🌻📘🌿"Ні.Нам треба жити, а не надіятися на безсмертя. Тоді тільки ми почуваємо себе великими і безсмертними". "Поет сидів край ніг хворої отставної актриси", яка розповіла йому історію свого фатального кохання до "рядового"літератора, який не мав "Божої іскри в писанні". Щоб жити разом, треба було одному з них поступитися: або критику прийняти пропозицію жити на гонорари дружини, яких вистачить на двох, через постійні гастролі, або актрисі покинути сцену. Він, вихований на патріархальних цінностіях, не міг прийняти принизливу пропозицію щодо нього, вона - змінити професію. Якось актриса побачила його в театрі з дружиною, потім прийшла до них в невеличку квартиру, де троє діточок "плутались у неї під ногами, бились, верещали і доводили її до розпуки"(дружину). Актриса зрозуміла, що жити таким життям вона ніколи б не змогла, та все ж коли "вернулась додому...почувала, так мовби мене не стало на світі. То перше було щось не то каяття, не то гордощі, не то надія, а се вже нічого не стало…" Після цієї зустрічі перестала бути гарною актрисою. «Поки я не знала власного великого нещастя, горя, що заполоняє всю душу до останку, я могла “вживатися” щиро в свої ролі… Я жила тим писаним горем на сцені, а поза сценою я відпочивала від нього і набиралася нової сили...Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то є горе і як робляться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі». Приємного прослуховування!
Тільки кохання нас тримає на світі Божий подарунок кожному із нас Якщо не було такого в житті Цей дар прибуде де ждеш І щастя підніма над білим світом Так голуби людські писали перед боєм так акторка несла Його через усе життя
Невільно завжди порівнюю творчість Лесі Українки і Олени Пчілки . Зауважую, що Леся Українка більш трагічна , депресивна , схильна до глибокого аналізу, тяжких роздумів , довгих монологів , що, само собою, є наслідком її способу життя , фізичного і душевного стану ... Олена Пчілка більш легка , лаконічна , іноді іронічна , з тонким почуттям гумору . Але, знаючи трагічний кінець життя обох письменниць , все сприймається зараз як зла іронія долі ((
🌻📘🌿"Ні.Нам треба жити, а не надіятися на безсмертя. Тоді тільки ми почуваємо себе великими і безсмертними".
"Поет сидів край ніг хворої отставної актриси", яка розповіла йому історію свого фатального кохання до "рядового"літератора, який не мав "Божої іскри в писанні". Щоб жити разом, треба було одному з них поступитися: або критику прийняти пропозицію жити на гонорари дружини, яких вистачить на двох, через постійні гастролі, або актрисі покинути сцену. Він, вихований на патріархальних цінностіях, не міг прийняти принизливу пропозицію щодо нього, вона - змінити професію. Якось актриса побачила його в театрі з дружиною, потім прийшла до них в невеличку квартиру, де троє діточок "плутались у неї під ногами, бились, верещали і доводили її до розпуки"(дружину). Актриса зрозуміла, що жити таким життям вона ніколи б не змогла, та все ж коли "вернулась додому...почувала, так мовби мене не стало на світі. То перше було щось не то каяття, не то гордощі, не то надія, а се вже нічого не стало…" Після цієї зустрічі перестала бути гарною актрисою.
«Поки я не знала власного великого
нещастя, горя, що заполоняє всю душу до останку, я могла “вживатися” щиро в свої ролі… Я жила тим писаним горем на
сцені, а поза сценою я відпочивала від нього і набиралася нової сили...Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то є горе і як робляться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі».
Приємного прослуховування!
Дуже дякую за чергове чудове озвучення,чудового твору.Ви найкращі,завдяки вам Української стає більше.
Цікавий твір. Приємне читання. Щиро дякую!❤
Коментар на підтримку україномовного контенту. Ви найкращі,завдяки вам Української стає більше.
Дякую за чудове виконання улюбленої Лесі!
Дякую пані Лілю! ❤
Супер дякую супер
Дякую вам за вашу невтомну працю. Гарне прочитання. Успіхів і процвітання каналу.
ДЯКУЮ.❤❤❤❤❤❤❤.
❤❤❤❤❤
Тільки кохання нас тримає на світі
Божий подарунок кожному із нас
Якщо не було такого в житті
Цей дар прибуде де ждеш
І щастя підніма над білим світом
Так голуби людські писали перед боєм так акторка несла Його через усе життя
Невільно завжди порівнюю творчість Лесі Українки і Олени Пчілки .
Зауважую, що Леся Українка більш трагічна , депресивна , схильна до глибокого аналізу, тяжких роздумів , довгих монологів , що, само собою, є наслідком її способу життя , фізичного і душевного стану ...
Олена Пчілка більш легка , лаконічна , іноді іронічна , з тонким почуттям гумору .
Але, знаючи трагічний кінець життя обох письменниць , все сприймається зараз як зла іронія долі ((
сОфа - це диван, я звикла до такого наголосу з дитинства. Може, щось змінилося?
Софа - низький широкий диван.
називний софа́ софи́
родовий софи́ соф
давальний софі́ софа́м
знахідний софу́ софи́
орудний софо́ю софа́ми
місцевий софі́ софа́х
кличний софо́ софи́
СофА
Буду дуже вдячна за вподобайку, коментар, поширення.
Якщо є можливість і бажання допомогти каналу.
Картка Приват 4149 4378 7016 4041
❤❤❤❤❤❤