Надзвичайно актуальна тема для мене зараз. Тільки трохи почала відходити від смерті брата і знову важка втрата. 2 тижні як помер батько. Дякую, що проговорюєте такі теми. Це важливо, щоб підтримати
Так, коли просто приходять люди, стає легше. Ніколи не читала молитов, але після важкої втрати це полегшувало біль, наче я щось зробила корисне для того, хто пішов назавжди.
Дякую! дякую! Дякую! Трошки полегчало, слухаючи вас! Нестерпний біль! ЦЬОГО НЕ ПОВИННО БУЛО СТАТИСЯ!!!!!!!!!!!!!! ЯК таке мало статися? Хто ж буде жити в нашій країні!!!!!!!! І ще багато-багато важких питань і волань . Просто скажу: Я мама найкращого Сина!!!!!! інші страшні слова я навіть не можу ні писати, ні промовляти..... це сталося 10 листопада 2024....
Дякую, що говорите про тяжку, як кам'яні брили, але важливу тему. Я втратила на війні брата, друзів. І так важливо чути, що "тримайся, все буде добре" задовбало не тільки мене. Що не треба поради, вказівки та настанови, а важливо просто бути поруч. Дякую, що ви поруч❤️
Ваші теми надзвичайно актуальні. Дякую,що говорите про те,що болить нашому суспільству. Потрібно бути щирими і в радості і в горі. Треба мати індивідуальний підхід до кожної людини. Це так важливо. І цьому потрібно вчитись щодня.
Дякую, просто золоті слова. Як часто нам не дають права плакати та сумувати. Навіть найрідніші зареречують та забороняють сумувати. Дякую Вам! Чекаю кожен випуск з нетерпінням.
Це найважчий випуск! Це найбільший страх, ком в горлі не зникав до останньої хвилини. Дякую, Вікторії і Наталі за те, що поділилися з нами своїм болем! Низьким уклін вашим чоловікам! Співчуваю!
Павле,якщо б Ви не були воїном,поетом,підприємцем,журналістом,блогером ..., Ви б мусили стати психологом-асом.Недаремно колись жіночки охрестили Вас капеланом.Жіноче серце не обманеш,"Капелане". Дякую,що піднімаєте надважливі актуальні теми.Не"ніби",як часто повторює( на шкоду результату своєї важливої праці ) пан Володимир,а насправді. Смерть,на людську думку,на наше сприйняття,-найбільш несправедлива,безглузда,незбагненна,неможлива,неприйнятна річ.І,водночас,-необхідність,спадкоємиця життя,його сіамська близнючка.Вічна таємниця.Можливо,і філософія і всі релігії світу-це лиш спроба збагнути її,зазирнути за горизонт нашої свідомості, нашого буття?...
Павле, дякую за захист і за те, що ділитесь своїми думками. Володимир, вам дякую за терапевтичні ефіри. Ви удвох робите дуже важливу справу! Ваші подкасти - це про людяність у будь-які часи. 💙💛 І окреме дякую жінкам, що поділились своїми болючими історіями втрат.
Не завжди навіть щирі співчуття оточуючих приносять полегшення від втрати,особливо через певний проміжок часу.Іноді це стає зайвим болючим подразником душевної рани...
Дякую, що піднімаєте такі важкі але потрібні теми. Суспільству треба про них нагадувати щодня, щоб воно не втопилося у "теплій ванні". Вода камінь точить.
Втрату не переживеш час не лікує. Це зв'язок на внутріутробному рівні для мами. І чим дальше від втрати тим важче переносити той біль. Знаю після втрати сина.Просте слово СПІВЧУВАЮ заходить глибоко. Більше не потрібно інших слів. Мені допоміг і допомогає БОГ. Розмова з ним по ночах молитва і Служба Божа за душу сина.
