Про "радість" від того, що поставили діагноз - можу сказати про свій досвід. Я зраділа, коли почула це і причина радості в тому, що тепер ти ніби бачиш вихід з цього тунелю, з якого все життя намагаєшся вибратися, але руки опускаються. Коли є діагноз, тоді є і план лікування, тоді є і надія, що хтось допоможе знайти підхід до себе. Мені 28)
Дуже цікаво було послухати) Дійсно завдяки цій "моді" я почала підознювати у себе його (звалювала деякі прояви на депресію) але зрештою його підтвердили) І це насправді принесло полегшення, бо з видимим ворогом боротися легше)
Коли я почала досліджувати тему СДУ, СДУ(Г), РДУ(Г) то багато фрагментів мого особистого досвіду підсвітились зовсім іншим чином. Це дало змогу перейти від самозвинувачень до пошуку шляхів навчитись жити з цими проявами та турбуватись про власне розвантаження, комфорт ат безпеку.
а ось мені після початку цього подкасту трохи важко знову наважитись піти до лікаря на діагностику (хоча вже майже фінішна пряма була), бо а раптом подумають, що це дань "моді" і т д. хоча з іншого боку, якби зараз з усіх сторін не кричали про той рдуг, то може я і далі просто думала, що я лінива, дьоргана, забудькувата просто так, а не тому що є певні проблеми..
@@mengeleva це дійсно страшно, коли несерйозно ставляться до того, що бентежить і болить. Я сподіваюсь, ви знайдете лікаря, який поставиться до ваших спостережень професійно - з усією серйозністю та повагою.
@@mengelevaу мене саме так і сталось. Лікарка психіатр просто плюнула мені в душу на прийомі. І тепер я взагалі не знаю, як мені бути. Не можу нормально функцірнувати, але і відкритись комусь теж більш не хочу. Довелось просто відгородитись від людей, звести до мінімуму спілкування, покинути роботу. Але ще трошки такого життя,- і знов привіт депресії.
@@ГалинаМатвійчук-я5и Дуже прикро, що вам трапився такий «лікар». Проте чи варто розмазувати негативний досвід на усіх лікарів? Щиро вам бажаю знайти компетентного та професійного спеціаліста. Вони є. Я теж не з першого разу знайшла, але вже коли знайшла - життя змінилося.
Інформація, яка тут подана, є в багатьох місцях некоректною. Будьте уважні і не довіряйте всьому, шо тут почули. Це більше схоже на особисті роздуми про рдуг якоїсь людини, ніж наукове пояснення.
Дякую вам! Мені 29, і я звернулась до лікаря вже поза межами України, бо все життя відчувала себе не такою як усі і оточуючі мені це активно транслювали також 😬 Потрапила до сімейного лікаря з проханням про антидепресанти, які я отримала, щоб полегшити свій стан, бо думала, що маю депресію. Я вже майже 2 роки ходила від одного медичного закладу до іншого для професійної допомоги, і попередньо мені ставили кПТСР і місяць тому я почала інтейк. кПТСР поки нікуди не дівся, але підтвердився РДУГ, котрий ще треба уважніше продіагностувати, але я відчула полегшення та зраділа діагнозу, коли розбирала з лікарем свої симптоми та скарги, і більше зрозуміла проблеми, котрі тягнуться все моє життя. І тепер в мене є надія, як полегшити свій стан. Дякую ще раз за гарний та інформаційний підкаст! Повністю погоджуюся з Христиною, що пацієнтам треба бути обізнаними і не перекладати відповідальність на діагнози ♥️
