Добре, що є такий канал. Але пишіть, хто перекладач твору. Будемо розуміти його професіональний рівень, і, можливо, у перекладача збільшиться відповідальність за свою роботу.
Не можу слухати, відволікаюся. Не аудіал я,мені треба виключно читати самій, своїми очима)) Але це чудово, що є такий канал!! Я хоч і не слухаю книжки, проте вподобайки ставлю кожному відео!!
Спочатку так само було... потім почав вмикати наніч (інколи по кілька разів починав починати слухати)... а потім натрапив на чудово/емоційного диктора і не зміг відірватися від прослуховування. Зараз виходить робити одночасно дві справи: і сприймати текст і займатися іншими справами не втрачаючи концентрації...
@@_Master__ , кілька справ одночасно - не проблема, я наприклад залюбки і запросто дивлюся серіали - детективи й фантастика - під роботу ( бухгалтерія). Справа саме в книжках - багато років намагаюся навчитися слухати, і - ніяк.
@@ditadnipro аудіокниги більше годяться для домашніх справ - прибирання, миття посуду, приготування їжі. Я дуже не люблю цю роботу, але коли знаходжу цікаву книгу, то роблю з радістю в цей час я в навушниках і мене ніхто не чіпає🤣
@@ІваннаБлажко-н5э , думаєте, я не пробувала? )) Не працює, через п'ять хвилин я перестаю чути книгу, відволікаючись на власні думки. Тож домашніми справами я займаюся під музику, а книжки - читаю)
@@Pryhody_Plus чудово! Дуже рекомендую додавати в опис до відео номер картки/патрон. А також додати це у опис каналу. Так людям буде набагато легше Вас підтримати!)
Я люблю фантастику: Гаррі Гаррісона, Кліффорда Сімака, а особливо Філіпа К Діка Я буде дуже радий якщо буде більше книжок Філіпа Діка, бо як на мене це один з найкращих фантастів, але його книжки доводиться слухати переважно російською, бо українською її майже немає. Можливо автору каналу теж цікава його творчість, і якщо звичайно є бажання, то було б круто почути його твори та й вашим голосом)
МИМО Тлумачення із "Словника української мови"* МИМО1, присл. 1. Минаючи кого-, що-небудь. А ти нічого не сказала, .. Мене неначе не пізнала, Назустріч мимо обійшла (Граб., І, 1959, 215); Авто промчало мимо, обдавши нас запахом бензину (Кол., На фронті.., 1959, 55); Побачив [Тимко] запнуту в теплу шаль дівчину, котра пройшла мимо своєю швидкою і широкою ходою, не сказавши навіть "здрастуйте" (Тют., Вир, 1964, 12); * Образно. А легко ж буть чудесним, молодим - лише з життям ти йди разом, не мимо (Тич., II, 1957, 304). 2. Не зачіпаючи, не потрапляючи в ціль; стороною. Ось перший [козак] тільки вискочив навпроти воріт, - Юхим швидко, навіть не цілячись, випалив у нього: мимо (Головко, II, 1957, 355). 3. Недалеко від кого-, чого-небудь; поблизу когось, чогось (іти, їхати і т. ін.). Як хто їде або йде було мимо, то він заступить.. за двері, щоб не здоровкатись (Барв., Опов.., 1902, 160); Облупана пустка стояла ще страшніша, ніж та, котру купив Хрущ. Люди знову стали.. відхрещуватись, як проходили мимо (Мирний, II, 1954, 301); Шура, сміючись, впіймала за голову Маковея, що, пробігаючи мимо, саме підвернувся їй під руку (Гончар, III, 1959, 396). МИМО2, прийм. з род. в. 1. Уживається на позначення особи, предмета, повз які хто-небудь проходить, пробігає і т. ін. Мимо вікна біг цуцик (Вас., II, 1959, 213); Андрій пройшов мимо ченця, змірявши його поглядом, повним зневаги й ненависті (Довж., І, 1958, 244). 