Перед війною досягла суттєвих успіхів у мінімалізмі, дуже сподобалося відчуття. Але знову почала провалюватися назад, страх, що не зможу купити необхідне через інфляцію дуже велику, стрес, втома, спонтанні покупки, щоб відчути трохи позитиву, запаси на випадок нестачі грошей. Але потроху починаю приходити до тями, і починаю розчищати свою територію. Головне не спішити викидати, можливо по частинкам, щоб менше стресу, і непродумані викидання, щоб потім не з'їдати себе.
Коли в мене була важка і емоційно виснажлива робота, я купувала все підряд, щоб компенсувати відсутність сну і насолоди повноцінним життям. Це була якась косметика, сумки, парфуми, біжутерія, яка не приносила навіть хвилинного задоволення, а пізніше викидалася мішками. Зараз немає матеріальної можливості все це скуповувати, проте й потреба зникла. Слухаю вас як казочку, хочу прочитати всі ваші книжки😊
Дякую!) Те, що Ви усвідомлюєте те, що з Вами відбувалося і відбувається це - дуже круто!) Бо коли розумієш що відбувається можеш корегувати процес і конструктивно поповнювати свій ресурс) Найзнаніша моя книжка Курва, але як я й казала - то все про мене зі стрим світопоглядом) Нових нема, бо шукаю інший спосіб ділитися думками, ютуб це один з таких способів))
Майже нічого з того що ви розповідаєте не про мене і не про мій спосіб мінімалізму, але було дуже цікаво послухати. Я особисто в мінімалізмі живу років 10, до цього я (дуже творча людина, в якої і професія творча) дуже любила оцей от простір творчого хаосу, і в якийсь момент в мене щось в середині змінилося, воно просто саме змінилося не було ніяких обставин чи перелумов. Я задовбалась просто прибирпти і приділяти увагу і час хламу. Я взагалі людина часу, дуже сильно його відчуваю і вмію ним як би то скпщати маніпулювати (менеджерити), структура то моє в усьому і так було з дитинства, а от творчіц заос теж був структурований, всі олівці по місцях, маоюнки складені, але при цьому всього було забагато. І от коли я перейшла повністю на комп'ютер і комп'ютерну графіку, я усаідомила що мені не треба триста жовтих фломастерів і десять чорних суконь, або ще чогось. Я відчула що все це давить на мене, а для моєї творчої натури потрібен простір, для моєї творчої енергії потрібне поаітря а не купа предметів якими я не користуюсь. Я яераз з тиз людей зто буде носити чорну сукню до дир, якщо вона улюблена і вона одна, допоки не закохається в іншу чорну сукню, але я нову не кцплю бо вважаю якщо є нормальна ще стара то навіщо витрачати кошти на нову краще ці кошти вкласти в якісь нові емоції, прїздки з родиною, пригоди і тд, а ніж купити нову сукню і потім її покласти еа поличку, до того ж це не екологічно. А от природа це для мене все, квіти і тварини уе мій спокій і моє натхнення, тому вдома багато рослин, два акваріми, кіт а до нього жила собака (нажаль її не стало від старості). В мене є мвй чоловік з чким ми разом дуже давно і маленький син. Чоловік зовсім не мінімаліст і дуже важко позбовляється від речей, але зараз сам розуміє зо так легше. Син дуже маомй ще щоб це розуміти і звичайно його простір то його простір, але я намагаюсь щоб він теж не прив'язувався до речей. Пам'ятні речі я фотографую і викидаю, авд низ залишаються фото які я потім роздруковую в вигляді книг сімейниз же наша історія. І цього достатньо щоб подивитися згадати, посміхнутися і набратися прзитивної енергії від спонадів. Дякую за ваш досвід було цікаво послухати))
Побачила Ще не слухала і Ооооо.... Це все так моє Мені це тааак потрібно Мені така симпатична пані Христина Все то наразі. То непросто. Нелегко. Треба не лінуватися Працювати над собою Я з вами❤
Дякую, щойно написала двом людям: одній- з метою ппрошенням на захід в інше місце, бо в тому, про який ми з нею домовлялися, все ніяк не виходить провести. А іншій - що вже виконала обіцяне, але забула їй сказати. Це завдяки Вам! Щиро дякую за натхнення!
