Батьки вигнали дітей з дому у 18 | Реддіт українською
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 25 พ.ย. 2023
- Тред з Реддіт: Що ви думаєте про батьків, які виганяють своїх дітей, щойно їм виповниться 18 років??
Друзі, дякуємо, що дивитесь, лайкаєте та коментуєте український Ютуб, нехай він процвітає, як наша нація. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
#реддітукраїнською #історії #україномовний #чаюваннябагіри
батькам, що виганяють своїх дітей з дому варто мати пенсійні заощадження в дуже надійному банку.
Я взагалі не розумію як можна свою дитину вигнати навіть коли вона доросла. Я підтримую ідею молоді зїхати від батьків коли вони так вирішують самі - підтримувати - але якщо немає умов жити окремо від батьків - якого біса!
Так можна збиратися і до 40 років і взагалі не зібратися😂
@@nestorhrapun5218 той нехай) разом веселіше)
@@papawebuaце фіаско і трагедія. Знаю таких хлопців, йому майже сорок, а мама тримає його вдома. Якщо мати любить сина, має відправити в самостійну дорогу. Про дочку хз, там трохи варіанти. Але це жахливо коли мати псує життя дитині заради себе...
@@matvey96301 погоджуюсь повністью. В загальному мав на увазі жах, коли свідомо виганяти дитину, коли вона не готова або не має можливості у нормальних увмовах жити окремо. Маю 4 дітей. Старша вже давно живе окремо. молодшим ще зарано - школярі.
@@matvey96301це вже питання гіпер опіки, в данному випадку "мама тримає сина" що означає що вона не дає йому з'їхати.
А в коментарі вище говорилося про бажання молоді та їх можливості.
Моя мати до речі жила в квартирі своїх батьків до 36 (це ще при тому що вона була з моїм батьком у стосунках і мала двох дітей, тобто мене і молодшого брата, з'їхати ми всі змогли коли, накопичилося достатньо грошей щоб купити норм квартиру + гарна робота).
Переїхав з батьківського дому у Вінниці, щойно знайшов хорошу роботу у Львові (до Києва навіть не пробував, не горів бажанням), мені було 25. Я люблю своїх батьків і буваю в них, коли можу, але досі здається, що саме з переїздом почалося справжнє життя, а до того була прелюдія.
Моєму теж 21. Закінчив навчання і сидить цілодобово в комп'ютері. Не цікавиться зовсім нічим, хоча до коронавірусу було багато друзів. На роботу влаштовуватися не хоче. Теж уже проскакуть думки- чого він сидить на моїй шиї? Пора вже виганяти
😢😮😅😅
Так! Женить в шию
Цього року вмерла моя мама і мій батько збожеволів і вигнав разом з іншою моєю родиною мене здому. Моя мама вмерла за 3 дні до мого 19 день народження. А батько вигнав мене через місяць після смерті мами з моїм на той час ще гражданським чоловіком, з яким ми жили вже 2 роки разом. Я була в шоці. І про все, що тут кажуть це правда. Після такого вчинку я з моїм батьком майже не спілкуюсь, він мене дратує і я більше не хочу про нього турбуватись. Я б сказала навіть, що ненавиджу його за це, бо він знав, що мені буде нікуди піти і мені хуйово теж. У результаті мій чоловік студент, я студент, який пише диплом, зібрали з горем навпіл грошей на своє зйомне житло. До цього жили місяць у юатьків чоловіка, де 6 людей одна кімната, гартани і коти, які нк привчені до лотку. І під час цієї ситуації я захистила диплом, поступила в академію і хараз ми живемо з чоловіком в гуртожитку. У мене стрес постійний через гроші і те, що мені десь їх потрібно буде узяти на своє житло в майбутньому+тепер я не можу довіряти людям
То ви батькам ще ''синочка'' привели, певно вони дуже зраділи.
Розумію, що вам дуже важко, але якщо у вас з вашим хлопцем серйозні стосунки, то він також переймається питаннями майбутнього. Так, зараз у вас важкі часи, але ви вдвох. З власного досвіду скажу, що я дуже пошкодувала, що не почала серйозно вкладати час у вивчення англійської раніше. Якщо у вас є базовий рівень, розвивайте свої розмовні навички (відео на ютубі та повторювання, читання вголос)
Ключове слово, ВИГАНЯЮТЬ.