Переживаю втрату чоловіка на цій війні і все про що ви говорили є дуже важливо .Інколи людям довкола краще промовчати і це буде більш щиро ніж слова тримайся, все буде добре ,час лікує …Дякую
Цей подкаст особливо болючий, але такий потрібний. Бо жити якось треба, незважаючи на весь той спектр болю, на всі ці рани минулі, теперішні і ще майбутні. Біль, який неможливо описати словами. Біль, який важко пережити в думках. Але якось жити треба.. дякую вам❤
Я сразу решила, глядеть в глаза горю Украины! И помнить эти глаза, быть рядом хотяб душевно! Человек достоин, будучи на краю, видеть руку протянутую к нему. И не могу отвернуться! ❤️🇺🇦❤️🇺🇦❤️🇺🇦❤️🇺🇦❤️
Щиро дякую за вашу підтримку і розумні поради, майже три місяці, як я втратила на війні сина. Ми поховали його, ходимо до нього, але не можу прийняти цю гірку втрату. Що робити?
Мені одна особа написала , що якщо я свого відправила на м'ясо то вона своїх рідних нехоче туди відправляти і дуже сильно переживає що її рідні неможуть виїхати з України. Ви собі уявляєте? Сказати таке мені , вдові загиблого героя!
У мене загинув на війні єдиний син, я залишилась одна ( я мама одиначка , виростила його одна) . Йому було всього 23 роки з яких 2,5 на війні. Ніякі психолого, неврологи, церква мені нічого не допомогає. Вже 5 - й місяць, а в мене в житті катастрофа.. ні майбутнього, ніяких планів все рухнуло, я залишилась одна. А саме гірше мені шкода моєї дитини, що він ще так мало бачив в житті.
Дорога, пані Ліля, прийміть мої сердечні співчуття, з приводу втрати єдиного СИНА. ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ, СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ТА ВІЧНИЙ ПОКІЙ ЙОГО ДУШІ 🙏🙏🙏 Я втратила доньку. Вже 9 років минуло. Вона назавжди в моєму серці. Біль, не мине, ніколи. Але, треба йти до людей. Просіть про допомогу. Люди, є різні, але повірте, що ніхто не може читати, Вашу Душу. Ідіть до Бога. Проживайте на живу всі почуття, які виходять із Серця. Я, Вас, обіймаю серцем. Пам'ятайте, як би, Ваш СИН, хотів би бачити Вас? Допоможіть молитвою, його Душі, перейти до Світла Бога. Благословення Господнього для Вас. Ангельського Покровительства.❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
А найгірше, я розумію що я одна. Мені 56 років, батьків немає, у брата син зник безвісти..його родині теж потрібна допомога. В мене більше не буде дітей, відповідно і онуків , майбутнього. Спочатку знайомі співчували, а далі в них своє життя. А я зі своїм горем в квартирі сам на сам. Плачу щодня і кігця краю цьому нема. Синочку ну чому саме ти, а ще кажуть що Господь милосердний і милостивий , це неправда.
Не давайте затягнути себе в якусь секту чи церкву. Там вам будуть раді, бо ваше горе там - дохід. В моїй практиці був такий випадок. Було це сорок років тому. Лежав у нас з інфарктом дід. 84 роки. Заходжу якось в палату, а біля нього молодесенький хлопчина. І так за тим дідом він побивається! Такий чуйний, уважний, ласкавий. Просто диво! Пішов хлопчина. Я оглянула діда. Та не втрималась, відмітили який гарний хлопець та спитала хто це такий ласкавий. І тут мені дід каже, що це прийомний син. Що всю родину рідної дитини - донька, зять, двоє онуків, вони з дружиною втратили в автотрощі в один день. Їм з жінкою було по 60. Що жінка не могла впоратись з цим. (А як можна "впоратись" з такою втратою??? Тоді в 62ироки вони всиновили цього хлопчика. В той час йому було 2 рочки. На момент нашої розмови з дідом, жінка діда померла. А у нього лишилась такий ось поплавок та втіха. Неможливо загоїти рану від втрати дитини. Але якщо хочете жити, треба змістити акценти.