А мене бісило що всі так багато говорять про рдуг а коли ближче вивчаєш - то виявляється ці всі штуки з якими я все життя живу і дратувало бо типу всі ж стикаються з цими штуками . Але одна дівчина з рдуг яку я натрапила показувала реальні ситуації і її емоції з рдуг. І от тоді я задумалась бо пригадала всі свої ці ситуації , попитала у друзів - і виявилось що в них не так . Думаю шукати спеца який діагностує , бо підозрюю тип з дефіцитом уваги без гіперактивності . Бо фраза, що я літаю в 'хмарах ще з садочку зі мною . Але якщо мені щось подобалось от як малювання я могла сидіти по 5 годин на місці і не відволікаючись малювати . неможливість фокусуватись якщо усюди є купа подразників , і якщо я не створю собі кіно серіал музику підкаст - не можу робити роботу . І кожні хвилин 20 маю встати щось інше поробити . Неможливо зрозуміти як люди встигають по часу , з часом взагалі немає контакту - друзі думають що я морожусь а по відчуттям я їх не бачила пару днів а не пару місяців. Не можливість зібратись і щось вирішити . Неможливість тримати все докупи всі справи встигати - якщо немає строгого графіку . Неможливість займатись одною справою довгий час - щось сподобалось , я погружаюсь глибоко в тему на тиждень чи на кілька місяців а потім раз і ніби відрубає . Все інтерес пройшов і сфокусуватися на темі взагалі не ожливо .😒
Чому не має об'єктивних - заборонені речовини, котрі діють на дофамінови рецептори у рдужників будуть мати абсолютно не таку дію, як у людей котрі не мають таких фізіологічних проблем. 😅
Мені дуже не подобається шо багато хто каже "РДУГ - це зараз популярно". Я б сказала шо це не про популярно - це те шо ми розгрібаємо з совка. РДУГ в Америці офіційно підтримується ліками з 80х років. В нас тільки починають досліджувати. Кажучі "це популярно" відчуваю обезцінення .
Те саме говорили/говорять і про депресію чи загалом про психотерапію🤷🏼♀️Ті люди , які не переживали дійсно психологічних проблем, і які звикли все знецінювати , так і будуть знецінювати все, що їм дико чи не зрозуміло.
У мене діагностували рдуг з депресією та тривожністю проте родина говорить що це нормально і що тест може помилятися і в мене просто багато часу Неможу перестати думати та обрати кому довіряти
в Україні не доб'єшся цього діагнозу дорослій людині. Нещодавно ходила до психіатра в найдорожчій клініці Житомира, і вона мене й слухати не хотіла. Я знаю, як агресивно лікарі реагують, коли пацієнт сам висловлює припущення щодо діагнозу. Але зовсім не завжди пацієнт є неправим. Мені кілька разів не вірили лікарі, що у мене є перелом до того, як рентген підтверджував. Агов! Лікарі сміялись з мене, тому що я не плакала, коли казала, що моя рука зламана і сильно болить🤦 Тому я заздалегідь боялась розмови з психіатром, де довести свою правоту значно важче. І не дарма боялась. Як завжди люблять психіатри, лікарка дала мені тест на депресію (депресія за тим дебільним тестом у мене завжди є, хоча на разі її нема. Я знаю, ЩО таке справжня депресія.) Поставила діагноз, який, як я потім про нього почитала, підходить мені на ~10% 🤦-тобто НЕ підходить! Виписала антидепресант, у якого побочка смерть (!) ледь не в кожному абзаці, навіть при змішуванні його з грейпфрутовим соком😱, на приклад. І з жорстким синдромом відміни, і зі ЗНАЧНИМ ростом ризику суїцида в перші тижні прийому.... Я спочатку почувалась так, ніби мені нагидили в душу, адже я відкрилась чужій людині. Шкодувала, що моя самооцінка не дала мені сперечатись з нею ще на прийомі (за який я заплатила 600грн/30хв, а по факту 15хв) Потім я вирішила купити ті ліки, а їх всього кілька пластинок в наявності на всю Україну🤷 Я не знаю, як мені жити далі. Я не вивожу. Але не маю жодного права жалітись, бо мої проблеми мізерні в порівнянні з проблемами інших людей під час війни. Всі мої скарги звучать жалюгідно для мене самої ж. Але все так усугубилось за останні 2 роки, що я змушена була звести спілкування з людьми до мінімума і замкнутись. Я хочу це виправити. Але в моєму випадку психотерапія вже не допоможе, бо мені хочеться дати в рило, коли я чую поради на кшталт "просто вчасно лягай спати, краще організовуй свій час, наведи будильник і т.д....🤦) Теоретично я знаю, що і як треба робити. Проблема в тому, що я НЕ МОЖУ цього робити. І це реально вже не дає мені жити.