Дякую! Багато моментів болісно відгукуються правдою). Торбинки і баночки - то є прямо хвороба якась). Давно не користуюся фразою "на чорний день", але "а раптом знадобиться, нехай полежить" все ще позбутися не вдається)..
@@martarudenka1503 розумію, так. Але наше життя надто коротке аби користатися використаними пакетами, в той час, коли можна купити сміттєві пакети і на завʼязку і з запахом ванілі. Стосовно екології все знаю але заощаджувати на торбинках але терпіти токсичних людей навколо то ще та екологія))
Перед війною досягла суттєвих успіхів у мінімалізмі, дуже сподобалося відчуття. Але знову почала провалюватися назад, страх, що не зможу купити необхідне через інфляцію дуже велику, стрес, втома, спонтанні покупки, щоб відчути трохи позитиву, запаси на випадок нестачі грошей. Але потроху починаю приходити до тями, і починаю розчищати свою територію. Головне не спішити викидати, можливо по частинкам, щоб менше стресу, і непродумані викидання, щоб потім не з'їдати себе.
Дуже Вас розумію, дякую за коментар. Можливо мої наступні відео трошки більше дадуть відповідей про це
Коли в мене була важка і емоційно виснажлива робота, я купувала все підряд, щоб компенсувати відсутність сну і насолоди повноцінним життям. Це була якась косметика, сумки, парфуми, біжутерія, яка не приносила навіть хвилинного задоволення, а пізніше викидалася мішками. Зараз немає матеріальної можливості все це скуповувати, проте й потреба зникла. Слухаю вас як казочку, хочу прочитати всі ваші книжки😊
Дякую!)
Те, що Ви усвідомлюєте те, що з Вами відбувалося і відбувається це - дуже круто!)
Бо коли розумієш що відбувається можеш корегувати процес і конструктивно поповнювати свій ресурс)
Найзнаніша моя книжка Курва, але як я й казала - то все про мене зі стрим світопоглядом)
Нових нема, бо шукаю інший спосіб ділитися думками, ютуб це один з таких способів))
Майже нічого з того що ви розповідаєте не про мене і не про мій спосіб мінімалізму, але було дуже цікаво послухати. Я особисто в мінімалізмі живу років 10, до цього я (дуже творча людина, в якої і професія творча) дуже любила оцей от простір творчого хаосу, і в якийсь момент в мене щось в середині змінилося, воно просто саме змінилося не було ніяких обставин чи перелумов. Я задовбалась просто прибирпти і приділяти увагу і час хламу. Я взагалі людина часу, дуже сильно його відчуваю і вмію ним як би то скпщати маніпулювати (менеджерити), структура то моє в усьому і так було з дитинства, а от творчіц заос теж був структурований, всі олівці по місцях, маоюнки складені, але при цьому всього було забагато. І от коли я перейшла повністю на комп'ютер і комп'ютерну графіку, я усаідомила що мені не треба триста жовтих фломастерів і десять чорних суконь, або ще чогось. Я відчула що все це давить на мене, а для моєї творчої натури потрібен простір, для моєї творчої енергії потрібне поаітря а не купа предметів якими я не користуюсь. Я яераз з тиз людей зто буде носити чорну сукню до дир, якщо вона улюблена і вона одна, допоки не закохається в іншу чорну сукню, але я нову не кцплю бо вважаю якщо є нормальна ще стара то навіщо витрачати кошти на нову краще ці кошти вкласти в якісь нові емоції, прїздки з родиною, пригоди і тд, а ніж купити нову сукню і потім її покласти еа поличку, до того ж це не екологічно.
А от природа це для мене все, квіти і тварини уе мій спокій і моє натхнення, тому вдома багато рослин, два акваріми, кіт а до нього жила собака (нажаль її не стало від старості). В мене є мвй чоловік з чким ми разом дуже давно і маленький син. Чоловік зовсім не мінімаліст і дуже важко позбовляється від речей, але зараз сам розуміє зо так легше. Син дуже маомй ще щоб це розуміти і звичайно його простір то його простір, але я намагаюсь щоб він теж не прив'язувався до речей. Пам'ятні речі я фотографую і викидаю, авд низ залишаються фото які я потім роздруковую в вигляді книг сімейниз же наша історія. І цього достатньо щоб подивитися згадати, посміхнутися і набратися прзитивної енергії від спонадів.