Виганяти можна тільки ворогів. З іншими треба домовлятись. З дітьми, спілкуватись, шукати порозуміння , вибудовувати стосунки та поважати. Діти дорослішають, змінюється їх уявлення про себе та світ.
На сьогодні така різка ініціація не краща ідея.
В моїй родині теж було правило що після 18 діти мають з'їхати від батьків. Я звалив в 16, не чекаючи повноліття. Заробляв написанням курсових, орендував куток у свого друга. Це дало мені безцінний досвід та самостійність. Варто зазначити, що батьки мене підтримували в складних ситуаціях. Але ця підтримка була у вигляді позик, які я мав повернути. Відносини завжди були гарними, такими і залишились. Я чудово розумів чому я мав з'їхати і безмежно вдячен батькам за таке виховання.
👍🏻
18 років це якраз час, коли в дітей треба найбільше вкласти. Дитина має з допомогою батьків отримати освіту, чи закінчити якісь курси і отримати підказки як жити далі. Бо це час закладання фундаменту майбутнього життя. Також не бачу нічого поганого щоб домогти фінансово на житло, якщо є така можливість - дати частину чи навіть позичити. Бо постійно оплачувати оренду і нічого не мати це така собі історія.
Вирішила не повертатись жити до батьків після навчання в іншому місті, і вважаю що це було найкращим рішенням
Мене з дитинства били та морально знищували, але тільки в 20 років я змогла назавжди поїхати геть від тої сім'ї.
Не спілкуюсь і не планую з ними спілкуватися.
Розумію і повністю підтримую. В мене така сама ситуація. І чесно, я ні разу не пошкодувала про своє рішення. Ментальне здоров'я виявляється дорожче. Та власний спокій
@@Viktoria_Sohi так! Абсолютно.
Те ж саме.
Я мріяла скоріше вирости і з'їхати від батьків. І тепер дуже кайфую що живу окремо від них
ну таке, мене ніхто не виганяв, але я розуміла що не маю права щось вирішувати у себе в батьківській хаті. що все має бути виключно як зручно для моєї матері :)
тому в 20 років з'їхала, як тільки влаштувалась на підробітки синхронно з універом. знімала кімнату з друзями. фінансово було спершу важко, але потім вся ця ситуація стимулювала мене шустро навчатись заробляти громші і побільше. не уявляю як би я досі, 8 років потому, жила б з матір'ю.
вона не агресорка чи щось таке. але камон, ділити територію з людиною з геть іншими звичками важко
Це лише говорить про те, що у таких батьків відсутні найважливіші клепки у голові. Як можна покинути свого нащадка?
Все, що ти нажив - зотліє, а твій рід вічний. Тільки твої діти можуть зробити тебе безсмертним, несучи твої гени в майбутнє. У світі апріорі не може існувати щось дорожче за рідних дітей. І як висновок - ти будеш піклуватися про своїх дітей поки не вмреш, унеможливлюючи будь які загрози для них. Це логічно, це правильно.
Дуже правильні слова.
Загалом правильно, якщо йдеться про бажаних дітей. Але спробуйте сказати про це зґвалтованим жінкам, наприклад, яких змусили народити. Скажімо, так сталося з багатьма українками, котрих зґвалтували болотяні почвари. В Польщі аборти заборонені навіть для іноземок; навпаки, польки самі часто до нас їздять по кваліфіковану медичну допомогу. І що мусили робити ті жінки? Чи народжувати, ризикуючи життям, і покидати чи ненавидіти новонароджених, а чи повертатися під обстріли. А де потім жити, якщо дім був у Маріуполі, Чернігові, Харкові?.. Тож пам'ятайте, що не можна про такі речі висловлюватися щодо геть усіх.
Виганяти - чинити насильство - маьуть не можна, а якось поступово відокремлювати - треба.
Дитину треба виховати так, аби вона сама прагнула бути самодостатньою і відокремитися від батьків) якщо дитина не може відлипнути від батьків і не має бажання влаштовувати власне життя, то тут явно щось не те з вихованням
Мені більше цікаво послухати історії в яких народжуються У людей онуки, а вони роблять вигляд, що їх це не стосується. Пояснюють це - це ваші проблеми! Зливаються «у вас своя жізнь, у нас своя». А потім, через пару років, починають навʼязувати себе дітям і онукам через подарунки.
Цікаво послухати реальні історії, як люди вирішили питання спілкування та доступу до свого життя та малих дітей таких бабусь та дідусів?