Куди можна звернутись для професійної психіатричної діагностики? Щоб лікар, як мінімум, не розмовляв зверхньо, з призирством, як із тупою і хворенькою на те, що він сам вигадав, людинкою ? Щоб лікар був в курсі останніх досліджень, а не як в моєму випадку, остання прочитана нею книга була видана в радянському союзі🤦
@@ГалинаМатвійчук-я5и у фейсбуці є група «життя з рдуг», там купа цікавих матеріалів і до того ж в прикріплених постах є список рекомендуємих психіатрів по всіх регіонах України ( якщо саме це цікавить) Бажаю знайти свого фахівця ❤
@@ГалинаМатвійчук-я5и Я не знаю відповіді на ваші питання, але прочитавши вашу історію і побачивши що немає коментарів тут, вирішив хоча б це написати, щоб ви не відчували себе самотньою і покинутою в інтернеті 🤗
Розумію Вас!!! Я все ще не наважилася на зустріч із психіатром. Психотерапевт направила саме до психіатра. Мій рідний чоловік і моя мама стверджують, що мої проблеми надумані і досить шукати відмазок, пора просто влаштуватися на нормальну роботу... 😢 Вони ніколи не зрозуміють глибину депресії, яку я відчуваю, коли мене виганяють з роботи через марні намагання штрафами й вичитуваннями змусити мене приходити в офіс вчасно і вчасно завершувати робочий день😢😢😢 Я вже змінила понад 10 робочих місць, всюди виганяли за те, що або не можу запам'ятати великий обсяг інформації, або спізнення, або скиглення/імпульсивність, яка псує мікроклімат в колективі 😢😢😢
@@ГалинаМатвійчук-я5и, заглянула ще раз із цікавості, хто лайкнув мій коментар і раптом побачила знайоме ім'я та прізвище!!! Я зовсім нещодавно почала розуміти, що зі мною "не так", але вже зрозуміла, що ми вигребемо, виживемо і переможемо через вроджену допитливість, креативність і АДАПТИВНІСТЬ! Обіймаю
Вибачте, але ви стверджуєте що якщо людина відкладає навчання і не відкладає хобі, то це точно рдуг. І як з цим можна погодитись? Рдуг це якраз "зацикленість" і "невідкладання" справ, які допомагають отримати дофамін. І коли лблина уникає нецікавого, але добре концентрується на цікавому їй виді діяльності, це якраз і є симптом рдуг. Тільки хотіла підписатися на ваш канал, але передумала.
Вибачте, можете переформулювати свій висновок? Бо я не второпаю, де ж тут суперечність. Якщо для людини на певному етапі навчання потрапляє в гіперфокус хобі, то це також РДУГ. Але зазвичай людина зі РДУГ просто не може себе змусити прочитати параграф підручника. При тому ту само тему залюбки розбере, мандруючи нетрями тіктоку або вікіпедії, бо це цікавий квест, а не чорнобілі рядки 8 сторінок нудного параграфа, написаного нейротиповим автором для нейротипових учнів.
Меня бесит у всех них, что они используют английские слова! ? У них маленький словарный запас? Или ума своего нет, поэтому используют чужие пеплики, эмоции и аббревиатуру, слова.... 😮
Существуют слова, у которых нет альтернативы в украинском потому что термины новые. Если вы их не понимаете, то еще вопрос, у кого здесь проблемы с образованностью...
Про "радість" від того, що поставили діагноз - можу сказати про свій досвід. Я зраділа, коли почула це і причина радості в тому, що тепер ти ніби бачиш вихід з цього тунелю, з якого все життя намагаєшся вибратися, але руки опускаються. Коли є діагноз, тоді є і план лікування, тоді є і надія, що хтось допоможе знайти підхід до себе. Мені 28)
Дуже цікаво було послухати) Дійсно завдяки цій "моді" я почала підознювати у себе його (звалювала деякі прояви на депресію) але зрештою його підтвердили) І це насправді принесло полегшення, бо з видимим ворогом боротися легше)
Коли я почала досліджувати тему СДУ, СДУ(Г), РДУ(Г) то багато фрагментів мого особистого досвіду підсвітились зовсім іншим чином. Це дало змогу перейти від самозвинувачень до пошуку шляхів навчитись жити з цими проявами та турбуватись про власне розвантаження, комфорт ат безпеку.
