Декілька питань: 1) яка кратність повітрообміну вентиляції на цьому об'єкті? 2) можна пару слів про методологію розрахунку колекторних систем, як в них рахувати аеродинамічні втрати напору чи де про це можна почитати чи подивитись? 3) чому при збалансованій постійнопрацюючій системі вентиляції треба передбачати канальний вентилятор у санвузлі? Чи не буде він впливати на розбаланс системи вентиляції, якщо так, то як його ув'язати (в розрахунках і при наладці) з вентустановкою? Дякую за огляд, у вас доволі цікавий формат.
Добрий день. 1) Саме для цього об'єкта кратність зависока по нестандартно малий об'єм. Із практики скажу, що кожен об'єкт (задачу) треба розглядати окремо, бо в реальності можна запроєктувати любу систему або "ідею", проте не факт що замовник її потягне фінансово) Стосовно данного варіанта, в нас стояла така задача: максимум одночасно 2 людей + мінімальне споживання єлектроенергії (бо будинок модульний і планувався живитись від генератора). По друге, стояла висока планка в плані шуму, тому ми підбирали обладнання з метою зробити оптимальний повітрообмін (60-90м3/год) без шуму (це коли реально взагалі нечутно не повітря, ні гул від установки). Тому на кратність для данного випадку я би не радив опиратись) Методичка це звичайно добре, проте так не виходить щоб подобалось клієнтам) 2) Це аеродинаміка, її розрахунок є в посібниках. Так складно сказати про методологію. За роки роботи ми вже маємо декілька своїх "шаблонних" рішень стосовно розводки гнучкими каналами. 3) Люба система для житлових приміщень робится з дисбалансом (тобто ми подаємо більше повітря ніж витягуємо). Надлишок витягаєтся із кухонної витяжки або через вентилятор в туалеті. Стосовно вентилятора вванній... задача цього вентилятора, за максимально короткий час, забрати "брудне" повітря. Тоді як для припливно-витяжна система виконує задачу щоб ми дихали свіжим повітрям. Це всеодно що порівнювати легковий автомобіль і вантажівку) І то і то переміщаєтся з точки А в точку Б, проте мають різне призначення.
@@vent-ukr дякую. Я чому спитав про канальний вентилятор, бо виходить так, що якщо він буде працювати постійно, разом із приточно-витяжною установкою, то ефективність рекуперації знизиться, а можливо навіть і не буде функціонувати взагалі, так як через канал повітря виходитиме дуже швидко, а його нічим, окрім як приточними патрубками вентустановки не поповнюють саме в нашому випадку, вірно? Тож, як я зрозумів, що цей канальний вентилятор, як і кухонна витяжка (але не в цьому проекті), це тимчасова швидка міра з швидкого видалення забрудненого повітря, яка не суттєво впливає на загальний повітрообмін об'єкта. Якби ж в нас була окрема приточна установка і окремий витяжнний вентилятор у ванній кімнаті, тієї ж самої продуктивності, розраховані за балансом повітря окремо для мережі приточних і витяжних вентканалів, тобто мережа приточної установки і мережа витяжного вентилятора, звісно ж вже без рекуперації, то це було б також вірно, я все правильно інтерпретував для себе?
Сценарій такий. Припливно-витяжна система працює майже постійно (чи по якомусь алгоритму, наприклад по датчику СО2), а місцева вентиляція (кухонна витяжка та витяжка із с/у) працює по надобності. За рахунок що ПВ система закачую більше повітря ніж витягує створюєтся невелий надлишковий тиск, який витискає повітря. Коротко якось так
@@vent-ukr і останнє питання: як я зрозумів, доречі піддивився в одному із ваших попередніх відео, то продуктивність вентиляторів приточно-витяжних вентустановок можна також по-різному налаштовувати (за допомогою програмування через послідовний порт), але інші джерела щодо вентиляційної інженерії (канал Вентиляційна Лабораторія, наприклад) також говорять, що ця різниця на підпорі не повинна складати більше, ніж 10-15%, бо можливе спрацювання захисту рекуператора по обмерзанню та зниження ефективності рекуперації, якщо цю різницю продуктивності можна і справді налаштовувати, то в якому діапазоні порадите це робити? Дякую за відповіді.
1) Ми підбираємо і балансуємо систему так, щоб вона не шуміла, тобто, щоб єю можна було (і хотілось) користуватись 24/7. В установках ми виставляємо орієнтовно 25-35% від максимальної продуктивності 2) Дисбаланс по притоку та витяжці ми як правило робимо в районі 10-15%, але бувають і випадки, коли робимо дисбаланс до 20% 3) Режим обмерзання. Це дійсно правда, що при дисбалансі знижуется ефективність рекуперації. Можна сказати що це необхідна міра для нормального функціонування витяжки для приміщень. Вирішуется так, ставимо преднагівач (перед рекуператором) і робимо такий "сценарій". Коли температура після рекуператора (на подачу повітря в приміщення) падає нижче +8 датчик температури дає сигнал на вмикання електричного калорифера який стоїть перед рекуператором (зі сторони вулиці). І трохи (інколи) підігріває повітря щоб система стабільно працювала. Таке відбувается але не часто, тим паче що чим менша продуктивність ПВУ, тим краща рекуперація теплоти в рекуператорі. Будуть питання звертайтесь (або дзвоніть) )
Декілька питань:
1) яка кратність повітрообміну вентиляції на цьому об'єкті?
