Доброго дня! Щиро вдячна за Ваші доробки. Розмовні клуби, це найперше турбота людей про себе та свої проблеми. Є безліч людей, які просто під свій ідіотизм, шукають «вільні та терплячі вуха». Не перебивати, це із сфери виховання… Якщо слухати, всіх, хто має потребу доносити свої думки, то не вистарчить оточуючим декількох життів. Ми повинні бути у таких речах ощадливі до себе, і чути тільки тих і те, що для нас має сенс. Діти, рідні, друзі, це твоє і до них окрім терплячості, має бути любов, турбота та бажання добра. Ці люди для нас близькі, бо ми і так в діалозі. Особисто я, створила собі безліч проблем через цю рису, деякі із яких вже не виправити. Перепрошую, але не можу назагал з Вами погодитися. Світлого Вам дня!
З Ваших етюдів розпочинається кожен мій ранок. Надзвичайно цікаві теми. Спасибі. А ще, завдяки Вам поповнюється мій плей-лист 😊 і основне - удосконалюється моя українська мова!
Цього так не вистачає в житті... терплячості... З дітьми, з друзями. Коли ти говориш і тут же "А у мене...", "А от я..." Це така неповага. Це так знецінює тебе самого. Дякую, є над чим подумати))
Дякую за цей етюд. Дуже важливо для батьків, не тільки молодих. Слухаючи Ваші етюди вже навчилась не перебивати тих з ким розмовляю. Тепер працюю над тим, щоб не спішити давати порад, особливо дорослим дітям. Правда, чомусь у відносинах з чоловіком, це ще поки що не зовсім працює. Як казала одна психологиня ми ображаємось на тих кого найбільше любимо і навпаки...
Дякую! Дуже своєчасна тема психологічного етюду. Мені здається, що терплячисть вислухати або щось зробити до кінця і терпимість до іншого погляду людини, взагалі до іншої людини - це основа існування цевілізованого суспільства. Скільки проблем могло не існувати взагалі, якщо би люди вміли слухати один одгого. І як же це буває складно вислухати навіть рідну людину, щоб не перебивати. Особливо , коли тебе так і "розпирає" від бажання вставити і свої п'ять копійок. З дітьми, особливо маленькими, ще складніше. Проблема зрозуміла. Дорослі можуть за собою прослідкувати, поставити собі цілі доводити до логічного кінця якусь справу. А що би ви порадили батькам, особливо молодим- як виховувати терплячість у малечі, як самим заклопотаним і втомленим молодим матусям зберігати спокій і бути терплячими до дітей. Не всі мають педагогічну або психологічну освіту. І це теж проблема. Бо вміння слухати і терплячисть виховуються у сім'ї з дитинства поступово. Ще раз дякую за нагоду задуматися і прослідкувати за собою❤
Вперше прослухала про таку важливу тему і так доступно про такий розповсюджений грішок ... Цьому мають навчати ще з садочка і початкової школи , ввести в програму розмовний урок і навчати терплячості і терпимості.... Проце мало розмовляють просто зазвичай закривають рота...
Дякую, Олеже Сазонтовичу! Було б цікаво послухати Вашу думку, як впливає музика, її ритм, виконання, придбачуванність, і навпаки, ії мелодії, чи то висота звуку на мозок людини. З Вами відкриваю для себе джас, і це цікаво, дякую!
Дакую за таку тему. Дуже актуально . Але цікаво було б почути іншу сторону. Наприклад, як учити дітей вести себе "з нетерплячими "? як навчити їх не дати себе знецінити( тому що коли тебе не дослуховують, то чомусь некомфортно віддчуває тей кого не вислухали). Ситуація зараз нетерплячості на кожному кроці, навіть в школах самі вчителі нетерплячі, немає коли подумати дітям на уроці, тобто зразу має бути відповіть і швидко :) ( іноді буваю присутньою на дистанційних уроках ).
Як слухати довго і з розумінням начальника, який завжди говорить довго і нудно і ти дослівно знаєш ,що він скаже?!!! От і перебиваєш і набуваєш статус некультурної людини.
А як же тоді будувати діалог? Адже емоції також Ok. Емоційна розмова - сказав/відповів. Відчуваєте що тема вичерпана, перестрибуєте на іншу. Або мовчите. Думаю це залежить від темпераменту людини. Від фаху. Пригадую В. Чорновола - говорив емоційно, заворожував. Пане Олеже, цей етюд, напевно, з позиції Доктора.
Так і не розказали, як розвинути терплячість.:) Помітив, що ця нетерплячість береться з емоцій. Не здивуюсь, якщо під час цих емоцій щей букет гормонів виділяється. Неодноразово помічав за собою, коли з'являється це бажання щось відповісти, сказати, то просто з поля зору випадає купа деталей: бачиш що хотів побачити, чуєш, що хотів почути.
