Павло Житецький перший висвітлив Україні Пересопницьке Євангеліє | Велич особистості | квітень '16
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 19 มี.ค. 2017
- Павло Гнатович Житецький (4 січня 1837 - 18 березня 1911) - український мовознавець, лексикограф, педагог і громадський діяч. Доктор російської словесності (1908). Член-кореспондент Петербурзької АН (1898), дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця (1879), Наукового товариства імені Шевченка (1903).
Досліджував історичну фонетику української мови, зокрема таку її пам'ятку, як Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 pp. (з Пересопницького монастиря на Волині). Приятелював із Михайлом Драгомановим. - แนวปฏิบัติและการใช้ชีวิต
Слава Україні, Ірино Дмитрівно! Дякую Вам за цю студію, у якій відкрила для себе Павла Житецького по-новому. Хочу виділити основні тези, які мені запам’ятались:
1. Неоціненний вклад у спадщину України зробив цей мудрий чоловік. Усе життя він присвятив просвіті українського народу, збереженню культури, мови, літератури. Його неповторність, першість, у багатьох речах, зробили з нього основоположника українського мовознавства, тому нашим священним обов’язком є те, що ми повинні завжди пам’ятати це.
2. Павло Житецький виконав почесну місію для українського народу - дослідника національної реліквії - Пересопницького Євангеліє 1556-1561 pp. Також особливо цінними є праці з історії української літературної мови, які актуальні й у наш час. Це «Нарис літературної історії малоруського наріччя в XVII ст.» та «Енеїда» Івана Котляревського. Ми, дійсно, маємо зняти кеплюха перед ним за те, без чого українська літературна мова не була б українською.
3. На мою думку, Павла Житецького можна назвати першим істориком української мови, адже він залишив для нас близько 30-ти ґрунтовних праць з історії української мови, літератури та фольклору. Зробив вагомий внесок у розробку принципів і критеріїв українського правопису та обґрунтував концепцію безперервного розвитку українського народу, його мови й культури з часів Київської Русі.
4. Дуже тішить історія його відданого та єдиного кохання на все життя. Хто, як не він заслуговув на це? Коли Павла похопив інсульт, його вірна дружина не відходила від ліжка впродовж двох років, поки Житецький тихо не відійшов у небуття. Недарма кажуть, що у слабкості чоловіків - сила жінок.
5. Павло Житецький був тим чоловіком, хто завжди боровся та захищав рідну мову й закликав інших робити те ж саме. "Якщо хочете працювати для українського народу, ставайте першокласними вченими та пишіть свої праці українською мовою. Тоді мимохіть і чужі почнуть вивчати українську мову, щоб знайомитись з Вашими роботами", - говорив Павло Житецький. На мою думку, ці слова є підтвердженням усіх моїх вищесказаних тез та того, що в цього чоловіка є невмирущий ген українця!
Дякую
Слава Україні, Ірино Дмитрівно! Надзвичайно пізнавальна студія для мене, за що дякую Вам. Павло Житецький - один із основоположників українського мовознавства, проте його внесок є більшим і потужнішим, ніж лише в цій сфері. Почувши вперше про Павла, хочу виділити таких 5 тез:
1. «Юзифовичі - безсмертні, вони не зникають, вони кочують від століття до століття». Неможливо не погодитись із цим мудрим положенням. Хоч як сумно це звучить, така ситуація спостерігається і сьогодні. Роки старань української нації, проте завжди в певний період часу знайдеться зрадник і той, хто понесе ще більшу кривду і натиск, ніж народ, якого зрадили. Юзифович цьому підтвердження. Зненавидів, бо зрадив. Яка ж іронія, чи не так?
2. «Народ, який має свою Біблію і мову, - не знищенний». Більшість людей, зокрема українців, є віруючими споконвіків, і релігія, спільна віра завжди їх об‘єднювала. Павло зумів посприяти цьому теж, не тільки висвітливши Пересопницьке Євангеліє як особливу реліквію, скарб української нації, а ще й написавши таку потужну працю «Про дослідження перекладів Біблії українською мовою».
3. Ми завжди називаємо українську мову - солов‘їною, та, гадаю, мало хто знає, хто вклав внесок в збереження чи взагалі аналіз фонетичних особливостей цієї мови. Першуном, так би мовити, був саме Павло Житецький. Він створив нарис «Звукової історії малоруського наріччя». У ньому висвітлив ряд питань про занепади в українській фонетиці, що до того ще ніхто не робив.
4. Українці - потужний народ, такий, хто може нести загрозу для іншої держави, проте зробити так, щоб у ворога не виникало сумнівів у діяльності цього народу. Зокрема, Павло, який отримав премію від Російської держави за великий внесок в українську культуру, ворожу, завжди ворожу для москвовитів. Це унікальний випадок, коли українець зумів обійти російську владу, обстоявши українську націю.
