Незабутні моменти з життя | Реддіт українською
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 19 มี.ค. 2023
- Тред з Реддіт: Розкажіть про найяскравіший момент вашого життя - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/babynealoe
Патреон - / babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
Tiktok - / babyne_aloe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний
Мій най щасливий день буде коли скінчиться війна нашою перемогою.
+++
Коли я була підлітком, мама нарешті забрала мене й пішла від батька-алкоголіка і агресора. 13 січня, лютий мороз, ми тягли важкі сумки пізно ввечері. Проте це був один з найкращих вечорів в житті, адже я відчула свободу і спокій вперше за багато років. Ми випили солодкий час у бабусі і... вперше за багато років цілу ніч проспали в тиші, бо нас ніхто не чіпав. Без з свободи не буває щастя
Це може зрозуміти тільки ідеологічно вільна людина
У мене в сімʼї схожа ситуація, але мама нікуди не пішла. На щастя тато працював закордоном і рідко приїжджав додому. У 17 я переїхала у іншу країну на навчання і видихнула. Пройшло вже багато років і я все ще понад усе ціную спокій. Коли хочеться повертатися додому і можна робити що завгодно. Дивовижне відчуття.
Надіюся, що у вас все добре ❤
Я пам'ятаю найтемніший день, коли місто дійсно стало темно-сірим як у нуарних фільмах, і завмерло у страшній тиші. 20 лютого 2014 року, коли ми всі дізнались, що одного із наших, мого шкільного вчителя, застрелив снайпер.
Найяскравіші спогади поки що: звук ракети, що пролітає над головою і вибух кілька секунд потому, і як надривно кричить мама, бо стовп диму йде зі сторони їх будинку, а там коти закриті. Ракета влучила на кількасот метрів далі.
І... багато чого за цей рік.
Я хочу перекрити ці спогади видовищем того, як буде горіти москва. Слава Україні. Слава ЗСУ!
Сидіти під російськими ракетними обстрілами і боятися не ракет, а що ось зараз зайде pycня і всіх перестріляє. Страх підсилювало те, що кияни переважно теж російськомовні і ворогом міг виявитися кожен. Доси напружуюся, коли хтось поруч говорить російською
думала я одна така. В перші дні вторгнення я аж сіпалася, коли російську чула. Від незнайомих людей так точно...
А я в Києві була в більш менш україномовному середовищі…🤨.
Коли в складі з боєприпасами чувак впустив ящик з 160мм снарядом в якому вкручений запал з висоти ~1.2 метри, він впав не тою стороною, тож я можу це написати як і інші 20 чоловік))
Як я, у ночі, на дачі, в тепленькому ліжечку на другому поверсі під дахом дивився дуже цікавий фільм, слухав музику, вибачте.. кхм... подрочив. А потім мав можливість злізти по драбині і по сцяти під зоряним небом та насолодитися тишею і душевним спокоєм. Неймовірно ментально відпочив
Найнегативніше це або ранок слова мати вставай за місто йдуть бої потрібно тікати ( буча) або перші обстріли 😢 а найпозитивніш то перший раз польота на літаку та туретчина
Добре, що хоч 1 випадок позитивний і без переживань 😅
Незабутні моменти війни не хочу описувати. Та й забувати ніколи не варто що росіяни- тварюки. З прекрасного- мій перший музичний фестиваль - Підкамінь. Востаннє його провели у 2014 і пообіцяли відновити коли закінчиться війна. І хоч потім було ще купа чудових фестів щороку- такого як той, вже не було. Там якась особлива атмосфера і без фесту, до речі. Так от, це були 3 дні раю) крута музика, друзі, вино, вогнище, намет, дикі танці, безкраї поля, поцілунки, тепло, свобода, безтурботність. Чекаю і чекатиму поверення Підкаменю стільки, скільки треба буде.
Спробував щось яскраве пригадати... і не зміг. Все життя це якась неймовірна чорна срака, в яку я провалююсь від народження і так буде тривати до самої смерті.
Коли прокинулася вранці 24/2/22 і побачила новини
В мене без новин було. Мене розбудили звуки обстрілу мого рідного міста...
