Фільм розрахований на масового глядача. Попри недоліки і зауваження, подивились його чимало людей, історією створення будинку та життям митців-мешканців зацікавились переважна кількість глядачів. Отже, фільм привертає увагу до певного історичного часу, спонукає до роздумів і розвитку. Місія, на мій погляд, виконана. А серіал має бути створений - тут без варіантів
Привернути увагу недостатню, треба дати напрямні, а яке враження складеться у людей після перегляду? Зовсім не те, що нам хотілось би. Не кажу, що краще б цього фільму не було, але він радше розчарування ніж успіх.
@@iyalovecky враження від фільиу, книги тощо завжди суб'єктивні і різні. Про Будинок слово останнім часом говорено чимало. Є документальний фільм, до речі. Вам має сподобатись)
З усім погоджуюся, фільм своє завдання виконав. Єдине, шо дуже сильно різало слух, це удаваний акцент Раї. Це був відвертий жах. А так надіємося побачити ще не один фільм чи серіал про цю епоху, персонажів і сам будинок
Дякую за цей професійний розбір. Мені (як обивателю) фільм сподобався, я принципово буду ходити на кожен український фільм і об'єктивно їх рівень росте і став досить достойним. Хоча як на мене документалка в рази краща
На мою думку, фільм найбільше розрахований на глядача, який побіжно, не дуже глибоко знайомий з митцями Будинку Слово. Я і себе зачисляю саме до такого глядача і я вийшла з кінозали вся в сльозах, залишвши десь на задньому фоні всі доковирки до деяких сюжетних банальностей. Особливо запали в душу втілені акторами Хвильовий і Семенко; останнього завжди уявляла в точності як він і був зображений❤ Як би там не було, подяка вам за цікаву критику. Вона точно необхідна нам, щоб не скочуватися зараз в поверхневість сприйняття і необхідність вихваляння українського кінопродукту тільки через його українськість.👏
Я була на творчій зустрічі з творцями фільму у своєму місті і мала змогу задати питання (тому що питання були😅 їх було багато). І після розмови, розумію, що фільм створювався дуже правильно з боку глядача, що прийде перший раз. Тобто уявити, як за 2-3 години на людину, яка нічого не знає про культурних діячів Будинку Слово (А в нас таких - майже вся країна, на жаль) навалиться море сюжетних ліній героїв, любовних історій, проблем, тонкостей характерів... буде 🤯 А Т.Томенко зробив правильний вибір -1) зацікавити; 2) усвідомити біль несправедливості і втрати. Дійсно це більше творчий політ) : і слова-гвіздочки "мишоловка", "крематорій".. і образ дівчинки на плечах Хвильового, як вимученої України, те ж саме і зі згвалтованою Галею, перед портретом Сталіна; і кінець фільму, де Акімова вбивають - надія на перемогу над ворогом, своєрідний заклик не забувати і не здаватись. Також Т.Томенко розповів про образ Акімова - створений в фільмі, як спроба частково творчо пояснити самогубство Хвильового, де свого героя автор вбити не може, тому вбиває себе... Самі творці думаю, лиш раді були б зняти серіал і розкрити героїв. Та головна мета фільму зараз більш для нас , українців, цінна (моя думка) об'єднати, не відштовхнути, не перегрузити, зацікавити і боротись.
Віра Агеєва дуже гарно пояснила ту совковість, яку я відчувала підчас перегляду. Мені здається, що ще має з'явитись нове покоління, яке зніме складніший і цікавіший фільм, певно, для цього треба любити і розуміти не тільки 1920ті, але і контекст Харкова, якого я як місцева не побачила там.
Дякую за розбір фільму. Я теж відчула фальш, бо моя бабуся молодою дівчиною пережила Голодомор у Харкові. Вона вижила лише тому, що кожного ранку приходила до воріт якогось підприємства, де брали робітників на день і розраховувались шматком хліба. Бабуся розповідала про мертвих на вулицях, і про те, що продавали пиріжки з людським мʼясом, і як сама ледь не потрапила до таких «м´ясників». Її батько (мій прадід) помер весною 1933-го року від голоду в селі на Полтавщині.
Дякую за розбір. Я спочатку подумала, що то я прискіплива, бо фільм мені не зайшов, але потім дійшла висновку, що він розрахований на гоядача, який не в темі)
Фільм дивився, в цілому як художнє кіно непогано. Мене ця стрічка спонукала передивитись та перечитати реальну біографію більшості героїв. На жаль, фільм після цього втратив в моїй оцінці)) І справді, історії заслуговують на якісний серіал, який би мав починатись з початку 20х, і навіть тої поетки Троянкер, яка там і не жила))
Фільм подивилася, дуже радію, що зʼявляються роботи такого плану, про нашу культуру та історію. Можна довго дискутувати… але ми повинні розуміти, що фільм розрахований на широкий загал і будемо відверті, що половина людей, переглядаючи фільм, навіть не знала прізвищ персонажів, які там були показані. Тому вважаю, що це гарний вступ і ознайомлення з періодом (так, для знаючих людей було замало деталей) і ті, хто забажають заглибитись більше, вони це зроблять і це круто, що такі фільми допомагають глядачу/читачу йти далі і можливо, навіть, перевіряти ті чи інші факти з фільму. Тому я думаю, що творці фільму зважали на освіченість глядача, і відверто кажучи, з цим ми маємо проблеми. Перепрошую, але факт є і широкому загалу якісь специфічні деталі могли навпаки дати відчуття незрозумілості і складності фільму, що є причиною не йти далі заглиблюватись. До слова, поруч зі мною в кінотеатрі сиділи дві дівчини і на питання однієї про одного з героїв, інша відповіла «Поняття не маю». Тому я розумію чому фільм саме такий. Але погоджуюсь, що хотілось би продовження або можливо окрему серію фільмів про кожного з письменників. Ото круто було б!
Дякуємо за проєкт і за цей випуск зокрема! Хотілося би тількі поцікавитися, чим аргументоване режисерське рішення дивитися наратор(к)ам під час розмови прямо в камери ...
І дуже прикро, що фільм протиставив письменників народу, ніби вони жирують, поки простий люд гине, коли це насправді було не так. Не знала, що це недостовірно, до цього відео.
Дуже дякую за цей випуск. Фільм мені дуже сподобався, кінцівку всі у залі дивилися надзвичайно напружено. Оскільки я лише на початку свого ознайомлення з українською класикою, після перегляду побігла читати біографії. Як на мене, фільм дуже добре впорався зі своєю метою - зацікавити людей. Тож кожен наступний розбір/критика буде лише підсилювати інтерес до нашої історії.
Навіть якщо фільм має недоліки, я думаю, що він спонукає багатьох чи то біографію прочитати чи перечитати, чи звернутись до творчості письменника, який показаний у фільмі, чи то з історії тих часів щось більше дізнатися.
Час від часу дивлюсь цей канал. І ось натрапив на це відео. Дуже вдячний за нього, вважаю, що тут розкрито багато і буду його радити. Що мене здивувало, що незважаючи не те, що тема фільму доволі гарна завабка (мені так здається) кількість переглядів не набагато більша ніж в середньому на каналі, я б очікував різниці може й в 10 (десять) разів.
Маю вік -- за 50, усвідомлюю, що за своє життя тепер вже не побачу шедевра про Стуса, про Героїв Крут і про будинок Слово вже не побачу. Ці трагічні картини нашої історії, які мали б сколихнути Світ -- вже засвічені, зіпсовані, як важливий фотодоказ. Дуже вдячна нашим митцям, що вони ще не наважуються взятись за Голодомор.
Не впадайте у відчай, через років 10 вже можна перезнімати буде. Може, і рівень нашого кінематографу виросте до того часу. У нас вже є хороші фільми, але, на жаль, це не «Будинок «Слово»
Ви так пишете, ніби про, скажімо, Генріха VIII не знято сто мільйонів художніх та документальних фільмів та серіалів. Мистецтво може повертатися до тем. Звідки цей песимізм та цинізм…
Про Голодомор теж є дуже посереднє кіно, як і про Петлюру. Але направду не слід посипати голову попелом, кожна з цих тем - така, що до неї ще будуть звкртатися. Прийде час і на кращі фільми)
Як добре, що я встигла подивитись фільм до цього огляду. Дуже ріже слово пані - "обивателі". Ну, можливо. Ці обивателі зараз тягнуть війну. Мабуть, фільм не для таких знатоків, як шановні лектори, але, принаймні, дуже своєчасний.
Дуже дякую за важливе уточнення, що не було в Будинку Слово під час голоду 1932-33 такого достатку, як це зображено у фільмі. Навіщо нам показали, що мешканці будинку об'їдаються делікатесами, в той час як на вулицях Харкова лежать трупи померлих від голоду, неясно, але це прям на якесь шкідництво скидається - показати нашу знищену культурну еліту такою, щоб не дуже то й хотілось співчувати.
