Під горами хата стояла, В хатині віконце було. А з того віконця дівчатко, | А з того віконця дівчатко | Дивилось за наше село. | (2) Я бігав до школи полями, Ягнята зажурені пас. А з того віконця дівчатко, А з того віконця дівчатко Сміялось до мене щораз. Я гірко, як мамині сльози, Збирав колоски на стерні. А з того віконця дівчатко, А з того віконця дівчатко Рукою махало мені. Шукав я світами розради На серце тривожне й сумне. А з того віконця дівчатко, А з того віконця дівчатко Додому гукало мене. Нема вже тієї хатини, І я в сивині, як у сні. А з того віконця дівчатко, | А з того віконця дівчатко | Засвічує сонце мені. | (2)
Під горами хата стояла,
В хатині віконце було.
А з того віконця дівчатко, |
А з того віконця дівчатко |
Дивилось за наше село. | (2)
Я бігав до школи полями,
Ягнята зажурені пас.
А з того віконця дівчатко,
А з того віконця дівчатко
Сміялось до мене щораз.
Я гірко, як мамині сльози,
Збирав колоски на стерні.
А з того віконця дівчатко,
А з того віконця дівчатко
Рукою махало мені.
Шукав я світами розради
На серце тривожне й сумне.
А з того віконця дівчатко,
А з того віконця дівчатко
Додому гукало мене.
Нема вже тієї хатини,
І я в сивині, як у сні.
А з того віконця дівчатко, |
А з того віконця дівчатко |
Засвічує сонце мені. | (2)