5. «Історія - це фундамент сучасності». Павло розумів це положення і вважав за проблему свого часу в житті української нації. Тому боровся за збереження історії. Зібравши групу людей і очоливши, Павло збирав лексику для словника, який ми сьогодні називаємо «Словником Бориса Грінченка». Чи не парадокс? Проте знову ж таки, який потужний внесок...
Дякую
Дякую
Слава Україні, Ірино Дмитрівно! Дякую Вам за цю пізнавальну для мене студію. Було дуже цікаво послухати вперше про Павла Житецького.Ось основні тези:
1.Один із основоположників українського мовознавства. Не пішов він стежкою свого батька. Успадкував від матері ніжність, тепліють і інтимність . Саме завдяки цим рисам він зустрів своє кохання, одне і на все життя. Доля дала йому нелегкі випробування, він був паралізований. Його дружина все одно залишалась поруч.
2.Археологічний з’їзд 1874р. Саме на цьому з’їзді Павло Житецький вперше доповів про Пересопницьке Євангеліє. Став дослідником національної реліквії . «Мова Євангеліє чиста , як зорі небесні». Саме для них Євангеліє було , як святиня та оберіг України,усього сущого українства.
3. Павло Житецький ніколи не зупинявся і завжди прагнув більшого. Коли він мав в руках цей скарб , це ще більше спонукало ще одну працю про дослідження перекладів Біблії українською мовою.Ми повинні пишатись,що маємо таку людину як Павло Житецький. Бо саме він робив для України все. Саме він все своє життя присвятив дослідженню перекладу Біблії для свого народу!
4. Павло Житецький - «пролісок». Ніжний, теплий,але і сильний з дивовижним інтелектуалізмом. Він ніколи не належав до активних політичних діячів. Його державою було слово. Саме це мене здивувало найбільше. Він прагнув зробити щось для української мови . Збирав, організовував ,опрацьовував і не зупинявся! Ось що було характерне для Житецького. На жаль, але зараз ми рідко зустрічаємо таких людей, які прагнуть і роблять все для цього.
5.Павло Житецький виступав за українську мову в навчальних закладах і навіть став автором підручників. Та найголовніше те,що він любив українську мову більше, ніж частина нас зараз. Ми повинні брати приклад, не забувати свою мов, державу і завжди прагнути більшого!
Дякую!
Дякую
Доброго вечора, пані Ірино! Дякую Вам за студію, в якій я дізналась більше про Павла Житецького. Хочу виділити декілька тез, які мені запам'ятались:
1. Павло Житецький - та людина, яку ми дійсно можемо назвати першим істориком нашої рідної мови. Він залишив нам близько 30-ти праць з історії української літератури, мови та власне фольклору. Він був одним з тих, хто багато вклав у розробку принципів українського правопису, його критеріїв. Виклав концепцію розвитку нашого народу, мови та культури, починаючи з часів Київської Русі.
2. Він був тим, хто дослідив надзвичайно важливу для України пам'ятку - Пересопницьке Євангеліє. Не менш важливими для нас є праці, такі як: "Енеїда" Івана Котляревського та "Нарис літературної історії малоруського наріччя в XVII СТ". Ми повинні бути безмежно вдячні йому за те, що він взявся за таку складну місію, і саме завдяки йому ми маємо дійсно українську літературу.
3. Павло Житецький взяв на себе дуже відповідальну роль: він вирішив присвятити усього себе українській літературі, мові та культурі. Саме його ми маємо називати фундатором українського мовознавства, адже він навчав нас, наводив на правильний шлях та займався просвітництвом українського народу.
4. Як ж без історії про вічне кохання? У Павла Житецького була Жінка з великої літери. У моменти горя та радости, здоров'я та недуги вона була поруч. І тоді, коли у нього стався інсульт, вона не покидала його ліжка 2 роки, аж до самої його смерті. Він дійсно заслуговував на таке кохання і надзвичайно сильну жінку.
5. Павло Житецький - людина, яка захищала та боролася за рідну мову. Він хотів аби й інші мали таку ж саму думку, тому намагався донести цю істину до нас. Аби підтвердити його громадянську позицію, хочу процитувати слова самого ж Павла Житецького: "Якщо хочете працювати для українського народу, ставайте першокласними вченими та пишіть свої праці українською мовою. Тоді мимохіть і чужі почнуть вивчати українську мову, щоб знайомитись з Вашими роботами".