Якось так виходить, що всі схвальні відгуки про фільм, які я читала чи слухала, дуже схожі між собою ("фільм мені сподобався, змусив зацікавитись епохою, він піднімає інтерес до Розстріляного Відродження, і в цьому його основна місія" - тобто обговорюють здебільшого не фільм, а контекст довкола нього). Натомість критика виходить більш різнопланова, цікава, залежно від того, з якої перспективи на нього дивляться: аналізують якість сценарію, чи побудову кінематографічної історії, чи вірність історичним фактам, чи дотримання вимог жанру байопіка, чи наративи, які цей фільм транслює... бо хоч з якого боку підійди (фахово, як до твору мистецтва, - а не на емоціях, експлуатуючи сентименти глядача до самого історичного матеріалу), то фільм виявляється слабкий. За винятком, напевно, акторської гри та операторської роботи, бо там дуже багато цікавих прийомів та естетичних кадрів. Тож дякую за цей відгук та аналіз - тепер уже з історико-літературної перспективи! Одне шкода: критика, побудована на ідеї несправдженості очікувань (а здається, саме так зробили "Шалені авторки" в цьому відео), - дуже вразлива. Наскільки знаю, автори фільму й так із критикою працювати не вміють, реагують на неї агресивно, неконструктивно й вибірково. А тут - просто подарунок: "Якщо фільм називається "Будинок Слово", то ми очікуємо, що це буде фільм про "Будинок Слово"..." - е, ні, відразу обурено скажуть творці фільму, не треба накидати власних очікувань до нашого творіння, в нас самостійний продукт. І на цьому "дискусія" закінчиться, так і не почавшись. Тому додам таке. Йдучи на сеанс, я чесно намагалася зробити саме так: відкинути очікування і просто насолодитися фільмом. Вистачило мене приблизно на півгодини, бо концентрація шаблонних фраз, нелогічних сцен, немотивованих (незрозумілих) вчинків і просто якийсь несмак, що просочується тут і там між загалом гарною чорно-білою картинкою, - стала зависокою, аби зберегти крихти емпатичності й залученості в історію. А коли наприкінці ще й стало зрозуміло, що автори вирішили не грузитись складними моральними питаннями і у сцені арештів (яку я сприйняла не інакше як примітивний кінематографічний прийом) записали Тичину й Бажана до зрадників, а всіх решту - до мучеників, - то до мого смакового неприйняття фільму додалося ще й обурення суто інтелектуальне. Бо не можна так, шановні: братися за матеріал і проблеми, яких ви не можете подужати, і врешті зшивати його білими нитками просто по ранах... P.S. Знаю, що ті самі сцени, які мене обурили, в декого з глядачів викликали ледь не катарсис. Як це пояснити, гадки не маю.
І ще додам. Виглядає, що тзв "масовому глядачеві" кіно здебільшого зайшло, а тим, хто трохи розбирається в темі (в будь-якій темі: хоч в історії періоду, хоч у літературі, хоч у кіномистецтві) - здебільшого ні. Ну, чому так?.. Чому не можна було хоча б трохи постаратись "догодити" і тим, і тим? І правду каже Віра Павлівна: нащо було придумувати свою історію, якщо не вмієш це зробити гарно, тоді як реальні гарні історії валяються під ногами?.. Взявши за основу хоч якусь із них, автори вже могли би навести місток між "масовим" і "немасовим" глядачем. Але ніт. І тепер головний аргумент: а люди на кіно ходять, і їм подобається. З чим не посперечаєшся, до речі. Особливо пікантно це все виглядає на фоні нещодавної критики, якою сценаристка "Будинку Слово" таврувала мюзикл МУР: мовляв, надто він масовий, надто суперечить історичним фактам, і взагалі робили його дилетанти для дилетантів... Але це інша історія.
Дякую дуже за розбір! Ви озвучили всі мої думки та обурення довгоочікуваним фільмом. Кухарка - головна героїня, зміни якої показали, натомість мовчазний плаский Курбас🤦♀️ Шкода, що фігури були запласкі. Йогансен матюкається та дереться, Йогансен знає мови, Курбас мовчить, Вишня дартує, Тичина - тюфяк.. жодних глибоких діалогів. Проте кухарка з тіткою мають діалоги тв динаміку.. не кажу вже про сексота. Ну, а енкеведіст, який кричить на сексота, що Хвильовий йому потрібен живий.. прикро і сумно! А 2 сцени зґвалтування, тим більше в наші часи, це ґвалтування подвійне глядачів! Нашо🙉
Дивилася фільм, він мені сподобався, хоча я теж звернула увагу і на не дуже правдоподібну історію про кухарок, і на те, що не було розкрито історії митців, які там жили, але все ж радію, що з'являються достойні українські фільми, які зацікавлюють глядачів українською історією та культурою, спонукають почитати твори українських письменників "розстріляного відродження"
Фільм мені сподобався, але після перегляду було відчуття якоїсь неповної картини, так, наче щось важливе опущено. І справді, митці недостатньо розкриті в сюжеті кінострічки. Хочеться цілого серіалу, де кожний епізод присвячений конкретному персонажеві, що дасть змогу повноцінно розкрити особистості
Класно розклали. У мене схожі враження. Сподобалося: візуал, візуальний символізм, акторська гра, деякі точно відтворені епізоди (як от самогубство Хвильового), атмосфера приреченості. Не сподобалося: що фільм про все водночас і тому ні про що по суті, шаблонність оповіді, картонність персонажів, сентиментально-драматична лінія з буфетницею (категорично ні), занадто явний антагоніст. Поставила би фільму 3 з 5. Однак ходити на такі фільми однозначно варто.
Дякую! 100% передали мої враження! Вивчаючи деякі біографії, прочитавши купу книг про репресії, була в очікуванні драматичного цікавого сюжету про геніальних творців. На жаль, автори зосередились на іншому. Лінія з буфетницею зайва і затянута. В деяких місцях нудилась. І брехня про шикарні обіди під час гододомору обурила.Цвіт нації показали як пристосуванців. Сподобались актори, візуальна частина, як передано дух епохи, деякі епізоди. Враження після фільму безнадія і порожнеча. Перемололи стільки народу...Дякую, що поговорили про жінок будинку, знала про жінок Сосюри та Хвильового. А ось на інших не звертала уваги. А воно варте!❤
Дякую за це відео, переконалась, що життя наших митців набагато було цікавішим й драматичнішим, бо фільм правда залишив питання, а для чого нам показують стільки героїв, але так мало 😢
Фільм може бути поштовхом для молоді та студентів почати глибше вивчати літературу епохи Розстріляного Відроджкння, але певні алюзії у фільмі можуть бути зрозумілими тільки людям, які ще застали радянську Україну, бо є схожі естетичні моменти та візуальна стилістика , як влучно зауважила п. Віра Агеєва. Також підтримую ідею із серіалом, мав би бути абсолютний хіт, де б розкрилися індивідуальні історії митців. З хорошим англійським дубляжем чи субтитрами став би популярним навіть на NETFLIX.
Фільм виконує свою місію . Не викликає роздратування у посполитих .Навіть тих,хто трохи в темі. А ви уявляєте,скільки людей взагалі нічого не знають? Це для них. Для пані Віри знімуть серіал
Зараз в повному захопленні Хвильовим (мало ще з ким "познайомилась" з Будинку Слово) Але Микола Хвильовий просто геніальні образи створює своєю уявою. Пан Ростислав Семків в Пригодах української літератури пояснював про геніальність образів: що це можуть бути як герої так і природа. От в Хвильового, так розумію, це природа..чи точніше взаємодія внутрішнього стану з природою. Я зупиняюсь і просто насолоджуюсь описаними образами і вмінням вмістити їх в слова.
Фільм вартий уваги і того, щоб його подивилось якомога більше мешканців нашої країни. Дивився фільм ще рід час Тижня критики минулої осені, тобто ще до всіх статей і критики. Перша думка після перегляду - це мав бути серіал. Занадто серйозна і болюча тема для нашої історії і культури щоб говорити про мешканців будинку "Слово" дещо умовними засобами. Назва фільму говорить про те, за що в першу чергу знищили більшість митців що мешкали в цьому будинку - за Слово. За Слово українською нищили, піддавали тортурам, знущалися, знецінювали, били, вбивали. Так само, як пан Ростислав, сподіваюсь на повернення до цієї історії з часом і на більш серйозне і оригінальне кіновисловлювання.
Після перегляду фільму було таке ж враження, як після перегляду фільму Hard harvest (Україна, Канада, здається) про голодомор. Так от мені не вистачило трагізму в обох фільмах. Дуже лайтові версії. Але я радію, що завдяки таким фільмам ми починаємо цікавитися нашим українським. Дякую і авторам за фільм і авторам цього його розбору.
Дякую за Ваше пояснення. Фільм дивилась. Так як більш - менш знала історію будинку, всі ті ляпи сприйняла як художній хід сценарію, і вбивство того сексота сприйняла як насмішку, не повірила в це. Для тих, хто взагалі не в курсі краще глибше зануритись в тему хоча б після перегляду, бо враження від фільму дещо спотворює реальність тих подій.
приблизно усе це саме слухала моя сестра, коли ми вийшли з кінотеатру 😅. Дуже сподобалась операторська робота, але суть будинку "Слово" для мене не була розкрита, після перегляду залишилась розчарована
Автори фільму намагалися і письменників показати, і огидну систему, яка всіх перемелювала, і якусь сюжетну лінію додати. Тому, кудись заглиблюватись вже не було часу, або сили. Але фільм подивитись варто, він спонукає погуглити, що є дуже важливим. (Я ніколи не чула про цей будинок, поки не побачила анонс фільму).
На мою думку автори справді мало розповіли про жителів Будинку Слово, зате весь фільм кружляє навколо цього Акімова, максимально бридотного героя. Наявність цього фільму - краще ніж нічого, але все ж...
Подивилась фільм в Харкові, що додало атмосфери: кінотеатр на 5 поверсі і працює незважаючи ні на що, за цей час в місті впало кілька бомб. Перше: автори фільму творів зображуваних літераторів більше шкільної програми не читали і читати не схотіли. Атмосфери не вловили і не відтворили. Замінили все це шаблонними вигадками. Це як лікарняна рідка юшка.
Я в короткому часі бачила 2 фільми: "Крашанка" та "Будинок "Слово". "Крашанка" - комедія, під час перегляду якої ловила себе на некомфорті від плоскості фільму, жарти нормальні, але плоско. "Будинок "Слово" - нуарчик, під час перегляду ловила себе на ефекті багатошаровості фільму. Фільм хороший, а про глибину розкриття персонажів - то ви скаржитесь, як люди, що знають значно більше. Так скаржаться люди, що досконало знають книгу і плюються на фільм, знятий за книгою. Діти в залі, навіть не знали, що Хвильовий воював за комуняк, вони просто сприймали його, як героя, і дивувались, чого в нього жінка російськомовна😉Як на мене, чудовий фільм, як ввідне слово до обговорення розстріляного відродження на уроках літератури та і взагалі для обговорення
Хвильовий захищав Мурахвянську республіку, і вона не була за "комуняк". Це ще одна похибка у фільмі. Російськомовність Уманцевої (і україномовність її доньки) теж для мене під знаком питання? Чому донька україномовна, чи справді мама була російськомовною, там усе спрощено до вульгарності.
