Дякую вам за вашу працю! Моя бабуся завжди зі столу крихти хліба збирала і при цьому промовляла "Ми ж на цій крихті вижили". Бабуся 1926 року народження.
Дякую за фільм. Дякую за болючу правду. Дякую, що вижили!!! Правду дідусь в кінці фільму каже, що ті кати, що забирали в людей останнє -- вимерли, і потомства по-собі не лишили. Я теж спостерегла, що всякі совкові військові, КГБешники, міліціянти --- не мають потомства, або вже їхні діти бездітні, або нещасні випадки їх спіткали! Дістав їх Божий палець тут на землі!
Дякую тим хто був крепкий і помагав тим, хто потребував допомоги.. дякую тим, хто це документував та висвітлив.. а тому кому Ви дякуєте зараз, тоді мабуть у відпустці Був..
@@bruce3003 Если не покаешся,человече,то это может повториться!Революция заставила людей отказаться от Бога,поэтому такие страшные вещи происходили!Сейчас мы недалеко от этого!Враг человеческих душ знает как обмануть и обольстить человека,чтобы тот отказался или пренебрег Богом,Его Жертвою на Кресте!Там,где люди доверяли Богу,их эта беда обошла!!!Благоразумия вам!
Без сліз важко дивитись 😱😭 Дійсно, після такої розповіді починаєш замислювався, а як ми зараз живемо, що ми їмо та скільки продуктів витрачаємо... як не цінуємо те, що маємо. Я вважаю, що для молоді потрібні такі документальні фільми. Молодь повинна слухати розповіді, адже вони торкаються душі. Передивившись фільм, хочеться сказати ДЯКУЮ! всім, хто приймаі участь над створенням фільму!!!
Тому, аби вижити нам треба облишити будь-які сантименти на адресу московітів, зрозумівши одну дуже важливу річ - що б не казали, що б не робили, як не апелювали росіянці до якихось там загальнолюдських цінностей, вірити їм ніколи не можна
Пам'ятаю, як скупо розповідала бабуся про Голодомор, розкуркулення, мерзлі буряки ... Наче все життя боялась. Пошепки. Казала, що нема нічого страшнішого в світі, ніж голод. Дякую, що не даєте забути. Щоб ніколи знов....
Мій дідусь родився в штучний голодомор в 1921році, дитинство пройшло в 1932-1933 роки, знову Голодомор, потім Друга світова, німецький полон, концтабір, 5 років заслання до рашки на безкоштовну працю на шахти( відпрацьовувати роки концтабору). Повернення на Батьківщину( рідну Черкащину). Світла памʼять моєму дідусю. Тяжка доля його не зломила. Був господарем. Завжди мені казав, що він справжній українець. Тільки з роками розумію значення цих слів. Хто такий справжній українець. Ніколи мені нічого не розповідав про ті страшні події. Беріг психіку дитячу.
Мені на разі 61 рік, ніколи не забуду розповідь моєї любої бабусі(1915р.н.), про голодомор, її сім'я під час голодомору жила в м. Малин Житомирської області, на той час це було село. Страшні часи. Не можна забувати, не можна.
нестыковочка получается... чтож это за странный геноцид когда затраты на здравоохранение увеличиваются? th-cam.com/video/Pz1hi23oSe0/w-d-xo.html что ж это за голод когда количество сданного в апреле мае - августе мяса (свинина говядина) измеряется стонями тонн? th-cam.com/video/P-MZl-ob1cg/w-d-xo.html и вот здесь th-cam.com/video/PRabSjf0tjY/w-d-xo.html
@@FirstNameLastName-cu2tq ні ти не дурко, ти довбойоб, тому тому що ти прекрасно розумієш, що та сама ваша столиця - Мошква за цей час перетворилася на Мошквобад. А більш-менш притомне населення росії вже давно здриснуло хто в США, хто в ЄС, в нормальні азійські країни. Рашка - мертва. Просто ще трохи дригається і надуває щоки за рахунок того, що вам дозволили заробити на нафті з середини 1990 по 2014.
@@FirstNameLastName-cu2tq ти троль, що маніпулює цирами (ще й брехливого росстату), абсолютно приховуючи той факт, що в традиційних російських регіонах смерть і запустіння, а приріст ріст тільки за рахунок імігрантів з Таджикістану та населенню майбутнього Кавказького Емірату.
Будучи бразильцем який розуміє українську мову, цей фільмів є одним із найповніших і добре знятих на цю тему... За моїм побратимам-українцям, мої співчуття!!!!!! Я можу перекласти його на свою мову якщо хтось хоче мені допомогти, надішліть мені повідомлення)))) (Sorry for my bad Ukrainian lol)
Моєї дружини бабця теж саме розповідала, тільки за 47-мі роки. Жили вони тоді в Таращщі Київської обл. І за колоски на полі, за послін, і квітки акації, і як їх тітка 4 дітей врятувала бо працювала у лікарні. Дякуємо що поширюєте🫶
Дякувати Богу людям які дожили й записали свідчення про ті жахливі знущання радянської влади над Українцями мором голодам. Бабуся теж пережила голодомор, страшні були часи. Дякую каналу. Україна повинна кричати на весь світ про ці жахіття, показувати інтерв'ю з людьми які пережили голодомор
Аналогічні історії я пам"ятаю, що розповідали мені мої рідні переживші катування голодом...але тоді ще не було можливості записувати. Велика вдячність за цей відеоматеріал. Здоров"я цим людям, що на відео і по можливості довших років життя.
А мне мама рассказывала о голодоморе.она 1915 года рождения,ей тогда было 18 лет. Семья дедушки,он и 6 детей все лето работали в поле, вырастили хороший урожай, собрали его и занесли в подвал.. К дедушке пришли активисты с предложением вступить в колхоз,и нужно было сдать весь урожай в общий ,,котёл,, дедушка отказался ,т.к.в колхоз дружно пошли и пьяницы, и лодыри пустыми руками...Тогда активисты приехали и весь урожай выгребли из подвала и увезли на подводах
Семья осталась в зиму без крошки хлеба,вначале умерли родители, потом младшие дети, моя мама уже умирала,но приехала из Донбасса старшая сестра и маме ложечкой открывали рот и заливали молочко, спасли маму и меньшего брата...,забрали к себе на Донбасс...
Мій батько мало не помер в голод 1946-1947. Батьки на нього вже не зважали, адже слабенький, найменший, 13-тий. Спасла сусідка. Варила затірку - лушпиння від зерна, яке вдалося змести з підлоги порожньої клуні. Дивітся і пам`ятайте. Почувши фразу "братній народ", стріляйте на звук.
