Фредерік Браун "КУПОЛ"
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 12 พ.ค. 2024
- Фредерік Браун "КУПОЛ"
Читає: Руслан Алексіюк
Запис та переклад: Студія Калідор
Оброблено в: podcast.adobe.com
Жанр: психологія, фантастика
Тривалість: 26 хв.
ВПЕРШЕ УКРАЇНСЬКОЮ!
Кайл Брейден, вчений який розробляв непроникний купол як захист від ядерних та водневих бомб, розуміє, що розпочалася війна.
Бостон знищено ядерним вибухом, у повітря здійнялися винищувачі та бомбардувальники, до години Х залишаються миті..
Отож він створює захисний купол над будинком і залишається там відрізаний від зовнішнього світу назавжди..
Та через тридцять років Кайл вирішує все таки поглянути на світ після ядерного Армагедону і відключити захисний Купол.
Слухайте в новому оповіданні від Студії Калідор
Фредерік Браун - відомий американський письменник-фантаст, що працював також у жанрі детективу. Свою кар'єру він почав з детективних творів, проте більше відомий завдяки творам у жанрі гумористичної фантастики. Українською твори автора - майже не перекладалися.
Буду вдячний за будь яку фінансову підтримку 😇
Станьте спонсором цього каналу:
/ @-kalidor
Monobank 5375414110618997
Patreon
www.patreon.com/user?u=78993839
Buymeacoffee
bmc.link/KalidorBookO
Криптогаманець
USDT (TRC20)
TAFoEX8Ei5mMCYs44YKbjt5uymcYXivn7D
ETH
0x277abd271057cfa169ac005d4e42a09440d8e445
Bitcoin
1BfXsGrrGdQA1u4AhJDV5m39C43bdQ6UUr
З питань співпраці - контакти для зв'язку:
Пошта - aleksiiuk.ruslan@gmail.com
Телефон (Viber, Telegram) +38095 3443131
#аудіокнига #книги #фантастика #містика #жахи #шеклі #робертшеклі #аудіокнигиукраїнською #українськийютюб #студіякалідор #озвучкакниг #озвученнякниг #література #стендап #війна #воннегут #детектив #історія #куртвоннегут #фредерикбраун #браун #марс #контакт #апокаліпсис #війна #купол #захист - บันเทิง
Щиро дякую Вам за Вашу важливу нелегку працю.
Сумна історія про самотність.
Цікаве оповідання. Саме цікаве у тому, що Опенгеймер створив ядерну зброю, а потім все життя боровся проти неї. Так і в оповіданні, ця людина створила неперевершенний винахід і помилився в тому що відбувається. А ще втручання прибульців. О, Господи! Аби хтось прилетів до України і допоміг нам перемоги цю варварську орду. Дякую пане Руслан за цей чудовий твір.
Сумно , але це його вибір. Казав мені колись батько , дивися як люди живуть не старайся випередети всіх... Дякую пане Руслан Ви як все на висоті.Завдяки Вам української буде більше.
Дякую, за вашу роботу!
❤❤Чудовий вибір творів!!! ДЯАУЄМО!!
Ахх, яке гарне ім'я у героїні) І фантастику я обожнюю
Щиро вам дякую пане Руслане завдяки вам украйнськойі стає більше 😝
Сумна історя.Але мене здивувало, що прбульці принесли добро та процвітання знищивши мільйон людей.
Дякую!
Дякую! Підтримка каналу 👍
Дякую за проведену роботу. Слава ЗСУ!
Героям Слава! Дякую за підтримку!
Вельме цікаве та повчальне оповідання. Втеча від реальності не вирішить нагальні проблеми.
Дуже дякую, української має бути більше!
Чудовий твір, думаю що цей твір ще й, проте як важливо, а часами й дуже важко виходити зі своєї зони комфорту. Війна з собою, одна з найтяжчих війн що веде людина. Дякую за прочитання ❤
P.S. Люди майте совість, не спойлеріть!😠
Ой уж це як би … перед нами завжди є вибір, а те що ми обираємо, і воно ніби вірне у дану мить, не завжди приносить користь у майбутньому) це і є досвід) дякую за чудове оповідання !
