🔥Вподобали «Жовті Кеди»? Підтримайте розвиток каналу! 👉Patreon: www.patreon.com/zhovtikedy 👉Банка: send.monobank.ua/jar/75SS4tNRwy Або - спонсоруйте на TH-cam!🤩
Я ще не додивалася до кінця, але вже декілька разів тиснула на паузу, щоб осмислити те, що почула!!! Це настільки корисна інформація, раджу кожному подивитися. Дякую величезне за гостя!
Суть прийняття в тому, що ти живеш із батьками чи зі значимими дорослими і вони дають тобі сигнал "ти наш". Це критична потреба. І якщо ми говоримо про дитину то для неї вона важливіша за їжу і за безпеку. І далі у людини формується шкала з двома крайніми полюсами: "мене приймають тільки за певних умов" і "мене приймають просто, по факту мого існування" тому, що я кохана дитина". Прям така могутність і сила цієї фрази і усвідомлення, яка зносить... Дуже важливе усвідомлення, дуже дякую за це!
Так, але тут не визначено до кінця наскільки це прийняття має проявлятися? В прийнятті всіх бажань, які виникають у дитини? В задоволенні всіх бажань, які дитина вам озвучить? А якщо ти не в змозі фінансово це забезпечити? Це оначає, що ти не можеш дозволити мати собі дітей? Чи наприклад озвучені бажання несуть ризики в безпеці для того хто озвучує а він цих ризиків не приймає. І тут виникає момент неприйняття, яке з озвученої концепції обмежує впевненність в своїх бажаннях, діях особистість
@@Ingibitors думаю "прийняття" це в контексті безпечної прив'язаності дитини, коли батьки можуть забезпечити її формування, а це бути в доступі до дитини, реагувати на її запити адекватно і забезпечувати їх (коли х нею спокійно говорять, відповідають на питання, не кричать, уважно ставляться до її емоцій, допомагають їх зрозуміти і контейнерувати і т.п.), повага до дитини та інше. І прийняття - це не вседозволеність і забезпечення усіх забагато дитини - це навпаки перекосу, який зашкодить. Мені допомогли зрозуміти ці нюанси література і відео в ютубі про формування безпечної прив'язаності, як життєво-необхідної потреби, книга емоційний інтелект у дитини Джон Ґотман і Джоан Деклер, книга Саммерхіл. Виховання свободою Олександра Ніла, книга Драма обдарованої дитини Аліси Міллер
Варіантів зламу дитячої психіки дуже багато. Наприклад, коли батьки категорично не хочуть розмовляти українською, але живуть в Україні та водять дітей до української школи. Ці діти "між молотом і ковадлом". Дуже цікава та вчасна розмова. Дякую.
Абсолютно підтримую бачення про те, що освітянин хороший тоді, коли він має ширший життєвий досвід! Такі люди більш гнучкі і терпиміше відносяться до інших людей
Класна бесіда. Мені 50 і мій постійний кошмар - це сон про урок алгебри,який я не можу здати.Коли в реальному житті зустрічала вчительку математика,то швиденько переходила на інший бік( страшно і неприємно було її бачити)
Я виросла в радянській школі з відсутністю української мови, Павліком Морозовим, і словами вчительки в першому класі «не нужно говорить на українському языке, а то все подумают что ты нищенка из села» . На наступні 10 років українська була викреслена з мого лексикону. Але (принаймі я так вважаю) я дуже патріотична, непогано розмовляю українською і не застрягла в радянському союзу і
Це жахливо. Я вчилась вже в українській школі, без натяку на російську. Але жоден вчитель, жоден! жодного разу не принижував якусь мову чи національність. Я росла в якомусь супертолерантному середовищі
Я не знаю в якій ви школі вчились, я у Львові вчилась з українською мовою, класний керівник учитель української мови вчила любити мову, жодного слова не сказала на російській мові. 1981 -1991, Страшенно не люблю, коли пишуть і говорять брехню
Крутий випуск! Дякую, Юліє, за такого гостя. Цікава інформація просто і доступно про серйозні речі. Дає змогу частково розуміти свої "прольоти" і не сприймати їх як власні недоліки. Як педагог за освітою, щиро жалкую, що такої інформації не отримала під час навчання в університеті 20 років тому, це могло б суттєво допомогти у професії. Сподіваюся, що сьогодні майбутніх педагогів цьому навчають. Ще раз дякую за проєкт, у межах якого говорять відкрито про "незручне"
я якраз та вчителька, яка прийшла працюватив школу з власного бізнесу. Так, мій підхід дуже відрізняється від класичних вчителів навіть в естонській школі. Деякі вчителі мене дуже ворожо сприймають за мій підхід і за те, що діти вчаться у мене з радістю, є самомоивованими, і двієчники раптом за рік починають розмовляти і писати вільно англійською
Бачу пана Чорноморця на ЖК - вподобайка відразу. Подивилась - іду поширювати. Я працюю в дошкіллі і як же хочеться, щоб терміни "нейротиповість" "нейровідмінність" були на слуху і в педагогів, і у батьків. Батьки часто бояться вести дитину на діагностику аби не було підстав ввачати, що їх дитина Не така як інші. Для себе і колег хочу мати більше знань і розуміння цієї теми. ❤❤❤
згодна з вами,але не треба дітей ні до кого вести.Просто треба знати,що всі люди різні,любити свою дитину, і,головне,захищати її завжди від нападів чужих повчань дорослих❤
чудовий ефір,дякую тільки ваш термін нейровідмінність для мене просто духовна сутність кожної окремої людини,а дитина це просто людина ,яка росте і її тимчасово виховують і захищають люди,яких ім’я-батьки ❤
Та фіг з ними, з матюками. Розумна людина, яка говорить розумні речі. Візьміть головне з цієї розмови. А в шортах в міносвіти? - ну то й шо. Скільки там нагорі у владі сидить панів у дорогих костюмах, і шо усіх є за шо поважати? Людина має право виглядати інакше. Зараз через війну живемо у Чехії. Тут дітям регулярно дають "завдання". Вони то приходять у школу в різних шкарпетках, то в піжамі, то з максимально дивною зачіскою. Так виховують прийняття інших, не схожих на нас.