Дякую
Христос Воскрес! Дякую вам, Ірино Дмитрівно, за ще одну дуже цікаву та пізнавальну студію! Ця студія познайомила мене з людиною про яку я раніше нічого не знала. Навіть якщо ім'я Павла Житецького і згадувалося під час навчання у школі, вчителі не розповідали нам нічого про його життя. Саме тому студія була дуже корисна для мене! З усієї студії хочеться виділити такі тези:
1. Павло Житецький у 1874 році на археологічному з'їзді вперше доповів про Пересопницьке Євангеліє. Він став тим хто зміг дослідити таку важливу для всіх українців річ як Євангеліє. Мабуть, зараз немає людини яка не була вдячна йому за таку важливу працю.
2. Житецький сам писав шкільні підручники. Він був переконаний, що навчання для дітей має бути українською мовою. Я вважаю, що навіть зараз це актуально адже національні меншини України мають вивчати мову країни в якій вони живуть набагато більше ніж вивчають зараз.
3. Павло Житецький зробив дуже багато для українського мовознавства. Він досліджував історію української мови, літератури і фольклору. Йому також належить праця з історії фонетики української мови «Нарис звукової історії малоруського наріччя».
4. Житецький написав працю про українські думи. Мені це здалось дуже цікавим тому, що думи унікальний жанр притаманний Україні. Як на мене то чим більше праць про наші українські традиції, менталітет, культуру та філософію тим більше людей будуть цінувати свою країну.
5. Павло Житецький був новатором. Можна назвати десять речей у якими він займався перший. Внесок Житецького в розвиток культури, мови та науки неможливо переоцінити. Один із перших українських мовознавців який зробив для українців неймовірно багато.
Дякую. Пам'ятайте про коми....
Дякую вам за таку чудову студію! Вкотре відкриваю для себе справжніх творців нашої історії. Ось декілька тез, які мені найбільше сподобалися:
1) Феномен "Юзефовичів". Це той тип українців, що буде завжди. Це люди, які кочують від століття до століття. Через них страждає еліта. Переглядаючи ваші студії я все частіше і частіше натикаюся на таких вилупків з різними іменами та прізвищами. На жаль, це одна з граней нашого менталітету. І ми повинні про це знати, щоб аналізувати наші дії і рухатися далі.
2 )Який великий об'єм дослідницької роботи виконав Житецький: проаналізував переклади Біблії, створив системний аналіз історичної фонетики, вперше дослідив Пересопницьке Євангеліє, розпочав укладання словника. Його учнем був Агатангел Кримський! Павло Житецький - це та людина, яка зробила за своє життя більше, ніж цілі покоління українців.
3) Ще одна ментальна риса українців: ми шукаємо синтезу між двома протилежними поняттями. Між старим і новим, книжною мовою і народною. Сьогодні це постає у вигляді двомовності України, коли влада хоче догодити всім.
4) Щоб дати стимул мові розвиватися нею потрібно говорити! Нею має говорити, творити, досліджувати, писати інтелігенція. Мова ніколи не буде живою тільки в теорії. Водночас практичне використання та розвиток залежить від цієї теорії. Чи існувала б наша мова досі, якби такі постаті як Житецький чи Потебня не звернули на неї увагу?
5) Думи - унікальний жанр нашого фольклору. Житецький написав працю про цей витвір. Але як до пам'ятки українського менталітету нашої мови, наших традицій, нашої філософії ставилася донька Михайла Грушевського, за що пізніше поплатилася.
Дякую. Об'єм - обсяг
Доброго вечора,Ірино Дмитрівно!Дякую вам за неймовірну студію про Павла Житецького,яка відкрила для мене нову інформацію. Ось що я хочу виділити:
1. Активний учасник українського національно- культурного Руху. Брав участь у фольклорно-етнографічних експедиціях, в організації недільних шкіл. Виступав за викладання навчальних предметів українською мовою, наголошуючи на важливому значенні рідної мови для розвитку нації.
2. Зробив значний внесок у розробку принципів і критеріїв українського правопису. Працював над питаннями взаємозв'язку слов'янських мов, мовознавства й літературознавства.
3. Зробив Нарис української мови,в якій показав три мови:церковнослов’янську,книжну українську мову,що панувала в офіційно-діловій царині, й живу народну мову,яка яскраво показана в Енеїді І.Котляревського.
4. Павло Житецький переконував,що без розуміння та усвідомлення своєї історії неможливе сучасне,тому він очолив групу людей,що збирала давню лексику для укладання словника Бориса Грінчека,який носить це ім’я,як виявилося,абсолютно несправедливо,адже Житецький здійснив величезний вклад у цей словник ще з часопису,який називався «Київська старина».Він збирав та опрацьовував багато інформації для започаткування словника,за що його заслужено можна назвати лексикографом.
5. Мене надзвичайно вразила сила духу цього чоловіка та бажання працювати на благо української мови,що він незважаючи на інсульт продовжував писати хрестоматію історичних українських текстів,яку мав на меті видати,проте вже після другого інсульту не зміг нічого писати.