Мої батьки теж пережили голод 46-47років, пухлі ходили ,їли лободу,в тата з 12братів і сестер осталось шестеро,з села виїхати не можна,документів не було,ще залежало від того хто був голова колгоспу,їа потім давили налогами,за кожне деревце,за курку за все плати,батьки вже померли,а нам не дуже розповідали,а онуки зовсім нічого не знають потрібно щось розповідати
@@НеонилаБасаман А ну ка скажите дорогуша по годам от 29 по 39 гг убыль и прирост населения. Вам правильно заметили убыль ,,не при геноциде,, и с трудом верится ,что 42 осталось, мне кажется на порядок меньше. Второй вопрос на территориях ,,етнiчнi,, украинцi жили или так же евреи ,татары,казахи и т.д. Третий вопрос вертухаи лично московские были или местные у местных отымали???.Такие же вертухаи(полицаи) и в Бабьем Яру свое же население стреляли. Не нужно эту страшную трагедию политизировать. Тот, кто вам это в уши вложил по политическим мотивам ,поверьте, и в уголку глаза слеза не появится.
@@ВасилийМороз-н2ъ читайте классику например Шолохова. Там четко написано кто подымал колхозы. Все было и комитет бедноты где фактически грабили розкулаченных и все остальное. Но факт остается на Украине был искуственный голод .и за первый год умерли больше 5 миллионов. Из них 12 душ моей родни. И могилы до сих пор есть у меня в саду. В 47 году такого тотального голода уже не было. Мама моя в 14 лет копала лопатой в колхозе буряки и ролучала миску сыпа и малай ... кукурузный хлеб. Колхозников за крепосных считали. Ни метрики ни паспорта. Это факты жизни моей симьи. И ты меня не переубедишь никакой идустриализацией. Жить хорошо стало когда был Брежнев.
@@НеонилаБасаман По поводу Шолохова, не довольными были бывшие куркули и их прислужники,обычные крестьяне страну подымали и строили и,, палки в колеса не ставили,, и не ныли.Читайте Шолохова. По поводу мамы, у меня тоже старенькая мама и помнит голод послевоенный и тоже много могу рассказать. Я вам повторно задаю вопрос на каких территориях страны был голод? Здесь ,на Украине, от голода по каким признакам отбирали и уничтожали ,,этничных,, украинцев? Или эта трагедия коснулась ВСЕГО населения? Повторюсь здесь жили и евреи и татары и казахи и армяне да много кто. Как делили? Украинец - голодай остальным пайку? Не надо политизировать трагедию, ею помнят все, не только ,,щири,,. И еще раз вопрос, кто отбирал хлеб у людей ,,понаехавшие чекисты из москвы,, или местные бляди.... приспособленцы, план ,,гарнули,, ?Это как у порошенко, мвф требовали поднять цену на энергоносители перед очередным кредитом в 3-5 раз ,а ,,парень ,,постарался в 10 поднял(это документы).... Любите художественную литературу это хорошо,что бы делать такие заявления надо еще и документы знать.
@@ВасилийМороз-н2ъ да мой прадед был кулак. И этничный украинец у него былр 24 дитей. И земли было много , при царе наделяли на каждого едока. Столыпинская реформа. Все дети учились в земской школе , даже девочки. Самые меньшие учились в гимназии .моя бабушка и ее сестра. Бабушку моя прабабка родила 46 лет. Генофонд был. А после голода осталось шестеро , в семье было 4 двойни.. и два раза блезницы. А голод не разбирал в какое село. В нашей части восновном украинцы жили. И хватит пустой дискуссии. Никто не заслуживает смерти. Мы не боги и не нам решать кому жить . Кстати у моих двоюродных родственников тоже блезнецы и у меня внуки. У моей бабушки два раза были блезницы. Наверно это такой код в нашей семье.
Дивилась і плакала….Цей фільм треба показати всьому світу, щоб світ знав, що пережили украінці, і чому зараз просимо допомоги , щоб здолати руську нечисть .Знімайте більше про той страшний час, поки живі ще свідки тих страшних часів. Цим кадрам нема ціни, люди повинні знати що таке « совіти», що таке репресіі, що таке фашизм, бо історія вертається і нагадує нам про ці страхи.І , що росія, це ворог усього людства.
Світла пам'ять всім, хто загинув такою страшною смертю. Люди не забудуть, Україна не забуде... Наше покоління повинне бути краще, щасливіше, щоб ті хто загинув, були спокійні з небес. Ніколи нікому б не побажала пережити цей страх і біль
Моя мама Марія розказувала, що в їхній сім'ї було семеро дітей. Вижило троє дітей і її батько. Коли прийшли, то забирали все, даже те, що було зварене на плиті. Забрали пшеницю, картоплю. Забрали воли, корову. Навіть клуню( це як повітка, для зерна будівля), то її витягли з двору і поставили в колгоспному дворі і навіть я бувши дитиною ходила і купляла там олію. Пізніше мама сказала, що то мого діда Івана, а її батька, клуня яку забрали. З голоду попухли її мама Катерина і четверо дітей. Мама вижила, бо ходила в садок і там, хоч трохи щось давали поїсти. А дома їли лободу, листя з липи та ще лушпайки з картоплі. Мама говорила, що не було такої сім'ї в якої не було померлих під час голоду.
@@FirstNameLastName-cu2tq все так ,але ХТО ця"нова влада"кравчук ,кучма ,порошенко ,яник ітепер оце зе всі вони вірні послідовники справи фашистів -комуністів ! "Єліта" вихована окупантом ,несе горе і смерть свому народу "
@@FirstNameLastName-cu2tq а у згаданих вами країнах рівень життя людей дуже відрізняється від українського ? Навряд . Ви прибіжчик комуно-фашизму за ефімерними "досягненнями " "влади" не бачите потреб людей . Від непомірного щастя бунтує Казахстан і Білорусь ? Кому потрібний ваш перелік "досягнень" при зубожінні і нереалізованності людей ?
Страшну трагедію пережили ці люди. Дай їм Бог здоров'я. Маємо пам'ятати про злочин проти людства під назвою Голодомор і не дати знову захватити нашу землю аби агресор зі сходу знову не почав свої страшні справи. Царство Небесне і вічна пам'ять усім хто загинув від голоду під час Голодоморів-геноцидів.
...які важкі спогади...😢😢😢Чоловік вже старенький,та повернувшись в минуле...сльози...Боженько,не допусти більше такого страшного свавілля,дай хліб насушний нам щодня...Та прости всі наші провини...
Мені боляче від того, що довелося пережити нашим людям 😭 це суцільна біль, скільки українських дітей не пережили голод, як було матері бачити, що її діти помирають від голоду- це жах. Ми повинні памʼятати про це завжди і щоб кожне наступне покоління це памʼятали. 😭😭😭😭😭
Бабуся розказувала, що їх врятувала корова. Її мати готувала "підпалки" - щось схоже на хліб з висівок. А батько сильно сердився, коли мати носила ті підпалки своїй матері. Голод. Малі діти збирали колоски і мерзлу бараболю, здирали ноги до крові на стерні. Мати вимінювала молоко на старе сало. Гірке було, помаранчеве, але так і їли - бо голод. Черкаська область, Уманський район, село Старі Бабани.