Переглянула фільм і вийшла із залу із сильними відчуттями. Адже мала високі очікування, бо ось я читаю про митців та письменників на сторінках книг і в мережі, а ось - вони вже рухаються. Протягом фільму хотіла знайти Куліша і Підмогильного для повної картинки. Також щодо Троянкер, то я взагалі не чула хто це, можливо, режисер хотів показати її глядачеві тому і дав їй головну роль. Ще я б хотіла побачити сварки Сосюри і його дружини КГБістки, і чому ж він весь час зраджував з Троянкер. А щодо того часу, коли Тичина "зламався", то недарма він дзвонить Бажану щоб прочитати вірш, це цікава деталь. Звісно, прийом із збірним образом радянської влади у образі Акімова - крок зрозумілий, але хотілось би побачити як реальні письменники і які саме доносили один на одного. Хоча б на прикладі 1-2 персонажів. Мій улюблений персонаж - Лесь Курбас. Наскільки ж він неймовірний у реальному житті. А у фільмі мені здалось що він такий собі шляхетний багатій у світі письменників. У фільмі він був більше мовчазним і тихим, коли у житті - творив театр навіть під час Голоду і війни. За Михайля Сегмента та Йогансена окреме дякую, вони - неймовірні. Але! Всі письменники були для мене чудовими, бо я до цього моменту читала про їхні твори і цікавилась їхнім життям. Думаю, що пересічному глядачу, який нічого не чув про наших митців буде складно зрозуміти що тут і до чого. Дякую за відео. Успіхів.
Люди які шукають глибокий сенс у фільмі не зрозуміли, що Галя символізує молоду й наївну Україну, а Акімов - це образ набираючого сили совку, що гвалтує український народ руками етнічних українців, поки українська еліта (тут жителі Слова) живе своїм безтурботним і сліпим життям. Весь фільм це символічне розкриття слів Хвильового "геть від москви", що досі є вкрай актуальним. Історія Слова відіграє декоративну роль. Погано це, чи гарно, питання дискусійне, але дивно, що ви цього не помітили (певно були сильно зайняті порівнянням художнього фільму з документалістикою, що є вкрай дивним заняттям)
Дякую! Дуже суголосні думки! Коли поряд на фільмі плакали люди, я не дуже зрозуміла - чому? Не вистачило абсолютно розкриття персонажів, хто? Що? Чим жив? Все поверхово якось… А розказати ж, насправді, є про що і про кого.
Навіть трохи дивно, що ця алюзія не прочиталась. Якщо Акімов - вигаданий збірний образ радянської безжальної і бездарної системи, то через іншого вигаданого персонажа, Галю, теж показали збірний образ. Мені було очевидним, що це образ простого українського народу, вже не селян, але ще не богеми і не інтелігенції. І саме цей народ ґвалтує радянська система. А ось з українським мистецтвом так не вийшло, як ми бачимо далі.
Фільм надзвичайно сподобався, виходиш після перегляду в роздумах, в чомусь переконавшись, щось поставивши під сумнів, хочеш дізнатися якісь деталі, щось перевірити…як на мене, це й означає, що фільм виконав свою головну мету) зауваження, мабуть, доречні пані Віри і пана Ростислава, цікаво було почути професійну критику. Але як на мене, вони самі і відповіли на ці зауваження, що це художній фільм, який дуже обмежений хронометражем й охопити і часові рамки, й більше деталей, і більше розкрити постаті подекуди неможливо. Бо хочеться показати важливі моменти і втримати увагу масового глядача! Погодьтеся, багато українців взагалі не в курсі і половини тих імен, що були названі у фільмі і про існування такого Будинку і не факт, що всі хоч якось знають про саме розстріляне відродження, тож головна мета донести якомога ширшим масам в цікавій їм манері. На моєму сеансі було всього 5 людей і двоє (!) вийшло не додивившись до кінця, не думаю через те, що їм не сподобалося, що не показано достатньо творчого вайбу письменників так би мовити( це, на жаль, сумна реальність! Але! Такі фільмі і борються з цим, як на мене. До речі, в школі я завжди ставила сама собі питання і не знала відповідь: ну чому ж Хвильовий застрелився?! Проглянувши фільм, будь-який школяр чи студент не запитає себе про це. І до речі, ще є документальний фільм цього ж режисера, цікаво було б почути оцінку «Шалених авторок», але щось мені підказує, що там буде критики ще більше) У будь-якому випадку дякую творцям фільму і дякую «Шаленим авторкам» за Ваші судження!
Дякую за професійний розбір фільму, це критика професійних людей, але, але... Фільм художній, має право на якісь вільності. Я думаю, що автори фільму мали ціль визвати інтерес у широкого нагалу глядачів до письменників "розстріляного відродження" почитати їх біографії і їх твори. Мені здається, що автори фільму цієї цілі досягли! На жаль ми мало чого знаємо взагалі про укр.культуру тих часів, ми знаходимося на стадії знайомства, і будь який фільм допомагає в цьому.
"цей фільм мав бути про митців' - хотілось би підважити цю тезу яка, впринципі, є основною в критиці.. хто сказав? нехай, навіть, називається 'будинок Слово' , цілком припускаю у художньому погляді творчої групи фільму різні погляди, нехай навіть чз очі збірного образу пропагандиста чи буфетниці... Та хоч чз погляд кота! Це кіно, панове, це зовсім про інше... Це як знову сперечатись, що екранізація чи фільм 'за мотивами' не схожий на першотвір. В цьому немає сенсу, це а) різні твори, б) різні художні мови. Між іншим, теж зауважила 'радянську' подачу на початкові але як на мене це навмисний художній хід, доволі цікавий
Доброго дня! Віра Павлівна каже "Почитайте в книзі спогадів про Валер'яна Підмогильного", це мається на увазі книга "Нащадок степу"? її ж ніде не знайти ніяк.... :(
Фільм не має сенсу без попереднього, бодай побіжного, вивчення предмету оповіді. Інакше навряд чи зрозумієш, що (і кого) бачиш на екрані. Забагато художніх перебільшень, які можуть у незаглибленого у предмет глядача формувати викривлене сприйняття тих подій: про згвалтування уже було мовлено, про бенкети у час голодомору - теж, епізод з потаємною шпигунською кімнатою для прослуховувань - маячня повна. Двір, у якому ведуться зйомки, - це зовсім не двір "Слова", стильова невідповідність будівлі просто таки дере очі. Гадаю, не варто було "запрошувати" у сценарій сексота-графомана, нехай навіть візуально схожого на х..йла в молодості (чи то на Антона Крушельницького, чоловіка Наталі Забіли?). Навпаки, особливу увагу слід було звернути на те, що пожильці не гребували донести один на одного з примусу, шантажу чи банальної заздрості. І цю тему теж варто піднімати! Словом, документалка того ж Томенка про те ж "Слово" - це просто шикарна річ, а от "художнє прочитання" тих подій виявилось заслабким.
Мені Акімов сприйнявся як образ, уособлення тієї системи, що руйнувала письменників. Що вона була от така безлика, бездарна, безапеляційно жорстока і бридка. Не можу сказати, що гра того актора чи сам персонаж мені зайшли, але я сприйняла його так. Варто ще сказати, що візуально фільм сильний, і операторська робота на рівні - дуже гарні кадри, на це приємно дивитись. Не дивлячись на недоліки, потрібну емоцію вони викликали, особливо коли чула розмови людей, що виходили разом зі мною з кінотеатру.
класний випуск, шкода тільки, що формат короткий. Якимчук казала, що вони консультувалися із Забужко (відколи це та експертка з розстріляного відродження, але ок), то я чогось була певна, що з Цимбал і Вірою Павлівною поготів. не знала, що там повно аж таких ляпсусів, від хронології до побуту, прикро. навіть, пам'ятаю, що так собі виправдала тост Остапа Вишні, чому він там навіть не намагається пожартувати: може, мовляв, у Смолича десь прочитали дослівний переказ і не хотіли приписувати зайвого. а он воно як. із введенням вигаданого сексота, по-моєму, не така вже й погана ідея, бо творці явно орієнтувалися на "Опівночі в Парижі", де головний персонаж теж чужорідний елемент, наш сучасник, опиняється в салоні Гертруди Стайн. оця сцена в кафе "Пока", коли Хвильовий питає Акімова, чи ви пишете, а той каже: я принесу рукопис і т.д. - там майже ідентична була з Гемом. на актора, до речі, як на мене, дарма їдете, бо грав так, що його вуса юним школяркам являтимуться у снах так само, як батіг Троянкер школярам. тим часом як дружина Хвильового взагалі не розумію, як кастинг пройшла: істерикує, наче якась акторка провінційного театру - аби й на останньому ряду глядачі почули її без мікрофона. правда те, як Акімова різко роблять поганцем, дуже надуто: тільки що кота свого не б'є. і про два зґвалтування справді смішно. це наче якась методичка для дівчат, чи що: отак не робіть, а так робіть - у разі чого не випрошуйтесь, а глузуйте, аби ерекція пропала. або в режисера, пардон, дуже специфічні смаки в порно, або це друге ввели суто щоби принизити Тичину, але те, що вона пере вся при параді й на підборах - втф? а кухарка ще й вагітніє, оце прямо капєц банально - добре хоч не топиться. але в мене глядачі в залі охали, ридали й аплодували, фільмові знов і знов продовжують прокат, тому цільовій аудиторії він явно зайшов. дуже невстидне кіно зрештою, хоча по-хорошому тема з отим всім, про що ви розповідаєте, варта серіалу, не розрахованого від початку на сльозогінний ефект від недоосвічених глядачів.
