Дякую за цікавий українськомовний контент! Я багато років користувався іншою методикою розрахунку, ( по якій було виготовлено багато трансформаторів як на блоки живлення до радіоприймачів радянських і китайських, зарядних пристроїв, блоків живлення і т.п.) і яка жодного разу не підвела. Однією із особливостей її є те що там враховується спад напруги на первинній обмотці. В результаті кількість витків в первинній за розрахунком отримуємо менше ніж при інших методиках. Для прикладу згорівші трансформатори до блоків живлення радіоприймачів і перемотані за цим розрахунком показали високу надійність при довготривалій роботі на відміну від заводських які були в комплекті до цих приймачів і суттєво нагрівались. Методика опублікована в ,,Справочник радиолюбителя-коротковолновика,, автори Г.С. Бунин, Л.П. Яйленко стор. 200-211
Також існує більш технологічний метод. Латр+розвязуючий транс на 24-36 в+ ампериетр+ осциллграф(найпримітивніший) На тестоване осердя намотується 50-100 витків і підключається через токовимірювальний резистор до вторинної обмотки розвязуючого тр-ра, далі первинну обмотку до латру. І підвищуючи поступово напругу на латрі дивимося ослом сигнал на шунті. Як тільки зявляється горб на синусоїді - все осердя в насичені. Знімаємо показник вольт на тестованій обмотці, і отримуємо витки на вольт для цього осердя
Не зовсім правильно Вольти множити на мА. треба в Ампери переводити і отримуємо Вт одразу позбулися б ділення на 1000. Отримали 15*0,2+15*0,05. Також в відео коефіцієнт множиться на перший доданок, а не на весь вираз. Дякую за відео, якісно оформлене.
Дякую за відгук. Я в курсі, що краще не переводити струм в мА. Але ця метода розрахунку взята з довідника про котрий я кажу в відео (його можна завантажити з гугл диску, в опису є посилання) і там формули мають саме такий вигляд. І в формулах розрахунку габаритної потужності теж немає дужок. Я вчився в школі і пам'ятаю з уроків математики, що як що є коефіцієнт, то застосовувати його треба *ДО ВСІХ* складових... і я якось так на автопілоті розраховував (складав) потужності по кожній з обмоток, а вже потім множив на коефіцієнт. Тому думаю, що більшість теж розрахує все так як треба. :)
Розкажіть будь-ласка ще про струм холостого ходу, я намотав 2 тора по потужності приблизно 100 і 150 вт(не габаритні а по товщині проводу, по залізу ще є запас 123 і 240 відповідно, провід з петлі розмагнічення зі старих телеків 0,4 і 0,5 по лаку програмний і ручний розрахунок дав приблизно одинаковоі результати а струм ХХ получится в першому 8мА а в другому 80мА.
Струм ХХ, на справді, залежить від багатьох чинників. І в першу чергу від якості заліза з котрого виготовлене (набране) осердя. Струм ХХ буде тим більший, чим товщі пластини (стрічка в торі). Як що пластини не мають ізоляції, або вона (ізоляція) пошкоджена. Це збільшує рівень вихрових струмів, що в свою чергу збільшує струм ХХ - бо "гріє" осердя. Також струм ХХ залежить від потужності трансформатора. Від кількості витків в обмотці. Звісно, що чим більше витків намотано тим вище електричний опір обмотки і відповідно струм буде менший. Але це не панацея. Зменшувати струм ХХ за рахунок збільшення витків не варто. Принаймні зловживати цим точно не варто. Це лише призведе до перерасходу дроту.
Можу додати кілька лайфхаків, щоб трансформатор працював довго, надійно і не створював проблем. 1) Проклеїти пакет оседря. Раніше просочували осердя лаком, але зараз є цианоакрілат (суперклей). Він дуже текучій, пройде у всі щілини. Особливо це актуально для саморобних трансформаторів, бо вдома не завжди вдається стиснути пакет пластин достатньо щільно. Але проклейка не завадить і фабричним трансформаторам. Якщо не проклеїти - може гудіти. 2) За можливості, бажано проклеїти або просочити лаком також і обмотки. Це не лише від гудіння - мікроскопічні рухи дротів протирають лак і можуть з роками призвести до замикання.
3) В мережі часто наявна постійна складова напруги - асиметрія напівхвиль. А в інверторах "з чистим синусом" асиметрія є майже завжди. Асиметрія призводить до підмагнічування осердя та надмірних імпульсів струму на одній напівхвилі - а це зайвий нагрів та гудіння. Навіть 200-300мВ асиметрії (ті що у мене в мережі є завжди) вже викликають гул. Бажано відфільтрувати постійну складову - для цього послідовно з трансом треба включити неполярний конденсатор великої ємності. Ємність обирати по реактивному опору конденсатора на 50Гц, - наприклад, реактивний опір 1000мкФ - 3,2ома (інші ємності - пропорційно). Напруга конденсатора - найнижча, на яку є в магазині, на ньому буде напруга постійної складової і не більше. 4) Обираючи місце розташування трансформатора, уникайте дію на нього постійного магнітного поля. Наприклад, в старих дешевих магнітофонах транс часто стоїть впритул до магніту динаміка - і це призводить до підмагнічування осердя, а також до того, що магніт динаміка, транс і корпус вібрують з частотою 50Гц. Вібрація слабка, але вона є.