2. Уживається на позначення особи, предмета, в які не вцілює щось. Гримнув вистріл, і куля пролетіла мимо голови опришка (Хотк., II, 1966, 286). @ Пропускати (пропустити) мимо вуха (вух, ушей, уваги) - те саме, що Пропускати (пропустити) повз вуха (див. вухо). Заглиблений у це спостерігання, пропускав [Начко] мимо вуха всі розмови й шепти (Фр., VI, 1951, 227); Мимо ушей пропускала [Люба] щоденні гострі новини, які випереджали одна одну й глибоко зачіпали народ (Ле, Міжгір'я, 1953, 25). 3. Уживається на позначення особи, предмета, поблизу яких щось відбувається. Молоді паничі окремо собі кучею так і ходять, усе щоб так стати, що як буде Галочка кривого танця вести, так щоб пройшла мимо їх (Кв.-Осн., II, 1956, 314). 4. діал. Уживається на позначення того, що є причиною, незважаючи на яку щось відбувається. Біле як сніг волосся покривало його голову, яку старець, мимо дуже старого віку, носив просто вгору (Фр., V, 1951, 34); - А наладь мені великий горнець меду, хе, хе! Лише не такого густого, як моє волосся! І старий указав на свій лисий, мов коліно, череп, а молодець мимо смутку мусив усміхнутися крізь сльози (Оп., Іду.., 1958, 15). @ Мимо моєї (своєї) волі - несамохіть, всупереч власному бажанню. Мимо своєї волі я стежив за кожним його рухом. Я навіть не помічав цього (Ю. Янов., II, 1958, 133).
МАЯЧИТИ 1, маячу, маячиш і МАЯЧІТИ, ію, ієш, недок. Виднітися, виділятися на фоні чогось; бути видним здалеку, майоріти (у 1 знач.). [Семен Мельниченко:] На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою... (Марко Кропивницький, I, 1958, 59); Обабіч шляху то тут, то там мріють у степу хутори, маячать на далеких обріях, як зелені острови по синьому морю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 5); Далеко, на краю обрію, ледве виступаючи з вечірньої мли, маячіє місто з вежами (Іван Франко, XVI, 1955, 285); На полі палахкотіло багаття, що його розклали спритні хлопці, маячіли постаті, чулись голоси (Микола Зарудний, Світло, 1961, 22); // З'являтися (час від часу) в полі зору; мелькати. Між дерев, од стовбура до стовбура перебігаючи, маячили якісь темні, але зовсім виразні й чіткі людські силуети (Юрій Смолич, II, 1958, 32); * Образно. Маячіла невиразна думка, що, може б, варто Дарку частіше панам на очі накидати (Леся Українка, III, 1952, 639); // Поставати в уяві, ввижатися. Хоч би маленький шматочок м'яса! Явдоха відчуває - м'ясо відживило б її. Воно маячить перед очима - рум'яне, піджарене... (Олесь Донченко, III, 1956, 53); // Мерехтіти в темряві (про джерела світла, небесні світила). Рябко на панському дворі не спить всю нічку. Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Крізь прорізи в хмарах маячив місяць (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 209).
Дякую...
супер
Дякую за гарний контент
Дякую за книгу, гарну справу робите.
Нам би в Україну хоча б десяток таких НЕДІВ...
Дякую за вашу працю!
Круто, дякую
Чудовий твір у зразковому аудіовиконанні. Дякую вам👍🐜🐜🐜🐜🐜🐜🐜🐜🇺🇦
Дякую!
Чудово. На швидкості 1.25 - достатньо динамічно.
Ого 👏, дякую за прочитання.
Цікаво. Дякую. )
Вподобайка
Уклінна подяка чтецю.
Дуже дякую автору , за книгу. Цікаво і приємно слухати.
Дякую за книгу, приємно слухати українською!
Привітання з Одеси
Щиро дякую. Нарешті рідною мовою!
Хороше оповідання, сподобалось, в нас би так!
Гарно! Слава Україні!
Добре, що є такий канал. Але пишіть, хто перекладач твору. Будемо розуміти його професіональний рівень, і, можливо, у перекладача збільшиться відповідальність за свою роботу.
