Плани миттєво змінилися, коли побачила нове відео. Щиро дякую за такий чудовий подкаст. Сподіваюся, що ви будете їх записувати й надалі. У мене навіть настрій став краще. Па-па, тіл зе некст тайм!
Діма розкажи як створився ЗНОХАБ і загалом історії з життя: про те, як так добре вивчив англійську, як готувався до НМТ, і тд. Було б цікаво почути як влаштуватись до вас на роботу в ЗНОХАБ)
Про те що в ВУЗі куратор це не класний керівник і що у ВУЗі на вас усім "наплювати"... Це так, але ... це більше плюс ніж мінус! Це дає відчуття відповідальності за себе, а також свободи і дорослості! Згадайте, як в школі ви хотіли організувати класом вечірку, піти в кіно , чи поїхати класом за місто на пікнік чи екскурсію? Це ж треба було класну керівничку тиждень "ламати", тиждень ходити по струнці, не дай Боже поганих оцінок не нахапатись, щоб хто з вчителів не поскаржився на вса кєрі, бо що не так, класний керівник може все відмінити, бо "погано себе вели і не заслужили!". В ВУЗі все не так! Захотіли групою піти в кіно чи на боулінг - просто зібралися і пішли! Захотіли за місто на пікнік - зібралися і поїхали! І в куратора не те що дозволу питати не треба - його ви навіть інформувати не зобовязані, що поза навчанням робите! Це і є та сама свобода! І це насправді абсолюто спланована стратегія і політика системи освіти! Завдання ВУЗу - привчити вас до дорослого життя, відповідальності за себе. Ви маєте навчальний план: терміни здачі контрольних, лабораторних, рефератів, заліків, і виконання цих вимог - ваша власна відповідальність! Няньок, які все контролюють і нагадують, тут нема! Навіть вміння "вирішувати питання з викладачами" і робити це самостійно без посередництва батьків чи класного керівника - також частина цілеспрямованої підготовки до дорослого життя! Так, на першому курсі може все здаватись трохи незвичним і не таким як в школі, але це тільки перші місяці, а далі після адаптації прийде усвідомлення такої свободи - що треба тільки дах тримати, щоб не знесло!
Не знаю про супернництво КНУ і КПІ, які там приколи і анекдоти, но от у Львові про супернництво ЛНУ ім. Франка і "Львівською політехнікою".... Увага АНЕКДОТ: Приїхала у Львів провінційна учителька старого строгого виховання з юною нецілованою 17-річною доцею, вихованою в строгих правилах, шукати куди доці у Львові поступати краще. Приїхали на вокзал пройшлись містом, дійшли до головного корпусу "Львівської політехніки", біля корпусу скверик, а там купа студентів пяних гуляє, курять, регочуть, матюкаються, просто на траві валяються. Подивилась на то вчителька (думає, тут доцю точно всьому поганому навчать), стиснула міцніше руку доньки, каже: "Ой ні, доцю, тут ти вчитися не будеш!" Ідуть далі, доходять до парку Франка якраз навпроти головного крпусу ЛНУ. А в тому парку ще більше пяних студентів! Подивилась на то вчителька і каже: "Ні, доцю, тут ти тим більше вчитися не будеш!" А один напівпяний студент, що поряд спав на лавочці, прокидається і напівпяним голосом каже: "Пправильно, ттьотю, йдіть краще ддо нас, в Пполіттехніку!"
Тепер треба подкаст про історії Діми😅😂
0:31 😢🎉😅😮😢😢🎉🎉🎉😢😮😢😅😢😢😢😢😢😢😢😢😢🎉🎉🎉🎉😢😢😮😮😢🎉😢😢😢😢😢😢😢😢😢
😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢🎉🎉😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢🎉😢😢😢😢😢🎉😢😢😢😢🎉🎉😢😢😢😢😢😢😢🎉🎉😢🎉😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢🎉😢😢😢😢😢😢😢😢😢🎉😢🎉🎉😢😢🎉😢😮😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢 5:58 😢😢😢😢
😢😢😢🎉🎉😢😢😢😢😢🎉😢😢😢😮😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢🎉🎉🎉😢🎉😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢🎉😢😢😢🎉😢😢😢😢😢🎉😢😢😢😢😢 7:12 😢😢😢🎉🎉🎉😢😢😢😢😢🎉😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😮😢😮😢😢😢🎉😢🎉😢😢😢😢🎉😮🎉😢😢😢🎉😢😢😢😢😢😢
😢😢😢😢😢🎉😢😢😢 8:10
😢😢😢😮😢😢😢😢😢😢😢😮😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢🎉😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢🎉😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢😢🎉🎉🎉😢😢😢😢😢
Дужее круто, чекаю ще подкастів про університет, ви найкращі
Плани миттєво змінилися, коли побачила нове відео. Щиро дякую за такий чудовий подкаст. Сподіваюся, що ви будете їх записувати й надалі. У мене навіть настрій став краще. Па-па, тіл зе некст тайм!