Ще лайфхак. Якщо є транс на 220В, який розрахований без запасу по потужності, і на 230В він вже перегрівається та гудить, можна йому "допомогти" - включити послідовно з первинною обмоткою сапресор P6KE10CA або 1,5KE10CA - він "з'їсть" зайві 10В. До того ж, за рахунок "сходинки" на нулі напруги, він трохи знизить негативні ефекти від асиметрії напівхвиль (механізм складний, але перевірено - працює).
@pavlovasylenko7403 в таких випадках треба ставити фільтри, котрі прибирають постійну складову. Конденсатор послідовно... А ємність при споживаній потужності ну скажімо в 2 кВт прорахуйте. І яка вартість того конденсатора буде? :)
@@ElectroHouse Більшість залізних трансформаторів в побутовій і не лише техніці - значно меншої потужності. А "фільтр, який прибирає постійну напругу" - це по суті або трансформатор 1:1 (не меншої потужності ніж споживач), або той же самий конденсатор послідовно (з додатковими захисними елементами, які ставити не обов'язково).
Завжди притримувався правила 2,5А на один квадрат по міді в трансформаторах а тут є розходження на 30% від цього правила в більшу сторону. У мене є один ще не задіяний трансформатор на багато відводок, діаметром 1,7мм (є оглядове відео без коментарів) то рахував 2,26кв мм * 2,5=5,65 а по ваших формулах це 7,2. І до речі полюбляю без переведень в мА в формулах, хоч розумію що це для зручностей і розраховано для надто широкого кола людей але вважаю що хто не знає системи СІ то хай краще до електрики не лізе.
ну формули не мої... не треба мені чужих "лаврів" приписувати. :) А так все, що я по цій методі розраховував і потім мотав чудово працює. А потому мене, наприклад, це влаштовує.
@@ElectroHouse тобто рекомендуєте як перевірену методу? Бо це можливість на півтори ампера підвантажити трансформатор )) Гарний транс - трошки лячно буде його перегріти ((
Рахую по цій методі приблизно з початку 90-х. Проблем не було. Ну і транси я експлуатую в межах розрахованих параметрів. Тобто не вижимаю з них скільки "вижметься" :) По потужності максимально, що розраховуав і мотав транс щось біля кіловату. Робив для шевця випалювач (з регулюванням потужності) для видалення супінаторів (здається так воно зветься... не певен). Це такі великі скоби, які тримають підбори в жіночих туфлях.
я навів ПРИКЛАД розрахунку. Що вам не дозволяє прорахувати трансформатор хоч на 500 В? P.S. стандарт хоч і прийнятий, але далеко не скрізь є те, що він передбачає. ;)
Хм... Ну взагалі то виконуються спочатку операції діління (множення), а потім операції складання та віднімання. А враховуючи те, що коефіцієнт один, то він по логиці застосовується вже до всіх складових в чисельнику формули... Мені навіть в голову за стільки років не приходило множити на коефіцієнт тільки першу вираховану потужність. Чесно. :) Тим більше, що навіть в першоджерелі (в тому довіднику звідки взято цей розрахунок) дужок в формулах не має.
@@ElectroHouse Мені після фізмату, хоч і пройшло двадцяток років, таке впадає в очі найперше ))) Треба малювати дужки наступного разу, бо то є по правилах)) Удачі
Подивився з задоволенням. Згадав лекції в технікуму та інституті. Дякую автору.
Дякую за цікавий українськомовний контент! Я багато років користувався іншою методикою розрахунку, ( по якій було виготовлено багато трансформаторів як на блоки живлення до радіоприймачів радянських і китайських, зарядних пристроїв, блоків живлення і т.п.) і яка жодного разу не підвела. Однією із особливостей її є те що там враховується спад напруги на первинній обмотці. В результаті кількість витків в первинній за розрахунком отримуємо менше ніж при інших методиках. Для прикладу згорівші трансформатори до блоків живлення радіоприймачів і перемотані за цим розрахунком показали високу надійність при довготривалій роботі на відміну від заводських які були в комплекті до цих приймачів і суттєво нагрівались. Методика опублікована в ,,Справочник радиолюбителя-коротковолновика,, автори Г.С. Бунин, Л.П. Яйленко стор. 200-211
Дякую за коментар. Перегляну вказану Вами методу в тому довіднику.