Складається враження, що вся критика цього фільму будується на історичній недостовірності і неповності, а як художній твір фільм взагалі не оцінюється. Майже всі краще знають історію, ніж режисер, проте ніхто не задається питанням, чому фільм саме такий, яким він є. Чому ніяк не обговорюється питання того, що Акімов - це персонаж Хвильового? Чому б не звернути увагу на те, що Будинок - це характерний образ для прихологічних ТРИЛЕРІВ? До того ж звинувачувати фільм в тому, що він не серіал, це якось примітивно. Критика - це добре, але ж вона має бути різносторонньою, щоб навчити людей думати. Сумно 😢
Фільм дивилась, мені теж забракло про самих письменників, але на захист творців фільму скажу так: мені дуже сподобалась картинка і я цілий вечір після перегляду слухала ролики на ютубі про пожильців будинку «Слово» 😊
Шановні! Безперечно, ви всі дуже розумні, розібрали все «до молекул», хоча самі в цю епоху не жили, і це теж ваші припущення, як там було і що! Фільм хороший! Радію, що нарешті почали знімати такі фільми! Зробіть краще і потім поговоримо! У нас говорити багато хто вміє, робити нічого не хочуть!🤷♀️
А навіщо щось самому робити коли можна чужу роботу покритикувати. У нас на жаль все на цьому побудовано, якщо ти робиш то чувирло криворуке нінащо не здатне, а якщо сидиш на стільці махаєш руками, закочуєш очі то видатний експерт-критик-знавець.
Як ви не побачили алегорій у згвалтуваннях??? Як не прочитали образи?) Дивно.... Ну, а щодо достовірностей - то у авторів є документальний фільм. Для того він і документальний. Місію свою фільм однозначно виконав.
При всій повазі, ваш розбір - це думки мешканців "башти зі слонової кістки". Бо фільм явно зроблений для тих, кто про митців "Розстріляного Відродження не знав, або знав з одного уроку в школі. Це фільм-мотивація. Не більше і не менше.
ПС я сама філолог української літератури. І усвідомлюю, що сюжет дуже пунктирний. Частину сюжету важко зрозуміти, не маючи підготовки. Але це мотивація заглибитися і дізнатися більше
очевидно що творці фільму не змушували себе задовго досліджувати історії героїв і самої доби, а тема дуже складна і не кожен хто називає себе режисером здатен з нею впоратись без спрощення і обивательства
👍👍👍 Апродую вашому аналізу! 👏👏👏 Таке собі, слабеньке, але потрібне кіно. Кіно - картинки з виставки. Немає процесу зміни характерів героїв у кіні. Одні результати, констатація факту. В сценарії та кіні не визначено хто протагоніст. Бо є, наче дві істрії героїв. Доведення до самогубства Хвильового. Він, наче, протагоніст. Аж ні. Протагоніст інший. Це перетворення у сексота молодого аматора-поета. Він теж наче герой. Але, от головного героя, який втілює тему самого кіна немає. І в кіні кедебешника головного втілює мій "дружбан" Юрець Одинокий. Тому не зрозуміло чи кіно про те, як знищували нашу культуру, доводивши до самогубства?.. Чи те як перктворювали мистців на сексотів, чим, теж їх знищували. Кіно на трієчку! Нуднувате кіно... 😂 Про взагалі!
Філм сподобався . Критика мені видалася дещо однобокою, оскільки фільм художній. Мені сподобалися деякі режисерські знахідки: сни , алюзія на Іллєнка ( червона фарба в ріцці), а те , що кухарка вбиває, ніби натяк , що кухарка може ні тільки керувати державою) Образливо за "ніякого "Леся Курбаса .
Згодна з пані Вірою: страшенно бісить той факт, що більшість видатних постатей не розкрита і реальні події розкриті біг пес через овес (що можна було б пояснити амбітною ідеєю і недостатнім для її втілення хронометражем, нехай), аж тут бац - давайте третину фільму відведем на якусь абсолютно зайву, банальну і вигадану драму в стилі серіалів каналу Україна, аби глядач же точно-преточно зрозумів, що Акімов у нас дуже-дуже поганий. При цьому проста дівчина ще й по-німецьки чудово шпрехає. 🥴
фільм мені не зайшов, для мене він недопрацьований, нерозкритий, не донесли справжнього жаху тієї реальності. Але все одно я щось нове дізналась і точно піду почитаю Хвильового. Думаю, підійде для шкільної програми, середніх класів.
Нарешті я почула рецензію, суголосну моєму враженню. Я вийшла з перегляду з єдиним відчуттям - банальщина. Весь сценарій та сюжетні повороти є банальними, прораховуються та передчуваються наперед. Звісно, позитивний герой (Хвильовий) нікого не боїться, сміливо дивиться в очі, а сексот Акімов пісається, коли на нього наводять пістолет. Звісно, офіціантка та куховарка має говорити ідеальною німецькою мовою. Звісно, рятувати від голоду треба саме 5річну світловолосу дівчинку - і вона має вмерти на руках головного героя. І таких моментів безліч, з них складається фільм. Непогана гра акторів, непогана стилістика, але все, що стосується сюжету, не витримує критики
Так дивно дивитись як чоловік який не витратив і хвилини часу щоб подивитись що насправді з себе представляв будинок Слова. І скільки знаходили КІЛОМЕТРІВ дроту прослушки! Щоб сказати - ой ну то режисерський задум вони просто «сплетнічали» 🤦♀️🤦♀️ які ви після цього хто ?? Журналісти???? Совковість в голові! Цього не може бути то «казка» 🤬🤬🤬🤬
До правила «Не читати передмов Агєєвої у серії Неканонічний канон» додалося правило «Не дивитися відео з кінокритикою Агєєвої». Нагадала мені мем про «грабіть коровани»
@@shaleniavtorky мазохізм - це подивитися в другий раз. Та й до Семківа у мене зауважень немає, бо він прекрасно розуміє, що у кіно як мистецтва є свої власні інструменти
Письменники були звичайними людьми, які помиляються. І цей фільм якраз був розрахований на те, аби показати цю сторону. І що це за возвеличування письменників, які кращі за звичайну кухарку? Від цього випуску настільки віє снобізмом, що аж погано стає. Якесь арійське возвеличування одних професій, серйозно.
Може, вам чимось насолили автори фільму?)) Аж настільки розкритикували, до молекул)) Від відео чогось залишилось враження ніби свекруха сидить за столом та обговорює страви невістки: "І картопля пересолена, і салат не так нарізала, і курку треба по-іншому смажити, а грибочки я не такі люблю..." Ну, так, непросто в один фільм вкласти усі сюжетні лінії, враховуючи яка концентрація цікавих та талановитих особистостей була на один будинок. Це не ж і не документалка, людоньки. Можливо, фільм неідеальний, можливо, не розкрив характери усіх постатей і т.д., але у нашому кінотеатрі після перегляду лунали оплески. І це в залі навіть не були присутні автори. Я вперше була присутня на фільмі, якому аплодують після перегляду. Виходила зі сльозами на очах. І у натовпі зустрічала такі ж самі заплакані очі. І сльози були точно не за кухаркою. Цей фільм є важливим для нашого суспільства. Для суспільства, серед якого купа людей навіть поняття не мали, що таке будинок "Слово" та не знали його трагічну історію. А тепер читають біографії, вивчають, розбираються, цікавляться... На відміну від ведучих, не хочу прискіпливо зосереджуватися на недоліках. Я хочу щиро подякувати авторам фільму за те, що наважилися зробити цей гарний, непростий та такий важливий проєкт. Нехай росте, вдосконалюється та розквітає гарне українське кіно. А ми будемо його підтримувати
Ніхто ж не проти того, щоб розквітало українське кіно) Крім того, на п'ятій хвилині Ростислав чітко попередив, що як вам фільм дуже сподобався, то там слід було наше відео зупинити)))
Подивилась рекламу фільму і не захотіла би дивитись всю стрічку. Тизер видався мені дуже ефектним, американським, показовим. Хотілось би нерва, а не тільки гарної картинки. Це не порівняти із фільмом Заборонений про В. Стуса.
Фільм розрахований на масового глядача. Попри недоліки і зауваження, подивились його чимало людей, історією створення будинку та життям митців-мешканців зацікавились переважна кількість глядачів. Отже, фільм привертає увагу до певного історичного часу, спонукає до роздумів і розвитку. Місія, на мій погляд, виконана. А серіал має бути створений - тут без варіантів
Привернути увагу недостатню, треба дати напрямні, а яке враження складеться у людей після перегляду? Зовсім не те, що нам хотілось би. Не кажу, що краще б цього фільму не було, але він радше розчарування ніж успіх.
@@iyalovecky враження від фільиу, книги тощо завжди суб'єктивні і різні. Про Будинок слово останнім часом говорено чимало. Є документальний фільм, до речі. Вам має сподобатись)
З усім погоджуюся, фільм своє завдання виконав. Єдине, шо дуже сильно різало слух, це удаваний акцент Раї. Це був відвертий жах.
А так надіємося побачити ще не один фільм чи серіал про цю епоху, персонажів і сам будинок
Дякую за цей професійний розбір. Мені (як обивателю) фільм сподобався, я принципово буду ходити на кожен український фільм і об'єктивно їх рівень росте і став досить достойним. Хоча як на мене документалка в рази краща
Дякую, було би дійсно дуже круто побачити серіал про будинок "Слово", адже реальних сюжетів вистачає. Прекрасна ідея!
На мою думку, фільм найбільше розрахований на глядача, який побіжно, не дуже глибоко знайомий з митцями Будинку Слово. Я і себе зачисляю саме до такого глядача і я вийшла з кінозали вся в сльозах, залишвши десь на задньому фоні всі доковирки до деяких сюжетних банальностей. Особливо запали в душу втілені акторами Хвильовий і Семенко; останнього завжди уявляла в точності як він і був зображений❤
Як би там не було, подяка вам за цікаву критику. Вона точно необхідна нам, щоб не скочуватися зараз в поверхневість сприйняття і необхідність вихваляння українського кінопродукту тільки через його українськість.👏
Я була на творчій зустрічі з творцями фільму у своєму місті і мала змогу задати питання (тому що питання були😅 їх було багато). І після розмови, розумію, що фільм створювався дуже правильно з боку глядача, що прийде перший раз. Тобто уявити, як за 2-3 години на людину, яка нічого не знає про культурних діячів Будинку Слово (А в нас таких - майже вся країна, на жаль) навалиться море сюжетних ліній героїв, любовних історій, проблем, тонкостей характерів... буде 🤯 А Т.Томенко зробив правильний вибір -1) зацікавити; 2) усвідомити біль несправедливості і втрати. Дійсно це більше творчий політ) : і слова-гвіздочки "мишоловка", "крематорій".. і образ дівчинки на плечах Хвильового, як вимученої України, те ж саме і зі згвалтованою Галею, перед портретом Сталіна; і кінець фільму, де Акімова вбивають - надія на перемогу над ворогом, своєрідний заклик не забувати і не здаватись. Також Т.Томенко розповів про образ Акімова - створений в фільмі, як спроба частково творчо пояснити самогубство Хвильового, де свого героя автор вбити не може, тому вбиває себе...