а ось мені після початку цього подкасту трохи важко знову наважитись піти до лікаря на діагностику (хоча вже майже фінішна пряма була), бо а раптом подумають, що це дань "моді" і т д. хоча з іншого боку, якби зараз з усіх сторін не кричали про той рдуг, то може я і далі просто думала, що я лінива, дьоргана, забудькувата просто так, а не тому що є певні проблеми..
@@mengeleva це дійсно страшно, коли несерйозно ставляться до того, що бентежить і болить. Я сподіваюсь, ви знайдете лікаря, який поставиться до ваших спостережень професійно - з усією серйозністю та повагою.
@@mengelevaу мене саме так і сталось. Лікарка психіатр просто плюнула мені в душу на прийомі. І тепер я взагалі не знаю, як мені бути. Не можу нормально функцірнувати, але і відкритись комусь теж більш не хочу.
Довелось просто відгородитись від людей, звести до мінімуму спілкування, покинути роботу.
Але ще трошки такого життя,- і знов привіт депресії.
@@ГалинаМатвійчук-я5и Дуже прикро, що вам трапився такий «лікар». Проте чи варто розмазувати негативний досвід на усіх лікарів? Щиро вам бажаю знайти компетентного та професійного спеціаліста. Вони є. Я теж не з першого разу знайшла, але вже коли знайшла - життя змінилося.
Вельми вдячний за файний та цікавий контент українською! Обожнюю вас)
дякую, що ви з нами!
Це найкраще відео про рдуг на просторах україномовного ютубу! 🎉 Дякую 🙏
Інформація, яка тут подана, є в багатьох місцях некоректною. Будьте уважні і не довіряйте всьому, шо тут почули. Це більше схоже на особисті роздуми про рдуг якоїсь людини, ніж наукове пояснення.
Такі приємні голоси. Дякую за важливу тему й якісний її розгляд.
Дякую! Дуже цікаво було послухати, що то є, цей «модний» діагноз.
Раді бути корисними!
Дякую вам!
Мені 29, і я звернулась до лікаря вже поза межами України, бо все життя відчувала себе не такою як усі і оточуючі мені це активно транслювали також 😬
Потрапила до сімейного лікаря з проханням про антидепресанти, які я отримала, щоб полегшити свій стан, бо думала, що маю депресію.
Я вже майже 2 роки ходила від одного медичного закладу до іншого для професійної допомоги, і попередньо мені ставили кПТСР і місяць тому я почала інтейк. кПТСР поки нікуди не дівся, але підтвердився РДУГ, котрий ще треба уважніше продіагностувати, але я відчула полегшення та зраділа діагнозу, коли розбирала з лікарем свої симптоми та скарги, і більше зрозуміла проблеми, котрі тягнуться все моє життя. І тепер в мене є надія, як полегшити свій стан.
Дякую ще раз за гарний та інформаційний підкаст! Повністю погоджуюся з Христиною, що пацієнтам треба бути обізнаними і не перекладати відповідальність на діагнози ♥️
А мене бісило що всі так багато говорять про рдуг а коли ближче вивчаєш - то виявляється ці всі штуки з якими я все життя живу і дратувало бо типу всі ж стикаються з цими штуками . Але одна дівчина з рдуг яку я натрапила показувала реальні ситуації і її емоції з рдуг. І от тоді я задумалась бо пригадала всі свої ці ситуації , попитала у друзів - і виявилось що в них не так .
Думаю шукати спеца який діагностує , бо підозрюю тип з дефіцитом уваги без гіперактивності . Бо фраза, що я літаю в 'хмарах ще з садочку зі мною . Але якщо мені щось подобалось от як малювання я могла сидіти по 5 годин на місці і не відволікаючись малювати . неможливість фокусуватись якщо усюди є купа подразників , і якщо я не створю собі кіно серіал музику підкаст - не можу робити роботу . І кожні хвилин 20 маю встати щось інше поробити . Неможливо зрозуміти як люди встигають по часу , з часом взагалі немає контакту - друзі думають що я морожусь а по відчуттям я їх не бачила пару днів а не пару місяців.
