Як інтуїція вберегла від лиха | Реддіт українською
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 31 มี.ค. 2023
- panlasangpinoy.com/karioka-ca...
Тред з Реддіт: Що зроблене "про всяк випадок" потім врятувало вашу дупу - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/babynealoe
Патреон - / babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
Tiktok - / babyne_aloe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний
Кожен цивільний українець і цивільні майбутні українці повинні вміти надавати допомогу і хоча б базово користуватися зброєю. "Сусіди" більше не захочуть мати справу з державою, кожен громадянин якої, хоч дідусь, хоч підліток, може стріляти по окупантах з вікон
Мій тато активно про це дбає він організовував заняття на яких ранніх підлітків і дітей навчають користуватися зброєю у нас уже все село від малого до старого вміє користуватися зброєю 😎
У дитинстві мій "друг" любив придумувати історії і вчинки, які він ніколи не робив. У нас у місті була стара 5-ти поверхова закинута водонапірна вежа у якій часто лазили підлітки, бомжі і наркомани. Мій "друг" придумав історію, що вони з його компанією стрибали з 4-го!!! поверху в купу піску на асфальті. Він почав намовляти мене теж стрибнути і брати на слабо. Я вже хотів розганятися і летіти вниз, але в останній момент просто злякався і не зробив цього. А цей "друг" просто стояв поруч і дивився на мене. Йому було важливіше зберегти свою брехню, ніж те, що я міг загинути. Тому вчіть своїх дітей та малих родичів ніколи не вестися на таких людей і завжди думати своєю головою. Минуло вже більше 20 років, а від цих спогадів мені досі стає млосно.
Жесть😵💫😨
😅😅😅
@@user-yo7zk5jx9z😅😅
Знайомі їхали через польову дорогу після деокупації, об'їжджаючи зруйнований міст і більш небезпечні ділянки, пробили колесо і зупинилися метрів за 100 до кількох мін, а може й не кількох...
+1 до самонакруту)
Йшов по дорозі, проїхала повз машина. Захотілось зійти з тротуару дальше аж на травичку, чувак який проїхав на повному ходу задом пролітає в сантиметрі від мене і запаковуєся в канаву і вилуплює на мене очі. Я повернувся на тротуар і пішов дальше )
Я ніколи не стрибав у річку там, де перед цим не досліджував дно. Одного дня на пляж заїхала швидка і люди потягнулися до того місця в якому вона зупинилася. Я підійшов ближче і побачив молодого хлопця, який лежав нерухомо і тільки кліпав очима, йому вводили якісь препарати, потім забрали в лікарню. Через декілька днів у моїй школі почали збирати гроші на лікування цього хлопця і говорили, що у нього дуже серйозна травма хребта. Виявилося, що він стрибнув з берега у неглибоку воду і вдарився спиною об дно. Досі перед очима бачу як він лежить абсолютно нерухомо:(
Була схожа історія. Святкували день народження брата на березі річки, і там поруч за нами була сімʼя: чоловік, жінка на останньому місяці вагітності і їхня донька. Чоловік стрибнув у річку, там де було дуже мілко і вдарився спиною об дно. Досі памʼятаю як його забрала швидка і він не рухався. Потім почули від знайомих, що цей чоловік в дуже поганому стані, і шанс на одруження мізерний, і це при тому що його дружині от-от було народжувати…
У моете знакомых так мальчик прыгнул ему было 12 лет. Пошла с друзьями на речку , и сломал шею , а друзья даже не заметили его отсутствия и он поплыл по течению реки , его увидели взрослые люди и принесли домой . Не ходит , но жив
Цікаво, що перед початком пандемії мені цілий місяць снилося, що люди задихатся. За все моє життя у мене до цього кошмари не снилися. У мене були панічні атаки, прямо перед початком рос вторгнення. А потім коли була у Польщі, родичі взяли квиток в Україну, я не хотіла їхати бо мене тоді дуже трясло. На наступний день я дізналася що моє місто обстріляли. Не нехтуйте інтуіцєю, бо інтуіція це ваш досвід з минулого, який мозок не може сформувати в щось раціональне, тому посилає сигнали як може.
Мене теж перед війною кошмари мучили.