Самі творці думаю, лиш раді були б зняти серіал і розкрити героїв. Та головна мета фільму зараз більш для нас , українців, цінна (моя думка) об'єднати, не відштовхнути, не перегрузити, зацікавити і боротись.
Не можу не тішитись публікою каналу. Настільки все стримано і лояльно, з розумінням і важливості фільму і глибини яку він не торкнувся❤
Віра Агеєва дуже гарно пояснила ту совковість, яку я відчувала підчас перегляду. Мені здається, що ще має з'явитись нове покоління, яке зніме складніший і цікавіший фільм, певно, для цього треба любити і розуміти не тільки 1920ті, але і контекст Харкова, якого я як місцева не побачила там.
Цих фільмів має з'явитися ще не один)
Хотілося б, щоб до створення таких фільмів долучалися такі професіонали як ви
Впевнений, що творці фільму відмови б тут не почули.
Дякую за розбір фільму. Я теж відчула фальш, бо моя бабуся молодою дівчиною пережила Голодомор у Харкові. Вона вижила лише тому, що кожного ранку приходила до воріт якогось підприємства, де брали робітників на день і розраховувались шматком хліба. Бабуся розповідала про мертвих на вулицях, і про те, що продавали пиріжки з людським мʼясом, і як сама ледь не потрапила до таких «м´ясників». Її батько (мій прадід) помер весною 1933-го року від голоду в селі на Полтавщині.
Дякую за розбір. Я спочатку подумала, що то я прискіплива, бо фільм мені не зайшов, але потім дійшла висновку, що він розрахований на гоядача, який не в темі)
Фільм дивився, в цілому як художнє кіно непогано. Мене ця стрічка спонукала передивитись та перечитати реальну біографію більшості героїв. На жаль, фільм після цього втратив в моїй оцінці)) І справді, історії заслуговують на якісний серіал, який би мав починатись з початку 20х, і навіть тої поетки Троянкер, яка там і не жила))
Дякую за зважений відгук про фільм. Дивно, але майже під усім можу підписатися...
Фільм подивилася, дуже радію, що зʼявляються роботи такого плану, про нашу культуру та історію. Можна довго дискутувати… але ми повинні розуміти, що фільм розрахований на широкий загал і будемо відверті, що половина людей, переглядаючи фільм, навіть не знала прізвищ персонажів, які там були показані. Тому вважаю, що це гарний вступ і ознайомлення з періодом (так, для знаючих людей було замало деталей) і ті, хто забажають заглибитись більше, вони це зроблять і це круто, що такі фільми допомагають глядачу/читачу йти далі і можливо, навіть, перевіряти ті чи інші факти з фільму. Тому я думаю, що творці фільму зважали на освіченість глядача, і відверто кажучи, з цим ми маємо проблеми. Перепрошую, але факт є і широкому загалу якісь специфічні деталі могли навпаки дати відчуття незрозумілості і складності фільму, що є причиною не йти далі заглиблюватись.
До слова, поруч зі мною в кінотеатрі сиділи дві дівчини і на питання однієї про одного з героїв, інша відповіла «Поняття не маю». Тому я розумію чому фільм саме такий. Але погоджуюсь, що хотілось би продовження або можливо окрему серію фільмів про кожного з письменників. Ото круто було б!
А у тих, що не захотіли заглибитись складеться хибне враження.
Дякуємо за проєкт і за цей випуск зокрема! Хотілося би тількі поцікавитися, чим аргументоване режисерське рішення дивитися наратор(к)ам під час розмови прямо в камери ...
Давайте спершу з'ясуємо, про якого режисера виговорите: фільму, чи каналу?
Дякую за професійний розбір!Я дивилася фільм, маю щирий жаль за втраченими талановитими співвітчизниками!!! Зло і Мордор мають бути покарані!
І дуже прикро, що фільм протиставив письменників народу, ніби вони жирують, поки простий люд гине, коли це насправді було не так. Не знала, що це недостовірно, до цього відео.
Дуже дякую за цей випуск. Фільм мені дуже сподобався, кінцівку всі у залі дивилися надзвичайно напружено. Оскільки я лише на початку свого ознайомлення з українською класикою, після перегляду побігла читати біографії. Як на мене, фільм дуже добре впорався зі своєю метою - зацікавити людей. Тож кожен наступний розбір/критика буде лише підсилювати інтерес до нашої історії.
Дякую!
Цікавий розбір, так якісно і професійно) Радію, що в нас практикується таке!😊
Навіть якщо фільм має недоліки, я думаю, що він спонукає багатьох чи то біографію прочитати чи перечитати, чи звернутись до творчості письменника, який показаний у фільмі, чи то з історії тих часів щось більше дізнатися.
Ну, сподіваюсь, що вони поцікавляться не буфетчицею. (До речі, недоліки це московизм, спробуйте вади, хиби, ганджи, огріхи тощо.)
Час від часу дивлюсь цей канал. І ось натрапив на це відео. Дуже вдячний за нього, вважаю, що тут розкрито багато і буду його радити. Що мене здивувало, що незважаючи не те, що тема фільму доволі гарна завабка (мені так здається) кількість переглядів не набагато більша ніж в середньому на каналі, я б очікував різниці може й в 10 (десять) разів.
Маю вік -- за 50, усвідомлюю, що за своє життя тепер вже не побачу шедевра про Стуса, про Героїв Крут і про будинок Слово вже не побачу. Ці трагічні картини нашої історії, які мали б сколихнути Світ -- вже засвічені, зіпсовані, як важливий фотодоказ. Дуже вдячна нашим митцям, що вони ще не наважуються взятись за Голодомор.
Насправді взялись і за Голодомор - фільм «Гіркі жнива»
Не впадайте у відчай, через років 10 вже можна перезнімати буде. Може, і рівень нашого кінематографу виросте до того часу. У нас вже є хороші фільми, але, на жаль, це не «Будинок «Слово»
Ви так пишете, ніби про, скажімо, Генріха VIII не знято сто мільйонів художніх та документальних фільмів та серіалів. Мистецтво може повертатися до тем. Звідки цей песимізм та цинізм…
Про Голодомор теж є дуже посереднє кіно, як і про Петлюру. Але направду не слід посипати голову попелом, кожна з цих тем - така, що до неї ще будуть звкртатися. Прийде час і на кращі фільми)
Як добре, що я встигла подивитись фільм до цього огляду. Дуже ріже слово пані - "обивателі". Ну, можливо. Ці обивателі зараз тягнуть війну. Мабуть, фільм не для таких знатоків, як шановні лектори, але, принаймні, дуже своєчасний.
Дякую 😊
Дуже цікаво. Щиро дякую!
Дуже дякую за важливе уточнення, що не було в Будинку Слово під час голоду 1932-33 такого достатку, як це зображено у фільмі. Навіщо нам показали, що мешканці будинку об'їдаються делікатесами, в той час як на вулицях Харкова лежать трупи померлих від голоду, неясно, але це прям на якесь шкідництво скидається - показати нашу знищену культурну еліту такою, щоб не дуже то й хотілось співчувати.
Якось так виходить, що всі схвальні відгуки про фільм, які я читала чи слухала, дуже схожі між собою ("фільм мені сподобався, змусив зацікавитись епохою, він піднімає інтерес до Розстріляного Відродження, і в цьому його основна місія" - тобто обговорюють здебільшого не фільм, а контекст довкола нього). Натомість критика виходить більш різнопланова, цікава, залежно від того, з якої перспективи на нього дивляться: аналізують якість сценарію, чи побудову кінематографічної історії, чи вірність історичним фактам, чи дотримання вимог жанру байопіка, чи наративи, які цей фільм транслює... бо хоч з якого боку підійди (фахово, як до твору мистецтва, - а не на емоціях, експлуатуючи сентименти глядача до самого історичного матеріалу), то фільм виявляється слабкий. За винятком, напевно, акторської гри та операторської роботи, бо там дуже багато цікавих прийомів та естетичних кадрів. Тож дякую за цей відгук та аналіз - тепер уже з історико-літературної перспективи!
Одне шкода: критика, побудована на ідеї несправдженості очікувань (а здається, саме так зробили "Шалені авторки" в цьому відео), - дуже вразлива. Наскільки знаю, автори фільму й так із критикою працювати не вміють, реагують на неї агресивно, неконструктивно й вибірково. А тут - просто подарунок: "Якщо фільм називається "Будинок Слово", то ми очікуємо, що це буде фільм про "Будинок Слово"..." - е, ні, відразу обурено скажуть творці фільму, не треба накидати власних очікувань до нашого творіння, в нас самостійний продукт. І на цьому "дискусія" закінчиться, так і не почавшись.
Тому додам таке. Йдучи на сеанс, я чесно намагалася зробити саме так: відкинути очікування і просто насолодитися фільмом. Вистачило мене приблизно на півгодини, бо концентрація шаблонних фраз, нелогічних сцен, немотивованих (незрозумілих) вчинків і просто якийсь несмак, що просочується тут і там між загалом гарною чорно-білою картинкою, - стала зависокою, аби зберегти крихти емпатичності й залученості в історію. А коли наприкінці ще й стало зрозуміло, що автори вирішили не грузитись складними моральними питаннями і у сцені арештів (яку я сприйняла не інакше як примітивний кінематографічний прийом) записали Тичину й Бажана до зрадників, а всіх решту - до мучеників, - то до мого смакового неприйняття фільму додалося ще й обурення суто інтелектуальне. Бо не можна так, шановні: братися за матеріал і проблеми, яких ви не можете подужати, і врешті зшивати його білими нитками просто по ранах...
