У мене із самого маленького віку якийсь парадоксальний характер. Чим дужче дорослі кричали, критикували, соромили, тим більше я переконувалась у своїй правоті і досконалості, а їх вважала злобними тупаками, не здатними оцінити такий скарб як я. ) Тепер, у дорослому житті, коли хтось, наприклад начальник, намагається підвищувати голос, я спокійно прошу не кричати на мене, бо зроблю все назло. Це теж якесь відхилення від норми?
Просто от слухала це все і розуміла, що у мене почуття самотності так сильно переплітається з соромом. Раніше взагалі була тихіше води, нижче трави. Останні роки трия дуже міняюся. Проте ще лишилося багато чого, що потрібно пропрацювати. Зокрема достатньо життєво оцей голос критики "з боку", який всередині мене нашіптує, що люди поганно подумають про те і про те, а отже цього робити не варто... До речі зрозуміла, що багато з чого він формується з ситуацій, коли люди в розмові зі мною когось засуджують, обговорюють. І потім подібні ж думки зявляються у мене в голові тільки вже по відношенню до себе...
Окей, треба на терапію) Віка, а можна як небудь при можливості відео чи якісь рекомендації, як зрозуміти, що психолог якісний? Якщо це взагалі можливо зрозуміти. Бо вже був досвід психотерапії, який вилився у трату часу за досить великі гроші. Ще один такий випадок і від спроб записатися до психолога відверне взагалі( а хочеться стати кращою версією себе
Тема цікава, можливо, зніму окреме відео)) зараз, якщо коротко: обов'язково просіть терапевта показати диплом і нехай розкаже про себе і де вчився. Довіряйте своїй інтуїції і внутрішнім відчуттям. Запитайте себе: "він викликає в мене довіру?". Краще за все йти до терапевтів по рекомендаціям і хорошим відгуках. Якщо я особисто відкликаюся вам як людина, запрошую до себе на консультацію. З середини грудня я відкриваю набір і починаю працювати, тому записуйтеся, якщо є бажання:)))) якщо у вас щось термінове і ви не готові чекати до грудня, то напишіть мені в Інстаграмі, я скину вам контакти хороших терапевтів. Це мої вчителі, тренери, вони дуже сильні:))))
Дома мене соромили, бо я Лев по гороскопу. А те, що мені не було соромно списували на той же гороскоп. 🤦 P.S. Не треба пояснювати, що гороскоп вигадка?😂
Просльозилась... Дякую
Дякую!
А « бабці на лавці біля під‘їзду»-це ще те соціальне явище. 😂
Аахаххаха так😅😂
99.99%про мене.
Іноді мені навіть соромно просто написати коментар
Круто, що написали цей коментар☺️ Я Вам вдячна за нього, зворотній зв‘язок від глядачів для мене дуже важливий😊😊
Така ж тема 🙁
@@ROMA-SHKA запрошую на консультацію☺️ попрацюємо про сором
У мене із самого маленького віку якийсь парадоксальний характер. Чим дужче дорослі кричали, критикували, соромили, тим більше я переконувалась у своїй правоті і досконалості, а їх вважала злобними тупаками, не здатними оцінити такий скарб як я. ) Тепер, у дорослому житті, коли хтось, наприклад начальник, намагається підвищувати голос, я спокійно прошу не кричати на мене, бо зроблю все назло. Це теж якесь відхилення від норми?
Ваша історія про те, що Ваш тато хотів, що ви були математиком прямо у саме сердечко 🥺🥺🥺
Ай філ ю 🥺❤️❤️❤️
А мої хотіли щоб я була економістом і їхня взяла, а я хотіла стати перукарем. Я вивчилася на економіста і в Україні рухнула економіка.
Просто от слухала це все і розуміла, що у мене почуття самотності так сильно переплітається з соромом. Раніше взагалі була тихіше води, нижче трави. Останні роки трия дуже міняюся. Проте ще лишилося багато чого, що потрібно пропрацювати. Зокрема достатньо життєво оцей голос критики "з боку", який всередині мене нашіптує, що люди поганно подумають про те і про те, а отже цього робити не варто... До речі зрозуміла, що багато з чого він формується з ситуацій, коли люди в розмові зі мною когось засуджують, обговорюють. І потім подібні ж думки зявляються у мене в голові тільки вже по відношенню до себе...
👍
Ох і про мене ж все це. Ож до сліз.
Я Вас дуже розумію. Багато що з себе розказувала
Сором подібний отруті, мікродози лікують, надлишок вбиває.
Дуже влучні слова!!!!
Скинула посилання на ваш канал донці.👍
Дякую!!❤️❤️❤️
ви хороша мама)
гарне відео)
Сором взагалі жити і щось робити
Окей, треба на терапію)
Віка, а можна як небудь при можливості відео чи якісь рекомендації, як зрозуміти, що психолог якісний? Якщо це взагалі можливо зрозуміти. Бо вже був досвід психотерапії, який вилився у трату часу за досить великі гроші. Ще один такий випадок і від спроб записатися до психолога відверне взагалі( а хочеться стати кращою версією себе
Тема цікава, можливо, зніму окреме відео))
зараз, якщо коротко: обов'язково просіть терапевта показати диплом і нехай розкаже про себе і де вчився. Довіряйте своїй інтуїції і внутрішнім відчуттям. Запитайте себе: "він викликає в мене довіру?". Краще за все йти до терапевтів по рекомендаціям і хорошим відгуках.
Якщо я особисто відкликаюся вам як людина, запрошую до себе на консультацію. З середини грудня я відкриваю набір і починаю працювати, тому записуйтеся, якщо є бажання:)))) якщо у вас щось термінове і ви не готові чекати до грудня, то напишіть мені в Інстаграмі, я скину вам контакти хороших терапевтів. Це мої вчителі, тренери, вони дуже сильні:))))
Дома мене соромили, бо я Лев по гороскопу. А те, що мені не було соромно списували на той же гороскоп. 🤦
P.S. Не треба пояснювати, що гороскоп вигадка?😂
Про гороскоп - це взагалі жесть🤯 що тільки люди не вигадають😅
Дякую!