Моі діти давно живуть в Німеччині. 21 лютого пізно ввечері мені сказали щоб я збирала валізу і їхала до них, бо події розвиваються дуже погано. Я сперечалася, плакала, і дуже не хотіла летіти, квитків на прямий рейс вже не було, летіла в Італію, потім в Німеччину. Добралися додому о 23:30, 23 лютого, а о п’ятій ранку у мене шок. Коли я виїжджала, то з мене всі сміялися, а потім всі подоброму заздрили. Я з Миколаєва, і я обов’язково повернуся додому
Ми віримо у вас та нашу перемогу! Тримайтеся, пані, все буде Україна.
Усім було зрозуміло, що то відбудеться. Але всім казали готуватись до шашликів
цікаві історії, і добре зроблене відео. тільки не моті, а мочі, користуймося українською транслітерацією )
У лютому 22 року я приїхала до друзів в Україну, оскільки навчаюсь за кордоном.
Мій друг підігнав мееі квиток у філармонію, оскільки сам не міг піти. 21 лютого я сиділа в філармонії,слухаючи твори Ібера. Тоді мене схопила страшенна панічна атака - я бачила в уяві, як дах цієї прекрасної вишуканої будівлі дірявлять ракети. Так сильно як тоді я ще ніколи в житті не боялася.Тоді я ще написала своєму другу, що боюся, і що все не буде так, як раніше, а той намагався заспокоїти, мовляв" Та я за 15хв живу, що може статися?
23 лютого ввечері я перетнула кордон із Польщею. А тоді прокинулася під початок повномасштабного вторгнення.
Більше ми з другом не бачились, але він живий, і це добре.
Не про відчуття, але про філармонію. Я вже закінчила музичну школу, але ходила на хор щоб разом виступати 3-го березня 22-го року у київській філармонії. Замовила матері квиток з найкращим місцем у залі (бо виступала багато разів і знаю як працює акустика у тому залі). Але доля вирішила зло посміхнутися і третього березня я вже їхала з мамою та молодшим братом у потязі до Польщі, битком забитий людьми настільки, що приходилося 25 годин сидіти на власному рюкзаці нерухомо. Ми їхали в нікуди. Відчай. І відчуття, що в якійсь іншій реальності моя мати нарешті вперше відвідала філармонію та концерт своєї дитини.
@@user-qm3wf4px5h чорт, це страшенно боляче. Відчувається, як якесь абсурдне жахливе кіно без сюжету і змісту. Принаймні, таким мені все здавалося перші тижні
Виїхала закордон приблизно через місяць, як окупанти стали по інший бік річки від мого міста. Через три місяці моє місто почали обстрілювали і попадали за 400 м від мого дому
Це було зимою 2022 як вирубали світло.Я поверталася з танців з мамою.Тоді був вечір десь біля 21.У нас мали вимкнути світло якраз у 9 так що моя мама сказала що краще нам піти пішки.Ліфт у нас дуже довго їде так я що я згодилася.ДЯКУЮ МАМО! Коли ми були дішли до квартири вимкнули світло(якщоб ми їхали на ліфті були б десь на 8-9)
Ми живемо на 11
Стріляла з дитячого пістолета, в якому були дуже малі жовті кульки, що могло бути болючим. Вдягла захисні окуляри, вистрельнула з невеликої відстані і відбило від стінки прямо мені в око, але захисні окуляри зробили свою справу
23 лютого 2022 року мені дуже впадлу було йти на заняття. Я вийшла палити на балкон, побачила, наскільки яскраво світить сонце і ніби відчула, що внутрішній голос каже "Йди", хоча в той день у мене була всього одна, і та скорочена пара не дуже важливого предмету. Я прийшла, відсиділа пару, а потім ми ще години три не могли розійтися з одногрупниками на курилці. Як виявилося потім, це був останній повноцінний день мого університетського життя, бо екзамени я здавала дистанційно вже в іншому місті. Я досі не знаю, що мене змусило піти і побачитися з усіма
Колись давно, років 25 тому працювала в лікарні в операційній. Нам тоді вперше видали захисні окуляри, величезні і, на погляд більшості персоналу, кумедні, тому одягала їх лише я і наш анестезіолог, а всі інші включаючи хірурга посміювались над нами. Одного разу «по скорій» до нас потрапив спортсмен після аварії, під час складної операції було пошкоджено крупну судину в нозі і кров брискнула буквально фонтаном, потрапивши в очі всім окрім мене і анестезіолога. Саме страшне почалось, коли у пацієнта виявили СНІД. Всі, хто був на операції здавали кров на СНІД ще рік з інтервалом в місяць. Мені і анестезіологу було трохи спокійніше за інших. Все обійшлось - ніхто не заразився, але втрачені нерви…
Коментар для просування українського 🇺🇦
Ооо, дякую Бабине Алое тепер, коли в мене щось заболить я буду думати чи часом, то не рак😆😔
багато коментів про війну, тож і я свій додам - 23 лютого зайшла в магазин біля дому, набрала свічок, запальничок, гелетного печива, консервів і всього такого. Того ж дня зібрала "тривожну валізку", бо "раптом завтра війна"....