Дякую за ваш досвід було цікаво послухати))
Дяку за такий розгорнутий коментар) це дуже приємно і цінно😍
Гарно, що Ви знаєте про себе так багато😍
Золоті слова. Чому я не знала цього раніше?😢
Дякую❤️
Все приходить вчасно😍
Побачила
Ще не слухала і
Ооооо....
Це все так моє
Мені це тааак потрібно
Мені така симпатична пані Христина
Все то наразі. То непросто. Нелегко.
Треба не лінуватися
Працювати над собою
Я з вами❤
Дякую!❤️
Тішуся і дуже ціную
Доброго дня, Христино! Рада знайомству. Дякую за відео.
О, так мило, дякую!❤️
І як кажуть у нас у Львові - вся приємність на мому боці🌸
Дякую, щойно написала двом людям: одній- з метою ппрошенням на захід в інше місце, бо в тому, про який ми з нею домовлялися, все ніяк не виходить провести. А іншій - що вже виконала обіцяне, але забула їй сказати. Це завдяки Вам! Щиро дякую за натхнення!
Дякую дуже❤️
Це дуже цінно❤️
Дякую! Багато моментів болісно відгукуються правдою). Торбинки і баночки - то є прямо хвороба якась). Давно не користуюся фразою "на чорний день", але "а раптом знадобиться, нехай полежить" все ще позбутися не вдається)..
Дякую за зворотній зв’язок! Ціную❤️
Ви це усвідомлюєте а це вже пів справи!) можливо, мої розповіді прояснять Вам трошки більше…)
Немає слів... дуже чітко, дуже круто. Дякую.
Дякую дуже!
Ціную❤️
Файно Вишукано❤Христино, Добродійко! Здоровенькі Були..'Ми-Українці, навіть на хустинці-зможемГопака'
😍😍😍
Дякую Вам! Пішла склалати поліетиленові пакетики, з наміром визначити, якими з них я дісно користуюся
Дякую ❤️
Важливе теж питання - а що ті пакети значать для мене і як я це можу віднайти в інший, більш конструктивний спосіб😍
@@Khrystyna_lukashchuk складне питання. Пакети збережені, аби перевикористовуватися. І частину з них таки спіткає така доля. Питання - яку саме
@@martarudenka1503 розумію, так. Але наше життя надто коротке аби користатися використаними пакетами, в той час, коли можна купити сміттєві пакети і на завʼязку і з запахом ванілі.
Стосовно екології все знаю але заощаджувати на торбинках але терпіти токсичних людей навколо то ще та екологія))
@@Khrystyna_lukashchuk гарне зауваження. Я подумаю над цим :)
Ми з чоловіком щоразу, коли переїжджали на іншу квартиру, позбувались купи хламу, одягу, який не носився, речей...і так легко ставало на душі.
Так, погоджуюся, то гарний спосіб починати нове з легкою душею❤️
Дякую
Я не віддаю...
Не дякую. Не відпускаю...
Інколи зовсім нічого не хочеться, особливо, після стресів(((
Наповнення токсичне)
Так, для того, щоб віддати також потрібен ресурс….
Нудно,тихо, неможливо сприймати і слухати!
Вибачте, але це більше схоже не на мінімалізм і психологію, а на містичне (а іноді й інфантильне) мислення
Вибачаю))
Найгірше , що може статися з українкою- це пОляк.
Тішуся, що Ви знайшли для себе найважливіший меседж в мому відео 🤪
@@Khrystyna_lukashchuk в моєму
Дуже довгий вступ, можна заснути
Пані вирішила вигуляти своє біле пальто?)
В'язка мова, хотіла послухати, але ж якби чітко і структуровано було ..
Не можна ж так себе запускати!
Дуже довго не по темі.