Не можливість зібратись і щось вирішити . Неможливість тримати все докупи всі справи встигати - якщо немає строгого графіку . Неможливість займатись одною справою довгий час - щось сподобалось , я погружаюсь глибоко в тему на тиждень чи на кілька місяців а потім раз і ніби відрубає . Все інтерес пройшов і сфокусуватися на темі взагалі не ожливо .😒
Пізнавати себе заняття, яке затягує мене все більше. Іноді ловлю себе на станах, які ви описуєте.
Сашо, а підкажіть будь ласка, Христина казала про безкоштовний курс з ADHD від ECNP, чи він ще доступний? Не виходить його знайти🥺
www.ecnp.eu/research-innovation/ecnp-courses/modernised-concept-adhd
Важливо: вказаний дедлайн - для живої частини навчання, а на онлайн можна зареєструватись і зараз, пропущені модулі є у записі.
Чому не має об'єктивних - заборонені речовини, котрі діють на дофамінови рецептори у рдужників будуть мати абсолютно не таку дію, як у людей котрі не мають таких фізіологічних проблем. 😅
Можна попросити у вас посилання на курс про рдуг, будь ласка? 🙏
Мені дуже не подобається шо багато хто каже "РДУГ - це зараз популярно". Я б сказала шо це не про популярно - це те шо ми розгрібаємо з совка. РДУГ в Америці офіційно підтримується ліками з 80х років. В нас тільки починають досліджувати.
Кажучі "це популярно" відчуваю обезцінення .
Те саме говорили/говорять і про депресію чи загалом про психотерапію🤷🏼♀️Ті люди , які не переживали дійсно психологічних проблем, і які звикли все знецінювати , так і будуть знецінювати все, що їм дико чи не зрозуміло.
Порекомендуйте лікаря для діагностики дитини 7 років, щоб лікар зміг визначити дефіцит вітамінів і міг все обєднати, дякую
А коли ж ця ситуація з медикаментами зміниться!!! У людей життя проходить🤬🤬🤬
@@outof_space так, це дуже нагальне питання
У мене діагностували рдуг з депресією та тривожністю проте родина говорить що це нормально і що тест може помилятися і в мене просто багато часу
Неможу перестати думати та обрати кому довіряти
Довіряйте собі. Якби вас це все не турбувало, ви б точно не пішли на діагностику.
в Україні не доб'єшся цього діагнозу дорослій людині.
Нещодавно ходила до психіатра в найдорожчій клініці Житомира, і вона мене й слухати не хотіла.
Я знаю, як агресивно лікарі реагують, коли пацієнт сам висловлює припущення щодо діагнозу. Але зовсім не завжди пацієнт є неправим.
Мені кілька разів не вірили лікарі, що у мене є перелом до того, як рентген підтверджував. Агов! Лікарі сміялись з мене, тому що я не плакала, коли казала, що моя рука зламана і сильно болить🤦
Тому я заздалегідь боялась розмови з психіатром, де довести свою правоту значно важче. І не дарма боялась.
Як завжди люблять психіатри, лікарка дала мені тест на депресію (депресія за тим дебільним тестом у мене завжди є, хоча на разі її нема. Я знаю, ЩО таке справжня депресія.)
Поставила діагноз, який, як я потім про нього почитала, підходить мені на ~10% 🤦-тобто НЕ підходить!
Виписала антидепресант, у якого побочка смерть (!) ледь не в кожному абзаці, навіть при змішуванні його з грейпфрутовим соком😱, на приклад. І з жорстким синдромом відміни, і зі ЗНАЧНИМ ростом ризику суїцида в перші тижні прийому....
Я спочатку почувалась так, ніби мені нагидили в душу, адже я відкрилась чужій людині. Шкодувала, що моя самооцінка не дала мені сперечатись з нею ще на прийомі (за який я заплатила 600грн/30хв, а по факту 15хв)
Потім я вирішила купити ті ліки, а їх всього кілька пластинок в наявності на всю Україну🤷
Я не знаю, як мені жити далі. Я не вивожу. Але не маю жодного права жалітись, бо мої проблеми мізерні в порівнянні з проблемами інших людей під час війни.
