Яка яскрава соковита мова! Як образно змальовуе вона живу душу рідної природи, яку безжально терзають ненажерливі хижаки. Дякую, Торохтушко, за чудовий твір.
Це,мабуть, спеціально для мене- про гори. Бо гори- це ❤, для мене, людини із краю озер. Щира подяка за працю, миру, зоров'я і натхнення вам🎉 Чекаю нових творів, і про гори теж😊 39:58
Дякую. Це чудово і лячно водночас. Слухала і на думку приходило- хто дозволив, навіщо. Чому людина руйнує, та дозволяє руйнувати те, до чого ніколи не прикладалася, те що дароване самим життям, дароване для всіх, а не для окремих.
Яка яскрава соковита мова! Як образно змальовуе вона живу душу рідної природи, яку безжально терзають ненажерливі хижаки.
Дякую, Торохтушко, за чудовий твір.
Дякую вам, що залишили коментар зі своїми думками🙏🏻 Так.. Авторка неймовірно описала красу природи, її біль та емоції 🌱
Сумна розповідь яка актуальна і до нині
Дякую Вам за таке душевне читання. Миру, добра, успіхів Вам
Так, сумна, проте дуже якась одночасно і ніжна🙏🏻 Дякую, навзаєм 🌸
Це чудово! Дякую!!!!
Дякую вам🙏🏻✨
Це,мабуть, спеціально для мене- про гори. Бо гори- це ❤, для мене, людини із краю озер. Щира подяка за працю, миру, зоров'я і натхнення вам🎉 Чекаю нових творів, і про гори теж😊 39:58
Я дуже рада, що ви оцінили так книгу, як мені хотілося її передати вам, слухачам🙏🏻 Для мене гори це також ❤️
Дякую. Це чудово і лячно водночас. Слухала і на думку приходило- хто дозволив, навіщо. Чому людина руйнує, та дозволяє руйнувати те, до чого ніколи не прикладалася, те що дароване самим життям, дароване для всіх, а не для окремих.
Згодна з вами на 💯, бо як читала, то точно такі ж відчуття переживала як ви описали🙏🏻🌱
Краще за гори можуть бути тільки гори❤
Згодна на 💯🌱