@@АленаЛ-ь2ц Хто сказав, що цей пан матюкається на уроках при дітях? Він дає інтерв'ю дорослій людині. І аудиторія, яка дивитиметься інтерв'ю - дорослі люди, що хочуть краще зрозуміти своїх дітей підлітків. Чого Вас так вшкварило від кількох матюків, не знаю.
@@АленаЛ-ь2цвчителі в Чехії ходять у шортах, я зодила на вивчення чеської мови у звичайну школу і вчителька приходила у шортах,вчаться вони до кінця червня.
Маючи за плечима 20 років підприємницької діяльності, пішла працювати педагогом в школу. Жесть... Розумію, про що пан Павло говорить. І підтримую його в тому, що вчитель раз на 5 років (а краще раз на 3 роки) повинен кілька тижнів попрацювати підприємцем. Або промто змвнитт вид дічльності. Буде корисно! Провітряться мізки, можливо зникне переляк перед всіма видами "начальства", з'являться нові погляди на життя і зникнуть думки про "години+стаж+пенсія" та "якось треба доробити до пенсії".
Дуже дякую за чергове інтерв'ю з Петром Чорноморцем! Кожен раз як дивлюся Ваші розмови з цим фахівцем, отримую копицю нових корисних знань, які не лінь втілювати на практиці❤ Будь ласка, запрошуйте Петра ще і ще, це безцінно
О, це був феєрічний контент! Здається я згодна з КОЖНИМ словом, сказаним в цій бесіді. Я навіть трохи не вірю, що чую подібні речі в нашій країні. Скільки доль врятує подібна система виховання та освіти
Дякую Вам за відео: Ваша розмова дає мені для розуміння мого молодшого внука( 8 років), переправила це відео моїй доньці( його мамі), можливо прослухає і зрозуміє , що нічого страшного не є з поведінкою сина. Дякую .
Я знаю цього пана більше 10 років. А знайомство наше відбулося коли ми привезли свого старшого сина в школу вихідного дня МАЙБУТНІ . А продовжилося знайомство коли возили другого та третього синів. Тому про цю школу та викладачів я знаю особисто та за відгуками синів. Насправді вони роблять дуже велику справу. І іноді полегшуючи відносини між дітьми та батьками, сприяють тому, що різні покоління вчаться розуміти один одного. Діти також вчаться робити вибір в дорослому житті. Про що я шкодую, так лише про те, що ми живемо за 400 км . 22:21
Радію, що підіймаються такі важливі теми! Особливо тема прийняття, нажаль, ми маємо ціле покоління людей, де не задоволена ця критично важлива потреба, але є Надія і Віра, що ми впораємося. Дякую Юлія і Петро за корисний Ефір!!!
Підтримка україномовного каналу та спікера !!! Дякуємоза вибір гостя. !!!❤❤❤❤ Пане Петре , слухаю Вас вперше , але мені здається , що Вам єдиному вдалося зрозуміти в чому сенс праці справжнього Педагога !!! ❤❤❤ " Навчаючи - вчусь Сам (Сама ) !!! І абсолютно не важливо , скільки тобі років (25 , чи 70 +) , ти залишаєся Вчителем лише тоді , коли безумовно приймаєш кожну дитину ,вмієш знайти в ній щось особливе щось хороше і підтримувати це на протязі всього навчання в школі !!!❤❤ Безумовно , Учитель має бути не Ремісником , а Майстром , бо це не професія , а стан Душі !!!❤❤❤❤❤ Дякувати Богу , що таким учителем колись була і я !!! ( На думку моїх колишніх вихованців ) Пане Петре !!! Ви робите надважливу справу в освіті !!! Чим більше буде у Вас однодумців , тим менше залишатиметься " важких " підлітків і недолюблених дітей !!! ❤❤❤❤❤❤❤❤❤ Успіхів Вам і Наснаги !!!! З радістю попрацювала б з Вами , жаль що маю занадто " юний " вік (70 +) !!!❤❤❤❤❤ Слава Україні !!! Слава українським науковцям - новаторам !!!❤❤❤❤
Дякую 🙏 за дууууже цікавий контент!! Низький уклін пану Петру за його бачення, знання та розуміння дітей!👍👍👍 Пані Юліє! Вам дякую за цікавий діалог. Та дозвольте висловити своє захоплення Вашими вишуканими окулярами- вони неймовірно Вам пасують 🌺
Величезне дякую! Є інсайти, відповіді на багаторічні питання, сльози, розуміння і нове сприйняття деяких речей. Легка, але серйозна розмова. Гості у вас золоті ❤️
Обожнюю вашого гостя!!!! Це супер!!!! Нарешті «умовно»доросла людина каже розумні речі!!!!! Я все життя росла з розумінням що система в якій ми живемо гамно і дорослі - ідіоти, які не бачать нічого далі свого носа і роблять речі які потрібно робити не розуміючи ні цінності ні наслідків. Величезні опладунки!!!! Я в захваті! Дякую 🤩
"а чого тебе ти взагалі не влаштовуєш" - це в самеє серденько. бо я якраз з тих загнаних коняк, хто постійно намагається стати кращою версією себе і цього НІКОЛИ не було достатньо. підтверджую тезу, що це є біль, який не тамується розвитком((( дякую Петру за озвучення, це дуже важлива і болюча тема.
Боже, я слухаю і в мене вже ендорфіни, окси. Я погоджуюся майже зі всім. Дуже радісно слухати, бо дуже схожі думки і погляди на життя, навчання. А про підвищення кваліфікації вчителів, просто 👌 Дякую за розмову🙏 Продовжуйте будь ласка.
@@artclass3374 так можливо і на краще, щоб не поверталась? Щоб нарешті розірвалось оце коло відсутність коштів - ненависна робота - але відпустка три місяці літа - ненавиджу дітей?
Коли у лютому 2022 розлетілись по світу колеги, я ,російськрмовний викладач французької, взяла курс української літератури у молодшій школі. Це було дуже круто, для мене яскравий досвід.
