочатку визначила найголовніше місце де зустрінуться герої; потім визначила їх, відштовхуючись від головних їхніх характеристик і далі спробувала надати їм протилежні характери та мотивації для створення напруженої ситуації. Відшліфую і піду проганяти по різним ситуаціям :))
От я якраз почуваюся як персонаж з вином, лиш без вина (творча криза - вона така) :) Насправді, знову дуже корисне відео. Лиш одне зауважу: дуже легко вигадувати персонажів на основі реальних людей. Це необов'язково мають бути близькі люди, згодиться навіть дивно одягнений випадковий перехожий чи щось на кшталт цього. Я інколи за собою помічаю, що, наприклад, йдучи вулицею, придумовую "історії персонажів" зустрічним людям. Роблю це просто так, механічно без конкретної цілі.
Щоби просто відтворити реальних людей у творі, багато міркувати не треба. Але ви, здається, маєте на увазі, що полюбляєте домислювати незнайомцям характери за зовнішністю? Це цікава вправа...
@@vladstoryteller так, саме це я і маю на увазі. Дуже допомагає створювати образи персонажів у творах і надавати їм якісь конкретні риси та особливості.
В мене проблема завжди в іншому - створюю персонажів та світ, в якому вони живуть, навіть діслоги прописую до багатьох сцен, але велика проблема наповнити цей самий вигаданий світ сюжетом) Ну і з деякими другорядними персонажами буває продумаю їм образ, але вони майже ніяк не розвиваються і взагалі не вдається продумати їм якусь круту сюжетну арку, вони наче прикольні, але як меблі у сценарії, просто допомогають гг і йдуть за ним. І викинути їх не можу, бо тоді історія зовсім не тією буде)
Про створення персонажа. Я тут експериментувала -- спробувала взяти дуже конкретний прототип, описати його й уже потім почати писати. І це насправді було набагато складніше, ніж приблизне уявлення про свого героя, на яке потім наростає "м"ясо". Але все ж класно поставити собі кілька запитань у процесі, на кшталт улюбленої їжі чи страхів дитинства - на перший погляд нічого важливого, але це якраз надає історії цієї правдоподібності.
Так, так! Але тут така штука: ось я можу вигадати з самого початку, що герой любить солоні огірки - і це абсолютно випадково, я не знаю, до чого це. Але потім, приміром, у мене сцена, як у Джеймсі Бонді: якесь казино, гра у покер - і тут я розумію, що оливки тут краще підійдуть, а не огірки. Умовно кажучи, я люблю приймати ці рішення по ходу, бо просто неможливо все передбачити, що воно буде так, а не інакше. Мабуть, хтось може. Типу Джорджа Мартіна :)
Взагалі, я тої думки, що цікавий автор- це цікава людина, людина з принципами і моральними переконаннями. Людина, якій,є ЩО сказати, і це ЩО, вміло втілюється в ЯК.
Глибоко копнули! Насправді так, в основі гарних історій - саме бажання розповісти щось із власного досвіду. Щобільше у вас досвіду, то вище ймовірність розповісти щось дійсно цікаве. Але то вже філософія...
Інформація для мене не нова - використовую такі питання при написанні своїх сюжетів, але лайк поставлю))) Я б ще від себе додала 1 питання, яке стосується в принципі всього: героїв (другорядних), подій, речей: Яка функція цього героя (події) в цій історії і як він рухає сюжет? Бо інколи виникає таке враження, що їх додають у твір просто для додаткових сторінок. Якщо ще у творі йде зміщення центру уваги із ГГ на якісь соціальні явища, як, наприклад, в "Знедолених" Гюго, або в більшості творів Кінга то це ще куди не йшло. Але зазвичай, можна викинути ті сторінки з твору і це ніяк не повпливає на сюжет. Імхо, хай краще буде "картонний" персонаж, який просто передасть сіль ГГ без всякої мотивації, а та сіль виявиться рушієм сюжету, аніж кілька сторінок мотивації людини, яка не має ніякого відношення до сюжету окрім того, що передала сіль. Десь так.
Так, слушно! Іноді помічаю, що персонажі відмирають, бо не мають функції, яка рухає сюжет, і їхня роль ніби декоративна. Пропоную тему «Як зробити картонного персонажа?», бо від зворотного набагато зрозуміліше й веселіше :) Десь подібне вже було... у трилері про експозицію!
Дякую! Це було дуже корисно. Я поки слухав, перебирав у голові персонажів невеликого твору, над яким зараз працюю. Все складалось, але я знайшов одного: дуже мотивована, с сильними сторонами жінка, та без недоліків. Тут я зрозумів - це була дуже хитро схована Мері Сью :) Цю табличку буду використовувати як чек лист: 13:06
Персонажі можуть бути і без недоліків, типу Джеймс Бонд, але тоді треба, щоби в них пригоди були ну дуууже цікаві. Більшість історій все ж таки спирається на персонажів із арками. Але про це трохи згодом...
Дякую за корисну інфу! Спробую застосувати ці поради до своїх (ще дуууже сирих) персонажів. Мені особисто дуже подобається під час читання/перегляду оповідань/фільмів/серіалів - розбиратися у мотиваціях антагоністів чи антигероїв :3 Чекаю наступного відео! Є кілька запитань до тебе, але це вже потім якось.
страшенно не люблю персонажів, які тільки для підтримки головних героїв. капець як бісить, якщо життя подруги (друга, секретаря, колеги) гг крутиться навколо героя і кожен раз думаєш, що цього персонажа зробили таким ніяким тільки щоб читачі не дуже засмучувались, коли його кокнуть десь в кульмінації історії
У нас зазвичай роблять його бідосею нещасним, про це якраз було у минулому випуску про персонажів )) Але, звичайно ж, є і більш цікаві методи. Постараюся продовжити тему наступного разу, але не поки не можу обіцяти.
