Ідея з атрактантами має право на життя. Але багато до Вас зауважень. 1. Досліди, які проведені закордоном, показують, що інсектицидний пил від пневматичних сівалок, навіть у безвітряну погоду, розноситься до 100 метрів від поля, де сіють. А при вітрі, звичайно, росповсюджуєтся ще далі. Пил попадає на квітучі культурні або дикорослі рослини. Зрозуміло, що бджоли цей пил можуть споживати і з росою. І треба враховувати, що пестициди у пилу знаходяться у найвищій концентрації, практично 100%, а не 1-2%, як при обприскуванні. У цьому році в нас на Київщині відбулися отруєння бджіл у двох районах, по одній схемі: сіяли кукурудзу при сильному вітрі, поряд з полями квітучого ріпаку. 2. "Круїзер" (Тіаметоксам) має не тільки контактну, а і системну дію. Тому він впитується у рослину, а не зникає. І любі виделення рослин: гутація, нектар та роса можуть містити цей інсектицид. 3. Так, з Оленкою волохатою не можна боротися інсектицидами, тим більше обприскуючи у період цвітіння рослини. Але відомий і ефективний спосіб пасток з кольорових ємкостей з водою, якими ловляться тисячі цих комах. А в промислових садах ефективно працюють феромонні пастки на цього шкідника. І не треба з цієї комахи робити якесь абсолютне зло. Вона зимує у тому ж садку, у грунті. І достатньо у морозний період перекопати або вспахати грунт між деревами, щоб знищити її на зимуючій стадії.
1. Пил ніпричому приклад насння соняшнику обробляють тим самим круїзером а бджола чомусь негине логчно що пилу в банках з насінням буде стлькиж і видується він так само турбіноЮ. Просто в насіння кукурудзи є одна особливість при відриві зернівки від кочана на зерніці залишаються лусочки які доволІ легко обрушуються мішалкою чого в соняшнику нема. Щодо опублікованних досліджень щодо пилу я працював агрономом і впринципі жив та здоров тракторісти які працюють на сівалках теж нежалуються а ті хто на оприскувачах та на заправці оприскувача уже не всі живі. Невиключаю що публікація заказна. Ладно небуду спорити фільтр що уловлює пил і крупну лусочку еж втримає. 2. Звичайно круїзер системник тільки кукурудза немедонос пилконосом вона може бути тільки амброзія пилконос для бджіл цікавіщий. Занесення пилу на сосідне поле з квітучими рослинами це рідкість тай концентрація пестициду мІзерна. 3. з оленкою боротись можна і кольоровими пастками тільки побороти її неможливо. щодо феромонних пасток так вони зустрічаються тільки в продвинуті літературі і я думаю це тому що ефект від них як від круїзера без потужного атрактанта а з ним бджолою ту пастку забє. В промисловім саду може і є смисл боротись з щкідниками обробтком грунту в присадибнім це безсмисленно оленка може залялькуватись як під деревом так у сосіда. і те що лтература пишить що ефективний обробіток грунту в боротьбі з хворобами та інфекційним началом а чому досліджень на цю тему нема, а тому нема що у нас не тльки ми вірим літератур але і Проффесора які переписують цю лтературу і припущення з 30 рокв через 100 років стали догмою.
Дякую вам за розумні поради
👍👍👍
Дуже дякую
🐝🐝🐝🐝
Ідея з атрактантами має право на життя. Але багато до Вас зауважень.
1. Досліди, які проведені закордоном, показують, що інсектицидний пил від пневматичних сівалок, навіть у безвітряну погоду, розноситься до 100 метрів від поля, де сіють. А при вітрі, звичайно, росповсюджуєтся ще далі. Пил попадає на квітучі культурні або дикорослі рослини. Зрозуміло, що бджоли цей пил можуть споживати і з росою. І треба враховувати, що пестициди у пилу знаходяться у найвищій концентрації, практично 100%, а не 1-2%, як при обприскуванні. У цьому році в нас на Київщині відбулися отруєння бджіл у двох районах, по одній схемі: сіяли кукурудзу при сильному вітрі, поряд з полями квітучого ріпаку.
2. "Круїзер" (Тіаметоксам) має не тільки контактну, а і системну дію. Тому він впитується у рослину, а не зникає. І любі виделення рослин: гутація, нектар та роса можуть містити цей інсектицид.
3. Так, з Оленкою волохатою не можна боротися інсектицидами, тим більше обприскуючи у період цвітіння рослини. Але відомий і ефективний спосіб пасток з кольорових ємкостей з водою, якими ловляться тисячі цих комах. А в промислових садах ефективно працюють феромонні пастки на цього шкідника. І не треба з цієї комахи робити якесь абсолютне зло. Вона зимує у тому ж садку, у грунті. І достатньо у морозний період перекопати або вспахати грунт між деревами, щоб знищити її на зимуючій стадії.
1. Пил ніпричому приклад насння соняшнику обробляють тим самим круїзером а бджола чомусь негине логчно що пилу в банках з насінням буде стлькиж і видується він так само турбіноЮ. Просто в насіння кукурудзи є одна особливість при відриві зернівки від кочана на зерніці залишаються лусочки які доволІ легко обрушуються мішалкою чого в соняшнику нема. Щодо опублікованних досліджень щодо пилу я працював агрономом і впринципі жив та здоров тракторісти які працюють на сівалках теж нежалуються а ті хто на оприскувачах та на заправці оприскувача уже не всі живі. Невиключаю що публікація заказна. Ладно небуду спорити фільтр що уловлює пил і крупну лусочку еж втримає.
2. Звичайно круїзер системник тільки кукурудза немедонос пилконосом вона може бути тільки амброзія пилконос для бджіл цікавіщий. Занесення пилу на сосідне поле з квітучими рослинами це рідкість тай концентрація пестициду мІзерна.
3. з оленкою боротись можна і кольоровими пастками тільки побороти її неможливо. щодо феромонних пасток так вони зустрічаються тільки в продвинуті літературі і я думаю це тому що ефект від них як від круїзера без потужного атрактанта а з ним бджолою ту пастку забє. В промисловім саду може і є смисл боротись з щкідниками обробтком грунту в присадибнім це безсмисленно оленка може залялькуватись як під деревом так у сосіда. і те що лтература пишить що ефективний обробіток грунту в боротьбі з хворобами та інфекційним началом а чому досліджень на цю тему нема, а тому нема що у нас не тльки ми вірим літератур але і Проффесора які переписують цю лтературу і припущення з 30 рокв через 100 років стали догмою.