Велика подяка авторам фiльму, - в сьгоднiшнiй скрутний, тяжкий час ворожоi навали, що знову ставить метою знищення украiнськоi нацii, особливо важливими стають оповiдання людей, - чи не останнiх свiдкiв ,- що пов*язують в часi два страшних злочини геноциду, (а ще й злочини другоi свiтовоi вiйни), спрямованих проти укранськоi нацii - голодомор дев*яносторiчноi давнини та цiлеспрямована руйнацiя краiни та людностi двадцять першого столiття, добре спланована, - до "теоретичних" псевдоiсторичних розробок московитських i не тiльки, шовiнiстiв. Але наш народ сильний, насамперед духовно, сильний своею згуртованiстю, сильний бажанням зберегтись в iсторii, сильний бажанням жити i помститись пiдступному ворогу, що так хитромудро, улесливо задурював в останнi десятилiття голови довiрливих своiми тезами про "мышебратья". Але московити дуже сильно прорахувались, прорахувались до того, що самi попали в пастку власних загарбницьких забаганок; вже вiдверто противно спостерiгати, як цi голодранцi, кляньчать по всих кутках свiту про перемовини, щоб уникнути кризи економiчноi та полiтичноi iзольованостi в свiтi, а, отже нищiвноi поразки не так у вiйнi, як цивiлiзацiйноi. Але жодних поступок ворогу! Наша боротьба справедлива, перемогу здобудем в бою! Смерть ворогaм! Хай живе наша сильна, квiтуча, життерадiсна, надхненна УКРАIНА!
Бідні люди які пережили голодомор. Добра пам'ять тім хто пішов через голод. А тим нелюдам треба буде відповідати перед Богом за цей страшний гріх. А нам треба пам' ятати свою історію.
Мой дедушка родился на Сумщине в 1933 году. Не ходил до 3 лет, только ползал, - рахит. Передавал рассказы более старших, как по селу ездила подвода для сбора трупов, куда клали и тех, кто еще дышал, потому что судьба их была однозначна. Слава Богу, что дедушка выжил, выжили и герои фильма - в том числе чтобы рассказать, как это было.
@@oxana1130 понял но моя баба покойная и её семья родом как раз из Глуховского района и они не все пережили голод так как некоторые члены семьи пухли от него и умирали
Я вважаю потрібно кожного хто вижив підтримувати і надавати соціальну допомогу! І в кожного взяти такі інтерв'ю, щоб потім вата і рота не могла відкрити!!!!
Хто ще може ставити дизлайки?Як це "дибільне"покоління не поважає людей,які пережили страшний голод.Дуже сумно,дуже жаль людей,які муки,які страшенні часи😥😥😥😥
Наш Господь многомилостивий і багатотерпеливий раз ще існує цей світ бо люди є набагато страшніші за звірів Не вкладається таке в розумі на що способні люди Це страхіття Але є на небі Бог Він з кожним із нас розбереться Усі воскреснуть на суд Божий У вічності буде Або вічне життя або вічне озеро вогняне для тих хто не схаменеться
В цей чорний день пам*ятi голодомору згадався тужливий вiрш, що рве душу навпiл од болю, херсонськоi поетеси Валентини Степаненко: - "Дай менi, дай менi, мамо, хоч крихтинку, хоч соломинку..."; рокiв з двадцять тому я писав авторцi, щоб спробували покласти вiрш на музику, - ото був би реквiем на ту страшну подiю 32-33р. Не знаю, чи отримала мого листа шановна поетеса, чи нi, але одного разу я з приемнiстю почув на коротких хвилях (доiнтернетнi часи) радiо украiни уже пiсню, до того жалiбну, що без слiз неможливо слухати... з того часу бiльше почути цей згусток болю не довелось - на превеликий жаль ми, украiнцi часто-густо необачно втрачаем шедевральнi посвiдки нашоi iсторii, культури, а потiм плачемось, що мало у нас творчих людей та предметiв мистецтва. Непогано було б шановним авторам документального фiльму розшукати цю пiсню-реквiем, та вставити в кiнострiчку в новiй редакцii. -----------------Матуся й батько розповiдали, ( а iм було по сiм рочкiв) як "буксири" забирали все, не тiльки зернове збiжжя, а й взагалi все iстивне, що знаходили в хатi, як страшнi муки голоду, що затьмарюють розум, що низводять людину до стану нерозумноi тварини, як моторошно стае, коли на твоiх очах в страхiтливих муках помирае молодший братик... Сiм*ю мами врятували в зимку копичка споришу, що скосили влiтку, та й забули в лiсосмузi, - дiд розшукав, тому що зранку й до вечора йшов у поле з хати, щоб не чути-не бачити страждань голодних дiтей, - а потiм, навеснi, бджоли, коли на початку травня 33-го накачали перший взяток меду. А мiй дiдусь розповiдав, що в голодомор першими гинуть здоровi, мiцнi мужчини i малi дiти; що органiзм людини, потерпаючи вiд голоду, намагаючись врятуватись, пiдступно в першу чергу "з*iдае" мозок, як орган, що потребуе найбiльше енергii, (ну, чисто з бiологiчноi точки зору), i найменше потрiбний органiзму в цей час; людина стае погано самоконтрольована, не може дати оцiнку своiм дiям, своiм намiрам. I в такому станi, з затьмареною свiдомiстю, людина здатна накоiти страшних речей... А другий мiй дiд не росповiв нiкому нiчого, - вiн помер ще молодим, помер вiд 33-го року... Не призведи доля побачити такi ж страшнi часи aнi нам, aнi нашим дiтям та онукам, та взагалi нiкому!
Вони й зараз намагаються нас знищити!Нiчого не змiнилось,але ми стали сильнiшими й не такими довiрливими.Ми знаем хто наш ворог та й даемо достойну вiдповiдь!
@Matie К Я вас запитував, що було? Я знаю, що було від моїх рідних. Навчіться спочатку розуміти українську тоді беріться коментувати, бо ви не зрозуміли про що я написав.
@Matie К Ещё раз, вы не поняли о чём я писал, для того, чтобы общаться с украиноязычными нужно выучить их язык. Вы не поняли о чём я написал и пытаетесь мне что то рассказывать.
Злочини нацизму всім відомі. Але чому досі не дана всеосяжна оцінка злочинам комуністичної системи?.. Яка знищила багато більше людей навіть порівняно з нацистами.
Я киянка. Дуже кохаю свою Батьківщину. Моя матуся із сумщини. Розповідала про 1932-33 роки: голод був неймовірний; варили суп із бур'янів. До смерті не їла зелений суп.
Херсонська поетеса Людмила Степаненко написала пісню про голодомор. Торік була опублікована у мережі пісня про голодомор, яка одразу зазвучала на численних тематичних заходах у Херсоні. Люди плакали під зворушливе "Мамо, мамо stepanenko+ludmilaдай хоч хлібинку, дай мені, дай мені хоч соломинку", у виконанні Лариси Кваріані. Мало хто знає, що музику до пісні створив Анатолій Шейченко. Автором же пронизливих рядків є херсонська викладач ПТУ № 2, член Херсонського обласного осередку спілки письменників України, тонкий перекладач Міцкевича з польської на українську Людмила Степаненко. Відеоряд допомогли змонтувати син та чоловік. Так і побачила світ "Пісня пам'яті жертв голодоморів в Україні". У ці дні, коли країна згадує усіх, хто гинув від голоду в ті далекі роки, пісня відзначає свій перший смутний рік народження. Запалюючи свічку увечері, можете послухати її й ви: th-cam.com/video/NZ_mt84y6wg-/w-d-xo.html--------------------------------------------Вибачаюсь, шановнi, я трiшки забувся, шановну поетесу Степаненко звуть Людмила, а пiсня про три голодомори в Украiнi е на ЮТУб. --Ще в день роковин голодомору доречно буде згадати вiдому картину, яку без остраху неможливо споглядати, художника Вiктора Цимбала "1933", пошукайте в iнетi.