Дякую дуже! Від мене вподобайка. Я пишу маленькі розділи у творах (від 4300 до 7000 знаків) Хочу, щоб ви розповіли, які розділи краще, коли доречніше великі, коли короткі і як краще вибудовувати абзаци. Я чергую: маленький, великий, середній, маленький... Приблизно так. Я трохи... незряча, тому я взагалі уявлення не маю, чи грає роль вибудова абзаців для кращого сприйняття тексту.. Дякую! Тоня Калина
Цікаве запитання, але то якось індивідуально. Всі розділяють дуже по-різному. Головне, щоби воно не відчувалося надто довгим, щоби наприкінці розділу щось чепляло - і переносило в наступний. Треба дослідити тему детальніше, дякую за ідею.
Я сама пишу такими розділами, і коли читаю, то більше люблю невеликі розділи. Питання смаку. Головне, щоб розділи не стрибали з надто великою амплітудою (4 тис. знаків, а наступний 40 тисяч). Зазвичай один розділ - це опис одного епізоду, і якщо він завеликий, то або епізодів кілька (можна розділити) або десь заговорилася :)
Пане Владиславе, мені здається що найкраща інструкція по створенню персонажів це книга персонажів ДнД. Там розписано майже як у Вас в відео, але структурованого. До прикладу характер персонажа і його світогляд - ціла таблиця, відповідно до якої створюючи персонажа він притримуватиметься лінії поведінки (законно злий, нейтрально злий, хаотично добрий і тп). Мабуть автори днд читали одну літературу з Вами, і це радує, адже поради що Ви даєте дійсно корисні і не тільки для книжок чи фільмів, тож дякую за відео, це було добре;)
З кожним випуском заглиблюємось у тонкощі написання книг. Стає все цікавіше , але й розумієшь, що все це дуже важко, важкі саме тонкощі і деталі, а у книзі їх багато! З деталій і народжується книга, як і наше життя. Часто чула, що персонажі живуть своїм життям, і автор не може приборкати їх і змусити поводитись так, як потрібно автору, але не розуміла цього, дякую Владе, тепер таємниця розкрита :) Чекаю на нові випуски, багато чого нового дізнаюся, а це завжди приємно!
Дякую за такі слова! Чесно - якщо надто багато думати про те, як саме це все влаштовано - ніколи не почнеш... Тому я за те, щоби більше практикуватися та аналізувати вже написане.
Манґака Ізумі Цубакі, творчиня геніальних комедійних манґ "Мій учитель" і "Щомісячне шоджо Нозакі-куна", розповідала про одного з персонажів ЩШНК, як він із юнки перетворився на юнака: мовляв, як дівчина він би спричинив страшенну бурю серед хлопців. Отож молодший брат головного героя, Маю Нозакі, став саме молодшим братом. Але через це виникла проблема. Там уже склалися всі основні пари, тож добрий друг головних героїв мав би закохатись у Маю. Що зробила хитра авторка? Правильно! Хитра авторка почала тролити читачів, натякаючи на шонен-ай! До речі, раджу до прочитання обидві манґи. Проте наполягаю на тому, що під час читання вам не можна їсти чи пити. Не ризикуйте своїм здоров'ям, бо там ТАКЕ... Класного читання!;)
Доброї години дня, Владе. Пишу історію і мені зараз сильно не вистачає порад з одного вашого відео, але я не пам'ятаю, в якому саме ви про них розказували. Йшлось про побудову гарної сцени, де є і розкриття персонажа, і рух сюжету, і експозиція, а також те, як вони пов'язані. Буду дуже вдячна, якщо підкажете
@@vladstoryteller На жаль, ні. Але йой, шо ж ви по ночах оце сидите. Я чекала відповідь не раніше ніж завтра) Дуже мило, що ви так швидко відповіли, але не нехтуйте сном!
Сподіваюсь колись ви почнете знімати повноцінне кіно. Дивитись його буде одне задоволення. Навіть зараз дивитись ваші жваві фонові історії набагато цікавіше ніж безліч дурнуватих кінофільмів. От як це так можна розповідати серйозні речі, щоб було цікаво? Та ще із жартами. Дякую.
Проста відповідь: я не знаю точно, яка має бути формула такої подачі. Чесно. Складна відповідь: якщо подивитися всі випуски Last Week Tonight із Джоном Олівером, рано чи пізно ви відчуєте ритм інформування/розважання і почнете його відтворювати. Це якщо цікаво, на що я спираюся.
@@vladstoryteller З ритмом, формулою подачі все зрозуміло. Я кажу за цікавість, за ідеї і за цікавість ідей. А ритмів/формул подачі на справді не так вже і багато. Хоча іноді все ж таки бувають "відкриття".
@@Andrew-ic4sj Просто перед нами - тими, хто хоче писати - дуже схожі труднощі. Іноді просто достатньо їх озвучити та з гумором порозмірковувати, що із цим робити. Якось так.
Дякую за відоси! Можна зробити відео про інструменти для письменництва. Наприклад, я юзаю Scrivener та усім раджу. Також, я трішкі псих щодо шрифтів))))
@@vladstoryteller ну, мемчики - це добре)) Але прописаний сценарій набагато цікавіший. Особливо довподоби, як в якості прикладів ви створюєте крихітну міні-історію с максимально карикатурними персонажами, яких, на жаль, часто зустрічаються в серйозниз роботах. Особливо це стосується платформи Букнет, де одні наречені сильні та незалежні, а з них ліплять незрозумілого Франкенштейна, додаючи невластиві характеристики. а найстрашніше, багато таких авторів вважають, что це вони створили оригінального персонажа. скоріш за все ви знайомі с платформою букнет, і розумієте про що я))
@@vladstoryteller а на яких платформах ви активні? Я лише з чернвя 2020 активно почав цікавитися літературою. Поки, лише букнет добре знаю. Які платформі ви порадите?
