Голодомор. Як західні українці збирали продовольство для нужденних УРСР. Планували День жалоби.
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 26 ก.ย. 2024
- Українці, що жили на непідконтрольних радянській владі землях, робили все можливе, аби привернути увагу світової громадськості до подій 1932-1933 років на території радянської України і допомогти постраждалим.
Політики писали листи президенту Франкліну Рузвельту та зверталися до урядів різних країн, оунівці вбили службовця радянського консульства, а комітет рятунку планував масову акцію протесту.
#голодомор
#історіяукраїни
Більше треба таких просвітницьких передач, а ще добре в шкільну програму освіти. Сам зі сходу та від бабці про голодовку багато чув, як спочатку діда кулака загоняли в колгосп, треба було всю худобу здати щоби не поїхати до Сибіру, та потім останнє зерно забрали, добре що перед здачею трохи бабця в горщиках жиру, сала, та і з пасіки меду дід пішов в балку та там закопав, то так трохи це помогло вижити, та і то вмерла одна дитина, всю картоплю не викопували, бо забирали, копали мерзлу в ночі, та їли різні трави та коріння, а коли дід приносив мед в сотах який закопав, то було свято, щоб розуміти це все треба було потайки робити, бо час від часу собаки в шкірянках робили обшуки, ще бабця розповідала що села були оцеплені НКВД, що було проблеми десь виїхати, а як комусь вдавалось за гроші, прикраси якусь дитину відправити щоби рід вижив. І знову доля звила ще з історією, в 14м - 15м перебував на Полтавщині в м. Миргород, по волонтерським справам попав до церкви на Личанкі, а тут продовження голодомору, в 90х почали розчищати територію храму, та натрапили на масове захороніня дитячих тіл,деякі були застрелені, як з'ясувалося то були діти (кулаків) яких ловили по жд дорогам та звозили до церкви, а де вони далі дівались не хто не знав. Далі ми переїхали на захід України і там знову знайомства,та перекази історії з місцевими, як хто такі східняки, як сюди прокрадались щоб вижити, як громади в селах збирали продовольство та на фірах (бричках) відправляли на схід своїм браттям українцям, та як на Збручі це все НКВД висипало в річку. Зустрів старого історика в потягу Коломия - Львів, так той ще розповів що було принято рішення ОУН щоби привернути увагу всього світу до голодомору, та гибелі українців в СРСР. І це дійсно допомогло, стали запитання, і не так жорстокіше почали забирати продовольство, але багато загинуло від голоду. Потім на місце тих хто померли почали завозити з Росії, а потім як бабця розповідала ця сволота писала доноси в 37р. судили за три колоски. Ось така моя історія від сходу до заходу, а багато цього і не знають на жаль, як знищували нашу націю. І ця війна це наслідок того що ми не знали чі не давали знати, чі не хотіли знати. І якщо ми і зараз не винесемо урок і не згуртуємось не передамо правдиву інформацію нащадкам то буде біда потім знову.
на уши льют дурачкам . Западной Украины не существовало тогда а была Польша
@@Hampel2024, згинь, сатано, бажаю тобі долі Мапіуполя. Амінь
Андрію, моя бабця лише у далеких 70-80 роках розповідала, та й то крадькома, історію нашого роду, села, міста. Але моє дурне, виховане на комсомольсько-кацапській пропаганді, сприйняття усе заперечувало. Хоча не усе.
Через деякий час правда предків достукалася до мого серця. Слава Україні.
Привіт, написав вам на пошту на рахунок співпраці. Подивіться будь ласка введіть)))