Дякую
Слава Україні! Ірино Дмитрівно, дякую за таку чудову студію і за можливість дізнатись про нову постать, яка зробила надзвичайний внесок у нашу історію. Після почутого хочу виділити такі тези:
1. Павло Житецький зробив фундаментальну дослідницьку роботу, аналізуючи переклад Пересопницького Євангеліє. Завдяки його важкій праці було доведено, що це перше Євангеліє із елементами живої народної української мови. Це відкриття мало надзвичайно важливе значення для українського народу, адже це ще раз підтверджувало окремішність української мови. До того ж : «Народ, що має свою Біблію і мову, - незнищенний».
2. «Юзефовичі» - зрадники, посіпаки, які ненавидять те, що зрадили і тих, хто відмовився робити так як і вони. Вони були серед нас сотні років, і зараз, на жаль, нікуди не зникли.
3. Також велике значення має його праця «Нарис звукової історії малоруського наріччя», що стала першою працею з історії фонетики української мови. Вона допомогла сформувати ту українську мову, якою ми розмовляємо зараз. Я була дуже здивована, що саме Павло Житецький приніс у нашу абетку букву «Є», а також радикально змінив способи передачі йотування.
4. Павло Житецький дослідив мову «Енеїди» - першого твору написаного живою українською мовою, що став початком становлення нової української літератури. Навіть важко уявити всю значимість такої праці.
5. Варто також наголосити на тому, що він підтримував навчання дітей виключно українською мовою, а також став автором декількох шкільних підручників. До того ж, одним з його учнів був легендарний Агатангел Кримський, який, напевно, не став би частиною нашої історії та науки без втручання Житецького.
Дякую. Значимість - значущість
Христос Воскрес! Дякую за цікаву студію. Хочу вивести 5 тез:
- Ми всі чули думку про те, що кожному народу необхідна релігійна література, хоча б для культурного розвитку. Павло Житецький добре розумів це і займався дослідженнями перекладу Святого Письма.
- Особисто мені було надзвичайно цікаво почути про його вклад в українську мову, яку ми знаємо тепер. Цікаво було усвідомити те, що саме він ввів знак "є" для йотованого "е" і розрізнив писання "і" - не йотованого, та "ї" - йотованого. А ще досліджував звук "ѣ", почути про що було невимовно цікаво.
- Великі люди мають великих учителів. Агатангел Кримський, персона, значення якої важко переоцінити, був учнем Житецького. Це засвідчує майстерність і віртуозність Житецького, як мовознавця.
- Вражає талант Житецького, як науковця. Він є фундатором українського мовознавства, тільки це уже вартує шани. Всі його дослідження української літератури були не просто так, вся ця титанічна праця була звершена во ім'я свого народу.
- І врешті-решт, хочеться згадати більш особисте. Жодна людина не може жити, а тим паче творити і працювати без підтримки. Дружина Житецького допомагала йому завжди, і була з ним і в найважчі моменти. Я впевнений, що ми повинні бути вдячні їй за те, що вона вклала свою віру в такого видатного і важливого для нас вченого.
Дякую. Займався дослідженням - досліджував
Добрий вечір, Ірино Дмитрівно! Дякую вам за цю студію. Я дізналась багато цікавого про досі не відому мені постать - «гросмейстера від філософії» - Павла Житецького. Хочу виділити 5 тез, які мені запам’ятались найбільше:
1. Павло Житецький ввів у обіг Пересопницьке Євангеліє як пам’ятку живої розмовної мови. Кожен самобутній народ повинен читати Біблію рідною мовою. Завдяки дослідженням Житецького українці змогли ще раз відкрити для себе Пересопницьке Євангеліє, яке (як і все інше українське) вправно приховувалось радянською владою. Також Житецький проаналізував Біблію в перекладі Пулюя-Куліша та М. Морачевського.
2. Павло Житецький - це перший історик української літературної мови. Він написав «Нарис звукової історії малоруського наріччя», «Нарис літературної історії української мови в 17 ст.» в яких обстоював самобутність української мови, закликав залишити церковнослов'янську та книжну українську мови в минулому, а користуватись саме живою українською мовою.
3. Саме Павло Житецький почав укладати словник української мови, який зараз ми називаємо словником Б. Грінченка. Він очолив групу людей, яка почала збирати лексику для цього словника. Звісно лепта Б. Грінченка є величезною, але саме Житецький заклав перший камінь.
4. Єфремов казав, що Житецький: «був живим чутливим громадянином своєї Батьківщини, який болів її болями...». Ще зовсім юним Павло різко виступав проти ідеї Костомарова, який казав, що українська мова - це мова домашнього вжитку. Згодом він доводив у своїх працях, що українська мова, література, етнічність мають окремий самодостатній шлях розвитку.