@@palashik я регулярно на Зоряній фортеці, але то конкурс. Я для себе не бачу поки сенсу на письменницкі платформи викладувати твори, бо з мого досвіду це майже нічого не дає. А бути там активним просто немає часу, якщо чесно.
11:00 Владе, ось ви говорите про сильні/слабкий сторони і арку персонажа,яку він повинен пройти. Я задумалась про улюблене кіно/серіали і не в усіх бачу це явно. Здається, ніби явна арка робить історію якоюсь надто простою, так би мовити, не інтелектуальною. Чому в мене таке відчуття?
Привіт, Владе. Можеш дати пораду, новачку. Що робити, якщо не виходить створити у творі атмосферу? Все получається якось монотонно, рвано і скучно, якби я не старався. Можливо, у сторітеленгу, є якісь прийоми, засоби, методи, щоб навчитися вкладати в твір потрібні емоції?
Воу, що ви маєте на увазі під атмосферою? Бо емоції це трохи про інше. Типу якщо ви пишете горор, то щоби було страшно? Або якщо це гумористичне оповідання - щоби легко та ненав'язливо?
Кожен письменник створюючи власний світ і персонажів, що його населяють, відчуває вир емоцій і почуттів, кожна нова сцена, поворот, чи певні слова сказані або замовчані, породжують цілі хвилі тих чи інших почуттів, резонують з душею автора і змушують раз за разом проектувати всі події на самого себе, тим самим ще більше закручуючись у вирі всього цього. Це називається вкласти душу. І обов'язок письменника перед читачем заключається в тому, щоб бодай шматочок цих емоцій передати тому, хто візьме цю історію до рук. На певному відрізку читач має віддчувати злобу, радість, надію і т.д. Саме тут і починаються мої проблеми. Скільки б я не старався у написанні, в мене зовсім не виходить передати цей настрой. І навіть, я, перечитуючи, свою писанину на наступний день, не відчуваю нічого, крім рівнодушшя та байдужості до всіх подій, які там відбуваються. Хоча речення по віддільності написані добре, і я майже завжди стараюсь дотримуватись твоїх порад, та тим не менш, у тексті вони виглядають якоюсь рваною й неплавною картиною. Не знаю, що можна з цим зробити, і як подолати цю перешкоду. Саме тому я звернувся до тебе. Ти ж явно знаєш багато чого в даній галузі і сам уже написав багато творів.
@@ДобродійВорон Тож це вплив на читача на більш тонкому плані, через загальний тон твору. І треба дуже постаратися, щоби не закласти в нього жодних емоцій. Частіше за все не відразу вдається зробити це правильно... Тож мені здається, що у вас може бути проблема із власним сприйняттям тексту. Для авторів це цілком нормально - коли геть не подобається написане. Комусь пробували показати? Із близьких людей.
Воу, оце так завдання. Насправді таку історію можна почати безліччю способів. І зважаючи на те, що це ВАША історія, яку ВИ хочете розповісти, я не можу сказати вам, як ТРЕБА зробити. Чи ви дивилися моє відео про те, як обрати собі початок історії? th-cam.com/video/ureqUMDaEEk/w-d-xo.html Тобто моя мета - надати вам інструменти, у даному випадку - ЗАПИТАННЯ, щоби ви поставили їх собі та зробили вибір самостійно, Я можу сказати, що, напевно, варто спершу трохи показати побут дівчини у США, щоби потім пригоди на селі були контрастнішими, та з самого початку закласти якусь таємницю, а ще дати героїні мотивацію - що їй треба в тому селі - проте я не стверджую, що це єдиний можливий варіант. Бо ви авторка, а я просто повз проходив з деякими думками щодо сторітелінгу.
Добрий вечір буду вдячна за пораду))) Якщо є сюжет про сучасну дівчмну яка живе в Америці і вона потрапляє у сучасне село яке живе за давніми українськими міфами і вона хоче у цьому розібратися і зрозуміти для для чого вона. То як можна почати історію щоб заінтригувати читача? І як грамотно змішувати буденне життя з українськими легендами?
2: 28 а я от до своїх персонажів віднощусь якраз ніби жо реальних людей, тільки все одно це якось не так працює. Коли моя подруга спитала, яка орієнтація в моїх персонажів я сказала : " тобі не здається, що це їхня особиста справа ?". Чи щє можу відповісти на питання про персонажа так : " не знаю, вони мені не розповідали "
Найпростіший спосіб - це щоби персонаж врятував цуценя/кошеня. Але чомусь багато хто думає, ніби він єдиний... А ось про нюанси треба багато розповідати 😉
Готуйтесь кидати в мене тапками, але я не осилив навіть подивитися "Гру престолів" через мільйон різних персонажів, більша частина повмирала, інші розкидані хто де і коли перерва між сезонами була майже в рік, вслідкувати і згадати хто, що куди і як було дуже важко.
Привіт, а що робити якщо ти незнаєш скільки і яких персонажів треба вставляти. В мене є головний герой, уявленяя про сюжет і про арки, але я не знаю як мені добаватит пиерсонажів.
Головне питання: навіщо? У всього має бути функція, а не просто "тому що треба щось вставити" Приклад: додати персонажа-супутника головного героя, щоб йому було з ким розмовляти, а не монолог у голові вести
Владе, тут на Зоряній Фортеці про вас вже пишуть у коментах, що ви "Ох цей блогер Влад Сторітеллер... Підкорювач дівочих сердець!" starfort.in.ua/page/teoriya-contrastu/comments#comment-22122
Якщо вас цікавить тема персонажів, подивіться також відео про "ПОКАЗУВАТИ або РОЗПОВІДАТИ", де я торкнувся введення героїв:
th-cam.com/video/KEN6FzfgFIA/w-d-xo.html
А також рекомендую випуск про "Коло історії", бо воно розповідає по зв'язок сюжету з розвитком персонажа:
th-cam.com/video/Uc1VJBewufg/w-d-xo.html
"Беріть хоч Тараса і починайте писати з ним сцени, діалоги, дію..."