Дякую пане Петре, дякую пані Юлія) ви, бляха, крутезні🤓 Пішла подивилась проекти Петра, захотіла навчатись😄 Потребую сучасного погляду на сучасний світ, а не існування в сучасності зі школи випуску 1999р., бо мені це цікаво! Тож, впевнена, вчителям необхідно постійно навчатись самозмінотворчості та самомайбутньості для того щоб транслювати знання власним прикладом, граючись 🤪
Змінотворці-гарна ініціатива.Головне,щоб не лишилась благим наміром і затухла.Матюків не чула,чула доречні по контексту звороти).Дуже хочеться вірити,що школа стане більш орієнтована чути самобутність кожного.Важливість розширення кола альтернатив світопізнання, для підлітків, надзвичайна.Зараз для цього є море можливостей і,те,що їх використовують у педагогіці,супер.Кажу,як людина з "дивностями", яка згадує школу,як фортецю Ескабан, і,яка,якби ,свого часу знала про професію судового антрополога,росправила крила,а не примотала скочем,замаскувавши сутулістю.
Дуже круто Петро як з майбутнього з його не стандартним баченням дітей, бо він був не стандартною сірою дитиною, яких штампуть в наших школах, просто ламають індивідуальність, а бути як всі поощряється. Діти майбутнє, якщо такі зміни будуть, то я б теж пішла в таку школу, просто пережити щераз дитинство, коли ти лічність. Дякую!!!
Дуже цікава передача, багато для себе зробила висновків. Дослідження мозку - це найікавіша наука. Зі слів мого підлітка - йому важлива думка батьків і болісна реакція тільки на критику батьків. Що там в школі кажуть друзі чи вчителі - байдуже, не чіпає. На жаль, поки я навчилася безумовно приймати дитину, вона виросла (((
Ознайомилась з вашим підходом до навчання.. мені дуже відгукнулося Бажаю вам процвітання і через 4-5 років настільки вирости, щоб відкритися навіть в Гатному, син якраз підросте до того часу)
Згідна з гостем у майже всіх аспектах... Працювала вчителем в школі 10 років, перед тим встигла "побути" медреєстраторкою, продавцем - консультантом, касиркою та працівницею відділу кадрів))) Моє бачення освітнього процесу трохи відрізнялося від загальноприйнятого... 😏 Тому старалася "змінити світ на краще".. 😂 Але за 10 років роботи зрозуміла що світ змінив мене((( Вигоріла, тому покинула роботу, емігрувала. Пройшла важкий шлях сепарації з дочкою-підлітком. Не обійшлося без усіх видів проф. психологічної допомоги 😢😢😢 Психотерапія дуууууууже допомогла. Без неї ми б з дочкою напевно зараз порвали б всі стосунки.... Проходили її паралельно, вона і я, і тільки 1 сесію разом... Єдине з чим не погоджуюся на всі 100% це з безумовною любов'ю... Відчуваю її тільки до немовлят, престарілих та тварин. А всі інші (на мою думку) при безумовній любові деградують! Дякую за цікаве інтерв'ю!
Дякую. Обожнюю ваші розмови з паном Чорноморцем)) Ви, стаєте такою весею, більш дотепною, грайливою, видно що вас це захоплє, пані Юлія! Звіть Петра ще))
з приводу екзекьютів й кретивної команди - це прям вогонь🔥🔥, прям одразу стало зрозуміло до якої ду...до якого стресу пішла гуляти творчість й спонтанність. дяяяяяякууууюююю
Насправді це єдиний адекватний чоловік. Який говорить й треба просто слухати. Садок і школа для мене завжди була зоною як конц табір де я був відмінником а на перервах просто бігав по коридорам 😂
9:35 це потужно. Адже до війни прийти до школи з профорієнтаційною програмою було нереально. Вимагалися хабарі на які не було ні бажання ні фінансів, адже моя бухгалтерія була білою. А от зараз бачте, можна прийти до Міністерства з програмою і відчинити двері до всіх шкіл України. Молодці ❤❤❤
Тут не тільки проблема з окупованими територіями. Є ще одна проблема з тими україномовними дітьми, які виїхали з мамами за кордон і тут їх наздогнала довбана русифікація. Сорі, що так кажу, але діти починають русифікуватись тут у Європі! Бо багато діток з якими вони граються не знають української. І по скільки україномовні дітки хочуть спілкування і дружби вони переходять на російську мову...ось вам "єфект доміно" довготривалий. Починаєш підлітку пояснювати і розповідати про важливість української мови і своєї національності, роду, складної ситуації з теперішньою війною, історією "світлого комунізму", то дитина відмахується в силу своєї не спроможності усвідомити масштабу зла. Тай не хочеться травмувати деталями злочинів голодомору, розкуркулювання і т.д. Ось такий єфект. Єдина тішить, що не ходять орки і не розмахують автоматами...Дякую вам за ефір. Тримаймося!🇺🇦
Чому травмувати?Говорити правду потрібно.Ми якось принижуємо дітей,рахуючи їх дурнішими.Мені завжди все розповідали про злочини совєтів.Завжди не сприймала совєцьку владу.
Книги про Голодомор є навіть для 4-річок. Просто на кожний вік своя складність пояснення. Якщо "берегти" українців від злочинів РФ, виростуть ті, хто з руснею дружитиме, як один мені знайомий український хлопчик , що української не розуміє. І ця й так вже безкінечна війна йтиме по колу.
Саме тому ми граємось із місцевими дітьми і не шукаємо діаспору. Ще й легше вивчити іноземну мову. А русскагаварящіх просто ігнорую і відмовляюсь розуміти.
Мене напружує, що з усіх предметів - вчительки, лише фізрук чоловік і то не завжди. А з війною чоловіків в нас ще менше. Молоді треба давати різні моделі, що вчити і виховувувати - то не тільки бабська справа.