На жаль, практика показує, що більшість родин, самотніх матерів залишаються самотніми не тільки в горі, але й без практичної допомоги (наколоти дрова, полагодити кран). Чужий біль нікому не потрібен. І скажуть, вже кажуть "я вас не посилав"!!!
Я втратила чоловіка, загинув на війні, доньці 14 виповнилось, сину було 16 років син - дитина з особливими потребами, він дуже чекав тата з війни я сама була в травмі але ж йому потрібно було сказати, я два дня збирала себе до купи щоб йому про це сказати, це було дуже важко, дуже важко такій дитині про це сказати, і дуже важко потім дивитись на цей розпач . Він загинув 3 травня 2024 року, згорів у танку, важко те що немає могили на кладовищі, немає куди прийти.
Невимовна втрата...Прийміть співчуття і подяку за чоловіка.❤ Нехай всі українські жертви будуть немарними,нехай наша Україна завжди буде вільною державою і процвітаючою!
Що означає "все закінчиться смертю"? 😡 Життя має свій порядок. Діти з'являються для збереження роду. Молоді та діти не повинні помирати раніше старих. Ось в цьому є спокійна невідворотність смерті. Все інше - маячня.
Теж мушу вже вкотре про це сказати пану Володимиру. Він МУСИТЬ позбутися цього слова-паразита,бо воно нівелює всю працю професійного психолога.Перекреслює її зміст. Невже він цього не розуміє??? Тільки не кажіть мені,що це важко чи неможливо.Потрібно себе постійно піддавати контролю! Ні,не ПОТРІБНО ,а НЕОБХІДНО! ПАНЕ ВОЛОДИМИРЕ,БУДЬ ЛАСКА, ПОЧУЙТЕ НАС!!! НЕ ПЕРЕТВОРЮЙТЕ СЕРЙОЗНІ РЕЧІ НА ПАРОДІЮ! Мені дуже прикро про це писати. Бо пан Володимир зі своїми знаннями необхідний нам. Пане Володимире,потренуйтесь наодинці з собою чи перед дзеркалом зі своєю промовою,з своїм виступом-можливо,це допомагатиме у виправленні помилки? Не вважаю свій коментар безтактністю,а тільки вимушеною необхідністю...
@@rekMIF Підтримую.Пану Володимиру варто це взяти до уваги і зробити рішучі висновки.Бо нівелюється вся дуже потрібна і високопрофесійна робота його як психолога.Одне-єдине слово-паразит зводить її майже нанівець. Пане Володимире,я Вас благаю: прислухайтесь до поради!❤
Надзвичайно актуальна тема для мене зараз. Тільки трохи почала відходити від смерті брата і знову важка втрата. 2 тижні як помер батько.
Дякую, що проговорюєте такі теми. Це важливо, щоб підтримати
Щира подяка жінкам загиблих захисників, що змогли поділитися своїм гірким досвідом...
Це важко. Але мусимо говорити, щоб підтримувати інших! І щоб про наших Героїв не забували!❤️
@natali_gorodetska , обіймаю тебе..і дівчаток❤️❤️❤️
Дякую 🫂💙
Дякую вам, за розповсюдження цієї теми
Так, коли просто приходять люди, стає легше. Ніколи не читала молитов, але після важкої втрати це полегшувало біль, наче я щось зробила корисне для того, хто пішов назавжди.
Дякую! дякую! Дякую! Трошки полегчало, слухаючи вас! Нестерпний біль! ЦЬОГО НЕ ПОВИННО БУЛО СТАТИСЯ!!!!!!!!!!!!!! ЯК таке мало статися? Хто ж буде жити в нашій країні!!!!!!!! І ще багато-багато важких питань і волань . Просто скажу: Я мама найкращого Сина!!!!!! інші страшні слова я навіть не можу ні писати, ні промовляти..... це сталося 10 листопада 2024....