Вривається реклама:
"Білий до риби, чорний до м'яса - страви смачніші разом з Тарасом!"
😂😂😂😂😂
завжди бісило в книжках про вампірів чи інших безсмертних, якщо вони поводилися так, ніби їм 15. але чомусь таких історій перечитала найбільше, особливо, коли мені було 15...
ех, на це і було розраховано....
Шукаєте схожу на себе персонажку.
Мені теж подобається грати в комп'ютерні ігри,де персонаж схожий на мене. Тому я обожнюю Ніко з GTA 4.
Хоча думаю більшість скаже,що я Тревор з GTA 5,але я ніколи не грав цю гру,тому не можу цього про себе сказати.
Рассомаха наприклад завжди був фактично 200-річним чуваком, але психологічно йому було завжди 30 (окрім фільма "Логан", там прямо дідуган). Думаю це залежить від того як старішає персонаж, і наскільки він старий, бо думаю наприклад якийсь двохсотрічний ельф та десятитисячарічний - це як парубок та старий дідуган у порівнянні, хоча для нас вони всі "старі". Ну і також думаю це від досвіду залежить, якщо той вампір нічого усе життя не робив, окрім полювання на тваринок біля свого замку, то він психологічно буде молодший від якоїсь п'ятнадцятирічної людини, яка вже встигла побути командиром чи щось жахливе пережила і вистояла)
Позавчора вирішила, що досить з мене сидіти на дупі і чекати того самого дня, коли сюжет прийде до мене самостійно.
Тому ось вже третій день потрошки намагаюсь накидати форму того, що я очікую побачити у майбутьному. Дякую за поради, я інтуітивно з чатом ГПТ йшла правильно - спочатку визначила найголовніше місце де зустрінуться герої; потім визначила їх, відштовхуючись від головних їхніх характеристик і далі спробувала надати їм протилежні характери та мотивації для створення напруженої ситуації. Відшліфую і піду проганяти по різним ситуаціям :))
Радий бачити, що старі відео стають у нагоді
@@vladstoryteller Якщо все вдасться, я дам вам знати :D
Дякую за якісний контент українською!🍀
Дякую. Після кровосісь, мало не розбудив півбудинку )
Класика! 😁
От я якраз почуваюся як персонаж з вином, лиш без вина (творча криза - вона така) :)
Насправді, знову дуже корисне відео. Лиш одне зауважу: дуже легко вигадувати персонажів на основі реальних людей. Це необов'язково мають бути близькі люди, згодиться навіть дивно одягнений випадковий перехожий чи щось на кшталт цього. Я інколи за собою помічаю, що, наприклад, йдучи вулицею, придумовую "історії персонажів" зустрічним людям. Роблю це просто так, механічно без конкретної цілі.
Щоби просто відтворити реальних людей у творі, багато міркувати не треба.
Але ви, здається, маєте на увазі, що полюбляєте домислювати незнайомцям характери за зовнішністю? Це цікава вправа...
@@vladstoryteller так, саме це я і маю на увазі. Дуже допомагає створювати образи персонажів у творах і надавати їм якісь конкретні риси та особливості.
В мене проблема завжди в іншому - створюю персонажів та світ, в якому вони живуть, навіть діслоги прописую до багатьох сцен, але велика проблема наповнити цей самий вигаданий світ сюжетом)
Ну і з деякими другорядними персонажами буває продумаю їм образ, але вони майже ніяк не розвиваються і взагалі не вдається продумати їм якусь круту сюжетну арку, вони наче прикольні, але як меблі у сценарії, просто допомогають гг і йдуть за ним. І викинути їх не можу, бо тоді історія зовсім не тією буде)
17:09 - Лор всесвіту Влада Сторітейлера стає все заплутанішим...
Так, уже треба схеми креслити)
@@vladstoryteller Як там казали? Сюжет на всю стіну? :D
Про створення персонажа. Я тут експериментувала -- спробувала взяти дуже конкретний прототип, описати його й уже потім почати писати. І це насправді було набагато складніше, ніж приблизне уявлення про свого героя, на яке потім наростає "м"ясо". Але все ж класно поставити собі кілька запитань у процесі, на кшталт улюбленої їжі чи страхів дитинства - на перший погляд нічого важливого, але це якраз надає історії цієї правдоподібності.
Так, так! Але тут така штука: ось я можу вигадати з самого початку, що герой любить солоні огірки - і це абсолютно випадково, я не знаю, до чого це.
Але потім, приміром, у мене сцена, як у Джеймсі Бонді: якесь казино, гра у покер - і тут я розумію, що оливки тут краще підійдуть, а не огірки. Умовно кажучи, я люблю приймати ці рішення по ходу, бо просто неможливо все передбачити, що воно буде так, а не інакше.
Мабуть, хтось може. Типу Джорджа Мартіна :)
@@vladstoryteller є таке :) але всім не вгодиш, процентів 10-20 читачів все одно скажуть, що персонажі картонні ;)
Кльові вставки, блін! Мені спочатку здалось наче це надто награно, а вже через пару хв я переглядаю відео знову щоб їх побачити😂
Нє, ну круто зроби🥰🤌
Дякую)) окрім як по фану, не роблю)
Взагалі, я тої думки, що цікавий автор- це цікава людина, людина з принципами і моральними переконаннями. Людина, якій,є ЩО сказати, і це ЩО, вміло втілюється в ЯК.
Глибоко копнули!
Насправді так, в основі гарних історій - саме бажання розповісти щось із власного досвіду. Щобільше у вас досвіду, то вище ймовірність розповісти щось дійсно цікаве. Але то вже філософія...
