Олесь Гончар "Залізний острів"
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 14 เม.ย. 2016
- Твір обов'язкової шкільної програми 11 класу української літератури начитала для соціального проекту "Книги, що говорять" волонтер Марта Левицька.
Аудіо та відеомонтування здійснив волонтер проекту Вадим Каменчук!
У «Залізному острові» поглиблюється ледь намічена в попередніх новелах характеристика героїв, яких бачимо вже не десятикласниками, а молодими людьми, які ступили перші кроки в самостійному житті. Письменник, який ніколи не вдається до будь-яких спрощень, майстерно и психологічно переконливо змальовує образ Тоні. Тоня зачарувала дітей своїми вигадками, веселою вдачею, голосом, що був як дзвіночок.
Тоня щиро покохала Віталика. Непоказного, незавидного, її Віталика. Покохала за чисту, поетичну душу, за справді чоловічу наполегливість, майстерність, розум, прямоту. «В усьому вона ставила його вище за себе, у його вмінні, в роботі, у здібностях...». Високою поезією пройнята картина, коли Тоня затокою йде до Віталика. «- Через лимани, затоки, через усе Чорне море до тебе брела! - беззвучно сміялася Тоня». Хоч у цих словах - жартівливе перебільшення, проте в них прихований і великий смисл - кохання долає всі перешкоди. І всі добрі сили, природа сприяють йому. «Тоня бреде, вони (водорості) самі розхиляються перед нею, наче дають їй дорогу, наче знають, куди Тоня спішить». І от дівчина з Віталиком уже мчать на мотоциклі десь до моря - відпочити, розважитися, накупатись.
Далі розвивається мотив протиставлення казково прекрасної природи й залізного крейсера. О. Гончар створює живі, чарівні картини степу, і особливо моря. Ось «Тоня бризкає спроквола водою вгору, і звідти, з синього неба, білосніжні перла летять, справжнісінькі перла, блискучі, осяйні». В описі картини моря переважають світлі, яскраві, сонячні барви: суцільна голубінь, ніжно-блакитна шовковість небес, сапфірна синява.
Усе ж пов’язане з крейсером, навпаки, чорне, похмуре, вороже. Він - один-однісінький, і це вже протиставляє його розкоші літнього дня, цілого світу у взаємозв’язках та доцільній єдності й красі - бовваніє, темніє. Його стан - важка непорушність. Крейсер - сіре залізне громаддя, тло борту - брудно-сліпе. Навіть море, у міру наближення до крейсера змінюється. Це вже темна, лиснюча стихія. І ось двоє їх, двоє закоханих, на великому військовому судні.
Та трапилася біда...
Увага! Цей матеріал заборонено використовувати з метою отримання прибутку.
Дякуємо волонтерам за прекрасну роботу!!!
Щиро,
команда ГО "ВІР в Україну"
Дякую за аудіо, голос Марти - чарівний, хочеться слухати й слухати.
А ще, дякую за музику, яка створює атмосферу, приємно слухати
Слухав разів, мабуть, 10. не стільки твір сподобався, скільки чарівний голос Марти)
Твір 10/10, Голос 15/10.
Мартуся, твій голос, інтонації - просто казка!
Найкраща аудиокнига)
Голос приємний! Дуже сподобалося.
Найкраща аудіокнига, що я чула! Дякую.
Окремий респект за музику на фоні й чудовий голос))
Неймовірно приємний голос. Дякую.
Дуже красивий голос)))
Марта, дякую!
Очень красивый голос )
що за музика грає тут на задньому плані?
ДУЖЕ ПРИЄМНО СЛУХАТИ
Гарний голос
цікаво читає під музику,краще запам'ятовується
Нудно