Дякую, що говорите про тяжку, як кам'яні брили, але важливу тему. Я втратила на війні брата, друзів. І так важливо чути, що "тримайся, все буде добре" задовбало не тільки мене. Що не треба поради, вказівки та настанови, а важливо просто бути поруч.
Дякую, що ви поруч❤️
@@allaenn5451 ❤
Дякую вам 🫂
Дуже корисни серії випусків, важливі поради💯 Висловлюю співчуття всім хто втратив своїх рідних на передовій🫂
Ваші теми надзвичайно актуальні. Дякую,що говорите про те,що болить нашому суспільству. Потрібно бути щирими і в радості і в горі. Треба мати індивідуальний підхід до кожної людини. Це так важливо. І цьому потрібно вчитись щодня.
Дякую вам! Вкрай важлива тема!
Це все дуже важливо,Ваші етери зараз і на часі.
Слава нескореній нації ❤🖤💯
Дякую вам!
Дякую, просто золоті слова. Як часто нам не дають права плакати та сумувати. Навіть найрідніші зареречують та забороняють сумувати.
Дякую Вам!
Чекаю кожен випуск з нетерпінням.
Це найважчий випуск! Це найбільший страх, ком в горлі не зникав до останньої хвилини.
Дякую, Вікторії і Наталі за те, що поділилися з нами своїм болем! Низьким уклін вашим чоловікам!
Співчуваю!
Павле,якщо б Ви не були воїном,поетом,підприємцем,журналістом,блогером ..., Ви б мусили стати психологом-асом.Недаремно
колись жіночки охрестили Вас
капеланом.Жіноче серце не обманеш,"Капелане".
Дякую,що піднімаєте надважливі
актуальні теми.Не"ніби",як часто повторює( на шкоду результату
своєї важливої праці ) пан Володимир,а насправді.
Смерть,на людську думку,на наше
сприйняття,-найбільш несправедлива,безглузда,незбагненна,неможлива,неприйнятна
річ.І,водночас,-необхідність,спадкоємиця життя,його сіамська близнючка.Вічна таємниця.Можливо,і філософія і всі релігії світу-це
лиш спроба збагнути її,зазирнути
за горизонт нашої свідомості,
нашого буття?...
Павле, дякую за захист і за те, що ділитесь своїми думками. Володимир, вам дякую за терапевтичні ефіри. Ви удвох робите дуже важливу справу! Ваші подкасти - це про людяність у будь-які часи. 💙💛
І окреме дякую жінкам, що поділились своїми болючими історіями втрат.
Не завжди навіть щирі співчуття
оточуючих приносять полегшення
від втрати,особливо через певний
проміжок часу.Іноді це стає зайвим болючим подразником
душевної рани...
Дякую, що піднімаєте такі важкі але потрібні теми. Суспільству треба про них нагадувати щодня, щоб воно не втопилося у "теплій ванні". Вода камінь точить.
Дякую ❤
Дякую за те, що піднімаєте важливі теми!🫶
Втрату не переживеш час не лікує. Це зв'язок на внутріутробному рівні для мами. І чим дальше від втрати тим важче переносити той біль. Знаю після втрати сина.Просте слово СПІВЧУВАЮ заходить глибоко. Більше не потрібно інших слів. Мені допоміг і допомогає БОГ. Розмова з ним по ночах молитва і Служба Божа за душу сина.
Дякую за Мегагостя ❤
Боже ж, дякую вам за цю фразу "Сьогодні прекрасний день, щоб померти".
Для мене це звучить "Сьогодні прекрасний день, щоб жити" ❤
Переживаю втрату чоловіка на цій війні і все про що ви говорили є дуже важливо .Інколи людям довкола краще промовчати і це буде більш щиро ніж слова тримайся, все буде добре ,час лікує …Дякую
Цей подкаст особливо болючий, але такий потрібний. Бо жити якось треба, незважаючи на весь той спектр болю, на всі ці рани минулі, теперішні і ще майбутні. Біль, який неможливо описати словами. Біль, який важко пережити в думках. Але якось жити треба.. дякую вам❤
Я сразу решила, глядеть в глаза горю Украины! И помнить эти глаза, быть рядом хотяб душевно! Человек достоин, будучи на краю, видеть руку протянутую к нему. И не могу отвернуться!