Страшний фільм.Жодний художній фільм не викличе такої довіри.Але ж і факт,що померли у більшості уперті одноосібники ,звучить досить виразно.Деякі сім'ї сиділи на зерні,знали де воно заховане,але боялися діставати-бо одразу усю сім'ю,або ж старших родини відправляли "до білих ведмедів".У моєї бабусі двоє рідних братів Митрофан і Михайло загинули на етапі.А колгоспники та їхні сім'ї вижили,бо варили спільні казани якоїсь баланди чи кулешику.Село Дроздівка Чернігівської області.
Я думаю, что у колхозников все не отбирали плюс давали какие-то продукты, а у «особитов» все отнимали. Это был преступный способ загнать людей в колхозы.
Моя покійна бабуся народилася 26 року. Але коли їй було 4 роки, то померла її мама. А тато був тоді далеко. Розповідала що дідусь на їжаків полював, бабуся якісь рослини збирала. Сама вона мала їла корінці, з квітів та бур'яну. Говорила , що повискубує в своєму дворі всі корінці, а які ж вони смачні була. Та ходила тишком красти в чужий двір. А ще розповідала, як одна жінка їла свою власну руку. І як батьки їли своїх дітей.
![[#2024MAMA] G-DRAGON - 무제(Untitled, 2014)+POWER+HOME SWEET HOME+뱅뱅뱅+FANTASTIC BABY | Mnet 241123 방송](http://i.ytimg.com/vi/Ox29z5Nf1Uk/mqdefault.jpg)
Дякую вам за вашу працю! Моя бабуся завжди зі столу крихти хліба збирала і при цьому промовляла "Ми ж на цій крихті вижили". Бабуся 1926 року народження.
Такий дідусь спритний, ясний - наче молодий зовсім духом! Захват! Спасибі вам, очевидці, за ці згадки!
Хочу подякувати всім хто приймав участь у зйомках фільму. Дякую за правду, якої всім нам бракує.
Отец влощадином говне овес выбирал и 8 лет.нес домой
Л
Дякую за те, що у мене є шматочок хліба вдома, що я не голодую, вічної пам'яті і найкращої старості тому хто це пережив ... діти цінуйте те що маєте.
Дякую за фільм. Дякую за болючу правду. Дякую, що вижили!!! Правду дідусь в кінці фільму каже, що ті кати, що забирали в людей останнє -- вимерли, і потомства по-собі не лишили. Я теж спостерегла, що всякі совкові військові, КГБешники, міліціянти --- не мають потомства, або вже їхні діти бездітні, або нещасні випадки їх спіткали! Дістав їх Божий палець тут на землі!
Неможливо дивитись без сліз, скільки болю в цих людей, які ми щасливі зараз, у нас є що їсти, є де спати, дякую Боже🙏
Дякую тим хто був крепкий і помагав тим, хто потребував допомоги.. дякую тим, хто це документував та висвітлив.. а тому кому Ви дякуєте зараз, тоді мабуть у відпустці Був..
@@bruce3003 Если не покаешся,человече,то это может повториться!Революция заставила людей отказаться от Бога,поэтому такие страшные вещи происходили!Сейчас мы недалеко от этого!Враг человеческих душ знает как обмануть и обольстить человека,чтобы тот отказался или пренебрег Богом,Его Жертвою на Кресте!Там,где люди доверяли Богу,их эта беда обошла!!!Благоразумия вам!
Без сліз важко дивитись 😱😭
Дійсно, після такої розповіді починаєш замислювався, а як ми зараз живемо, що ми їмо та скільки продуктів витрачаємо... як не цінуємо те, що маємо.
Я вважаю, що для молоді потрібні такі документальні фільми. Молодь повинна слухати розповіді, адже вони торкаються душі.
Передивившись фільм, хочеться сказати ДЯКУЮ! всім, хто приймаі участь над створенням фільму!!!
Тому, аби вижити нам треба облишити будь-які сантименти на адресу московітів, зрозумівши одну дуже важливу річ - що б не казали, що б не робили, як не апелювали росіянці до якихось там загальнолюдських цінностей, вірити їм ніколи не можна
Пам'ятаю, як скупо розповідала бабуся про Голодомор, розкуркулення, мерзлі буряки ... Наче все життя боялась. Пошепки. Казала, що нема нічого страшнішого в світі, ніж голод. Дякую, що не даєте забути. Щоб ніколи знов....
Які ж ВЕЛИКІ ЛЮДИ!!!!!! Вони всі пережили таке що нам і не снилося , хотілося б для них кращої старості😔
Згадую свою бабусю,вона покійна уже.Теж пережила часи Голодомору😭страшенні часи,люди їли все,що бачили,пухли від голоду,вмирали в страшних муках
Мій дідусь родився в штучний голодомор в 1921році, дитинство пройшло в 1932-1933 роки, знову Голодомор, потім Друга світова, німецький полон, концтабір, 5 років заслання до рашки на безкоштовну працю на шахти( відпрацьовувати роки концтабору). Повернення на Батьківщину( рідну Черкащину).
Світла памʼять моєму дідусю. Тяжка доля його не зломила. Був господарем. Завжди мені казав, що він справжній українець. Тільки з роками розумію значення цих слів. Хто такий справжній українець. Ніколи мені нічого не розповідав про ті страшні події. Беріг психіку дитячу.
Мені на разі 61 рік, ніколи не забуду розповідь моєї любої бабусі(1915р.н.), про голодомор, її сім'я під час голодомору жила в м. Малин Житомирської області, на той час це було село. Страшні часи. Не можна забувати, не можна.
Дякую за правду дуже тяжкий фільм дивитися а люди це пережили Хай Бог береже
Дякую за такий фільм, ми всі маємо пам'ятати таку страшну трагедію - ГЕНОЦИД української нації. Вічна пам'ять всім невинно закатованим😔😔😔
нестыковочка получается...
чтож это за странный геноцид когда затраты на здравоохранение увеличиваются?
th-cam.com/video/Pz1hi23oSe0/w-d-xo.html
что ж это за голод когда количество сданного в апреле мае - августе мяса (свинина говядина) измеряется стонями тонн?
th-cam.com/video/P-MZl-ob1cg/w-d-xo.html
и вот здесь
th-cam.com/video/PRabSjf0tjY/w-d-xo.html
@@Сказки_Тимура_Глазкова от не дивно що "Сказки Тимура". Ботик ти недорозвинений
Ненавиджу радянщину. Дякую за фільм, хоча дуже важко його дивитися
Таких як ви треба більше людей, щоб не голосували за проросійські сили, тоді буде наша Україна, а зараз щось ці суки повилазили
@@FirstNameLastName-cu2tq дурко, багато хто просто виїхав з України в пошуках кращого життя. Це не зрівняти з цілеспрямованим вбивством.