5. За своє життя Павло Житецький написав всього 30 праць. Але ці праці мають неоціненний вклад в українську історію та літературу. Усі праці є абсолютно новаторськими та неповторними. Також Павло Житецький заклав основи теорії практики перекладу.
Дякую. Вклад - внесок
Христос Воскрес! Дякую вам, Ірино Дмитрівно, за цю студію! Було дуже цікаво послухати про першого історика української літературної мови, лексикографа, мовознавця і педагога - Павла Житецького. Ось 5 тез, що вразили мене найбліьше:
1) Павло Житецький народився 4 січня 1837 року в Кременчузі в родині священника.
Доктор російської словесності. Член-кореспондент Петербурзької АН, дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця, Наукового товариства імені Шевченка. В його житті є щонайменше 10 речей, які він зробив першим.
2) Павло Житецький - один із основоположників українського мовознавства, йому належать глибокі дослідження з історії української мови, літератури і фольклору (писав українською мовою). Це, передусім, перша в українському мовознавстві велика праця з історії фонетики української мови «Нарис звукової історії малоруського наріччя».
3) У 1874 році на археологічному з'їзді Павло Житецький перший виступив з дивовижною доповіддю, а саме «Опис Пересопницького рукопису». Тобто він вперше доповів на цьому з'їзді про Пересопницьке Євангеліє. Можна сказати, що він став дослідником національної реліквії. Житецький здійснив науковий аналіз мови тогочасних українських перекладів Євангелія з екскурсом в історію перекладів євангельських текстів українською мовою. Павло Житецький зміг довести, що це перше Євангеліє із елементами живої народної української мови.
4) Народ, який має Біблію перекладену своєю мовою-незнищенний. Тому все своє життя Павло Житецький продовжував досліджувати переклади Біблії. Він перший зробив аналіз мови Біблії Пилипа Морачевського. За це український народ повинен бути вдячним. Адже це неоціненна робота, яка безумовно є дуже важливою для нашої держави.
5) Павло Гнатович створив працю з історії становлення звуків української мови "Очерк звуковой истории малорусского наріччя". Це була гідна відсіч закидам про те, що української мови "нет и быть не может". Видав "Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке. С приложеним словаря книжной малорусской речи по рукописи XVII века", як поглиблене осмислення мовної ситуації в Україні.
Дякую!
Слава Україні!
Дякую
Христос Воскрес!
Дякую, що розказали мені про “гросмейстра від філології”. Про Павла Житецького я чула лише на уроках історії, але не знала про його значущість для української мови.
1.) Він написав «Нарис звукової історії малоруського наріччя», а це перша праця з історії фонетики української мови. У ній він дослідив редуковані «ъ» та «ь», звукову природу «ѣ»
та перехід його в «і» тощо. Він приніс у нашу мову «місячний серпик букви «Є»». Можу твердо сказати, що якби Житецький не відстоював українську мову, її норми і принципи, вона б скалічилася ще більше, ніж від втручання більшовиків.
2.)Житецький є автором тридцяти праць з українського мовознавства, літератури та фольклору. Однією з найкращих стало дослідження “Енеїди” Котляревського. Воно є важливою не лише для дослідників цього твору і самого Котляревського, а й для української мови та народу загалом. “Енеїди” започаткувала становлення нової української літератури, є найкращим джерелом з українознавства, української культури, побуту, звичаїв 18 століття, тому не дивно, що Житецький не зміг пройти повз неї. Також його внеском є дослідження реліквії української народу Пересопницького Євангелія. Про свої дослідження вчений уперше доповів на ІІІ Всеросійському Археологічному у Києві 1874 року. Житецький відкрив знайшов у ній риси живої народної української мови і довів її значення для вивчення історії української літературної мови.
3.) Був одним із тих, хто виробив норми українського правопису. Також зібрані вченим лексичні матеріали було використано для «Історичного словника українського язика». Разом з Володимиром Науменком брав Павло Житецький і активну участь у підготовці до друку «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка.
4.) Тішить те, що його особисте життя склалося дуже вдало. Йому пощастило з коханою, яка була з ним до останньої миті, навіть після інсульту, через який в нього відмовили права рука й нога, вона підтримувала його, і, можливо, завдяки їй він
продовжив бути “патріархом українофільства”.
5.) Важливість його внеску доводить і те, як про нього говорили інші визначні українські особистості. Найбільше сподобалося, як Лисенко назвав його “гросмейстером від філології”, для якого українська мова була не менш важливою, ніж музика. Сергій Єфремов так писав про нього: “Видатний український вчений. Разом з тим був і живим, чутливим
громадянином своєї батьківщини, який болів її болями, хто на собі відчув до певної міри її гірку долю… Його особистість, погляди і діяльність заслуговують
якнайширшої популярності”. Агатангел Кримський, незбагненне явище мовознавства і феноменальний поліглот, сказав: «Щасливий я був і в тім вигляді, що вчителем словесності був у Колегії Павло Гнатович Житецький - людина, що її вплив я й досі на собі відчуваю»
Дякую. відстояв - обстояв
Христос Воскрес!