Непогоджусь з цим етюдом. Перше, що прийшло на думку. Початкова школа, урок математики. Дитина у дошки обчислює вираз, наприклад, (2+2)*5+35/100. І зразу ж робить помилку 2+2=5. На вашу думку, в цей момент оточенню варто промовчати до отримання кінцевої відповіді, замислитись в тому, що дійсно 2+2=5, чи проявити нетерплячість і вказати на помилку? Два роки тому, я звернулась до психолога з проблемою "10 людини". Я не могла спілкуватись з колегами, бо постійно була в опозиції і виправляла їх помилки на етапі 2+2. Це було явно не здорове спілкування. Психолог дав мені рекомендації десь приблизно такі самі рекомендації, як у відео. Навчитись слухати, не виправляти, обдумати і прийняти сторонні аргументи. На півроку це допомогло. Далі був жах. Бо я сама стала катастрофічно помилятись на етапі 2+2. Катастрофічні помилки стали призводити до того, що я боялась приймати рішення, а це призвело до абсолютної проф непридатності. Більш того, я замислилась над тим, а чи не має у мене якогось серйозного психічного розладу. Саме тому, на мою думку, "нетерплячість" - це червоний прапор, що людині потрібно змінювати оточення. Бо сповільнення і прийняття протилежних аргументів - це може бути шлях до стаціонару в психлікарні.
Цікаво, що з англійської слово"patient " означає і іменнник "пацієнт", і прикметник "терплячий". Але це про інше терпіння, я думаю, що це стосується передусім терпіння болю...
Дякую. Якщо можна, то прислухайтеся до поради: не лягти нАдушу, а можна використовувати вираз: припасти до душі, до смаку, сподобатися. Ваш сьогоднішній етюд припав мені до душі, відгукнувся. Дякую!
Фразеологізм " лягти на душу " здавна використовується в українській мові .Ваша порада базується лише на особистому вподобанні ?Людина має використовувати тільки ті фразеологізми ,які Вам подобаються ? Чим "припасти " краще ?Поясніть ,будемо хоч знати ))
Є ще норми наголошування: на дУшу, а не зАдушу, нАдушу, як у москалів. Можна використовувати різноманітні стійкі сполуки слів, наша мова багата, можна обирати, основне відходити від зросійщених і намагатися розмовляти відповідно до норм. Тому що публічне мовлення має виховний і навчальний вплив.
@@tatka5141 зверніть, будь ласка, увагу на наголошення. Не нАдушу, а на дУшу. По-іншому звучить, правда? Можна використрвувати все синонімічне багатство нашої мови.
![“อ.เบียร์ คนตื่นธรรม” มาตามคำเรียกร้อง แหกศาสตร์ฮวงจุ้ย เตือนสติอย่างมงาย | แฉ 7 พ.ย. 67 [1/3]](http://i.ytimg.com/vi/5fc4S3xBNfc/mqdefault.jpg)
![Самый богатый человек в Вавилоне. Джордж Самюэль Клейсон. [Аудиокнига]](/img/n.gif)
Обожнюю Бена Сідрана! дякую за заставку та розповіді про музикантів, за те що ділитесь своїм захопленням, Олег Созонтович!
З нетерпінням чекала на Ваш етюд.😊 Скучила за Вами, хоча дивлюся старіші етюди майже щодня. Добре, що все добре і Ви знову тут.
Доброго дня! Щиро вдячна за Ваші доробки.
Розмовні клуби, це найперше турбота людей про себе та свої проблеми. Є безліч людей, які просто під свій ідіотизм, шукають «вільні та терплячі вуха».
Не перебивати, це із сфери виховання…
Якщо слухати, всіх, хто має потребу доносити свої думки, то не вистарчить оточуючим декількох життів. Ми повинні бути у таких речах ощадливі до себе, і чути тільки тих і те, що для нас має сенс.
Діти, рідні, друзі, це твоє і до них окрім терплячості, має бути любов, турбота та бажання добра. Ці люди для нас близькі, бо ми і так в діалозі. Особисто я, створила собі безліч проблем через цю рису, деякі із яких вже не виправити. Перепрошую, але не можу назагал з Вами погодитися.
Світлого Вам дня!
Дякую, за Ваше повчання. Це про моїх батьків
Дякую за цей етюд , для мене він є підтвердженням того , що дійсно дуже важливо мати людей , які вміють слухати 😊
З Ваших етюдів розпочинається кожен мій ранок. Надзвичайно цікаві теми. Спасибі. А ще, завдяки Вам поповнюється мій плей-лист 😊 і основне - удосконалюється моя українська мова!