Діма розкажи як створився ЗНОХАБ і загалом історії з життя: про те, як так добре вивчив англійську, як готувався до НМТ, і тд. Було б цікаво почути як влаштуватись до вас на роботу в ЗНОХАБ)
історії Діми з гуртожитку, цілий подкаст, готові слухати хоч цілий день
давайте історії з уніку та гуртожитку, будь ласочка, дууууже цікаво
Ахаха прекрасний подаст, дякую вам)) Історії з гуртожитку чекаю, дуже цікаво
Дуже цікаво! Давайте ще подкастів)
Про те що в ВУЗі куратор це не класний керівник і що у ВУЗі на вас усім "наплювати"... Це так, але ... це більше плюс ніж мінус! Це дає відчуття відповідальності за себе, а також свободи і дорослості!
Згадайте, як в школі ви хотіли організувати класом вечірку, піти в кіно , чи поїхати класом за місто на пікнік чи екскурсію? Це ж треба було класну керівничку тиждень "ламати", тиждень ходити по струнці, не дай Боже поганих оцінок не нахапатись, щоб хто з вчителів не поскаржився на вса кєрі, бо що не так, класний керівник може все відмінити, бо "погано себе вели і не заслужили!". В ВУЗі все не так! Захотіли групою піти в кіно чи на боулінг - просто зібралися і пішли! Захотіли за місто на пікнік - зібралися і поїхали! І в куратора не те що дозволу питати не треба - його ви навіть інформувати не зобовязані, що поза навчанням робите! Це і є та сама свобода!
І це насправді абсолюто спланована стратегія і політика системи освіти! Завдання ВУЗу - привчити вас до дорослого життя, відповідальності за себе. Ви маєте навчальний план: терміни здачі контрольних, лабораторних, рефератів, заліків, і виконання цих вимог - ваша власна відповідальність! Няньок, які все контролюють і нагадують, тут нема! Навіть вміння "вирішувати питання з викладачами" і робити це самостійно без посередництва батьків чи класного керівника - також частина цілеспрямованої підготовки до дорослого життя!
Так, на першому курсі може все здаватись трохи незвичним і не таким як в школі, але це тільки перші місяці, а далі після адаптації прийде усвідомлення такої свободи - що треба тільки дах тримати, щоб не знесло!
Не знаю про супернництво КНУ і КПІ, які там приколи і анекдоти, но от у Львові про супернництво ЛНУ ім. Франка і "Львівською політехнікою"....
Увага АНЕКДОТ:
Приїхала у Львів провінційна учителька старого строгого виховання з юною нецілованою 17-річною доцею, вихованою в строгих правилах, шукати куди доці у Львові поступати краще. Приїхали на вокзал пройшлись містом, дійшли до головного корпусу "Львівської політехніки", біля корпусу скверик, а там купа студентів пяних гуляє, курять, регочуть, матюкаються, просто на траві валяються. Подивилась на то вчителька (думає, тут доцю точно всьому поганому навчать), стиснула міцніше руку доньки, каже: "Ой ні, доцю, тут ти вчитися не будеш!" Ідуть далі, доходять до парку Франка якраз навпроти головного крпусу ЛНУ. А в тому парку ще більше пяних студентів! Подивилась на то вчителька і каже: "Ні, доцю, тут ти тим більше вчитися не будеш!" А один напівпяний студент, що поряд спав на лавочці, прокидається і напівпяним голосом каже: "Пправильно, ттьотю, йдіть краще ддо нас, в Пполіттехніку!"
Діма, коли подкасти будуть твої? Всі чекають😅
Я вас всіх люблю дивитись 😉🤗🤗🤗🤗🤗❤️❤️💕💕🙂
І так, дуже цікаво дізнатися історїї з гуртожитку)
Подкаст про історії з університету 😂
Про історії з гуртожитку
Дуже цікаво і смішно, дякую вам😊❤
Найкращі❤
Крутий розіграш ,хочу комбайн😂
Хочу в гуртожиток, але боюсь різних комашок і тараканів😢
Крістіна топ
Історія від Крістіни це жесть 😂
Гріх було не додати
всем привет когда можно начинать готовиться к русскому языку?
підкажіть, будь ласка, звідки кофта в Крістіни, дуже сподобалася, вже тижня 2 шукаю схожу😭😭😭
Я боюсь гуртожитку 🥲🥲🥲
❤❤❤
Is Usyk the best pound4pound fighter of all time?
Як створювався знохаб?
я б дуже хотів, але дистанційка, це повна херня, і я попадаю на дистанційку, це дуже погано