Згідна на всі сто. Навіть в нашій школі пропонувала залучати чоловіків. Але тут скорше проблема в самих чоловіках чи суспільстві, яким шкільний вчитель-чоловік не так "престижно"
Щодо ментального "повернення" . Багато тих, хто зараз боронять країну, волонтерять, донатять, суспільно активні свідомі українці - народились в срср, дитячий вік і навіть підлітковий, і навіть частину дорослого життя провели під дією пропаганди радянщини. Ми пластичніші, ніж можна подумати
Моє життя у дитинстві був суцільний стрес десь від віку 10 років. І у 22 я поїхала за кордон. І тут я зрозуміла, що я не така як інші. Вдома це так не відчувала, бо там було багато дітей як я, які також змушені були бути відповідальні у малому віці.. Тож я була у такому ж середовищі. А от за кордоном молоді люди мого віку мені здавалися дітьми віком 12 років. І я відчувалася старшою на 10 років. Я почувалась рівною більше із людьми старшими 10 років. От зараз бачу чому. І так. Мені навчання давалось трохи важче вже від підліткового віку, хоч до того часу я не мала проблем абсолютно. Я випереджала своїх однокласників у всьому у школі, щодо знань. І то всіх... Особливо в першому класі і до 4 того десь. На мене ліпилось все. І мені навіть вчитись не було потреби вдома. Я на уроці все запам'ятала. Щодо креативу о це у мене проблем не має жодних. Якби лише були можливості, то я б придумала будь що. Але звичайно в рамках моїх знань. А після 10 років цей процес дуже сповільнив, і мені вже було треба робити зусилля, щоб вчитись краще. Щось запам'ятала але не все. А мати 3 ки я не хотіла. Тому вже вчилася але також не повністю. Бо було ще багато інших завдань від батьків у мене у житті крім школи. І ця екстра відповідальність тривала до віку 40 років. І тільки потім я зрозуміла, що не все в моїх руках, і я передала якусь відповідальність на інших людей. А що не могла, то залишила на долю, або Бога, як хочете так називайте. І навчилась приймати все, і те що від мене не залежить і не стресувати якщо це не в моїх інтересах стається. Частково я перестала бути гіпер відповідальною коли вийшла заміж. Але це тому, що мозок напевно потребував трохи відпочинок, і моя свекруха та її чоловік іноземці мене сприймали як дитину, і багато питань взяли на себе для вирішення про мій побут, та чоловік також. Отоді я почувала себе дуже легко, але мусила вивчати знову їх мову, стиль життя у цій країні, та багато чого іншого, наприклад комп'ютер та водійські права на машину. І це все мені знову давалось дуже легко у віці 25 років. Але коли я це навчилася, отоді я зрозуміла, що нудьгую. І вже не можу без відповідальності, коли не вчусь щось нове. І зараз майже у 45 я знову вчуся. І це завдяки тому, що знову переклала якусь відповідальнісь на інших людей у своєму житті. І на Бога теж. І на ту свекруху знову також. Вже не хочу бути найвідповідальніша або найрозумніша. Я така знову інфантильна, і це зробила свідомо бо маю свої цілі. І знаю що якщо хочу ці цілі досягнути, то не можу робити все, що робила до того... Хоч спокуса є.. Отак я вчуся вск життя... Поступово беручи і віддаючи відповідальність..
🔥Вподобали «Жовті Кеди»? Підтримайте розвиток каналу!
👉Patreon: www.patreon.com/zhovtikedy
👉Банка: send.monobank.ua/jar/75SS4tNRwy
Або - спонсоруйте на TH-cam!🤩
Такий великий і мрійник, науковець, якийсь аморфний. Матюки - це неприпустимо. Однією дитиною займатись - це одне, а класом - це зовсім інше
Я ще не додивалася до кінця, але вже декілька разів тиснула на паузу, щоб осмислити те, що почула!!! Це настільки корисна інформація, раджу кожному подивитися. Дякую величезне за гостя!
Суть прийняття в тому, що ти живеш із батьками чи зі значимими дорослими і вони дають тобі сигнал "ти наш". Це критична потреба. І якщо ми говоримо про дитину то для неї вона важливіша за їжу і за безпеку. І далі у людини формується шкала з двома крайніми полюсами: "мене приймають тільки за певних умов" і "мене приймають просто, по факту мого існування" тому, що я кохана дитина".
Прям така могутність і сила цієї фрази і усвідомлення, яка зносить...
Дуже важливе усвідомлення, дуже дякую за це!
Так, але тут не визначено до кінця наскільки це прийняття має проявлятися? В прийнятті всіх бажань, які виникають у дитини? В задоволенні всіх бажань, які дитина вам озвучить? А якщо ти не в змозі фінансово це забезпечити? Це оначає, що ти не можеш дозволити мати собі дітей? Чи наприклад озвучені бажання несуть ризики в безпеці для того хто озвучує а він цих ризиків не приймає. І тут виникає момент неприйняття, яке з озвученої концепції обмежує впевненність в своїх бажаннях, діях особистість
@@Ingibitors думаю "прийняття" це в контексті безпечної прив'язаності дитини, коли батьки можуть забезпечити її формування, а це бути в доступі до дитини, реагувати на її запити адекватно і забезпечувати їх (коли х нею спокійно говорять, відповідають на питання, не кричать, уважно ставляться до її емоцій, допомагають їх зрозуміти і контейнерувати і т.п.), повага до дитини та інше.
І прийняття - це не вседозволеність і забезпечення усіх забагато дитини - це навпаки перекосу, який зашкодить.
Мені допомогли зрозуміти ці нюанси література і відео в ютубі про формування безпечної прив'язаності, як життєво-необхідної потреби, книга емоційний інтелект у дитини Джон Ґотман і Джоан Деклер, книга Саммерхіл. Виховання свободою Олександра Ніла, книга Драма обдарованої дитини Аліси Міллер
Варіантів зламу дитячої психіки дуже багато. Наприклад, коли батьки категорично не хочуть розмовляти українською, але живуть в Україні та водять дітей до української школи. Ці діти "між молотом і ковадлом". Дуже цікава та вчасна розмова. Дякую.
Абсолютно підтримую бачення про те, що освітянин хороший тоді, коли він має ширший життєвий досвід! Такі люди більш гнучкі і терпиміше відносяться до інших людей
Ви зробили мою суботу чудовою! ☺️ Дякую за нову зустріч із Петром Чорноморцем
Класна бесіда. Мені 50 і мій постійний кошмар - це сон про урок алгебри,який я не можу здати.Коли в реальному житті зустрічала вчительку математика,то швиденько переходила на інший бік( страшно і неприємно було її бачити)
У мене таке було з анатомією
Моїй мамі 71 і їй досі сняться шкільні іспити в кошмарах. Уявіть цю глибину травми 🙈
Теж сняться екзамени у страхіттях. Коли прокидаюся ще декілька секунд реально збираюся іти до школи 😮
Також снилися довго такі сни, попри те, що проблем із навчанням, з математикою зокрема, ніколи не було.
