วีดีโอ

Чудовий аналіз!Щиро дякую за працю.

так глибоко прочитано...

Чотири хвилини ніби ковток свіжого повітря

❤❤❤❤❤

Дякую за патріотизм!

Дякую❤

Дякую❤

Дякую❤

Дякую❤

Це дуже моторошний вірш, дуже шкода жерт голокосту

Брєд

Круто!❤

А хто перекладач?

Дурня якась😮

Неймовірно цікаво! На одному подиху прослухали! Вдячні безмежно! Хочемо ще!😊

Молодец, хорошо читает. И на украинской мове этот стих прекрасен! Но все же завидую тем кто знает французкий и может прочитать стихи Рембо на родном языке

Щойно прочитав "Каміння під косою". Враження найкраще. Цей твір потрібно вчити в школі

Ви гарно читаєте, але вірш геть тупий, без змісту і геть не вчиться

Дякую за Ольгу Мак. Буду шукати, купувати і ознайомлюватися з творчість цієї видатної письменниці.

дякую за чудове декламування

Щиро Вас підтримую, пане Вадиме!

Монотонно, немає динаміки та логічних наголосів

Дякую за вірші,які я почула вперше.За прекрасне читання.

Дуже цікавий матеріал! Але чому перестали записувати відео?..

Під мостом Мірабо струмує Сена Так і любов Біжить у тебе в мене Журба і втіха крутнява шалена Хай б'є годинник ніч настає Минають дні а я ще є Рука в руці постіймо очі в очі Під мостом рук Вода тече хлюпоче Од вічних поглядів спочити хоче Хай б'є годинник ніч настає Минають дні а я ще є Любов сплива як та вода бігуча Любов сплива Життя хода тягуча Надія ж невгамовано жагуча Хай б'є годинник ніч настає Минають дні а я ще є Минають дні години і хвилини Мине любов І знову не прилине Під мостом Мірабо хай Сена плине Хай б'є годинник ніч настає Минають дні а я ще є

Великий українець

Не помнится, чтобы российский когда-то был государственным в Украине... Зачем, какой-то другой... *Человек должен владеть языком, а не язык им*

Вообще, Русь - территория Украины. Но это ж, в прошлом. Следующий вопрос: зачем Кремль и его рузге, столь отчаянно борятся за право зваться "русскими", или славянами - в то время, как и украинские СМИ называют их "русскими", не ясно зачем...

Гімн людині. Дякую!

Круто

Чорне молоко світання ми п'ємо його надвечір ми п'ємо його опівдні і зранку ми п'ємо його вночі ми п'ємо і п'ємо ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито він пише це й з хати виходить і зорі блищать і свистить він на псів свистить на євреїв своїх і велить копати могилу в землі і грати до танцю наказує нам Чорне молоко світання тебе ми п'ємо вночі ми п'ємо тебе зранку й опівдні ми п'ємо тебе надвечір ми п'ємо і п'ємо Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито твоя попеляста коса Суламіф ми копаєм могилу в повітрі де буде лежати не тісно Він гукає глибше рийте землю ви перші ви другі співайте і грайте він хапається заліза в кобурі він хитається очі в нього блакитні глибше лопатами рийте ви перші ви другі грайте далі до танцю

Дуже люблю, як читає Вадим Василенко! Покорив виконанням вірша "Міст Мірабо".

Я - фанат Вашого читання

Це моя улюблена поезія улюбленого автора. У Вашому виконанні прозвучала Божественно! Дякую!❤

хуйня а не вірш

Спокійна музика з віршом завжди легко вчити👍👍👍

Вірш «Альбатрос» читати Буває, моряки піймають альбатроса, Як заманеться їм розваги та забав. І дивиться на них король блакиті скоса - Він їхній корабель здалека проводжав. Ходити по дошках природа не навчила - Він присоромлений, хода його смішна. Волочаться за ним великі білі крила, Як весла по боках розбитого човна. Незграба немічний ступає клишоного; Прекрасний в небесах, а тут - як інвалід!.. Той - люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього, Каліку вдаючи, іде за птахом вслід! Поет, як альбатрос - володар гроз і грому, Глузує з блискавиць, жадає висоти, Та, вигнаний з небес, на падолі земному Крилатий велетень не має змоги йти. Переклад Дмитра Павличка Джерело: dovidka.biz.ua/albatros-chytaty-skachaty-sharl-bodler

Почула вас сьогодні.Цей вірш дуже відповідає сьогоденню. ДЯКУЮ!

Усе тут чудово: і філософія слів, і ваш заворожуючий голос. Заслухалася...Дякую)

так что означает чёрное молоко?