Дякую за Вашу працю!
Моя улюблена тема😄
Все життя працюю над цією чудовою та необхідною рисою - терпеливість.
Дякую безмежно 🙂
Бажаю всім нам терпіння і взаєморозуміння!
Дякую, актуально , працюю зі своєю нетерплячістю
Доброго дня,
❤ чекала від вчорашнього ранку на ваш етюд
Дякую , Ви наше заспокійливе!
#комент4ібільшеслів
Дякую за черговий крутий випуск! І ще кілька слів у коментар для кращого просування відео ютубом!
Цього так не вистачає в житті... терплячості... З дітьми, з друзями. Коли ти говориш і тут же "А у мене...", "А от я..." Це така неповага. Це так знецінює тебе самого. Дякую, є над чим подумати))
Вітаю Вас! Дякую за нову зустріч!
Дякую, це моя проблема, поспішаю весь час. Розумію чому, інколи вдається зупинитись, а інколи ні. Думаю!
Дякую за цей етюд. Дуже важливо для батьків, не тільки молодих. Слухаючи Ваші етюди вже навчилась не перебивати тих з ким розмовляю. Тепер працюю над тим, щоб не спішити давати порад, особливо дорослим дітям. Правда, чомусь у відносинах з чоловіком, це ще поки що не зовсім працює. Як казала одна психологиня ми ображаємось на тих кого найбільше любимо і навпаки...
Музика, як завжди, чудова!
Дякую! Дуже своєчасна тема психологічного етюду. Мені здається, що терплячисть вислухати або щось зробити до кінця і терпимість до іншого погляду людини, взагалі до іншої людини - це основа існування цевілізованого суспільства. Скільки проблем могло не існувати взагалі, якщо би люди вміли слухати один одгого. І як же це буває складно вислухати навіть рідну людину, щоб не перебивати. Особливо , коли тебе так і "розпирає" від бажання вставити і свої п'ять копійок. З дітьми, особливо маленькими, ще складніше. Проблема зрозуміла. Дорослі можуть за собою прослідкувати, поставити собі цілі доводити до логічного кінця якусь справу.
А що би ви порадили батькам, особливо молодим- як виховувати терплячість у малечі, як самим заклопотаним і втомленим молодим матусям зберігати спокій і бути терплячими до дітей. Не всі мають педагогічну або психологічну освіту. І це теж проблема. Бо вміння слухати і терплячисть виховуються у сім'ї з дитинства поступово.
Ще раз дякую за нагоду задуматися і прослідкувати за собою❤
Дякую.
ДЯКУЮ!💛💙❤❤❤
Вперше прослухала про таку важливу тему і так доступно про такий розповсюджений грішок ...
Цьому мають навчати ще з садочка і початкової школи , ввести в програму розмовний урок і навчати терплячості і терпимості.... Проце мало розмовляють просто зазвичай закривають рота...
Велика подяка за Ваші етюди
Дякую вам за етюд. Маю такий гріх, буваю нетерплячою. Буду працювати над собою)
Щиро дякую… потрібно давати собі час на «подумати»….
Дякую❤
Те що треба, дякую пане Олеже!!
Дякую вам за цінну інформацію
Дякую!
Дякую за етюд ❤
Дякую за розмову і завжди вчасні поради!
Заставка піднімає настрій ....Сильно)))
Цікаво, дякую
Дякую, Олеже Сазонтовичу! Було б цікаво послухати Вашу думку, як впливає музика, її ритм, виконання, придбачуванність, і навпаки, ії мелодії, чи то висота звуку на мозок людини. З Вами відкриваю для себе джас, і це цікаво, дякую!
Дякую Вам!
Аби ще й нерви Вас послухали...)
Цікаво, дякую щиро
Я теж нетерпляча людина!
Шикарно! Дякую
Дякую
Дакую за таку тему. Дуже актуально . Але цікаво було б почути іншу сторону. Наприклад, як учити дітей вести себе "з нетерплячими "? як навчити їх не дати себе знецінити( тому що коли тебе не дослуховують, то чомусь некомфортно віддчуває тей кого не вислухали). Ситуація зараз нетерплячості на кожному кроці, навіть в школах самі вчителі нетерплячі, немає коли подумати дітям на уроці, тобто зразу має бути відповіть і швидко :) ( іноді буваю присутньою на дистанційних уроках ).
В дитинстві, юності - читання було моїм життям, .... мовчала.
Зараз - багато говорю .... не читаю 😞
Дякую.Культура в спілкуванні це вміння слухати (терпеливо).але іноді розумні і культурні люди завжди перебивають.як в такому випадку себе поводити?
Як слухати довго і з розумінням начальника, який завжди говорить довго і нудно і ти дослівно знаєш ,що він скаже?!!!
