В минулому відео був представлений шматочок моїх бесід із триюрідним дідом по материнській лінії, Федюковим Юрієм Олександровичем (мир праху його: душа Юрія відійшла у засвіти 31 жовтня цього року, за три місяці до його дев'яностоліття, та пішов він не власною смертю: його збила автівка). Шкода, що через війну, що тільки розгорялася в той час, я так і не встиг поспілкуватись із ним глибше в 15-му / 16-му роках. Та це ініціювало ланцюжок подій, ймовірно послугувавши поштовхом до того, аби пан Юрій, Царство йому Небесне, за кілька років потому випустив книгу мемуарів, де описав свої спогади та спогади своїх предків, формуючи таку собі генеалогічну викладку моєї донської гілки.
Книга лишилася доступною хіба вузькому колу (якщо коло з майже сотні живих родичів, яким могла би стати в нагоді ця викладка, можна вважати вузьким). Та я, усвідомлюючи тяглість до публічності багатьох нащадків роду Абросімових, серед яких є і я, і Юрій Олександрович, вирішив зробити цю інформацію доступною більш широкому колу. Тим паче, усвідомлюючи, що тема історії Дону ніколи не втрачала актуальності, й тому часто підпадала під маніпуляції.
Книгу дослівно перекладено мною й озвучено українською мовою в пам’ять про Федюкова, най буде йому пухом земля, що відправився у засвіти рівно 40 днів тому, у переддень Самайну, й Вечору Усіх Святих Душ. Ця озвучка має дати поштовх до пошуку істини й заповнення прогалин, які виникли через викривлення в російській історіографії історії Дону, хоча ще Йоган Християн Енгель у своїх працях двохсотп’ятдесятилітньої давності прямо писав про саме українське походження Донського козацтва й тамтешніх козаків. І якщо про Кубань, що заселена нащадками Запорожців, написано й сказано українською немало, то про Дон - майже нічого немає. І це варто виправляти.
Ці спогади також можуть бути використаними для генеалогічних, етнографічних та антропологічних вишукувань з історії цієї гілки мого роду. Вони мають стати в нагоді не тільки для родичів загадуваних у розмові людей, але й для тих, хто цікавиться живою історією Війська Донського та Малинового Клину, етнографією, антропологією, дослідженнями власних родоводів, а також прізвищами Кисляків, Абросимів, Архипів. Нижче я буду поступово наповнювати опис під цим відео різноманітними українськомовними джерелами з цього питання.
Це відео - лишень перша частина, перша половина книги "Хто ми?" Юрія Олександровича Федюкова, що була надрукована у 2019 році. Сподіваюсь, руки мої дійдуть і до другої частини (дарма, що більшість матеріалів із неї описують житіє не моїх нащадків).
[00:00:00] - Канал з дослідження локальної історії, геральдики та генеалогії "Гербова Голота" представляє:
[00:00:32] - Вступне слово від Влада Кайоли
[00:01:23] - "Ой, то не вечір, то не вечір" (донська козацька народна пісня "Сон Степана Разіна" в перекладі Володимира Книра)
[00:04:26] - Федюков Ю.О.: звернення до читача (слухача)
[00:06:55] - Про станицю Манич
[00:11:55] - Абросімови
[00:12:55] - 6 коліно: Абросимів Іван Прокопович
[00:14:44] - 5 коліно: Петро Іванович Абросимов
[00:20:04] - 5 коліно: Євдокія Дмитрівна Архипіва, Дмитро Іванович Архипов, Пенка Архіпова
[00:30:47] - Федюкова Євдокия Дмитрівна Абросимова
[00:41:34] - Мамині брати і сестри: Абросиміва Олександра Петрівна Міхіна-Шкрільова
[00:42:35] - Абросімов Іван Петрович "Старший" ("Большой")
[00:46:22] - Василь Петрович Абросимів
[00:48:34] - Іван Петрович "Маленький" (молодший) Абросимов
[00:54:57] - 4 коліно: Абросімова Клавдія Петрівна Кислякова
[00:56:42] - Абросиміва Марія "Мура" Петрівна Шаповалова
[00:57:53] - "Сколихнувся, захвилювався православний Тихий Дон" (гімн Донських козацьких військ що воювали проти срср в перекладі В.В.Кайоли)
Посилання на мої інші проєкти можна віднайти тут: linktr.ee/kayolaart