Вас би мені в 2008 яб чекав нової розповіді як і зараз але часу мало но я його знаходжу. Дякую вам за працю.
Є контакт!)
Не можу слухати, відволікаюся. Не аудіал я,мені треба виключно читати самій, своїми очима)) Але це чудово, що є такий канал!! Я хоч і не слухаю книжки, проте вподобайки ставлю кожному відео!!
Дякуємо вам за підтримку!
Спочатку так само було... потім почав вмикати наніч (інколи по кілька разів починав починати слухати)... а потім натрапив на чудово/емоційного диктора і не зміг відірватися від прослуховування. Зараз виходить робити одночасно дві справи: і сприймати текст і займатися іншими справами не втрачаючи концентрації...
@@_Master__ , кілька справ одночасно - не проблема, я наприклад залюбки і запросто дивлюся серіали - детективи й фантастика - під роботу ( бухгалтерія). Справа саме в книжках - багато років намагаюся навчитися слухати, і - ніяк.
@@ditadnipro аудіокниги більше годяться для домашніх справ - прибирання, миття посуду, приготування їжі. Я дуже не люблю цю роботу, але коли знаходжу цікаву книгу, то роблю з радістю в цей час я в навушниках і мене ніхто не чіпає🤣
@@ІваннаБлажко-н5э , думаєте, я не пробувала? )) Не працює, через п'ять хвилин я перестаю чути книгу, відволікаючись на власні думки. Тож домашніми справами я займаюся під музику, а книжки - читаю)
😃дякую. бажаю вам побільше книжок хоча б Гаррсона в муйбутньому. адже автор - цікавий
Дякую, треба більше книг українською, обожнюю їх!)
Як можна підтримати канал, для мотивації автора?
У нас є Патреон. Ось - www.patreon.com/lesperysty
@@Pryhody_Plus чудово!
Дуже рекомендую додавати в опис до відео номер картки/патрон. А також додати це у опис каналу. Так людям буде набагато легше Вас підтримати!)
Я люблю фантастику: Гаррі Гаррісона, Кліффорда Сімака, а особливо Філіпа К Діка
Я буде дуже радий якщо буде більше книжок Філіпа Діка, бо як на мене це один з найкращих фантастів, але його книжки доводиться слухати переважно російською, бо українською її майже немає.
Можливо автору каналу теж цікава його творчість, і якщо звичайно є бажання, то було б круто почути його твори та й вашим голосом)
Дякую!)😁😁😁
+
Алкаші закладають не за галстук, а за КОМІР (або комірець).
Не ждати, а ЧЕКАТИ.
Будь ласка,не вживайте русизми.
Шкода!Розчарування-замість української мови жахливий суржик.Не "мимо", а повз, не "маячити", а бовваніти, і т.д.Хоча твір цікавий.
МИМО
Тлумачення із "Словника української мови"*
МИМО1, присл. 1. Минаючи кого-, що-небудь. А ти нічого не сказала, .. Мене неначе не пізнала, Назустріч мимо обійшла (Граб., І, 1959, 215); Авто промчало мимо, обдавши нас запахом бензину (Кол., На фронті.., 1959, 55); Побачив [Тимко] запнуту в теплу шаль дівчину, котра пройшла мимо своєю швидкою і широкою ходою, не сказавши навіть "здрастуйте" (Тют., Вир, 1964, 12); * Образно. А легко ж буть чудесним, молодим - лише з життям ти йди разом, не мимо (Тич., II, 1957, 304).
2. Не зачіпаючи, не потрапляючи в ціль; стороною. Ось перший [козак] тільки вискочив навпроти воріт, - Юхим швидко, навіть не цілячись, випалив у нього: мимо (Головко, II, 1957, 355).