Студія про надзвичайно розумного чоловіка, який зробив гігантські внеси в розвиток української мови та просуванні знаменитих, священних книг. Дуже пізнавальна інформація. Такі генії дають мотивацію. Хочу виділити 5 основних тез:
1. Хочеться виділити далекоглядність та відважність Павла Житецького. На з’їзді у 1874 році він виступив з доповіддю «Описание Пересопницькой рукописи», тобто саме цей чоловік став фундаментатором національної реліквії. Адже, це Євангеліє має значуще місце не тільки в релігійному контексті, а і в творенні справжньої, живої української мови. Хочу додати, що Житецький казав: « Мова Євангеліє чиста, як зорі небесні».
2. Вражає те, наскільки він був зацікавлений в просуванні української мови та культури у тогочасний соціум, який мав бачення України, як малоросів. Житецький взявся за ідею перекладу Біблії українською мовою. У 1860 рік П. Мурачевський зробив це. Це було значним ударом для влади. Тому що, саме цей чинник закладав думку, що після перекладу священної книги в українців з’явиться ідея про створення власної держави, а це зовсім не було в планах тогочасної Росії.
3. Житецький був «пролісок» для української культури та мови. Бо саме він вперше зробив гігантські внески в розвиток найголовніших праць для початку творення Української держави, підтвердження української мови, як підтвердженням українського суспільства .
4. « Гросмейстер від філології» - говорив Лисенко про Житецьокого. Абсолютно погоджуюся з цими словами, бо хіба що, генії можуть здобути ступінь доктора наук без жодного захисту дисертації.
5. Хочу зауважити, ще одну дуже потрібну річ для українців, що він доводив українську основу багатьох творів, абсолютну відрубність української мови у розвитку від Білоруської, Румунської та інших мов. Наполягав на викладання початкових класів виключно рідною мовою. Та найголовніше завдяки його зусиллям виріс ще один знаменний чоловік Агатангел Кримський!
Дякую
Христос Воскрес!
Ірино Дмитрівно, дякую за нову студію і за можливість дізнатись про нову постать. Із почутого хочу виокремити 5 тез:
1. Павло Житецький зробив серйозний аналіз мови Пересопницького Євангелія. Це було перше Євангеліє з елементами живої народної української мови. Крім аналізу мови він дослідив переклади Біблії різних авторів. Народ, який має переклад Біблії своєю мовою є незнищенним. Цілком погоджуюсь з цим висловом, тому що в ньому закладено дуже багато. Попри всі заборони, від яких завжди страждала українська релігія, Біблія читалась людьми у всіх століттях. Це те, що ніколи не зникне і ніхто остаточно забороноти не зможе. Тому переклади Біблії для всіх українців є справді скарбом. Навіть в найстрашніші часи заборон, люди мали можливість прочитати бодай частинку тексту українською мовою.
2. Він створив " Нарис звукової історії малоруського наріччя". Ніхто до нього не робив аналізу історичної фонетики української мови. Справді, досить дивно, що Павло Житецький не пішов по слідах свого батька, а зміг скерувати себе в правильне русло. Можливо, сьогодні його ім'я було б не таким відомим, а українська фонетика була б досліджена значно пізніше. Потрібно завжди робити ту справу, яку любиш, навіть, коли тебе осуджують
3. Варто згадати ще одну його працю, яка називається "Синоніма слов' янороська". Він не хотів стояти на одному місці і як всі продовжувати спілкуватись старослов' янською мовою, тому був першим, хто спробував заявити про руську ідентичність. Він не бажав служити чужій мові, що виникла на болгарській основі. Це ж надзвичайно великий вклад у розвиток української мови, розвиток її самобутності.
4. І знову першість Житецького в аналізі мови "Енеїди" Котляревського. Думаю, це варто згадати окремим пунктом, бо має велике значення щодо розмовної української мови того часу. Він показав народну мову, яку тоді так не хотіли сприймати. Він доказав, що вона існує і нею потрібно спілкуватися. Тішить, що його праця не була даремною і його все ж чули. Як не дивно, але татарин вклав для українців словник живої української мови. Це був Агатангел Кримський - учень П. Житецького, який любив українську мову більше, ніж половина нашого населення сьогодні.
5. Дуже влучно сказано те, що він був "проліском". Я не можу уявити всієї величі цієї постаті. Він зробив для українського народу колосальну працю. Мені соромно про те, що я не знала всього, що сьогодні почула з вашої студії. Таких людей нам не вистачає сьогодні. Він не бажав визнання, а робив те, що вважав за потрібне.