Тільки часто (а може й завжди) принципи і моральні переконання автора не співпадають з тим, про що він пише))
@@noearth23 або він так захопився прописуванням злодіяк, що перейшов на темну сторону? xD
Сюжетний поворот із кровосісею був справді несподіваним, взволав вголосину.
Оу, батєнька, так ви вовкулака?!
Інформація для мене не нова - використовую такі питання при написанні своїх сюжетів, але лайк поставлю)))
Я б ще від себе додала 1 питання, яке стосується в принципі всього: героїв (другорядних), подій, речей:
Яка функція цього героя (події) в цій історії і як він рухає сюжет?
Бо інколи виникає таке враження, що їх додають у твір просто для додаткових сторінок. Якщо ще у творі йде зміщення центру уваги із ГГ на якісь соціальні явища, як, наприклад, в "Знедолених" Гюго, або в більшості творів Кінга то це ще куди не йшло. Але зазвичай, можна викинути ті сторінки з твору і це ніяк не повпливає на сюжет.
Імхо, хай краще буде "картонний" персонаж, який просто передасть сіль ГГ без всякої мотивації, а та сіль виявиться рушієм сюжету, аніж кілька сторінок мотивації людини, яка не має ніякого відношення до сюжету окрім того, що передала сіль. Десь так.
Це слушне зауваження, але все ж таки до теми сюжету. Проте повністю згодне, що персонажі суто для обсягу трапляються частіше, ніж хотілося б...
Так, слушно! Іноді помічаю, що персонажі відмирають, бо не мають функції, яка рухає сюжет, і їхня роль ніби декоративна. Пропоную тему «Як зробити картонного персонажа?», бо від зворотного набагато зрозуміліше й веселіше :) Десь подібне вже було... у трилері про експозицію!
Дякую! Це було дуже корисно. Я поки слухав, перебирав у голові персонажів невеликого твору, над яким зараз працюю. Все складалось, але я знайшов одного: дуже мотивована, с сильними сторонами жінка, та без недоліків. Тут я зрозумів - це була дуже хитро схована Мері Сью :)
Цю табличку буду використовувати як чек лист: 13:06
Воу, круто, що зміг тобі допомогти, патроне! 🤗
Персонажі можуть бути і без недоліків, типу Джеймс Бонд, але тоді треба, щоби в них пригоди були ну дуууже цікаві.
Більшість історій все ж таки спирається на персонажів із арками. Але про це трохи згодом...
Дякую за корисну інфу!
Спробую застосувати ці поради до своїх (ще дуууже сирих) персонажів.
Мені особисто дуже подобається під час читання/перегляду оповідань/фільмів/серіалів - розбиратися у мотиваціях антагоністів чи антигероїв :3
Чекаю наступного відео! Є кілька запитань до тебе, але це вже потім якось.
Дякую! Наснаги!
страшенно не люблю персонажів, які тільки для підтримки головних героїв. капець як бісить, якщо життя подруги (друга, секретаря, колеги) гг крутиться навколо героя і кожен раз думаєш, що цього персонажа зробили таким ніяким тільки щоб читачі не дуже засмучувались, коли його кокнуть десь в кульмінації історії
Коли надто добре видно механізми твору, і вони не дуже гарно працюють - то завжди сумно.
дуже дякую за це цікаве відео!!
Аж дивно, що як приклад персонажа не зробили картоплю))
Дякую, на разі дуже актуальне відео для мене
ця пастка стосується не тільки персонажів (я про детальну біографію), дякую за відео)
Дивлюсь відеоряд, і розумію, що бачу унікальне явище: підстриженого Влада.😃
Дякую за відео! Тепер хочеться якнайшвидше дізнатися, як змусити читачів переживати за манекена!)
У нас зазвичай роблять його бідосею нещасним, про це якраз було у минулому випуску про персонажів ))
Але, звичайно ж, є і більш цікаві методи. Постараюся продовжити тему наступного разу, але не поки не можу обіцяти.
ооооо!!! це дуже важлива тема! дякую, дякую, дякую!!!)))💜💜💜
та почекайте ще, може фігню скажу))
@@vladstoryteller та годі) ніякої фігні не було)
@@somnolentusVergilius фух!
Дуже вдячний за вашу роботу ❤
Дуже дякую за цікаву та корисну інформацію! та за грамотне її втілення)
Я сам не пишу. Принаймні зі школи) але я дивлюсь твої відоси для розуміння творів і їх якості
який тут Влад silly 🤪 обожнюємо
4:05 а потім прострелили коліно )))
Дуже цікава подача. У Вас є чому повчитись. Щоб Ви не говорили, захоплює і хочетс подивитись до кінця
Тааак! Ви від Раціоналіста?!
@@vladstoryteller , саме так
@@АльонаЛахно перша з тисячі! )
@@vladstoryteller , дуже рада))
Дякую дуже!
Від мене вподобайка.
Я пишу маленькі розділи у творах (від 4300 до 7000 знаків)
Хочу, щоб ви розповіли, які розділи краще, коли доречніше великі, коли короткі і як краще вибудовувати абзаци. Я чергую: маленький, великий, середній, маленький... Приблизно так.
Я трохи... незряча, тому я взагалі уявлення не маю, чи грає роль вибудова абзаців для кращого сприйняття тексту..
Дякую!
Тоня Калина
Цікаве запитання, але то якось індивідуально. Всі розділяють дуже по-різному. Головне, щоби воно не відчувалося надто довгим, щоби наприкінці розділу щось чепляло - і переносило в наступний. Треба дослідити тему детальніше, дякую за ідею.