Мати .... на Вы ... ушедшая цивилизация ----- я плАчу

0:13 - Початок

За течією Рік байдужим плином гнаний, Я не залежав більш од гурту моряків: Зробили з них мішень крикливі Індіани, Прибивши цвяхами до барвних стояків. На вантажі свої я не звертав уваги,- Чи хліб фламандський віз, чи з Англії сукно, I, ледь урвався крик матроської ватаги, Я вирушив туди, куди хотів давно. Скажено хлюпали припливи океанські, А я, колись глухий, як мозок дітвори, Все за водою плив! I заколот гігантський Зняли Півострови, простори і вітри. Моє пробудження благословили шквали. Мов корок, танцював я на морських валах, Що їх візничими утоплених прозвали, I десять діб вогнів не бачив по ночах. В сосновий корпус мій текла вода зелена,- Солодка, як малим кисличний сік, вона, Відкинувши убік і якір, і демено, Блювоту вимила та плями від вина. В настої зорянім, в Морській Поемі милій Я плавав і ковтав зелену синь тоді, Як мрець замислений вигулькує з-під хвилі, Неначе тьмяний знак занурення в воді; Там, раптом синяві підфарбувавши вири, Повільні ритми й шал у днину осяйну, П'янкіші од вина, потужніші за ліри, Витворюють гірку любовну рябизну! Я блискавицями роздерте небо знаю, Прибої, течії, смеркання голубі, Світанки, збуджені, мов голубині зграї, I те, що може лиш примаритись тобі. Я сонце споглядав у пострахах містичних, Що зблисло згустками фіалкових промінь; Буруни злі, немов актори драм античних, Віконничний свій дрож котили в далечінь. Я снив і бачив сніг серед ночей зелених, Цілунок на очах морів, і гладь ясну, I соків круговерть, хмільних і незбагненних, Співочих фосфорів пробудження від сну! Розлючені вали в звіриній істерії, Що брали штурмом риф, уповні бачив я, Не знаючи, що блиск од сяйних ніг Марії Утихомирює захекані моря. На берегах Флорид мені траплялось зріти Квітки, подібні до пантерячих зіниць! Мов сяйні віжки, сніп веселок розмаїтий До лазурових стад стремів на повну міць! Я бачив, як шумлять драговини та верші, Де в комишах гниє морський Левіафан! Як падають у штиль гігантські хвилі перші, Як даль врізається в бездонний океан! Льодовики, сонця, і небеса, й заграви! Гидотні обмілі серед рудих заток, Куди обліплені комахами удави Падуть у смороді з покручених гілок! Хотів би показать я гомінкій малечі Співочих риб, дорад, що блискотять між хвиль. - I піна вквітчана мої гойдала втечі, I вітер додавав мені не раз зусиль. А море - мученик у безбережнім світі - Мене підносило на схлипах злих своїх, Воно несло мені свої тінисті квіти, А я, мов дівчина навколішках, затих... I, взявшись на своїх бортах птахів гойдати, Їх чвари та послід, я, майже острівець, Ледь задкував, коли в мої тонкі канати, Шукаючи нічліг, чіплявся пухлий мрець! Під гривою заток я - корабель пропащий,- Закинутий у вись етерну без птахів, Звідкіль ні монітор, ні парусник найкращий Не вирвуть остова, що від води сп'янів; Я, що в бузковій млі повільно так пролазив, Довбаючи, як мур, червоний небокрай, Де видно - о нектар солодких віршомазів! - Небесні сопляки та сонячний лишай; Я, весь плямований вогнистою дугою, Що мчав і гнав ескорт із коників морських (Ультрамаринове склепіння наді мною Валилось, плавлячись у вирвах вогняних), Я, жахом пройнятий, бо округ потойбічний Тремтів од ревища Мальштремів та Биків, Ясних застиглостей вивідувач одвічний,- Я за Європою прадавньою тужив! Архіпелаги зір та острови незнані Я зрів, де небеса відкриті для плавців: - В такі-от ночі ти дрімаєш у вигнанні, О зграє злотних птиць, Снаго прийдешніх днів? Доволі плакав я! Жорстокі всі світання, Гіркі усі сонця й пекельний молодик: Заціпило мені від лютого кохання. Нехай тріщить мій кіль! Поринути в потік! За європейською сумуючи водою, Холодну та брудну калюжу бачу я, Де вутлий корабель, як мотиля весною, Пускає в присмерку засмучене хлоп'я. І я, купаючись у ваших млостях, хвилі, Не можу більше йти в кільватері купців, Під оком злих мостів я пропливать не в силі, Ані збивать пиху з вогнів і прапорів.

Що за дич?) як це зрозуміти🙁

Гарно підібрана музика!

Боже, як мені подобається цей вірш. Скільки в ньому емоцій, болю, страждання, приреченості і неминучості. Ще як в школі прочитала його вперше одразу закохалася в нього

0:13

Дякую за 12 балів!🤝👍

0:13

00:24