@@FirstNameLastName-cu2tq ні ти не дурко, ти довбойоб, тому тому що ти прекрасно розумієш, що та сама ваша столиця - Мошква за цей час перетворилася на Мошквобад. А більш-менш притомне населення росії вже давно здриснуло хто в США, хто в ЄС, в нормальні азійські країни. Рашка - мертва. Просто ще трохи дригається і надуває щоки за рахунок того, що вам дозволили заробити на нафті з середини 1990 по 2014.
@@FirstNameLastName-cu2tq ти троль, що маніпулює цирами (ще й брехливого росстату), абсолютно приховуючи той факт, що в традиційних російських регіонах смерть і запустіння, а приріст ріст тільки за рахунок імігрантів з Таджикістану та населенню майбутнього Кавказького Емірату.
@@FirstNameLastName-cu2tq а росстате те ещё сказочники, для чекиста и не такие цифры нарисуют. Прекращай хрень всякую нести.
Будучи бразильцем який розуміє українську мову, цей фільмів є одним із найповніших і добре знятих на цю тему... За моїм побратимам-українцям, мої співчуття!!!!!!
Я можу перекласти його на свою мову якщо хтось хоче мені допомогти, надішліть мені повідомлення))))
(Sorry for my bad Ukrainian lol)
Noooo, todo bien
Дякую вам за порозуміння . Гарно було б показати це світові .Нажаль не волою іспанською
Моєї дружини бабця теж саме розповідала, тільки за 47-мі роки. Жили вони тоді в Таращщі Київської обл. І за колоски на полі, за послін, і квітки акації, і як їх тітка 4 дітей врятувала бо працювала у лікарні. Дякуємо що поширюєте🫶
Ці люди таке жахіття пережили ,а лиця такі світлі,добрі....
Дякувати Богу людям які дожили й записали свідчення про ті жахливі знущання радянської влади над Українцями мором голодам. Бабуся теж пережила голодомор, страшні були часи. Дякую каналу. Україна повинна кричати на весь світ про ці жахіття, показувати інтерв'ю з людьми які пережили голодомор
Дякую, що ви вижили ...такий страшний біль...як цих катів земля носила...
Просто плачу , так шкода всіх людей хто зазнав таких мук
В серед них були наші рідні прадіди і прабабусі, або прапра
Аналогічні історії я пам"ятаю, що розповідали мені мої рідні переживші катування голодом...але тоді ще не було можливості записувати. Велика вдячність за цей відеоматеріал. Здоров"я цим людям, що на відео і по можливості довших років життя.
А мне мама рассказывала о голодоморе.она 1915 года рождения,ей тогда было 18 лет. Семья дедушки,он и 6 детей все лето работали в поле, вырастили хороший урожай, собрали его и занесли в подвал.. К дедушке пришли активисты с предложением вступить в колхоз,и нужно было сдать весь урожай в общий ,,котёл,, дедушка отказался ,т.к.в колхоз дружно пошли и пьяницы, и лодыри пустыми руками...Тогда активисты приехали и весь урожай выгребли из подвала и увезли на подводах
Семья осталась в зиму без крошки хлеба,вначале умерли родители, потом младшие дети, моя мама уже умирала,но приехала из Донбасса старшая сестра и маме ложечкой открывали рот и заливали молочко, спасли маму и меньшего брата...,забрали к себе на Донбасс...
Мій батько мало не помер в голод 1946-1947. Батьки на нього вже не зважали, адже слабенький, найменший, 13-тий. Спасла сусідка. Варила затірку - лушпиння від зерна, яке вдалося змести з підлоги порожньої клуні. Дивітся і пам`ятайте. Почувши фразу "братній народ", стріляйте на звук.
Моя баба також той голод застала але була трохи старшою і також дивом вижила
Мої батьки теж пережили голод 46-47років, пухлі ходили ,їли лободу,в тата з 12братів і сестер осталось шестеро,з села виїхати не можна,документів не було,ще залежало від того хто був голова колгоспу,їа потім давили налогами,за кожне деревце,за курку за все плати,батьки вже померли,а нам не дуже розповідали,а онуки зовсім нічого не знають потрібно щось розповідати
моя мама
застала голод 46 47р
Розмовна мова просто чудова.
Господи, цей літній дідусь каже пробачте😢. Дякую що вижили, що прожили життя і свідчать аби ми ніколи не пробачили катів нашого народу
Дідусь вже помер 😥
Царство йому небесне і його бабусі!!!
Бідні наші дідусі та бабусі скільки ж горя випало на їхню долю😭Царство Небесне та Вічна Память всім закатованим голодом та війною 🙏
Прошу всех .... не забывайте и не позволяйте никому забыть, те страшные времена. Когда наших родственников уморили голодом.
@@FirstNameLastName-cu2tq на бесноватых мир не держится. Живи утопией.... каммунист.
@@НеонилаБасаман А ну ка скажите дорогуша по годам от 29 по 39 гг убыль и прирост населения. Вам правильно заметили убыль ,,не при геноциде,, и с трудом верится ,что 42 осталось, мне кажется на порядок меньше. Второй вопрос на территориях ,,етнiчнi,, украинцi жили или так же евреи ,татары,казахи и т.д. Третий вопрос вертухаи лично московские были или местные у местных отымали???.Такие же вертухаи(полицаи) и в Бабьем Яру свое же население стреляли. Не нужно эту страшную трагедию политизировать. Тот, кто вам это в уши вложил по политическим мотивам ,поверьте, и в уголку глаза слеза не появится.
@@ВасилийМороз-н2ъ читайте классику например Шолохова. Там четко написано кто подымал колхозы. Все было и комитет бедноты где фактически грабили розкулаченных и все остальное. Но факт остается на Украине был искуственный голод .и за первый год умерли больше 5 миллионов. Из них 12 душ моей родни. И могилы до сих пор есть у меня в саду. В 47 году такого тотального голода уже не было. Мама моя в 14 лет копала лопатой в колхозе буряки и ролучала миску сыпа и малай ... кукурузный хлеб. Колхозников за крепосных считали. Ни метрики ни паспорта. Это факты жизни моей симьи. И ты меня не переубедишь никакой идустриализацией. Жить хорошо стало когда был Брежнев.
@@НеонилаБасаман По поводу Шолохова, не довольными были бывшие куркули и их прислужники,обычные крестьяне страну подымали и строили и,, палки в колеса не ставили,, и не ныли.Читайте Шолохова. По поводу мамы, у меня тоже старенькая мама и помнит голод послевоенный и тоже много могу рассказать. Я вам повторно задаю вопрос на каких
территориях страны был голод? Здесь ,на Украине, от голода по каким признакам отбирали и уничтожали ,,этничных,, украинцев? Или эта трагедия коснулась ВСЕГО населения? Повторюсь здесь жили и евреи и татары и казахи и армяне да много кто. Как делили? Украинец - голодай остальным пайку? Не надо политизировать трагедию, ею помнят все, не только ,,щири,,. И еще раз вопрос, кто отбирал хлеб у людей ,,понаехавшие чекисты из москвы,, или местные бляди.... приспособленцы, план ,,гарнули,, ?Это как у порошенко, мвф требовали поднять цену на энергоносители перед очередным кредитом в 3-5 раз ,а ,,парень ,,постарался в 10 поднял(это документы).... Любите художественную литературу это хорошо,что бы делать такие заявления надо еще и документы знать.