Я виросла в радянській школі з відсутністю української мови, Павліком Морозовим, і словами вчительки в першому класі «не нужно говорить на українському языке, а то все подумают что ты нищенка из села» . На наступні 10 років українська була викреслена з мого лексикону. Але (принаймі я так вважаю) я дуже патріотична, непогано розмовляю українською і не застрягла в радянському союзу і
Дякую, що поділилися своїм досвідом. Не всі мають таку пластичність. Ми всі різні.
🇺🇦💛💙. Ген не вб'єш!
Поважаю❤️🇺🇦
Це жахливо. Я вчилась вже в українській школі, без натяку на російську. Але жоден вчитель, жоден! жодного разу не принижував якусь мову чи національність. Я росла в якомусь супертолерантному середовищі
Я не знаю в якій ви школі вчились, я у Львові вчилась з українською мовою, класний керівник учитель української мови вчила любити мову, жодного слова не сказала на російській мові. 1981 -1991, Страшенно не люблю, коли пишуть і говорять брехню
Крутий випуск! Дякую, Юліє, за такого гостя. Цікава інформація просто і доступно про серйозні речі. Дає змогу частково розуміти свої "прольоти" і не сприймати їх як власні недоліки. Як педагог за освітою, щиро жалкую, що такої інформації не отримала під час навчання в університеті 20 років тому, це могло б суттєво допомогти у професії. Сподіваюся, що сьогодні майбутніх педагогів цьому навчають. Ще раз дякую за проєкт, у межах якого говорять відкрито про "незручне"
я якраз та вчителька, яка прийшла працюватив школу з власного бізнесу. Так, мій підхід дуже відрізняється від класичних вчителів навіть в естонській школі. Деякі вчителі мене дуже ворожо сприймають за мій підхід і за те, що діти вчаться у мене з радістю, є самомоивованими, і двієчники раптом за рік починають розмовляти і писати вільно англійською
Давно очікувана зустріч! Дякую організаторам та гостю. Бажаю здоров'я та успіхів.
Бачу пана Чорноморця на ЖК - вподобайка відразу.
Подивилась - іду поширювати.
Я працюю в дошкіллі і як же хочеться, щоб терміни "нейротиповість" "нейровідмінність" були на слуху і в педагогів, і у батьків.
Батьки часто бояться вести дитину на діагностику аби не було підстав ввачати, що їх дитина Не така як інші.
Для себе і колег хочу мати більше знань і розуміння цієї теми.
❤❤❤
згодна з вами,але не треба дітей ні до кого вести.Просто треба знати,що всі люди різні,любити свою дитину, і,головне,захищати її завжди від нападів чужих повчань дорослих❤
чудовий ефір,дякую
тільки ваш термін нейровідмінність для мене просто духовна сутність кожної окремої людини,а дитина це просто людина ,яка росте і її тимчасово виховують і захищають люди,яких ім’я-батьки ❤
Та фіг з ними, з матюками. Розумна людина, яка говорить розумні речі. Візьміть головне з цієї розмови. А в шортах в міносвіти? - ну то й шо. Скільки там нагорі у владі сидить панів у дорогих костюмах, і шо усіх є за шо поважати? Людина має право виглядати інакше. Зараз через війну живемо у Чехії. Тут дітям регулярно дають "завдання". Вони то приходять у школу в різних шкарпетках, то в піжамі, то з максимально дивною зачіскою. Так виховують прийняття інших, не схожих на нас.
Таке суспільство точно несприйме Диктатора, бо при диктаторах. всі ходять струєм і схожі один на одного ....😢
Вчителі в Чехії ходять в шортах і матюкаються? А дитина вчиться українською мовою?
@@АленаЛ-ь2ц Хто сказав, що цей пан матюкається на уроках при дітях? Він дає інтерв'ю дорослій людині. І аудиторія, яка дивитиметься інтерв'ю - дорослі люди, що хочуть краще зрозуміти своїх дітей підлітків. Чого Вас так вшкварило від кількох матюків, не знаю.
@@Тетяна-б2ч А чого не можна в школі матюкатись?
@@АленаЛ-ь2цвчителі в Чехії ходять у шортах, я зодила на вивчення чеської мови у звичайну школу і вчителька приходила у шортах,вчаться вони до кінця червня.
Маючи за плечима 20 років підприємницької діяльності, пішла працювати педагогом в школу. Жесть... Розумію, про що пан Павло говорить. І підтримую його в тому, що вчитель раз на 5 років (а краще раз на 3 роки) повинен кілька тижнів попрацювати підприємцем. Або промто змвнитт вид дічльності. Буде корисно! Провітряться мізки, можливо зникне переляк перед всіма видами "начальства", з'являться нові погляди на життя і зникнуть думки про "години+стаж+пенсія" та "якось треба доробити до пенсії".
Гарна і розумна людина для гарних і розумних людей.
Дуже дякую за чергове інтерв'ю з Петром Чорноморцем! Кожен раз як дивлюся Ваші розмови з цим фахівцем, отримую копицю нових корисних знань, які не лінь втілювати на практиці❤
Будь ласка, запрошуйте Петра ще і ще, це безцінно
О, це був феєрічний контент! Здається я згодна з КОЖНИМ словом, сказаним в цій бесіді. Я навіть трохи не вірю, що чую подібні речі в нашій країні. Скільки доль врятує подібна система виховання та освіти
Боже яке гарне інтерв'ю! Як людина з РДУГ підтримую кожне слово❤❤❤
Розмова дуже змістовна. Питання підібрані дуже потрібні. Дякую,
Дякую Вам за відео: Ваша розмова дає мені для розуміння мого молодшого внука( 8 років), переправила це відео моїй доньці( його мамі), можливо прослухає і зрозуміє , що нічого страшного не є з поведінкою сина. Дякую .
Я знаю цього пана більше 10 років.
А знайомство наше відбулося коли ми привезли свого старшого сина в школу вихідного дня МАЙБУТНІ . А продовжилося знайомство коли возили другого та третього синів. Тому про цю школу та викладачів я знаю особисто та за відгуками синів.
Насправді вони роблять дуже велику справу. І іноді полегшуючи відносини між дітьми та батьками, сприяють тому, що різні покоління вчаться розуміти один одного.