P.S. Знаю, що ті самі сцени, які мене обурили, в декого з глядачів викликали ледь не катарсис. Як це пояснити, гадки не маю.
І ще додам. Виглядає, що тзв "масовому глядачеві" кіно здебільшого зайшло, а тим, хто трохи розбирається в темі (в будь-якій темі: хоч в історії періоду, хоч у літературі, хоч у кіномистецтві) - здебільшого ні. Ну, чому так?.. Чому не можна було хоча б трохи постаратись "догодити" і тим, і тим? І правду каже Віра Павлівна: нащо було придумувати свою історію, якщо не вмієш це зробити гарно, тоді як реальні гарні історії валяються під ногами?.. Взявши за основу хоч якусь із них, автори вже могли би навести місток між "масовим" і "немасовим" глядачем. Але ніт. І тепер головний аргумент: а люди на кіно ходять, і їм подобається. З чим не посперечаєшся, до речі.
Особливо пікантно це все виглядає на фоні нещодавної критики, якою сценаристка "Будинку Слово" таврувала мюзикл МУР: мовляв, надто він масовий, надто суперечить історичним фактам, і взагалі робили його дилетанти для дилетантів... Але це інша історія.
Дякую за виважену позицію й конструктивну критику .
Дякую дуже за розбір! Ви озвучили всі мої думки та обурення довгоочікуваним фільмом. Кухарка - головна героїня, зміни якої показали, натомість мовчазний плаский Курбас🤦♀️
Шкода, що фігури були запласкі. Йогансен матюкається та дереться, Йогансен знає мови, Курбас мовчить, Вишня дартує, Тичина - тюфяк.. жодних глибоких діалогів.
Проте кухарка з тіткою мають діалоги тв динаміку.. не кажу вже про сексота.
Ну, а енкеведіст, який кричить на сексота, що Хвильовий йому потрібен живий.. прикро і сумно!
А 2 сцени зґвалтування, тим більше в наші часи, це ґвалтування подвійне глядачів! Нашо🙉
Дивилася фільм, він мені сподобався, хоча я теж звернула увагу і на не дуже правдоподібну історію про кухарок, і на те, що не було розкрито історії митців, які там жили, але все ж радію, що з'являються достойні українські фільми, які зацікавлюють глядачів українською історією та культурою, спонукають почитати твори українських письменників "розстріляного відродження"
Фільм мені сподобався, але після перегляду було відчуття якоїсь неповної картини, так, наче щось важливе опущено. І справді, митці недостатньо розкриті в сюжеті кінострічки. Хочеться цілого серіалу, де кожний епізод присвячений конкретному персонажеві, що дасть змогу повноцінно розкрити особистості
Класно розклали. У мене схожі враження. Сподобалося: візуал, візуальний символізм, акторська гра, деякі точно відтворені епізоди (як от самогубство Хвильового), атмосфера приреченості. Не сподобалося: що фільм про все водночас і тому ні про що по суті, шаблонність оповіді, картонність персонажів, сентиментально-драматична лінія з буфетницею (категорично ні), занадто явний антагоніст. Поставила би фільму 3 з 5. Однак ходити на такі фільми однозначно варто.
Дякую! 100% передали мої враження! Вивчаючи деякі біографії, прочитавши купу книг про репресії, була в очікуванні драматичного цікавого сюжету про геніальних творців. На жаль, автори зосередились на іншому. Лінія з буфетницею зайва і затянута. В деяких місцях нудилась. І брехня про шикарні обіди під час гододомору обурила.Цвіт нації показали як пристосуванців. Сподобались актори, візуальна частина, як передано дух епохи, деякі епізоди. Враження після фільму безнадія і порожнеча. Перемололи стільки народу...Дякую, що поговорили про жінок будинку, знала про жінок Сосюри та Хвильового. А ось на інших не звертала уваги. А воно варте!❤
Дякую
Дякую за це відео, переконалась, що життя наших митців набагато було цікавішим й драматичнішим, бо фільм правда залишив питання, а для чого нам показують стільки героїв, але так мало 😢
Захоплюють ваші розповіді! Дякую вам за розбір фільму, завжди цікаво.
Фільм може бути поштовхом для молоді та студентів почати глибше вивчати літературу епохи Розстріляного Відроджкння, але певні алюзії у фільмі можуть бути зрозумілими тільки людям, які ще застали радянську Україну, бо є схожі естетичні моменти та візуальна стилістика , як влучно зауважила п. Віра Агеєва. Також підтримую ідею із серіалом, мав би бути абсолютний хіт, де б розкрилися індивідуальні історії митців. З хорошим англійським дубляжем чи субтитрами став би популярним навіть на NETFLIX.
Дякую за розмову! Бракувало у фільмі Йогансена, сподобався Семенко,такого собі уявлала. Дійсно, трохи здивував Курбас,жахливо мало інформації.
Фільм виконує свою місію .
Не викликає роздратування у посполитих .Навіть тих,хто трохи в темі.
А ви уявляєте,скільки людей взагалі нічого не знають?
Це для них.
Для пані Віри знімуть серіал
Дякую.
Це мій пунктик плану на літні канікули : подивитись " " Будинок " Слово".
Зараз в повному захопленні Хвильовим (мало ще з ким "познайомилась" з Будинку Слово) Але Микола Хвильовий просто геніальні образи створює своєю уявою. Пан Ростислав Семків в Пригодах української літератури пояснював про геніальність образів: що це можуть бути як герої так і природа. От в Хвильового, так розумію, це природа..чи точніше взаємодія внутрішнього стану з природою. Я зупиняюсь і просто насолоджуюсь описаними образами і вмінням вмістити їх в слова.
Чекаю обговорення вистави МУР
Фільм вартий уваги і того, щоб його подивилось якомога більше мешканців нашої країни. Дивився фільм ще рід час Тижня критики минулої осені, тобто ще до всіх статей і критики. Перша думка після перегляду - це мав бути серіал. Занадто серйозна і болюча тема для нашої історії і культури щоб говорити про мешканців будинку "Слово" дещо умовними засобами. Назва фільму говорить про те, за що в першу чергу знищили більшість митців що мешкали в цьому будинку - за Слово. За Слово українською нищили, піддавали тортурам, знущалися, знецінювали, били, вбивали. Так само, як пан Ростислав, сподіваюсь на повернення до цієї історії з часом і на більш серйозне і оригінальне кіновисловлювання.
дякую !!!!!!!
Після перегляду фільму було таке ж враження, як після перегляду фільму Hard harvest (Україна, Канада, здається) про голодомор. Так от мені не вистачило трагізму в обох фільмах. Дуже лайтові версії. Але я радію, що завдяки таким фільмам ми починаємо цікавитися нашим українським. Дякую і авторам за фільм і авторам цього його розбору.
Дякую за Ваше пояснення. Фільм дивилась. Так як більш - менш знала історію будинку, всі ті ляпи сприйняла як художній хід сценарію, і вбивство того сексота сприйняла як насмішку, не повірила в це. Для тих, хто взагалі не в курсі краще глибше зануритись в тему хоча б після перегляду, бо враження від фільму дещо спотворює реальність тих подій.
приблизно усе це саме слухала моя сестра, коли ми вийшли з кінотеатру 😅. Дуже сподобалась операторська робота, але суть будинку "Слово" для мене не була розкрита, після перегляду залишилась розчарована
дякую!
Фільм подивилася, після перегляду були змішані почуття... Думала, тому, що з сюжетом загалом знайома, аж ось ваш огляд розставив все по місцях.
Автори фільму намагалися і письменників показати, і огидну систему, яка всіх перемелювала, і якусь сюжетну лінію додати. Тому, кудись заглиблюватись вже не було часу, або сили.
Але фільм подивитись варто, він спонукає погуглити, що є дуже важливим. (Я ніколи не чула про цей будинок, поки не побачила анонс фільму).
На мою думку автори справді мало розповіли про жителів Будинку Слово, зате весь фільм кружляє навколо цього Акімова, максимально бридотного героя.
Наявність цього фільму - краще ніж нічого, але все ж...
О, тема покритки - це пригода, це ж модно тепер.
Cпасибі за конструктивну критику
Подивилась фільм в Харкові, що додало атмосфери: кінотеатр на 5 поверсі і працює незважаючи ні на що, за цей час в місті впало кілька бомб. Перше: автори фільму творів зображуваних літераторів більше шкільної програми не читали і читати не схотіли. Атмосфери не вловили і не відтворили. Замінили все це шаблонними вигадками. Це як лікарняна рідка юшка.
Ну от і як йти після цього у кіно. Ще й після вашого коментаря, пєчалька. Тримайтеся у Харкові. Бережіться, хоч трошки 🙏❤️🖤💙💛
Я в короткому часі бачила 2 фільми: "Крашанка" та "Будинок "Слово".
"Крашанка" - комедія, під час перегляду якої ловила себе на некомфорті від плоскості фільму, жарти нормальні, але плоско.
"Будинок "Слово" - нуарчик, під час перегляду ловила себе на ефекті багатошаровості фільму. Фільм хороший, а про глибину розкриття персонажів - то ви скаржитесь, як люди, що знають значно більше. Так скаржаться люди, що досконало знають книгу і плюються на фільм, знятий за книгою. Діти в залі, навіть не знали, що Хвильовий воював за комуняк, вони просто сприймали його, як героя, і дивувались, чого в нього жінка російськомовна😉Як на мене, чудовий фільм, як ввідне слово до обговорення розстріляного відродження на уроках літератури та і взагалі для обговорення
Хвильовий захищав Мурахвянську республіку, і вона не була за "комуняк". Це ще одна похибка у фільмі. Російськомовність Уманцевої (і україномовність її доньки) теж для мене під знаком питання? Чому донька україномовна, чи справді мама була російськомовною, там усе спрощено до вульгарності.
@@ageyevavira9147 дякую за уточнення!