Мені до повномасштабної снилися райони як у Сирії і що падають багатоповерхівки, також перед 24 лютого 2022 було дуже дискомфортний всередині.
Навіть зараз сниться що я у будівлі і на нас летить ракета і я відчуваю що горю або багатоповерхівка просто падає- я за кордоном живу вже 5 років, але про війну постійно сниться- або я в окупації і атмосфера дуже страшна або що в домівки що падає..
Я не уявляю що переживають, відчувають, що сниться людям які там..я дуже співчуваю вам рідні, будь ласка тримайтесь🙏
❤
👍
Ті історії про "Пристибни ремень" звучать ніби той хто казав це відволік водія від дороги і тому сталася аварія😅
🎉
Блін дуже класно, але я б хотів знайти реддіт української, де б розповідали якийсь жесткач (типу рубрика чорний реддіт)
мій батько ремонтував авто, будучи під автівкою, світив він ліхтариком з телефону і інструмент котрим він сверлив чи що? цей інструмент упав
Прямо йому на грудну клітку там був телефон в телефоні зробилася вм’ятина можна сказати що майже дірка. Якби там не було телефону мого тата булиб поранення Телефон постраждав, Батько ні ( помилки я знаю!( диктувала в мікрофон телефону)1
Просто хочеться хоча б коментарем підтримати вам
Не знаю, чи хтось подивиться це відео зараз, але пройдіть навчання з протимінної безпеки та направте на його усю сім’ю
Навіть, якщо ви вже колись десь наче ходили на таку зустріч. Повторити не зайве
Дякую за відео 2023.04.05.
Де обіцяний рецепт каріокі?
В описі відео
@@babynealoe немає
@@davidboston8886 там лінка просто
ох уж ці вархамерські акаліти
Хто поставить 666 лайк? Мій 665:)
ПрохОООООООООООООООООООООдити!!! ПосИИИИИИИИИИИИИИИИдіти!!! Запам'ятайте нарешті правильний наголос у таких дієсловах!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
пані, від вас задушнИИИИИИИИИло!!!!!!!!!!
@@MK-lk2lc Як собі хочете, так і сприймайте. А мене ці його постійні помилки добивають! Окрім того, тут працює ефект, через який до Закону про мову треба було додати таку статтю: всі без винятку новинарі зобов'язані найняти собі редакторів, відповідальних за чистоту мовлення дикторів. І за кожну помилку керівництво каналу штрафували б на якусь серйозну суму. Знаєте, нащо? Бо нашу мову за ці кілька сторіч окупації кляті кацапи встигли так спотворити (зокрема в минулому сторіччі, коли її всіляко наближали до тої болотяної гавкотні), що нині чимало люду просто цього не усвідомлює. Додаймо сюди звичку довіряти телевізору, радіо, інтернетові тощо без перевіряння фактів - і красно прошу! Щось є чимось, неправильні наголоси, мовні покручі, канцеляризми, кацапізми... Якщо хочете мережеві приклади, то потроху помиляються всі, а концентрований такий приклад - це Клятий раціоналіст. Шкода, що натрапила на нього вже після роботи на радіо, бо дібрала би способу, як розповісти про цього пана у "Слові"! Його мовлення таке наближене до кацапської недомови, що це просто скарб для дослідників! А тепер обміркуйте таку річ: якщо людині, котра не має певного ґрунту, певних знань і не прагне витрачати часу на тривалі пошуки істини, постійно щось повторювати, то зрештою вона може це перейняти. Щось підкажуть родичі й решта оточення, дещо почує від улюбленого ютубера, якась гидота прилетить із реклами, десь уклиняться кремлядські пропагандони... Й усе, ця людина вже стала носієм/носійкою ґуззскафаміґа, хоча й не помітила цього. Саме тому мене так добивають мовні помилки. Не кидайтеся зараз мені дорікати, а просто обміркуйте ситуацію. Дайте відповідь, якщо справді маєте що відповісти, бо не хочу витрачати часу на дурнуваті безсенсовні суперечки. Гаразд?