@@ВасилийМороз-н2ъ да мой прадед был кулак. И этничный украинец у него былр 24 дитей. И земли было много , при царе наделяли на каждого едока. Столыпинская реформа. Все дети учились в земской школе , даже девочки. Самые меньшие учились в гимназии .моя бабушка и ее сестра. Бабушку моя прабабка родила 46 лет. Генофонд был. А после голода осталось шестеро , в семье было 4 двойни.. и два раза блезницы. А голод не разбирал в какое село. В нашей части восновном украинцы жили. И хватит пустой дискуссии. Никто не заслуживает смерти. Мы не боги и не нам решать кому жить . Кстати у моих двоюродных родственников тоже блезнецы и у меня внуки. У моей бабушки два раза были блезницы. Наверно это такой код в нашей семье.
Дивилась і плакала….Цей фільм треба показати всьому світу, щоб світ знав, що пережили украінці, і чому зараз просимо допомоги , щоб здолати руську нечисть .Знімайте більше про той страшний час, поки живі ще свідки тих страшних часів. Цим кадрам нема ціни, люди повинні знати що таке « совіти», що таке репресіі, що таке фашизм, бо історія вертається і нагадує нам про ці страхи.І , що росія, це ворог усього людства.
Не можу зупинитись...😭 Ми маємо пам'ятати трагедію нашого народу. 😣😩😢
Дякую, за чудовий фільм. Ці історії чула від бабусі і діда, яке важке життя було😢
Світла пам'ять всім, хто загинув такою страшною смертю. Люди не забудуть, Україна не забуде... Наше покоління повинне бути краще, щасливіше, щоб ті хто загинув, були спокійні з небес. Ніколи нікому б не побажала пережити цей страх і біль
Простыты Кацапам и своим помичнекам им вголодомор. Це зрадыте память тех хто помер в голодомор.УКРАИНА повышена видемстыты Кацапам за все
Тяжко слухати, а пережити. Яке жахіття було і далі в нас продовжуєттся.
Дякую за вашу працю. Вона потрібна. За такі речі не можна забувати.
Який дідусь чудовий,плачу.Навіть важко уявити ,що довелось їм пережити.😢Моя бабуся 24 року народження вижила,завжди зі
столу крихти хліба збирала
Моя мама Марія розказувала, що в їхній сім'ї було семеро дітей. Вижило троє дітей і її батько.
Коли прийшли, то забирали все, даже те, що було зварене на плиті.
Забрали пшеницю, картоплю. Забрали воли, корову. Навіть клуню( це як повітка, для зерна будівля), то її витягли з двору і поставили в колгоспному дворі і навіть я бувши дитиною ходила і купляла там олію. Пізніше мама сказала, що то мого діда Івана, а її батька, клуня яку забрали. З голоду попухли її мама Катерина і четверо дітей. Мама вижила, бо ходила в садок і там, хоч трохи щось давали поїсти. А дома їли лободу, листя з липи та ще лушпайки з картоплі. Мама говорила, що не було такої сім'ї в якої не було померлих під час голоду.
Серце крається ,що довелось пережити людям .
ЗА ЩО !!!
Не можу дивитися ,страшно усвідомлювати ,що що над людьми знущались "люди"
це навіть і уявити страшно, а коли прикидаєш, що це хтось пережив, то просто мурашки по шкірі.
Сволочі виконували вказівки Сталіна
@@FirstNameLastName-cu2tq все так ,але ХТО ця"нова влада"кравчук ,кучма ,порошенко ,яник ітепер оце зе всі вони вірні послідовники справи фашистів -комуністів !
"Єліта" вихована окупантом ,несе горе і смерть свому народу "
@@FirstNameLastName-cu2tq а у згаданих вами країнах рівень життя людей дуже відрізняється від українського ? Навряд .
Ви прибіжчик комуно-фашизму за ефімерними "досягненнями " "влади" не бачите потреб людей .
Від непомірного щастя бунтує Казахстан і Білорусь ?
Кому потрібний ваш перелік "досягнень" при зубожінні і нереалізованності людей ?
@@FirstNameLastName-cu2tq дивіться і надалі гебельспропаганду
Дякую ВАМ дорогенькі дідусі й бабусі що вижили і храните УКРАЇНУ многіє ВАМ літа СЛАВА УКРАЇНІ!!!!!! БОЖЕ УКРАЇНУ бережи
Страшну трагедію пережили ці люди. Дай їм Бог здоров'я. Маємо пам'ятати про злочин проти людства під назвою Голодомор і не дати знову захватити нашу землю аби агресор зі сходу знову не почав свої страшні справи. Царство Небесне і вічна пам'ять усім хто загинув від голоду під час Голодоморів-геноцидів.
...які важкі спогади...😢😢😢Чоловік вже старенький,та повернувшись в минуле...сльози...Боженько,не допусти більше такого страшного свавілля,дай хліб насушний нам щодня...Та прости всі наші провини...
😭😭😭Господи помилуй. Дякую за фільм. Дай Бог здоров'я бабусям, дідусям 🙏
Дякую за цю страшну правду! Пройшло 100 років а московія все так же вивозить наше зерно у 2022
Неймовірно! Дякую за збереження пам'яті та правди.
Цей дідусь і бабуся- гордість нащої країни, за те, що пережили такі страшні часи і не втратили ясний розум і пам'ять.
Сильно! Олексій Гапон вразив, цікаво чи ще живий дід?
Мені боляче від того, що довелося пережити нашим людям 😭 це суцільна біль, скільки українських дітей не пережили голод, як було матері бачити, що її діти помирають від голоду- це жах. Ми повинні памʼятати про це завжди і щоб кожне наступне покоління це памʼятали. 😭😭😭😭😭
Боже бережи Україну і наших людей!
Бабуся розказувала, що їх врятувала корова. Її мати готувала "підпалки" - щось схоже на хліб з висівок. А батько сильно сердився, коли мати носила ті підпалки своїй матері. Голод.
Малі діти збирали колоски і мерзлу бараболю, здирали ноги до крові на стерні. Мати вимінювала молоко на старе сало. Гірке було, помаранчеве, але так і їли - бо голод.
Черкаська область, Уманський район, село Старі Бабани.
Дякую за вашу роботу.
Дідусь молодець...Такі доброзичливі люди...