Я сама пишу такими розділами, і коли читаю, то більше люблю невеликі розділи. Питання смаку. Головне, щоб розділи не стрибали з надто великою амплітудою (4 тис. знаків, а наступний 40 тисяч). Зазвичай один розділ - це опис одного епізоду, і якщо він завеликий, то або епізодів кілька (можна розділити) або десь заговорилася :)
12:15 згадав чомусь одну з книг хроніки амбера. коли головному герою виколюють очі, але він відростив нові через деякий час
О я пам'ятаю) але це остання книжка яку я прочитав з цього циклу
Пане Владиславе, мені здається що найкраща інструкція по створенню персонажів це книга персонажів ДнД. Там розписано майже як у Вас в відео, але структурованого. До прикладу характер персонажа і його світогляд - ціла таблиця, відповідно до якої створюючи персонажа він притримуватиметься лінії поведінки (законно злий, нейтрально злий, хаотично добрий і тп). Мабуть автори днд читали одну літературу з Вами, і це радує, адже поради що Ви даєте дійсно корисні і не тільки для книжок чи фільмів, тож дякую за відео, це було добре;)
А особисто мені не подобається все по табличках розпихувати, якось це не дуже творчо
Ти дуже класний 😁aaaaa дуже дякую!!!!!!!!))))))
Щодо першого пункту, все як в акторській майстерності: якщо на сцені є рушниця, вона обов'язково має вистрелити)
З кожним випуском заглиблюємось у тонкощі написання книг. Стає все цікавіше , але й розумієшь, що все це дуже важко, важкі саме тонкощі і деталі, а у книзі їх багато! З деталій і народжується книга, як і наше життя.
Часто чула, що персонажі живуть своїм життям, і автор не може приборкати їх і змусити поводитись так, як потрібно автору, але не розуміла цього, дякую Владе, тепер таємниця розкрита :)
Чекаю на нові випуски, багато чого нового дізнаюся, а це завжди приємно!
Дякую за такі слова!
Чесно - якщо надто багато думати про те, як саме це все влаштовано - ніколи не почнеш... Тому я за те, щоби більше практикуватися та аналізувати вже написане.
@@vladstoryteller це ж так страшно!!!!!! особливо, коли навіть не знаєшь з чого ж почати?!?! хоча спробувати створити персонажа - заманливо....
@@anastasha_6697 Треба почати з чогось. І не думати про загальний результат. Кажуть, краще розділити велику проблему на маленькі кроки.
@@vladstoryteller вау, оце порада, дякую!
Дуже дякую за ваші відео!!!!
Дякую вам, що старі випуски не ігноруєте)
Манґака Ізумі Цубакі, творчиня геніальних комедійних манґ "Мій учитель" і "Щомісячне шоджо Нозакі-куна", розповідала про одного з персонажів ЩШНК, як він із юнки перетворився на юнака: мовляв, як дівчина він би спричинив страшенну бурю серед хлопців. Отож молодший брат головного героя, Маю Нозакі, став саме молодшим братом. Але через це виникла проблема. Там уже склалися всі основні пари, тож добрий друг головних героїв мав би закохатись у Маю. Що зробила хитра авторка? Правильно! Хитра авторка почала тролити читачів, натякаючи на шонен-ай! До речі, раджу до прочитання обидві манґи. Проте наполягаю на тому, що під час читання вам не можна їсти чи пити. Не ризикуйте своїм здоров'ям, бо там ТАКЕ... Класного читання!;)
Дякую, дуже корисне відео!
2:14 от дідько 👀
)))) welcome to the Procrastination Club
@@vladstoryteller я амбасадор цього клубу))(якщо можна так сказати)
@@chuchame25 дуже приємно, а я один із почесних засновників))
@@vladstoryteller дякую за почесне запрошення))
молодець!!!
цікаво та оригінально
Я дивуюсь, чому так мало лайків! Контент же чудовий! Ще й веселий!
Нічого, я не парюся) дякую, що надихаєте
Доброї години дня, Владе. Пишу історію і мені зараз сильно не вистачає порад з одного вашого відео, але я не пам'ятаю, в якому саме ви про них розказували. Йшлось про побудову гарної сцени, де є і розкриття персонажа, і рух сюжету, і експозиція, а також те, як вони пов'язані. Буду дуже вдячна, якщо підкажете
Це? th-cam.com/video/reNXgvkC0s4/w-d-xo.html
@@vladstoryteller На жаль, ні. Але йой, шо ж ви по ночах оце сидите. Я чекала відповідь не раніше ніж завтра)
Дуже мило, що ви так швидко відповіли, але не нехтуйте сном!
Тоді це: th-cam.com/video/r-ruBep89Aw/w-d-xo.html
Сподіваюсь колись ви почнете знімати повноцінне кіно. Дивитись його буде одне задоволення. Навіть зараз дивитись ваші жваві фонові історії набагато цікавіше ніж безліч дурнуватих кінофільмів. От як це так можна розповідати серйозні речі, щоб було цікаво? Та ще із жартами. Дякую.
Проста відповідь: я не знаю точно, яка має бути формула такої подачі. Чесно.
Складна відповідь: якщо подивитися всі випуски Last Week Tonight із Джоном Олівером, рано чи пізно ви відчуєте ритм інформування/розважання і почнете його відтворювати. Це якщо цікаво, на що я спираюся.
Дякую за добрі слова!
@@vladstoryteller З ритмом, формулою подачі все зрозуміло. Я кажу за цікавість, за ідеї і за цікавість ідей. А ритмів/формул подачі на справді не так вже і багато. Хоча іноді все ж таки бувають "відкриття".
@@Andrew-ic4sj Просто перед нами - тими, хто хоче писати - дуже схожі труднощі. Іноді просто достатньо їх озвучити та з гумором порозмірковувати, що із цим робити. Якось так.
Солідарна) кіно з такими персонажами я би подивилася) хоча не дуже люблю кіно як таке
Дякую. Чудове відео! Ну як завжди :) Побіг писати!
Вина точно не бажаєте?))
@@vladstoryteller Дякую, та все ж напевне не сьо... хоча)
Дуже актуальне відео. Дякую)
Бачу, ви багато пропустили? :) Чи тільки зараз саме до цього дісталися?