❤️🇺🇦❤️🇺🇦❤️🇺🇦❤️🇺🇦❤️
Щиро дякую за вашу підтримку і розумні поради, майже три місяці, як я втратила на війні сина. Ми поховали його, ходимо до нього, але не можу прийняти цю гірку втрату. Що робити?
Мені одна особа написала , що якщо я свого відправила на м'ясо то вона своїх рідних нехоче туди відправляти і дуже сильно переживає що її рідні неможуть виїхати з України. Ви собі уявляєте? Сказати таке мені , вдові загиблого героя!
це жах :( співчуваю вашій втраті! і хай вас оточують люди з такими ж цінностями, як ваші.
Проходьте повз таких. Вони вам не рівня. В світі є не тільки соколи, брудні щури теж є. Проходьте повз. Вони вам не рівня.
Щиро співчуваю Вам. Виродків багато і серед нашого народу. ( В мене єдине дитя і він там. Живий. )
У мене загинув на війні єдиний син, я залишилась одна ( я мама одиначка , виростила його одна) . Йому було всього 23 роки з яких 2,5 на війні.
Ніякі психолого, неврологи, церква мені нічого не допомогає. Вже 5 - й місяць, а в мене в житті катастрофа.. ні майбутнього, ніяких планів все рухнуло, я залишилась одна. А саме гірше мені шкода моєї дитини, що він ще так мало бачив в житті.
Дорога, пані Ліля, прийміть мої сердечні співчуття, з приводу втрати єдиного СИНА. ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ, СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ТА ВІЧНИЙ ПОКІЙ ЙОГО ДУШІ 🙏🙏🙏
Я втратила доньку. Вже 9 років минуло. Вона назавжди в моєму серці.
Біль, не мине, ніколи.
Але, треба йти до людей. Просіть про допомогу.
Люди, є різні, але повірте, що ніхто не може читати, Вашу Душу. Ідіть до Бога.
Проживайте на живу всі почуття, які виходять із Серця.
Я, Вас, обіймаю серцем.
Пам'ятайте, як би, Ваш СИН, хотів би бачити Вас? Допоможіть молитвою, його Душі, перейти до Світла Бога.
Благословення Господнього для Вас.
Ангельського Покровительства.❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
О, Ліліє! Як я вам співчуваю і стою на порозі Вашого горя.... крім впасти перед Вами на землю і плакати...не знаю слів для підтрмки.
Вікторіє, прийміть співчуття. і окремо співчуття за додатковий біль від людей-довбограїв
А найгірше, я розумію що я одна. Мені 56 років, батьків немає, у брата син зник безвісти..його родині теж потрібна допомога.
В мене більше не буде дітей, відповідно і онуків , майбутнього. Спочатку знайомі співчували, а далі в них своє життя. А я зі своїм горем в квартирі сам на сам. Плачу щодня і кігця краю цьому нема.
Синочку ну чому саме ти, а ще кажуть що Господь милосердний і милостивий , це неправда.
Не давайте затягнути себе в якусь секту чи церкву. Там вам будуть раді, бо ваше горе там - дохід.
В моїй практиці був такий випадок. Було це сорок років тому.
Лежав у нас з інфарктом дід. 84 роки. Заходжу якось в палату, а біля нього молодесенький хлопчина. І так за тим дідом він побивається! Такий чуйний, уважний, ласкавий. Просто диво!
Пішов хлопчина. Я оглянула діда. Та не втрималась, відмітили який гарний хлопець та спитала хто це такий ласкавий.
І тут мені дід каже, що це прийомний син. Що всю родину рідної дитини - донька, зять, двоє онуків, вони з дружиною втратили в автотрощі в один день. Їм з жінкою було по 60. Що жінка не могла впоратись з цим. (А як можна "впоратись" з такою втратою???