Дякую, навчуся чогось нового:)
Оооо, нове відео! Дякую за вашу працю!) Подивився з задоволенням)
Дякую. Вподобайка.
А в мене є довідник Терещука та Седова. Особисто підписаний мені автором Седовим. Він в мене читав лекції в КПІ на РТФі
Довідник з автографом - то круто. :)
👍👍👍👍👍👍
Дякую, змістовне відео, ще б налагодити в Україні виробництва радіо деталей, але це вже не від нас залежить
Коллега тримайтеся переживем скрутні часи.
Дякую.
Авторе дякую Вам!
Ви робите дуже крутий контент! Дуже було б круто, якщо б ви могли зняти також сам процес намотки, було б дуже корисно)
Також існує більш технологічний метод. Латр+розвязуючий транс на 24-36 в+ ампериетр+ осциллграф(найпримітивніший)
На тестоване осердя намотується 50-100 витків і підключається через токовимірювальний резистор до вторинної обмотки розвязуючого тр-ра, далі первинну обмотку до латру. І підвищуючи поступово напругу на латрі дивимося ослом сигнал на шунті. Як тільки зявляється горб на синусоїді - все осердя в насичені. Знімаємо показник вольт на тестованій обмотці, і отримуємо витки на вольт для цього осердя
Спосіб гарний, робочий і головне достатньо точний. Але!
Не у всіх є ЛАТР і не у всіх до того ж є "ослик".
Не зовсім правильно Вольти множити на мА. треба в Ампери переводити і отримуємо Вт одразу позбулися б ділення на 1000. Отримали 15*0,2+15*0,05. Також в відео коефіцієнт множиться на перший доданок, а не на весь вираз. Дякую за відео, якісно оформлене.
Дякую за відгук.
Я в курсі, що краще не переводити струм в мА. Але ця метода розрахунку взята з довідника про котрий я кажу в відео (його можна завантажити з гугл диску, в опису є посилання) і там формули мають саме такий вигляд. І в формулах розрахунку габаритної потужності теж немає дужок. Я вчився в школі і пам'ятаю з уроків математики, що як що є коефіцієнт, то застосовувати його треба *ДО ВСІХ* складових... і я якось так на автопілоті розраховував (складав) потужності по кожній з обмоток, а вже потім множив на коефіцієнт. Тому думаю, що більшість теж розрахує все так як треба. :)
Розкажіть будь-ласка ще про струм холостого ходу, я намотав 2 тора по потужності приблизно 100 і 150 вт(не габаритні а по товщині проводу, по залізу ще є запас 123 і 240 відповідно, провід з петлі розмагнічення зі старих телеків 0,4 і 0,5 по лаку програмний і ручний розрахунок дав приблизно одинаковоі результати а струм ХХ получится в першому 8мА а в другому 80мА.
Струм ХХ, на справді, залежить від багатьох чинників. І в першу чергу від якості заліза з котрого виготовлене (набране) осердя. Струм ХХ буде тим більший, чим товщі пластини (стрічка в торі). Як що пластини не мають ізоляції, або вона (ізоляція) пошкоджена. Це збільшує рівень вихрових струмів, що в свою чергу збільшує струм ХХ - бо "гріє" осердя.
Також струм ХХ залежить від потужності трансформатора.
Від кількості витків в обмотці. Звісно, що чим більше витків намотано тим вище електричний опір обмотки і відповідно струм буде менший. Але це не панацея. Зменшувати струм ХХ за рахунок збільшення витків не варто. Принаймні зловживати цим точно не варто. Це лише призведе до перерасходу дроту.
Можу додати кілька лайфхаків, щоб трансформатор працював довго, надійно і не створював проблем.
1) Проклеїти пакет оседря. Раніше просочували осердя лаком, але зараз є цианоакрілат (суперклей). Він дуже текучій, пройде у всі щілини.
Особливо це актуально для саморобних трансформаторів, бо вдома не завжди вдається стиснути пакет пластин достатньо щільно.
Але проклейка не завадить і фабричним трансформаторам.
Якщо не проклеїти - може гудіти.
2) За можливості, бажано проклеїти або просочити лаком також і обмотки. Це не лише від гудіння - мікроскопічні рухи дротів протирають лак і можуть з роками призвести до замикання.
3) В мережі часто наявна постійна складова напруги - асиметрія напівхвиль. А в інверторах "з чистим синусом" асиметрія є майже завжди.
Асиметрія призводить до підмагнічування осердя та надмірних імпульсів струму на одній напівхвилі - а це зайвий нагрів та гудіння. Навіть 200-300мВ асиметрії (ті що у мене в мережі є завжди) вже викликають гул.
