Рік пам'яті
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 5 ก.พ. 2025
- Це відео не буде веселим. Тут я хочу розповісти те, що я пережила за останній рік. Сподіваюсь ви додивитесь до кінця.
Якщо хочете підтримати канал, киньте копійочку на банку: send.monobank....
5375411211263582
телеграм: t.me/rybna_kot...
і інст: ....
Вічна пам'ять Герою🫡
Кавун воцарився, у красу зодягнувся
Дякую прк, батальйону і костяку мєдіків за найкращі місяці юності❤
Прк краща серед жінок
Кавун кращий серед кайфуючих мєдіків
Ви дуже сильна людина, тримайтеся.
Вічна пам'ять герою
10:50 Навпаки. Відео нормальне. Переживання більш ніж нормальні.
Теж важко переживав утрату брата, теж не мав бажання йти до психолога, тому розумію.
Думаю, можна розігрувати примірники книги за офірування на ЗСУ, НГУ, Госпітальєрів тощо. Тоді це будуть не стільки гроші за книгу, скільки на корисну справу.
Це важливе відео, добре, що воно було створене. Навіки слава. +
Наш обов'язок перед полеглими пам'ятати їх подвиг і намагатися щоб наше життя було вартим їхньої жертви
все з тобою добре, нікого не слухай! Війна всіх нас змінила по різному, головне залишитись людиною. Вчись відпускати людей, особливо тих кого вже немає з нами. Вони не просто так появились у твому житті, головне памятай про це. Дай їм віддихнути, не терзай їхню душу.
Продовжуй жити та насолоджуйся життям, все буде добре. Я знаю)
Люди, які знають, коли буде їхній останній момент зазвичай - самогубці. Тому може й на краще, що ми не знаємо коли помремо. Але от що цікаво - ми точно знаємо, що десь в майбутньому - може за секунду, а може за сто років є момент, коли тебе нема. Світ є, сонце є, дощі ллють, вітри віють, а тебе - нема. Спробуйте усвідомити це.
8:30 база. Моя шана.
я тепер ще більше поважаю корчинського, коли він зміг зробить таке з альтушки у якої були комплекси через кальмара
Синеглазым мальчишкой он ушел на войну,
Где-то там, на востоке пал за веру свою...
Вечная память Кавуну... Хочу дать совет по поводу твоего морального состояния. Люди в депрессии находятся в ней только по своему желанию, подсознательно мы хотим страдать либо совершаем выбор в пользу страданий из-за личных причин. Ты не хочешь его забывать потому что продолжаешь его любить хоть его уже нету. Когда ты нюхаешь его духи ты подсознательно делаешь выбор страдать, но из-за чего ты делаешь этот выбор можешь узнать только ты сама покопавшись в себе или тебе может помочь психолог,но идти к нему ты не хочешь .Если ты признаешь сама для себя что его уже не вернуть избавишься от его вещей и от того что напоминает о нём (не обязательно их уничтожать, можно и его родителям отдать), то ты сделаешь первый и самый важный шаг для улучшения своего психичского здоровья. Я сам понимаю как это сложно и больно, но без этого из депрессии К СОЖАЛЕНИЮ не выйти. Надеюсь мой коментарий поможет тебе в такой трудной ситуации. Хочу пожелать тебе оущущать настоящее счастье. Героям слава🫡💛💙
Ти в "Братстві"?
Ars longa vita brevis 🫡
Так не залишайся одна. Як писав Л. Керол. "Якщо бігти з усіх сил то залишишся на одному місті. А щоб прибігти хоча б куди небудь треба бігти вдвічі швидше". Треба бігти разом.
🫡