Дякую
Христос Воскрес! Цю особистість я відкрила для себе вперше. Я чула це ім'я, але нічого не знала і ніколи не проявляла ініціативи щоб дізнатись. Основоположник українського мовознавства, а більшість людей його навіть не знає. Захисник української мови, той, хто виводив її на світову арену. Хочеться виділити 5 тез, які для мене є головними:
1) Новатор, першопочатківець, «просілок», людина які була провідником для усіх українців. Тисячі слів не вистачить щоб описати його внесок у культурну спадщину України.
2) Саме Павло Житецький зробив аналізи перекладу Пересопницького Євангелія та Біблії. Житецький здійснив науковий аналіз мови тогочасних українських перекладів Євангелія з екскурсом в історію перекладів євангельських текстів українською мовою. Народ який має Біблію рідною мовою- непереможний. Павло знав це точно.
3) Вироблення норм українського правопису також належить цій особі. «Нарис звукової історії малоруського наріччя» у 1876, у якій поставлено і частково розв'язано ряд питань, зокрема про занепад редукованих «ъ» та «ь», про звукову природу «ѣ» та перехід його в «і» Великий внесок, на жаль не був засвоєний жителями.
4) Ця велична особистість наполягала на тому що навчання має бути виключно українською мовою. Щоб виправити ситуацію, він сам почав писати шкільні книги. Все для добробуту своїх співгромадян.
5) Павло Житецький не пішов по стопах свого батька, який був доволі суровий. Він мав одне кохання на все життя. Таке щире та вірне. Його дружина 2 роки не відходила від його ліжка, коли він лежав після інсульту.
Знову дякую за студію, за нову постать та нові знання!
Дякую
Христос Воскрес! Дякую, Ірино Дмитрівно, за таку цікаву студію. Павло Житецький - це нова постать для мене, проте я розумію, що його внесок в українську культуру є надзвичайним. Після прослуханого хочу виділити таке:
1) «нема у нас освіти і культури без політки». Неможливо не згадати і політику, адже дійсно незалежна, унітарна держава формується під керівництвом політичних діячів. Звичайно, держава - це, крім цього, нація, яка має людей, що в свою чергу можуть впливати на ту ж саму політику або ж чиновників. На мою думку, Павло Житецький відносився свого часу до таких людей. Зокрема, він належав до Київської громади, товариства з началами, як ви зауважили, політичної діяльності.
2) великий поклін Павлу Житецькому за те, що саме він дуже глибоко довів, що Пересопницьке Євангеліє - це перше Євангеліє з елементами живої народної української мови. Релігія має велику роль в житті кожної людини, нації загалом. А кожна нація - унікальна, і мати свою мову, звичаї, традиції, віру - це підкреслення особливостей тієї нації. З нас завжди хочуть зробити те, не чим ми є насправді, тому і втручались неодноразово в життя українців і, зокрема, релігії теж. А такі люди, як Павло Житецький, який привселюдно висвітлив особливості української культури в Пересопницькому Євангеліє, боролися за невтручання і збереження нації.
3) першунство Житецького не закінчується лише на релігії, він зробив чималий внесок в інших унікальних речах української культури. Ми повинні знати свою історію, та не тільки історію визначних подій і подібного, а й історію нашої з вами мови. А цьому ми повинні дякувати таким людям, як Павло. Цей чоловік перший зробив «Нарис літературної історії української мови в 17 столітті». Одиниці заглиблювалися в історію нашої мови, проте як багато тепер ми знаємо, та знаймо ж і тих, хто для нас це зробив.
4) навіть сьогодні ми досі спостерігаємо різні зміни, реформи в українській мові. Звичайно, такі, якими вони є у наш час, не завжди доречні, інколи абсурдні, проте свого часу реформи мали важливе значення. Ми повинні знати не тільких тих, хто творив українською мовою, мовознавців тощо, а й реформаторів. Павло Житецький - один із перших реформаторів українського правопису. Він запровадив дуже важливі речі, наприклад вилучив звук, який об‘єднював нас із ворожою мовою.
5) найпотужніший внесок Житецького, на мою думку, саме праця, де він проаналізував «Енеїду» Котляревського. Який потужний перший твір нової української літератури і яке потужне висвітлення народові того твору. Павло Житецький зробив надзвичайний аналіз цього твору, недарма говорив «Ось вона ця народна мова...». Ми повинні знати і берегти його новаторство!
Дякую!
Дякую
Христос Воскрес!
Дякую Вам, пані Ірино, за цю неймовірну студію. Хочу виокремити 5 тез:
1. Павло житецький- дивовижний мовознавий, новатор, один із основоположників українського мовознавства. В його житті є щонайменше 10 речей, які він зробив перший.