Дідусь такий чудовий і боляче слухати це все
Велика подяка авторам фiльму, - в сьгоднiшнiй скрутний, тяжкий час ворожоi навали, що знову ставить метою знищення украiнськоi нацii, особливо важливими стають оповiдання людей, - чи не останнiх свiдкiв ,- що пов*язують в часi два страшних злочини геноциду, (а ще й злочини другоi свiтовоi вiйни), спрямованих проти укранськоi нацii - голодомор дев*яносторiчноi давнини та цiлеспрямована руйнацiя краiни та людностi двадцять першого столiття, добре спланована, - до "теоретичних" псевдоiсторичних розробок московитських i не тiльки, шовiнiстiв. Але наш народ сильний, насамперед духовно, сильний своею згуртованiстю, сильний бажанням зберегтись в iсторii, сильний бажанням жити i помститись пiдступному ворогу, що так хитромудро, улесливо задурював в останнi десятилiття голови довiрливих своiми тезами про "мышебратья". Але московити дуже сильно прорахувались, прорахувались до того, що самi попали в пастку власних загарбницьких забаганок; вже вiдверто противно спостерiгати, як цi голодранцi, кляньчать по всих кутках свiту про перемовини, щоб уникнути кризи економiчноi та полiтичноi iзольованостi в свiтi, а, отже нищiвноi поразки не так у вiйнi, як цивiлiзацiйноi. Але жодних поступок ворогу! Наша боротьба справедлива, перемогу здобудем в бою! Смерть ворогaм! Хай живе наша сильна, квiтуча, життерадiсна, надхненна УКРАIНА!
Божи милостивий помилуй нас грішних 😢
Дякую за цей важливий фільм.
Не можна пробачати!.. ми занадто добрі до наших ворогів!
💯 вподобайок за фільм. Дякую!
Сум, сльози за знищення Нації😥Дякую за кінострічку з людьми, які пережили цей жах😥😥
Велика сміливість повертатися до тих страшних часів і згадувати пережиті жахи😢
Такий дідусь спритний, ясний - наче молодий зовсім духом
🙏🙏🙏Дякую. Низкий уклін. 💙💛
ГОЛОДОМОР
Свіча горить - душа вогнем палає,
Рокам не стерти біль страшних часів…
І кожен українець пам’ятає
Закон про п’ять смертельних колосків.
Мільйони душ, загублених терором,
Цю землю залишили назавжди.
Вбивали їх кати голодомором -
Лише за те, що вільними були.
В страшенних муках люди помирали,
Здіймалася до неба їх душа…
Хто ще не вмер, того живцем ховали -
Така страшна прийшла до нас біда…
Рови тоді укрилися тілами,
Омилась кров’ю рідна нам земля,
А з неба гірко плакали сльозами
Ті, що померли, - не проживши й дня.
Не зможемо забути ми ніколи,
І викреслити з пам’яті роки -
Знущання, вбивства та голодомори
Червоної, нестерпної чуми!
© Олександр Кобиляков
24 листопада 2019 р., Київ
Дякую за проникнений вірш. 🙏
@@Ivan_StandWithUkraine Дякую Вам за відгуки!
@@Ivan_StandWithUkraine Дякую Вам за відгуки!
Бідні люди які пережили голодомор. Добра пам'ять тім хто пішов через голод. А тим нелюдам треба буде відповідати перед Богом за цей страшний гріх. А нам треба пам' ятати свою історію.
Мой дедушка родился на Сумщине в 1933 году. Не ходил до 3 лет, только ползал, - рахит. Передавал рассказы более старших, как по селу ездила подвода для сбора трупов, куда клали и тех, кто еще дышал, потому что судьба их была однозначна. Слава Богу, что дедушка выжил, выжили и герои фильма - в том числе чтобы рассказать, как это было.
Это часом не в Глуховском районе было?
@@ЕрнестПорше не, в окрестностях Тростянца. Но я думаю, что так было по всему региону, в Глухове в том числе.
@@oxana1130 понял но моя баба покойная и её семья родом как раз из Глуховского района и они не все пережили голод так как некоторые члены семьи пухли от него и умирали
Я вважаю потрібно кожного хто вижив підтримувати і надавати соціальну допомогу! І в кожного взяти такі інтерв'ю, щоб потім вата і рота не могла відкрити!!!!
Хто ще може ставити дизлайки?Як це "дибільне"покоління не поважає людей,які пережили страшний голод.Дуже сумно,дуже жаль людей,які муки,які страшенні часи😥😥😥😥
Не переймайтесь, це тролі -нащадки тих катів
То уроди моральні , не зважайте
Да вы сами то лучше?многое забыли,многое уничтожили и снесли в угоду своим амбициям дебиловатым.
Наш Господь многомилостивий і багатотерпеливий раз ще існує цей світ бо люди є набагато страшніші за звірів Не вкладається таке в розумі на що способні люди Це страхіття Але є на небі Бог Він з кожним із нас розбереться Усі воскреснуть на суд Божий У вічності буде Або вічне життя або вічне озеро вогняне для тих хто не схаменеться
Дякую за правду!
В цей чорний день пам*ятi голодомору згадався тужливий вiрш, що рве душу навпiл од болю, херсонськоi поетеси Валентини Степаненко: - "Дай менi, дай менi, мамо, хоч крихтинку, хоч соломинку..."; рокiв з двадцять тому я писав авторцi, щоб спробували покласти вiрш на музику, - ото був би реквiем на ту страшну подiю 32-33р. Не знаю, чи отримала мого листа шановна поетеса, чи нi, але одного разу я з приемнiстю почув на коротких хвилях (доiнтернетнi часи) радiо украiни уже пiсню, до того жалiбну, що без слiз неможливо слухати... з того часу бiльше почути цей згусток болю не довелось - на превеликий жаль ми, украiнцi часто-густо необачно втрачаем шедевральнi посвiдки нашоi iсторii, культури, а потiм плачемось, що мало у нас творчих людей та предметiв мистецтва. Непогано було б шановним авторам документального фiльму розшукати цю пiсню-реквiем, та вставити в кiнострiчку в новiй редакцii. -----------------Матуся й батько розповiдали, ( а iм було по сiм рочкiв) як "буксири" забирали все, не тiльки зернове збiжжя, а й взагалi все iстивне, що знаходили в хатi, як страшнi муки голоду, що затьмарюють розум, що низводять людину до стану нерозумноi тварини, як моторошно стае, коли на твоiх очах в страхiтливих муках помирае молодший братик... Сiм*ю мами врятували в зимку копичка споришу, що скосили влiтку, та й забули в лiсосмузi, - дiд розшукав, тому що зранку й до вечора йшов у поле з хати, щоб не чути-не бачити страждань голодних дiтей, - а потiм, навеснi, бджоли, коли на початку травня 33-го накачали перший взяток меду. А мiй дiдусь розповiдав, що в голодомор першими гинуть здоровi, мiцнi мужчини i малi дiти; що органiзм людини, потерпаючи вiд голоду, намагаючись врятуватись, пiдступно в першу чергу "з*iдае" мозок, як орган, що потребуе найбiльше енергii, (ну, чисто з бiологiчноi точки зору), i найменше потрiбний органiзму в цей час; людина стае погано самоконтрольована, не може дати оцiнку своiм дiям, своiм намiрам. I в такому станi, з затьмареною свiдомiстю, людина здатна накоiти страшних речей... А другий мiй дiд не росповiв нiкому нiчого, - вiн помер ще молодим, помер вiд 33-го року... Не призведи доля побачити такi ж страшнi часи aнi нам, aнi нашим дiтям та онукам, та взагалi нiкому!
