_____________________________ Софія Лекішвілі, з північно-східної України, із Сумської області, що межує з Росією. Місто було окуповане росіянами на початку війни, тому українці вже понад 2 роки живуть з танками на вулицях, зі страхом бомбардувань у грудях та є свідками смертельних атак. Софія була вагітна і збиралася народжувати, коли вирішила покинути Україну. Я приїхала 10 березня 22 року з міста Суми це 40 км від кордону Російської Федерації. Я виїхала під час окупації, їхала за кермом вагітна, 38 тижнів, 3 дні за кермом. Їхати до Бухарест 1500 або 1800 км і доїхала слава Богу. Одна з перших народила в Бухаресті. Моїй доньці скоро буде 2 роки, слава Богу все нормально. Якщо чесно особливо про Румунію як би раніше ми і не чули, тому що серед усіх європейських країн вона якось не сильно звучала, навіть у медія просторі, вам чесно скажу. В наших областях та в інтернеті завжди звучали якісь більш просунуті європейські країни. Приїхала сюди чому, ближче до Одеси, у нас квартира в Одесі хоча живемо ми в Сумах і у мого чоловіка друг живе в Бухаресті, і приїхали сюди. Приїхала Я особисто сюди він уже був тут тому що він з Одеси переїхав, а я поїхала під час окупації я була і Сумах, а він в Одесі. Я виїжджала сама, з дітьми та мамою. Доїхала сюди і буквально за 10 днів я народила, одна з перших. Я лікар-офтальмолог. Я закінчила у 2006 році університет- Сумський державний, потім 2 роки навчалася у Харкові в інтернатурі, потім 2 роки у клінічній ординатурі та під час ординатури я захистила диплом Кандидата медичних наук. Ні, я думала зараз народжу. Я приїхала з двома кофтинками та сорочками. Я виїхала під час окупації, тому що коли я зателефонувала лікарю вона мені сказала ти до лікарні не доїдеш народжувати, тому що нам не можна було виходити на вулицю, танки їздили містом і коли дозволили виїжджати я ризикнула і виїхала. Думала народжу, війна закінчиться швидко, ну тижнів два я думаю і повернемося назад. І ось 2 роки сидимо. Маючи 18-річний досвід роботи офтальмологом, Софія також випробувала своє щастя в Румунії, вона подала документи про медичну освіту, щоб перевірити, чи зможе вона працювати тут як офтальмолог. З 2006 року, як закінчила інтернатуру, працюю, досі працюю у Сумському Державному Медичному Інституті. Я завідувач курсу офтальмології. Я викладаю хвороби очей. Працювала в Сумській лікарні. Я вчилась 6 років на загального лікаря, 2 роки спеціалізація офтальмологія, 2 роки клінічної ординатури. Разом 4 роки йде спеціалізації. Документи я подала як тільки приїхала, це в 2022 році в шостому місяці. Народила минуло пару місяців і я подала документи. Я підтвердила диплом лікаря, що я лікар за 6 років. Прийшла відповідь, що так диплом підтверджений визнали. Було написано, що зверніться до Міністерства охорони здоров’я для підтвердження спеціалізації. Пішла я до Міністерства охорони здоров’я віднесла дипломи, почекала місяці три чи чотири, прийшла відповідь, що недостатньо 2 роки інтернатури України для Європейського Союзу. В Румунії офтальмологія від 4 років. Незважаючи на те, що ви кандидат наук, що ви лікар, але ви не спеціаліст. Звичайно я б хотіла хотіла за фахом, але якщо є така можливість то можна загальної практики, там якусь практику пройти. Я б працювала, тому що треба якось жити. Вибачте, ганчірку тягати я не можу, йти в кафе підмітати підлоги щоб дітей утримувати, маючи такі дипломи. Я думаю жоден лікар цього робити не буде, стільки років віддати навчанню, роботі і потім приїхати в іншу країну і підмітати підлоги. Софія зараз у декретній відпустці. За законодавством України їй надається ще один рік відпустки. Повертатися в Суми поки що не планує, тому що там люди живуть під тиском війни, з бомбардуваннями, зі страхом потрапити на заміновані майданчики та парки. Наразі Софія володіє українською, російською, англійською, грузинською та вірменською мовами. Вона хотіла б краще вивчити румунську мову і була б мотивована це зробити, якби мала впевненість, що зможе працювати лікарем у Румунії. _____________________________
![[Full] 4 ต่อ 4 Celebrity EP.920 | 3 พ.ย. 67 | one31](http://i.ytimg.com/vi/KwiW2M_kAg4/mqdefault.jpg)
_____________________________
Софія Лекішвілі, з північно-східної України, із Сумської області, що межує з Росією. Місто було окуповане росіянами на початку війни, тому українці вже понад 2 роки живуть з танками на вулицях, зі страхом бомбардувань у грудях та є свідками смертельних атак. Софія була вагітна і збиралася народжувати, коли вирішила покинути Україну.