Хз, як на мене все чесно. теж маю таку тещу, яка сказала своїй дочці перед пологами, що в неї відпустка скінчилась і на неї не розраховуйте.
Вони на дітей час потратили, ще й онуків глядіти повинні?!
Ну якщо вона мають гроші на подарунки і від них є що успадкувати то думайте самі чи варто будувати відносини 😂
@@matvey96301а ви при плануванні вагітності на неї розраховували?
Що з вами не так? Що за позиція ? Що треба мати в голові щоб народжувати онуків своїм батькам і розраховувати на них? Ви не для себе народжуєте щоб піклуватись і виховати а для батьків ? Вони мають 0 стосунок до ваших дітей і у віці мають піклуватись про своє здоров'я і розраховувати на вас , бо віддали частину життя для того щоб вас виростити , а не няньчитись з вашими дітьми , бо ви так вирішили
Буває всяке... Розповідала знайома, як у віці 18 років, не будучи одруженою, завагітніла, і мати буквально заборонила їй робити аборт. А зразу після народження дитини почула - це ж твоя дитина, сама справляйся. І ще довго чула про те, що вона шл..ха, прості...ка, та підрахункі з'їденої їжі.
Десь за три роки вона вийшла заміж, та забравши дитину оселилася в чоловіка. Ще роки за два її мати почала вчащати до них у гості, та дуже жалілася всім навколо, що їй не раді, та не слухають її порад...
Це в США розповсюджена практика. Всі мають працювати з підліткового віку.
Мене "вигнали" на нову хату, куплену для мене ж.....через півроку приповзла назад до матусі)))
..... Але чому?..))
@@Agnia2002 Якщо комфортні батьки - то з ними і жити комфортно) Плюс і розділення обов'язків по дому - можна не тільки ти сам собі завжди готуєш, а інколи їсти те, що батьки приготували)
@@Agnia2002я інфантильна невротичка, боялась жити сама. І не дисциплінована собі готувати їсти/прибирати /комуналку платити .
....А ще вночі ходив барабашка і не давав спати
@@sycomorah1380так воно і є)
Батьки добрі і дууууже довго я від їх "цицьки" відлучалась
Дякую за відео❤ зараз лікую депресію і вони мені дуже допомагають, люблю слухати Ваш голос😊
Було б цікаво дізнатися як Ви придумали назву каналу.
У нас в садку живе Ящірка на спинці якої є смужка така ніби леопардова. І ми її частенько бачимо біля рослин. Так як вона вбрана в леопард - назвали її Багірою) і оскільки споглядання за садом і роботи в саду сприймали як відпочинок , то і час коли можна видихнути і послухати історії назвали на честь цієї ящірки)
@@BagiraTea класна історія))
@@BagiraTeaвауууу, цей канал це доля , враховуючи вашу історію)
Півтора року існувала в иншій країні сама-самісінька й неодноразово давала собі ляпаса за думки про самогубство. Нині готова загризти всіх, хто запитає про "а чого ти там не лишилася, там же такі перспективи?". Так, я там із багатьма цікавими людьми познайомилася, так, ідеально знаю мову... То й що? Мій дім удома. Й це, зважте, не залежить від віку, бо он невдовзі тридцять шість матиму. А якби мене вигнали у вісімнадцять, то я б тоді точно повісилася - та й годі.