Переглянула фільм і вийшла із залу із сильними відчуттями. Адже мала високі очікування, бо ось я читаю про митців та письменників на сторінках книг і в мережі, а ось - вони вже рухаються. Протягом фільму хотіла знайти Куліша і Підмогильного для повної картинки. Також щодо Троянкер, то я взагалі не чула хто це, можливо, режисер хотів показати її глядачеві тому і дав їй головну роль. Ще я б хотіла побачити сварки Сосюри і його дружини КГБістки, і чому ж він весь час зраджував з Троянкер. А щодо того часу, коли Тичина "зламався", то недарма він дзвонить Бажану щоб прочитати вірш, це цікава деталь.
Звісно, прийом із збірним образом радянської влади у образі Акімова - крок зрозумілий, але хотілось би побачити як реальні письменники і які саме доносили один на одного. Хоча б на прикладі 1-2 персонажів.
Мій улюблений персонаж - Лесь Курбас. Наскільки ж він неймовірний у реальному житті. А у фільмі мені здалось що він такий собі шляхетний багатій у світі письменників. У фільмі він був більше мовчазним і тихим, коли у житті - творив театр навіть під час Голоду і війни.
За Михайля Сегмента та Йогансена окреме дякую, вони - неймовірні.
Але! Всі письменники були для мене чудовими, бо я до цього моменту читала про їхні твори і цікавилась їхнім життям. Думаю, що пересічному глядачу, який нічого не чув про наших митців буде складно зрозуміти що тут і до чого.
Дякую за відео. Успіхів.
Щоб виконати побажання шановних критиків,треба знімати серіал .
І запрошувати пані Агеєву консультанткою.
Люди які шукають глибокий сенс у фільмі не зрозуміли, що Галя символізує молоду й наївну Україну, а Акімов - це образ набираючого сили совку, що гвалтує український народ руками етнічних українців, поки українська еліта (тут жителі Слова) живе своїм безтурботним і сліпим життям.
Весь фільм це символічне розкриття слів Хвильового "геть від москви", що досі є вкрай актуальним. Історія Слова відіграє декоративну роль. Погано це, чи гарно, питання дискусійне, але дивно, що ви цього не помітили (певно були сильно зайняті порівнянням художнього фільму з документалістикою, що є вкрай дивним заняттям)
Або ж весь семволізм, який ви побачили, - надінтерпретація)
Дякую! Дуже суголосні думки! Коли поряд на фільмі плакали люди, я не дуже зрозуміла - чому? Не вистачило абсолютно розкриття персонажів, хто? Що? Чим жив? Все поверхово якось… А розказати ж, насправді, є про що і про кого.
Навіть трохи дивно, що ця алюзія не прочиталась. Якщо Акімов - вигаданий збірний образ радянської безжальної і бездарної системи, то через іншого вигаданого персонажа, Галю, теж показали збірний образ. Мені було очевидним, що це образ простого українського народу, вже не селян, але ще не богеми і не інтелігенції. І саме цей народ ґвалтує радянська система. А ось з українським мистецтвом так не вийшло, як ми бачимо далі.
Фільм надзвичайно сподобався, виходиш після перегляду в роздумах, в чомусь переконавшись, щось поставивши під сумнів, хочеш дізнатися якісь деталі, щось перевірити…як на мене, це й означає, що фільм виконав свою головну мету) зауваження, мабуть, доречні пані Віри і пана Ростислава, цікаво було почути професійну критику. Але як на мене, вони самі і відповіли на ці зауваження, що це художній фільм, який дуже обмежений хронометражем й охопити і часові рамки, й більше деталей, і більше розкрити постаті подекуди неможливо. Бо хочеться показати важливі моменти і втримати увагу масового глядача! Погодьтеся, багато українців взагалі не в курсі і половини тих імен, що були названі у фільмі і про існування такого Будинку і не факт, що всі хоч якось знають про саме розстріляне відродження, тож головна мета донести якомога ширшим масам в цікавій їм манері. На моєму сеансі було всього 5 людей і двоє (!) вийшло не додивившись до кінця, не думаю через те, що їм не сподобалося, що не показано достатньо творчого вайбу письменників так би мовити( це, на жаль, сумна реальність! Але! Такі фільмі і борються з цим, як на мене.
До речі, в школі я завжди ставила сама собі питання і не знала відповідь: ну чому ж Хвильовий застрелився?! Проглянувши фільм, будь-який школяр чи студент не запитає себе про це.
І до речі, ще є документальний фільм цього ж режисера, цікаво було б почути оцінку «Шалених авторок», але щось мені підказує, що там буде критики ще більше)
У будь-якому випадку дякую творцям фільму і дякую «Шаленим авторкам» за Ваші судження!
Ще один фільм про будинок "Слово" буде. Від режисера Віри Агеєвої...
Дякую за професійний розбір фільму, це критика професійних людей, але, але... Фільм художній, має право на якісь вільності. Я думаю, що автори фільму мали ціль визвати інтерес у широкого нагалу глядачів до письменників "розстріляного відродження" почитати їх біографії і їх твори. Мені здається, що автори фільму цієї цілі досягли!
На жаль ми мало чого знаємо взагалі про укр.культуру тих часів, ми знаходимося на стадії знайомства, і будь який фільм допомагає в цьому.
"цей фільм мав бути про митців' - хотілось би підважити цю тезу яка, впринципі, є основною в критиці.. хто сказав? нехай, навіть, називається 'будинок Слово' , цілком припускаю у художньому погляді творчої групи фільму різні погляди, нехай навіть чз очі збірного образу пропагандиста чи буфетниці... Та хоч чз погляд кота! Це кіно, панове, це зовсім про інше... Це як знову сперечатись, що екранізація чи фільм 'за мотивами' не схожий на першотвір. В цьому немає сенсу, це а) різні твори, б) різні художні мови. Між іншим, теж зауважила 'радянську' подачу на початкові але як на мене це навмисний художній хід, доволі цікавий
Доброго дня! Віра Павлівна каже "Почитайте в книзі спогадів про Валер'яна Підмогильного", це мається на увазі книга "Нащадок степу"? її ж ніде не знайти ніяк.... :(
Бібліотеки?
Я дивилася з другом. Найбільше саме сцена згвалтування я б звідти прибрала.
Фільм не має сенсу без попереднього, бодай побіжного, вивчення предмету оповіді. Інакше навряд чи зрозумієш, що (і кого) бачиш на екрані. Забагато художніх перебільшень, які можуть у незаглибленого у предмет глядача формувати викривлене сприйняття тих подій: про згвалтування уже було мовлено, про бенкети у час голодомору - теж, епізод з потаємною шпигунською кімнатою для прослуховувань - маячня повна. Двір, у якому ведуться зйомки, - це зовсім не двір "Слова", стильова невідповідність будівлі просто таки дере очі. Гадаю, не варто було "запрошувати" у сценарій сексота-графомана, нехай навіть візуально схожого на х..йла в молодості (чи то на Антона Крушельницького, чоловіка Наталі Забіли?). Навпаки, особливу увагу слід було звернути на те, що пожильці не гребували донести один на одного з примусу, шантажу чи банальної заздрості. І цю тему теж варто піднімати!
Словом, документалка того ж Томенка про те ж "Слово" - це просто шикарна річ, а от "художнє прочитання" тих подій виявилось заслабким.
Мені Акімов сприйнявся як образ, уособлення тієї системи, що руйнувала письменників. Що вона була от така безлика, бездарна, безапеляційно жорстока і бридка. Не можу сказати, що гра того актора чи сам персонаж мені зайшли, але я сприйняла його так. Варто ще сказати, що візуально фільм сильний, і операторська робота на рівні - дуже гарні кадри, на це приємно дивитись. Не дивлячись на недоліки, потрібну емоцію вони викликали, особливо коли чула розмови людей, що виходили разом зі мною з кінотеатру.
класний випуск, шкода тільки, що формат короткий. Якимчук казала, що вони консультувалися із Забужко (відколи це та експертка з розстріляного відродження, але ок), то я чогось була певна, що з Цимбал і Вірою Павлівною поготів. не знала, що там повно аж таких ляпсусів, від хронології до побуту, прикро. навіть, пам'ятаю, що так собі виправдала тост Остапа Вишні, чому він там навіть не намагається пожартувати: може, мовляв, у Смолича десь прочитали дослівний переказ і не хотіли приписувати зайвого. а он воно як.
із введенням вигаданого сексота, по-моєму, не така вже й погана ідея, бо творці явно орієнтувалися на "Опівночі в Парижі", де головний персонаж теж чужорідний елемент, наш сучасник, опиняється в салоні Гертруди Стайн. оця сцена в кафе "Пока", коли Хвильовий питає Акімова, чи ви пишете, а той каже: я принесу рукопис і т.д. - там майже ідентична була з Гемом. на актора, до речі, як на мене, дарма їдете, бо грав так, що його вуса юним школяркам являтимуться у снах так само, як батіг Троянкер школярам. тим часом як дружина Хвильового взагалі не розумію, як кастинг пройшла: істерикує, наче якась акторка провінційного театру - аби й на останньому ряду глядачі почули її без мікрофона.
правда те, як Акімова різко роблять поганцем, дуже надуто: тільки що кота свого не б'є. і про два зґвалтування справді смішно. це наче якась методичка для дівчат, чи що: отак не робіть, а так робіть - у разі чого не випрошуйтесь, а глузуйте, аби ерекція пропала. або в режисера, пардон, дуже специфічні смаки в порно, або це друге ввели суто щоби принизити Тичину, але те, що вона пере вся при параді й на підборах - втф? а кухарка ще й вагітніє, оце прямо капєц банально - добре хоч не топиться. але в мене глядачі в залі охали, ридали й аплодували, фільмові знов і знов продовжують прокат, тому цільовій аудиторії він явно зайшов. дуже невстидне кіно зрештою, хоча по-хорошому тема з отим всім, про що ви розповідаєте, варта серіалу, не розрахованого від початку на сльозогінний ефект від недоосвічених глядачів.