Я приїхала 10 березня 22 року з міста Суми це 40 км від кордону Російської Федерації. Я виїхала під час окупації, їхала за кермом вагітна, 38 тижнів, 3 дні за кермом. Їхати до Бухарест 1500 або 1800 км і доїхала слава Богу. Одна з перших народила в Бухаресті. Моїй доньці скоро буде 2 роки, слава Богу все нормально. Якщо чесно особливо про Румунію як би раніше ми і не чули, тому що серед усіх європейських країн вона якось не сильно звучала, навіть у медія просторі, вам чесно скажу. В наших областях та в інтернеті завжди звучали якісь більш просунуті європейські країни. Приїхала сюди чому, ближче до Одеси, у нас квартира в Одесі хоча живемо ми в Сумах і у мого чоловіка друг живе в Бухаресті, і приїхали сюди. Приїхала Я особисто сюди він уже був тут тому що він з Одеси переїхав, а я поїхала під час окупації я була і Сумах, а він в Одесі. Я виїжджала сама, з дітьми та мамою. Доїхала сюди і буквально за 10 днів я народила, одна з перших.
Я лікар-офтальмолог. Я закінчила у 2006 році університет- Сумський державний, потім 2 роки навчалася у Харкові в інтернатурі, потім 2 роки у клінічній ординатурі та під час ординатури я захистила диплом Кандидата медичних наук.
Ні, я думала зараз народжу. Я приїхала з двома кофтинками та сорочками. Я виїхала під час окупації, тому що коли я зателефонувала лікарю вона мені сказала ти до лікарні не доїдеш народжувати, тому що нам не можна було виходити на вулицю, танки їздили містом і коли дозволили виїжджати я ризикнула і виїхала. Думала народжу, війна закінчиться швидко, ну тижнів два я думаю і повернемося назад. І ось 2 роки сидимо.
Маючи 18-річний досвід роботи офтальмологом, Софія також випробувала своє щастя в Румунії, вона подала документи про медичну освіту, щоб перевірити, чи зможе вона працювати тут як офтальмолог.
З 2006 року, як закінчила інтернатуру, працюю, досі працюю у Сумському Державному Медичному Інституті. Я завідувач курсу офтальмології. Я викладаю хвороби очей. Працювала в Сумській лікарні.
Я вчилась 6 років на загального лікаря, 2 роки спеціалізація офтальмологія, 2 роки клінічної ординатури. Разом 4 роки йде спеціалізації. Документи я подала як тільки приїхала, це в 2022 році в шостому місяці. Народила минуло пару місяців і я подала документи. Я підтвердила диплом лікаря, що я лікар за 6 років. Прийшла відповідь, що так диплом підтверджений визнали. Було написано, що зверніться до Міністерства охорони здоров’я для підтвердження спеціалізації. Пішла я до Міністерства охорони здоров’я віднесла дипломи, почекала місяці три чи чотири, прийшла відповідь, що недостатньо 2 роки інтернатури України для Європейського Союзу. В Румунії офтальмологія від 4 років. Незважаючи на те, що ви кандидат наук, що ви лікар, але ви не спеціаліст.
Звичайно я б хотіла хотіла за фахом, але якщо є така можливість то можна загальної практики, там якусь практику пройти. Я б працювала, тому що треба якось жити. Вибачте, ганчірку тягати я не можу, йти в кафе підмітати підлоги щоб дітей утримувати, маючи такі дипломи. Я думаю жоден лікар цього робити не буде, стільки років віддати навчанню, роботі і потім приїхати в іншу країну і підмітати підлоги.
Софія зараз у декретній відпустці. За законодавством України їй надається ще один рік відпустки. Повертатися в Суми поки що не планує, тому що там люди живуть під тиском війни, з бомбардуваннями, зі страхом потрапити на заміновані майданчики та парки.
Наразі Софія володіє українською, російською, англійською, грузинською та вірменською мовами. Вона хотіла б краще вивчити румунську мову і була б мотивована це зробити, якби мала впевненість, що зможе працювати лікарем у Румунії.
_____________________________