Понад Хустом ворон кряче

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 5 ก.พ. 2025
  • Події, оспівані в цій пісні, мали місце в травні 1939 року, коли збройне формування Карпатської України - самооборона "Карпатська Січ" вела відчайдушні, але безнадійні бої проти регулярних угорських військ і польських диверсантів.
    Карпатська Україна починалася 8 жовтня 1938 року як автономне утворення в складі Чехо-Словаччини. В лютому 1939 року були проведені вибори до органу самоуправління автономії (Сойму), після чого вже через місяць, 15 березня 1939 року, Сойм проголосив повну державну самостійність Карпатської України і прийняв її конституцію.
    Голова уряду Карпатської України, Августин Волошин звернувся по протекторат до гітлерівської Німеччини, однак Гітлер санкціонував окупацію новопроголошеної держави угорськими військами.
    Фактично війна проти Угорщини Карпатська Україна вела з дня проголошення незалежності. "Карпатська Січ", до створення якої була причетна ОУН, протягом майже двох з половиною місяців вела бої - спочатку проти чехословацьких військ, які хотіли роззброїти, а потім проти угорських підрозділів. Однак уже 16 березня була захоплена столиця Карпатської України - Хуст, А вже через два дні майже вся територія новопосталого українського державного утворення опинилася в руках угорців. Полонених бійців "Карпатської Січі" угорці передали польській прикордонній службі і невдовзі вони були розстріляні. Кількість страчених точно не встановлена - за різними підрахунками, їх було від 500 до 600, Якась частина "Карпатської Січі" продовжувала спротив у гірських районах до кінця травня 1939 року.
    Автор пісні не встановлений. Існує кілька варіантів тексту пісні - щонайменше три, при одній і тій же самій мелодії. Що цікаво - пісня ця виконувалася навіть у радянські часи, хоча й не надто широко - занадто міцною була пам'ять закарпатців про ті події. Щоправда, без куплету «Не плач, мамко, син не встане, Україна ще постане» - бо за це можна було нажити неприємності від "компетентних органів".
    Ци чули с-те, милі браття, | (2)
    Як боролось Закарпаття? | (2)
    Сорок тисяч воювало,
    Кров невинну проливало
    За зелену Верховину,
    За Карпатську Україну
    Тече річка, тече сміло,
    Несе вона біле тіло.
    Несе вона дітям тата,
    Жінці - мужа, сестрі - брата.
    Діти, - "Тату!" - злементіли,
    Та й до річки полетіли.
    Понад Хустом ворон кряче,
    А в хатині мати плаче
    Не плач, мамко, та й не тужи,
    Син ранений, та й не дуже
    Голівонька на четверо,
    А серденько на шестеро
    Білі пальці на кавальці,
    Білі ручки на обручки
    Найми, мамко, столярика,
    Найпершого малярика
    Най ми хату ізбудують,
    Та й на чорно помалюють
    Ой без дверей, без віконець,
    Бо моєму життю конець
    Не плач, мамко, син не встане,
    Україна ще постане

ความคิดเห็น • 9