Дякую, що вижили!
Це все правда!Моїй бабусі зараз 95років черкаська область м.Корсунь.
Все точно розказує,голод,трупи на вулиці нквд і тд...Це просто був ад...
Олексій Гапон який мудрий чоловік, все ж таки пробачає тим, які наробили лиха але вже пішли в інші світи... тепер судить їх Бог а не ми
Щиро дякую за сюжет
За що ,нищили український народ? За що? Чому? Вічна пам'ять!!!
За те, що були вільними духом людьми і могли в любу хвилину повстати проти окупантів.
Вони й зараз намагаються нас знищити!Нiчого не змiнилось,але ми стали сильнiшими й не такими довiрливими.Ми знаем хто наш ворог та й даемо достойну вiдповiдь!
@Matie К Я вас запитував, що було? Я знаю, що було від моїх рідних. Навчіться спочатку розуміти українську тоді беріться коментувати, бо ви не зрозуміли про що я написав.
@Matie К Ещё раз, вы не поняли о чём я писал, для того, чтобы общаться с украиноязычными нужно выучить их язык. Вы не поняли о чём я написал и пытаетесь мне что то рассказывать.
@Matie К Дякую, що ви нам розповідаєте що у нас було і як, а то як би ми без вас визначились, що робили із нашими рідними та хто керував совком. 🤣
Після кожної такої історії коси дибом ....це жахіття....
Як шкода цих людей... Навіть страшно уявити, що їм довелося пережити😢
Шкода, ці старенькі такі жахіття пережили...
Злочини нацизму всім відомі. Але чому досі не дана всеосяжна оцінка злочинам комуністичної системи?.. Яка знищила багато більше людей навіть порівняно з нацистами.
Це більше вже справи самосуду нашого молодого покоління вбивати причетних до голодомору тих хто забирав зерно,підписував документи
Спасибо,что открыли глаза. Пока еще живы очевидцы ,собирайтепоследние крохи правды. Как я вас,дорогие украинцы,понимаю.
Дякую!
Всім раджу подивитися фільм "Ціна правди "
😭😭😭😭😭
ТАКЕ НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ І НЕ ПРОЩАЄТЬСЯ!!!!!!
Дай Бог всем кто выжил, будьте здоровы счастливы, и не вспомнить всех страхов тех лет...
Не забувайте що виною цьому росія і все що вона породжує!
чиста правда
Так!
Голодомор - це страшний злочин комуністичної влади, про нього забути - не припустимо.
Кожен з них св1док! З кожним роком 1х менше. ВЛАДА! БЕРЕЖ1ТЬ 1 Ц1НУЙТЕ , БО БЕЗ НИХ НЕ БУЛО БИ УС1Х НАС!
Я,УКРАИНЕЦ!!!!!! РОДИТЕЛИ УЕХАЛИ ОТ АВАРИИ ЧАЭС В 1987Г. НА КУБАНЬ!!!! СМОТРЮ СО СЛЕЗАМИ НА ГЛАЗАХ!!!!!СЛАВА УКРАИНЕ!!!!!!!!!!!!!!
Славики уехали тоже
Вы на славных землях Украины💙💛
Дякую
Нищили українців голодом а ми вижили, слава Україні
Дякую за інформативність
Я киянка. Дуже кохаю свою Батьківщину. Моя матуся із сумщини. Розповідала про 1932-33 роки: голод був неймовірний; варили суп із бур'янів. До смерті не їла зелений суп.
Ужас. У меня на работе начальство напрягает и я из-за этого сплю плохо. Даже представить не могу что было тогда... Это что-то страшное... 🙄😢
Херсонська поетеса Людмила Степаненко написала пісню про голодомор.
Торік була опублікована у мережі пісня про голодомор, яка одразу зазвучала на численних тематичних заходах у Херсоні. Люди плакали під зворушливе "Мамо, мамо stepanenko+ludmilaдай хоч хлібинку, дай мені, дай мені хоч соломинку", у виконанні Лариси Кваріані.
Мало хто знає, що музику до пісні створив Анатолій Шейченко. Автором же пронизливих рядків є херсонська викладач ПТУ № 2, член Херсонського обласного осередку спілки письменників України, тонкий перекладач Міцкевича з польської на українську Людмила Степаненко. Відеоряд допомогли змонтувати син та чоловік. Так і побачила світ "Пісня пам'яті жертв голодоморів в Україні".
У ці дні, коли країна згадує усіх, хто гинув від голоду в ті далекі роки, пісня відзначає свій перший смутний рік народження. Запалюючи свічку увечері, можете послухати її й ви:
th-cam.com/video/NZ_mt84y6wg-/w-d-xo.html--------------------------------------------Вибачаюсь, шановнi, я трiшки забувся, шановну поетесу Степаненко звуть Людмила, а пiсня про три голодомори в Украiнi е на ЮТУб. --Ще в день роковин голодомору доречно буде згадати вiдому картину, яку без остраху неможливо споглядати, художника Вiктора Цимбала "1933", пошукайте в iнетi.
Сильные духом люди пережить весь ужос и остаться с такой светлой памятью
Страшний фільм.Жодний художній фільм не викличе такої довіри.Але ж і факт,що померли у більшості уперті
одноосібники ,звучить досить виразно.Деякі сім'ї сиділи на зерні,знали де воно заховане,але боялися діставати-бо одразу усю сім'ю,або ж старших родини відправляли "до білих ведмедів".У моєї бабусі двоє рідних братів Митрофан і Михайло загинули на етапі.А колгоспники та їхні сім'ї вижили,бо варили спільні казани якоїсь баланди чи кулешику.Село Дроздівка Чернігівської області.
Я думаю, что у колхозников все не отбирали плюс давали какие-то продукты, а у «особитов» все отнимали. Это был преступный способ загнать людей в колхозы.
Страшне життя прожили ці старенькі. Було б добре хоч на старість років дати їм допомогу
Моя покійна бабуся народилася 26 року. Але коли їй було 4 роки, то померла її мама. А тато був тоді далеко. Розповідала що дідусь на їжаків полював, бабуся якісь рослини збирала. Сама вона мала їла корінці, з квітів та бур'яну. Говорила , що повискубує в своєму дворі всі корінці, а які ж вони смачні була. Та ходила тишком красти в чужий двір.
А ще розповідала, як одна жінка їла свою власну руку. І як батьки їли своїх дітей.
Господи, серце крається😢 незламні українці, скільки на нашу долю випробувань випало😭 дай Боже Україні перемоги 🇺🇦
дякую за вашу роботу, більше такого контенту, і розголосу!
Какой хорошенький старичок❤ так ухаживает за женою. Это и есть Любовь. Нет хуже зверя , чем «человек»😢😢😢😢
Так нежно дедушка ухаживает за женой....Дай Бог так и нам до старости сохранить тёплые отношения