СЕЛО ВОШИВЕ - АПОСТОЛОВЕ (1811 р.). ПЕРША НАЗВА СЕЛА.РОЗВИТОК МІСТА.ПРОЕКТ "ІСТОРІЇ СТОЛІТТЯ".

Проект включає в себе історію сіл, міст, які пов`язані з розвитком нашого району, які відтворені на відео.
Зміст проекту: відтворити історію для майбутнього покоління, у форматі відеосюжету. За підтримки каналу " В ПОШУКАХ ЗАНЕДБАНОГО СВІТУ".
ІСТОРІЯ:
Отже, в цьому випуску, зібрано історію про наше з Вами рідне місто Апостолове. Не таке воно й вже рідне, для деяких, але все ж, ми тут народилися. Ми тут виросли. Ми тут навчались. Воно утворилось ще у 1811 році! Досить важливо зазначити, що всі вважають дату заснування міста 1793 рік! Це не так. Насправді ж, у 1793 році було лиш куплено цю землю, Михайлом Даниловичем Апостолом, який у тому ж році отримав наділ у 12 тис. десятин. Перша назва села, пов`язана з балкою, в якій водились дафнії, від чого і пішла назва села - Вошиве. Саме так називали ці дафнії - вошами. Пізніше, почалось будівництво центральної Катеринославської Залізничної гілки, яка з`з'єднувала великі міста, такі як Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг. Обабіч центральної гілки, почалось будівництво похідної залізничної гілки, яка також з`з'єднувала великі міста, у розвитку якої було побудовано залізничну станцію Апостолове - це можна вважати, початок розвитку села та сучасного міста. Потім, село Вошиве перейменували (за деякими даними у 1923 році) на село Покровське, на честь Православної Церкви Святої Покрови.У 1953 році, станцію Апостолове об`єднали з селом.
РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ:
Почався активний розвиток промисловості, освіти, культури. Завершилось будівництво другої залізничної гілки. Почали будувати заводи, МТС, створювати колхози. На той час вже працювали: цегляний завод (заснований у 1910 році Івановим Б.Г., який також вів виробництво місцевої черепиці. Клеймо: " С. ПОКРОВСКОЕ, Б.Г. NВАНОВЪ"), маслозавод, консервний завод (який шаленими темпами посів 3-тє місце в Європі по експорту кабачкової ікри), елеватор, комбікормовий завод.
Інфраструктура почала стрімко рости. Місто стало головним у сфері забезпечення населення всім необхідним. Після розпаду Апостолівського СовХозу, місто завмерло. Більшість заводів припинили виробництво та були законсервовані. Зараз, більшість з них знаходиться в руїнах, або в чиїсь власності, але без втручання самого власника колишнього підприємства. Від початку розвалу і до сьогодні - місто стрімко змінилось. На місті колишнього кінотеатру "РОДІНА" знаходиться занедбаний Торговий Дім "МІЛЕНІУМ", за який довгий час йшла боротьба за власність. На місці колишнього кафе "ПОПЛАВОК", знаходиться лише очерет. На місті торгових "ПАВІЛЬЙОНІВ" знаходяться лише їх руїни. Але, попри все це, у міста є красива сторона. У 2020 році, було впроваджено масштабний проект "ART-Зупинка", ініціатором якого стала не просто жителька села, а людина з Великої Літери Гонецька Ольга. Метою було перетворення занедбаних зупинок, місць на стадіонах, на арт-зображення, арт-малюнки українського стилю та фольклору. Вже минулого року, було закуплено місцеву ялинку, та новорічні конструкції для задоволення місцевого населення. І вже другий рік, ця ялинка здійснює бажання місцевого населення. Більш про все детально, дивіться в нашому випуску "Історії Століття".