От і перебиваєш і набуваєш статус некультурної людини.
А як же тоді будувати діалог?
Адже емоції також Ok. Емоційна розмова - сказав/відповів.
Відчуваєте що тема вичерпана, перестрибуєте на іншу. Або мовчите.
Думаю це залежить від темпераменту людини. Від фаху.
Пригадую В. Чорновола - говорив емоційно, заворожував.
Пане Олеже, цей етюд, напевно, з позиції Доктора.
Так і не розказали, як розвинути терплячість.:)
Помітив, що ця нетерплячість береться з емоцій. Не здивуюсь, якщо під час цих емоцій щей букет гормонів виділяється. Неодноразово помічав за собою, коли з'являється це бажання щось відповісти, сказати, то просто з поля зору випадає купа деталей: бачиш що хотів побачити, чуєш, що хотів почути.
А якщо все думаєш, думаєш і ніяк не можеш прийти до якогось висновку чи рішення?
Не один вже раз чув, як відео дивляться на швидкості х1.5 чи х2.0... Цікаво, а там хоч щось лишається після ціх ривків
Є люди, які дуже швидко говорять, то ми ж їх розуміємо...
Непогоджусь з цим етюдом.
Перше, що прийшло на думку. Початкова школа, урок математики. Дитина у дошки обчислює вираз, наприклад, (2+2)*5+35/100. І зразу ж робить помилку 2+2=5. На вашу думку, в цей момент оточенню варто промовчати до отримання кінцевої відповіді, замислитись в тому, що дійсно 2+2=5, чи проявити нетерплячість і вказати на помилку?
Два роки тому, я звернулась до психолога з проблемою "10 людини". Я не могла спілкуватись з колегами, бо постійно була в опозиції і виправляла їх помилки на етапі 2+2. Це було явно не здорове спілкування. Психолог дав мені рекомендації десь приблизно такі самі рекомендації, як у відео. Навчитись слухати, не виправляти, обдумати і прийняти сторонні аргументи. На півроку це допомогло. Далі був жах. Бо я сама стала катастрофічно помилятись на етапі 2+2. Катастрофічні помилки стали призводити до того, що я боялась приймати рішення, а це призвело до абсолютної проф непридатності. Більш того, я замислилась над тим, а чи не має у мене якогось серйозного психічного розладу.
Саме тому, на мою думку, "нетерплячість" - це червоний прапор, що людині потрібно змінювати оточення. Бо сповільнення і прийняття протилежних аргументів - це може бути шлях до стаціонару в психлікарні.
Oystein Sevag. Чімось схоже враження від виконання. Вибачте,що втручаюсь. Цікаве ваше відношення до цього виконавця.
Цікаво, що з англійської слово"patient " означає і іменнник "пацієнт", і прикметник "терплячий". Але це про інше терпіння, я думаю, що це стосується передусім терпіння болю...
Щиро дякую за цікаву інформацію. Скажіть, будь ласка, як можна замовити книгу про комунікативні навички лікарів?
А з української музики щось буде в Ваших етюдах?)
буде обовʼязково)
Оля Полякова 😂
Дякую. Якщо можна, то прислухайтеся до поради: не лягти нАдушу, а можна використовувати вираз: припасти до душі, до смаку, сподобатися. Ваш сьогоднішній етюд припав мені до душі, відгукнувся. Дякую!
Фразеологізм " лягти на душу " здавна використовується в українській мові .Ваша порада базується лише на особистому вподобанні ?Людина має використовувати тільки ті фразеологізми ,які Вам подобаються ? Чим "припасти " краще ?Поясніть ,будемо хоч знати ))
@@tatka5141 Лягти на душу - Тяжко вразити, негативно вплинути на кого-небудь; приголомшити, пригнітити когось. Бути до вподоби; сподобатися комусь.
Є ще норми наголошування: на дУшу, а не зАдушу, нАдушу, як у москалів. Можна використовувати різноманітні стійкі сполуки слів, наша мова багата, можна обирати, основне відходити від зросійщених і намагатися розмовляти відповідно до норм. Тому що публічне мовлення має виховний і навчальний вплив.
"Бути до вподоби чи сподобатися комусь " якраз і було в контексті.
@@tatka5141 зверніть, будь ласка, увагу на наголошення. Не нАдушу, а на дУшу. По-іншому звучить, правда?
Можна використрвувати все синонімічне багатство нашої мови.
Тема 7:20
А можна було про нетерплячість ,розповісти , якось бистріше, бо вже терпіння лускає.😊
Не можна було ;)
На жаль через вимушену тотальну терплячість нам якраз і бракує терпеливості і толерантності.Це я про тих, кому вже 60+. 😊