@@vladstoryteller я ваш канал використовую як вікі) стикаюся з якось проблемою і шукаю рішення серед відео.
@@bohdanbedrii3073 супер! шкода, що багато чого ще немає
@@vladstoryteller третім оком бачу світле майбутнє каналу. Успіх
@@bohdanbedrii3073 ой вей, поділіться стимуляторами третього ока )
Дякую за відоси! Можна зробити відео про інструменти для письменництва. Наприклад, я юзаю Scrivener та усім раджу. Також, я трішкі псих щодо шрифтів))))
як завжди, все на вищому рівні
дякую! я завжди трохи побоююся, що стане нудно без великої кількості мємчиків, ви кажіть якщо що
@@vladstoryteller ну, мемчики - це добре)) Але прописаний сценарій набагато цікавіший. Особливо довподоби, як в якості прикладів ви створюєте крихітну міні-історію с максимально карикатурними персонажами, яких, на жаль, часто зустрічаються в серйозниз роботах. Особливо це стосується платформи Букнет, де одні наречені сильні та незалежні, а з них ліплять незрозумілого Франкенштейна, додаючи невластиві характеристики. а найстрашніше, багато таких авторів вважають, что це вони створили оригінального персонажа. скоріш за все ви знайомі с платформою букнет, і розумієте про що я))
@@palashik Кожний конкурс має таких героїв))) тому мені вистачає і без Букнету
@@vladstoryteller а на яких платформах ви активні? Я лише з чернвя 2020 активно почав цікавитися літературою. Поки, лише букнет добре знаю. Які платформі ви порадите?
@@palashik я регулярно на Зоряній фортеці, але то конкурс. Я для себе не бачу поки сенсу на письменницкі платформи викладувати твори, бо з мого досвіду це майже нічого не дає. А бути там активним просто немає часу, якщо чесно.
Бляха, це з ж я з тобою колись валився на осінній міні-прозі) "Я удаляюсь" був твій шорт. Лол, оце ютуб закинув рандом) Вдачі каналу!
Ніфіга собі привіт з минулого життя) а в тебе був який нікнейм?
@@vladstoryteller а от нік не пам'ятаю, якийсь наобум взяв. "Лабіринт" мій тоді грав. Ех, були часи.
Лабіринт! Один з топових, здається, тільки я ні фіга не пам'ятаю))
11:00 Владе, ось ви говорите про сильні/слабкий сторони і арку персонажа,яку він повинен пройти. Я задумалась про улюблене кіно/серіали і не в усіх бачу це явно. Здається, ніби явна арка робить історію якоюсь надто простою, так би мовити, не інтелектуальною.
Чому в мене таке відчуття?
У більшості історій в головних героїв арка є. Просто порівняйте початковий стан з кінцевим. Проте не завжди персонаж стає кращим...
Привіт, Владе. Можеш дати пораду, новачку. Що робити, якщо не виходить створити у творі атмосферу? Все получається якось монотонно, рвано і скучно, якби я не старався. Можливо, у сторітеленгу, є якісь прийоми, засоби, методи, щоб навчитися вкладати в твір потрібні емоції?
Воу, що ви маєте на увазі під атмосферою? Бо емоції це трохи про інше.
Типу якщо ви пишете горор, то щоби було страшно? Або якщо це гумористичне оповідання - щоби легко та ненав'язливо?
щоб створити атмосферу треба 1-2 дні продумати гарненько події в тому світі!
Кожен письменник створюючи власний світ і персонажів, що його населяють, відчуває вир емоцій і почуттів, кожна нова сцена, поворот, чи певні слова сказані або замовчані, породжують цілі хвилі тих чи інших почуттів, резонують з душею автора і змушують раз за разом проектувати всі події на самого себе, тим самим ще більше закручуючись у вирі всього цього. Це називається вкласти душу. І обов'язок письменника перед читачем заключається в тому, щоб бодай шматочок цих емоцій передати тому, хто візьме цю історію до рук. На певному відрізку читач має віддчувати злобу, радість, надію і т.д.
Саме тут і починаються мої проблеми. Скільки б я не старався у написанні, в мене зовсім не виходить передати цей настрой. І навіть, я, перечитуючи, свою писанину на наступний день, не відчуваю нічого, крім рівнодушшя та байдужості до всіх подій, які там відбуваються. Хоча речення по віддільності написані добре, і я майже завжди стараюсь дотримуватись твоїх порад, та тим не менш, у тексті вони виглядають якоюсь рваною й неплавною картиною.
Не знаю, що можна з цим зробити, і як подолати цю перешкоду. Саме тому я звернувся до тебе. Ти ж явно знаєш багато чого в даній галузі і сам уже написав багато творів.
@@ДобродійВорон Тож це вплив на читача на більш тонкому плані, через загальний тон твору.
І треба дуже постаратися, щоби не закласти в нього жодних емоцій. Частіше за все не відразу вдається зробити це правильно...
Тож мені здається, що у вас може бути проблема із власним сприйняттям тексту. Для авторів це цілком нормально - коли геть не подобається написане. Комусь пробували показати? Із близьких людей.
@@vladstoryteller Всі мої знайомі і родичі не люблять читати. Для них всі книги нудні і нецікаві.
Буду вдячна якщо ви на цю тему знімете відео))) Буду з нетерпінням чекати.)))
Воу, оце так завдання. Насправді таку історію можна почати безліччю способів. І зважаючи на те, що це ВАША історія, яку ВИ хочете розповісти, я не можу сказати вам, як ТРЕБА зробити.