Діти також вчаться робити вибір в дорослому житті.
Про що я шкодую, так лише про те, що ми живемо за 400 км . 22:21
Дуже інформативна для мене бесіда як для викладачки і як для мами
ПС:маю досвід інших робіт😊
Радію, що підіймаються такі важливі теми! Особливо тема прийняття, нажаль, ми маємо ціле покоління людей, де не задоволена ця критично важлива потреба, але є Надія і Віра, що ми впораємося. Дякую Юлія і Петро за корисний Ефір!!!
Підтримка україномовного каналу та спікера !!! Дякуємоза вибір гостя. !!!❤❤❤❤ Пане Петре , слухаю Вас вперше , але мені здається , що Вам єдиному вдалося зрозуміти в чому сенс праці справжнього Педагога !!! ❤❤❤ " Навчаючи - вчусь Сам (Сама ) !!! І абсолютно не важливо , скільки тобі років (25 , чи 70 +) , ти залишаєся Вчителем лише тоді , коли безумовно приймаєш кожну дитину ,вмієш знайти в ній щось особливе щось хороше і підтримувати це на протязі всього навчання в школі !!!❤❤ Безумовно , Учитель має бути не Ремісником , а Майстром , бо це не професія , а стан Душі !!!❤❤❤❤❤ Дякувати Богу , що таким учителем колись була і я !!! ( На думку моїх колишніх вихованців ) Пане Петре !!! Ви робите надважливу справу в освіті !!! Чим більше буде у Вас однодумців , тим менше залишатиметься " важких " підлітків і недолюблених дітей !!! ❤❤❤❤❤❤❤❤❤ Успіхів Вам і Наснаги !!!! З радістю попрацювала б з Вами , жаль що маю занадто " юний " вік (70 +) !!!❤❤❤❤❤ Слава Україні !!! Слава українським науковцям - новаторам !!!❤❤❤❤
Дякую 🙏 за дууууже цікавий контент!!
Низький уклін пану Петру за його бачення, знання та розуміння дітей!👍👍👍
Пані Юліє! Вам дякую за цікавий діалог. Та дозвольте висловити своє захоплення Вашими вишуканими окулярами- вони неймовірно Вам пасують 🌺
Слухаю Чорноморця на підйомі,дякую за позитивні емоції❤
Класний випуск, дуже корисний і пізнавальний. Дякую за інтервʼю!
Дякую за цікаву розмову, обов'язково треба і батькам, і вчителям слухати і осмислювати такі лекції, дякую
Моя улюблена суботня програма❤яке щастя.
Любови та Вдячности, пане Петро та пані Юліє. Дякую за цікаву розмову. Слава Нації! Слава України! Переможемо!
Величезне дякую! Є інсайти, відповіді на багаторічні питання, сльози, розуміння і нове сприйняття деяких речей. Легка, але серйозна розмова. Гості у вас золоті ❤️
Справжній колега!!! Все життя з матюками мовчки працюю у Сфері Освіти #ДитячийУніверситет🔰📜🙏💌🇺🇦🔱🥰
Мої вітання із
#Каліфорнії 🌻🤓
Це було пізнавальна і цікава серія👍 Дякую Юлії та Петру!
"ТРЕБА У ПЕРШУ ЧЕРГУ НЕ РОЗВИВАТИ СЕБЕ, А ЗРОЗУМІТИ -- ЯК Я ТАКИЙ ЯКИЙ Я Є МОЖУ ЗНАЙТИ ДЛЯ СЕБЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ" (с) Дякую!
Замінити атестації на рік праці у іншій галузі - це врятує і школу і націю ! До справи ! Нумо це робити !
Обожнюю вашого гостя!!!!
Це супер!!!! Нарешті «умовно»доросла людина каже розумні речі!!!!!
Я все життя росла з розумінням що система в якій ми живемо гамно і дорослі - ідіоти, які не бачать нічого далі свого носа і роблять речі які потрібно робити не розуміючи ні цінності ні наслідків.
Величезні опладунки!!!! Я в захваті! Дякую 🤩
"а чого тебе ти взагалі не влаштовуєш" - це в самеє серденько.
бо я якраз з тих загнаних коняк, хто постійно намагається стати кращою версією себе і цього НІКОЛИ не було достатньо. підтверджую тезу, що це є біль, який не тамується розвитком((( дякую Петру за озвучення, це дуже важлива і болюча тема.
Як завжди дуже цікаво! Продовжуйте нас інформувати та дивувати. Дякую🪻
Коментар задля підтримки україномовного контенту на початку відео. Я в передчутті чогось надзвичайно корисного і цікавого 😊
Боже, я слухаю і в мене вже ендорфіни, окси. Я погоджуюся майже зі всім. Дуже радісно слухати, бо дуже схожі думки і погляди на життя, навчання. А про підвищення кваліфікації вчителів, просто 👌 Дякую за розмову🙏 Продовжуйте будь ласка.
Тьотя журнаглùст-
мовокалічниця,затям- те,:
по- українськи
є поняття: півтор[à]. Тому,
чисельність
осіб може складàти
півтор[à]
мільйòни.
Супер! Петро Чорноморець добре все пояснює і тлумачить. Дякую за таку бесіду ,аж на душі легше стає.❤
Надзвичайно цікава розмова! Дякую!!!
Це найкращий подкаст, що я чула за останні півроку напевно
Ідея відпрацювання в бізнесі для вчителя раз на 2 роки - дуже резонує!
Якщо вчителька попрацює в бізнесі, то хрен вона повернеться до школи на ту мізерну зарплату і величезне навантаження
@@artclass3374 так можливо і на краще, щоб не поверталась? Щоб нарешті розірвалось оце коло відсутність коштів - ненависна робота - але відпустка три місяці літа - ненавиджу дітей?
@@ОльгаМаксимова-т2б це в кого аж 3 місяці відпустки? 56 днів це не три місяці, а неповних два
Молодець,підтримую повністю,він все вірно каже,супер!👍💯відсотків!
Про вчителів, які прийшли до школи з інших сфер і з іншим досвідом абсолютно точно.
Надзвичайно цікава розмова. Щиро вам дякую.
Коли у лютому 2022 розлетілись по світу колеги, я ,російськрмовний викладач французької, взяла курс української літератури у молодшій школі. Це було дуже круто, для мене яскравий досвід.