2. На археологічному з‘їзді Житецький перший виступив з доповіддю про Пересопницьке Євангеліє. Він здійснив серйозний аналіз українських перекладів Біблії та Євангеліє.
3. Дисертація Житецького «Нарис звукової історії малоруського наріччя» є дивовижним скарбом нашого народу. Він першим зробив аналіз історичної фонетики української мови. Мене зацікавило те, що Павло досліджував природу звука «ѣ» та його перехід в «і».
4. «Нарис літературної історії української мови в ХVII столітті». У творі Павло Житецький показав вічону боротьбу між старим і новим. У цій праці він також довів, що українці шукають синтезу між церковнослов‘янською, книжною українською та народною мовами.
5. Приємно вразило те, що Житецький проаналізував мову «Енеїди» Котляревсього. Показав українцям народну мову, якої вони так цуралися. Також він дослідив «Слово о полку Ігоревім». Житецький довів українську основу твору.
Щиро дякую!
Дякую
Слава Україні! З цієї цікавої студії я виділив для себе 5 основних тез:
1) Роль Біблії у розвитку мови нашого народу. Неможливо заперечити вислів- "Народ, який має Біблію перекладену своєю мовою-незнищенний." Адже для того щоб перекласти Біблію на певну мову, ця мова повинна бути повністю самостійною, по-іншому не вийде.
2) Важливість. Не було людей які б мали сумніви щодо важливості його дій. Його внески у правопис, структуру, та навіть склад української мови.
3) З'їзд. У 1874 на археологічному з'їзді Павло Житецький виступив з доповіддю, темою якого був «Опис Пересопницького рукопису». Він був тим хто почав досліджувати цей артефакт. І результатом його досліджень було визнання того, що це перше Євангеліє в якому видно тогочасно традиційну українську мову.
4) Освіта. Павло Гнатович Житецький розумів наскільки важливою була освіта українською мовою, адже з самого дитинства у нас зароджується любов до мови, народу. Через те, що в ті часи навчальних книг українською не було, він сам визвався написати ці книги.
5)«Нарис звукової історії малоруського наріччя». Звісно найцікавіша праця цього генія, саме через цю працю його називають одним з основоположників українського мовознавства.
Дякую
Добрий вечір!
Павло Житецький - перший історик української літературної мови, лексикограф, мовознавець та "гросмейстер від філології". Людина, про здобутки якої варто знати, і мені було цікаво про них почути.
1. Павло Житецький - перший, хто розповів про Пересопницьке Євангеліє. І виявляється воно є першим перекладом Євангелія з елементами живої народної української мови. Саме Житецький увів його в обіг як першу таку пам’ятку. Влучно зазначено, що народ, який має Біблію - незнищенний.
2. Він створив «Нарис звукової історії малоруського наріччя». А до цього ніхто не робив системний аналіз історичної фонетики української мови.
3. Мені дуже сподобалося твердження: «Геніїв, які поряд з нами ходять, треба тримати за руку, а не кидати в них болотом.» Хіба ж не правда, що їх постійно принижують за життя, і тільки після смерті визнають. Та й те не завжди.
4. Створив словник «Синоніма словенороська», а це зворотня переробка словника Памво Беринди. Перша пам’ятка, в якій в реєстраційній частині знаходилися українські слова, і до них церковнослов’янські відповідники, а не навпаки. Це свідчило про те, що українська ідентичність перестала ховатися і нарешті почала з'являтися не тільки у розмовній мові.
5. Без історії нема розуміння сучасного. Через те Павло почав укладати словник сучасної мови. Знаючи історичні події, можна розуміти певні сучасні процеси, усвідомлювати, чому дещо так, а не інакше, що призвело до таких наслідків.
6. Саме він вилучив із правопису кінцевий звук «йор», що й так не читався; ввів букву «є», яка раніше позначалася «е», для того, щоб позначати йотацію; розрізняв йотований і не йотований «ї»; радив у написанні окремих слів іти за морфологічним принципом
.
Дякую
Слава Україні!
1. Перший хто аналізував Пересопницьке Євангеліє, яке стало першим елементом живої української мови.
2. Є тим хто зробив аналіз історичної фонетики української мови. Бо до нього ніхто цього не робив.
3. Подобається твердження «Геніїв, які поряд з нами ходять, треба тримати за руку, а не кидати в них болотом.» Бо більшість геніїв принижують за їх життя, а визнання приходить до них тільки після смерті. Перший хто заявити про руську ідентичність. Бо не хотів служити мові яка виникла на болгарській основі.
4. Варто згадати першість Житецького аналізу мови "Енеїди" Котляревського. Адже він показав народну мову яку в ті часи не сприймали. Дуже радує що його праця є не даремною.
5. Протягом свого життя написав близько 30 праць які зробити неоцінений внесок і українську мову та культуру. Саме він зробив основні теорії перекладу.