ТАТУ, ЯК ВИ ЖИЛИ БЕЗ АЙФОНА?

Тату, як ви жили без Айфона,
Без Самсунга, Фейсбук?
Як так жити було можна?
Це життя, немов без рук.
Як ви жили - не збагнути,
Без Контактів мережі.
Чи можливо, щоб заснути,
Як нема 4G?
Як це можна пояснити:
Телефон - один для всіх.
Як так можна було жити,
Це «фантастика», це сміх…
Бачиш, сину, кожен має
Свої цінності в житті.
Час іде, не повертає,
Щось нове трима в руці.
Кока-колу ми не пили,
Газ-вода була зате.
Вас здорових народили,
Без Хот-догів і Лате.
А весілля, а цимбали…
Розказати би всім вам!
А яких пісень співали
Без ніяких фонограм.
Так, що, сину, обходились
І без долара, монет.
І молились, веселились,
Хоч не був в нас Інтернет.
Він украв у вас все цінне:
Страх, любов, молитву, час.
Він забрав дорогоцінне,
І сміється збоку з вас.
Як так жити можна, сину,
І без шлюбу, без хреста.
Загубили ви родину,
І забули: є душа.
Яка користь від Айфону,
Коли храм для вас чужий.
І смієтесь ви з Закону,
Що нам дав Господь Святий.
Хто поможе тобі, сину,
Коли сонечко зайде.
Хто розрадить в цю годину?
Чи Айфон спасе тебе?
Правді, сину, покоріться,
Бо Господь Він є, живе.
В очі правді подивіться,
Хто важливіший за все.
Слова: о. Петро Половко
Музика: о. Василь Брона