Щодо почутого: зазвичай так роблять або ідіоти, або представники вкрай проблемних сімей. І якщо баптисти - це переважно ідіоти, то решта чи має якісь психічні захворювання, чи просто ненавидить дітей через певні обставини, які можуть від тих дітей не залежати. Скажімо, зґвалтована, обманута, покинута жінка не любитиме дитини, бо та нагадуватиме про свого батька. Це не дитяча провина, проте й не материна. На жаль, люди часто не мають часу, коштів і відваги на похід до психолога, тож давні образи ятрять їхні серця, а страждають через них невинні... Я дуууууууже добре знаю, про що кажу: для мене порівняння з батьком - це образа, бо він трохи заспокоївся нещодавно, а доти був тварюкою. А ще він псих і вірун у чипізацію. Тож я розумію, чому мама часом отаке мені заявляла. Й усе одно вважаю, що окремо вони були б обоє щасливіші...:(((
Мати грозилася виженути мене на наступний день після мого 18ирічча, але через війну я покинула країну ще у 17
В нас гарні відносини і вона вже давно не та людина, якою була в моєму дитинстві, тому я не нагадую їй про це
... думаю, що вони передивилися американських фільмів і взяли це, щоб виправдати свою байдужість і лінь. А менталітет треба сприймати цілком! Наприклад, забезпечити в дитинстві всіма можливостями для розвитку, або, хоча б купити машину 😂
ОКР - оппустивно-компульсивний розлад. Чоловічий рід)
прям кандидатки на шоу "Супермама"
Жесть 😢 Жахливі історії
👍👍👍
Я дивлюся, що деяки з цих дітей варті того, щоб їх вигнали. Тут пишуть лише ображені діти, але ми не знаємо, через що пройшли їхні батьки. Чомусь звинувачують завжди батьків, залишаючи поза увагою, що підлітки - це досить некеровані, агресивні істоти. При цьому, вони, як діти, дуже егоцентрічні, й приймають, як належне заботу батьків. Мені здається, що у багатьох випадках батьки дієть з відчаю, сподіваюсь, що підлітки схаменуться зістовкнувшись із реальним життям. Але марно. Деяки діти не варті того, щоби їх народжували, коли вони кажуть, про своїх батьків, що вони не заслуговують легкої смерті! Діти - не клони, тут хочь виховуй, не виховуй, а виросте, що мало вирости. Життя, воно таке несправедливе.
Я з вами згодна, мій 14-річний син -психопат, прожити бодай один день з ним-ще те випробування.Тому я нікого не засуджую, бо не знаю , що чекає мене в майбутньому.
@@user-yn4sq4zz6k невже навіть справка є?
@@user-yn4sq4zz6k що ж сталося з вашим сином в дитинстві, що він став "психопатом"? Мало хто народжується чистом злом і не стає ним сам по собі.
Мене у 28 ледве випнули з батьківського дому в дім чоловіка. Якби не заміжжя, так би досі там і жила, бо будинок великий, з батьками відносини чудові, та й мені віддавати бозна кому близько половини зарплатні за квартирку, де я хіба що ночуватиму, не те щоб дуже хотілося.
Тобто по факту батьки для вас все ще ближче, рідніше за чоловіка? Ви не відокремлені від них ментально, так би мовити
@@Agnia2002 після заміжжя, звісно, з чоловіком живу. Ментально відокремлена давно. Хто ближче? Та не знаю, усі близькі. Я не помирала символічно для своєї сім'ї, виходячи заміж. До шлюбу з'їзжджати з дому (він і мій теж, врешті решт) хтозна куди й нащо - шоб що?
Виганяти дитину жорстоко, але..принаймні ці прибацані батьки були чесними -ми тебе не любимо, ти нам не потрібен,пішов нах... На мою думку,набагато гірше ,коли батьки продовжують жити разом і гнобити дітей і виміщувати на них свою злість і невдоволеність життям.так що буди вигнаним ТАКИМИ батьками -не найгірший варіант.
Батьки зобов'язані забезпечувати дитину до повноліття. Люблять вони дитину чи ні вони зобов'язані забезпечити їй гідні умови проживання. Я, як дитина яку в 10років вигнали з дому через непослух ніколи не пробачу такого мерзенного ставлення. Ніхто не має піддавати дітей небезпеці лише через те що їм набридта істота яку вони привели в цей світ.
Мені 38 і я разом з чоловіком та дитиною живу в батьківському домі. Ми оплачуємо половину рахунків за комуналку, їжу і т.д., приймаємо участь у домашніх справах. Звісно, нам би хотілося власний будинок. Ми придбали землю, збирали гроші і планували будівництво. Але почалася війна. Тепер не відомо, що буде далі. Можливо, чоловіка мобілізують і він загине. Можливо, буде перемир'я і нам доведеться їхати з країни, поки війна не відновилась.
Прикольно, що ви на чоловікові майже поставили хрест....
А чому доведеться виїхати, якщо буде перемир'я
@@Agnia2002бо війна з росією не скінчиться ніколи
Нащо в кінці так кричати?
Аж перелякалася, меньше експерсії будь ласка ви не в цирку
Там тарараратам circus там там терараратам там circus 🤡🤡🤡
Не розумію такого. Мойому сину 21 і він все ще живе з нами. Як я його вижину? 😮
ви його утримуєте, чт в нього свій дохід ще й вам допомагає?
Він у вас самостійний, чи ви сподіваєтеся його передати іншій жінці, яка буде його доглядати?