Дякую за випуск. Запрошуйте, будь ласка, Петра частіше.
Неймовірний гість! Підсіла на всі відоси з паном Петром! ❤
Обожнюю). Дякую за гостя 🙏.
30 років ішла лагідна українізація в Україні, поки в країнах Прибалтики виконували закон про мову. Де сьогодні ми, де вони?
Дякую пане Петре, дякую пані Юлія) ви, бляха, крутезні🤓
Пішла подивилась проекти Петра, захотіла навчатись😄
Потребую сучасного погляду на сучасний світ, а не існування в сучасності зі школи випуску 1999р., бо мені це цікаво! Тож, впевнена, вчителям необхідно постійно навчатись самозмінотворчості та самомайбутньості для того щоб транслювати знання власним прикладом, граючись 🤪
Я в шоці,безумовне прииняття,це ж є любов,повага ірозуміння?дуже хочу,щоб цеи випуск побачили усі мамки,які ще не встигли зламати своїх дітеи
Як же вам личать ці окуляри! Просто не знаю як ви раніше були без них!!!❤❤❤❤
Я теж це подумала! Дуже гарно
Змінотворці-гарна ініціатива.Головне,щоб не лишилась благим наміром і затухла.Матюків не чула,чула доречні по контексту звороти).Дуже хочеться вірити,що школа стане більш орієнтована чути самобутність кожного.Важливість розширення кола альтернатив світопізнання, для підлітків, надзвичайна.Зараз для цього є море можливостей і,те,що їх використовують у педагогіці,супер.Кажу,як людина з "дивностями", яка згадує школу,як фортецю Ескабан, і,яка,якби ,свого часу знала про професію судового антрополога,росправила крила,а не примотала скочем,замаскувавши сутулістю.
Дуже круто Петро як з майбутнього з його не стандартним баченням дітей, бо він був не стандартною сірою дитиною, яких штампуть в наших школах, просто ламають індивідуальність, а бути як всі поощряється. Діти майбутнє, якщо такі зміни будуть, то я б теж пішла в таку школу, просто пережити щераз дитинство, коли ти лічність. Дякую!!!
Особистість
Дуже цікава передача, багато для себе зробила висновків. Дослідження мозку - це найікавіша наука.
Зі слів мого підлітка - йому важлива думка батьків і болісна реакція тільки на критику батьків. Що там в школі кажуть друзі чи вчителі - байдуже, не чіпає.
На жаль, поки я навчилася безумовно приймати дитину, вона виросла (((
Головне ,що навчилися.
Не всім дітям так пощастило взагалі
Ознайомилась з вашим підходом до навчання.. мені дуже відгукнулося
Бажаю вам процвітання і через 4-5 років настільки вирости, щоб відкритися навіть в Гатному, син якраз підросте до того часу)
Згідна з гостем у майже всіх аспектах... Працювала вчителем в школі 10 років, перед тим встигла "побути" медреєстраторкою, продавцем - консультантом, касиркою та працівницею відділу кадрів))) Моє бачення освітнього процесу трохи відрізнялося від загальноприйнятого... 😏 Тому старалася "змінити світ на краще".. 😂 Але за 10 років роботи зрозуміла що світ змінив мене((( Вигоріла, тому покинула роботу, емігрувала.
Пройшла важкий шлях сепарації з дочкою-підлітком. Не обійшлося без усіх видів проф. психологічної допомоги 😢😢😢
Психотерапія дуууууууже допомогла. Без неї ми б з дочкою напевно зараз порвали б всі стосунки....
Проходили її паралельно, вона і я, і тільки 1 сесію разом...
Єдине з чим не погоджуюся на всі 100% це з безумовною любов'ю... Відчуваю її тільки до немовлят, престарілих та тварин. А всі інші (на мою думку) при безумовній любові деградують!
Дякую за цікаве інтерв'ю!
Петро Чорноморцем - Майстер, якого можна слухати вічно! ❤
Дякую. Обожнюю ваші розмови з паном Чорноморцем)) Ви, стаєте такою весею, більш дотепною, грайливою, видно що вас це захоплє, пані Юлія! Звіть Петра ще))
Супер ! Дякую. Дуже важливі тези почула для себе.
Дякую, завдяки вам я зараз зрозуміла щось дуже важливе для себе.
Обожнюю ваш канал і Петра! Дякую😊
Це до біса смачно❤
Дякуємо
Ого! Пан Чорноморець власною персоною! Нарешті я прибігла з роботи і послухаю цю точно цікаву розмову. 😊
з приводу екзекьютів й кретивної команди - це прям вогонь🔥🔥, прям одразу стало зрозуміло до якої ду...до якого стресу пішла гуляти творчість й спонтанність. дяяяяяякууууюююю
Лайк одразу за ім‘я гостя в заголовку :) Ми, аутисти, обожнюємо собі подібних 😄
Дякую за цікаву та корисну зустріч❤
Насправді це єдиний адекватний чоловік. Який говорить й треба просто слухати. Садок і школа для мене завжди була зоною як конц табір де я був відмінником а на перервах просто бігав по коридорам 😂
Надзвичайно цікавий випуск і гість. Збираюся знайти і інші випуски з ним. Вперше на вашому каналі, і думаю, я тут залишуся😊
Дякую
Дякую за запрошення дуже цікавого гостя!
Так, Петро Чорноморець - це любов❤
Як завжди - топчик 🔥
Я навіть не думаю, що в школі мають любити … Любити «безумовно» дай бог щоб батьки могли.