Тоді в 62ироки вони всиновили цього хлопчика. В той час йому було 2 рочки. На момент нашої розмови з дідом, жінка діда померла. А у нього лишилась такий ось поплавок та втіха.
Неможливо загоїти рану від втрати дитини. Але якщо хочете жити, треба змістити акценти.
На жаль, практика показує, що більшість родин, самотніх матерів залишаються самотніми не тільки в горі, але й без практичної допомоги (наколоти дрова, полагодити кран). Чужий біль нікому не потрібен. І скажуть, вже кажуть "я вас не посилав"!!!
Як на мене і мій характер, то говорильня тут ця - мене абсолютно не переконала ні в чому. Я її не сприйняла абсолютно. Пусте.
ВСтавка з баньканням зайва. Вона псує відео, бо нічого не додає по темі, а тільки бахає по вхам.
Одесса мне кажется скоро станет единственным местом чтоб отвести душу бычками.
Я втратила чоловіка, загинув на війні, доньці 14 виповнилось, сину було 16 років син - дитина з особливими потребами, він дуже чекав тата з війни я сама була в травмі але ж йому потрібно було сказати, я два дня збирала себе до купи щоб йому про це сказати, це було дуже важко, дуже важко такій дитині про це сказати, і дуже важко потім дивитись на цей розпач . Він загинув 3 травня 2024 року, згорів у танку, важко те що немає могили на кладовищі, немає куди прийти.
Дякуємо вашому чоловіку за захист... Я дуже вам співчуваю....
Невимовна втрата...Прийміть співчуття і подяку за чоловіка.❤
Нехай всі українські жертви
будуть немарними,нехай наша Україна завжди буде вільною
державою і процвітаючою!
Дякую за захист вашому чоловікові! Співчуваю дуже!
Дякую за дуже потрібну тему.
Дякую.
Що означає "все закінчиться смертю"? 😡 Життя має свій порядок. Діти з'являються для збереження роду. Молоді та діти не повинні помирати раніше старих. Ось в цьому є спокійна невідворотність смерті. Все інше - маячня.
Слово паразит - ніби. Треба старатися уникати зайвого вживання
Теж мушу вже вкотре про це сказати пану Володимиру.
Він МУСИТЬ позбутися цього слова-паразита,бо воно нівелює
всю працю професійного психолога.Перекреслює її зміст.
Невже він цього не розуміє???
Тільки не кажіть мені,що це важко чи неможливо.Потрібно себе постійно піддавати контролю!
Ні,не ПОТРІБНО ,а НЕОБХІДНО!
ПАНЕ ВОЛОДИМИРЕ,БУДЬ ЛАСКА, ПОЧУЙТЕ НАС!!!
НЕ ПЕРЕТВОРЮЙТЕ СЕРЙОЗНІ
РЕЧІ НА ПАРОДІЮ!
Мені дуже прикро про це писати.
Бо пан Володимир зі своїми знаннями необхідний нам.
Пане Володимире,потренуйтесь наодинці з собою чи перед дзеркалом зі своєю промовою,з своїм виступом-можливо,це допомагатиме у виправленні
помилки?
Не вважаю свій коментар безтактністю,а тільки вимушеною необхідністю...
@@rekMIF Підтримую.Пану Володимиру варто це взяти до уваги
і зробити рішучі висновки.Бо нівелюється вся дуже потрібна
і високопрофесійна робота його
як психолога.Одне-єдине слово-паразит зводить її майже
нанівець.
Пане Володимире,я Вас благаю:
прислухайтесь до поради!❤
Дивлюся подкаст з першого випуску і мені не заважає.
@allaenn5451 Буває й так.Заздрю вам,бо мені,на жаль,дуже...
Та й,думаю,не тільки мені,бо надто
часто звучить.Звісно,що зовсім
недоречно.
Дякую