2) можна пару слів про методологію розрахунку колекторних систем, як в них рахувати аеродинамічні втрати напору чи де про це можна почитати чи подивитись?
3) чому при збалансованій постійнопрацюючій системі вентиляції треба передбачати канальний вентилятор у санвузлі? Чи не буде він впливати на розбаланс системи вентиляції, якщо так, то як його ув'язати (в розрахунках і при наладці) з вентустановкою?
Дякую за огляд, у вас доволі цікавий формат.
Добрий день.
1) Саме для цього об'єкта кратність зависока по нестандартно малий об'єм. Із практики скажу, що кожен об'єкт (задачу) треба розглядати окремо, бо в реальності можна запроєктувати любу систему або "ідею", проте не факт що замовник її потягне фінансово)
Стосовно данного варіанта, в нас стояла така задача: максимум одночасно 2 людей + мінімальне споживання єлектроенергії (бо будинок модульний і планувався живитись від генератора). По друге, стояла висока планка в плані шуму, тому ми підбирали обладнання з метою зробити оптимальний повітрообмін (60-90м3/год) без шуму (це коли реально взагалі нечутно не повітря, ні гул від установки). Тому на кратність для данного випадку я би не радив опиратись) Методичка це звичайно добре, проте так не виходить щоб подобалось клієнтам)
2) Це аеродинаміка, її розрахунок є в посібниках. Так складно сказати про методологію. За роки роботи ми вже маємо декілька своїх "шаблонних" рішень стосовно розводки гнучкими каналами.
3) Люба система для житлових приміщень робится з дисбалансом (тобто ми подаємо більше повітря ніж витягуємо). Надлишок витягаєтся із кухонної витяжки або через вентилятор в туалеті. Стосовно вентилятора вванній... задача цього вентилятора, за максимально короткий час, забрати "брудне" повітря. Тоді як для припливно-витяжна система виконує задачу щоб ми дихали свіжим повітрям. Це всеодно що порівнювати легковий автомобіль і вантажівку) І то і то переміщаєтся з точки А в точку Б, проте мають різне призначення.
@@vent-ukr дякую. Я чому спитав про канальний вентилятор, бо виходить так, що якщо він буде працювати постійно, разом із приточно-витяжною установкою, то ефективність рекуперації знизиться, а можливо навіть і не буде функціонувати взагалі, так як через канал повітря виходитиме дуже швидко, а його нічим, окрім як приточними патрубками вентустановки не поповнюють саме в нашому випадку, вірно? Тож, як я зрозумів, що цей канальний вентилятор, як і кухонна витяжка (але не в цьому проекті), це тимчасова швидка міра з швидкого видалення забрудненого повітря, яка не суттєво впливає на загальний повітрообмін об'єкта. Якби ж в нас була окрема приточна установка і окремий витяжнний вентилятор у ванній кімнаті, тієї ж самої продуктивності, розраховані за балансом повітря окремо для мережі приточних і витяжних вентканалів, тобто мережа приточної установки і мережа витяжного вентилятора, звісно ж вже без рекуперації, то це було б також вірно, я все правильно інтерпретував для себе?
Сценарій такий. Припливно-витяжна система працює майже постійно (чи по якомусь алгоритму, наприклад по датчику СО2), а місцева вентиляція (кухонна витяжка та витяжка із с/у) працює по надобності. За рахунок що ПВ система закачую більше повітря ніж витягує створюєтся невелий надлишковий тиск, який витискає повітря.
Коротко якось так
@@vent-ukr і останнє питання: як я зрозумів, доречі піддивився в одному із ваших попередніх відео, то продуктивність вентиляторів приточно-витяжних вентустановок можна також по-різному налаштовувати (за допомогою програмування через послідовний порт), але інші джерела щодо вентиляційної інженерії (канал Вентиляційна Лабораторія, наприклад) також говорять, що ця різниця на підпорі не повинна складати більше, ніж 10-15%, бо можливе спрацювання захисту рекуператора по обмерзанню та зниження ефективності рекуперації, якщо цю різницю продуктивності можна і справді налаштовувати, то в якому діапазоні порадите це робити?
Дякую за відповіді.
1) Ми підбираємо і балансуємо систему так, щоб вона не шуміла, тобто, щоб єю можна було (і хотілось) користуватись 24/7. В установках ми виставляємо орієнтовно 25-35% від максимальної продуктивності
2) Дисбаланс по притоку та витяжці ми як правило робимо в районі 10-15%, але бувають і випадки, коли робимо дисбаланс до 20%
3) Режим обмерзання. Це дійсно правда, що при дисбалансі знижуется ефективність рекуперації. Можна сказати що це необхідна міра для нормального функціонування витяжки для приміщень. Вирішуется так, ставимо преднагівач (перед рекуператором) і робимо такий "сценарій". Коли температура після рекуператора (на подачу повітря в приміщення) падає нижче +8 датчик температури дає сигнал на вмикання електричного калорифера який стоїть перед рекуператором (зі сторони вулиці). І трохи (інколи) підігріває повітря щоб система стабільно працювала.
Таке відбувается але не часто, тим паче що чим менша продуктивність ПВУ, тим краща рекуперація теплоти в рекуператорі.
Будуть питання звертайтесь (або дзвоніть) )
Куча детей, собак, кошек, все бегают на улицу и обратно, но зато фильтр хепа :) Система классная!
Нажаль автор обманув і не випускає відео..