Чи ви дивилися моє відео про те, як обрати собі початок історії?
th-cam.com/video/ureqUMDaEEk/w-d-xo.html
Тобто моя мета - надати вам інструменти, у даному випадку - ЗАПИТАННЯ, щоби ви поставили їх собі та зробили вибір самостійно,
Я можу сказати, що, напевно, варто спершу трохи показати побут дівчини у США, щоби потім пригоди на селі були контрастнішими, та з самого початку закласти якусь таємницю, а ще дати героїні мотивацію - що їй треба в тому селі - проте я не стверджую, що це єдиний можливий варіант. Бо ви авторка, а я просто повз проходив з деякими думками щодо сторітелінгу.
@@vladstoryteller дякую за пораду)))
Чомусь мені після відео страшенно захотілось вина. ))
Навіть не знаааю!
Якщо що, я не пропагую! )))
Добрий вечір буду вдячна за пораду))) Якщо є сюжет про сучасну дівчмну яка живе в Америці і вона потрапляє у сучасне село яке живе за давніми українськими міфами і вона хоче у цьому розібратися і зрозуміти для для чого вона. То як можна почати історію щоб заінтригувати читача? І як грамотно змішувати буденне життя з українськими легендами?
То ви почали писати?😲
Дякую. Просте та водночас корисне відео. Як по ньому та й не написати конспект?
Лише старі превью треба переробити, але то вже після перемоги)
Спасибо, Влад! Ооочень интересная тема! Можно узнать, что означает аббревиатура на футболке?
th-cam.com/channels/d76y-6IlT88N8PpQMBXusQ.html
@@vladstoryteller , спасибо! Неожиданно.
@@ОльгаКондратьева-к9щ Одна из моих любимых групп 😉
Так, я прадавній вампір, мені все ще подобаеться бігати за дівками, ... хоч я вже й не пам'ятаюю навіщо. Мабуть якась погана звичка.
2: 28 а я от до своїх персонажів віднощусь якраз ніби жо реальних людей, тільки все одно це якось не так працює. Коли моя подруга спитала, яка орієнтація в моїх персонажів я сказала : " тобі не здається, що це їхня особиста справа ?". Чи щє можу відповісти на питання про персонажа так : " не знаю, вони мені не розповідали "
А можливо таке, щоб оп - та вже завтра було відео про те, як зробити так, щоб читачі співчували манекену?)))
Оп - і Влад із-за вигоряння не постить нічого два місяці))))
Найпростіший спосіб - це щоби персонаж врятував цуценя/кошеня. Але чомусь багато хто думає, ніби він єдиний...
А ось про нюанси треба багато розповідати 😉
Владе, як називається фільм, фрагмент якого ти вставив тут 8:51 "хліба і вихідний"?
"Червоний", здається
Готуйтесь кидати в мене тапками, але я не осилив навіть подивитися "Гру престолів" через мільйон різних персонажів, більша частина повмирала, інші розкидані хто де і коли перерва між сезонами була майже в рік, вслідкувати і згадати хто, що куди і як було дуже важко.
та ладно як це не справжні !! а з ким же я розмовляю щодня))
)))) співчуваю
А ТГ канал у цього автора є ?
Не канал, але група: t.me/+C_sMDnKt6mpkNTgy
Як? Як же їх змусити переживати за наших персонажів? І як створити персонажа щоб у ньому читач побачив себе?
Як доречно для мене ти випустив ролик, ніби знав.
Дуже радий, що співпало)
Привіт, а що робити якщо ти незнаєш скільки і яких персонажів треба вставляти. В мене є головний герой, уявленяя про сюжет і про арки, але я не знаю як мені добаватит пиерсонажів.
Головне питання: навіщо? У всього має бути функція, а не просто "тому що треба щось вставити"
Приклад: додати персонажа-супутника головного героя, щоб йому було з ким розмовляти, а не монолог у голові вести
@@vladstoryteller Дякую
Цікаве відео. А мене є запитання в якому відео розповідається про чотири сюжети персонаж, подорож, пошук відповіді іще якийсь? Не можу згадати.
І подія, це відео про початок історії: th-cam.com/video/ureqUMDaEEk/w-d-xo.html
@@vladstoryteller дякую
5:35 - 42! Не 50, а 42!
Ох уже мені ці шанувальники Адамса...
@@vladstoryteller, ага.) Хоча і не тільки.)
можна трішки меньше звукових ефектів, та взагалі ефектів :)
Заднім числом - ні) але тепер їх у мене набагато менше
@@vladstoryteller Дякую! Ви вберегли мої вуха :)
За кого голосуаав Влад Сторітеллер?
Я не скажу, але ви вгадуйте))
@@vladstoryteller не ЗАЖОП
@@mikp1995 Довелося гуглити, що це взагалі таке)) Класне скорочення.
Владе, тут на Зоряній Фортеці про вас вже пишуть у коментах, що ви "Ох цей блогер Влад Сторітеллер... Підкорювач дівочих сердець!" starfort.in.ua/page/teoriya-contrastu/comments#comment-22122
Ох, дуже смішно)) Перепрошую, я вже напідкорювався. Ну що за люди...
А можна було не лякати цим маникеном?0_0 я просто один вночі зараз дивлюсь
У вас зараз ніч???
@@vladstoryteller Ну у Дніпрі вже темно, а світло у мене вимкнено🌚
Бенедикт не буде цинічним
Владе, а автобіографії тому такі нудні, бо автор/ка не може сам/а з себе зробити персонажа?
По-різному ж можна писати) я не знаю
Ну не всі ж.Мені автобіографія Агати Крісті дуже сподобалася.Там,до речі,відчувається час,в якому вона жила,якісь суспільні традиції.Зовсім не нудно
Більше б прикладів та суті, і менше "жартів", і ціни б не було.
Дякую за фідбек. Пропоную сприймати "жарти" як "ціну".
@@vladstoryteller Саме з цією думкою слухаю вже шосте відео. Та й інколи дійсно смішно виходить.)
Воу-воу! Які "менше жартів"?! Без жартів можна й пости у фейсбуці почитати)
Нормальний баланс!