Бог - з великої літери, якщо
Дякую вам усім 💙💛
Дуже цікаве інтерв'ю! дякую ❤
9:35 це потужно. Адже до війни прийти до школи з профорієнтаційною програмою було нереально. Вимагалися хабарі на які не було ні бажання ні фінансів, адже моя бухгалтерія була білою. А от зараз бачте, можна прийти до Міністерства з програмою і відчинити двері до всіх шкіл України. Молодці ❤❤❤
Тут не тільки проблема з окупованими територіями. Є ще одна проблема з тими україномовними дітьми, які виїхали з мамами за кордон і тут їх наздогнала довбана русифікація. Сорі, що так кажу, але діти починають русифікуватись тут у Європі! Бо багато діток з якими вони граються не знають української. І по скільки україномовні дітки хочуть спілкування і дружби вони переходять на російську мову...ось вам "єфект доміно" довготривалий. Починаєш підлітку пояснювати і розповідати про важливість української мови і своєї національності, роду, складної ситуації з теперішньою війною, історією "світлого комунізму", то дитина відмахується в силу своєї не спроможності усвідомити масштабу зла. Тай не хочеться травмувати деталями злочинів голодомору, розкуркулювання і т.д. Ось такий єфект. Єдина тішить, що не ходять орки і не розмахують автоматами...Дякую вам за ефір. Тримаймося!🇺🇦
Якраз в тому числі і для таких дітей розрахована програма Чорноморця "Змінотворці", щоб бути в " розвиваючій україномовній субстанції".
Чому травмувати?Говорити правду потрібно.Ми якось принижуємо дітей,рахуючи їх дурнішими.Мені завжди все розповідали про злочини совєтів.Завжди не сприймала совєцьку владу.
@@larysakizym456 ми боїмося казати дітям правду, а вони підглянуть щось в ютубі і потім не знають, що з цим робити. Т
Книги про Голодомор є навіть для 4-річок. Просто на кожний вік своя складність пояснення. Якщо "берегти" українців від злочинів РФ, виростуть ті, хто з руснею дружитиме, як один мені знайомий український хлопчик , що української не розуміє. І ця й так вже безкінечна війна йтиме по колу.
Саме тому ми граємось із місцевими дітьми і не шукаємо діаспору. Ще й легше вивчити іноземну мову. А русскагаварящіх просто ігнорую і відмовляюсь розуміти.
Дякую, дуже класна розмова❤
І чекаємо ще, і ще 😊
Мене напружує, що з усіх предметів - вчительки, лише фізрук чоловік і то не завжди. А з війною чоловіків в нас ще менше. Молоді треба давати різні моделі, що вчити і виховувувати - то не тільки бабська справа.
Згідна на всі сто. Навіть в нашій школі пропонувала залучати чоловіків.
Але тут скорше проблема в самих чоловіках чи суспільстві, яким шкільний вчитель-чоловік не так "престижно"
@@ByljaByljaТут проблема не в цьому. А в тому, що зарплатня у школі низька і тому вчителі- чоловіки не працюють у школі.
@@inessa4346 так, але вона й для жінок низька
Дякую за цікавий контент!
Дякую за цікаву розмову
Подякував
Щодо ментального "повернення" . Багато тих, хто зараз боронять країну, волонтерять, донатять, суспільно активні свідомі українці - народились в срср, дитячий вік і навіть підлітковий, і навіть частину дорослого життя провели під дією пропаганди радянщини. Ми пластичніші, ніж можна подумати
Дякуєм за передачу інтересно а нащот підвищення кваліфікації согласна щоб поміняти професію.
Незмінний коментар та вподобання каналу на підтримку ❤!
Дякую за Вашу невтомну працю та супер цікавих гостей!
Моє життя у дитинстві був суцільний стрес десь від віку 10 років. І у 22 я поїхала за кордон. І тут я зрозуміла, що я не така як інші. Вдома це так не відчувала, бо там було багато дітей як я, які також змушені були бути відповідальні у малому віці.. Тож я була у такому ж середовищі. А от за кордоном молоді люди мого віку мені здавалися дітьми віком 12 років. І я відчувалася старшою на 10 років. Я почувалась рівною більше із людьми старшими 10 років. От зараз бачу чому. І так. Мені навчання давалось трохи важче вже від підліткового віку, хоч до того часу я не мала проблем абсолютно. Я випереджала своїх однокласників у всьому у школі, щодо знань. І то всіх... Особливо в першому класі і до 4 того десь. На мене ліпилось все. І мені навіть вчитись не було потреби вдома. Я на уроці все запам'ятала. Щодо креативу о це у мене проблем не має жодних. Якби лише були можливості, то я б придумала будь що. Але звичайно в рамках моїх знань. А після 10 років цей процес дуже сповільнив, і мені вже було треба робити зусилля, щоб вчитись краще. Щось запам'ятала але не все.
А мати 3 ки я не хотіла. Тому вже вчилася але також не повністю. Бо було ще багато інших завдань від батьків у мене у житті крім школи.
І ця екстра відповідальність тривала до віку 40 років. І тільки потім я зрозуміла, що не все в моїх руках, і я передала якусь відповідальність на інших людей. А що не могла, то залишила на долю, або Бога, як хочете так називайте. І навчилась приймати все, і те що від мене не залежить і не стресувати якщо це не в моїх інтересах стається.
Частково я перестала бути гіпер відповідальною коли вийшла заміж. Але це тому, що мозок напевно потребував трохи відпочинок, і моя свекруха та її чоловік іноземці мене сприймали як дитину, і багато питань взяли на себе для вирішення про мій побут, та чоловік також. Отоді я почувала себе дуже легко, але мусила вивчати знову їх мову, стиль життя у цій країні, та багато чого іншого, наприклад комп'ютер та водійські права на машину. І це все мені знову давалось дуже легко у віці 25 років. Але коли я це навчилася, отоді я зрозуміла, що нудьгую. І вже не можу без відповідальності, коли не вчусь щось нове. І зараз майже у 45 я знову вчуся. І це завдяки тому, що знову переклала якусь відповідальнісь на інших людей у своєму житті. І на Бога теж. І на ту свекруху знову також. Вже не хочу бути найвідповідальніша або найрозумніша.
Я така знову інфантильна, і це зробила свідомо бо маю свої цілі. І знаю що якщо хочу ці цілі досягнути, то не можу робити все, що робила до того... Хоч спокуса є.. Отак я вчуся вск життя... Поступово беручи і віддаючи відповідальність..
Дякую за розмову.Дуже цікаво.
Дуже цікавий , інтелектуальний співбесідник, але все ж важко сприймати, матюкливу розкутість...
Юліє, ці, як і завжди, для Вас 💐💐💐
наших людей треба вчити бути щасливими, а разом і діти будуть щасливі! ✌🇺🇦👍🏽❤
В захваті ❤❤❤❤
Як завжди дуже цікаво,дякую.
Слухаю на повторах. Джерело!
Дякую за відео