Бажано відфільтрувати постійну складову - для цього послідовно з трансом треба включити неполярний конденсатор великої ємності. Ємність обирати по реактивному опору конденсатора на 50Гц, - наприклад, реактивний опір 1000мкФ - 3,2ома (інші ємності - пропорційно). Напруга конденсатора - найнижча, на яку є в магазині, на ньому буде напруга постійної складової і не більше.
4) Обираючи місце розташування трансформатора, уникайте дію на нього постійного магнітного поля.
Наприклад, в старих дешевих магнітофонах транс часто стоїть впритул до магніту динаміка - і це призводить до підмагнічування осердя, а також до того, що магніт динаміка, транс і корпус вібрують з частотою 50Гц. Вібрація слабка, але вона є.
осердя просочую давно цианокрилатом, а катушки проварюю в парафіні. Так є можливість розібрати для перемотки. Плюс захист від вологи
Ще лайфхак.
Якщо є транс на 220В, який розрахований без запасу по потужності, і на 230В він вже перегрівається та гудить, можна йому "допомогти" - включити послідовно з первинною обмоткою сапресор P6KE10CA або 1,5KE10CA - він "з'їсть" зайві 10В. До того ж, за рахунок "сходинки" на нулі напруги, він трохи знизить негативні ефекти від асиметрії напівхвиль (механізм складний, але перевірено - працює).
@pavlovasylenko7403 в таких випадках треба ставити фільтри, котрі прибирають постійну складову. Конденсатор послідовно... А ємність при споживаній потужності ну скажімо в 2 кВт прорахуйте. І яка вартість того конденсатора буде? :)
@@ElectroHouse Більшість залізних трансформаторів в побутовій і не лише техніці - значно меншої потужності.
А "фільтр, який прибирає постійну напругу" - це по суті або трансформатор 1:1 (не меншої потужності ніж споживач), або той же самий конденсатор послідовно (з додатковими захисними елементами, які ставити не обов'язково).
Завжди притримувався правила 2,5А на один квадрат по міді в трансформаторах а тут є розходження на 30% від цього правила в більшу сторону. У мене є один ще не задіяний трансформатор на багато відводок, діаметром 1,7мм (є оглядове відео без коментарів) то рахував 2,26кв мм * 2,5=5,65 а по ваших формулах це 7,2.
І до речі полюбляю без переведень в мА в формулах, хоч розумію що це для зручностей і розраховано для надто широкого кола людей але вважаю що хто не знає системи СІ то хай краще до електрики не лізе.
ну формули не мої... не треба мені чужих "лаврів" приписувати. :) А так все, що я по цій методі розраховував і потім мотав чудово працює. А потому мене, наприклад, це влаштовує.
@@ElectroHouse тобто рекомендуєте як перевірену методу? Бо це можливість на півтори ампера підвантажити трансформатор ))
Гарний транс - трошки лячно буде його перегріти ((
Рахую по цій методі приблизно з початку 90-х. Проблем не було. Ну і транси я експлуатую в межах розрахованих параметрів. Тобто не вижимаю з них скільки "вижметься" :)
По потужності максимально, що розраховуав і мотав транс щось біля кіловату. Робив для шевця випалювач (з регулюванням потужності) для видалення супінаторів (здається так воно зветься... не певен). Це такі великі скоби, які тримають підбори в жіночих туфлях.
Транс треба розраховувати не на 220, а на 230В. Вже давно діє новий стандарт, а в містах реальна напруга буває 235-240В.
я навів ПРИКЛАД розрахунку. Що вам не дозволяє прорахувати трансформатор хоч на 500 В?
P.S. стандарт хоч і прийнятий, але далеко не скрізь є те, що він передбачає. ;)
Ну все, в мене голова вже закипіла😂
Щось так виглядає що в перших двох формулах коефіцієнти мали бути за дужками для суми потужностей в обмотках.
Хм... Ну взагалі то виконуються спочатку операції діління (множення), а потім операції складання та віднімання. А враховуючи те, що коефіцієнт один, то він по логиці застосовується вже до всіх складових в чисельнику формули... Мені навіть в голову за стільки років не приходило множити на коефіцієнт тільки першу вираховану потужність. Чесно. :)
Тим більше, що навіть в першоджерелі (в тому довіднику звідки взято цей розрахунок) дужок в формулах не має.
@@ElectroHouse Мені після фізмату, хоч і пройшло двадцяток років, таке впадає в очі найперше )))
Треба малювати дужки наступного разу, бо то є по правилах))
Удачі
Навзаєм!
Ну ще, як варіант, коефіцієнт можна поставити в кінці всіх складових в чисельнику формули. :)
А тепер спробувати 4000 витків махонути це задача не проста
Нічого складного! Є станочок для намотки. Це ж не на ТОР мотати... :)
Якщо не секрет то скільки вам років? + - звісно
не секрет :) 56