Сам собі пан- суддя, трохи сюжет нагадав " Вибух з минулого", тільки песимістичний! Дякую!🎉😊🎉
Філософське оповідання. Ніколи не знаєш напевне що станеться в майбутньому, чи знайдеш чи втратиш. Дякую вам за український контент. Має бути більше.
Коммент на підтримку і дякую за вашу працю!
Зловила себе на думці, що коли бачила у небі, зовсім поруч, вибухаючі ракети, часто мріяла про такий купол. Але щодо головного героя - дуже шкода його через останній вибір. Дуже класне оповідання! Щиро дякую!
Купол...У майже кожного з нас є СВІЙ купол.Мені жаль головного героя, життя якого пройшло повз нього.І таке сумне песимістичне закінчення.
Дякую Вам за чудову аудіокнигу українською мовою. Слава Україні!
Героям Слава!!!
От би істоти з Альдебарана сховали під купол Московію, і нехай би там раділи, що їм нічого не загрожує, років так на 100. Або на завжди. Всі щасливі! Треба щоб хтось написав :)) Може збудеться…😮
👍👍👍 це булоб чудово 😄
Краще назавжди. Аби вивезли їх кудись подалі всіх.
Ням ням 🎉🎉🎉 смачна фантастика 😊😊😊😊😊
головний герой здається вирішив просто пасивно прожити життя, адже навіть в 60 він міг ще вивчати новий світ, подорожувати і завершити життя не на самоті в тій же хаті-бункері. Здається краще спалахнути яскраво ніж роками тліти...
Мабуть, тому не можна приймати рішень, коли панікуєш. І взагалі дивно, що вчений наважився ізолювати себе добровільно на такий довгий час. Невже він аж так боявся за своє життя, що це переважило потребу в соціальному контакті , який для людей є доволі необхідний. Це я говорю, як інтроверт з дитинства, який любить самотність. Розумію, якби був страх за життя рідних людей, але їх в нього не було. А взагалі, всі ми помиляємось. Тільки його помилка вийшла дуже дошкульною.
Дякую за читання!!
Чудова розповідь і дуже життєнадихаюча. Дякую за її прочитання!
Дякую за прочитання. І добре, що пішов читати коментарі вже після прослуховування.
Бо шановне товариство ну дуже вже багато спойлерить 😳😲
Завжди читаю після! Пишу теж як прослухаю!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Дуже дякую, пане Руслане, за чудове прочитання цікавого фантастично- іроничного твору!
Чисто статистично на війну шансів більше ніж на те що прилетять прибульці і чомусь почнуть обдаровувати людей тому головний герой зробив усе правильно, врешті решт чуючи повітряну тривогу ми йдемо в укриття а не зустрічати прибульці
Повчальний твір. Дуже.
А у мене таке запитання. Скільки літрів води запас для себе пан дохтур і куди він складав... відходи життєдіяльності? Бо ні водопостачання, ні каналізації у нього не було 30 років! І ще, щодо свіжого повітря, де він його брав? Бо якщо в саду і були дерева, то їм треба і вода і сонце, а сонця якраз і не було, бо була сіра стіна. Якого типу генератор був в будинку, що працював стільки часу, підживлюючи купол і даючи освітлення і обігрів? Фатнастика вийшла якась ненаукова.
Деякі кроки змінюють долю незворотньо. Тільки б не жалкувати з плином часу про кинуті шляхи. Бо не можна пройти їх всі. Принаймні смертному
Цікаво) Дякую за роботу)
Якщо ніщо не проникає, то нема світла, нема кисню, нема води, як протягнути там хочаб тиждень 😅?
Солiдна оповiдь
впринципі непогано, хоча і поворот очевидний, а кількість випадкових співпадінь звісно ))))
А я ловлю себе на думці що дуже шкодую про відсутність у нас ядерних бомб
історія про недосконалісь винаходу та про те що потрібно будувати такі речі прозорими)
до речі є серіал "під куполом" і там він прозорий
Лютство не раз перебувало на межі ядернойі війни але покищо нам щастило. th-cam.com/video/Yh8Rep6kwbY/w-d-xo.htmlfeature=shared
Щиро вам дякую пане Руслане завдяки вам украйнськойі стає більше 😄
Дякую за вашу роботу, української має бути більше.