24 лютого 2022
День окупації мого міста, коли я чула звуки вистрілів та день прильоту по драмтеатру в Чернігові - я вперше почула звук прильоту
2,5 року назад катався на велику в Голосіївському лісі і натрапив на 16-річного чувака з перерізаним горлом. Він був ще живий. Я викликав швидку. Коли телефонував, то поруч проходили дві куріци з собачкою і такі "извините, мы очень заняты, у нас мало времени, нам нужно куда-то там". Я їм сказав одне слово "криси". Воно ж і коню зрозуміло що всі, хто спішить, гуляють по лісі з собачкою. Швидка і мусора приїхали через 5 хвилин, бо вони якраз були недалеко. Але ні одна падла в халаті не захотіла з машини виходить. Сказали щоб я волочив його до них. Тут зразу мусора за мене взялись. Я всіх *уями укрив і пішов по порізаного. Там було метрів 300 і пацанчик худенький. Я його на руках приніс і поклав в швидку. В нього вже кров майже не йшла. Лікарі сидять як істукани, мєнти взялися допитувать порізаного. Я почув від нього тільки одне слово "самобичевание". Мєнти сказали що я свободєн і я пішов забрати веліка. Звичайно його вже вкрали за ці три хвилини. Українці, я вас обожнюю. Ви найкращі. Після перемоги робіть по три прививки мінімум
Історія цікава, але зовсім не зрозуміла.
@@nazarbulba1201 а як ти живеш, не розуміючи елементарного?
Вау, жахливо..
Сподіваюся, за ці 2,5 роки люди змінилися на краще 😐
@@Tetiana_Pshenychna ну хз. У нас із 7 волонтерів 3 крадуть. І мордяки товчу і обзиваю останніми словами. Допомагає аж на тиждень
День коли народилася доця, місяці підготовки, пошуки лікарів, а в день икс, я на роботі, дружина не помітила початку, справиласи сама дома, ото були емоції 😂
Не помітила? О божечки, вона щасливиця
Це буде один з найщасливіших днів у моєму житті, якщо я його переживу його😅 У мене одні двійки за семестр..
Коли виїжджали з сім‘єю з-під окупації Бучі через ліс, по сільській дорозі, що була окупована росіянами і ризикували померти
18.01.22 мені подзвонила мама і сказала про те що мій брат покінчив життя самогубством, я і досі боюся коли мені дзвонить мама бо згадую той день
Боже, який жах. Було б незле звернутись до психотерапевта. Тримайтесь. Самогубство близької людини - це дуже важко.
Коли я їхала з Польщі на евакуаційному потязі. Була перша ночі, мій телефон майже помер, а я слухала стару музику на телефоні коли я знайшла пісню "Revived - Derivakat" . Тільки в той момент до мене дійшло що ми все ж змогли виїхати (ми бог зна скільки часу пробували, і тричі всі наші плани йшли коту під хвіст).
А з якого ви міста?
неймовірно! Неперевершено! Впрше таке чую!
Дякую за відео, чудова робота❤
Спасибі за цікавий контент
Коли я була у молодшій школі ми з іншими однокласниками пішли в мак я обрала собі іграшку, і співробітник переплутав та поклав іншу, отже я пішла поміняти іграшку на ту яку хочу, постояла в черзі пару хвилин засмучена, а потім мені змінили іграшку та запропонували ріжок морозива (безкоштовно) цей день був найкращим😅
Співробітники маку the best😊
Ми сиділи в дворі на лавці. Небо різко стало зеленим і дуже посвітліло. В небі пролетіла біла кулька. Я думала іти в укриття.
Пізніше ми читали, що це був метеорит.
Я так розумію під такі історії мені варто не засинати, особливо про кота
У мене є ще 1 випадок це коли я роздивлялася слиз равлика через мікроскоп і знайшла сперматозоїд…
ті самі 4 дні дороги з 25 по 28 лютого 2022(
Коли під час походу в магазин росіяни почали мінометний обстріл і коли на сусідні будинки скинули бомби
Мій світогляд КАРДИНАЛЬНО перевернувся відколи я подивилась «супермаму» і дізналася що існують кияни які навчаються на українській,живуть в Україні,мають(не КОНКРЕТНО вона а в її домі є) книжки українською(не факт шо вона їх читала)…
І ВОНА НЕ ЗНАЄ УКРАЇНСЬКУ🤯😨‼️
Отак от в Києві проживає і навчається в укр школі і ЙО* ЇЇ МАТИ НЕ знає українську😐
СУʼ, ЦЕ ЯЯЯЯЯЯКККККК🫨😬🫨😬🫨‼️‼️‼️
З того моменту мені довелося будувати новий світогляд адже мій повністю зруйновано як картковий будиночок…
Може вже допоможете сформувати більш правильний світогляд що… Я не втрачала свідомість з таких…випадків
Перший 🏅