Гідне життя/секрети шляхетності/жалітися, чи не жалітися?
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 2 พ.ค. 2024
- Для тих, кого цікавить питання виходу на новий якісний рівень в бізнезі, професійній реалізації та особистому житті, для тих, хто має бажання навчатись чи співпрацювати, - ласкаво просимо на наш сайт: www.hidnezhyttia.com
- - В нашому сьогоднішньому відео про те, для чого шляхетній людині варто напряцьовувати звичку не жалітися.
Будемо безмежно вдячні всім, хто мислить з нами в одному напрямку і прагне допомогти зробити наш спільний дім кращим, підтримавши нас та ставши нашим меценатом:
Банка моно:
send.monobank.ua/jar/9k6S6UP9vh
PayPal: hidnezhyttia@gmail.com
❤
Дякую ❤
Дякую за інсайт ,який отримала від усвідомлення цієї теми.Коротко,стисло і яка глибина.Дякую.❤❤❤❤
Дякую 💙💛
Нарешті почула те, що завжди говорю своїм дітям. Дякую за змістовну характеристику жалю.
Як відноситься до "кайфу" тих, хто завжди розказує про своє на мій погляд немиле життя, при цьому усмішка, радість на обличчі, а в тебе зіпсується настрій від того, що у людини все погано?
А як ставитися до кайфу алкоголіка, чи наркомана, так і до кайфу "жалюна" ставитися, очевидно. Кайф, він від будь-чого кайф. Це вже залежність. А залежний завжди дуже важко визнає свою проблему, тому нам залишається лише з крайньою формою ввічливості обмежувати спілкування, "носити скафандри" і слідкувати , щоб нас самих не затягло в цю пучину).
Якось так.
@@hidne_zhyttia дякую за підтримку. Я думаю також саме. Раніше жаліла їх, вони в мене крутилися в голові, старалася їх розважити, допомогти. Коли зрозуміла, що це їх спосіб життя, бо енергії в них більше чим в мене, то стала менш спілкуватися, щоб собі не шкодити. Вважаю, що я "практично здорова".