3. Недалеко від кого-, чого-небудь; поблизу когось, чогось (іти, їхати і т. ін.). Як хто їде або йде було мимо, то він заступить.. за двері, щоб не здоровкатись (Барв., Опов.., 1902, 160); Облупана пустка стояла ще страшніша, ніж та, котру купив Хрущ. Люди знову стали.. відхрещуватись, як проходили мимо (Мирний, II, 1954, 301); Шура, сміючись, впіймала за голову Маковея, що, пробігаючи мимо, саме підвернувся їй під руку (Гончар, III, 1959, 396).
МИМО2, прийм. з род. в. 1. Уживається на позначення особи, предмета, повз які хто-небудь проходить, пробігає і т. ін. Мимо вікна біг цуцик (Вас., II, 1959, 213); Андрій пройшов мимо ченця, змірявши його поглядом, повним зневаги й ненависті (Довж., І, 1958, 244).
2. Уживається на позначення особи, предмета, в які не вцілює щось. Гримнув вистріл, і куля пролетіла мимо голови опришка (Хотк., II, 1966, 286).
@ Пропускати (пропустити) мимо вуха (вух, ушей, уваги) - те саме, що Пропускати (пропустити) повз вуха (див. вухо). Заглиблений у це спостерігання, пропускав [Начко] мимо вуха всі розмови й шепти (Фр., VI, 1951, 227); Мимо ушей пропускала [Люба] щоденні гострі новини, які випереджали одна одну й глибоко зачіпали народ (Ле, Міжгір'я, 1953, 25).
3. Уживається на позначення особи, предмета, поблизу яких щось відбувається. Молоді паничі окремо собі кучею так і ходять, усе щоб так стати, що як буде Галочка кривого танця вести, так щоб пройшла мимо їх (Кв.-Осн., II, 1956, 314).
4. діал. Уживається на позначення того, що є причиною, незважаючи на яку щось відбувається. Біле як сніг волосся покривало його голову, яку старець, мимо дуже старого віку, носив просто вгору (Фр., V, 1951, 34); - А наладь мені великий горнець меду, хе, хе! Лише не такого густого, як моє волосся! І старий указав на свій лисий, мов коліно, череп, а молодець мимо смутку мусив усміхнутися крізь сльози (Оп., Іду.., 1958, 15).
@ Мимо моєї (своєї) волі - несамохіть, всупереч власному бажанню. Мимо своєї волі я стежив за кожним його рухом. Я навіть не помічав цього (Ю. Янов., II, 1958, 133).
МАЯЧИТИ
1, маячу, маячиш і МАЯЧІТИ, ію, ієш, недок. Виднітися, виділятися на фоні чогось; бути видним здалеку, майоріти (у 1 знач.). [Семен Мельниченко:] На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою... (Марко Кропивницький, I, 1958, 59); Обабіч шляху то тут, то там мріють у степу хутори, маячать на далеких обріях, як зелені острови по синьому морю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 5); Далеко, на краю обрію, ледве виступаючи з вечірньої мли, маячіє місто з вежами (Іван Франко, XVI, 1955, 285); На полі палахкотіло багаття, що його розклали спритні хлопці, маячіли постаті, чулись голоси (Микола Зарудний, Світло, 1961, 22);
// З'являтися (час від часу) в полі зору; мелькати. Між дерев, од стовбура до стовбура перебігаючи, маячили якісь темні, але зовсім виразні й чіткі людські силуети (Юрій Смолич, II, 1958, 32); * Образно. Маячіла невиразна думка, що, може б, варто Дарку частіше панам на очі накидати (Леся Українка, III, 1952, 639);
// Поставати в уяві, ввижатися. Хоч би маленький шматочок м'яса! Явдоха відчуває - м'ясо відживило б її. Воно маячить перед очима - рум'яне, піджарене... (Олесь Донченко, III, 1956, 53);
// Мерехтіти в темряві (про джерела світла, небесні світила). Рябко на панському дворі не спить всю нічку. Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Крізь прорізи в хмарах маячив місяць (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 209).
Не галстук, а краватка. Перекладачу, читай коменти!!!
Дякую автору за працю. За класику начитану рідною мовою.
Після важкого дня перед сном слухаю.
З повагою, боєць 72 ОМБр, яка тримає Вугледар
♥️
Дякую!
+