Всі мої скарги звучать жалюгідно для мене самої ж.
Але все так усугубилось за останні 2 роки, що я змушена була звести спілкування з людьми до мінімума і замкнутись.
Я хочу це виправити. Але в моєму випадку психотерапія вже не допоможе, бо мені хочеться дати в рило, коли я чую поради на кшталт "просто вчасно лягай спати, краще організовуй свій час, наведи будильник і т.д....🤦)
Теоретично я знаю, що і як треба робити. Проблема в тому, що я НЕ МОЖУ цього робити. І це реально вже не дає мені жити.
Куди можна звернутись для професійної психіатричної діагностики?
Щоб лікар, як мінімум, не розмовляв зверхньо, з призирством, як із тупою і хворенькою на те, що він сам вигадав, людинкою ?
Щоб лікар був в курсі останніх досліджень, а не як в моєму випадку, остання прочитана нею книга була видана в радянському союзі🤦
@@ГалинаМатвійчук-я5и у фейсбуці є група «життя з рдуг», там купа цікавих матеріалів і до того ж в прикріплених постах є список рекомендуємих психіатрів по всіх регіонах України ( якщо саме це цікавить) Бажаю знайти свого фахівця ❤
@@ГалинаМатвійчук-я5и Я не знаю відповіді на ваші питання, але прочитавши вашу історію і побачивши що немає коментарів тут, вирішив хоча б це написати, щоб ви не відчували себе самотньою і покинутою в інтернеті 🤗
Розумію Вас!!! Я все ще не наважилася на зустріч із психіатром. Психотерапевт направила саме до психіатра. Мій рідний чоловік і моя мама стверджують, що мої проблеми надумані і досить шукати відмазок, пора просто влаштуватися на нормальну роботу... 😢 Вони ніколи не зрозуміють глибину депресії, яку я відчуваю, коли мене виганяють з роботи через марні намагання штрафами й вичитуваннями змусити мене приходити в офіс вчасно і вчасно завершувати робочий день😢😢😢 Я вже змінила понад 10 робочих місць, всюди виганяли за те, що або не можу запам'ятати великий обсяг інформації, або спізнення, або скиглення/імпульсивність, яка псує мікроклімат в колективі 😢😢😢
@@ГалинаМатвійчук-я5и, заглянула ще раз із цікавості, хто лайкнув мій коментар і раптом побачила знайоме ім'я та прізвище!!!
Я зовсім нещодавно почала розуміти, що зі мною "не так", але вже зрозуміла, що ми вигребемо, виживемо і переможемо через вроджену допитливість, креативність і АДАПТИВНІСТЬ! Обіймаю
Вибачте, але ви стверджуєте що якщо людина відкладає навчання і не відкладає хобі, то це точно рдуг. І як з цим можна погодитись? Рдуг це якраз "зацикленість" і "невідкладання" справ, які допомагають отримати дофамін. І коли лблина уникає нецікавого, але добре концентрується на цікавому їй виді діяльності, це якраз і є симптом рдуг. Тільки хотіла підписатися на ваш канал, але передумала.
Вибачте, можете переформулювати свій висновок? Бо я не второпаю, де ж тут суперечність. Якщо для людини на певному етапі навчання потрапляє в гіперфокус хобі, то це також РДУГ. Але зазвичай людина зі РДУГ просто не може себе змусити прочитати параграф підручника. При тому ту само тему залюбки розбере, мандруючи нетрями тіктоку або вікіпедії, бо це цікавий квест, а не чорнобілі рядки 8 сторінок нудного параграфа, написаного нейротиповим автором для нейротипових учнів.
Меня бесит у всех них, что они используют английские слова! ? У них маленький словарный запас? Или ума своего нет, поэтому используют чужие пеплики, эмоции и аббревиатуру, слова.... 😮
Существуют слова, у которых нет альтернативы в украинском потому что термины новые.
Если вы их не понимаете, то еще вопрос, у кого здесь проблемы с образованностью...
Реплика, эмоция, аббревиатура --- тоже слова заимствованные.Вас это не напрягает?