дякую за чудовий випуск! жалюгідне кіно
Фільм дуже сподобався, але критика резонна
Складається враження, що вся критика цього фільму будується на історичній недостовірності і неповності, а як художній твір фільм взагалі не оцінюється. Майже всі краще знають історію, ніж режисер, проте ніхто не задається питанням, чому фільм саме такий, яким він є.
Чому ніяк не обговорюється питання того, що Акімов - це персонаж Хвильового? Чому б не звернути увагу на те, що Будинок - це характерний образ для прихологічних ТРИЛЕРІВ?
До того ж звинувачувати фільм в тому, що він не серіал, це якось примітивно.
Критика - це добре, але ж вона має бути різносторонньою, щоб навчити людей думати.
Сумно 😢
Особливо жаль Остапа Вишню. Якийсь Микита Хрущов
Фільм дивилась, мені теж забракло про самих письменників, але на захист творців фільму скажу так: мені дуже сподобалась картинка і я цілий вечір після перегляду слухала ролики на ютубі про пожильців будинку «Слово» 😊
Може сценаристам забракло матеріалу для відтворення творчої атмосфери. Щодо Троянкер - згодна . Дякую !
Шановні! Безперечно, ви всі дуже розумні, розібрали все «до молекул», хоча самі в цю епоху не жили, і це теж ваші припущення, як там було і що!
Фільм хороший! Радію, що нарешті почали знімати такі фільми! Зробіть краще і потім поговоримо! У нас говорити багато хто вміє, робити нічого не хочуть!🤷♀️
А навіщо щось самому робити коли можна чужу роботу покритикувати. У нас на жаль все на цьому побудовано, якщо ти робиш то чувирло криворуке нінащо не здатне, а якщо сидиш на стільці махаєш руками, закочуєш очі то видатний експерт-критик-знавець.
"Зробіть краще" - це прямо наш улюблений аргумент 😅 Не зупиняйтесь))
Я спостерігала за залом. Люди сиділи зачаровані.
Як ви не побачили алегорій у згвалтуваннях??? Як не прочитали образи?) Дивно.... Ну, а щодо достовірностей - то у авторів є документальний фільм. Для того він і документальний. Місію свою фільм однозначно виконав.
При всій повазі, ваш розбір - це думки мешканців "башти зі слонової кістки". Бо фільм явно зроблений для тих, кто про митців "Розстріляного Відродження не знав, або знав з одного уроку в школі. Це фільм-мотивація. Не більше і не менше.
ПС я сама філолог української літератури. І усвідомлюю, що сюжет дуже пунктирний. Частину сюжету важко зрозуміти, не маючи підготовки. Але це мотивація заглибитися і дізнатися більше
Ну, так, про це ми сказали між 3 і 5 хвилиною відео)
очевидно що творці фільму не змушували себе задовго досліджувати історії героїв і самої доби, а тема дуже складна і не кожен хто називає себе режисером здатен з нею впоратись без спрощення і обивательства
Насправді Тарас Томенко в 2017 році зняв документальний фільм «Будинок слово». Ви дивились?
Аж читати боляче.. творці фільму 10 років працювали над ним + зняли ще документальний фільм про Будинок Слово
Цікавішим був би формат літературознавець+кінокритик. Так, фільм про письменників. Але це фільм, а то вже інший вид мистецтва.
💯
Фільм для мене виявився дуже спрощеною, неякісною пропагандою. Щоб точно зрозуміли, де зло, де добре
але ж Акімов не пролетар
його взагалі насправді нема
він темна сторона Хвильвого (і цього будинку)
👍👍👍 Апродую вашому аналізу! 👏👏👏
Таке собі, слабеньке, але потрібне кіно. Кіно - картинки з виставки. Немає процесу зміни характерів героїв у кіні. Одні результати, констатація факту. В сценарії та кіні не визначено хто протагоніст. Бо є, наче дві істрії героїв. Доведення до самогубства Хвильового. Він, наче, протагоніст. Аж ні. Протагоніст інший. Це перетворення у сексота молодого аматора-поета. Він теж наче герой. Але, от головного героя, який втілює тему самого кіна немає. І в кіні кедебешника головного втілює мій "дружбан" Юрець Одинокий. Тому не зрозуміло чи кіно про те, як знищували нашу культуру, доводивши до самогубства?.. Чи те як перктворювали мистців на сексотів, чим, теж їх знищували. Кіно на трієчку! Нуднувате кіно... 😂 Про взагалі!
Ой! Ви що хочете бачити сучасних Лесів Курбасів? Такі народжуються раз на століття.😊 Совок щільно в'ївся в мізки сучасників.
Філм сподобався . Критика мені видалася дещо однобокою, оскільки фільм художній. Мені сподобалися деякі режисерські знахідки: сни , алюзія на Іллєнка ( червона фарба в ріцці), а те , що кухарка вбиває, ніби натяк , що кухарка може ні тільки керувати державою) Образливо за "ніякого "Леся Курбаса .
Згодна з пані Вірою: страшенно бісить той факт, що більшість видатних постатей не розкрита і реальні події розкриті біг пес через овес (що можна було б пояснити амбітною ідеєю і недостатнім для її втілення хронометражем, нехай), аж тут бац - давайте третину фільму відведем на якусь абсолютно зайву, банальну і вигадану драму в стилі серіалів каналу Україна, аби глядач же точно-преточно зрозумів, що Акімов у нас дуже-дуже поганий. При цьому проста дівчина ще й по-німецьки чудово шпрехає. 🥴
Якщо Хвильовий їхав у село - до чого репліки "Для чого йому було їхати в село"))) Це вже навіть смішно.
фільм мені не зайшов, для мене він недопрацьований, нерозкритий, не донесли справжнього жаху тієї реальності. Але все одно я щось нове дізналась і точно піду почитаю Хвильового. Думаю, підійде для шкільної програми, середніх класів.
Нарешті я почула рецензію, суголосну моєму враженню. Я вийшла з перегляду з єдиним відчуттям - банальщина. Весь сценарій та сюжетні повороти є банальними, прораховуються та передчуваються наперед. Звісно, позитивний герой (Хвильовий) нікого не боїться, сміливо дивиться в очі, а сексот Акімов пісається, коли на нього наводять пістолет. Звісно, офіціантка та куховарка має говорити ідеальною німецькою мовою. Звісно, рятувати від голоду треба саме 5річну світловолосу дівчинку - і вона має вмерти на руках головного героя. І таких моментів безліч, з них складається фільм.
Непогана гра акторів, непогана стилістика, але все, що стосується сюжету, не витримує критики
Так от геніїв якраз сексотами і не показали. На догоду цьогоденню - є добрі й шляхетні ураїнці, а є мутант від географічного північного сусіда.
Так дивно дивитись як чоловік який не витратив і хвилини часу щоб подивитись що насправді з себе представляв будинок Слова. І скільки знаходили КІЛОМЕТРІВ дроту прослушки! Щоб сказати - ой ну то режисерський задум вони просто «сплетнічали» 🤦♀️🤦♀️ які ви після цього хто ?? Журналісти???? Совковість в голові! Цього не може бути то «казка» 🤬🤬🤬🤬
Було б класно якби ви називали імена сценаристів і акторів, навіть коли критикуєте, - це про повагу.
Оце абсолютно згодна
Це можна пояснити лише так: автори не заглиблювалися в тему.
До правила «Не читати передмов Агєєвої у серії Неканонічний канон» додалося правило «Не дивитися відео з кінокритикою Агєєвої». Нагадала мені мем про «грабіть коровани»
Тоді що ви тут робите? Мазохізм якийсь 😅
@@shaleniavtorky мазохізм - це подивитися в другий раз. Та й до Семківа у мене зауважень немає, бо він прекрасно розуміє, що у кіно як мистецтва є свої власні інструменти
Письменники були звичайними людьми, які помиляються. І цей фільм якраз був розрахований на те, аби показати цю сторону. І що це за возвеличування письменників, які кращі за звичайну кухарку? Від цього випуску настільки віє снобізмом, що аж погано стає. Якесь арійське возвеличування одних професій, серйозно.
Ну ви й занудні тут) це ж не документалка! До того ж, скільки інтересу фільм викликав у громадськості. Не погоджуюсь з вами
Може, вам чимось насолили автори фільму?)) Аж настільки розкритикували, до молекул)) Від відео чогось залишилось враження ніби свекруха сидить за столом та обговорює страви невістки: "І картопля пересолена, і салат не так нарізала, і курку треба по-іншому смажити, а грибочки я не такі люблю..." Ну, так, непросто в один фільм вкласти усі сюжетні лінії, враховуючи яка концентрація цікавих та талановитих особистостей була на один будинок. Це не ж і не документалка, людоньки. Можливо, фільм неідеальний, можливо, не розкрив характери усіх постатей і т.д., але у нашому кінотеатрі після перегляду лунали оплески. І це в залі навіть не були присутні автори. Я вперше була присутня на фільмі, якому аплодують після перегляду. Виходила зі сльозами на очах. І у натовпі зустрічала такі ж самі заплакані очі. І сльози були точно не за кухаркою. Цей фільм є важливим для нашого суспільства. Для суспільства, серед якого купа людей навіть поняття не мали, що таке будинок "Слово" та не знали його трагічну історію. А тепер читають біографії, вивчають, розбираються, цікавляться... На відміну від ведучих, не хочу прискіпливо зосереджуватися на недоліках. Я хочу щиро подякувати авторам фільму за те, що наважилися зробити цей гарний, непростий та такий важливий проєкт. Нехай росте, вдосконалюється та розквітає гарне українське кіно. А ми будемо його підтримувати
Ніхто ж не проти того, щоб розквітало українське кіно)
Крім того, на п'ятій хвилині Ростислав чітко попередив, що як вам фільм дуже сподобався, то там слід було наше відео зупинити)))
Я фільм не дивився але слухав уже декілька оглядів і після них прийняв рішення не йти на нього
То це через вас нас зіинувачують у підриві прокату 😮😂
Подивилась рекламу фільму і не захотіла би дивитись всю стрічку. Тизер видався мені дуже ефектним, американським, показовим. Хотілось би нерва, а не тільки гарної картинки. Це не порівняти із фільмом Заборонений про В. Стуса.